Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Каліновська, І. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-52

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Токар П. Ю., Каліновська І. В.
Назва : Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів
Паралельн. назви :Hormone imbalance of fetoplacental complex as a factor of premature birth
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 10-14 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Попри достатню вивченість патогенетичних факторів розвитку передчасних пологів, на даний час відсутня єдина точка зору щодо особливостей патогенезу порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу при цьому ускладненні вагітності, не розроблені єдині методичні підходи до ранньої діагностики, відсутні стандарти обстеження і лікування вагітних з виявленими порушеннями. Мета роботи - дослідити рівень гомонів ФПК у вагітних групи ризику розвитку передчасних пологів. Матеріал і методи. До основної групи увійшли вагітні з проявами дисфункції плаценти та невиношуванням в анамнезі (50 жінок), до контрольної групи - 50 здорових вагітних. Визначення гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену) здійснювалося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Дослідження виконували на імуноферментному аналізаторі згідно з інструкціями до вказаних наборів реактивів. Результати. Для вивчення змін гормональної функції плацентарної системи у вагітних із загрозою передчасних пологів визначали вміст гормонів естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену під час вагітності. Характерно, що концентрація естрадіолу в сироватці крові вагітних основної групи нижче норми протягом усього періоду вагітності. Це призводить до зниження синтезу естрогенів і прогестерону жовтим тілом яєчника, а потім і плацентою. Зниження рівня цих гормонів, які беруть безпосередню участь у перебігу основних біохімічних і фізіологічних процесів у м'язах матки, призводить до підвищення скорочувальної активності міометрія, що, у свою чергу, проявляється явищами дисфункції плаценти та передчасними пологами. Висновок. Дослідження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику дозволить прогнозувати розвиток передчасних пологівDespite the sufficient study of the pathogenetic factors of preterm birth, there is currently no consensus on the peculiarities of the pathogenesis of disorders of the functional state of the fetoplacental complex in this complication of pregnancy, no unified methodological approaches to early diagnosis have been developed, and there are no standards for the examination and treatment of pregnant women with detected disorders. The purpose of the work. To investigate the level of FPC hormones in pregnant women at risk of preterm birth. Materials and methods. The main group consisted of pregnant women with signs of placental dysfunction and a history of miscarriage (50 women). The control group consisted of 50 healthy pregnant women. Determination of hormones (progesterone, estradiol, placental lactogen) was carried out by the method of solid-phase enzyme immunoassay. The research was performed on an enzyme-linked immunosorbent assay according to the instructions for the specified sets of reagents. Results. The content of the hormones estradiol, progesterone and placental lactogen during pregnancy was determined to study the changes in the placental system hormonal function of pregnant women with a threat of premature birth. The concentration of estradiol in the blood serum of pregnant women of the main group was below the norm during the entire pregnancy period. It leads to a decrease in estrogens and progesterone synthesis by the corpus luteum of the ovary, and then by the placenta. A reduction of these hormone levels, which take a direct part in the flow of basic biochemical and physiological processes in the muscles of the uterus, leads to an increase in the contractile activity of the myometrium, which is shown by the phenomena of placental dysfunction and premature birth. Conclusion. Studying the levels of hormones of the fetoplacental complex in pregnant women at risk will allow predicting the development of premature birth
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Псарюк Ю. Ю., Каліновська І. В.
Назва : Особливості перебігу вагітності на тлі генітальних інфекцій
Паралельн. назви :Peculiarities of the course of pregnancy against the background of genital infections
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 160-166 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Анотація: В статті наведено аналіз літературних даних щодо перебігу вагітності за наявності геніальних інфекцій. На сьогодні не існує чітких критеріїв діагностики внутрішньоутробного інфікування та не з’ясовані взаємозв’язки між інфікуванням плода під час вагітності різними видами мікроорганізмів. Вроджена інфекція є однією з найважливіших медико- соціальних проблем сучасного акушерства і перинатології. Клінічні прояви залежать від виду і вірулентності збудника, перебігу інфекційного процесу у матері (гостре, латентне, стадія ремісії або загострення), масивності осіменіння, шляхів проникнення інфекції в організм вагітної, імунологічної реактивності жінки, терміну гестації при інфікуванні. При інфекційному захворюванні матері, впродовж вагітності на ембріон і плід впливають не тільки збудники, але і токсичні речовини, що утворюються при порушенні метаболізму в матері, гіпертермія і гіпоксія тканин, які спостерігаються при загостренні. Важливу, а іноді і провідну, роль у розвитку захворювання відіграє термін гестації. При впливі інфекції, у фетальному періоді, можливі також внутрішньоутробна інфекція і загибель плода, невиношування вагітності, фетоплацентарна недостатність. За цих умов у плода можливе формування комплексу патологічних змін, що можуть стати безпосередньою причиною анте-і постнатальної його загибелі. При інфікуванні плода перед пологами прояви внутрішньоутробної інфекції залежать від стадії захворювання. Якщо на момент пологів захворювання знаходиться в початковій фазі, то інфекція проявляє себе впродовж перших 3-х діб після народження. Якщо пологи відбуваються на завершальній стадії хвороби, частіше спостерігається синдром дезадаптації на ранньому неонатальному періоді, у подальшому можливі хронізація процесу, персистуюча латентна інфекція. Пологи є критичним періодом, за якого розвиток інфекційного процесу у плода може спричинити навіть умовно- патогенна мікрофлора піхви, яка клінічно непроявляється у матеріThe article provides an analysis of literature data on the course of pregnancy in the presence of genital infections. To date, there are no clear criteria for the diagnosis of intrauterine infection, and the relationships between the infection of the fetus during pregnancy with various types of microorganisms have not been clariﬁ ed. Congenital infection is one of the most important medical and social problems of modern obstetrics and perinatology. Clinical manifestations depend on the type and virulence of the causative agent, the course of the infectious process in the mother (acute, latent, stage of remission or exacerbation), massiveness of insemination, ways of infection penetration into the body of the pregnant woman, immunological reactivity of the woman, gestation period at infection. In the case of an infectious disease of the mother, during pregnancy, the embryo and fetus are aﬀ ected not only by pathogens, but also by toxic substances that are formed when the mother’s metabolism is disturbed, hyperthermia and hypoxia of tissues, which are observed during an exacerbation. The period of gestation plays an important, and sometimes leading, role in the development of the disease. With the inﬂ uence of infection, in the fetal period, intrauterine infection and death of the fetus, miscarriage, fetoplacental insu ﬃ ciency are also possible. Under these conditions, the formation of a complex of pathological changes in the fetus is possible, which can be the direct cause of its ante- and postnatal death. When the fetus is infected before delivery, the manifestations of intrauterine infection depend on the stage of the disease. If at the time of delivery the disease is in the initial phase, then the infection manifests itself within the ﬁ rst 3 days after birth. If childbirth takes place at the ﬁ nal stage of the disease, disadaptation syndrome is more often observed in the early neonatal period, later, chronicity of the process and persistent latent infection are possible. Childbirth is a critical period, during which the development of an infectious process in the fetus can be caused even by the opportunistic microﬂ ora of the vagina, which is not clinically evident in the mother
Знайти схожі

Назва журналу :Перинатология и педиатрия -2014р.,N 4
Цікаві статті :
Шевченко М. В. Реалізація пілотного проекту (об’єднання фінансових ресурсів, розмежування фінансових ресурсів за видами медичної допомоги): переваги та ризики/ М. В. Шевченко (стр.10-13)
Гордієнко І. Ю. Обмежений плацентарний мозіїцизм:механізми утворення та перспективи прогнозування/ І. Ю. Гордієнко [и др.] (стр.14-17)
Слєпов О. К. Результати "хірургії перших хвилин" при лікуванні гастрошизису/ О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський (стр.18-23)
Корнєєва К. Л. Експресія генів, які кодують ензими ключових реакцій фолатзалежного метаболізму, у плаценті людини в першому і третьому триместрах неускладненої вагітності/ К. Л. Корнєєва [и др.] (стр.24-30)
Головачук О. К. Клінічна оцінка плацентарної дисфункції у вагітних із генітальними інфекціями/ О. К. Головачук, І. В. Каліновська (стр.31-33)
Туманова Л. Є. Перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ/ Л. Є. Туманова, О. О. Молчанова, О. В. Коломієць (стр.34-38)
Моісеєнко Р. О. Проблемні питання розвитку та реабілітації дітей, що народились передчасно/ Р. О. Моісеєнко (стр.40-44)
Хіменко Т. М. Динаміка показників фізичного розвитку в передчасно народжених дітей на першому році життя/ Т. М. Хіменко, В. Є. Михайленко, А. О. Адаховська (стр.45-48)
Лук’янова І. С. Респіраторні порушення в новонароджених: особливості ультрасонографічної картини та стану гемодинаміки/ І. С. Лук’янова [и др.] (стр.49-53)
Старец Е. А. Использование рефлюкс-анкеты для скрининговой диагностики патологического гастроэзофагеального рефлюкса у детей/ Е. А. Старец, В. В. Трухальская (стр.54-56)
Чернега Н. Ф. Этиологическая структура и клинико-параклиническая характеристика вирусных гепатитов у детей раннего возраста/ Н. Ф. Чернега (стр.57-60)
Крючко Т. О. Генетичні та імунологічні маркери розвитку жирової дегенерації печінки в дітей та підлітків із метаболічним синдромом/ Т. О. Крючко [и др.] (стр.61-66)
Березенко В. С. Оцінка прогресуючого перебігу хронічного вірусного гепатиту С у дітей за окремими показниками оксидативного стресу/ В. С. Березенко, Р. В. Мостовенко, М. Б. Диба (стр.67-71)
Громнацька Н. М. Маркери ендотеліальної дисфункції при інсулінорезистентності в дітей і підлітків/ Н. М. Громнацька, О. Я. Скляров, І. С. Фоменко (стр.72-76)
Боярская Л. Н. Орфанные болезни: семейный случай тирозинемии 1-го типа/ Л. Н. Боярская, Г. Н. Дмитрякова, И. Г. Денисенко (стр.77-81)
Козакевич В. К. Інформативні критерії оцінки стану здоров’я дітей та підлітків/ В. К. Козакевич, О. Б. Козакевич (стр.82-85)
Начетова Т. А. Особенности оценки риска формирования вторичной аменореи у девочек-подростков с использованием морфогенетических показателей/ Т. А. Начетова (стр.86-89)
Сорокман Т. В. Клінічний випадок сімейної середземноморської лихоманки як прояву первинного імунодефіциту в дитини/ Т. В. Сорокман, Н. І. Підвисоцька, Т. В. Дмитрук (стр.90-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Педіатрія, акушерство та гінекологія -2007р.,N 2
Цікаві статті :
Майданник В. Г. Кластерний аналіз показників центральної гемодинаміки при різних клінічних формах енурезу у дітей/ В. Г. Майданник [и др.] (стр.5-7)
Чернишова Л. І. Клінічні та імунологічні ефекти лацидофілу при атопічному дерматиті у дітей/ Л. І. Чернишова, П. В. Чернишов (стр.8-12)
Гладка Л. Ю. Стан периферичної гемодинаміки у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу/ Л. Ю. Гладка, Т. І. Коротич, В. В. Довгодько (стр.13-15)
Литвин Б. С. Вплив комплексної медикаментозної терапії на окисний гомеостаз у дітей з вегетативними дисфункціями/ Б. С. Литвин (стр.16-18)
Майданник В. Г. Ефекти радикальних форм кисню в судинах/ В. Г. Майданник, Є. А. Бурлака (стр.19-23)
Чуриліна А. В. Біохімічні критерії дисплазії сполучної тканини за деяких патологічних станів/ А. В. Чуриліна [и др.] (стр.25-27)
Кулешов О. В. Основи етіології та принципи діагностики порушень ритму серця у дітей. Сучасні погляди/ О. В. Кулешов (стр.28-34)
Майданник В. Г. Ефективність протизапальної терапії ереспалом гострої бронхолегеневої патології у дітей/ В. Г. Майданник [и др.] (стр.35-38)
Безкаравайний Б. О. Використання ліпосомальної форми препарату фосфатидилхоліну в лікуванні респираторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених/ Б. О. Безкаравайний [и др.] (стр.39-41)
Кожевникова О. М. Сучасні молочні суміші у харчуванні дітей раннього віку/ О. М. Кожевникова (стр.42-45)
Ільницька Л. І. Клініко-імунологічні критерії ефективності адаптогену рослинного походження алое вера гель в комплексній хіміопрофілактиці туберкульозу у підлітків/ Л. І. Ільницька (стр.45-49)
Гаврилов О. І. Досвід впровадження індексу індивідуального здоров’я та паспарту здоров’я в роботу лікарів-педіатрів міської дитячої поліклініки/ О. І. Гаврилов (стр.49-51)
Лиманська А. Ю. Особливості матково-плацентарного кровоплину, плодової гемодинаміки та перебіг періоду ранньої постнатальної адаптації новонароджених у жінок з миготливою аритмією/ А. Ю. Лиманська, І. С. Лук’янова, Г. С. Єрмолова (стр.52-54)
Жук В. Ю. Концентрація гормонів плаценти у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією/ В. Ю. Жук (стр.54-56)
Каліновська І. В. Імуногістохімічні дослідження гормонів трофобласта хоріальних ворсин в аспекті плацентарної недостатності у ранні терміни гестації/ І. В. Каліновська, І. С. Давиденко (стр.56-59)
Гейнц Н. Є. Вплив маскулінізації на психологічний стан та ускладнення пологів у жінок із вадами серця/ Н. Є. Гейнц (стр.59-63)
Козодой А. В. Профілактика передчасного переривання вагітності у жінок пізнього репродуктивного віку з безплідністю в анамнезі/ А. В. Козодой (стр.63-65)
Тітенко Т. М. Порушення репродуктивної функції у жінок з йододефіцитними захворюваннями/ Т. М. Тітенко (стр.65-67)
Білик Н. М. Стан репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою в зв’язку з передчасним відшаруванням плаценти/ Н. М. Білик (стр.68-70)
Веропотвелян П. М. Спадкові аспекти фіброзно-кістозної мастопатії у молодих жінок після проведення аборту/ П. М. Веропотвелян [и др.] (стр.70-74)
Рожковська Н. М. Профілактика тромботичних ускладнень у пацієнток із набутою тромбофілією після гінекологічних операцій/ Н. М. Рожковська, В. І. Лінніков, В. В. Євдокимова (стр.75-77)
Беседін В. М. Застосування кисть-ступня (Су Джок) акупунктури при артеріальній гіпертонії у жінок з постоваріоектомічним синдромом/ В. М. Беседін, О. В. Грабоус (стр.78-81)
Рудь В. О. Клінічні аспекти гістеректомії в репродуктивному віці/ В. О. Рудь (стр.82-84)
Воробій В. Д. Порівняльні клінічні аспекти генітального ендометріозу різної локалізації/ В. Д. Воробій (стр.84-86)
Завелевич М. П. Експериментальне обгрунтування доцільності використання протефлазіду в терапії запальних захворювань органів малого таза/ М. П. Завелевич [и др.] (стр.87-89)
Яремчук Т. П. Випадки порфірії з порушенням функцій тазових органів/ Т. П. Яремчук [и др.] (стр.89-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пастернак Б. О., Каліновська І. В.
Назва : Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику
Паралельн. назви :Problem issues of the development of postpartum septic complications in pregnant risk groups
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 129-133 (Шифр КУ26/2023/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті наведено аналіз літературних даних щодо виникнення післяпологових септичних ускладнень. Післяпологовий період є найбільш небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень, що зумовлено такими особливостями як зміна анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму в період вагітності та пологів; зміна характеру та вірулентності мікроорганізмів на тлі зниженого імунологічного статусу, що супроводжує стан вагітності; маніфестація акушерсько-гінекологічної патології під час вагітності. Актуальність проблеми післяпологових гнійно-септичних захворювань визначається насамперед їх частотою, тяжкістю перебігу та несприятливим результатом для хворих. Післяпологовий метроендометрит є однією з основних причин генералізації інфекції та формування неповноцінного рубця на матці після кесарського розтину. Формування всіх наступних гнійних ускладнень у акушерських хворих (клітковина, придатки матки, суміжні органи) залежить від реактивності організму та наявності патологічних змін в фетоплацентарному комплексі. Післяпологові гнійно-септичні захворювання несприятливо позначаються на здоров’ї жінок, часто є причиною оперативних втручань з видаленням органу, тяжких уражень багатьох органів та систем, інвалідизації та порушень специфічних функцій у молодих жінок. Так, частота післяпологових гнійно-септичних захворювань, після самовільних фізіологічних пологів становить 1-5 %, після патологічних пологів вона збільшується до 15-20 %, а після операції кесаревого розтину перевищує 20 %. Найбільш частим ускладненням післяпологового періоду є ендометрит, частота якого становить від 0,5 до 8 %. Аналіз літературних джерел показав неоднозначність інформації щодо проблеми післяпологового септичного процесу, що вказує на необхідність подальших досліджень даної патологіїThe article provides an analysis of literature data on the occurrence of postpartum septic complications. The postpartum period is the most dangerous from the point of view of the development of infectious complications, which is due to such features as a change in the anatomical and functional state of the genitals and other body systems during pregnancy and childbirth; a change in the nature and virulence of microorganisms against the background of a reduced immunological status accompanying pregnancy; manifestation of obstetric and gynecological pathology during pregnancy. The urgency of the problem of postpartum purulent- septic diseases is determined primarily by their frequency, severity of the course and adverse outcome for patients. The analysis of literary sources showed the ambiguity of information regarding the problem of the postpartum septic process, which indicates the need for further research into this pathology
Знайти схожі

Назва журналу :Одеський медичний журнал -2006р.,N 2
Цікаві статті :
Москаленко В. Ф. Право на здоровье (охрану здоровья): объем, смежные сферы/ В. Ф. Москаленко (стр.4-8)
Гоженко А. І. Вплив глутаргіну на діяльність нирок білих щурів за умов тривалого введенния іфосфаміду/ А. І. Гоженко, М. В. Трусова (стр.9-12)
Кузнєцова О. В. Фармакологічна корекція за допомогою месни і L- карнітину експериментальної нейротоксичності, індукованої протипухлинними препаратами/ О. В. Кузнєцова (стр.12-17)
Макаренко О. В. Вплив нових вітчизняних аналгетиків на вміст серомукоїдів і сіалових кислот в умовах "ад’ювантного" артриту/ О. В. Макаренко, В. Й. Мамчур (стр.17-19)
Панова Т. І. Вплив коменової кислоти на активність NА-, К-АТФ-ази з плазматичних нейрональних мембран щура/ Т. І. Панова (стр.19-21)
Петелкакі О. В. Зміни чутливості вентрального гіпокампа щурів, які перенесли черепно-мозкову травму, по відношенню до впливу епілептогенів/ О. В. Петелкакі, О. А. Шандра (стр.22-24)
Романовська І. І. Іммобілізація алергенів для створення потенційних діагностичних і лікарських засобів інтраназального способу введення/ І. І. Романовська, С. М. Пухлік, Б. М. Пухлик (стр.25-29)
Сторчило О. В. Фармакологічна корекція транспорту глюкози в тонкій кишці нащадків опромінених тварин/ О. В. Сторчило, В. К. Напханюк, О. А. Багірова (стр.29-32)
Шиш Н. В. Влияние препаратов антиоксидантов на биохимические и морфофункциональные показатели репродуктивной системы крыс-самцов при длительном поступлении клопиралида/ Н. В. Шиш, В. Н. Бобырев (стр.33-36)
Беляков О. В. Медикаментозна корекція діастолічної дисфункції правого шлуночка у хворих після пульмонектомії/ О. В. Беляков [и др.] (стр.39-41)
Ашаніна І. В. Корекція мікробіоценозу товстої кишки у хворих на прихований ранній сифіліс препаратами про- і пребіотиків/ І. В. Ашаніна (стр.37-39)
Борисов С. О. Патогенетична дія препарату "Антраль" на перебіг обструктивної нефропатії/ С. О. Борисов (стр.41-46)
Гурієнко К. О. Патогенетичне обгрунтування антиоксидантної терапії при залізодефіцитних анеміях у дітей/ К. О. Гурієнко (стр.47-50)
Дубініна В. Г. Дослідження мікросателітної нестабільності генотипів хворих із міомою матки/ В. Г. Дубініна [и др.] (стр.50-53)
Каліновська І. В. Дослідження рівня плацентарного альфа{\dn\10 1}-мікроглобіну в материнській сироватці крові при плацентарній формі фетоплацентарної недостатності у різні терміни вагітності/ І. В. Каліновська (стр.53-55)
Костєв Ф. І. Особливості сечовипускання у хворих на цукровий діабет ІІ типу/ Ф. І. Костєв, Р. Р. Антонів (стр.55-58)
Лінніков В. І. Профілактика тромботичних ускладнень у породіль із набутою формою тромбофілії після операції кесаревого розтину/ В. І. Лінніков, В. В. Євдокимова (стр.59-62)
Макаренко О. Б. Роль ентерогепатичної циркуляції в патогенезі гінекологічних захворювань/ О. Б. Макаренко (стр.62-64)
Нагорна В. Ф. Діагностика плацентарної недостатності методом лазерної кореляційної спектроскопії/ В. Ф. Нагорна, В. Г. Марічереда, Т. І. Пермінова (стр.65-70)
Пасько О. М. Порівняльна характеристика змін клініко-анамнестичних і функціональних показників у пацієнтів із бронхіальною астмою на етапах лікування один і три місяці/ О. М. Пасько, М. І. Яблучанський, О. В. Мартиненко (стр.70-74)
Тарасовська Е. В. Значення рецепторів естрогену і прогестерону в прогнозуванні раку молочної залози - результати шестирічного спостереження/ Е. В. Тарасовська, В. М. Соколов, В. В. Степула (стр.74-77)
Халед Абу Захра. Лечение переломов костей голени с использованием биологической добавки "Остеовит"/ Абу Захра Халед (стр.77-80)
Шамік Е. В. Профілактика післяпологових гнійно-септичних ускладнень / Е. В. Шамік (стр.80-83)
Шпак С. В. Ехографічна картина ураження черевної аорти при різних рівнях холестеринемії і перспективи диференційованої судинної терапії/ С. В. Шпак (стр.84-87)
Юшковська О. Г. Терапевтичне навчання хворих - ефективний метод комплексної реабілітації і вторинної профілактики ішемічної хвороби серця/ О. Г. Юшковська (стр.87-92)
Головатюк-Юзефпольська І. Л. Клініко-морфологічна характеристика фетоплацентарного комплексу пацієнток із гіпергомоцистеїнемією/ І. Л. Головатюк-Юзефпольська, К. П. Головатюк, В. О. Ситнікова (стр.92-94)
Бородина Г. Л. Динамика эпидемиологических показателей по саркоидозу в республике Белорусь/ Г. Л. Бородина (стр.95-98)
Асмолов О. К. Епідеміологічна ситуація з туберкульозу серед студентів вищих навчальних закладів Одеси/ О. К. Асмолов [и др.] (стр.98-100)
Климова О. М. Діагностична значущість цитогенетичних порушень, змін імунореактивності й вмісту стероїдних гормонів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС/ О. М. Климова, Л. А. Дроздова (стр.101-104)
Фуштей І. М. Патогенетичне і прогностичне значення про-та протизапальних цитокінів при ішемічній хворобі серця: Огляд/ І. М. Фуштей [и др.] (стр.105-108)
Правила підготовки статей до "Одеського медичного журналу" (стр.117-118)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022р. т.12,N 3
Цікаві статті :
Ковальова О. М. Особливості надання перинатальної допомоги в умовах воєнного часу/ О. М. Ковальова, С. В. Дудник, О. А. Андрієць (стр.4-14)
Юзько В. О. Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну/ В. О. Юзько [та ін.] (стр.15-21)
Кравченко О. В. Особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни/ О. В. Кравченко, В. М. Соловей (стр.22-28)
Каліновська І. В. Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар (стр.29-35)
Романюк Д. Г. Рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань/ Д. Г. Романюк (стр.36-41)
Павлишин Г. А. Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19/ Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська (стр.42-47)
Дудєріна Ю. В. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого/ Ю. В. Дудєріна [та ін.] (стр.48-54)
Hamraev A. Zh. Features of the clinical course and complex treatment of hemorrhoids in children/ A. Zh. Hamraev, S. Sh. Jorayev (стр.55-59)
Бондаренко Ю. М. Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті/ Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна (стр.60-64)
Мавропуло Т. К. Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят/ Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька (стр.65-70)
Чернявська Ю. І. Перспективи застосування сурфактант замісної терапії при COVID-19- індукованому респіраторному дистрес-синдромі у дітей/ Ю. І. Чернявська [та ін.] (стр.71-76)
Кісельова М.М. Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога/ М. М. Кісельова, А. В. Комар (стр.77-83)
Нечехова О. О. Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності/ О. О. Нечехова, В. В. Павлюченко, Ю. А. Батман (стр.84-88)
Мазур О. Г. Особливості муковісцидозу у новонароджених на прикладі клінічного випадку/ О. Г. Мазур [та ін.] (стр.89-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2020р. т.10,N 4
Цікаві статті :
Стан медичної допомоги новонародженим в Україні (стр.5-24)
Борисова Т. П. Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічною значущою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Д. М. Сурков (стр.26-34)
Лісова К. М. Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, П. Ю. Токар (стр.35-40)
Мельниченко М. Г. Фактори предикції странгуляції у дітей зі спайковою кишковою непрохідністю/ М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна (стр.41-45)
Шульга О. В. Порівняльна оцінка методів хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей із дисфунцією сухожилка заднього великогомілкового м’яза/ О. В. Шульга (стр.46-52)
Снісар В. І. Диференційований підхід до анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят з хірургічною патологією/ В. І. Снісар, О. О. Власов (стр.53-59)
Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок (стр.60-67)
Знаменська Т. К. Сучасний досвід проведення парентерального харчування стандартизованими препаратами промислового виробництва в педіатричній практиці: огляд літератури/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Ю. В. Марушко (стр.68-76)
Якість сухих плям крові - невід’ємна складова хвороб обміну речовин (стр.77-86)
Клінічні випадки бульозного епідермолізу у новонароджених (стр.87-91)
Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки (стр.92-97)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2017р. т.7,N 4
Цікаві статті :
Знаменська Т.К. Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров’я новонароджених та дітей України/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. Ю. Дубініна (стр.5-12)
Мельничук Л.В. Проблемні питання гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених міста Чернівців/ Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. С. Вострікова (стр.13-18)
Прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей (стр.19-23)
Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування (стр.24-30)
Белорус А.І. Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу/ А. І. Белорус, Р. М. Федосюк, О. М. Ковальова (стр.31-36)
Гончарь М.О. Роль варіабельності генів-кандидатів eNOS, MnSOD2, ADRB1 у розвитку кардіоваскулярної патології у новонародженних/ М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко, І. Ю. Кондратова (стр.37-40)
Редько І.І. Ентеровіруси як причина внутрішньоутробного інфікування плоду та захворюваності новонароджених/ І. І. Редько, Н. Т. Івахненко, О. М. Чакмазова (стр.41-45)
Ріга О.О. Характеристика перинатального періоду дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь/ О. О. Ріга, Н. М. Коновалова (стр.46-50)
Сидоренко І.В. Проблемні питання грудного вигодовування у дітей з дуже малою масою тіла при народженні/ І. В. Сидоренко, Є. Є. Шунько, Ю. Ю. Краснова (стр.51-54)
Деструктивные пневмонии у новорожденных с хирургическими заболеваниями (стр.55-60)
Веселий С.В. Внутрішньоутробна інфекція як фактор ризику післяопераційних ускладнень у дітей з вродженою кишковою непрохідністю/ С. В. Веселий, Р. П. Кліманський (стр.61-66)
Бензар І.М. Лімфатичні мальформації у новонароджених дітей: активне хірургічне втручання чи вичікувальна тактика?/ І. М. Бензар (стр.67-71)
Иванько О.Г. Показатели протромбинового комплекса и PIVKA-II у детей первых 6 месяцев жизни, находящихся на грудном вскармливании/ О. Г. Иванько, А. В. Соляник (стр.72-79)
Вплив поліморфних варіантів - 509 СС та +869 ТТ гена TGF B1 на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку (стр.80-86)
Дяк К.В. Прогнозування передчасних пологів: реалії і перспективи/ К. В. Дяк, О. М. Юзько (стр.87-90)
Каліновська І.В. особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.91-94)
Мавропуло Т.К. Некротизуючий ентероколіт новонароджених - проблеми діагностики/ Т. К. Мавропуло (стр.95-101)
Нейродегенеративне захворювання у новонародженого нез’ясованого генезу (клінічний випадок) (стр.102-106)
Академік НАМН України, професор Дмитро Ілліч Заболотний (до 70-річчя від дня народження) (стр.109-110)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лісова К. М., Каліновська І. В., Токар П. Ю.
Назва : Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 4. - С. 35-40 (Шифр НУ45/2020/10/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГОРМОНЫ -- HORMONES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE
Анотація: У статті наведені результати дослідження рівня гормонів плацентарного комплексу в ранні терміни гестації (4-15 тижнів). Мета дослідження. Провести аналіз показників рівня гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних з невиношуванням, а також динаміку змін цих показників. Оцінити особливості гормонального статусу жінок протягом неускладненої вагітності та з невиношуванням в анамнезі та вплив цих особливостей на функціональний стан фетоплацентарного комплексу і подальший перебіг вагітності. Матеріал і методи дослідження. Нами обстежено 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) та 30 вагітних з невиношуванням в анамнезі (основна група). Результати досліджень. Було виявлено, що вміст естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену у плазмі крові вагітних основної групи протягом всього гестаційного періоду був вірогідно нижчим порівняно з контролем. Рівень естрадіолу у вагітних з невиношуванням був в 4,2 рази нижчим, ніж у здорових вагітних. Показники рівня плацентарного лактогену у вагітних основної групи були в 6,1 рази нижчими, а хоріонічного гонадотропіну – в 3,7 рази нижчими в порівнянні з групою контролю. Також відзначене значне відставання у прирості рівня гормонів по мірі прогресування вагітності. Це, в свою чергу, свідчить про розвиток у жінок з невиношуванням в анамнезі плацентарної дисфункції уже на ранніх термінах гестації. Висновки. Внаслідок описаних змін виникає порушення першої хвилі інвазії цитотрофобласта і, як наслідок, незавершеність гестаційної перебудови сегментів спіральних артерій. Стінки судин не заміщуються повністю фібриноїдом і сформовані плацентарні судини не забезпечують постійний приплив артеріальної крові в міжворсинковий простір. Як наслідок цього, матково-плацентарна ділянка і сформована плацента не готові забезпечити потреби плоду, який розвивається. В подальшому це може призвести до перинатальних втрат.
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-52

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)