Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Каліновська, І. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-52

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козар О. М., Каліновська І. В.
Назва : Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів
Паралельн. назви :Risk factors for prolonged pregnancy beyond 40 weeks
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 47-50 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Пролонгована та переношена вагітність на сучасному етапі є однією з актуальних проблем у галузі акушерства та гінекології. Це зумовлено як високою частотою патологічних процесів під час пологів, так і в контексті патологічних змін, які відбуваються з плодом, що призводить до збільшення перинатальної смертності. Показники перинатальної смертності, залежно від джерел літератури, досягають 19%, а неонатальна захворюваність може становити до 28%. Усі ці ускладнення пов'язані з поганою стійкістю плода до гіпоксії через підвищену зрілість структур головного мозку та зменшення постачання кисню через дистрофічні та інволютивні зміни в плаценті. Отже, вивчення факторів ризику пролонгованої вагітності після 40 тижнів стає особливо важливим. Переношену вагітність слід розглядати як патологічний стан, що виникає під впливом різноманітних факторів. Мета роботи – провести ретроспективний аналіз історій пологів з пролонгуванням вагітності терміном більше 40 тижнів і оцінити фактори ризику виникнення даної патології. Матеріал і методи. З метою вивчення найближчих і віддалених наслідків розвитку пролонгування вагітності терміном більше 40 тижнів нами проведено ретроспективне дослідження з вивченням 100 історій вагітності та пологів за 2021-2022 роки на базі КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартний метод математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, стандартну і спеціалізовану комп’ютерну програму Libre Office Calc 7.0. Результати. З метою виявлення факторів ризику пролонгованої вагітності проведено порівняльний аналіз даних соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу вагітності в 100 жінок із пролонгованою і переношеною вагітністю. Висновок. Проведений аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також особливостей перебігу поточної вагітності дозволяє визначити чинники ризику, які вказують на можливість розвитку пролонгованої вагітностіProlonged and postterm pregnancy at the current stage is one of the urgent problems in the field of obstetrics and gynecology. It is due to both the high frequency of pathological processes during childbirth and in the context of pathological changes occurring with the fetus, which leads to an increase in perinatal mortality. Perinatal mortality rates, depending on literary sources, reach 19%, and neonatal morbidity can be up to 28%. All these complications are associated with poor resistance of the fetus to hypoxia due to increased maturity of brain structures and reduced oxygen supply due to dystrophic and involutional changes in the placenta. Therefore, studying the risk factors for prolonged pregnancy after 40 weeks becomes especially important. Therefore, postterm pregnancy should be considered as a pathological condition arising under the influence of various factors. Aim. To carry out a retrospective analysis of the records of childbirth with prolonged pregnancy for more than 40 weeks and to evaluate the risk factors for the occurrence of this pathology. Material and methods. In order to study the immediate and long-term consequences of the development of the prolongation of pregnancy for more than 40 weeks, we conducted a retrospective study of 100 pregnancy and childbirth cases for 2021-2022 at the Chernivtsi Regional Perinatal Center The standard method of mathematical analysis using Student's criteria, the standard and specialized computer program Libre Office Calc 7.0 was used for statistical processing of the obtained data. Results. In order to identify the risk factors of prolonged pregnancy, a comparative analysis of somatic, obstetrical and gynecological anamnesis, features of pregnancy in 100 women with prolonged and postterm pregnancies was carried out. As can be seen from the data presented in Table 1, no significant difference between the number of young first-borns in the groups was found. The share of young first-borns (up to 20 years old) is somewhat higher in prolonged pregnancies (28% versus 22% in late pregnancies). It is characteristic that there were 1.1 times more patients over 30 years of age in the postterm pregnancy group than in the prolonged pregnancy group (78% and 72%, respectively). Conclusions. The analysis of the somatic and obstetric and gynecological history, as well as the characteristics of the course of the current pregnancy, allows to determine the risk factors that indicate the possibility of the development of a delayed pregnancy
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В., Лісова К. М., Козар О. М.
Назва : Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності
Паралельн. назви :Ultrasound characteristics of the development of the fetoplacentary complex in premier pregnancy
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 29-35 (Шифр НУ45/2022/12/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛОД -- FETUS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
Анотація: Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу. Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.). Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов’язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше, що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії. Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів. Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітностіThe article is devoted to the study of ultrasound changes in the fetoplacental complex in the early gestational period in pregnant women with miscarriage. Placental insufficiency (PI) is a syndrome caused by morpho- functional changes and is the result of a complex response of the fetus and placenta to various pathological conditions of the maternal body [1]. It is based on disorders of compensatory-adaptive mechanisms of the fetoplacental complex (FPC) at the molecular, cellular and tissue levels. Ultrasoundfetometry andplacentometry are very important methods for diagnosing the state of the fetoplacental complex and can be used from the early term. Many researchers identify a number of prognostically unfavourable ultrasound markers: low chorion attachment, especially with the appearance of areas of detachment, discrepancy between the size of the foetus and gestational age, lack of clear visualization of the embryo, especially its heartbeat. In pregnant women with a history of miscarriage it is important to identify early signs of placental dysfunction from the first trimester onwards and to provide adequate correction for this condition. For this situation it is important to create appropriate conditions for the development and growth of the placenta and its adequate functioning. Significant fetal abnormalities occur as early as the first trimester and have a significant impact on the further process of ontogenesis. Aims and objectives of the study. To assess the normal parameters of embryonic and extraembryonic formation and to evaluate the particular features of the formation and development of the fetoplacental system during pregnancy in women with a history of miscarriage. Materials and Methods. We performed a comprehensive ultrasonographic examination of 25 somatically healthy women with a physiological gestational process (control group) between 5 - 40 weeks ’ gestation and 25 pregnant women with a history of miscarriage (study group). The SONOACE 8800 GAI MT with a 3.5 to 7.5 MHz convex transducer was used in the study. The data were statistically processed using standard methods of mathematical analysis with the use of Student’s and Fisher’s criteria, standard and specialized computer programs. Paired correlation indices were used to study the nature and degree of correlation between different parameters. The scientific research was positively evaluated by the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (Protocol No. 4 of 16.12.2021). Results and their discussion. In the transvaginal examination, uncomplicated pregnancy is characterized by the mandatory visualization of the embryo in the fetal cavity with a diameter of 14 mm or more, corresponding to 6 weeks' gestation. From the time of embryo identification in our study, we measured the coccygeal-parietal size (CPS) and compared its values with gestational age. It was found that in 22 (88.0%) cases the embryo size corresponded to the calculated gestational age and the mean inner diameter of the fetal egg. In severe clinical manifestations of threatened miscarriage, the most sensitive echographic sign was a decrease in the volume of the foetus, which is a marker of further adverse pregnancy course and outcome. However, when there was an isolated increase in myometrial tone in the absence of clinical manifestations of threatened abortion, there was predominantly an isolated reduction in amniotic cavity volume, easily corrected by the administration of conventional antispasmodic therapy. The ultrasonic criteria for alterations in pregnancy were developed, including delay in embryo CTR by 2 weeks or more on ultrasound examination up to 9 weeks' gestation; bradycardia at 90 bpm or less up to 8-12 weeks' gestation; chorionic detachment with retrochorial hematoma formation (over 25 ml); tachycardia at over 200 bpm with clinical manifestations of spontaneous miscarriage; marked progressive decrease of amniotic cavity volume; severe polyhydramnios with a thick echopositive suspension in the amniotic cavity. The risk of spontaneous miscarriage and formation of placental insufficiency increases with the simultaneous detection of 2 or more echographic markers. Conclusions. On the basis of the above, it is possible to conclude on the need to conduct an ultrasound examination with an assessment of the echographic parameters of the formation and development of the embryo and extraembryonic structures in the first trimester in pregnant women with a history of miscarriage and a risk of developing placental insufficiency in history in order to identify markers of a complicated course of gestation and the and the subsequent choice of rational tactics of pregnancy management
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В., Лісова К.М.
Назва : Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання
Паралельн. назви :Modern obstetrics: science, practice, aspects of teaching
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 132-134 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
ОБЗОР -- REVIEW
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
ОБРАЗОВАНИЕ И ПРАКТИЧЕСКОЕ ОБУЧЕНИЕ МЕДРАБОТНИКОВ -- EDUCATION, PUBLIC HEALTH PROFESSIONAL
Анотація: У статті розглянуті проблеми акушерства в різних ракурсах - науки, практики, викладання на основі огляду сучасних технологій зниження материнської та перинатальної смертності,а також сучасних аспектів лікування гінекологічних хворих. Мета дослідження – показати, що застосування сучасних наукових досягнень та їх застосування в практиці і навчальному процесі покращить якість навчання студентів та лікарів-інтернів на кафедрах акушерства і гінекології. Нами застосовано результати наукових досліджень співробітників кафедри в навчальному процесі. Наведено сучасні високоефективні підходи до проведення лекцій, з впровадженням елементів дискусій. Детально висвітлено структуру методів “питання-відповідь”, їх використання при проведенні практичних занять, що сприяють появі професійної компетентності лікарів-інтернів і значно підвищують ефективність сприйняття ними академічного матеріалу. Застосування наукових досягнень у практику підготовки майбутніх лікарів сприяє підвищенню рівня засвоєння матеріалу та покращує практичну підготовку лікаряThe article discusses the problems of obstetrics from different perspectives - science, practice, teaching - based on a review of modern technologies for reducing maternal and perinatal mortality, as well as current aspects of treatment of gynecological patients. The purpose of the study is to show that the use of modern scientific achievements and their application in practice and the educational process will improve the quality of education of students and interns at the departments of obstetrics and gynecology. We applied the results of scientific research of the department staff in the educational process. Modern, highly effective approaches to lectures with the introduction of discussion elements are presented. The structure of question-and-answer methods, their use in practical classes, which contribute to the emergence of professional competence of interns and significantly increase the efficiency of their perception of academic material, are described in detail
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В., Скапчук Т. В.
Назва : Сучасні погляди на роль прогестерону у патогенезі генітального ендометріозу [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Modern views on the role of progesterone in the pathogenesis of genital endometrios
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 169-173 (Шифр АУ50/2023/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
Анотація: Ендометріоз – розповсюджене захворювання жінок репродуктивного віку, характеризується безпліддям та тазовим болем, при якому стромальна та залозиста тканина ендометрію розростається за межами порожнини матки. В здоровому ендометрії передача сигналів прогестерону і естрогену чітко координується та регулюється. При ендометріозі, коли тканина ендометрію розростається за межами матки порушується передача сигналів прогестерону і естрогену, що призводить до резистентності до прогестерону та домінуванню естрогену. Гормональний дисбаланс викликаний ендометріозом призводить до посилення запалення, а також може посилювати тазову біль. Розуміння того, як дані механізми сприяють тазовій болі, безпліддю, пов’язаних з ендометріозом, відкриє нові шляхи до цілеспрямованої терапії. Прогестерон – стероїдний гормон, який виконує в організмі функції з регуляції роботи репродуктивних та нерепродуктивних тканин. Прогестерон впливає на багато тканин та органів, включаючи головний мозок, молочну залозу, яєчники, шийку матки. Дія прогестерону здійснюється через різні види рецепторів: внутрішньоклітинні та мембрані. Ефект дії прогестерону в різних тканинах напряму залежать від кількості рецепторів та їх корегуляторів. До основних функцій гормону відносять: участь в овуляції та імплантації, участь у розвитку тканин плоду, гальмування скоротливої здатності матки, ріст і розвиток молочних залоз, участь у розвитку тканин плода. Враховуючи недостатньо вивчені патогенетичні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу та значний відсоток пацієнток з хронічним тазовим болем та безпліддям, питання актуалізації поглядів на патогенетичні механізми відкриє нові шляхи для цілеспрямованої оптимізації комплексного лікування пацієнток з поверхневим парієтальним ендометріозом. Мета роботи – провести аналіз літератури з метою вивчення сучасних поглядів щодо патогенетичних механізмів передачі сигналів прогестерону в патофізіології ендометріозу. Висновки. Ендометріоз представляє собою серйозне захворювання, яке характеризується безпліддям та хронічним тазовим болем, при якому стромальна і залозиста тканина ендометрію розростається в ектопічних місцях. Зміна чутливості до прогестерону є фактором яке сприяє розвитку ендометріозу, нажаль патофізіологічні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу, вивчені недостатньо. Вважається, що неможливість еутопічного ендометрію відповідним чином реагувати на прогестерон сприяє розвитку безпліддя, в той час як зміна чутливості тканини ендометріоїдних гетеротопій може сприяти прогресуванню ектопічної тканини. Дискусійним питанням в літературі залишається зміна експресії рецепторів прогестерону, враховуючи PGR-A/B, mPRта PGRMC так як механізми які призводять до даних змін, залишаються недостатньо вивченимиEndometriosis is a widespread disease of women of reproductive age, characterized by infertility and pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows outside the uterine cavity. In a healthy endometrium, progesterone and estrogen signaling is coordinated in a clearly regulated interaction. In endometriosis, when endometrial tissue grows outside the uterus, progesterone and estrogen signaling is disrupted, leading to progesterone resistance and estrogen dominance. Hormonal imbalance caused by endometriosis leads to increased inflammation and can also increase pelvic pain. Understanding how these mechanisms contribute to endometriosis-related pelvic pain and infertility will open new avenues for targeted therapy. Progesterone is a steroid hormone that performs functions in the body to regulate the work of reproductive and non-reproductive tissues. Progesterone affects many tissues and organs, including the brain, mammary gland, ovaries, and cervix. Progesterone acts through different types of receptors: intracellular and membrane. The effect of progesterone in various tissues directly depends on the number of receptors and their co-regulators. The main functions of the hormone include: participation in ovulation and implantation, participation in the development of fetal tissues, inhibition of uterine contractility, growth and development of mammary glands, participation in the development of fetal tissues. Given the insufficiently studied pathogenetic mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis and a significant percentage of patients with chronic pelvic pain and infertility, the question of updating views on pathogenetic mechanisms will open new ways for purposeful optimization of complex treatment of patients with superficial parietal endometriosis. Objective - conduct an analysis of the literature in order to study modern views on the pathogenetic mechanisms of progesterone signaling in the pathophysiology of endometriosis. Conclusions. Endometriosis is a serious disease characterized by infertility and chronic pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows in ectopic places. A change in sensitivity to progesterone is a factor that contributes to the development of endometriosis, unfortunately, the pathophysiological mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis have not been sufficiently studied. Failure of the eutopic endometrium to respond appropriately to progesterone is thought to contribute to infertility, while altered tissue sensitivity of endometrioid heterotopias may contribute to the progression of ectopic tissue. Changes in the expression of progesterone receptors, including PGR-A/B, mPR, and PGRMC, remain a controversial issue in the literature, as the mechanisms leading to these changes remain poorly understood
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пастернак Б. О., Каліновська І. В.
Назва : Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику
Паралельн. назви :Problem issues of the development of postpartum septic complications in pregnant risk groups
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 129-133 (Шифр КУ26/2023/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті наведено аналіз літературних даних щодо виникнення післяпологових септичних ускладнень. Післяпологовий період є найбільш небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень, що зумовлено такими особливостями як зміна анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму в період вагітності та пологів; зміна характеру та вірулентності мікроорганізмів на тлі зниженого імунологічного статусу, що супроводжує стан вагітності; маніфестація акушерсько-гінекологічної патології під час вагітності. Актуальність проблеми післяпологових гнійно-септичних захворювань визначається насамперед їх частотою, тяжкістю перебігу та несприятливим результатом для хворих. Післяпологовий метроендометрит є однією з основних причин генералізації інфекції та формування неповноцінного рубця на матці після кесарського розтину. Формування всіх наступних гнійних ускладнень у акушерських хворих (клітковина, придатки матки, суміжні органи) залежить від реактивності організму та наявності патологічних змін в фетоплацентарному комплексі. Післяпологові гнійно-септичні захворювання несприятливо позначаються на здоров’ї жінок, часто є причиною оперативних втручань з видаленням органу, тяжких уражень багатьох органів та систем, інвалідизації та порушень специфічних функцій у молодих жінок. Так, частота післяпологових гнійно-септичних захворювань, після самовільних фізіологічних пологів становить 1-5 %, після патологічних пологів вона збільшується до 15-20 %, а після операції кесаревого розтину перевищує 20 %. Найбільш частим ускладненням післяпологового періоду є ендометрит, частота якого становить від 0,5 до 8 %. Аналіз літературних джерел показав неоднозначність інформації щодо проблеми післяпологового септичного процесу, що вказує на необхідність подальших досліджень даної патологіїThe article provides an analysis of literature data on the occurrence of postpartum septic complications. The postpartum period is the most dangerous from the point of view of the development of infectious complications, which is due to such features as a change in the anatomical and functional state of the genitals and other body systems during pregnancy and childbirth; a change in the nature and virulence of microorganisms against the background of a reduced immunological status accompanying pregnancy; manifestation of obstetric and gynecological pathology during pregnancy. The urgency of the problem of postpartum purulent- septic diseases is determined primarily by their frequency, severity of the course and adverse outcome for patients. The analysis of literary sources showed the ambiguity of information regarding the problem of the postpartum septic process, which indicates the need for further research into this pathology
Знайти схожі

Назва журналу :Перинатология и педиатрия -2014р.,N 4
Цікаві статті :
Шевченко М. В. Реалізація пілотного проекту (об’єднання фінансових ресурсів, розмежування фінансових ресурсів за видами медичної допомоги): переваги та ризики/ М. В. Шевченко (стр.10-13)
Гордієнко І. Ю. Обмежений плацентарний мозіїцизм:механізми утворення та перспективи прогнозування/ І. Ю. Гордієнко [и др.] (стр.14-17)
Слєпов О. К. Результати "хірургії перших хвилин" при лікуванні гастрошизису/ О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський (стр.18-23)
Корнєєва К. Л. Експресія генів, які кодують ензими ключових реакцій фолатзалежного метаболізму, у плаценті людини в першому і третьому триместрах неускладненої вагітності/ К. Л. Корнєєва [и др.] (стр.24-30)
Головачук О. К. Клінічна оцінка плацентарної дисфункції у вагітних із генітальними інфекціями/ О. К. Головачук, І. В. Каліновська (стр.31-33)
Туманова Л. Є. Перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ/ Л. Є. Туманова, О. О. Молчанова, О. В. Коломієць (стр.34-38)
Моісеєнко Р. О. Проблемні питання розвитку та реабілітації дітей, що народились передчасно/ Р. О. Моісеєнко (стр.40-44)
Хіменко Т. М. Динаміка показників фізичного розвитку в передчасно народжених дітей на першому році життя/ Т. М. Хіменко, В. Є. Михайленко, А. О. Адаховська (стр.45-48)
Лук’янова І. С. Респіраторні порушення в новонароджених: особливості ультрасонографічної картини та стану гемодинаміки/ І. С. Лук’янова [и др.] (стр.49-53)
Старец Е. А. Использование рефлюкс-анкеты для скрининговой диагностики патологического гастроэзофагеального рефлюкса у детей/ Е. А. Старец, В. В. Трухальская (стр.54-56)
Чернега Н. Ф. Этиологическая структура и клинико-параклиническая характеристика вирусных гепатитов у детей раннего возраста/ Н. Ф. Чернега (стр.57-60)
Крючко Т. О. Генетичні та імунологічні маркери розвитку жирової дегенерації печінки в дітей та підлітків із метаболічним синдромом/ Т. О. Крючко [и др.] (стр.61-66)
Березенко В. С. Оцінка прогресуючого перебігу хронічного вірусного гепатиту С у дітей за окремими показниками оксидативного стресу/ В. С. Березенко, Р. В. Мостовенко, М. Б. Диба (стр.67-71)
Громнацька Н. М. Маркери ендотеліальної дисфункції при інсулінорезистентності в дітей і підлітків/ Н. М. Громнацька, О. Я. Скляров, І. С. Фоменко (стр.72-76)
Боярская Л. Н. Орфанные болезни: семейный случай тирозинемии 1-го типа/ Л. Н. Боярская, Г. Н. Дмитрякова, И. Г. Денисенко (стр.77-81)
Козакевич В. К. Інформативні критерії оцінки стану здоров’я дітей та підлітків/ В. К. Козакевич, О. Б. Козакевич (стр.82-85)
Начетова Т. А. Особенности оценки риска формирования вторичной аменореи у девочек-подростков с использованием морфогенетических показателей/ Т. А. Начетова (стр.86-89)
Сорокман Т. В. Клінічний випадок сімейної середземноморської лихоманки як прояву первинного імунодефіциту в дитини/ Т. В. Сорокман, Н. І. Підвисоцька, Т. В. Дмитрук (стр.90-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козар О. М., Каліновська І. В.
Назва : Переношена вагітність в сучасному акушерстві
Паралельн. назви :Postponed pregnancy in modern obstetrics
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 120-128 (Шифр КУ26/2023/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Переношена вагітність є однією з ключових проблем сучасного акушерства, що вимагає уваги та вивчення. У статті розглянуто сучасний стан досліджень та підходів до діагностики та лікування цього явища, наведено аналіз літературних даних про фактори ризику виникнення переношеної вагітності, особливості перебігу вагітності та пологів, ускладнення під час перебігу пологів, оцінка стану новонароджених. Зокрема, багато авторів звертають увагу на зростання випадків переношеної вагітності в сучасному суспільстві та його можливі причини. Особливу увагу приділяється факторам ризику, які можуть сприяти цьому стану, таким як вік матері, наявність хронічних захворювань, генетичні аспекти та інші чинники, які можуть визначити виникнення цього стану. Також проведено аналіз методів діагностики переношеної вагітності, включаючи сучасні технології, які дозволяють вчасно виявляти цей стан та визначати його причини. У літературі автори відмічають роль ультразвукового дослідження та його ефективність у виявленні та вивченні переношеної вагітності. Висвітлюються сучасні підходи до менеджменту переношеної вагітності, такі як медикаментозна терапія, хірургічні втручання та підтримуючі методи. Більшість авторів наголошують на важливості індивідуалізованого підходу до кожного випадку переношеної вагітності та визначення оптимального лікування, що враховує як медичні, так й психосоціальні аспекти. Показано, що переношена вагітність суттєво впливає на внутрішньоутробний стан плода та розвиток захворювань в ранньому неонатальному періоді, тому автори обговорюють можливі шляхи запобігання таким наслідкам, а також важливість післяпологового догляду та моніторингу. У статті висвітлюється перспектива подальших досліджень даної патології та важливість розвитку нових технологій та підходів для покращення діагностики і лікування переношеної вагітності в майбутньому. Висвітлюється роль біомаркерів та генетичних тестів для ранньої діагностики та прогнозуванні переношеної вагітності. Загалом, стаття вносить важливий внесок у розуміння та управління переношеною вагітністю в сучасному акушерствіDelayed pregnancy is one of the key problems of modern obstetrics that requires attention and study. The article examines the current state of research and approaches to the diagnosis and treatment of this phenomenon, provides an analysis of literature data on risk factors for late pregnancy, features of the course of pregnancy and childbirth, complications during childbirth, and assessment of the condition of newborns.In particular, many authors pay attention to the increase in cases of delayed pregnancy in modern society and its possible causes. Particular attention is paid to the risk factors that may contribute to this condition, such as the age of the mother, the presence of chronic diseases, genetic aspects and other factors that may determine the occurrence of this condition.An analysis of the methods of diagnosing late pregnancy, including modern technologies that allow timely detection of this condition and determination of its causes, was also carried out. In the literature, the authors note the role of ultrasound examination and its eﬀ ectiveness in detecting and studying late pregnancy. Current approaches to the management of late pregnancy, such as drug therapy, surgery, and supportive care, are highlighted.Most authors emphasize the importance of an individualized approach to each case of late pregnancy and the determination of optimal treatment that takes into account both medical and psychosocial aspects.It has been shown that late pregnancy signiﬁ cantly aﬀ ects the intrauterine condition of the fetus and the development of diseases in the early neonatal period, therefore the authors discuss possible ways to prevent such consequences, as well as the importance of postpartum care and monitoring.The article highlights the perspective of further research into this pathology and the importance of developing new technologies and approaches to improve the diagnosis and treatment of delayed pregnancy in the future. The role of biomarkers and genetic tests for early diagnosis and prediction of late pregnancy is highlighted. Overall, the article makes an important contribution to the understanding and management of late pregnancy in modern obstetrics
Знайти схожі

Назва журналу :Педіатрія, акушерство та гінекологія -2007р.,N 2
Цікаві статті :
Майданник В. Г. Кластерний аналіз показників центральної гемодинаміки при різних клінічних формах енурезу у дітей/ В. Г. Майданник [и др.] (стр.5-7)
Чернишова Л. І. Клінічні та імунологічні ефекти лацидофілу при атопічному дерматиті у дітей/ Л. І. Чернишова, П. В. Чернишов (стр.8-12)
Гладка Л. Ю. Стан периферичної гемодинаміки у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу/ Л. Ю. Гладка, Т. І. Коротич, В. В. Довгодько (стр.13-15)
Литвин Б. С. Вплив комплексної медикаментозної терапії на окисний гомеостаз у дітей з вегетативними дисфункціями/ Б. С. Литвин (стр.16-18)
Майданник В. Г. Ефекти радикальних форм кисню в судинах/ В. Г. Майданник, Є. А. Бурлака (стр.19-23)
Чуриліна А. В. Біохімічні критерії дисплазії сполучної тканини за деяких патологічних станів/ А. В. Чуриліна [и др.] (стр.25-27)
Кулешов О. В. Основи етіології та принципи діагностики порушень ритму серця у дітей. Сучасні погляди/ О. В. Кулешов (стр.28-34)
Майданник В. Г. Ефективність протизапальної терапії ереспалом гострої бронхолегеневої патології у дітей/ В. Г. Майданник [и др.] (стр.35-38)
Безкаравайний Б. О. Використання ліпосомальної форми препарату фосфатидилхоліну в лікуванні респираторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених/ Б. О. Безкаравайний [и др.] (стр.39-41)
Кожевникова О. М. Сучасні молочні суміші у харчуванні дітей раннього віку/ О. М. Кожевникова (стр.42-45)
Ільницька Л. І. Клініко-імунологічні критерії ефективності адаптогену рослинного походження алое вера гель в комплексній хіміопрофілактиці туберкульозу у підлітків/ Л. І. Ільницька (стр.45-49)
Гаврилов О. І. Досвід впровадження індексу індивідуального здоров’я та паспарту здоров’я в роботу лікарів-педіатрів міської дитячої поліклініки/ О. І. Гаврилов (стр.49-51)
Лиманська А. Ю. Особливості матково-плацентарного кровоплину, плодової гемодинаміки та перебіг періоду ранньої постнатальної адаптації новонароджених у жінок з миготливою аритмією/ А. Ю. Лиманська, І. С. Лук’янова, Г. С. Єрмолова (стр.52-54)
Жук В. Ю. Концентрація гормонів плаценти у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією/ В. Ю. Жук (стр.54-56)
Каліновська І. В. Імуногістохімічні дослідження гормонів трофобласта хоріальних ворсин в аспекті плацентарної недостатності у ранні терміни гестації/ І. В. Каліновська, І. С. Давиденко (стр.56-59)
Гейнц Н. Є. Вплив маскулінізації на психологічний стан та ускладнення пологів у жінок із вадами серця/ Н. Є. Гейнц (стр.59-63)
Козодой А. В. Профілактика передчасного переривання вагітності у жінок пізнього репродуктивного віку з безплідністю в анамнезі/ А. В. Козодой (стр.63-65)
Тітенко Т. М. Порушення репродуктивної функції у жінок з йододефіцитними захворюваннями/ Т. М. Тітенко (стр.65-67)
Білик Н. М. Стан репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою в зв’язку з передчасним відшаруванням плаценти/ Н. М. Білик (стр.68-70)
Веропотвелян П. М. Спадкові аспекти фіброзно-кістозної мастопатії у молодих жінок після проведення аборту/ П. М. Веропотвелян [и др.] (стр.70-74)
Рожковська Н. М. Профілактика тромботичних ускладнень у пацієнток із набутою тромбофілією після гінекологічних операцій/ Н. М. Рожковська, В. І. Лінніков, В. В. Євдокимова (стр.75-77)
Беседін В. М. Застосування кисть-ступня (Су Джок) акупунктури при артеріальній гіпертонії у жінок з постоваріоектомічним синдромом/ В. М. Беседін, О. В. Грабоус (стр.78-81)
Рудь В. О. Клінічні аспекти гістеректомії в репродуктивному віці/ В. О. Рудь (стр.82-84)
Воробій В. Д. Порівняльні клінічні аспекти генітального ендометріозу різної локалізації/ В. Д. Воробій (стр.84-86)
Завелевич М. П. Експериментальне обгрунтування доцільності використання протефлазіду в терапії запальних захворювань органів малого таза/ М. П. Завелевич [и др.] (стр.87-89)
Яремчук Т. П. Випадки порфірії з порушенням функцій тазових органів/ Т. П. Яремчук [и др.] (стр.89-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В., Лісова К. М.
Назва : Особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 4. - С. 91-94 (Шифр НУ45/2017/7/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Вступ. Продовжує залишатися актуальним питання щодо впровадження у клінічну практику маркерів прогнозування передчасних пологів для розуміння їх причин та більш раннього лікування тих порушень, що провокують передчасні пологи та їх наслідки. Для клінічної практики велике значення має визначення біохімічних маркерів, за допомогою яких можна диференціювати пацієнток з високим ризиком передчасних пологів. З цією метою було розроблено скринінговий тест для визначення фетального фібронектину. Мета. Оцінити ефективность тесту на фетальний фібронектин в прогнозуванні передчасних пологів у жінок із хибними переймами. Матеріал і методи. Проведено у 40 вагітних з хибними переймами у терміні до 37 тижнів, які перебували на стаціонарному лікуванні комплексне оцінювання факторів ризику розвитку передчасних пологів та обстеження на фетальний фібронектин. Яким було визначено рівень фетального фібронектину в сироватці крові та у цервікальному слизі та 20 вагітних без хибних перейм. Результати дослідження. У структурі ризику виникнення передчасних пологів за акушерським анамнезом є перинатальні втрати в раніх термінах в залежності від терміну гестації у всіх групах, відповідно, 25, 7,5 та 2,5%. Оцінюючи дані об’єктивного дослідження шийки матки в дзеркала виявлено структурні зміни шийки матки в термінах гестації 22-27 тижнів та 28-33 тижні, відповідно, 47,5 та 17,5 %. При цьому, аналізуючи ефективність діагностики передчасних пологів при використанні трансвагінальної цервікометрії - абсолютне вкорочення шийки матки (менше 25 мм) найвищий показник характерний для жінок в групі — 28?33 тижнів (10 %). У відповідності до об’єктивних змін з боку шийки матки та трансвагінальної цервікометрії паралельно є зміни з боку показників фетального фібронектину, відповідно, в терміні 22?27 тижнів та в терміні 28?33 тижні рівень його значно більший порогового, як в сироватці та і в цервікальному слизі і становить, відповідно, 331,5±40,4 та 1510±17,9; 349,3±45,2 та 128,6±22,7. Висновки. Отже, проведений нами аналіз встановиввірогідне підвищення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі при наявності структурних змін шийки матки. У випадку розвитку передчасних пологів фетальний фібронектин вірогідно підвищений у 87,5 %. Визначення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі є маркером передчасних пологів у терміні 22-27 тижнів та в терміні 28-33 тижні вагітності.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Псарюк Ю. Ю., Каліновська І. В.
Назва : Особливості перебігу вагітності на тлі генітальних інфекцій
Паралельн. назви :Peculiarities of the course of pregnancy against the background of genital infections
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 160-166 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Анотація: В статті наведено аналіз літературних даних щодо перебігу вагітності за наявності геніальних інфекцій. На сьогодні не існує чітких критеріїв діагностики внутрішньоутробного інфікування та не з’ясовані взаємозв’язки між інфікуванням плода під час вагітності різними видами мікроорганізмів. Вроджена інфекція є однією з найважливіших медико- соціальних проблем сучасного акушерства і перинатології. Клінічні прояви залежать від виду і вірулентності збудника, перебігу інфекційного процесу у матері (гостре, латентне, стадія ремісії або загострення), масивності осіменіння, шляхів проникнення інфекції в організм вагітної, імунологічної реактивності жінки, терміну гестації при інфікуванні. При інфекційному захворюванні матері, впродовж вагітності на ембріон і плід впливають не тільки збудники, але і токсичні речовини, що утворюються при порушенні метаболізму в матері, гіпертермія і гіпоксія тканин, які спостерігаються при загостренні. Важливу, а іноді і провідну, роль у розвитку захворювання відіграє термін гестації. При впливі інфекції, у фетальному періоді, можливі також внутрішньоутробна інфекція і загибель плода, невиношування вагітності, фетоплацентарна недостатність. За цих умов у плода можливе формування комплексу патологічних змін, що можуть стати безпосередньою причиною анте-і постнатальної його загибелі. При інфікуванні плода перед пологами прояви внутрішньоутробної інфекції залежать від стадії захворювання. Якщо на момент пологів захворювання знаходиться в початковій фазі, то інфекція проявляє себе впродовж перших 3-х діб після народження. Якщо пологи відбуваються на завершальній стадії хвороби, частіше спостерігається синдром дезадаптації на ранньому неонатальному періоді, у подальшому можливі хронізація процесу, персистуюча латентна інфекція. Пологи є критичним періодом, за якого розвиток інфекційного процесу у плода може спричинити навіть умовно- патогенна мікрофлора піхви, яка клінічно непроявляється у матеріThe article provides an analysis of literature data on the course of pregnancy in the presence of genital infections. To date, there are no clear criteria for the diagnosis of intrauterine infection, and the relationships between the infection of the fetus during pregnancy with various types of microorganisms have not been clariﬁ ed. Congenital infection is one of the most important medical and social problems of modern obstetrics and perinatology. Clinical manifestations depend on the type and virulence of the causative agent, the course of the infectious process in the mother (acute, latent, stage of remission or exacerbation), massiveness of insemination, ways of infection penetration into the body of the pregnant woman, immunological reactivity of the woman, gestation period at infection. In the case of an infectious disease of the mother, during pregnancy, the embryo and fetus are aﬀ ected not only by pathogens, but also by toxic substances that are formed when the mother’s metabolism is disturbed, hyperthermia and hypoxia of tissues, which are observed during an exacerbation. The period of gestation plays an important, and sometimes leading, role in the development of the disease. With the inﬂ uence of infection, in the fetal period, intrauterine infection and death of the fetus, miscarriage, fetoplacental insu ﬃ ciency are also possible. Under these conditions, the formation of a complex of pathological changes in the fetus is possible, which can be the direct cause of its ante- and postnatal death. When the fetus is infected before delivery, the manifestations of intrauterine infection depend on the stage of the disease. If at the time of delivery the disease is in the initial phase, then the infection manifests itself within the ﬁ rst 3 days after birth. If childbirth takes place at the ﬁ nal stage of the disease, disadaptation syndrome is more often observed in the early neonatal period, later, chronicity of the process and persistent latent infection are possible. Childbirth is a critical period, during which the development of an infectious process in the fetus can be caused even by the opportunistic microﬂ ora of the vagina, which is not clinically evident in the mother
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каліновська І. В.
Назва : Особливості матково-плацентарного і плодового кровотоку у вагітних з проявами плацентарної недостатності
Місце публікування : Вісник наукових досліджень: Наук.- практ. журн./ Тернопільська держ. мед. акад. ім. І.Я. Горбачевського. - 2007. - № 2. - С. 88-89 (Шифр ВУ9/2007/2)
Предметні рубрики: Беременности осложнения
Плацентарная недостаточность
Плод, кровь
Маточно-плацентарное кровообращение
Плода гипоксия
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Одеський медичний журнал -2006р.,N 2
Цікаві статті :
Москаленко В. Ф. Право на здоровье (охрану здоровья): объем, смежные сферы/ В. Ф. Москаленко (стр.4-8)
Гоженко А. І. Вплив глутаргіну на діяльність нирок білих щурів за умов тривалого введенния іфосфаміду/ А. І. Гоженко, М. В. Трусова (стр.9-12)
Кузнєцова О. В. Фармакологічна корекція за допомогою месни і L- карнітину експериментальної нейротоксичності, індукованої протипухлинними препаратами/ О. В. Кузнєцова (стр.12-17)
Макаренко О. В. Вплив нових вітчизняних аналгетиків на вміст серомукоїдів і сіалових кислот в умовах "ад’ювантного" артриту/ О. В. Макаренко, В. Й. Мамчур (стр.17-19)
Панова Т. І. Вплив коменової кислоти на активність NА-, К-АТФ-ази з плазматичних нейрональних мембран щура/ Т. І. Панова (стр.19-21)
Петелкакі О. В. Зміни чутливості вентрального гіпокампа щурів, які перенесли черепно-мозкову травму, по відношенню до впливу епілептогенів/ О. В. Петелкакі, О. А. Шандра (стр.22-24)
Романовська І. І. Іммобілізація алергенів для створення потенційних діагностичних і лікарських засобів інтраназального способу введення/ І. І. Романовська, С. М. Пухлік, Б. М. Пухлик (стр.25-29)
Сторчило О. В. Фармакологічна корекція транспорту глюкози в тонкій кишці нащадків опромінених тварин/ О. В. Сторчило, В. К. Напханюк, О. А. Багірова (стр.29-32)
Шиш Н. В. Влияние препаратов антиоксидантов на биохимические и морфофункциональные показатели репродуктивной системы крыс-самцов при длительном поступлении клопиралида/ Н. В. Шиш, В. Н. Бобырев (стр.33-36)
Беляков О. В. Медикаментозна корекція діастолічної дисфункції правого шлуночка у хворих після пульмонектомії/ О. В. Беляков [и др.] (стр.39-41)
Ашаніна І. В. Корекція мікробіоценозу товстої кишки у хворих на прихований ранній сифіліс препаратами про- і пребіотиків/ І. В. Ашаніна (стр.37-39)
Борисов С. О. Патогенетична дія препарату "Антраль" на перебіг обструктивної нефропатії/ С. О. Борисов (стр.41-46)
Гурієнко К. О. Патогенетичне обгрунтування антиоксидантної терапії при залізодефіцитних анеміях у дітей/ К. О. Гурієнко (стр.47-50)
Дубініна В. Г. Дослідження мікросателітної нестабільності генотипів хворих із міомою матки/ В. Г. Дубініна [и др.] (стр.50-53)
Каліновська І. В. Дослідження рівня плацентарного альфа{\dn\10 1}-мікроглобіну в материнській сироватці крові при плацентарній формі фетоплацентарної недостатності у різні терміни вагітності/ І. В. Каліновська (стр.53-55)
Костєв Ф. І. Особливості сечовипускання у хворих на цукровий діабет ІІ типу/ Ф. І. Костєв, Р. Р. Антонів (стр.55-58)
Лінніков В. І. Профілактика тромботичних ускладнень у породіль із набутою формою тромбофілії після операції кесаревого розтину/ В. І. Лінніков, В. В. Євдокимова (стр.59-62)
Макаренко О. Б. Роль ентерогепатичної циркуляції в патогенезі гінекологічних захворювань/ О. Б. Макаренко (стр.62-64)
Нагорна В. Ф. Діагностика плацентарної недостатності методом лазерної кореляційної спектроскопії/ В. Ф. Нагорна, В. Г. Марічереда, Т. І. Пермінова (стр.65-70)
Пасько О. М. Порівняльна характеристика змін клініко-анамнестичних і функціональних показників у пацієнтів із бронхіальною астмою на етапах лікування один і три місяці/ О. М. Пасько, М. І. Яблучанський, О. В. Мартиненко (стр.70-74)
Тарасовська Е. В. Значення рецепторів естрогену і прогестерону в прогнозуванні раку молочної залози - результати шестирічного спостереження/ Е. В. Тарасовська, В. М. Соколов, В. В. Степула (стр.74-77)
Халед Абу Захра. Лечение переломов костей голени с использованием биологической добавки "Остеовит"/ Абу Захра Халед (стр.77-80)
Шамік Е. В. Профілактика післяпологових гнійно-септичних ускладнень / Е. В. Шамік (стр.80-83)
Шпак С. В. Ехографічна картина ураження черевної аорти при різних рівнях холестеринемії і перспективи диференційованої судинної терапії/ С. В. Шпак (стр.84-87)
Юшковська О. Г. Терапевтичне навчання хворих - ефективний метод комплексної реабілітації і вторинної профілактики ішемічної хвороби серця/ О. Г. Юшковська (стр.87-92)
Головатюк-Юзефпольська І. Л. Клініко-морфологічна характеристика фетоплацентарного комплексу пацієнток із гіпергомоцистеїнемією/ І. Л. Головатюк-Юзефпольська, К. П. Головатюк, В. О. Ситнікова (стр.92-94)
Бородина Г. Л. Динамика эпидемиологических показателей по саркоидозу в республике Белорусь/ Г. Л. Бородина (стр.95-98)
Асмолов О. К. Епідеміологічна ситуація з туберкульозу серед студентів вищих навчальних закладів Одеси/ О. К. Асмолов [и др.] (стр.98-100)
Климова О. М. Діагностична значущість цитогенетичних порушень, змін імунореактивності й вмісту стероїдних гормонів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС/ О. М. Климова, Л. А. Дроздова (стр.101-104)
Фуштей І. М. Патогенетичне і прогностичне значення про-та протизапальних цитокінів при ішемічній хворобі серця: Огляд/ І. М. Фуштей [и др.] (стр.105-108)
Правила підготовки статей до "Одеського медичного журналу" (стр.117-118)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2017р. т.7,N 4
Цікаві статті :
Знаменська Т.К. Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров’я новонароджених та дітей України/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. Ю. Дубініна (стр.5-12)
Мельничук Л.В. Проблемні питання гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених міста Чернівців/ Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. С. Вострікова (стр.13-18)
Прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей (стр.19-23)
Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування (стр.24-30)
Белорус А.І. Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу/ А. І. Белорус, Р. М. Федосюк, О. М. Ковальова (стр.31-36)
Гончарь М.О. Роль варіабельності генів-кандидатів eNOS, MnSOD2, ADRB1 у розвитку кардіоваскулярної патології у новонародженних/ М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко, І. Ю. Кондратова (стр.37-40)
Редько І.І. Ентеровіруси як причина внутрішньоутробного інфікування плоду та захворюваності новонароджених/ І. І. Редько, Н. Т. Івахненко, О. М. Чакмазова (стр.41-45)
Ріга О.О. Характеристика перинатального періоду дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь/ О. О. Ріга, Н. М. Коновалова (стр.46-50)
Сидоренко І.В. Проблемні питання грудного вигодовування у дітей з дуже малою масою тіла при народженні/ І. В. Сидоренко, Є. Є. Шунько, Ю. Ю. Краснова (стр.51-54)
Деструктивные пневмонии у новорожденных с хирургическими заболеваниями (стр.55-60)
Веселий С.В. Внутрішньоутробна інфекція як фактор ризику післяопераційних ускладнень у дітей з вродженою кишковою непрохідністю/ С. В. Веселий, Р. П. Кліманський (стр.61-66)
Бензар І.М. Лімфатичні мальформації у новонароджених дітей: активне хірургічне втручання чи вичікувальна тактика?/ І. М. Бензар (стр.67-71)
Иванько О.Г. Показатели протромбинового комплекса и PIVKA-II у детей первых 6 месяцев жизни, находящихся на грудном вскармливании/ О. Г. Иванько, А. В. Соляник (стр.72-79)
Вплив поліморфних варіантів - 509 СС та +869 ТТ гена TGF B1 на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку (стр.80-86)
Дяк К.В. Прогнозування передчасних пологів: реалії і перспективи/ К. В. Дяк, О. М. Юзько (стр.87-90)
Каліновська І.В. особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.91-94)
Мавропуло Т.К. Некротизуючий ентероколіт новонароджених - проблеми діагностики/ Т. К. Мавропуло (стр.95-101)
Нейродегенеративне захворювання у новонародженого нез’ясованого генезу (клінічний випадок) (стр.102-106)
Академік НАМН України, професор Дмитро Ілліч Заболотний (до 70-річчя від дня народження) (стр.109-110)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2020р. т.10,N 4
Цікаві статті :
Стан медичної допомоги новонародженим в Україні (стр.5-24)
Борисова Т. П. Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічною значущою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Д. М. Сурков (стр.26-34)
Лісова К. М. Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, П. Ю. Токар (стр.35-40)
Мельниченко М. Г. Фактори предикції странгуляції у дітей зі спайковою кишковою непрохідністю/ М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна (стр.41-45)
Шульга О. В. Порівняльна оцінка методів хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей із дисфунцією сухожилка заднього великогомілкового м’яза/ О. В. Шульга (стр.46-52)
Снісар В. І. Диференційований підхід до анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят з хірургічною патологією/ В. І. Снісар, О. О. Власов (стр.53-59)
Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок (стр.60-67)
Знаменська Т. К. Сучасний досвід проведення парентерального харчування стандартизованими препаратами промислового виробництва в педіатричній практиці: огляд літератури/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Ю. В. Марушко (стр.68-76)
Якість сухих плям крові - невід’ємна складова хвороб обміну речовин (стр.77-86)
Клінічні випадки бульозного епідермолізу у новонароджених (стр.87-91)
Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки (стр.92-97)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022р. т.12,N 3
Цікаві статті :
Ковальова О. М. Особливості надання перинатальної допомоги в умовах воєнного часу/ О. М. Ковальова, С. В. Дудник, О. А. Андрієць (стр.4-14)
Юзько В. О. Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну/ В. О. Юзько [та ін.] (стр.15-21)
Кравченко О. В. Особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни/ О. В. Кравченко, В. М. Соловей (стр.22-28)
Каліновська І. В. Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар (стр.29-35)
Романюк Д. Г. Рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань/ Д. Г. Романюк (стр.36-41)
Павлишин Г. А. Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19/ Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська (стр.42-47)
Дудєріна Ю. В. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого/ Ю. В. Дудєріна [та ін.] (стр.48-54)
Hamraev A. Zh. Features of the clinical course and complex treatment of hemorrhoids in children/ A. Zh. Hamraev, S. Sh. Jorayev (стр.55-59)
Бондаренко Ю. М. Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті/ Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна (стр.60-64)
Мавропуло Т. К. Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят/ Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька (стр.65-70)
Чернявська Ю. І. Перспективи застосування сурфактант замісної терапії при COVID-19- індукованому респіраторному дистрес-синдромі у дітей/ Ю. І. Чернявська [та ін.] (стр.71-76)
Кісельова М.М. Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога/ М. М. Кісельова, А. В. Комар (стр.77-83)
Нечехова О. О. Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності/ О. О. Нечехова, В. В. Павлюченко, Ю. А. Батман (стр.84-88)
Мазур О. Г. Особливості муковісцидозу у новонароджених на прикладі клінічного випадку/ О. Г. Мазур [та ін.] (стр.89-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біволаріу А. О., Каліновська І. В.
Назва : Морфологічні зміни плацент у вагітних із терміном гестації більше 40 тижнів
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 4. - С. 22-24 (Шифр БУ5/2016/20/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD
Анотація: У статті наведені дані морфологічного дослідження плацент у вагітних із терміном гестації більше 40 тижнів. Обстежено 30 плацент від даної групи вагітних , в яких виявлено послідовні зміни мікроциркуляції та порушення. Внаслідок порушень мікроциркуляції в плаценті виникають спочатку морфологічні і функційні компенсаторні зміни, що проявляються додатковим ростом термінальних ворсин та дрібних капілярів. Подальші зміни характеризуються розвитком субкомпенсованих та декомпенсованих змін , для яких характерно розширення капілярів термінальних ворсин та збільшення периваскулярного набряку. Прогресування порушень призводить до формування безсудинних зон, наявності інфарктів.
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Лікарська справа. Врачебное дело -2019р.,N 5/6
Цікаві статті :
Прокопчук В. С. Основы общей теории патологии (Часть 4. Атеросклероз, или склероатероз?)/ В. С. Прокопчук, А. В. Люкбэк (стр.3-12)
Казмирчук В. Е. Эффективность и безопасность иммуноглобулино-терапии при различной патологии человека/ В. Е. Казмирчук (стр.13-26)
Толстікова О. О. Сучасні уявлення про метаболічний синдром у дітей та підлітків/ О. О. Толстікова, С. Ф. Агарков (стр.27-39)
Москаленко Ю. В. PD-L1 тестування як спосіб персонолізації лікування недрібноклітинного раку легень/ Ю. В. Москаленко [та ін.] (стр.40-45)
Лялькін С. А. Прогнозування ефективності неоад’ювантної хіміотерапії за імунобіологічними показниками пухлинної тканини у пацієнток з тричі негативним раком грудної залози/ С. А. Лялькін, Н. О. Верьовкіна, Л. А. Сивак (стр.46-54)
Кочерга З. Р. Генетичні детермінанти прогнозування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку у новонароджених/ З. Р. Кочерга, Т. І. Саврун (стр.55-61)
Богдан Т. В. Патофізіологічні та клінічні аспекти міокардіальних містків/ Т. В. Богдан [та ін.] (стр.62-70)
Лісова К. М. Генетичні аспекти невиношування вагітності/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, О. М. Юзько (стр.71-76)
Шлифирчик А. О возможной роли гипокалорической диеты в патогенезе гипотиреоза/ А. Шлифирчик, А. Олейник (стр.77-80)
Орос М. М. Ефективність використання Ноофену® в лікуванні цефалгії напруги/ М. М. Орос, А. Я. Сабовчик (стр.81-87)
Дроговоз С. М. Лечебные возможности карбокситерапии при целлюлите/ С. М. Дроговоз [и др.] (стр.88-93)
Хрус О. В. Особливості ультраструктури тканини пародонту при хронічному психоемоційному стресі/ О. В. Хрус (стр.94-100)
Kopcha V. S. HIV infection diagnostics due to clinical evidence/ V. S. Kopcha [et al.] (стр.101-105)
Ydyrysov I. General description of organizing special care in severe combined traumatic brain injury in Osh Region of Kyrgyz Republsc/ I. Ydyrysov [et al.] (стр.106-110)
Зброжек С. І. Опрацювання режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії хронічного больового синдрому в межах паліативної допомоги/ С. І. Зброжек [та ін.] (стр.111-118)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2011р. т.Т.10,N 1
Цікаві статті :
Александрук Н. В. Гіперпаратиреоз-асоційована втрата слуху/ Η. В. Александрук, В. І. Попович, В. П. Кравець (стр.1-5)
Білоокий В. В. Показники імунологічного дослідження крові залежно від ступеня тяжкості перебігу жовчного перитоніту/ В. В. Білоокий, Ю. Є. Роговий, О. В. Білоокий (стр.6-8)
Бозан Адель Бакко. Морфологія стінки каналу шийки матки при доброякісних та злоякісних процесах ендометрія/ Адель Бакко Бозан, О. П. Пересунько, І. С. Давиденко (стр.9-12)
Бойчук Т. М. Функціональні зміни наднирникових залоз і морфологічна оцінка щитоподібної залози за умов стресового навантаження/ Т. М. Бойчук [и др.] (стр.13-15)
Бурлака Є. А. Захисна роль оуабаїну на експериментальній моделі гемолітико-уремічного синдрому/ Є. А. Бурлака (стр.16-21)
Ванчуляк О. Я. Діагностика ішемічного пошкодження міокарда за допомогою вейвлет аналізу фрактальної структури мап еліптичності поляризації лазерних зображень/ О. Я. Ванчуляк [и др.] (стр.22-27)
Гасанова Н. П. Клинико-диагностические особенности постменопаузального остеопороза у женщин после оварио-и гистерэктомии/ Н. П. Гасанова, З. Μ. Алиева, Ш. Ш. Асадова (стр.28-31)
Глубоченко О. В. Клініко-експериментальні дані вплив настоянки перстачу прямостоячого умовах ерозивно-виразкового уражені слизової оболонки гастродуоденальної зони/ О. В. Глубоченко (стр.32-35)
Годованець О. С. Перинатальна патологія: біохімічний спектр крові у дітей народжених «малими до терміну гестації/ О. С. Годованець (стр.36-40)
Гринчук Ф. В. Експериментальне обґрунтування визначення оптичної густини плазми венозної крові для діагностики інтраабдомінальних запальних процесів/ Ф. В. Гринчук [и др.] (стр.41-43)
Денисенко О. І. Оптимізація лікування й профілактики алергічних дерматозів шляхом застосування хронодетермінованої антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії/ О. І. Денисенко (стр.44-49)
Зубов А. Д. Трепанбиопсия печени под ультразвуковым контролем в оценке эффективности проводимого лечения/ А. Д. Зубов [и др.] (стр.50-53)
Іващук І. О. Зміна оптичних параметрів лазерної поляриметрії слизової оболонки дванадцятипалої кишки у хворих, літнього та старечого віку, на хелікобактернегативну гострокровоточиву дуоденальну виразку/ І. О. Іващук, О. Г. Ушенко, I. О. Малишевський (стр.54-59)
Исмайлова А. Д. Особенности физического и полового развития девочек с задержкой умственного развития/ А. Д. Исмайлова, Б. Μ. Асадов, Э. Μ. Алиева (стр.61-64)
Іфтодій А. Г. Медикаментозна корекція синдрому гострої кишкової недостатності за гострої тонкокишкової непрохідності в експерименті/ А. Г. Іфтодій, О. Μ. Коломоєць, В. I. Гребенюк (стр.65-68)
Каліновська І. В. Імунологічні зміни у вагітних при розвитку плацентарної недостатності інфекційного генезу/ І. В. Каліновська (стр.69-70)
Кебкало А. Б. Кордова кров та пуповина в комплексному лікуванні хворих на панкреонекроз/ А. Б. Кебкало, Г. С. Лобинцева, В. А. Шаблій (стр.71-79)
Клічук Е. В. Імунний гомеостаз за умов анемії у вагітних, хворих на туберкульоз/ Е. В. Клічук, С. П. Польова (стр.80-82)
Кривецький В. В. Морфологічні передумови виникнення природжених вад хребтового стовпа людини/ В. В. Кривецький, І. І. Кривецька, Б. Ю. Банул (стр.83-87)
Кучук О. П. Порівняльний вплив препарату α-ліпоєвої кислоти та препарату нормовен на функціональний стан центральних відділів сітківки при лікуванні непроліферативної діабетичної ретинопатії/ О. П. Кучук [и др.] (стр.88-90)
Кушнір О. В. Допплерографічні показники кровотоку та товщина "інтима-медіа" черевного відділу аорти у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від поліморфізму генів АСЕ (І/ D) та AGTRl (A1166C), зв’язок із дисбіозом кишечнику/ О. В. Кушнір [и др.] (стр.91-97)
Лила Н. Л. Сравнительная характеристика психотипов студентов медицинского университета, постоянно проживавших в разных регионах мира/ Н. Л. Лила [и др.] (стр.98-101)
Лисенко С. А. Стан судин інфільтруючих карцином грудної залози після хіміотерапевтичного лікування/ С. Α. Лисенко [и др.] (стр.102-105)
Мамедьярова Э. А. Тактики ведения беременности и родов у женщин с ожирением/ Э. А. Мамедьярова, И. А. Шамхалова (стр.106-109)
Мислицький В. Ф. Роль дизрегуляторних порушень імунної системи у виникненні і розвитку перинатальных інфекцій та порушенні процесів ембріонального морфогенезу/ В. Ф. Мислицький [и др.] (стр.110-114)
Наджи Л. А. Особенности формирования вторичных половых признаков и становления менструальной функции у девочек с опухолевидными образованиями яичников в периоде полового созревания/ Л. А. Наджи, Э. М. Алиева, А. Г. Эфендиева (стр.115-118)
Омар Камалъ Нуман. Морфологічні та гістохімічні особливості паренхіми та волокнистого компонента строми ендометрія у хворих із лейоміомою матки/ Камалъ Нуман Омар, О. П. Пересунько, І. С. Давиденко (стр.119-122)
Орос М. М. Фармакогенетичні критерії ефективності топірамату у хворих на епілепсію/ М. М. Орос (стр.123-125)
Підмурняк О. О. Перший досвід лапароскопічної адреналектомія з приводу альдостероми/ О. О. Підмурняк [и др.] (стр.126-128)
Підмурняк О. О. Власний досвід ендовідеохірургічних уретеролітотомій при каменях верхньої третини сечоводу/ О. О. Підмурняк [и др.] (стр.129-131)
Приймак С. Г. Використання методів профілактики вроджених вад розвитку плода/ С. Г. Приймак (стр.132-133)
Приймак С. Г. Пренатальна діагностика вроджених вад розвитку плода в 1 триместрі вагітності/ С. Г. Приймак, А. В. Семеняк (стр.134-135)
Рак Л. М. Патологія порожнини матки та морфологічна картина ендометрія у жінок із безпліддям, які лікуються за програмою допоміжних репродуктивних технологій/ Л. М. Рак (стр.136-139)
Ризничук М. О. Поширеність уроджених вад розвитку в дітей чернівецької області/ М. О. Ризничук, В. П. Пішак (стр.140-142)
Ротар О. В. Гострий панкреатит І пристінкова мікрофлора тонкої і товстої кишок: дисбактеріоз і транслокація бактерій у підшлункову залозу/ О. В. Ротар, В. І. Ротар (стр.143-147)
Спаська А. М. Вплив орхоепідидиміту на морфофункціональний стан кровоносного русла і протоки над’яєчка чоловіків зрілого віку/ А. М. Спаська (стр.148-151)
Ткачук О. В. Морфологічний стан острівців підшлункової залози у віддаленому періоді ішемічно-реперфузійного пошкодження головного мозку контрольних щурів та щурів зі стрептозотоцин-індукованим цукровим діабетом/ О. В. Ткачук [и др.] (стр.152-155)
Ткачук С. С. Динаміка показників протео- і фібринолітичної активності в слинних залозах щурів зі стрептозотоцин-індукованим діабетом після двобічної каротидної ішемії-реперфузії/ С. С. Ткачук, А. А. Галагдина, В. В. Білоокий (стр.156-159)
Тюленева О. А. Порушення дозрівання матково-плацентарної ділянки при екстрахоріальних плацентах 163/ О. Α. Тюленева, І. С. Давиденко, А. Й. Заволович (стр.160-163)
Тюленева О. А. Порушення дозрівання хоріального дерева при екстрахоріальних плацентах/ О. Α. Тюленева, І. С. Давиденко (стр.164-168)
Федорців О. Є. Застосування ультразвукового сканування для діагностики ускладнень позалікарняної пневмонії у дітей/ О. Є. Федорців, І. Б. Чорномидз (стр.169-173)
Хора М. Р. Статеві відмінності автономної регуляції серцевого ритму в умовах блокади АТФ-чутливих К+-каналів глібенкламідом/ М. Р. Хора, Р. С. Усинський (стр.174-176)
Чимпой Κ.Α. Патогенетичне обгрунтування корекції ендотеліальної дисфункції у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки із порушенням тиреоїдного гомеостазу/ Κ. Α. Чимпой, П. В. Пашковська (стр.177-181)
Шаймарданова Л. Р. Количественные изменения клеток различных дифферонов и характеристика функциональной активности костного мозга под действием ксеногенной спинномозговой жидкости/ Л. Р. Шаймарданова (стр.182-189)
Швець В. Т. Гормональна регуляція водно-сольового обміну і параметрів гемостазу після крововтрати/ В. Т. Швець [и др.] (стр.190-193)
Сухарев Ю. С. Эритроцитарный антительный диагностикум для идентификации энтеротоксинов escherichia coli/ Ю. С. Сухарев (стр.194-196)
Ляшук П. М. Випадок синдрому Кушинга, зумовленого АКТГ-продукуючою пухлиною легень/ Π. Μ. Ляшук [и др.] (стр.197-198)
Сарапук О. Р. Синдром Ундіни, як форма первинного центрального сонного апное. Рідкісна патологія в терапевтичній практиці/ О. Р. Сарапук, Т. С. Сопільняк, Т. В. Передрук (стр.199-202)
Глубоченко О. В. Окремі аспекти фітотерапії в ревматології/ О. В. Глубоченко, В. Г. Глубоченко, Г. Л. Васюк (стр.203-206)
Дудка Т. В. Особливості перебігу бронхіальної астми у хворих на хронічний некаменевий холецистит/ Т. В. Дудка (стр.207-209)
Злотар О. В. Патогенез гепато- ренального синдрому в поліуричну стадію сулемової інтоксикації/ О. В. Злотар (стр.210-213)
Макар Б. Г. Деякі аспекти клінічної анатомії стегнового нерва/ Б. Г. Макар, О. П. Антонюк, Н. М. Гузік (стр.214-217)
Сенютович Р. В. Нове в неоад’ювантній хемотерапії раку молочної залози/ Р. В. Сенютович, Л. І. Бізер, В. П. Унгурян (стр.218-221)
INTERNET-новини клінічної та експериментальної патології. Частина XXXI (стр.222-226)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2011р. т.Т.10,N 4
Цікаві статті :
Наш видатний сучасник (до 80-річчя від дня народження О. О.Мойбенка) (стр.1-2)
Бессалова Е. Ю. Возрастная динамика биометрических показателей головного мозга белых крыс при введении ксеногенной спинномозговой жидкости/ Е. Ю. Бессалова (стр.3-6)
Бодяка В. Ю. Вплив внутрішньочеревної гіпертензії на особливості бактеріальної транслокації за умови моделювання та хірургічного лікування гострого поширеного перитоніту/ В. Ю. Бодяка, О. І. Тващук, В. В. Бех (стр.7-17)
Боюк А. П. Особливості обміну заліза та окиснювальної модифікації білків в еритроцитах крові у вагітних, хворих на туберкульоз легень/ А. П. Боюк, С. П. Польова (стр.18-20)
Буряк О. Г. Монооксид нітрогену - діагностична та прогностична цінність у діагностиці дихального дистресу легеневого ґенезу у новонароджених на тлі дотації високих концентрацій кисню/ О. Г. Буряк (стр.21-23)
Вівсянник В. В. Динаміка системого та локаль ного вмісту простагландину Е2 під впливом курсового застосування мукогену у хворих на хронічну хворобу нирок іі-iii ступеня з наявністю уражень гастродуоденальної ділянки/ В. В. Вівсянник (стр.24-28)
Доцюк Л. Г. Вплив 5-гідрокситриптаміну на хроноритм гломеруло-тубулярного і тубуло-тубулярного балансу в нефроні/ Л. Г. Доцюк [и др.] (стр.29-31)
Доцюк Л. Г. Циркадіанний ритм гломеруло-тубулярного балансу в нефроні на тлі блокади центрального пейсмекера тривалим постійним освітленням/ Л. Г. Доцюк [и др.] (стр.32-35)
Зуб Л. О. Особливості процесів антиоксидантного захисту крові у хворих на хронічний пієлонефрит різних вікових груп під впливом кардосалу/ Л. О. Зуб [и др.] (стр.36-39)
Іващук О. І. Морфологічне та біохімічне обґрунтування деяких способів моделювання гострого деструктивного панкреатиту на дрібних лабораторних тваринах/ О. І. Іващук, І. С. Давиденко, І. К. Морар (стр.40-45)
Клічук Р. В. Порушення репродуктивного здоров’я у жінок, хворих на туберкульоз легень/ Р. В. Клічук, С. П. Польова, А. М. Біньковська (стр.46-48)
Кульматицький А. В. Оксид азоту та перекисне окиснення ліпідів у гострому періоді повторного ішемічного інсульту/ А. В. Кульматицький, В. М. Шевага, М. С. Білобрин (стр.49-56)
Левченко Л. А. Показатели ионного состава крови у недоношенных новорождённых с дыхательными нарушениями/ Л. А. Левченко [и др.] (стр.57-60)
Лембрик І. С. Корекція порушень функціонального стану печінки в дітей із панкреатитом/ І. С. Лембрик (стр.61-64)
Лисенко С. А. Імуногістохімічне визначення експресії білка КІ-67 у пухлинних клітинах хворих на рак легені з проявами паранеопластичного ревматологічного синдрому/ С. А. Лисенко, С. І. Кіркілевський, С. П. Шевня (стр.65-68)
Максим’юк В. В. Патогенетичні механізми генералізації панкрекатичної α-амілази при гострому панкреатиті в експерименті/ В. В. Максим’юк, І. Ю. Полянський (стр.69-73)
Полянський І. Ю. Патогенетичні механізми розвитку неспроможності кишкових швів/ І. Ю. Полянський, В. А. Мороз, В. І. Москалюк (стр.74-79)
Ротар О. В. Вплив L-лізина есценату на структуру і проникливість кишкового бар’єру при гострому панкреатиті/ О. В. Ротар, В. І. Ротар (стр.80-83)
Середюк В. Н. Зміни структурно-функціонального стану правих відділів серця, нейрогуморальної активності, ендотеліальної вазорегуляції та патологічного апоптозу під впливом бра ii кандесартану у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце/ В. Н. Середюк (стр.84-89)
Смоланка В. І. Асоціація поліморфізму SCN1А гена натрієвих каналів з ефективністю дії карбамазепіну при епілепсії/ В. І. Смоланка, М. М. Орос, Т. О. Студеняк (стр.90-92)
Ткачук О. В. Вплив неповної глобальної ішемії-реперфузії головного мозку на інсулінпродукуючу функцію підшлункової залози в контрольних щурів та щурів зі стрептозотоцин-індукованим діабетом/ О. В. Ткачук (стр.93-97)
Шищук В. Д. Клініко-організаційна схема надання медичної допомоги постраждалим з переломами стегнової кістки/ В. Д. Шищук (стр.98-101)
Шкварковський І. В. Клінічне використання способу пластики пахвинних гриж/ І. В. Шкварковський, О. П. Москалюк (стр.102-105)
Рудковская О. Д. Об эргономичности природных компенсаторных реакций/ О. Д. Рудковская, В. М. Крамарь (стр.106-108)
Голубка О. В. Факторы патогенности грибов рода candida/ О. В. Голубка [и др.] (стр.109-112)
Мислицький В. Ф. Роль імунної системи в дизрегуляції морфогенетичних процесів в ембріо- та фетогенезі/ В. Ф. Мислицький [и др.] (стр.113-116)
Москалюк В. Д. Сучасні підходи до інтерпретації лабораторних критеріїв тяжкості перебігу і прогнозу у хворих на ВІЛ/СНІД/ В. Д. Москалюк [и др.] (стр.117-119)
Тащук В. К. Тривожність як риса особистості у пацієнтів з гострим коронарним синдромом/ В. К. Тащук [и др.] (стр.120-122)
Бойчук Т. М. Проблемні питання медичної мікології/ Т. М. Бойчук, С. Є. Дейнека, Н. Д. Яковичук (стр.123-124)
Андрієць О. А. Кандидозний вульвовагініт в практиці гінеколога/ О. А. Андрієць, О. І. Боднарюк, К. Ю. Гуменна (стр.124-125)
Бендас В. В. Особливості забору матеріалу для лабораторної діагностики кандидозу/ В. В. Бендас (стр.125-127)
Бендас В. В. Ретроспективний аналіз чутливості виділених штамів с albicans до антимікотиків у Чернівецькій області/ В. В. Бендас, Н. В. Гонко, О. В. Білецька (стр.127-128)
Бирчак І. В. Аналіз чинників ризику виникнення рецидиву сечостатевого кандидозу/ І. В. Бирчак (стр.129)
Бирчак І. В. Особливості соціального статусу вагітних із рецидивуючим кандидозом/ І. В. Бирчак, А. В. Гошовська (стр.129-130)
Бліндер О. О. C.albicans як етіологічний фактор інфекцій сечової системи/ О. О. Бліндер [и др.] (стр.130-132)
Богуцька Н. К. Гіперчутливість до грибів цвілі (alternaria, cladosporium, aspergillus) у дітей, хворих на цілорічний алергійний риніт/ Н. К. Богуцька [и др.] (стр.132-133)
Боднарюк О. І. Роль грибів роду candida в розвитку сальпінгоофоритів у дівчат-підлітків/ О. І. Боднарюк, О. А. Андрієць, А. В. Андрієць (стр.133-135)
Бойчук Т. М. Шляхи удосконалення мікологічної служби в Україні/ Т. М. Бойчук, Н. Д. Яковичук, С. Є. Дейнека (стр.135-136)
Бурденюк І. П. Характер грибкової мікрофлори слизових оболонок стоматологічних хворих та її чутливість до дії деякиї синтетичних хіміопрепаратів/ І. П. Бурденюк [и др.] (стр.136-137)
Бурденюк І. П. Хіміотерапевтична ефективність лікування експериментального дерматомікозу в морських свинок четвертинною амонієвою сполукою похідною 2-диметиламінотиленового ефіру бензгідролу/ І. П. Бурденюк, Г. К. Палій, В. І. Бурденюк (стр.138-139)
Бурденюк І. П. Антимікотична активність in vitro деяких нових синтетичних сполук/ І. П. Бурденюк [и др.] (стр.139-140)
Бурденюк І. П. Хіміотерапевтична ефективність бісчетвертинного амонієвого похідного 2-диметиламіноетилового ефіру бензгідролу при експериментальному кандидозному сепсисі білих мишей/ І. П. Бурденюк, О. О. Бліндер, В. К. Патратій (стр.140-141)
Гаврилюк О. І. Антикандидозна активність функціонально заміщених 2-ТІО-1,2,3,4 - тетрагідропіримідинів/ О. І. Гаврилюк [и др.] (стр.141-142)
Гаврилюк О. І. Скринінг протигрибкових сполук серед 1-феніл-3-арил-4-функціоналізованих піразолів/ О. І. Гаврилюк [и др.] (стр.142-143)
Гаврилюк О. І. Пошук нових протикандилозних препаратів серед четвертинних солей бензохіноліну та акредину/ О. І. Гаврилюк [и др.] (стр.143-144)
Гаморак Г. П. Персистенція дріжджоподібних грибів роду candida у процесі самовідновлення порушеного мікробіоценозу порожнини товстої кишки за умов дії ітаконовоїї кислоти/ Г. П. Гаморак, Р. В. Куцик (стр.144)
Гаморак Г. П. Ступінь контамінації порожнини товстої кишки дріжджоподібними грибами роду candida за умови 2-денних аплікацій а шкіру білих щурів ітаконовоі кислоти у дозі 20 мг/см/ Г. П. Гаморак (стр.145)
Голубка О. В. Подходы к лечению кандидозной инфекции/ О. В. Голубка [и др.] (стр.146)
Голяр О. І. . Контамінація дріжджоподібними грибами роду candida товстої кишки білих щурів у процесі самовідновлення мікрофлори після перорального використання тетрацикліну у середньотерапевичній дозі/ О. І. Голяр (стр.147)
Гресько М. Д. Урогенітальний мікоз/ М. Д. Гресько, О. А. Андрієць (стр.148)
Гулей Л. О. Оптимізація зовнішнього лікування грибкових інфекцій шкіри із застосуванням мазів «Клострисал - КМП»/ Л. О. Гулей (стр.149)
Гуменна А. В. Синтез та протигрибкова активність фосфонієвих солей з антраценовим ядрами/ А. В. Гуменна, О. М. Букачук, С. Є. Дейнека (стр.149)
Гуменна А. В. Синтез та протигрибкова дія гетерилзаміщених фосфонієвих солей/ А. В. Гуменна, С. Є. Дейнека, О. М. Букачук (стр.150)
Дем’яненко В. В. Поширення хвороби моргелонів як наслідок екологічного збурення патогенних грибів/ В. В. Дем’яненко [и др.] (стр.151)
Денисенко О. І. Досвід поетапного лікування інтертригінозних форм кандидозу шкіри/ О. І. Денисенко (стр.152)
Денисенко О. І. Актуальні питання викладання грибкової інфекції шкіри лікарям загальної практики/ О. І. Денисенко [и др.] (стр.152-153)
Денисенко О. І. Аспекти викладання дерматомікозів студентам спеціальності «Сестринська справа»/ О. І. Денисенко [и др.] (стр.153)
Денисенко О. І. Комплексне лікування оніхомікозів із застосуванням фунгіцидного, гепатопротекторного та вітамінного засобів/ О. І. Денисенко [и др.] (стр.154)
Дриндак В. Б. Місячні біологічні ритми кількісного складу дріжджоподібних грибів роду candida у практично здорових людей у зимовий період/ В. Б. Дриндак (стр.154-155)
Дриндак В. Б. Ступінь виявлення дріжджоподібних грибів роду candida у порожнині товстої кишки практично здорових людей залежно від типу мікробіоти/ В. Б. Дриндак, І. И. Сидорчук (стр.155-156)
Дриндак В. Б. Роль дріжджоподібних грибів роду candida в макроорганізмі/ В. Б. Дриндак [и др.] (стр.156-157)
Заморський І. І. Системні антимікотики: можливості фармакотерапії в Україні/ І. І. Заморський (стр.157-158)
Іванова Л. А. Особливості контролю бронхіальної астми при наявності грибкових та мікробних тригерів загострення/ Л. А. Іванова, М. Н. Гарас, В. В. Білоус (стр.158)
Кадельник Л. О. Застосування крему "Дермазол" при лікуванні дерматомікозів/ Л. О. Кадельник [и др.] (стр.159)
Каленчук Н. І. Стан мікрофлори піхви в пацієнток репродуктивного віку, хворих на туберкульоз легень/ Н. І. Каленчук [и др.] (стр.160)
Каліновська І. В. Застосування ліваролу в комплексній терапії кандидозів у вагітних/ І. В. Каліновська, Д. О. Кондря (стр.161)
Карлійчук Є. С. Актуальний підхід до лікування урогенітального кандидамікозу/ Є. С. Карлійчук, О. О. Карлійчук (стр.161-162)
Кашпур Н. В. Дослідження формування резистентності грибів роду candida до ліпофільних фракцій трави galium verum l., galium dasypodum klok. та galium salicifolium klok/ Н. В. Кашпур [и др.] (стр.163-164)
Кашпур Н. В. Дослідження протигрибкової активності ліпофільних фракцій представників роду galium/ Н. В. Кашпур [и др.] (стр.164-165)
Кашпур Н. В. Дослідження протигрибкової активності ліпофільних фракцій представників роду artemisia/ Н. В. Кашпур [и др.] (стр.165-166)
Климнюк С. І. Колонізація грибами роду candida ротової порожнини молодих осіб із брекет- системами та їх чутливість до ротових ополіскувачів/ С. І. Климнюк [и др.] (стр.166-167)
Коваль Г. Д. Ступінь контамінації дріжджоподібними грибами роду candida порожнини товстої кишки у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень/ Г. Д. Коваль, Н. М. Каспрук (стр.167)
Косілова С. Є. Пошук нових принципів лікування хронічного кандидозного вульвовагініту/ С. Є. Косілова (стр.168)
Кравченко О. В. Комплексна терапія хворих з хронічним рецидивуючим вульвовапнальним кандидозом/ О. В. Кравченко (стр.169-170)
Кравченко О. В. Використання препарату ліварол в якості етіотропної терапії вульвовагінального кандидозу у вагітних/ О. В. Кравченко (стр.170-171)
Кучмак О. Б. Роль грибів роду candida у формуванні дисбактеріозу товстої кишки хворих на ревматоїдний артрит/ О. Б. Кучмак [и др.] (стр.171-172)
Латина Н. О. Роль возбудителей кандидоза в этиологической структуре гнойно-воспалительных заболеваний/ Н. О. Латина (стр.172)
Латина Н. О. Спектр грибов рода candida при урогенитальном кандидозе при беременности/ Н. О. Латина (стр.173)
Матвійчук Н. О. Топографія збудників роду candida в ротовій порожнині людини/ Н. О. Матвійчук (стр.174)
Міхєєв А. О. мікотоксини як небезпечні забруднювачі харчових продукт/ А. О. Міхєєв, В. Б. Дриндак, О. І. Гаврилюк (стр.174-175)
Міхєєв А. О. Основні мікотоксикози у людини/ А. О. Міхєєв, Н. Д. Яковичук, І. П. Бурденюк (стр.176-177)
Микалюк Л. В. Особливості параклінічних показників за грибкової етіології загострення бронхіальної астми в дітей/ Л. В. Микалюк, Т. М. Воротняк (стр.177-178)
Ніцович І. Р. Лікування вагінального кандидозу при вагітності/ І. Р. Ніцович, А. В. Семеняк (стр.178-179)
Перепічка М. П. Використання спрею "Ламікон" при лікуванні різнобарвного лишаю/ М. П. Перепічка [и др.] (стр.179)
Плаксивий О. Г. Захворювання біляносових пазух грибкової етіології/ О. Г. Плаксивий [и др.] (стр.180-181)
Покришко О. В. Паразитоценози дуоденального вмісту хворих на алергодер-матози із супутнім лямбліозом/ О. В. Покришко, М. І. Шкільна (стр.181)
Польовий В. П. Видовий склад та популяційний рівень мікрофлори хробакоподібного відростка хворих на абдомінальний сепсис унаслідок деструктивного апендициту/ В. П. Польовий [и др.] (стр.182)
Польовий В. П. Роль мікроорганізмів різних таксономічних груп та дріжджоподібних грибів роду candida у формуванні запалення очеревини при гострому перитоніті/ В. П. Польовий [и др.] (стр.183)
Полянський І. Ю. Особливості мікробних чинників перитоніту у хворих на поєднану патологію/ І. Ю. Полянський [и др.] (стр.184)
Приймак С. Г. Кандидоз новонароджених/ С. Г. Приймак (стр.185)
Ринжук Л. В. Грибки роду candida в мікробному пейзажі сечі вагітних з безсимптомною бактеріурією: особливості діагностики на сучасному етап/ Л. В. Ринжук, В. Є. Ринжук, Л. М. Рак. (стр.186)
Ротар Д. В. Частота зустрічання дріжджоподібних грибів роду candida в мікробіоті порожини товстої кишки щурів при експериментальному гострому набряковому панкреатиті/ Д. В. Ротар (стр.187)
Ротар Д. В. Провідні контамінати підшлункової залози в ранній та пізній періоди експериментального гострого деструктивного панкреатиту/ Д. В. Ротар (стр.187-188)
Руденко А. В. Мікоалергози - крок до інвазивних мікозів. Джерела інфікування/ А. В. Руденко (стр.188-189)
Руденко А. В. Продукти харчування та питна вода - джерела постійного інфікування населення мікроміцетами/ А. В. Руденко, О. Г. Вольська, Н. С. Гунько (стр.189-190)
Рябушко В. И. Новое антимикотическое средство Аргодерм®, содержащее наночастицы серебра и биополимеры морских водорослей/ В. И. Рябушко, И. Н. Юркова (стр.190-191)
Семеняк А. В. Кандидозний вагініт у жінок із хронічними запальними захворюваннями жіночих статевих органів/ А. В. Семеняк, І. Р. Ніцович (стр.191)
Сидорчук Л. І. Вплив імудодефщитного стану на контамінацію порожнини товстої кишки дріжджоподібними грибами роду candida/ Л. І. Сидорчук (стр.192)
Сидорчук Л. І. Ступінь контамінації дріжджоподібними грибами порожнини товстої кишки у білих щурів з ятрогенним імунодефіцитним станом/ Л. І. Сидорчук (стр.193)
Сидорчук А. С. Ступінь контамінації дріжджоподібними грибками роду candida слизової оболонки мигдаликів у хворих на лакунарну, фолікулярну і катаральну форми гострого тонзиліту/ А. С. Сидорчук (стр.193-194)
Собкова Ж. В. Частота виділення дріжджоподібних грибів роду candida з біологічного матеріалу пацієнтів багатопрофільного стаціонару/ Ж. В. Собкова [и др.] (стр.195)
Степанчук В. В. Методика вивчення будови, різноманітності та значення грибів на заняттях з фармацевтичної ботаніки/ В. В. Степанчук, О. І. Захарчук, В. П. Пішак (стр.196)
Суббота А. Г. Мікроскопічні гриби в приміщеннях різних типів/ А. Г. Суббота, І. М. Курченко (стр.196-197)
Ткачук О. В. Модифікуючий вплив стрептозотоцин-індукованого діабету, ускладненого ішемією-реперфузією головного мозку, на фенотип мікробіоценозу загального препарату тонкої кишки/ О. В. Ткачук (стр.198)
Юзько О. М. Роль та місце вагінального дисбіозу в репродуктивній медицині/ О. М. Юзько, Т. А. Юзько (стр.198-199)
Юр’єва Л. М. Досвід використання ломексину в лікуванні гострого кандидозного вульвовагініту/ Л. М. Юр’єва (стр.200)
Яковичук Н. Д. Етіологічна структура дерматоміцетів у студентів Буковинського державного медичного університету/ Н. Д. Яковичук (стр.201)
Яковичук Н. Д. Експрес-діагностика мікозів/ Н. Д. Яковичук [и др.] (стр.202)
Яковичук Н. Д. Епідеміологічні особливості дерматомікозів у студентів Буковинського державного медичного університету/ Н. Д. Яковичук [и др.] (стр.203)
Ясніковська С. М. Досвід місцевого лікування вагінальних інфекцій/ С. М. Ясніковська, Н. Ю. Семененко (стр.203204)
Інтернет-новини клінічної та експериментальної патології. Частина XXXIII (стр.205-208)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2014р. т.Т.13,N 4
Цікаві статті :
Ювілеї (стр.3-4)
Авраменко А. А. Механизмы формирования противоязвенных эффектов при резекции желудка по поводу язвенной болезни/ А. А. Авраменко (стр.5-8)
Власик Л. І. Оцінка токсичної дії срібних нанодекаедрів за даними люмінесцентної мікроскопії/ Л. І. Власик, Н. Й. Андрійчук, І. С. Давиденко (стр.9-12)
Волошина Н. О. Цитокіновий профіль крові в динаміці лікування у хворих на вугри вульгарні на тлі інфекції вірусів простого герпесу І та ІІ типів/ Н. О. Волошина, О. І. Денисенко (стр.13-18)
Гайструк Н. А. Стан комплексу "мати-плацента-плід" при багатоплідній вагітності/ Н. А. Гайструк (стр.19-22)
Галюк Н. М. Індекс Cа score в діагностиці ішемічного варіанта фібриляції передсердь/ Н. М. Галюк (стр.23-26)
Гарбузова В. Ю. Аналіз зв’язку T2255C поліморфізму гена вітамін К-епоксидоредуктази з гострим коронарним синдромом в осіб із нормальним і підвищеним артеріальним тиском/ В. Ю. Гарбузова (стр.27-31)
Герман Л. В. Диференційний підхід до лікування плацентарної дисфункції у вагітних із невиношуванням/ Л. В. Герман, І. В. Каліновська (стр.32-36)
Гнідь Р. М. Комплексне лікування хронічного катарального гінгівіту в хворих, які проживають у регіоні забрудненому сіркою/ Р. М. Гнідь (стр.37-40)
Гуменна А. В. Токсичність ряду гетероциклічних фосфонієвих сполук iз піримідиновим циклом/ А. В. Гуменна (стр.41-43)
Іващук С. І. Реактивна відповідь нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові та імунологічна реактивність організму хворих на гострий панкреатит, залежно від статі/ С. І. Іващук (стр.44-48)
Karatieieva S. Yu. Influence of ozone therapy on fibrinolysis, proteolysis indices in blood of experimental rats with pyoinflammatory processes against the diabetes background/ S. Yu. Karatieieva, T. O. Lobanova, O. K. Golovachuk (стр.49-52)
Котюжинская С. Г. Патогенетические особенности состояния липидтранспортной системы больных атеросклерозом при физической нагрузке/ С. Г. Котюжинская, А. И. Гоженко, А. А. Свирский (стр.53-58)
Крук Т. В. Мутації білка р53 в крові у хворих на рак молочної залози та їх найближчих родичок/ Т. В. Крук, О. П. Пересунько, Р. А. Волков (стр.59-62)
Лабенская И. Б. Эффективность использования антигомотоксической терапии при комплексном лечении ИБС на фоне неалкогольного стеатогепатита/ И. Б. Лабенская, Т. И. Михайлова, Д. В. Лабенский (стр.63-66)
Ліскіна І. В. Частота виявлення і особливості локалізації мікобактерій туберкульозу в фазу прогресування фіброзно-кавернозного туберкульозу легень при застосуванні методики гістобактеріоскопії/ І. В. Ліскіна [и др.] (стр.67-72)
Лопушняк Л. Я. Морфогенез і становлення топографії окремих структур ділянки шиї в передплодовому періоді онтогенезу людини/ Л. Я. Лопушняк, Б. Г. Макар, А. В. Бамбуляк (стр.73-75)
Mishalov V. D. Up-to-date optic methods of investigation in diagnostics of myocardial ischemic processes/ V. D. Mishalov [и др.] (стр.76-81)
Морар І. К. Роль внутрішньочеревної гіпертензії у розвитку печінково-ниркової дисфункції за гострого деструктивного панкреатиту в експерименті/ І. К. Морар [и др.] (стр.82-85)
Пентелейчук Н. П. Морфологія сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця дітей грудного віку в нормі/ Н. П. Пентелейчук (стр.86-91)
Петрук Д. В. Роль пункційних методик у діагностиці та лікуванні закритих травм підшлункової залози/ Д. В. Петрук, О. О. Підмурняк, В. І. Шевчук (стр.92-95)
Плегуца І. М. Стан клітинної ланки системного імунітету хворих на травматичну хворобу/ І. М. Плегуца (стр.96-101)
Сарафинюк Л. А. Особливості ультраструктурної організації нормально розташованих сухожилкових струн мітрального клапана серця людини/ Л. А Сарафинюк, Ю. Ю. Малик (стр.102-107)
Семененко С. Б. Особливості впливу гіперфункції епіфіза на іонорегулювальну функцію нирок/ С. Б. Семененко, І. Р. Тимофійчук (стр.108-111)
Семчишин М. Г. Черепно-мозкова травма та хімічні елементи – йод і хром в сироватці крові хворих/ М. Г. Семчишин, В. М. Шевага, Б. В. Задорожна (стр.112-114)
Sorokman T. V. Influence of allelic variants of polymorphic genes of interleukins, nitric oxide induced synthase and their receptors in the course of helicobacter-associated peptic ulcer disease in children/ T. V. Sorokman, S. V. Sokolnyk, D. R. Andriychuk (стр.115-118)
Склярова В. О. Особливості мікробіоценозу піхви в жінок iз первинним непліддям та паразитарним ураженням/ В. О. Склярова (стр.119-125)
Ступницька Г. Я. Нові можливості сучасних спірографічних показників у діагностиці бронхіальної обструкції у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень/ Г. Я. Ступницька, Я. Д. Думан (стр.126-130)
Сухова Л. Л. Активность альдегиддегидрогеназы в сердце крыс пубертатного возраста и особенности ее модуляции при стрессе/ Л. Л. Сухова, Ю. В. Волкова, В. В. Давыдов (стр.131-135)
Томків З. В. Особливості екзокринної функції підшлункової залози в дітей із гастродуоденальною патологією, залежно від наявності в організмі Helicobacter Pylori/ З. В. Томків, Ю. С. Коржинський, А. С. Кость (стр.136-140)
Федів О. І. Диференційоване лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабет типу 2, залежно від гаплотипів генів глутатіон S-трансферази класів M1 та T1/ О. І. Федів [и др.] (стр.141-147)
Хара М. Р. Перекисне окиснення ліпідів в міокарді при розвитку некротичного процесу на тлі мелатоніну та різної активності гонад/ М. Р. Хара, Л. І. Кучирка (стр.148-151)
Ходан А. Г. Ультразвукова характеристика внутрішніх статевих органів та особливості їх гемодинаміки на момент гемостазу у дівчаток iз пубертатними матковими кровотечами/ А. Г. Ходан (стр.152-154)
Чарнош С. М. Інтенсивність використання холіну для синтезу парасимпатичного медіатора в гіпотиреоїдному серці/ С. М. Чарнош (стр.155-157)
Швець І. Є. Динаміка метаболічних змін у тканинах пародонта експериментальних тварин/ І. Є. Швець, Ю. Л. Бандрівський (стр.158-161)
Рикало Н. А. Сучасні погляди на механізми репаративної регенерації тканини печінки при гострому та хронічному ушкодженні/ Н. А. Рикало (стр.162-168)
Чернюх О. Г. Ще раз до питання про гемолізи про гемолітичну хворобу новонароджених/ О. Г. Чернюх, В. Ф. Мислицький (стр.169-173)
Авраменко А. А. Случай быстрого формирования язвы луковицы двенадцатиперстной кишки у больного после перелома костей голени/ А. А. Авраменко (стр.174-175)
Ляшук Р. П. Коморбідність цукрового діабету і бічного аміотрофічного склерозу/ Р. П. Ляшук, І. В. Бойко, А. А. Ілюшина (стр.176-177)
Ходоровський Г. І. Становлення, розвиток, сучасний стан і перспективи навчально-методичної роботи кафедри фізіології Буковинського державного медичного університету/ Г. І. Ходоровський [и др.] (стр.178-182)
Вчителі незабутні (стр.183-188)
Ювілеї (стр.189-190)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-40 41-52

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)