Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Каліновська, І. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-52

Назва журналу :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2024р. т.23,N 1
Цікаві статті :
Гнатюк М. С. Кількісний морфологічний аналіз особливостей ремоделювання гемомікроциркуляторних судин у сім’яниках експериментальних тварин в умовах етанолової інтоксикації/ М. С. Гнатюк [та ін.] (стр.6-11)
Кольцова Л. В. Відстань між соскоподібними відростками черепа людини: закономірності індивідуальної мінливості/ Л. В. Кольцова, О. Ю. Степаненко (стр.12-17)
Каратєєва С. Ю. Морфометрична характеристика розмірів стегна у студентів Буковини/ С. Ю. Каратєєва (стр.18-25)
Дмитренко Р. Р. Топографоанатомічні особливості бічної ділянки голови у плодів людини/ Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало (стр.26-31)
Сапунков О. Д. Особливості будови слухової труби у пренатальному періоді розвитку людини/ О. Д. Сапунков [та ін.] (стр.32-39)
Ошурко А. П. Анатомічна мінливість відділів нижнього коміркового нерва у людей другого періоду зрілого та літнього віку/ А. П. Ошурко, І. С. Макарчук (стр.40-48)
Савчук А. Ю. Прогнозування спайкової хвороби очеревини після оперативних втручань на органах очеревинної порожнини/ А. Ю. Савчук, В. П. Польовий (стр.49-52)
Хмара Т. В. Особливості розвитку і становлення топографії міхурово-пупкового трикутника у пренатальному періоді онтогенезу людини/ Т. В. Хмара [та ін.] (стр.53-61)
Коваль О. А. Фетальна анатомія артерій тильної ділянки кисті/ О. А. Коваль (стр.62-66)
Гродецький В. К. Врахування морфо-функціональних змін у складових трикутника кало при гострому холециститі та їх вплив на особливості техніки виконання лапароскопічної холецистектомії/ В. К. Гродецький [та ін.] (стр.67-74)
Качановський Я. В. Морфологічна характеристика змін периульцерозної зони кровоточивих гастродуоденальних виразок залежно від ступеня активності кровотечі за Forrest/ Я. В. Качановський, І. Я. Дзюбановський (стр.75-79)
Kalinichenko M. O. Фрактальний аналіз розгалуженості поверхневих артерій мозочка людини/ M. O. Kalinichenko, O. Yu. Stepanenko (стр.80-87)
Якименко Р. О. Особливості форми та розмірів верхньої щелепи та верхнього зубного ряду залежно від статі та краніотипу/ Р. О. Якименко (стр.88-96)
Цуманець І. Анатомічне моделювання поверхневих м’язів шиї в перинатальному періоді онтогенезу/ І. Цуманець (стр.97-103)
Новікова Г. А. Диференціювальній підхід при комбінованому хірургічному лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок за даними результатів ультразвукової доплерографії/ Г. А. Новікова [та ін.] (стр.104-112)
Дубінін Д. С. Характеристика внутрішньопечінкових жовчних проток у людини та ссавців з різними типами харчування/ Д. С. Дубінін, В. І. Шепітько (стр.113-120)
Горовий В. І. Спосіб тригонізації (низведення) шийки сечового міхура у ложе простати при виконанні лапароскопічної залобкової простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати/ В. І. Горовий [та ін.] (стр.121-129)
Хмара Т. В. Метод макромікроскопічного препарування поверхневих судин і нервів лиця/ Т. В. Хмара [та ін.] (стр.130-137)
Гавалешко В. П. Підвищення якості викладання ортопедичної стоматології з використанням інноваційних технологій/ В. П. Гавалешко, О. І. Рощук (стр.138-143)
Ільїна-Стогнієнко В. Ю. Стромальні пухлини шлунково-кишкового тракту. прогнозування перебігу та діагностичні алгоритми/ В. Ю. Ільїна-Стогнієнко, С. Д. Хіміч (стр.144-152)
Бакун О. В. Сучасні неінвазивні методи діагностики генітального ендометріозу, асоційованого із безпліддям/ О. В. Бакун (стр.153-159)
Псарюк Ю. Ю. Особливості перебігу вагітності на тлі генітальних інфекцій/ Ю. Ю. Псарюк, І. В. Каліновська (стр.160-166)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Псарюк Ю. Ю., Каліновська І. В.
Назва : Особливості перебігу вагітності на тлі генітальних інфекцій
Паралельн. назви :Peculiarities of the course of pregnancy against the background of genital infections
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 160-166 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Анотація: В статті наведено аналіз літературних даних щодо перебігу вагітності за наявності геніальних інфекцій. На сьогодні не існує чітких критеріїв діагностики внутрішньоутробного інфікування та не з’ясовані взаємозв’язки між інфікуванням плода під час вагітності різними видами мікроорганізмів. Вроджена інфекція є однією з найважливіших медико- соціальних проблем сучасного акушерства і перинатології. Клінічні прояви залежать від виду і вірулентності збудника, перебігу інфекційного процесу у матері (гостре, латентне, стадія ремісії або загострення), масивності осіменіння, шляхів проникнення інфекції в організм вагітної, імунологічної реактивності жінки, терміну гестації при інфікуванні. При інфекційному захворюванні матері, впродовж вагітності на ембріон і плід впливають не тільки збудники, але і токсичні речовини, що утворюються при порушенні метаболізму в матері, гіпертермія і гіпоксія тканин, які спостерігаються при загостренні. Важливу, а іноді і провідну, роль у розвитку захворювання відіграє термін гестації. При впливі інфекції, у фетальному періоді, можливі також внутрішньоутробна інфекція і загибель плода, невиношування вагітності, фетоплацентарна недостатність. За цих умов у плода можливе формування комплексу патологічних змін, що можуть стати безпосередньою причиною анте-і постнатальної його загибелі. При інфікуванні плода перед пологами прояви внутрішньоутробної інфекції залежать від стадії захворювання. Якщо на момент пологів захворювання знаходиться в початковій фазі, то інфекція проявляє себе впродовж перших 3-х діб після народження. Якщо пологи відбуваються на завершальній стадії хвороби, частіше спостерігається синдром дезадаптації на ранньому неонатальному періоді, у подальшому можливі хронізація процесу, персистуюча латентна інфекція. Пологи є критичним періодом, за якого розвиток інфекційного процесу у плода може спричинити навіть умовно- патогенна мікрофлора піхви, яка клінічно непроявляється у матеріThe article provides an analysis of literature data on the course of pregnancy in the presence of genital infections. To date, there are no clear criteria for the diagnosis of intrauterine infection, and the relationships between the infection of the fetus during pregnancy with various types of microorganisms have not been clariﬁ ed. Congenital infection is one of the most important medical and social problems of modern obstetrics and perinatology. Clinical manifestations depend on the type and virulence of the causative agent, the course of the infectious process in the mother (acute, latent, stage of remission or exacerbation), massiveness of insemination, ways of infection penetration into the body of the pregnant woman, immunological reactivity of the woman, gestation period at infection. In the case of an infectious disease of the mother, during pregnancy, the embryo and fetus are aﬀ ected not only by pathogens, but also by toxic substances that are formed when the mother’s metabolism is disturbed, hyperthermia and hypoxia of tissues, which are observed during an exacerbation. The period of gestation plays an important, and sometimes leading, role in the development of the disease. With the inﬂ uence of infection, in the fetal period, intrauterine infection and death of the fetus, miscarriage, fetoplacental insu ﬃ ciency are also possible. Under these conditions, the formation of a complex of pathological changes in the fetus is possible, which can be the direct cause of its ante- and postnatal death. When the fetus is infected before delivery, the manifestations of intrauterine infection depend on the stage of the disease. If at the time of delivery the disease is in the initial phase, then the infection manifests itself within the ﬁ rst 3 days after birth. If childbirth takes place at the ﬁ nal stage of the disease, disadaptation syndrome is more often observed in the early neonatal period, later, chronicity of the process and persistent latent infection are possible. Childbirth is a critical period, during which the development of an infectious process in the fetus can be caused even by the opportunistic microﬂ ora of the vagina, which is not clinically evident in the mother
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Токар П. Ю., Каліновська І. В.
Назва : Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів
Паралельн. назви :Hormone imbalance of fetoplacental complex as a factor of premature birth
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 10-14 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Попри достатню вивченість патогенетичних факторів розвитку передчасних пологів, на даний час відсутня єдина точка зору щодо особливостей патогенезу порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу при цьому ускладненні вагітності, не розроблені єдині методичні підходи до ранньої діагностики, відсутні стандарти обстеження і лікування вагітних з виявленими порушеннями. Мета роботи - дослідити рівень гомонів ФПК у вагітних групи ризику розвитку передчасних пологів. Матеріал і методи. До основної групи увійшли вагітні з проявами дисфункції плаценти та невиношуванням в анамнезі (50 жінок), до контрольної групи - 50 здорових вагітних. Визначення гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену) здійснювалося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Дослідження виконували на імуноферментному аналізаторі згідно з інструкціями до вказаних наборів реактивів. Результати. Для вивчення змін гормональної функції плацентарної системи у вагітних із загрозою передчасних пологів визначали вміст гормонів естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену під час вагітності. Характерно, що концентрація естрадіолу в сироватці крові вагітних основної групи нижче норми протягом усього періоду вагітності. Це призводить до зниження синтезу естрогенів і прогестерону жовтим тілом яєчника, а потім і плацентою. Зниження рівня цих гормонів, які беруть безпосередню участь у перебігу основних біохімічних і фізіологічних процесів у м'язах матки, призводить до підвищення скорочувальної активності міометрія, що, у свою чергу, проявляється явищами дисфункції плаценти та передчасними пологами. Висновок. Дослідження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику дозволить прогнозувати розвиток передчасних пологівDespite the sufficient study of the pathogenetic factors of preterm birth, there is currently no consensus on the peculiarities of the pathogenesis of disorders of the functional state of the fetoplacental complex in this complication of pregnancy, no unified methodological approaches to early diagnosis have been developed, and there are no standards for the examination and treatment of pregnant women with detected disorders. The purpose of the work. To investigate the level of FPC hormones in pregnant women at risk of preterm birth. Materials and methods. The main group consisted of pregnant women with signs of placental dysfunction and a history of miscarriage (50 women). The control group consisted of 50 healthy pregnant women. Determination of hormones (progesterone, estradiol, placental lactogen) was carried out by the method of solid-phase enzyme immunoassay. The research was performed on an enzyme-linked immunosorbent assay according to the instructions for the specified sets of reagents. Results. The content of the hormones estradiol, progesterone and placental lactogen during pregnancy was determined to study the changes in the placental system hormonal function of pregnant women with a threat of premature birth. The concentration of estradiol in the blood serum of pregnant women of the main group was below the norm during the entire pregnancy period. It leads to a decrease in estrogens and progesterone synthesis by the corpus luteum of the ovary, and then by the placenta. A reduction of these hormone levels, which take a direct part in the flow of basic biochemical and physiological processes in the muscles of the uterus, leads to an increase in the contractile activity of the myometrium, which is shown by the phenomena of placental dysfunction and premature birth. Conclusion. Studying the levels of hormones of the fetoplacental complex in pregnant women at risk will allow predicting the development of premature birth
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В., Лісова К.М.
Назва : Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання
Паралельн. назви :Modern obstetrics: science, practice, aspects of teaching
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 132-134 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
ОБЗОР -- REVIEW
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
ОБРАЗОВАНИЕ И ПРАКТИЧЕСКОЕ ОБУЧЕНИЕ МЕДРАБОТНИКОВ -- EDUCATION, PUBLIC HEALTH PROFESSIONAL
Анотація: У статті розглянуті проблеми акушерства в різних ракурсах - науки, практики, викладання на основі огляду сучасних технологій зниження материнської та перинатальної смертності,а також сучасних аспектів лікування гінекологічних хворих. Мета дослідження – показати, що застосування сучасних наукових досягнень та їх застосування в практиці і навчальному процесі покращить якість навчання студентів та лікарів-інтернів на кафедрах акушерства і гінекології. Нами застосовано результати наукових досліджень співробітників кафедри в навчальному процесі. Наведено сучасні високоефективні підходи до проведення лекцій, з впровадженням елементів дискусій. Детально висвітлено структуру методів “питання-відповідь”, їх використання при проведенні практичних занять, що сприяють появі професійної компетентності лікарів-інтернів і значно підвищують ефективність сприйняття ними академічного матеріалу. Застосування наукових досягнень у практику підготовки майбутніх лікарів сприяє підвищенню рівня засвоєння матеріалу та покращує практичну підготовку лікаряThe article discusses the problems of obstetrics from different perspectives - science, practice, teaching - based on a review of modern technologies for reducing maternal and perinatal mortality, as well as current aspects of treatment of gynecological patients. The purpose of the study is to show that the use of modern scientific achievements and their application in practice and the educational process will improve the quality of education of students and interns at the departments of obstetrics and gynecology. We applied the results of scientific research of the department staff in the educational process. Modern, highly effective approaches to lectures with the introduction of discussion elements are presented. The structure of question-and-answer methods, their use in practical classes, which contribute to the emergence of professional competence of interns and significantly increase the efficiency of their perception of academic material, are described in detail
Знайти схожі

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2023р. т.27,N 3
Цікаві статті :
Кулаєць Н. М. Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності/ Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць (стр.3-9)
Токар П. Ю. Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів/ П. Ю. Токар, І. В. Каліновська (стр.10-14)
Процайло М. Д. Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.15-20)
Комариця О. Й. Тригліцеридоглюкозний індекс як критерій стеатозу печінки/ О. Й. Комариця (стр.21-24)
Kramarchuk V. V. Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children/ V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna (стр.25-29)
Пальтов Є. В. Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу/ Є. В. Пальтов [та ін.] (стр.30-40)
Покровська Н. К. Рівень адропіну та фактора фон віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням/ Н. К. Покровська, Є. Я. Скляров (стр.41-45)
Самогальська О. Є. Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит/ О. Є. Самогальська [та ін.] (стр.46-49)
Сафонов Р. А. Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів/ Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко (стр.50-56)
Терлецька Н. Ю. Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу/ Н. Ю. Терлецька [та ін.] (стр.57-64)
Кучин Ю. Л. Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.65-68)
Хміль С. В. Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.69-74)
Іванчук І. М. Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.75-79)
П’ятночка В. І. Вибір способу алогерніопластики у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому/ В. І. П’ятночка, І. І. Довга (стр.80-86)
Денисюк Ю. А. Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція/ Ю. А. Денисюк, А. А. Гудима (стр.87-92)
Поліщук Т. В. Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок/ Т. В. Поліщук, В. М. Жебель (стр.93-100)
Воловар О. С. Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд/ О. С. Воловар [та ін.] (стр.101-104)
Прокопчук Н. М. Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини/ Н. М. Прокопчук [та ін.] (стр.105-114)
Мельник В. В. Історія розвитку вчення про імунну систему/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.115-121)
Нікітіна І. М. Імуногістохімічні особливості раку яєчників/ І. М. Нікітіна [та ін.] (стр.122-125)
Зайцев А. В. Міждисциплінарний підхід до підготовки фахівця-стоматолога на кафедрі терапевтичної стоматології полтавського державного медичного університету/ А. В. Зайцев [та ін.] (стр.126-131)
Каліновська І. В. Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.132-134)
Хухліна О. С. Степан Григорович Федорук: лікар, учитель, особистість (до 100-річчя від дня народження завідувача кафедри госпітальної терапії (1981-1982))/ О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук, Т. М. Антофійчук (стр.135-137)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Art of Medicine -2023р.,N 3
Цікаві статті :
Андрющенко В. П. Особливості порушень вуглеводного обміну у пацієнтів на гострий панкреатит як передумова розвитку в них цукрового діабету/ В. П. Андрющенко, М. М. Тутка (стр.7-12)
Борзих Н. О. Застосування методів мануальної терапії, кінезіотерапії та електроміостимуляції при торакалгіях на тлі остеохондрозу хребта/ Н. О. Борзих [та ін.] (стр.13-19)
Вадзюк С. Н. Особливості психоемоційного стану в осіб юнацького віку з різною теплочутливістю/ С. Н. Вадзюк, Т. В. Дживак (стр.20-24)
Вдовенко А. В. Ультразвукова картина фетоплацентарного комплексу в оцінці затримки росту плода у вагітних після перенесеної коронавірусної хвороби-2019/ А. В. Вдовенко (стр.25-30)
Голод Н. Р. Ефективність застосування скандинавської ходьби у пацієнтів після холецистектомії на довготривалому етапі реабілітації/ Н. Р. Голод (стр.31-35)
Давидюк С. С. Роль комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії органів малого тазу у диференційній діагностиці сарком матки/ С. С. Давидюк [та ін.] (стр.36-41)
Дмитрук М. Б. Програма оцінки якості ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту/ М. Б. Дмитрук (стр.42-48)
Заславський П. С. Зміна структурно-функціональних характеристик дистальних відділів верхньої кінцівки як показник ефективності програми фізичної терапії та ерготерапії у поранених із наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя/ П. С. Заславський (стр.49-54)
Kletskova O. M. Assessment and determination of motivational factors for weight loss and indicators of the functional state of obese women in the rehabilitation process/ O. M. Kletskova, A. M. Rudenko (стр.55-59)
Кобак Л. О. Прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного червоного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу/ Л. О. Кобак [та ін.] (стр.60-72)
Кубрак М. А. Периопераційні зміни стану здоров’я пацієнтів з ускладненими формами раку товстого кишківника/ М. А. Кубрак, С. М. Завгородній (стр.73-76)
Лаврін О. Я. Оптимізація засобів первинної профілактики захворювань тканин ротової порожнини у віськовослужбовців збройних сил України/ О. Я. Лаврін (стр.77-82)
Махлинець Н. П. Тривожні стани в дітей та їхній вплив на розвиток шкідливих звичок/ Н. П. Махлинець (стр.83-88)
Нагорна О. Б. Результати динаміки оцінювання функціонування рук дітей, які потребують неонкологічної паліативної допомоги/ О. Б. Нагорна, Л. Л. Примачок (стр.89-94)
Ногас А. О. Динаміка змін функціональних обмежень і активності верхніх кінцівок у пацієнтів з ревматоїдним артритом під впливом технології реабілітаційних заходів/ А. О. Ногас (стр.95-99)
Орел М. А. Особливості когнітивних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом/ М. А. Орел, Л. П. Мартинюк (стр.100-105)
Piatnochka V. I. Morphometric features of changes in the muscles of the anterior abdominal wall after implantation of the capromesh mesh combined with prp in the experiment/ V. I. Piatnochka, I. I. Dovha (стр.106-111)
Палієнко М. В. Оцінка ступеня реактивної тривожності в підлітків з вегетативними розладами/ М. В. Палієнко (стр.112-115)
П’ятночка В. І. Клініко-експериментальний аналіз ефективності використання оптичного збільшення в ендодонтії/ В. І. П’ятночка, І. І. Довга (стр.116-120)
Ханюков О. О. Роль анемії у розвитку нефатальних серцево-судинних подій та прогнозування ризику їх виникнення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ О. О. Ханюков, I. O. Заяць (стр.121-129)
Хміль С. В. Ретроспективний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям і невдалими спробами екстракор-порального запліднення в анамнезі на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.130-136)
Хміль С. В. Ретроспективний аналіз клінічної картини пацієнток зі зниженим оваріальним резервом при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій/ С. В. Хміль, Н. Ю. Терлецька (стр.137-143)
Яцишин Р. І. Кількісний і морфометричний аналіз тромбоцитів при системній склеродермії: вивчення зв’язків із запаленням і активністю захворювання/ Р. І. Яцишин, О. І. Дрогомерецька (стр.144-148)
Kostyshyn A. B. Main trends in the development of odern medical education/ A. B. Kostyshyn [та ін.] (стр.149-155)
Малюванчук С. В. Особливості самостійної роботи при вивченні фармакогнозії студентами фармацевтичного факультету ІФНМУ/ С. В. Малюванчук (стр.156-159)
Матейко Г. Б. Використання кейс-методу при викладанні дисципліни «Дитячі інфекційні хвороби»/ Г. Б. Матейко [та ін.] (стр.160-163)
Бакалюк Т. Г. Реабілітаційні підходи до підліткового ідіопатичного сколіозу в міжнародній практиці/ Т. Г. Бакалюк [та ін.] (стр.164-168)
Каліновська І. В. Сучасні погляди на роль прогестерону у патогенезі генітального ендометріозу/ І. В. Каліновська, Т. В. Скапчук (стр.169-173)
Остафійчук О. Р. Сучасні погляди на проблему захворювань пародонту у жінок під час вагітності/ О. Р. Остафійчук, Т. М. Дмитришин, С. О. Остафійчук (стр.174-179)
Voloshynovych M. S. Multiple hemangiomas on the head of the penis/ M. S. Voloshynovych [та ін.] (стр.180-183)
Сильветки її життя... До 103 -річчя з 184 дня народження Ванджури Ірини Петрівни (стр.184)
Цікаві статті :
Повний текст/зовнішній ресурс (постраничный просмотр) : Текст или завантажити - 5.789 Mb
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В., Скапчук Т. В.
Назва : Сучасні погляди на роль прогестерону у патогенезі генітального ендометріозу [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Modern views on the role of progesterone in the pathogenesis of genital endometrios
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 169-173 (Шифр АУ50/2023/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
Анотація: Ендометріоз – розповсюджене захворювання жінок репродуктивного віку, характеризується безпліддям та тазовим болем, при якому стромальна та залозиста тканина ендометрію розростається за межами порожнини матки. В здоровому ендометрії передача сигналів прогестерону і естрогену чітко координується та регулюється. При ендометріозі, коли тканина ендометрію розростається за межами матки порушується передача сигналів прогестерону і естрогену, що призводить до резистентності до прогестерону та домінуванню естрогену. Гормональний дисбаланс викликаний ендометріозом призводить до посилення запалення, а також може посилювати тазову біль. Розуміння того, як дані механізми сприяють тазовій болі, безпліддю, пов’язаних з ендометріозом, відкриє нові шляхи до цілеспрямованої терапії. Прогестерон – стероїдний гормон, який виконує в організмі функції з регуляції роботи репродуктивних та нерепродуктивних тканин. Прогестерон впливає на багато тканин та органів, включаючи головний мозок, молочну залозу, яєчники, шийку матки. Дія прогестерону здійснюється через різні види рецепторів: внутрішньоклітинні та мембрані. Ефект дії прогестерону в різних тканинах напряму залежать від кількості рецепторів та їх корегуляторів. До основних функцій гормону відносять: участь в овуляції та імплантації, участь у розвитку тканин плоду, гальмування скоротливої здатності матки, ріст і розвиток молочних залоз, участь у розвитку тканин плода. Враховуючи недостатньо вивчені патогенетичні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу та значний відсоток пацієнток з хронічним тазовим болем та безпліддям, питання актуалізації поглядів на патогенетичні механізми відкриє нові шляхи для цілеспрямованої оптимізації комплексного лікування пацієнток з поверхневим парієтальним ендометріозом. Мета роботи – провести аналіз літератури з метою вивчення сучасних поглядів щодо патогенетичних механізмів передачі сигналів прогестерону в патофізіології ендометріозу. Висновки. Ендометріоз представляє собою серйозне захворювання, яке характеризується безпліддям та хронічним тазовим болем, при якому стромальна і залозиста тканина ендометрію розростається в ектопічних місцях. Зміна чутливості до прогестерону є фактором яке сприяє розвитку ендометріозу, нажаль патофізіологічні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу, вивчені недостатньо. Вважається, що неможливість еутопічного ендометрію відповідним чином реагувати на прогестерон сприяє розвитку безпліддя, в той час як зміна чутливості тканини ендометріоїдних гетеротопій може сприяти прогресуванню ектопічної тканини. Дискусійним питанням в літературі залишається зміна експресії рецепторів прогестерону, враховуючи PGR-A/B, mPRта PGRMC так як механізми які призводять до даних змін, залишаються недостатньо вивченимиEndometriosis is a widespread disease of women of reproductive age, characterized by infertility and pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows outside the uterine cavity. In a healthy endometrium, progesterone and estrogen signaling is coordinated in a clearly regulated interaction. In endometriosis, when endometrial tissue grows outside the uterus, progesterone and estrogen signaling is disrupted, leading to progesterone resistance and estrogen dominance. Hormonal imbalance caused by endometriosis leads to increased inflammation and can also increase pelvic pain. Understanding how these mechanisms contribute to endometriosis-related pelvic pain and infertility will open new avenues for targeted therapy. Progesterone is a steroid hormone that performs functions in the body to regulate the work of reproductive and non-reproductive tissues. Progesterone affects many tissues and organs, including the brain, mammary gland, ovaries, and cervix. Progesterone acts through different types of receptors: intracellular and membrane. The effect of progesterone in various tissues directly depends on the number of receptors and their co-regulators. The main functions of the hormone include: participation in ovulation and implantation, participation in the development of fetal tissues, inhibition of uterine contractility, growth and development of mammary glands, participation in the development of fetal tissues. Given the insufficiently studied pathogenetic mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis and a significant percentage of patients with chronic pelvic pain and infertility, the question of updating views on pathogenetic mechanisms will open new ways for purposeful optimization of complex treatment of patients with superficial parietal endometriosis. Objective - conduct an analysis of the literature in order to study modern views on the pathogenetic mechanisms of progesterone signaling in the pathophysiology of endometriosis. Conclusions. Endometriosis is a serious disease characterized by infertility and chronic pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows in ectopic places. A change in sensitivity to progesterone is a factor that contributes to the development of endometriosis, unfortunately, the pathophysiological mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis have not been sufficiently studied. Failure of the eutopic endometrium to respond appropriately to progesterone is thought to contribute to infertility, while altered tissue sensitivity of endometrioid heterotopias may contribute to the progression of ectopic tissue. Changes in the expression of progesterone receptors, including PGR-A/B, mPR, and PGRMC, remain a controversial issue in the literature, as the mechanisms leading to these changes remain poorly understood
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козар О. М., Каліновська І. В.
Назва : Переношена вагітність в сучасному акушерстві
Паралельн. назви :Postponed pregnancy in modern obstetrics
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 120-128 (Шифр КУ26/2023/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Переношена вагітність є однією з ключових проблем сучасного акушерства, що вимагає уваги та вивчення. У статті розглянуто сучасний стан досліджень та підходів до діагностики та лікування цього явища, наведено аналіз літературних даних про фактори ризику виникнення переношеної вагітності, особливості перебігу вагітності та пологів, ускладнення під час перебігу пологів, оцінка стану новонароджених. Зокрема, багато авторів звертають увагу на зростання випадків переношеної вагітності в сучасному суспільстві та його можливі причини. Особливу увагу приділяється факторам ризику, які можуть сприяти цьому стану, таким як вік матері, наявність хронічних захворювань, генетичні аспекти та інші чинники, які можуть визначити виникнення цього стану. Також проведено аналіз методів діагностики переношеної вагітності, включаючи сучасні технології, які дозволяють вчасно виявляти цей стан та визначати його причини. У літературі автори відмічають роль ультразвукового дослідження та його ефективність у виявленні та вивченні переношеної вагітності. Висвітлюються сучасні підходи до менеджменту переношеної вагітності, такі як медикаментозна терапія, хірургічні втручання та підтримуючі методи. Більшість авторів наголошують на важливості індивідуалізованого підходу до кожного випадку переношеної вагітності та визначення оптимального лікування, що враховує як медичні, так й психосоціальні аспекти. Показано, що переношена вагітність суттєво впливає на внутрішньоутробний стан плода та розвиток захворювань в ранньому неонатальному періоді, тому автори обговорюють можливі шляхи запобігання таким наслідкам, а також важливість післяпологового догляду та моніторингу. У статті висвітлюється перспектива подальших досліджень даної патології та важливість розвитку нових технологій та підходів для покращення діагностики і лікування переношеної вагітності в майбутньому. Висвітлюється роль біомаркерів та генетичних тестів для ранньої діагностики та прогнозуванні переношеної вагітності. Загалом, стаття вносить важливий внесок у розуміння та управління переношеною вагітністю в сучасному акушерствіDelayed pregnancy is one of the key problems of modern obstetrics that requires attention and study. The article examines the current state of research and approaches to the diagnosis and treatment of this phenomenon, provides an analysis of literature data on risk factors for late pregnancy, features of the course of pregnancy and childbirth, complications during childbirth, and assessment of the condition of newborns.In particular, many authors pay attention to the increase in cases of delayed pregnancy in modern society and its possible causes. Particular attention is paid to the risk factors that may contribute to this condition, such as the age of the mother, the presence of chronic diseases, genetic aspects and other factors that may determine the occurrence of this condition.An analysis of the methods of diagnosing late pregnancy, including modern technologies that allow timely detection of this condition and determination of its causes, was also carried out. In the literature, the authors note the role of ultrasound examination and its eﬀ ectiveness in detecting and studying late pregnancy. Current approaches to the management of late pregnancy, such as drug therapy, surgery, and supportive care, are highlighted.Most authors emphasize the importance of an individualized approach to each case of late pregnancy and the determination of optimal treatment that takes into account both medical and psychosocial aspects.It has been shown that late pregnancy signiﬁ cantly aﬀ ects the intrauterine condition of the fetus and the development of diseases in the early neonatal period, therefore the authors discuss possible ways to prevent such consequences, as well as the importance of postpartum care and monitoring.The article highlights the perspective of further research into this pathology and the importance of developing new technologies and approaches to improve the diagnosis and treatment of delayed pregnancy in the future. The role of biomarkers and genetic tests for early diagnosis and prediction of late pregnancy is highlighted. Overall, the article makes an important contribution to the understanding and management of late pregnancy in modern obstetrics
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пастернак Б. О., Каліновська І. В.
Назва : Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику
Паралельн. назви :Problem issues of the development of postpartum septic complications in pregnant risk groups
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 129-133 (Шифр КУ26/2023/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті наведено аналіз літературних даних щодо виникнення післяпологових септичних ускладнень. Післяпологовий період є найбільш небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень, що зумовлено такими особливостями як зміна анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму в період вагітності та пологів; зміна характеру та вірулентності мікроорганізмів на тлі зниженого імунологічного статусу, що супроводжує стан вагітності; маніфестація акушерсько-гінекологічної патології під час вагітності. Актуальність проблеми післяпологових гнійно-септичних захворювань визначається насамперед їх частотою, тяжкістю перебігу та несприятливим результатом для хворих. Післяпологовий метроендометрит є однією з основних причин генералізації інфекції та формування неповноцінного рубця на матці після кесарського розтину. Формування всіх наступних гнійних ускладнень у акушерських хворих (клітковина, придатки матки, суміжні органи) залежить від реактивності організму та наявності патологічних змін в фетоплацентарному комплексі. Післяпологові гнійно-септичні захворювання несприятливо позначаються на здоров’ї жінок, часто є причиною оперативних втручань з видаленням органу, тяжких уражень багатьох органів та систем, інвалідизації та порушень специфічних функцій у молодих жінок. Так, частота післяпологових гнійно-септичних захворювань, після самовільних фізіологічних пологів становить 1-5 %, після патологічних пологів вона збільшується до 15-20 %, а після операції кесаревого розтину перевищує 20 %. Найбільш частим ускладненням післяпологового періоду є ендометрит, частота якого становить від 0,5 до 8 %. Аналіз літературних джерел показав неоднозначність інформації щодо проблеми післяпологового септичного процесу, що вказує на необхідність подальших досліджень даної патологіїThe article provides an analysis of literature data on the occurrence of postpartum septic complications. The postpartum period is the most dangerous from the point of view of the development of infectious complications, which is due to such features as a change in the anatomical and functional state of the genitals and other body systems during pregnancy and childbirth; a change in the nature and virulence of microorganisms against the background of a reduced immunological status accompanying pregnancy; manifestation of obstetric and gynecological pathology during pregnancy. The urgency of the problem of postpartum purulent- septic diseases is determined primarily by their frequency, severity of the course and adverse outcome for patients. The analysis of literary sources showed the ambiguity of information regarding the problem of the postpartum septic process, which indicates the need for further research into this pathology
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2023р. т.22,N 4
Цікаві статті :
Бакун О. В. Діагностика генітального ендометріозу методами поляризаційно-фазової інтроскопії полікристалічної структури/ О. В. Бакун, О. М. Юзько (стр.6-13)
Гошовська А. В. Оцінка диференційованого лікуваннія первинної плацентарної дисфункції у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів/ А. В. Гошовська (стр.14-19)
Романовський М. Я. Експериментально-морфологічне обгрунтування розвитку ентеральної недостатності при абдомінальному сепсисі/ М. Я. Романовський, В. П. Польовий (стр.20-27)
Продан А. М. Якість життя після баріатричних операцій/ А. М. Продан, В. Г. Дживак (стр.28-31)
Небесна З. М. Динаміка змін судинного русла та органометричних показників яєчок білих щурів при експериментальній термічній травмі шкіри та за умов корекції ксенодермальним субстратом/ З. М. Небесна [та ін.] (стр.32-44)
Небесна З. М. Морфометрична характеристика структурних компонентів щитоподібної залози за умов змодельованої термічної травми шкіри/ З. М. Небесна [та ін.] (стр.45-51)
Якимович Д. В. Аналіз щільності твердих тканин пришийкової ділянки постійних зубів різних груп/ Д. В. Якимович, З. З. Масна, О. З. Масна-Чала (стр.52-58)
Тимчук О. Б. Сучасна лікувальна тактика із використанням відеоендоскопічної апаратури при ускладненому дивертикуліті товстої кишки/ О. Б. Тимчук (стр.59-64)
Варварук М.-І. Р. Морфологічні особливості репаративного процесу в ділянці пластики м’язово-апоневротичного дефекту в експерименті за застосуванням стовбурових клітин/ М.-І. Р. Варварук, Т. К. Головата, А. І. Довгалюк (стр.65-73)
Полянський І. Ю. Використання низькоінтенсивного лазерного опромінення в комплексному лікуванні ран/ І. Ю. Полянський, І. М. Мельник (стр.74-79)
Іванчук І. М. Субмікроскопічні зміни кори головного мозку щурів при ДМГ-індукованому експериментальному онкогенезі та за умов коригуючого впливу наноматеріалів/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.80-87)
Головата Т. К. Еволюція морфологічних змін стінки жовчного міхура в різні терміни виконання лапароскопічної холецистектомії/ Т. К. Головата, М. О. Ониськів (стр.88-92)
Ткачук С. С. Вікові особливості змін структури лімфоїдної популяції тимуса щурів після гострого порушення мозкового кровотоку в басейні сонних артерій/ С. С. Ткачук, О. В. Ткачук, О. І. Денисенко (стр.93-101)
В’юн І. А. Результати хірургічного лікування хворих з флегмонами шиї при використанні портативної системи для лікування ран під негативним тиском/ І. А. В’юн, А. Ю. Королевська (стр.102-109)
Геруш І. В. «Розум людини обдумує шлях її, але кроки її наставляє господь»: до 65-річчя від дня народження професора Ахтемійчука Юрія Танасовича (1958-2014)/ І. В. Геруш [та ін.] (стр.110-114)
Пикалюк В. С. Славетні імена українських анатомів сучасності: професор Володимир Георгійович Ковешніков/ В. С. Пикалюк, В. З. Сікора (стр.115-119)
Козар О. М. Переношена вагітність в сучасному акушерстві/ О. М. Козар, І. В. Каліновська (стр.120-128)
Пастернак Б. О. Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику/ Б. О. Пастернак, І. В. Каліновська (стр.129-133)
Професор Віктор Павлович Польовий (до 60-річчя від дня народження) (стр.134-135)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2023р. т.27,N 4
Цікаві статті :
Бабій Н. В. Фактори ризику виникнення прееклампсії у вагітних групи ризику/ Н. В. Бабій (стр.3-5)
Бідучак А. С. Аналіз роботи зі зверненнями громадян в Україні та рівні їх контролю/ А. С. Бідучак (стр.6-11)
Батіг І. В. Особливості ортодонтичного лікування хворих на генералізований пародонтит/ І. В. Батіг, А. В. Борисенко (стр.12-16)
Ханюков О. О. Вплив андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця/ О. О. Ханюков, О. В. Бучарський (стр.17-20)
Василів М.-А. Л. Аналіз варіантів прохідності отвору лобової пазухи за даними комп’ютерної томографії/ М.-А. Л. Василів, З. З. Масна (стр.21-25)
Галицька В. О. Ефективність використання розувастатину та легеневої реабілітації у пацієнтів з поєднаним перебігом бронхіальної астми, ХОЗЛ та цукрового діабету 2-го типу/ В. О. Галицька, Г. Я. Ступницька (стр.26-31)
Процайло М. Д. Особливості психологічної підготовки перед операціями у практиці дитячого ортопеда-травматолога та хірурга/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.32-38)
Дуве Х. В. Зміни параметрів церебральної гемодинаміки у пацієнтів з енцефалопатіями різного генезу/ Х. В. Дуве, С. І. Шкробот (стр.39-46)
Козар О. М. Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів/ О. М. Козар, І. В. Каліновська (стр.47-50)
Кушнір Ю. А. Феноменологічна оцінка особливостей негативної симптоматики у пацієнтів з шизофренією/ Ю. А. Кушнір (стр.51-57)
Литвин Б. А. Частота загострень артеріальної гіпертензії, депресія і тривога в умовах війни в Україні: окрема статистика та результати опитування/ Б. А. Литвин [та ін.] (стр.58-62)
Лозова Л. А. Результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження послідів при передчасних пологах та передчасному розриві плодових оболонок/ Л. А. Лозова (стр.63-68)
Пасєчко Н. В. Тиреоїдна дисфункція у жінок із метаболічним синдромом та цукровим діабетом 2-го типу/ Н. В. Пасєчко, В. М. Кульчінська, Л. В. Наумова (стр.69-73)
Продан А. М. Морфологічні зміни внутрішніх органів після емболізації лівої артерії шлунка в експерименті/ А. М. Продан, Т. К. Головата (стр.74-77)
Дутка Р. Я. Патогенетичне та клінічне обґрунтування синтропічної патології на основі метаболічного синдрому, ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу/ Р. Я. Дутка [та ін.] (стр.78-86)
Шурма А. І. Клінічна апробація інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту/ А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук (стр.87-92)
Тащук В. К. Діджиталізація ЕКГ в оптимізації діагностики гострого та хронічного коронарного синдромів/ В. К. Тащук, О. В. Маліневська-Білійчук (стр.93-99)
Khaniukov O. O. Morphological changes in hematopoietic parameters in COVID-19 and their prognostic significance/ О. О. Khaniukov [та ін.] (стр.100-105)
Кірієнко Т. В. Коморбідність каменів верхніх сечовивідних шляхів та кардіоваскулярної патології: фактори ризику та спільні патофізіологічні механізми/ Т. В. Кірієнко, А. І. Бойко (стр.106-111)
Процак Т. В. Актуальність використання штучного інтелекту в сучасних умовах освітнього процесу/ Т. В. Процак [та ін.] (стр.112-116)
Сидорчук Л. П. Вимоги й очікування щодо професійної готовності медичної сестри до надання паліативної допомоги онкологічним пацієнтам/ Л. П. Сидорчук (стр.117-120)
Domanchuk T. Comparative analysis of the dynamics of indicators of timely detection of malignant neoplasms of the stomach in Ukraine and Bukovyna for 2006-2020/ T. Domanchuk [та ін.] (стр.121-126)
Батіг В. М. Критеріі якості підготовки навчально-методичного забезпечення на кафедрі терапевтичної стоматології стоматологічного факультету у студентів та лікарів-інтернів у підготовці майбутніх лікарів-практиків/ В. М. Батіг [та ін.] (стр.127-132)
Геруш І. В. Полянський Ігор Юлійович - хірург, вчений, педагог (до 70-річчя з дня народження)/ І. В. Геруш [та ін.] (стр.133-134)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козар О. М., Каліновська І. В.
Назва : Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів
Паралельн. назви :Risk factors for prolonged pregnancy beyond 40 weeks
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 47-50 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Пролонгована та переношена вагітність на сучасному етапі є однією з актуальних проблем у галузі акушерства та гінекології. Це зумовлено як високою частотою патологічних процесів під час пологів, так і в контексті патологічних змін, які відбуваються з плодом, що призводить до збільшення перинатальної смертності. Показники перинатальної смертності, залежно від джерел літератури, досягають 19%, а неонатальна захворюваність може становити до 28%. Усі ці ускладнення пов'язані з поганою стійкістю плода до гіпоксії через підвищену зрілість структур головного мозку та зменшення постачання кисню через дистрофічні та інволютивні зміни в плаценті. Отже, вивчення факторів ризику пролонгованої вагітності після 40 тижнів стає особливо важливим. Переношену вагітність слід розглядати як патологічний стан, що виникає під впливом різноманітних факторів. Мета роботи – провести ретроспективний аналіз історій пологів з пролонгуванням вагітності терміном більше 40 тижнів і оцінити фактори ризику виникнення даної патології. Матеріал і методи. З метою вивчення найближчих і віддалених наслідків розвитку пролонгування вагітності терміном більше 40 тижнів нами проведено ретроспективне дослідження з вивченням 100 історій вагітності та пологів за 2021-2022 роки на базі КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартний метод математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, стандартну і спеціалізовану комп’ютерну програму Libre Office Calc 7.0. Результати. З метою виявлення факторів ризику пролонгованої вагітності проведено порівняльний аналіз даних соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу вагітності в 100 жінок із пролонгованою і переношеною вагітністю. Висновок. Проведений аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також особливостей перебігу поточної вагітності дозволяє визначити чинники ризику, які вказують на можливість розвитку пролонгованої вагітностіProlonged and postterm pregnancy at the current stage is one of the urgent problems in the field of obstetrics and gynecology. It is due to both the high frequency of pathological processes during childbirth and in the context of pathological changes occurring with the fetus, which leads to an increase in perinatal mortality. Perinatal mortality rates, depending on literary sources, reach 19%, and neonatal morbidity can be up to 28%. All these complications are associated with poor resistance of the fetus to hypoxia due to increased maturity of brain structures and reduced oxygen supply due to dystrophic and involutional changes in the placenta. Therefore, studying the risk factors for prolonged pregnancy after 40 weeks becomes especially important. Therefore, postterm pregnancy should be considered as a pathological condition arising under the influence of various factors. Aim. To carry out a retrospective analysis of the records of childbirth with prolonged pregnancy for more than 40 weeks and to evaluate the risk factors for the occurrence of this pathology. Material and methods. In order to study the immediate and long-term consequences of the development of the prolongation of pregnancy for more than 40 weeks, we conducted a retrospective study of 100 pregnancy and childbirth cases for 2021-2022 at the Chernivtsi Regional Perinatal Center The standard method of mathematical analysis using Student's criteria, the standard and specialized computer program Libre Office Calc 7.0 was used for statistical processing of the obtained data. Results. In order to identify the risk factors of prolonged pregnancy, a comparative analysis of somatic, obstetrical and gynecological anamnesis, features of pregnancy in 100 women with prolonged and postterm pregnancies was carried out. As can be seen from the data presented in Table 1, no significant difference between the number of young first-borns in the groups was found. The share of young first-borns (up to 20 years old) is somewhat higher in prolonged pregnancies (28% versus 22% in late pregnancies). It is characteristic that there were 1.1 times more patients over 30 years of age in the postterm pregnancy group than in the prolonged pregnancy group (78% and 72%, respectively). Conclusions. The analysis of the somatic and obstetric and gynecological history, as well as the characteristics of the course of the current pregnancy, allows to determine the risk factors that indicate the possibility of the development of a delayed pregnancy
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022р. т.12,N 3
Цікаві статті :
Ковальова О. М. Особливості надання перинатальної допомоги в умовах воєнного часу/ О. М. Ковальова, С. В. Дудник, О. А. Андрієць (стр.4-14)
Юзько В. О. Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну/ В. О. Юзько [та ін.] (стр.15-21)
Кравченко О. В. Особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни/ О. В. Кравченко, В. М. Соловей (стр.22-28)
Каліновська І. В. Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар (стр.29-35)
Романюк Д. Г. Рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань/ Д. Г. Романюк (стр.36-41)
Павлишин Г. А. Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19/ Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська (стр.42-47)
Дудєріна Ю. В. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого/ Ю. В. Дудєріна [та ін.] (стр.48-54)
Hamraev A. Zh. Features of the clinical course and complex treatment of hemorrhoids in children/ A. Zh. Hamraev, S. Sh. Jorayev (стр.55-59)
Бондаренко Ю. М. Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті/ Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна (стр.60-64)
Мавропуло Т. К. Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят/ Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька (стр.65-70)
Чернявська Ю. І. Перспективи застосування сурфактант замісної терапії при COVID-19- індукованому респіраторному дистрес-синдромі у дітей/ Ю. І. Чернявська [та ін.] (стр.71-76)
Кісельова М.М. Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога/ М. М. Кісельова, А. В. Комар (стр.77-83)
Нечехова О. О. Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності/ О. О. Нечехова, В. В. Павлюченко, Ю. А. Батман (стр.84-88)
Мазур О. Г. Особливості муковісцидозу у новонароджених на прикладі клінічного випадку/ О. Г. Мазур [та ін.] (стр.89-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В., Лісова К. М., Козар О. М.
Назва : Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності
Паралельн. назви :Ultrasound characteristics of the development of the fetoplacentary complex in premier pregnancy
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 29-35 (Шифр НУ45/2022/12/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛОД -- FETUS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
Анотація: Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу. Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.). Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов’язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше, що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії. Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів. Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітностіThe article is devoted to the study of ultrasound changes in the fetoplacental complex in the early gestational period in pregnant women with miscarriage. Placental insufficiency (PI) is a syndrome caused by morpho- functional changes and is the result of a complex response of the fetus and placenta to various pathological conditions of the maternal body [1]. It is based on disorders of compensatory-adaptive mechanisms of the fetoplacental complex (FPC) at the molecular, cellular and tissue levels. Ultrasoundfetometry andplacentometry are very important methods for diagnosing the state of the fetoplacental complex and can be used from the early term. Many researchers identify a number of prognostically unfavourable ultrasound markers: low chorion attachment, especially with the appearance of areas of detachment, discrepancy between the size of the foetus and gestational age, lack of clear visualization of the embryo, especially its heartbeat. In pregnant women with a history of miscarriage it is important to identify early signs of placental dysfunction from the first trimester onwards and to provide adequate correction for this condition. For this situation it is important to create appropriate conditions for the development and growth of the placenta and its adequate functioning. Significant fetal abnormalities occur as early as the first trimester and have a significant impact on the further process of ontogenesis. Aims and objectives of the study. To assess the normal parameters of embryonic and extraembryonic formation and to evaluate the particular features of the formation and development of the fetoplacental system during pregnancy in women with a history of miscarriage. Materials and Methods. We performed a comprehensive ultrasonographic examination of 25 somatically healthy women with a physiological gestational process (control group) between 5 - 40 weeks ’ gestation and 25 pregnant women with a history of miscarriage (study group). The SONOACE 8800 GAI MT with a 3.5 to 7.5 MHz convex transducer was used in the study. The data were statistically processed using standard methods of mathematical analysis with the use of Student’s and Fisher’s criteria, standard and specialized computer programs. Paired correlation indices were used to study the nature and degree of correlation between different parameters. The scientific research was positively evaluated by the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (Protocol No. 4 of 16.12.2021). Results and their discussion. In the transvaginal examination, uncomplicated pregnancy is characterized by the mandatory visualization of the embryo in the fetal cavity with a diameter of 14 mm or more, corresponding to 6 weeks' gestation. From the time of embryo identification in our study, we measured the coccygeal-parietal size (CPS) and compared its values with gestational age. It was found that in 22 (88.0%) cases the embryo size corresponded to the calculated gestational age and the mean inner diameter of the fetal egg. In severe clinical manifestations of threatened miscarriage, the most sensitive echographic sign was a decrease in the volume of the foetus, which is a marker of further adverse pregnancy course and outcome. However, when there was an isolated increase in myometrial tone in the absence of clinical manifestations of threatened abortion, there was predominantly an isolated reduction in amniotic cavity volume, easily corrected by the administration of conventional antispasmodic therapy. The ultrasonic criteria for alterations in pregnancy were developed, including delay in embryo CTR by 2 weeks or more on ultrasound examination up to 9 weeks' gestation; bradycardia at 90 bpm or less up to 8-12 weeks' gestation; chorionic detachment with retrochorial hematoma formation (over 25 ml); tachycardia at over 200 bpm with clinical manifestations of spontaneous miscarriage; marked progressive decrease of amniotic cavity volume; severe polyhydramnios with a thick echopositive suspension in the amniotic cavity. The risk of spontaneous miscarriage and formation of placental insufficiency increases with the simultaneous detection of 2 or more echographic markers. Conclusions. On the basis of the above, it is possible to conclude on the need to conduct an ultrasound examination with an assessment of the echographic parameters of the formation and development of the embryo and extraembryonic structures in the first trimester in pregnant women with a history of miscarriage and a risk of developing placental insufficiency in history in order to identify markers of a complicated course of gestation and the and the subsequent choice of rational tactics of pregnancy management
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2020р. т.10,N 4
Цікаві статті :
Стан медичної допомоги новонародженим в Україні (стр.5-24)
Борисова Т. П. Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічною значущою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Д. М. Сурков (стр.26-34)
Лісова К. М. Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, П. Ю. Токар (стр.35-40)
Мельниченко М. Г. Фактори предикції странгуляції у дітей зі спайковою кишковою непрохідністю/ М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна (стр.41-45)
Шульга О. В. Порівняльна оцінка методів хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей із дисфунцією сухожилка заднього великогомілкового м’яза/ О. В. Шульга (стр.46-52)
Снісар В. І. Диференційований підхід до анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят з хірургічною патологією/ В. І. Снісар, О. О. Власов (стр.53-59)
Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок (стр.60-67)
Знаменська Т. К. Сучасний досвід проведення парентерального харчування стандартизованими препаратами промислового виробництва в педіатричній практиці: огляд літератури/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Ю. В. Марушко (стр.68-76)
Якість сухих плям крові - невід’ємна складова хвороб обміну речовин (стр.77-86)
Клінічні випадки бульозного епідермолізу у новонароджених (стр.87-91)
Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки (стр.92-97)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лісова К. М., Каліновська І. В., Токар П. Ю.
Назва : Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 4. - С. 35-40 (Шифр НУ45/2020/10/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГОРМОНЫ -- HORMONES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE
Анотація: У статті наведені результати дослідження рівня гормонів плацентарного комплексу в ранні терміни гестації (4-15 тижнів). Мета дослідження. Провести аналіз показників рівня гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних з невиношуванням, а також динаміку змін цих показників. Оцінити особливості гормонального статусу жінок протягом неускладненої вагітності та з невиношуванням в анамнезі та вплив цих особливостей на функціональний стан фетоплацентарного комплексу і подальший перебіг вагітності. Матеріал і методи дослідження. Нами обстежено 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) та 30 вагітних з невиношуванням в анамнезі (основна група). Результати досліджень. Було виявлено, що вміст естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену у плазмі крові вагітних основної групи протягом всього гестаційного періоду був вірогідно нижчим порівняно з контролем. Рівень естрадіолу у вагітних з невиношуванням був в 4,2 рази нижчим, ніж у здорових вагітних. Показники рівня плацентарного лактогену у вагітних основної групи були в 6,1 рази нижчими, а хоріонічного гонадотропіну – в 3,7 рази нижчими в порівнянні з групою контролю. Також відзначене значне відставання у прирості рівня гормонів по мірі прогресування вагітності. Це, в свою чергу, свідчить про розвиток у жінок з невиношуванням в анамнезі плацентарної дисфункції уже на ранніх термінах гестації. Висновки. Внаслідок описаних змін виникає порушення першої хвилі інвазії цитотрофобласта і, як наслідок, незавершеність гестаційної перебудови сегментів спіральних артерій. Стінки судин не заміщуються повністю фібриноїдом і сформовані плацентарні судини не забезпечують постійний приплив артеріальної крові в міжворсинковий простір. Як наслідок цього, матково-плацентарна ділянка і сформована плацента не готові забезпечити потреби плоду, який розвивається. В подальшому це може призвести до перинатальних втрат.
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Лікарська справа. Врачебное дело -2019р.,N 5/6
Цікаві статті :
Прокопчук В. С. Основы общей теории патологии (Часть 4. Атеросклероз, или склероатероз?)/ В. С. Прокопчук, А. В. Люкбэк (стр.3-12)
Казмирчук В. Е. Эффективность и безопасность иммуноглобулино-терапии при различной патологии человека/ В. Е. Казмирчук (стр.13-26)
Толстікова О. О. Сучасні уявлення про метаболічний синдром у дітей та підлітків/ О. О. Толстікова, С. Ф. Агарков (стр.27-39)
Москаленко Ю. В. PD-L1 тестування як спосіб персонолізації лікування недрібноклітинного раку легень/ Ю. В. Москаленко [та ін.] (стр.40-45)
Лялькін С. А. Прогнозування ефективності неоад’ювантної хіміотерапії за імунобіологічними показниками пухлинної тканини у пацієнток з тричі негативним раком грудної залози/ С. А. Лялькін, Н. О. Верьовкіна, Л. А. Сивак (стр.46-54)
Кочерга З. Р. Генетичні детермінанти прогнозування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку у новонароджених/ З. Р. Кочерга, Т. І. Саврун (стр.55-61)
Богдан Т. В. Патофізіологічні та клінічні аспекти міокардіальних містків/ Т. В. Богдан [та ін.] (стр.62-70)
Лісова К. М. Генетичні аспекти невиношування вагітності/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, О. М. Юзько (стр.71-76)
Шлифирчик А. О возможной роли гипокалорической диеты в патогенезе гипотиреоза/ А. Шлифирчик, А. Олейник (стр.77-80)
Орос М. М. Ефективність використання Ноофену® в лікуванні цефалгії напруги/ М. М. Орос, А. Я. Сабовчик (стр.81-87)
Дроговоз С. М. Лечебные возможности карбокситерапии при целлюлите/ С. М. Дроговоз [и др.] (стр.88-93)
Хрус О. В. Особливості ультраструктури тканини пародонту при хронічному психоемоційному стресі/ О. В. Хрус (стр.94-100)
Kopcha V. S. HIV infection diagnostics due to clinical evidence/ V. S. Kopcha [et al.] (стр.101-105)
Ydyrysov I. General description of organizing special care in severe combined traumatic brain injury in Osh Region of Kyrgyz Republsc/ I. Ydyrysov [et al.] (стр.106-110)
Зброжек С. І. Опрацювання режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії хронічного больового синдрому в межах паліативної допомоги/ С. І. Зброжек [та ін.] (стр.111-118)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лісова К. М., Каліновська І. В., Юзько О. М.
Назва : Генетичні аспекти невиношування вагітності
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 5/6. - С. 71-76 (Шифр ЛУ2/2019/5/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED
Анотація: Невиношування вагітності є наслідком впливу багатьох факторів. Ми проаналізували у вагітних з невиношуванням в анамнезі вплив гена невиношування на ембріометричні, ультразвукові, гормональні, імунологічні показники і оцінили його прогностичне значення. Основну групу (ОГ) становила 31 вагітна, у якоїбули клінічні ознаки невиношування даної або попередньої вагітності; контрольну групу (КГ) – 32 здорових вагітних, клініко-параклінічні показники яких були контролем для порівняння результатів обстеження вагітних ОГ. Проведено загальноклінічне та спеціальне акушерське обстеження (з’ясування скарг, збір анамнезу, загальносоматичний лікарський огляд, акушерське обстеження), біохімічне (визначення гормонів фетоплацентарного комплексу у сироватці крові вагітних), ультразвукове, імунологічне, гістологічне дослідження плаценти, а також молекулярно-генетичне дослідження А1166С поліморфізму гена AGTR1. Виявлено генетичну детермінованість невиношування. Поліморфізм A1166C гена AGTR1 розглядали як прогностичний маркер переривання вагітності в ранні терміни гестації та прееклампсії у другій половині вагітності. Достовірним маркером загрози переривання у вагітних був материнський генотип 1166AC за геном AGTR1. Ризик виникнення клінічних проявів загрози переривання під час вагітності підвищувався у 5 разів, а при одночасному впливі всіх прогностичних факторів ризик – у 6,25 раза. Виявлення генетичних маркерів невиношування вагітності дозволить проводити ранню корекцію даної патології і запобігати перинатальним втратам
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2017р. т.7,N 4
Цікаві статті :
Знаменська Т.К. Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров’я новонароджених та дітей України/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. Ю. Дубініна (стр.5-12)
Мельничук Л.В. Проблемні питання гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених міста Чернівців/ Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. С. Вострікова (стр.13-18)
Прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей (стр.19-23)
Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування (стр.24-30)
Белорус А.І. Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу/ А. І. Белорус, Р. М. Федосюк, О. М. Ковальова (стр.31-36)
Гончарь М.О. Роль варіабельності генів-кандидатів eNOS, MnSOD2, ADRB1 у розвитку кардіоваскулярної патології у новонародженних/ М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко, І. Ю. Кондратова (стр.37-40)
Редько І.І. Ентеровіруси як причина внутрішньоутробного інфікування плоду та захворюваності новонароджених/ І. І. Редько, Н. Т. Івахненко, О. М. Чакмазова (стр.41-45)
Ріга О.О. Характеристика перинатального періоду дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь/ О. О. Ріга, Н. М. Коновалова (стр.46-50)
Сидоренко І.В. Проблемні питання грудного вигодовування у дітей з дуже малою масою тіла при народженні/ І. В. Сидоренко, Є. Є. Шунько, Ю. Ю. Краснова (стр.51-54)
Деструктивные пневмонии у новорожденных с хирургическими заболеваниями (стр.55-60)
Веселий С.В. Внутрішньоутробна інфекція як фактор ризику післяопераційних ускладнень у дітей з вродженою кишковою непрохідністю/ С. В. Веселий, Р. П. Кліманський (стр.61-66)
Бензар І.М. Лімфатичні мальформації у новонароджених дітей: активне хірургічне втручання чи вичікувальна тактика?/ І. М. Бензар (стр.67-71)
Иванько О.Г. Показатели протромбинового комплекса и PIVKA-II у детей первых 6 месяцев жизни, находящихся на грудном вскармливании/ О. Г. Иванько, А. В. Соляник (стр.72-79)
Вплив поліморфних варіантів - 509 СС та +869 ТТ гена TGF B1 на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку (стр.80-86)
Дяк К.В. Прогнозування передчасних пологів: реалії і перспективи/ К. В. Дяк, О. М. Юзько (стр.87-90)
Каліновська І.В. особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.91-94)
Мавропуло Т.К. Некротизуючий ентероколіт новонароджених - проблеми діагностики/ Т. К. Мавропуло (стр.95-101)
Нейродегенеративне захворювання у новонародженого нез’ясованого генезу (клінічний випадок) (стр.102-106)
Академік НАМН України, професор Дмитро Ілліч Заболотний (до 70-річчя від дня народження) (стр.109-110)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В., Лісова К. М.
Назва : Особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 4. - С. 91-94 (Шифр НУ45/2017/7/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Вступ. Продовжує залишатися актуальним питання щодо впровадження у клінічну практику маркерів прогнозування передчасних пологів для розуміння їх причин та більш раннього лікування тих порушень, що провокують передчасні пологи та їх наслідки. Для клінічної практики велике значення має визначення біохімічних маркерів, за допомогою яких можна диференціювати пацієнток з високим ризиком передчасних пологів. З цією метою було розроблено скринінговий тест для визначення фетального фібронектину. Мета. Оцінити ефективность тесту на фетальний фібронектин в прогнозуванні передчасних пологів у жінок із хибними переймами. Матеріал і методи. Проведено у 40 вагітних з хибними переймами у терміні до 37 тижнів, які перебували на стаціонарному лікуванні комплексне оцінювання факторів ризику розвитку передчасних пологів та обстеження на фетальний фібронектин. Яким було визначено рівень фетального фібронектину в сироватці крові та у цервікальному слизі та 20 вагітних без хибних перейм. Результати дослідження. У структурі ризику виникнення передчасних пологів за акушерським анамнезом є перинатальні втрати в раніх термінах в залежності від терміну гестації у всіх групах, відповідно, 25, 7,5 та 2,5%. Оцінюючи дані об’єктивного дослідження шийки матки в дзеркала виявлено структурні зміни шийки матки в термінах гестації 22-27 тижнів та 28-33 тижні, відповідно, 47,5 та 17,5 %. При цьому, аналізуючи ефективність діагностики передчасних пологів при використанні трансвагінальної цервікометрії - абсолютне вкорочення шийки матки (менше 25 мм) найвищий показник характерний для жінок в групі — 28?33 тижнів (10 %). У відповідності до об’єктивних змін з боку шийки матки та трансвагінальної цервікометрії паралельно є зміни з боку показників фетального фібронектину, відповідно, в терміні 22?27 тижнів та в терміні 28?33 тижні рівень його значно більший порогового, як в сироватці та і в цервікальному слизі і становить, відповідно, 331,5±40,4 та 1510±17,9; 349,3±45,2 та 128,6±22,7. Висновки. Отже, проведений нами аналіз встановиввірогідне підвищення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі при наявності структурних змін шийки матки. У випадку розвитку передчасних пологів фетальний фібронектин вірогідно підвищений у 87,5 %. Визначення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі є маркером передчасних пологів у терміні 22-27 тижнів та в терміні 28-33 тижні вагітності.
Знайти схожі

1-20 21-40 41-52

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)