Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Карпенко, Ю. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-15

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чуенко А. И., Карпенко Ю. В.
Назва : Повреждение новых строительных материалов микроскопическими грибами
Місце публікування : Мікробіологічний журнал: Наук. журн./ НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Національний аграрний ун-т, Нац.аграр.ун-т . - Київ, 2011. - № 6. - С. 36-41 (Шифр МУ14/2011/6)
Примітки : Библиогр.: с. 40-41
Предметні рубрики: Строительные материалы-- исп
Грибы-- выдел-- патоген-- рост
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Павличенко А. К., Карпенко Ю. В., Жданова Н. Н.
Назва : Особенности роста и развития штаммов Hormoconis resinae (Lindau) von Arx & de Vries, выделенных из 4-го энергоблока ЧАЭС
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - 2006. - Т. 68, № 1. - С. 11-20 (Шифр МУ14/2006/68/1)
Предметні рубрики: Споры грибные
Чернобыль
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Карпун Є. О., Карпенко Ю. В., Парченко М. В., Бігдан О. А.
Назва : Молекулярний докінг і біодоступність S-алкіл похідних 5-(3-флуорофеніл)-, 5-(5-бромофуран-2-іл)- та 5-(((3-(піридин-4-іл)-1H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)метил)-4-метил-4H-1,2,4-тріазолів in silico методами
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2020. - Том 13, N 1. - С. 38-45 (Шифр АУ40/2020/13/1)
MeSH-головна: ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES
МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТЫКОВКИ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- MOLECULAR DOCKING SIMULATION
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Ядро 1,2,4-тріазолу – стійке до метаболізму та важливий фармакофор, може підвищувати розчинність і поліпшувати фармакокінетичний і фармакодинамічний профіль лікарських препаратів. Вітчизняні науковці приділяють багато уваги гетероциклічній системі 1,2,4-тріазолу. Двокомпонентна система, що включає «EC 2.7.13.3 Histidine kinase» та білок регулятора змінної реакції, може мати вирішальне значення для вірулентності деяких грибкових штамів, які часто є причиною виникнення кандидозу в людей з ослабленим імунітетом. Оскільки людині бракує цієї двокомпонентної системи, це може бути хорошою мішенню для протимікробних препаратів під час лікування кандидозу. Мета роботи – здійснити молекулярний докінг та оцінити біодоступність S-алкіл похідних 5-(3-флуорофеніл)-, 5-(5-бромофуран-2-іл)- та 5-(((3-(піридин-4-іл)-1H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)метил)-4-метил-4H-1,2,4-тріазолів in silico методами, що перспективні як об’єкти досліджень біологічних властивостей щодо інгібіторів «EC 2.7.13.3 Histidine kinase». Матеріали та методи. Синтез сполук здійснили за загальновідомою методикою. Віртуальний скринінг сполук виконали за допомогою комп’ютерної програми РАSS. Молекулярний докінг здійснили за допомогою програми Autodock 4.2.6. Скринінг – на кристалографічній структурі ферменту «EC 2.7.13.3 Histidine kinase» (1A0B). Результати. Аналіз результатів комп’ютерного прогнозу показує перспективність пошуку інгібіторів гістидин кінази, цитидиндезамінази, STAT фактора транскрипції, лужної фосфатази, CYP2C9, інсуліну, ноотропної дії та діуретичної, антитуберкульозної активності у ряду цих сполук. Молекулярний докінг показав високу афінність обраних сполук до ферменту «EC 2.7.13.3 Histidine kinase» з відповідними значеннями. Взаємодія ліганду з активним центром ферменту досить складна та забезпечена в основному Ван-дер-Ваальсовими і ?-зв’язками з молекулами води та амінокислотними залишками ферменту. Важливим для зв’язку з ферментом є наявність атома Сульфуру в молекулах сполук, які досліджували. Отже, перспективною є структурна модифікація цього ядра за положенням атома Сульфуру. Висновки. Дані комп’ютерного прогнозу свідчать про перспективність пошуку серед наведених двох напрямів біорегуляторів, які можуть бути потенційними інгібіторами гістидин кінази та діуретичними агентами. Молекулярний докінг показав високу афінність обраних сполук до ферменту «EC 2.7.13.3 Histidine kinase», що забезпечена Ван-дер-Ваальсовими і ?-зв’язками з молекулами води та амінокислотними залишками ферменту.
Знайти схожі

Назва журналу :Мікробіологічний журнал -2006р. т.68,N 1
Цікаві статті :
Романовская В. А. Реклассификация термофильных метанокисляющих бактерий с использованием сиквенс-анализа генов 16S рРНК/ В. А. Романовская [и др.] (стр.3-10)
Павличенко А. К. Особенности роста и развития штаммов Hormoconis resinae (Lindau) von Arx & de Vries, выделенных из 4-го энергоблока ЧАЭС/ А. К. Павличенко, Ю. В. Карпенко, Н. Н. Жданова (стр.11-20)
Пірог Т. П. Регуляція С{\dn 2}-метаболізму в умовах міксотрофного росту Acinetobacter sp. В-7005 на суміші етанолу і глюкози/ Т. П. Пірог, Н. В. Лащук, Ю. В. Корж (стр.21-32)
Васюренко З. П. Состав клеточных жирных кислот Burkholderia mallei и Burkholderia pseudomallei как родовой признак Burkholderia/ З. П. Васюренко [и др.] (стр.33-40)
Кобозєв Ю. О. Оптимізація умов культивування рекомбінантного штаму Escherichia coli КНР-42 - продуцента ?-інтерферону людини/ Ю. О. Кобозєв [и др.] (стр.41-47)
Гордиенко А. С. Влияние условий культивирования Bacillus subtilis ИMB В-7023 на поверхностные свойства клеток/ А. С. Гордиенко [и др.] (стр.49-53)
Пуріш Л. М. Адгезія сульфатиідновлювальних бактерій до сталі в умовах катодної поляризації/ Л. М. Пуріш [и др.] (стр.54-61)
Смирнова Г. Ф. Использование иммобилизованных клеток бактерий при очистке сточных вод от хлоратов и хроматов/ Г. Ф. Смирнова (стр.62-68)
Рзаєва О. М. ?-L-рамнозидаза мікроорганізмів/ О. М. Рзаєва, Л. Д. Варбанець (стр.69-84)
Степанова О. А. "Экология аллохтонных и автохтонных вирусов Черного моря"/ О. А. Степанова (стр.85-87)
Гвоздяк Р. І. Інформація про міжнародну наукову конференцію "Фітонатогенні бактерії. Фітонцидологія. Алелопатія"/ Р. І. Гвоздяк, С. М. Мороз (стр.88-91)
Головач Т. Н. "Биоразнообразие и генетические ресурсы России: методологические, правовые и экономические аспекты". Международная научно-практическая конференция, 15-16 ноября 2005 г., г. Москва/ Т. Н. Головач (стр.92-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Мікробіологічний журнал -2011р.,N 6
Цікаві статті :
Скоклюк Л. Б. Біологічна активність нативних та модифікованих ліпополісахаридів Rahnella Aquatilis / Л. Б. Скоклюк [и др.] (стр.3-11)
Пирог Т. П. Дія наночастинок металів не деякі мікроорганізми і мікрофлору непастеризованого пива/ Т. П. Пирог [и др.] (стр.12-19)
Хархота М. А. Особенности роста пробиотических штаммов Bacillus Subtilis при совместном глубинном культивировании/ М. А. Хархота, А. И. Осадчая, Л. В. Авдеева (стр.25-31)
Лаврінчук В. Я. Одержання і характеристика мутантів Streptomyces Globisporus 1912 з підвищеним біосинтезом ландоміцину Е/ В. Я. Лаврінчук [и др.] (стр.31-35)
Чуенко А. И. Повреждение новых строительных материалов микроскопическими грибами/ А. И. Чуенко, Ю. В. Карпенко (стр.36-41)
Загородняя С. Д. Антивэб активность 6-азацитидина и его производных/ С. Д. Загородняя [и др.] (стр.41-49)
Ямборко Н. А. Токсическое и мутагенное действие гексахлорциклогексана и продуктов его микробной деструкции на микробный ценоз почвы/ Н. А. Ямборко, А. А. Пиндрус (стр.50-57)
Иваница Т. В. Обнаружение бактериофагов семейства Siphoviridae у Erwina carotovora subsp Carotovora/ Т. В. Иваница, Ф. И. Товкач (стр.57-63)
Пархоменко Н. Й. Вплив структурного Р-білка вірусу кучерявої карликовості картоплі на репліказну активність мРНП-комплексів інфікованих рослин/ Н. Й. Пархоменко [и др.] (стр.63-69)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Мікробіологічний журнал -2010р. т.72,N 6
Цікаві статті :
Пирог Т. П. Особливості окиснення етанолу продуцентом поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus K-4/ Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, О. С. Дугінець (стр.3-10)
Рзаєва Р. М. Скринінг дріжджів-продуцентів α-L-рамнозидаз/ P. M. Рзаєва, Л. Д. Варбанець, С. С. Нагорна (стр.11-17)
Іутинська Г. О. Дослідження мутагенної активності гексахлорциклогексану та продуктів його мікробної деградації/ Г. О. Іутинська, Н. А. Ямборко, А. А. Піндрус (стр.18-21)
Іутинська Г. О. Активність основних ферментів асиміляції амонію у bradyrhizobium japonicum за дії рослинних індукторів флавоноїдної природи/ Г. О. Іутинська [и др.] (стр.23-29)
Мороз О. М. Регуляція рівня сірководню ацидофобними бактеріями роду Thiobacillus у техногенних водоймах сірковидобувних регіонів/ О. М. Мороз (стр.30-36)
Карпенко Ю. В. Вплив світла різного спектрального складу на показники росту мікроскопічних грибів/ Ю. В. Карпенко (стр.36-42)
Ястребова О. В. Вплив аглютиніну зародків пшениці на ахолеплазму-збудника фітомікоплазмозу/ О. В. Ястребова, Л. П. Маліновська, К. С. Коробкова (стр.43-45)
Голембівська С. Л. Вплив джерел вуглецю і азоту на біосинтез лікопіну у Streptomyces globisporus 4LCP/ С. Л. Голембівська, С. Г. Тимошенко, Б. П. Мацелюх (стр.46-50)
Романюк Л. В. Абортивная инфекция у Erwinia Carotovora как источник наночастиц фаговой природы/ Л. В. Романюк [и др.] (стр.51-57)
Гордейчик О. І. Контексти супресивних термінальних кодонів трансляції генів РНК-вмісних вірусів рослин/ O. I. Гордейчик, І. С. Щероатенко (стр.58-65)
Скрипаль І. Г. Вернадський Володимир Іванович/ І. Г. Скрипаль (стр.66-71)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Карпенко Ю. В., Панасенко Т. В., Генчева В.І., Карпун Є. О., Ярова М. Д.
Назва : Дослідження кінетики реакції естерифікації монохлороцтової кислоти
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2020. - Том 13, N 1. - С. 31-37 (Шифр АУ40/2020/13/1)
MeSH-головна: КИНЕТИКА -- KINETICS
ХЛОРАЦЕТАТЫ -- CHLOROACETATES
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY
Анотація: Естерифікація карбонових кислот має широке академічне застосування в органічному синтезі, а також використання у промисловості; наприклад, реакції естерифікації монохлороцтової кислоти зі спиртами дуже поширені у фармацевтичній промисловості. Традиційно естерифікацію проводять із використанням рідких мінеральних кислотних каталізаторів, як-от H2SO4, H3PO4, HF тощо. Реакційна спроможність естерів більша, ніж карбонових кислот, робить їх придатними для багатьох синтезів. Високу реакційну здатність зв’язку C?Cl у монохлороцтовій і 3-хлоропропіоновій кислот використовують у багатьох синтезах. Естери монохлороцтової та 3-хлоропропіонової кислот широко використовують як алкілувальні агенти для нуклеофільних атомів Сульфуру, Нітрогену та Оксигену за стандартних умов. Мета роботи – дослідження закономірностей реакції естерифікації монохлороцтової кислоти бутил-1-овим спиртом у присутності концентрованої сульфатної кислоти. Матеріали та методи. Вихідні реагенти для синтезу закупили в Sigma (Aldrich). Точки кипіння визначали звичайною перегонкою при атмосферному тиску. ІЧ-спектри знімались на спектрофотометрі Bruker Alpha в області 7500–400 см-1 із використанням методу нанесення рідини на плівку. Використали газовий хроматограф Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Для ідентифікації компонентів використали бібліотеку мас-спектрів NIST14. Результати. Для дослідження реакції естерифікації через 20, 40, 90, 120, 160, 200, 240, 360 хвилин відбирали з реакційного середовища проби й аналізували з використанням газової хроматографії. Аналіз хроматограм показав, що монохлороцтова кислота повністю переходить у водну фазу, в органічному шарі її немає. Протягом дослідження на спектрах хроматограми присутні переважно 2 піки, що відповідають бутан-1-олу та бутил монохлорацетату. Константи швидкості реакції розраховували за кінетичними рівняннями другого порядку графічним методом за тангенсом кута нахилу кінетичної кривої. Енергія активації (Еакт.) знайдена за графіком залежності ln k від величини зворотної абсолютної температури та збігається з даними фахової літератури для реакцій естерифікації. Висновки. На спектрах хроматограми наявні переважно 2 піки, що відповідають бутан-1-олу та бутил монохлорацетату. Результати показали: підвищення температури від 100 ? до 120 ? призводить до зменшення константи швидкості реакції, та реакція відбувається на порядок швидше. Енергія активації (Еакт.) реакції естерифікації становить 165 кДж/моль. Аналізуючи мас-спектр бутил монохлорацетату, виявили, що молекули бутил монохлорацетату фрагментуються до фрагмента монохлороцтової кислоти, фрагмента (CH3CO)+, залишки бутилового радикала, іонів (Cl-CH2CO)+. В ІЧ-спектрі наявні смуги поглинання, характерні для естерів: ?C = О, С-С-О, CH3, CH2, O-CH2-C, C-Cl.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Карпенко Ю. В.
Назва : Вплив світла різного спектрального складу на показники росту мікроскопічних грибів
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 6. - С. 36-42 (Шифр МУ14/2010/72/6)
Предметні рубрики: Свет
Грибы-- рост
Световая стимуляция-- исп
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Карпенко Ю. В., Куліш С. М., Аль Халаф Н. А.
Назва : Біологічно орієнтований синтез ліків (BIODS) на основі гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів (Частина 2)
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2021. - Том 14, N 3. - С. 390-398 (Шифр АУ40/2021/14/3)
MeSH-головна: ГЕТЕРОЦИКЛИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- HETEROCYCLIC COMPOUNDS
ОКСАДИАЗОЛЫ -- OXADIAZOLES
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE
Анотація: Гетероциклічні сполуки – дуже важлива галузь органічної хімії та завжди актуальний для вивчення аспект медичної хімії, оскільки вони містяться в різних препаратах, вітамінах і біологічно активних сполуках. 1,3,4-Оксадіазоли протягом двох десятиліть були в центрі наукового інтересу хіміків через різноманітний терапевтичний потенціал, що зумовлений передусім принципами комбінаторної хімії та широким спектром біологічної активності. У продовженні оглядової статті систематизували й узагальнили відомості фахової літератури, що стосуються хімії гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів як важливих синтетичних субстратів і попередників для біологічно орієнтованого синтезу. Гетероциклічні 1,3,4-оксадіазоли та їхні похідні широко використовують як антибактеріальні, фунгіцидні, протизапальні, антидіабетичні, протиракові, протитуберкульозні, антиоксидатні, протималярійні, знеболювальні, протисудомні, антидепресивні й анти-ВІЛ засоби. Важливо наголосити, що поєднання ядра 1,3,4-оксадіазолу з різними гетероциклічними фрагментами в низці випадків супроводжувалося виникненням синергічного ефекту. Мета роботи – пошук нових видів активності, систематизація та узагальнення фахових літературних джерел щодо методів біологічно орієнтованого синтезу ліків (BIODS) на основі гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів. Висновки. Проаналізували, узагальнили й систематизували результати дослідження біологічної активності 1,3,4-оксадіазолів, що дало змогу підтвердити їхній різнобічний фармакологічний і біологічний потенціал. Встановлено, що оксадіазольний скафолд як основний структурний компонент входить до складу різноманітних біологічно активних сполук, а отже доцільне їх вивчення як перспективної структурної матриці для конструювання лікоподібних молекул. Аналіз викладеного матеріалу підтверджує важливість і реальну перспективу біологічно орієнтованого синтезу ліків цього сегмента хімії азотовмісних гетероциклів.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Карпенко Ю. В., Панасенко О. І., Книш Є. Г.
Назва : Біологічно орієнтований синтез ліків (BIODS) на основі гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів (Частина 1)
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2020. - Том 13, N 2. - С. 302-314 (Шифр АУ40/2020/13/2)
MeSH-головна: ОКСАДИАЗОЛЫ -- OXADIAZOLES
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS
ПРОТИВОМАЛЯРИЙНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIMALARIALS
ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITUBERCULAR AGENTS
Анотація: На сучасному етапі розвитку медичної хімії відомо багато основних синтетичних підходів до синтезу 1,3,4-оксадіазольних структур, що зосереджені здебільшого на принципах комбінаторної хімії з широким спектром біологічної активності. Мета роботи – пошук, систематизація та узагальнення відомостей фахової літератури щодо методів біологічно орієнтованого синтезу ліків (BIODS) на основі гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів. Гетероциклічні системи, що містять 1,3,4-оксадіазольне ядро, мають багату синтетичну історію та характеризуються наявністю широкого набору методів синтезу. В огляді систематизували й узагальнили відомості наукової літератури щодо хімії гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів як важливих синтетичних субстратів і попередників для біологічно орієнтованого синтезу. Розглянули класичні методи отримання, що полягають у внутрішньомолекулярній дегідратації 1,2-діацилгідразинів, взаємодії гідразидів гетерилкарбонових кислот із карбон дисульфідом і формуванням оксадіазольного ядра за допомогою мікрохвильового синтезу. Процеси гетерилфункціоналізації – нові в хімії 1,3,4-оксадіазолів і дають змогу отримувати нові біоперспективні гібридні структури. Вагомі акценти зосередили на синтезованих сполуках із вираженою протипухлинною, протигрибковою, протитуберкульозною, антималярійною та антибактеріальною активностями та залежності «структура – дія». Детально проаналізували можливі сучасні механізми дії відповідної активності, що полягають в інгібуванні ферментів, цитотоксичності, апоптозу тощо. Висновки. Узагальнили й систематизували оригінальні роботи, що стосуються методів синтезу гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів із вираженою протипухлинною, протигрибковою, протитуберкульозною, антималярійною та антибактеріальною активностями. Аналіз матеріалу показує важливість і реальну перспективу біологічно орієнтованого синтезу ліків цього сегмента хімії азотовмісних гетероциклів.
Знайти схожі

1-10 11-15

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)