Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Зацаринний, Р. А.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи з 1 по 5
1.

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Лоскутов О. А. Аспекти інвазивної вентиляції легень у пацієнтів з ГРДС, що викликаний інфекцією COVID-19/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.9-19)
Фесенко У. А. Ад’юванти в регіонарній анестезії/ У. А. Фесенко [та ін.] (стр.17-24)
Тарасенко С. О. Діагностичні критерії синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання та сепсис-індукованої коагулопатії/ С. О. Тарасенко, С. О. Дубров, Г. Г. Суслов (стр.25-38)
Кучин Ю. Л. Знеболення вагінальних пологів у місті Києві (Україна)/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.39-46)
Горошко В. Р. Особливості перебігу посттравматичних стресових розладів в залежності від виду анестезіологічного забезпечення під час виконання реконструктивних втручань після вогнепальних поранень кінцівок/ В. Р. Горошко, Ю. Л. Кучин (стр.49-55)
Дубров С. О. Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19/ С. О. Дубров [та ін.] (стр.56-63)
Павленко І. А. Мотиваційні чинники вибору спеціальності "Анестезіологія" лікарями-інтернами/ І. А. Павленко, О. В. Іванюшко (стр.64-69)
Яковенко О. К. . Клінічна ефективність тоцилізумабу в лікуванні важкого COVID-19 у мешканців Волинського регіону України/ О. К. Яковенко, О. Г. Ханін (стр.70-75)
Зацаринний Р. А. Роль та проблематика епідуральної анестезії при обширних резекціях печінки/ Р. А. Зацаринний [та ін.] (стр.76-82)
Шевель А. В. Правові аспекти захисту медичних працівників під час здійсненння професійної діяльності/ А. В. Шевель [та ін.] (стр.85-88)
Ємяшев О. В. Відкритий режим відвідування пацієнтів відділень інтенсивної терапії: думка фахівців/ О. В. Ємяшев [та ін.] (стр.89-95)
Цікаві статті :
Знайти схожі


2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зацаринний Р. А., Біляєв А. В., Мазур А. П., Хоменко О. Ю.
Назва : Роль та проблематика епідуральної анестезії при обширних резекціях печінки
Паралельн. назви :Role and problematics of the epidural anesthesia during extensive liver resections
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 2. - С. 76-82 (Шифр БУ1/2021/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
Анотація: В данній статті ми визначали частоту розвитку коагулопатій та/або гіпотензії у пацієнтів з обширними резекціями печінки, яким застосовувалася торакальна епідуральна анестезія та знеболення (ТЕА)Матеріали і методи. В дослідження включено 55 пацієнтів, яким на базі НІХТ імені О.О. Шалімова виконано обширну резекцію печінки з використанням ТЕА як інтраопераційно, так і в післяопераційному періоді. Вплив на гемодинаміку ми оцінювали за зниженням середнього артеріального тиску (САТ) нижче 65 мм.рт.ст. та потребою застосування вазоактивних препаратів. Зміни системи коагуляції ми визначали за змінами показників протромбінового часу (ПТЧ), протромбінового індексу (ПТІ) та міжнародного нормалізаційного співвідношення (МНО). Судинно-тромбоцитарний гемостаз ми оцінювали за динамікою рівня тромбоцитівТаким чином, вплив ТЕА на системну гемодинаміку та систему коагуляції потребує пошуку альтернативних безпечних методів знеболення в даної категорії пацієнтів
Знайти схожі

3.

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2021р.,N 3
Цікаві статті :
Пилипенко М. М. Передумови для поєднання пропофолу та дексметомідину при планових процедурних седаціях (огляд літератури та описання власного досвіду)/ М. М. Пилипенко, Б. В. Михайлов (стр.9-27)
Кисельова І. В. Вплив комплексної імплементації програми ERAS на чинники хірургічної стресової відповіді у педіатричних пацієнтів при планових втручаннях на кінцівках/ І. В. Кисельова, А. В. Біляєв (стр.28-37)
Бєлка К. Ю. Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України/ К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко (стр.38-44)
Бабіна Ю. М. Дослідження рівня CCL2 / MCP-1 у сироватці крові хірургічних хворих як маркера адекватності періопераційного знеболення/ Ю. М. Бабіна [та ін.] (стр.47-53)
Черній В. І. Концентрація кортизолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості періопераційної корекції/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.54-63)
Мазур А. П. Клінічний випадок печінково-ниркової недостатності у пацієнта після ортотопічної трансплантації серця/ А. П. Мазур [та ін.] (стр.64-66)
Матеріали VII Національного конгресу анестезіологів України, 21-23 вересня 2021 року (стр.73-113)
Адамчук Н. М. Оптимізація терапії гострого болю у дітей з лейкозами/ Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.73)
Антоненко В. В. Когнитивні дисфункції після оперативних втручань коронарного шунтування як предиктор довгострокових когнітивних змін/ В. В. Антоненко [та ін.] (стр.73-74)
Бабінцева А. Г. Вроджена діафрагмальна кила: міжнародні рекомендації ведення пацієнтів для лікарів відділень інтенсивної терапії новонароджених/ А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, В. А. Петров (стр.74)
Бєлих О. В. Взаємозв’язок рівня глибини анестезії за індексом PSI та рівня церебральної оксигенації за показником RSO2 при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів літнього віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.75)
Білецький О. В. Премедикація з магнію сульфатом разом із зрошенням голосової щілини лідокаїном зменшує стресову реакцію на інтубацію трахеї/ О. В. Білецький, C. В. Курсов (стр.75-76)
Бодулєв О. Ю. Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19/ О. Ю. Бодулєв (стр.76)
Вишинська М. Б. Вплив травми на судинно-тромбоцитарний гемостаз/ М. Б. Вишинська (стр.76-77)
Гаврилов О. О. Седація у хворих з алкогольним делірієм: оксибутират натрію VS тіопетал натрію/ О. О. Гаврилов [та ін.] (стр.77)
Георгіянц М. А. Критичний перебіг коронавірусної інфекції у дітей. Досвід пандемії/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.77-78)
Гомон М. Л. Малоопіоїдна мультимодальна анестезія в офтальмохірургії/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.78)
Гончарук О. С. Варіанти корекції післяопераційного болю у дорослих і дітей/ О. С. Гончарук [та ін.] (стр.78-79)
Городкова Ю. В. Постковідні стани у дітей: власний досвід/ Ю. В. Городкова, М. Ю. Курочкін, А. Г. Давидова (стр.79)
Грижимальский Е. В. Обезболивание родов согласно современным тенденциям/ Е. В. Грижимальский [и др.] (стр.79)
Гриценко С. Н. Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при трансплантации печени/ С. Н. Гриценко (стр.80)
Гріжимальський Є. В. ERAS протокол в акушерстві/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Гріжимальський Є. В. QL блок в акушерстві як ефективний компонент післяопераційної аналгезії/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Денисюк К. В. Терапія термінальної стадії серцевої недостатності/ К. В. Денисюк, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина (стр.81-82)
Доморацкий А. Э. Регионарные методики анестезии у пациентов с COVID-19, ESP блок/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.82)
Єгоров О. О. Характеристика системи гемостазу у вагітних після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку ендометрія/ О. О. Єгоров (стр.82-83)
Заікін Ю. М. Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19/ Ю. М. Заікін [та ін.] (стр.83)
Йовенко І. О. Паліативне лікування та end of life therapy у відділенні інтенсивної терапії/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.84)
Йовенко І. О. Дискусійні питання тригерів трансфузійної терапії у ВІТ/ І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.84-85)
Клигуненко О. М. Водні сектори в жінок з прееклампсією в перипартальному періоді/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.85)
Колтунова Г. Б. Рання діагностика серцевої недостатності у хворих на інфекційний ендокардит/ Г. Б. Колтунова (стр.85-86)
Коновчук В. М. Вплив ксилиту в поєднанні з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок у пацієнтів з ЦД-2, ускладненого синдромом ендогенної інтоксикації/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.86)
Корнейчик В. О. Оптимальне анестезіологічне забезпечення в хірургії одного дня/ В. О. Корнейчик, О. В. Тхоревський (стр.86-87)
Коробко Е. Ю. Динаміка стресової реакції у пацієнтів, оперованих з приводу травм нижніх кінцівок в умовах провідникової анестезії/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц (стр.87)
Корсунов В. А. Нове про відоме: тотальна внутрішньовенна анестезія VS каудальна анестезія у пацієнтів дитячого віку при урологічних хірургічних втручаннях/ В. А. Корсунов, Д. Р. Зюбан (стр.87-88)
Корсунов В. А. Вивчення впливу варіантів респіраторної терапії на патоморфологічну структуру легеневої тканини у хворих з COVID-19/ В. А. Корсунов, В. С. Скорик (стр.88)
Kravets O. V. Modern possibilities of perioperative infusion therapy in urgent surgical diseases of abdomen/ O. V. Kravets [et al.] (стр.88-89)
Криштафор А. А. Место когнитивной реабилитации в интенсивной терапии/ А. А. Криштафор (стр.89)
Кріштафор А. А. Застосування РЕЕР при тяжкій черепно-мозковій травмі/ А. А. Кріштафор [та ін.] (стр.89)
Курсов С. В. Прості та ранні ознаки наявновсті міокардіальної контузії у постраждалих з торакальною травмою на тлі політравми/ C. В. Курсов, О. В. Білецький (стр.90)
Кучинська І. А. Особливості перебігу та інтенсивної терапії діабетичного кетоацидозу у хворих на COVID-19/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.90)
Ларіонов В. Й. Особливості взаємозв’язків показників системи гемостазу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у пацієнтів з позагоспітапльними пневмоніями на тлі COVID-19/ В. Й. Ларіонов, М. М. Журко (стр.91)
Лисенко В. Й. Біомаркери міокардіальних ушкоджень в виборі варіанту анестезії при абдомінальних операціях у хворих з супутньою ІХС/ В. Й. Лисенко, А. Л. Ляшок, М. О. Голяніщев (стр.91-92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення радикальних мастектомій при пухлинах/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення амбулаторних операцій у хворих з пухлинами/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Самчук О. О. Організація надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 в умовах ВАІТ багатопрофільної лікарні/ О. О. Самчук [та ін.] (стр.93)
Міщук В. Р. STRIVE Hi анестезія у дітей з обструктивною патологією гортані/ В. Р. Міщук, А. І. Галян, В. О. Приймакова (стр.93-94)
Міщук В. Р. Клінічний випадок використання ЕКМО у дитини з тяжким ГРДС спричиненим COVID-19/ В. Р. Міщук [та ін.] (стр.94)
Момот Н. В. Інтраабдомінальна гіпертензія як фактор ризику гострого пошкодження нирок у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії/ Н. В. Момот, С. І. Воротинцев (стр.94-95)
Морозова Я. В. Взаємозв’язок темпу інтраопераційної інфузійної терапії з рівнем NT-proBNP в ранньому післяопераційному періоді/ Я. В. Морозова (стр.95-96)
Муризіна О. Ю. Первинна оцінка гострої правошлункової серцевої недостатності у відділенні інтенсивної терапії: легенева тромбоемболія та інфаркт міокарда/ О. Ю. Муризіна (стр.96-97)
Павленко І. А. Мотивація вибору спеціальності "Анестезіологія"/ І. А. Павленко, О. В. Іванюшко (стр.97)
Підфедько М. Л. Спірометрія як метод об’єктивної оцінки післяопераційного знеболення хворих з торакальною патологією/ М. Л. Підфедько, В. М. Мошківський (стр.97-98)
Плечиста Є. Е. Порівняння застосування пропофолу, дексметомідину та їх комбінації у пацієнтів з метою седації після кардіохірургічних втручань/ Є. Е. Плечиста (стр.98)
Постернак Г. І. Оцінка гострого пошкодження нирок у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19)/ Г. І. Постернак [та ін.] (стр.99)
Постернак Г. І. Біохімічні маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС новонародженних/ Г. І. Постернак, Д. Г. Постернак (стр.99)
Рабченюк К. Варіабельність серцевого ритму як метод оцінки знеболення в післяопераційному періоді/ К. Рабченюк, В. Стеблюк (стр.100)
Рижковський А. В. Якість аналгезії після тотальних абдомінальних гістеректомій при застосуванні реґіонарного компоненту знеболення: порівняльне ретроспективне дослідження/ А. В. Рижковський (стр.100-101)
Савченко В. О. Новітнє мікробіологічне дослідження в практиці лікаря ВРІТ. Швидкий результат з МІК від 2 діб. Synergy-test/ В. О. Савченко, В. В. Яновська, Є. В. Яницький (стр.101)
Свіргун М. В. Можливі фактори впливу на тривалість перебування хворих в лікарні після ендопротезування кульшового суглоба/ М. В. Свіргун, А. І. Семененко (стр.103)
Снісарь В. І. Періопераційні особливості у дітей з онкологічною патологією/ В. І. Снісарь, Д. В. Миронов (стр.103)
Сорока А. О. Вплив виду анестезіологічного забезпечення на ефективність післяопераційного знеболення у пацієнтів з травмою ключиці/ А. О. Сорока, О. В. Рабощук (стр.104)
Стрижак Л. С. Метилксантини як препарати вибору у новонароджених при гострому пошкодженні нирок/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін (стр.104-105)
Ступницький М. А. Досвід проведення анестезії севофлураном на етапі штучного кровообігу під час операцій на відкритому серці/ М. А. Ступницький [та ін.] (стр.105)
Супрун А. С. Дослідження впливу стрес-протекторних ефектів різних методів анестезії при хірургічному лікуванні хворих зі злоякісними утвореннями легень на перебіг раннього післяопераційного періоду/ А. С. Супрун (стр.105-106)
Тарасенко К. В. Акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних з прееклампсією на фоні супутнього ожиріння/ К. В. Тарасенко, М. М. Зелінка-Хобзей (стр.106)
Тімохіна І. О. Ультразвукова оцінка передніх тканин шиї як предикторів важкої ларингоскопії/ І. О. Тімохіна, В. М. Мошківський (стр.106-107)
Тітов І. І. Динаміка змін нейро-специфічної енолази у хворих з ішемічним інсультом та синдромом обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107)
Тітов І. І. Полісомнографічні зміни при синдромі обструктивного апное уві сні в гострий період ішемічного інсульту/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107-108)
Тітов І. І. Функціональні результати лікування хворих з ішемічним інсультом на тлі синдрому обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.108)
Ткачук Р. В. Особливості лікувальної тактики у дітей, хворих на коронавірусну хворобу COVID-19/ Р. В. Ткачук, О. К. Колоскова, Т. М. Білоус (стр.109)
Ушневич Ж. О. Ефективність TAP-блоку в знеболенні на ранній реабілітації у пацієнтів з пахвинними грижами/ Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, О. М. Лерчук (стр.109.)
Федоров Ю. П. Парентеральне харчування як компонент терапії, на ранньому етапі лікування важких форм COVID-19/ Ю. П. Федоров [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. Практичні питання проведення неінвазивної вентиляції легень у хворих з COVID-19/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. . Преабілітація в періопераційному періоді/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.111)
Лизогуб М. В. Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях/ М. В. Лизогуб [та ін.] (стр.111)
Черняєв С. В. Використання внутрішньовенного імуноглобуліну G в комплексному лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Серія клінічних випадків/ С. В. Черняєв [та ін.] (стр.112)
Шкурупій Д. А. Механічна дисфункція інвазивних медичних пристроїв: казуїстика чи прогнозована закономірність?/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, П. С. Терів (стр.112-113)
Шостак М. А. Анестезіологічна допомога пацієнтам з гострою переміжною порфірією/ М. А. Шостак [та ін.] (стр.113)
Цікаві статті :
Знайти схожі


4.

Назва журналу :Запорізький медичний журнал -2022р.,N 3
Цікаві статті :
Гребеник М. В. Фактори обтяження перебігу фібриляції передсердь при коморбідних артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті 2 типу / М. В. Гребеник, Ю. В. Гончарук (стр.273-278)
Сіренко Ю. М. Прогностичне значення зниженого гомілково-плечового індексу у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію/ Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Полішук (стр.279-285)
Степанов Ю. М. Ультразвукові критерії прогнозування передракових змін слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит, поєднаний із патологією щитовидної залози/ Ю. М. Степанов [та ін.] (стр.286-292)
Завгородня Н. Ю. Клініко-патогенетична роль lncRNA MEG3 і miRNA-421 при неалкогольній жировій хворобі печінки в дітей з ожирінням/ Н. Ю. Завгородня (стр.293-300)
Багній А. В. Вплив ключових факторів ризику неалкогольного стеатогепатиту та ожиріння на розвиток акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних/ А. В. Багній, С. М. Геряк, Η. І. Багній (стр.301-309)
Зацаринний Р. А. Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну/ Р. А. Зацаринний, О. О. Підопригора, А. Ю. Лисенко (стр.310-316)
Савенко Г. Ю. Мініінвазивна езофагектомія за І. Lewis/ Г. Ю. Савенко, О. Є. Сидюк (стр.317-321)
Головіна Я. О. Аналіз результатів лікування пацієнтів із застосуванням різних методик сегментарної кісткової алопластики/ Я. О. Головіна, Р. В. Малик, О. Є. Вирва (стр.322-327)
Левицька О. В. Вплив дозованої ендотрабекулоектомії з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери/ О. В. Левицька, І. Я. Новицький (стр.328-331)
Іванько О. Г. Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю/ О. Г. Іванько, В. М. Білих (стр.332-337)
Гавриленко К. В. Аеромоніторинг спор грибів роду Alternaria в повітрі міста Запоріжжя/ К. В. Гавриленко [та ін.] (стр.338-342)
Тімченко Є. Є. Посттравматичний стресовий розлад у медичних працівників: ознаки, причини, профілактика та лікування (огляд літератури)/ Є. Є. Тімченко [та ін.] (стр.343-353)
Сорочан П. П. Інгібітори імунних контрольних точок у терапії метастатичного колоректального раку (огляд літератури)/ П. П. Сорочан [та ін.] (стр.354-364)
Кутовий О. Б. Стеноз панкреатогастроанастомозу після панкреатодуоденальної резекції (клінічний випадок)/ О. Б. Кутовий, К. О. Денисова (стр.365-369)
Тивончук О. С. Діагностика та лікування gas-bloat синдрому після антирефлюксної хірургії/ О. С. Тивончук [та ін.] (стр.370-374)
Городкова Ю. В. Клінічні прояви ураження серцево-судинної системи у дітей як наслідок перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) (клінічний випадок)/ Ю. В. Городкова [та ін.] (стр.375-380)
Цікаві статті :
Знайти схожі


5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зацаринний Р. А., Підопригора О. О., Лисенко А. Ю.
Назва : Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну
Паралельн. назви :Anesthetic management and post-operative anesthesia for patients who underwent extended liver resection: the role of intravenous lidocaine
Місце публікування : Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 310-316 (Шифр ЗУ40/2022/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Анотація: Мета роботи – дослідити ефективність внутрішньовенного (в/в) введення лідокаїну в інтраопераційному періоді як компонента комбінованого наркозу та в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів після обширних резекцій печінкиTo examine effectiveness of intraoperative lidocaine administration in the intraoperative period as a component of combined anesthesia and in the early postoperative period in patients after extended liver resectionЗастосування і ТЕА, і в/в лідокаїну – безпечні методи знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. В післяопераційному періоді в/в застосування лідокаїну не поступається за ефективністю ТЕА, його можна рекомендувати до впровадження у клінічну практику. ТЕА має більшу ефективність знеболювання інтраопераційно, але якщо є протипоказання до неї, в/в застосування лідокаїну є потенційно ефективною альтернативою. Наступні дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для підтвердження чи спростування цієї гіпотезиBoth the use of TEA and intravenous lidocaine are safe methods of pain management in patients after liver resection. In the postoperative period, intravenous use of lidocaine is not inferior in its effectiveness to TEA and can be recommended for use. TEA has a greater efficiency in intraoperative analgesia, however, if it is contraindicated for administration, intraoperative use of lidocaine is a potentially effective alternative. Further studies in a larger group of patients are needed to confirm or disprove this trend
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)