Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Кирильчук, М. Є.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-25

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Кирильчук М. Є., Гайдай А. П., Булик Л. М.
Назва : Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури)
Паралельн. назви :Renal graft and pregnancy (Literature review)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 44-51 (Шифр РУ16/2022/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Стаття присвячена огляду літератури, який висвітлює питання материнських та перинатальних ускладнень і тактики ведення вагітних реципієнток ниркового трансплантата. Детально розглянуто ризики розвитку гіпертензивних ускладнень, прееклампсії, інфекційних ускладнень, гестаційного діабету та ризик для плода під час вагітності у даної категорії жінок. Вагітність як така не спричинює відторгнення трансплантата, проте догестаційна артеріальна гіпертензія, підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові та значна протеїнурія до настання вагітності є факторами ризику для розвитку даного ускладнення. Серед вагітних з нирковим трансплантатом є значно вищими ризики розвитку затримки росту плода та передчасних пологів. У статті наведено рекомендації щодо оптимального часу настання вагітності після трансплантації різних професійних медичних товариств, хоча в цьому питанні досі не досягнуто згоди: American Society of Transplantation стверджує, що ідеальним терміном є період 12–24 міс після перенесеної трансплантації, тоді як European best practice guidelines рекомендує планування настання вагітності не раніше як за 2 роки після операції. Спостереження за вагітною реципієнткою ниркового трансплантата має проводити акушер-гінеколог з досвідом ведення вагітності високого ризику у команді з трансплантологом та перинатологом або неонатологом. Усі вагітні реципієнтки ниркового трансплантата мають ретельно контролювати артеріальний тиск, а у разі його підвищення має проводитись агресивна гіпотензивна терапія. Також необхідно здійснювати контроль функції трансплантата, за підозри його відторгнення можливим є проведення УЗД-контрольованої біопсії нирки. Представлено принципи імуносупресивної терапії під час вагітності, яка включає преднізолон, метилпреднізолон, такролімус, циклоспорин та азатіоприн, з описом побічних ефектів для матері, впливу на плід та грудне вигодовування кожного з препаратів. За відсутності акушерських ускладнень оптимальним методом розродження є спонтанні пологи через природні пологові шляхи у терміні 38–40 тиж вагітності. Грудне вигодовування рекомендують, незважаючи на імуносупресивну терапію. Препаратами, що виключають грудне вигодовування, є мікофенолату мофетил, сиролімус, еверолімус та белатацепт. Попри високі ризики вагітності та пологів, у реципієнток ниркового трансплантата є хороші шанси виносити та народити живу дитину та зберегти при цьому власне здоров’я. Тому слід заохочувати материнство серед таких жінок, підтримувати їх та надавати висококваліфіковану медичну допомогуThe article is devoted to a review of the literature, which highlights the issues of maternal and perinatal complications and management of pregnant women who are renal transplant recipients. The risks of the development of hypertensive complications, preeclampsia, infectious complications, gestational diabetes and the risk of the fetus during pregnancy in these women are discussed in details. Pregnancy does not cause graft rejection, but pregestational hypertension, increased plasma creatinine and significant pregestational proteinuria are the risk factors for this complication. Pregnant women with a kidney transplant have a significantly higher risk of fetal growth retardation and premature birth. The article provides recommendations for the optimal period for pregnancy after transplantation which are recommended by various professional medical societies, although there is still no agreement on this issue: the American Society of Transplantation claims that the ideal period is 12-24 months after transplantation, while European best practice guidelines recommends to plan pregnancy no earlier than 2 years after surgery. The observation of pregnant women who are renal transplant recipients should be performed by an obstetrician-gynecologist with experience in high-risk pregnancy together with a transplantologist and perinatologist or neonatologist. All pregnant women who are kidney transplant recipients should be monitored for blood pressure, and aggressive antihypertensive therapy should be prescribed if it increases. It is also necessary to monitor the function of the graft, on suspicion of rejection it is possible to perform ultrasound-controlled kidney biopsy. The principles of immunosuppressive therapy during pregnancy, which includes prednisolone, methylprednisolone, tacrolimus, cyclosporine and azathioprine, and the description the side effects for the mother, the impact on the fetus and breastfeeding of each of the drugs are presented in the article. In the absence of obstetric complications, the optimal method of delivery is spontaneous delivery through the natural birth canal in the term of 38-40 weeks of pregnancy. Breastfeeding is recommended despite immunosuppressive therapy. Breast-feeding should be avoided when such medications as mycophenolate mofetil, sirolimus, everolimus and belatacept are used. Despite the high risk of pregnancy and childbirth, kidney transplant recipients have a good chance of pregnancy outcomes and giving birth to a living child while maintaining their own health. Therefore, motherhood should be encouraged among such women, supported and provided with highly qualified medical care
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кирильчук М. Є., Тутченко Л. І., Апресова К. Г., Мокрик О. М.
Назва : Перебіг вагітності та пологів у жінок з вродженими вадами серця
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2010. - № 5. - С. 113-116 (Шифр ЗУ3/2010/5)
Предметні рубрики: Беременности осложнения сердечно-сосудистые-- патофизиол
Пороки сердца врожденные-- берем-- осл
Сердечно-сосудистая недостаточность-- берем-- осл
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дашкевич В. Є., Хомінська З. Б., Кирильчук М. Є., Близнюк З. В.
Назва : Особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу у вагітних з природженими пороками серця
Місце публікування : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 2. - С. 47-50 (Шифр ПУ2/2010/72/2)
Предметні рубрики: Плацентарные гормоны
Пороки сердца врожденные-- берем
Беременности осложнения сердечно-сосудистые
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кирильчук М. Є., Тутченко Л. І., Булик Л. М.
Назва : Перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду у вагітних з природженими пороками серця залежно від стадії серцевої недостатності
Місце публікування : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 6. - С. 66-70 (Шифр ПУ2/2010/72/6)
Предметні рубрики: Беременности осложнения сердечно-сосудистые-- патофизиол
Пороки сердца врожденные-- берем-- осл
Сердечно-сосудистая недостаточность-- берем-- осл
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кирильчук М. Є.
Назва : Вроджена вада серця у вагітних- фактор ризику розвитку дистресу у плода
Місце публікування : Лікарська справа. - 2013. - № 5. - С. 31-38. - ISSN 0049-6804 (Шифр ЛУ2/2013/5). - ISSN 0049-6804
MeSH-головна: ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Кирильчук М. Є., Дуда К. М.
Назва : Висока легенева гіпертензія у вагітних: материнські та перинатальні аспекти
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 1. - С. 14-17 (Шифр МУ98/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Анотація: Легенева гіпертензія (ЛГ) – це стан, при якому середній тиск у легеневій артерії у спокої перевищує 25 мм рт. ст., при фізичному навантаженні – 35 мм рт. ст.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тутченко Л. І., Кирильчук М. Є.
Назва : Особливості ведення лактації та грудного вигодовування у жінок з вродженими вадами серця
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - 2011. - № 2. - С. 9-11 (Шифр ПУ3/2011/2)
Предметні рубрики: Грудное вскармливание-- физиол
Лактация
Пороки сердца врожденные-- берем
Беременности осложнения сердечно-сосудистые
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Л. М., Гайдай А. П., Кирильчук М. Є., Коваль С. Д.
Назва : Вагітність і пологи у жінок з трансплантованою ниркою (Клінічні спостереження)
Паралельн. назви :Pregnancy and childbirth in women with a kidney transplant (clinical observation)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 47-51 (Шифр РУ16/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ИММУНОСУПРЕССИЯ -- IMMUNOSUPPRESSION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Кількість вагітних реципієнток ниркового трансплантата зростає та буде зростати в Україні та світі, ураховуючи розвиток трансплантології. Такі пацієнтки належать до групи високого ризику, проте чітке розуміння та адекватне оцінювання описаних у літературі прогностичних факторів дозволить перейти від заборони й залякування до етапу підтримки материнства та надання висококваліфікованої медичної допомоги жінкам із трансплантованою ниркою. У даній статті представлено два клінічні випадки вагітності та пологів у жінок із нирковими трансплантатами, зафіксованих у відділенні внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України». Обидві пацієнтки звернулись по допомогу у малому терміні вагітності з алотрансплантатами нирки, що функціонували 4 та 5 років відповідно. Анамнез першої вагітної без особливостей, тоді як друга пацієнтка вже мала епізод гострого відторгнення трансплантата в анамнезі та перенесла ретрансплантацію органа від матері. Крім того, її анамнез був обтяжений інфікуванням вірусними гепатитами B та С, а також недостатнім рівнем імуносупресії. Функція трансплантата в обох жінок була задовільною, кожна з них хворіла на вторинну нефрогенну анемію. Корекція імуносупресії в обох пацієнток була складною, особливо у терміні 28 тиж, що пов’язано з гемодилюцією вагітних. Обидві жінки перенесли епізод інфекційного захворювання сечовивідних шляхів, з чим стикаються близько 40 % вагітних реципієнток нирки. У доношеному терміні перша вагітна була практична здорова та не мала показань до абдомінального розродження, проте через клінічно вузький таз пологи були завершені шляхом технічно складного у таких випадках кесарева розтину. У другому випадку останні тижні вагітності були ускладнені гіпертензією не плацентарного генезу та погіршенням функції трансплантата, що стало показанням до кесарева розтину у терміні 38 тиж. У післяпологовий період функція нирки почала відновлюватись. Стан обох новонароджених був задовільний. Отже, попри обнадійливі результати виношування вагітності серед пацієнток із трансплантованою ниркою, зберігається підвищений ризик акушерських ускладнень та несприятливих перинатальних наслідків. Міждисциплінарне спостереження зі своєчасною корекцією виявлених порушень функції трансплантата, моніторингом імуносупресивної терапії, профілактикою передчасних пологів, ретельним контролем артеріального тиску та адекватним фетальним моніторингом дозволяє сподіватись на сприятливі акушерські та перинатальні наслідки у даної групи пацієнтокThe number of pregnant women with kidney transplant is growing and will continue to increase in Ukraine and all over the world, taking into account the development of transplantology. Such patients belong to the high-risk group, however, a clear understanding and adequate evaluation of the prognostic factors which are described in the literature will allow to transfer from prohibition and intimidation to the stage of supporting motherhood and providing highly qualified medical care to women with kidney transplants. This article presents two clinical cases of pregnancy and childbirth in women with kidney transplants, which occurred in the Department of Internal Pathology of Pregnant Women of the State Institution “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Acad. O. M. Lukyanova National Academy of Sciences of Ukraine”. Both patients with kidney transplants that functioned for 4 and 5 years, respectively, visited the doctor in early pregnancy. The anamnesis of the first pregnant woman was without peculiarities, while the second patient already had an episode of acute transplant rejection in the anamnesis and organ retransplantation from her mother. In addition, she had viral hepatitis B and C, as well as an insufficient level of immunosuppression. The function of the transplants in both women was satisfactory, each of the persons suffered from secondary nephrogenic anemia. Correction of immunosuppression in both patients was difficult, especially at 28 weeks, which is associated with hemodilution of pregnant women. Both women experienced an episode of urinary tract infection, which is experienced by about 40 % of pregnant kidney recipients. The first pregnant woman was practically healthy at full term pregnancy and had no indications for abdominal operation delivery, however, due to a clinically narrow pelvis she had cesarean section, which is a technically difficult surgery in such cases. In the second patient, the last weeks of pregnancy were complicated by hypertension of non-placental origin and transplant function disorders, which became an indication for cesarean section at 38 weeks. In the postpartum period kidney function began to recover. The condition of both newborns was satisfactory. Therefore, despite the reliable pregnancy outcomes in kidney transplant patients, an increased risk of obstetric complications and adverse perinatal outcomes remains. Interdisciplinary monitoring with timely correction of kidney transplant function disorders, monitoring of immunosuppressive therapy, prevention of premature births, careful control of blood pressure and adequate fetal monitoring allows to hope for favorable obstetric and perinatal outcomes in this group of patients
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кирильчук М. Є.
Назва : Перинатальні втрати у жінок із вродженими вадами серця
Місце публікування : Перинатология и педиатрия. - 2008. - № 1. - С. 43-44 (Шифр ПУ3/2008/1)
Предметні рубрики: Беременности осложнения сердечно-сосудистые
Младенец, смертность-- смертн
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль С. Д., Кирильчук М. Є., Гусєва А. Є.
Назва : Рідкісне поєднання імунної тромбоцитопенії та дезагрегаційної тромбоцитопатії: перебіг і закінчення вагітності, ускладненої COVID-19 (Клінічний випадок)
Паралельн. назви :A rare combination of immune thrombocytopenia and disaggregation thrombocytopathy: course and termination of pregnancy complicated by COVID-19 (Clinical case)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 52-58 (Шифр РУ16/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПУРПУРА ТРОМБОЦИТОПЕНИЧЕСКАЯ ИДИОПАТИЧЕСКАЯ -- PURPURA, THROMBOCYTOPENIC, IDIOPATHIC
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Імунна тромбоцитопенія (ІТП) – це аутоімунне захворювання, що характеризується антитілоопосередкованим руйнуванням тромбоцитів ретикулоендотеліальною системою. Частота ІТП становить 3,3 на 100 000 дорослих на рік з поширеністю 9,5 на 100 000 дорослих. Вагітність не підвищує частоти і тяжкості ІТП, але ІТП може значно впливати на вагітність та спричинювати кровотечу у жінки. Ведення вагітності вимагає регулярного контролю кількості тромбоцитів: у І і ІІ триместрах – щомісячно, у ІІІ – кожні 2 тиж, а за наближення до терміну пологів – щотижня. Показання до лікування визначають за станом вагітної, а не плода, оскільки не доведено, що лікування знижує ризики тромбоцитопенії новонароджених із відповідним розвитком крововиливу у головний мозок. Препарат першої лінії лікування такої патології – преднізолон у дозі 1 мг/кг перорально 1 раз на добу. Підвищення кількості тромбоцитів зазвичай спостерігається протягом 3–7 днів, максимальну відповідь відзначають через 2–3 тиж. За необхідності дозу можна збільшити. За досягнення необхідного рівня тромбоцитів дозу можна поступово знизити на 10–20 % до мінімально необхідної для підтримки кількості тромбоцитів на допустимому рівні. Тромбоцитопатія може бути причиною порушення первинного гемостазу, навіть якщо кількість тромбоцитів у крові нормальна. Для встановлення діагнозу проводять аналізи на виявлення агрегаційної здатності тромбоцитів. Крім цього, може бути використана проточна цитометрія, що дає змогу виявити дефекти поверхневих мембранних рецепторів, а також дефекти кінцевої точки секреції. ІТП є частою причиною тромбоцитопенії після вірусних інфекцій. Початок даної патології частіше виявляють на другому та третьому тижнях після початку захворювання на COVID-19. Метою лікування є запобігання значної кровотечі у пацієнтів з COVID-19. У статті представлено клінічний випадок вагітної з ІТП та тромбоцитопатією, перебіг гестації якої ускладнився перенесеним COVID-19. Пацієнтка скаржилася на кровоточивість ясен, появу гематом на шкірі. Медикаментозне лікування основного захворювання включало преднізолон, ельтромбопаг, внутрішньовенний імуноглобулін людський, переливання тромбоконцентрату. У 34–35 тиж народився живий хлопчик масою тіла 2800 г, довжиною 49 см, 7–8 балів за шкалою АпгарImmune thrombocytopenia (ITP) is an autoimmune disease which is characterized by antibody-mediated destruction of platelets by the reticuloendothelial system. The rate of ITP is 3.3 per 100,000 adults per year with a prevalence of 9.5 per 100,000 adults. Pregnancy does not increase the frequency or severity of ITP, but ITP can significantly affect pregnancy and cause bleeding in women. Pregnancy requires regular control of the number of platelets: monthly in the I and II trimesters, every 2 weeks – in the III trimester, and weekly control near the delivery date. Indications for treatment are determined by the pregnant woman condition, not the fetus, since it has not been proven that the treatment reduces the risks of thrombocytopenia in newborns with the development of cerebral hemorrhage. The drug of the first line of treatment of such pathology is prednisolone at a dose of 1 mg/kg orally once a day. An increase in the number of platelets is usually observed within 3-7 days, the maximum response is determined after 2-3 weeks. If necessary, the dose can be increased. When the required level of platelets is reached, the dose can be gradually reduced by 10-20 % to the minimum dose necessary to maintain the number of platelets at an acceptable level. Thrombocytopathy can be the cause of primary hemostasis disorders, even if the number of platelets in the blood is normal. For diagnosis, tests are carried out to detect the aggregation ability of platelets. In addition, flow cytometry can be used, which makes it possible to detect the defects of surface membrane receptors, as well as defects of the end point of secretion. ITP is a common cause of thrombocytopenia after viral infections. The onset of this pathology is more often detected in the second and third weeks after the onset of COVID-19. The treatment aim is to prevent the significant bleeding in patients with COVID-19. The article presents a clinical case of a pregnant woman with ITP and thrombocytopathy, whose pregnancy was complicated by COVID-19. The patient complained on bleeding gums, the appearance of hematomas on the skin. Medical treatment of the main disease included prednisolone, eltrombopag, intravenous human immunoglobulin, transfusion of platelet concentrate. At 34–35 weeks of pregnancy alive boy was born with a body weight of 2800 g, length of 49 cm, 7–8 points on the Apgar scale
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кирильчук М. Є.
Назва : Природжені пороки серця у вагітних
Місце публікування : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - № 1. - С. 106-110 (Шифр ПУ2/2008/1)
Предметні рубрики: Пороки сердца врожденные-- берем
Беременности осложнения сердечно-сосудистые-- патофизиол
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Давидова Ю. В., Лук’янова І. С., Кирильчук М. Є.
Назва : Стан системи мати-плацента-плід за даними інструментальних методів дослідження у вагітних з вродженими вадами серця
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2010. - № 1. - С. 221-223 (Шифр ЗУ3/2010/1)
Предметні рубрики: Пороки сердца врожденные-- берем-- осл
Беременности осложнения сердечно-сосудистые-- осл
Плацентарная недостаточность-- этиол
Сердечно-сосудистая недостаточность-- берем-- осл
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ісламова О. В., Кирильчук М. Є., Булик Л. М.
Назва : Імовірні клініко-параклінічні чинники виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій
Паралельн. назви :Probable clinical and paraclinical factors of the occurrence of gestational hypertensive disorders in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 73-78 (Шифр РУ16/2022/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Мета дослідження: встановлення ймовірних клініко-параклінічних чинників ризику виникнення гестаційних гіпертензивних розладів (ГГР) у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)З’ясовано клініко-параклінічні чинники ризику виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у жінок, які завагітніли після застосування ДРТ, – догестаційна артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, автоімунні захворювання, багатоплідна вагітність після застосування ДРТ, а також чинники помірного ризику: перша вагітність від «даного партнера» та вік пацієнтки ≥40 років. Визначено додаткові чинники ризику розвитку гестаційних гіпертензивних розладів – патологічні пологи за попередніх вагітностей, вторинне безпліддя, використання донорських яйцеклітин, перенесення кріоконсервованих ембріонів, інтергенетичний інтервал 10 років та більшеThe objective: to establish probable clinical and paraclinical risk factors for the development of gestational hypertensive disorders (GHD) in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies (ART)The clinical and paraclinical risk factors for the development of gestational hypertensive disorders in women who became pregnant after the use of ART were determined – pre-gestational arterial hypertension, diabetes, autoimmune diseases, multiple pregnancy after the use of ART, as well as moderate risk factors: the first pregnancy from “this partner” and the patient’s age ≥40 years. Additional risk factors for the development of gestational hypertensive disorders were established – pathological childbirth during previous pregnancies, secondary infertility, use of donor eggs, transfer of cryopreserved embryos, intergenetic interval of 10 years or more
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 2
Цікаві статті :
Lakhno I. V. COVID-19 mimicked fetal hemolytic disease: a case report/ I. V. Lakhno (стр.7-9)
Біла В. В. Банк грудного молока Перинатального центру м. Києва: досвід роботи у 2022 р./ В. В. Біла, О. С. Загородня, В. В. Баришнікова (стр.10-13)
Миронюк І. С. Захворюваність жіночого населення Чернігівської області на візуальні форми злоякісних новоутворень статевих органів: задавнені стадії та виявлення під час профілактичних оглядів/ І. С. Миронюк [та ін.] (стр.14-20)
Pakharenko L. V. The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development/ L. V. Pakharenko [та ін.] (стр.21-25)
Подольський Вл. В. Пробіотики як необхідна складова комплексної терапії порушень мікробіоценозу нижнього рівня органів репродуктивної системи у жінок фертильного віку/ Вл. В. Подольський [та ін.] (стр.26-32)
Кондратюк В. К. Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи/ В. К. Кондратюк [та ін.] (стр.33-37)
Толстанова Г. О. Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку/ Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко (стр.38-42)
Біла В. В. Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок)/ В. В. Біла [та ін.] (стр.43-46)
Булик Л. М. Вагітність і пологи у жінок з трансплантованою ниркою (Клінічні спостереження)/ Л. М. Булик [та ін.] (стр.47-51)
Коваль С. Д. Рідкісне поєднання імунної тромбоцитопенії та дезагрегаційної тромбоцитопатії: перебіг і закінчення вагітності, ускладненої COVID-19 (Клінічний випадок)/ С. Д. Коваль, М. Є. Кирильчук, А. Є. Гусєва (стр.52-58)
Пирогова В. І. Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури)/ В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський (стр.59-66)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 8
Цікаві статті :
Геряк С. М. Плацентарні фактори розвитку передчасних пологів у вагітних з коморбідною патологією/ С. М. Геряк, Н. В. Петренко, В. Ю. Добрянська (стр.6-10)
Корчинська О. О. Рак маткової труби у практиці акушера-гінеколога/ О. О. Корчинська, Д. Стрижак (стр.11-15)
Герасимова Т. В. Фітотерапевтична корекція дисгормональних станів у жінок на етапі підготовки до вагітності/ Т. В. Герасимова, О. М. Гопчук (стр.16-19)
Chaika K. V. Features of the clinical course of pregnancy, childbirth and the condition of newborns in women with HCV infection/ K. V. Chaika, Yu. M. Zapopadna (стр.20-25)
Миронюк І. С. Наслідки війни з російською федерацією для громадського здоров’я України/ I. С. Миронюк [та ін.] (стр.26-31)
Lemish N. Y. Basic principles and structure of risk assessment of Great obstetrical syndromes/ N. Y. Lemish (стр.32-40)
Соломко О. Б. Диференційне оцінювання якості життя жінок із синдромом хронічного тазового болю залежно від супутніх патологій/ О. Б. Соломко, С. О. Шурпяк (стр.41-44)
Заболотнов В. О. Акушерські ускладнення у жінок, які перенесли консервативну міомектомію до вагітності/ В. О. Заболотнов [та ін.] (стр.45-51)
Romanenko T. G. The features of psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus/ T. G. Romanenko, N. V. Yesyp (стр.52-59)
Романенко Т. Г. Особливості психологічного статусу вагітних з алогенним плодом/ Т. Г. Романенко, Н. В. Єсип (стр.60-67)
Берая Д. Ю. Особливості гінекологічної патології у жінок із безпліддям та захворюваннями щитоподібної залози/ Д. Ю. Берая (стр.68-72)
Ісламова О. В. Імовірні клініко-параклінічні чинники виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій/ О. В. Ісламова, М. Є. Кирильчук, Л. М. Булик (стр.73-78)
Голяновський О. В. Розлади сну та ефективність різних методів терапії безсоння у вагітних (Огляд літератури)/ О. В. Голяновський, С. В. Фролов (стр.79-84)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Романенко Т. Г. Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.8-12)
Федосюк К. В. Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом/ К. В. Федосюк (стр.14-17)
Мамчур В. Й. Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу/ В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк (стр.18-28)
Сюсюка В. Г. Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.29-36)
Жук С. І. Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)/ С. І. Жук, О. Д. Щуревська (стр.37-43)
Медведь В. І. Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури)/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.44-51)
Туманова Л. Є. Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.52-58)
Пирогова В. І. Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах/ В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак (стр.59-62)
Данилова А. О. Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі/ А. О. Данилова (стр.63-68)
ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.69-72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Медичні аспекти здоров’я жінки -2018р.,N 1
Цікаві статті :
Ткаченко Р. А. Современная профилактика, диагностика и лечение послеоперационных инфекций в акушерстве и гинекологии/ Р. А. Ткаченко, В. В. Каминский (стр.5-11)
Галич С. Р. ІІІ міждисциплінарний науковий конгрес «Актуальні питання інтенсивної терапії та анестезіологічного забезпечення в акушерстві, гінекології та неонатології»/ С. Р. Галич (стр.12-13)
Медведь В. І. Висока легенева гіпертензія у вагітних: материнські та перинатальні аспекти/ В. І. Медведь, М. Є. Кирильчук, К. М. Дуда (стр.14-17)
Черний В. И. Венозный тромбоэмболизм в акушерстве: диагностика и интенсивная терапия/ В. И. Черний (стр.18-20)
Буднюк А. А. HELLP-синдром: диагностика, осложнения и особенности лечения/ А. А. Буднюк (стр.22-23)
Гриценко С. Н. Синдром Мендельсона/ С. Н. Гриценко (стр.24-26)
Антифосфоліпідний синдром: сучасний погляд на добре відому проблему (стр.27-29)
Сучасна хірургія матки: від гістероскопії до лапаротомії. Огляд конференції «Нове обличчя гінекологічної хірургії» 2017 (стр.31-33)
Єфіменко О. О. Гіперпролактинемія: міждисциплінарний альянс/ О. О. Єфіменко, О. Ю. Михайленко (стр.34-38)
Физическая активность, а не снижение веса, связана с улучшением выживаемости при ишемической болезни сердца (стр.38)
Привычное невынашивание беременности: особенности диагностики и лечения. Обзор рекомендаций Европейского общества репродуктологии и эмбриологии (стр.40-45)
Кондратюк В. К. Оптимизация ведения пациенток с дисплазией эпителия шейки матки на фоне гиперпролиферативных заболеваний тела матки/ В. К. Кондратюк [та ін.] (стр.46-51)
Шатковська А. С. Особливості функції щитоподібної залози при вагітності/ А. С. Шатковська [та ін.] (стр.52-57)
Репродуктивна хірургія у медичному центрі «Мати та дитина» (стр.60-62)
Баранова В. В. Оцінка якості життя у жінок високого кардіологічного ризику з варикозною хворобою у післяпологовому періоді/ В. В. Баранова, А. Ю. Ліманська, Ю. В. Давидова (стр.63-68)
Оценена связь между варикозным расширением вен и риском развития тромбоза глубоких вен (стр.68)
Дифференциальная диагностика острой боли в животе на примере клинического случая (стр.69-72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Здоровье женщины -2010р.,N 1
Цікаві статті :
Камінський В. В. Клініко-епідеміологічні особливості вірусного гепатиту С у вагітних/ В. В. Камінський, С. І. Доан, О. П. Музика (стр.12-15)
Ковальова О. М. Кадрове забезпечення та структурна організація відділень інтенсивної терапії новонароджених дитячих лікарень України: аналіз зв’язку з летальністю/ О. М. Ковальова, Р. М. Федосюк (стр.16-19)
Толстанов О. В. Здоров’я жителів Житомирської області як визначальний чинник наукового обгрунтування потреби в сучасному обладнанні для апаратно-інструментальних методів діагностики/ О. В. Толстанов (стр.20-25)
Жегулович В. Г. Органозберігаюча тактика лікування фіброміоми матки/ В. Г. Жегулович, В. О. Товстановська, В. М. Воробей-Вихівська (стр.26-28)
Борис О. М. Сучасний погляд на лікування неускладнених інфекцій сечовивідної системи у вагітних/ О. М. Борис [и др.] (стр.30-35)
Королева Ж. В. Полиморфные генетические маркеры ACE (I/D) и ожирение в патогенезе неуточненной инфекции подкожно-жировой клетчатки (бактериальный целлюлит) и их коррекция/ Ж. В. Королева (стр.36-38)
Рудь В. А. Отдаленные последствия тотальной и субтотальной гистерэктомии в репродуктивном возрасте/ В. А. Рудь (стр.39-40)
Ситрак-Веар Р. Прогестагены в заместительной гормональной терапии: новые молекулы, риски и выгоды/ Р. Ситрак-Веар (стр.41-49)
Bakken I.J. Хламидийная инфекция и воспалительные заболевания органов малого таза у женщин/ I. J. Bakken, S. Chaderi (стр.50)
Baka S. Распространенность Ureaplasma urealyticum и Mycoplasma hominis у женщин с хроническими симптомами со стороны мочевыводящих путей/ S. Baka [и др.] (стр.50)
Niccolai L.M. Высокая распространенность рецидивирующей хламидийной инфекции у девушек/ L. M. Niccolai [и др.] (стр.51)
Owens S.M. Когда следует проводить антибиотико-профилактику при операции кесарева сечения: после пережатия пуповины или до разреза кожи?/ S. M. Owens [и др.] (стр.51)
Шауб А. Ф. Акушерський гель скорочує другий період пологів і запобігає травмам промежини в жінок, що раніше не народжували: рандомізоване дослідження в контрольованих умовах/ А. Ф. Шауб [и др.] (стр.52-57)
Акулина Е. А. Препарат Генферон в комплексной терапии больных лейкоплакией шейки матки/ Е. А. Акулина (стр.58-62)
Товстановская В. А. Новое слово в негормональной терапии фиброзно-кистозной мастопатии/ В. А. Товстановская, В. Н. Воробей-Виховская, И. А. Сахарова (стр.63-66)
Поворознюк В. В. Оцінка ефективності та безпечності препарату Бонвіва в лікуванні системного остеопорозу в жінок у постменопаузальний період/ В. В. Поворознюк, Т. В. Орлик, Н. І. Дзерович (стр.69-74)
Подольський В. В. Клініко-епідеміологічні та соціологічні дослідження щодо впровадження сучасних медичних технологій з доведеною ефективністю при веденні вагітних з цукровим діабетом/ В. В. Подольський, Т. В. Авраменко, Т. В. Коломійченко (стр.75-77)
Шелыгин М. С. Использование метода логистической регрессии для диагностики и прогнозировании фиброзно-кистозной болезни молочных желез/ М. С. Шелыгин (стр.78-79)
Доброхотова Ю. Э. Современные подходы к терапии вагинальных дисбиозов у беременных групп риска/ Ю. Э. Доброхотова, Э. М. Джобава (стр.80-84)
Ласачко С. А. Фітотерапія в лікуванні та профілактиці дисгормональних захворювань молочних залоз (огляд літератури та власний досвід)/ С. А. Ласачко (стр.85-89)
Романенко Т. Г. Опыт паллиативной терапии генитального эндометриоза/ Т. Г. Романенко (стр.90-92)
Борис Е. Н. Современные аспекты применения витамина Е в практике акушера-гинеколога/ Е. Н. Борис [и др.] (стр.94-96)
Долгошапко О. Н. Особенности лечения смешанной инфекции желче- и мочевыводящих путей у беременных/ О. Н. Долгошапко, С. В. Чермных (стр.99-104)
Данилова Ю. Н. Состояние вегетативной регуляции у пациенток, беременность которых сопровождалась гестационными гипертензивными нарушениями/ Ю. Н. Данилова, Ю. А. Талалаенко (стр.105-109)
Камінський В. В. Ефективність атосибану в профілактиці передчасних пологів при багатоплідній вагітності після запліднення in vitro та переносу ембріонів у порожнину матки/ В. В. Камінський, Л. І. Сегедій, В. В. Суменко (стр.110-114)
Голяновський О. В. Ефективність впровадження комплексу заходів щодо прогнозування, профілактики та терапії акушерських кровотеч/ О. В. Голяновський (стр.115-117)
Давыдова Ю. В. Роль коррекции гипомикроэлементозов при прегравидарной подготовке/ Ю. В. Давыдова, Л. М. Булик, С. Д. Коваль (стр.119-121)
Ломага Ю. Ю. Клінічна характеристика ведення вагітності та пологів у жінок, які багато народжують/ Ю. Ю. Ломага (стр.122-124)
Серов В. Н. Диагностика и терапия плацентарной недостаточности/ В. Н. Серов (стр.125-127)
Огородник А. О. Повторна позаматкова вагітність/ А. О. Огородник (стр.128-129)
Сорокін О. В. Захворюваність і особливості перебігу вагітності в жінок з великим антергенетичним інтервалом/ О. В. Сорокін, В. І. Медведь (стр.130-132)
Макаренко М. В. Применение Ритмокора® в комплексной терапии угрозы преждевременных родов у беременных с экстрагенитальной патологией/ М. В. Макаренко [и др.] (стр.133-135)
Корчинська О. О. Особливості перебігу вагітності та пологів при синдромі фето-фетальної трансфузії (СФФТ)/ О. О. Корчинська, У. В. Волошина, Л. В. Теличко (стр.137-139)
Подольский В. В. Влияние урогенитальной инфекции на здоровье женщин; исходы беременности и родов у них/ В. В. Подольский, С. В. Писарева, С. Н. Ж. Толкач (стр.140-142)
Мальцева Л. И. Особенности применения различных внутриматочных контрацептивов у женщин с бактериальным вагинозом в анамнезе/ Л. И. Мальцева, Л. В. Шустова, Е. А. Гафарова (стр.143-148)
Берикашвили Н. В. Дифференцированный подход к профилактике и лечению предменструального синдрома/ Н. В. Берикашвили (стр.149-151)
Прилуцкая А. Б. Принципы лечения больных с острой формой кандидозного вульвовагинита в современных условиях/ А. Б. Прилуцкая, Н. Г. Бычкова, Т. В. Цапенко (стр.152-156)
Романенко Т. Г. Низкомолекулярные гепарины - профилактика развития венозных тромбозов у гинекологических больных/ Т. Г. Романенко, Е. Н. Гопчук (стр.157-160)
Бенюк В. А. Применение Дисменорма в комплексной терапии и профилактике предменструального синдрома/ В. А. Бенюк [и др.] (стр.162-166)
Плотникова В. Н. Возможность профилактики нейродистрофического процесса у больных сальпингоофоритом при использовании традиционной терапии/ В. Н. Плотникова, Н. С. Луценко, Г. И. Резниченко (стр.167-169)
Товстановская В. А. Системная терапия хронического вульвовагинального кандидоза/ В. А. Товстановская, В. Н. Воробей-Виховская (стр.170-172)
Воробий В. Д. Генитальный эндометриоз в аспекте различных факторов риска/ В. Д. Воробий (стр.174-175)
Запорожан В. М. Поліморфізм генів біотрансформації ксенобіотиків у жінок з ендометріозом/ В. М. Запорожан, О. В. Михайленко (стр.176-177)
Павлушенко С. Д. Пути оптимизации лечения доброкачественных заболеваний шейки матки у пациенток репродуктивного возраста/ С. Д. Павлушенко, Е. Г. Яшина (стр.178-180)
Серов В. Н. Хроническая венозная недостаточность/ В. Н. Серов, Е. В. Жаров (стр.182-189)
Бенюк В. О. Критерії оцінки ефективності лікування кандидозного вульвовагініту з позицій доказової медицини/ В. О. Бенюк [и др.] (стр.190-194)
Гопчук Е. Н. Опыт применения КларитроСандоз в лечении воспалительных заболеваний органов малого таза хламидийной этиологии в амбулаторных условиях/ Е. Н. Гопчук (стр.196-198)
Потапов В. А. Натуропатический препарат Ив Кер в терапии первичной дисменореи/ В. А. Потапов (стр.200-204)
Бенюк В. А. Хроническая тазовая боль в гинекологии/ В. А. Бенюк, Т. Р. Никонюк, Я. М. Винярская (стр.205-207)
Пересада О. А. Использование растительного препарата Эвика при лечении нарушений менструальной функции у женщин репродуктивного возраста/ О. А. Пересада, Т. В. Колодко (стр.208-210)
Товстановская В. А. Причины возникновения дисплазии шейки матки у девочек-подростков/ В. А. Товстановская [и др.] (стр.212-217)
Лембрик І. С. Характеристика перекисного окиснення білків та ліпідів у дітей з хронічною патологією підшлункової залози/ І. С. Лембрик (стр.218-219)
Давидова Ю. В. Стан системи мати-плацента-плід за даними інструментальних методів дослідження у вагітних з вродженими вадами серця/ Ю. В. Давидова [и др.] (стр.221-223)
Джеломанова С. О. Імунологічні аспекти синдрому затримки розвитку плода/ С. О. Джеломанова, І. А. Данькина (стр.224-226)
Рыбалка А. Н. Антенатальная гибель обоих плодов из монохориальной моноамниотической двойни/ А. Н. Рыбалка [и др.] (стр.227-228)
Садек А. Х. Функціональний стан плода у вагітних з недоношуванням/ А. Х. Садек [и др.] (стр.229-230)
Кузьмин В. Н. Инфекции, передаваемые половым путем, в проблеме репродуктивного здоровья женщин/ В. Н. Кузьмин (стр.233-236)
Возіанова Ж. І. Токсоплазмоз у вагітних: особливості діагностики та лікування/ Ж. І. Возіанова, Л. М. Вовк (стр.237-240)
Задорожна Т. Д. Клініко-морфологічні особливості папіломавірусної інфекції за наявності запальних захворювань геніталій у жінок репродуктивного віку/ Т. Д. Задорожна [и др.] (стр.241-246)
Удовика Н. А. И вновь о рецидивирующем генитальном герпесе/ Н. А. Удовика, В. Н. Кладиев (стр.247-250)
Тимченко О. І. Вплив штучного аборту на можливість подальшого дітонародження/ О. І. Тимченко [и др.] (стр.251-254)
Чермак И. И. Функциональное состояние репродуктивной системы у пациенток позднего репродуктивного возраста с бесплодием/ И. И. Чермак (стр.255-256)
Захарцева Л. М. Епідеміологічні та клінічні особливості раку молочної залози у хворих молодого віку/ Л. М. Захарцева (стр.257-261)
Самотовка О. Л. Аналіз охоплення жінок, хворих на передракові та онкологічні захворювання статевих органів, стандартними дослідженнями/ О. Л. Самотовка (стр.262-265)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Педіатрія, акушерство та гінекологія -2010р. т.72,N 2
Цікаві статті :
Починок Т. В. Недиференційована дисплазія сполучної тканини та особливості обміну магнію у дітей/ Т. В. Починок [и др.] (стр.7-11)
Уманець Т. Р. Особливості клітинного індукованого мокротиння у дітей з різними фенотипами бронхіальної астми/ Т. Р. Уманець [и др.] (стр.12-14)
Макєєва Н. І. Деякі аспекти тканинних вазоконстрикторних і апоптогенних механізмів розвитку та прогресування хронічного захворювання нирок у дітей/ Н. І. Макєєва (стр.15-18)
Майданник В. Г. Хвороба Вільсона-Коновалова: критерії діагностики та сучасні підходи до терапії/ В. Г. Майданник (стр.19-29)
Мирзабекова Г. Т. Особливості клінічного перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в дітей/ Г. Т. Мирзабекова (стр.29-30)
Костинська Н. Є. Дитячі інфекції як психосоматичні захворювання/ Н. Є. Костинська (стр.31-34)
Безруков Л. О. Оптимізація оральної регідратаційної терапії при секреторних діареях у немовлят/ Л. О. Безруков, О. К. Колоскова, Л. А. Іванова (стр.35-39)
Коренєв М. М. Підсумки науково-практичної конференції з міжнародною участю "Моніторинг здоров’я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів" (21-22 жовтня 2009 р., м. Харків)/ М. М. Коренєв, Г. М. Даниленко (стр.40-41)
Дашкевич В. Є. Особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу у вагітних з природженими пороками серця/ В. Є. Дашкевич [и др.] (стр.47-50)
Запорожан В. М. Особливості перебігу пологів у жінок, які перенесли прегравідарне лікування зовнішнього генітального ендометріозу/ В. М. Запорожан, О. М. Каланжова (стр.51-54)
Маркін Л. Б. Удосконалена шкала комплексної оцінки стану плода при затримці його росту/ Л. Б. Маркін, З. З. Филипів (стр.54-58)
Прилуцький В. В. Особливості перебігу вагітності у жінок з перинатальними втратами/ В. В. Прилуцький, О. М. Долгошапко (стр.58-62)
Заставна Д. В. Імуногенетичні дослідження в спектрі вивчення генетичних передумов звичного невиношування вагітності/ Д. В. Заставна [и др.] (стр.63-65)
Бенюк В. О. Гістоморфологічний стан плаценти при передчасних пологах/ В. О. Бенюк [и др.] (стр.67-69)
Герзанич С. О. Скринінг перинатальних ускладнень в умовах йодного дефіциту/ С. О. Герзанич, С. В. Бабенко (стр.70-73)
Шлемкевич А. М. Репродуктивні втрати в І та ІІ триместрах вагітності у жінок з безплідністю в анемнезі різного генезу/ А. М. Шлемкевич, Н. Л. Гулеюк (стр.74-76)
Чермак І. І. Безплідність у пацієнток пізнього репродуктивного віку: причини і тактика ведення/ І. І. Чермак (стр.77-79)
Ропяк А. М. Комплексна терапія хронічних запальних захворювань придатків матки у стадії загострення/ А. М. Ропяк (стр.80-83)
Веропотвелян П. М. Міома матки - сучасні погляди на етіопатогенез та методи лікування/ П. М. Веропотвелян [и др.] (стр.83-91)
Куземенська М. Л. Клінічні аспекти консервативної міомектомії/ М. Л. Куземенська (стр.92-94)
Ткачук Н. М. Шляхи поліпшення лікування генералізованого пародонтиту у жінок репродуктивного віку/ Н. М. Ткачук (стр.95-98)
Калюта А. О. Сучасні аспекти папіломавірусної інфекції геніталій/ А. О. Калюта (стр.99-103)
В. С. Артамонов: з турботою про жінку (До 80-річчя від дня народження) (стр.105-106)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Педіатрія, акушерство та гінекологія -2008р.,N 1
Цікаві статті :
Москаленко В. Ф. Кредитно-модульна система організації навчального процесу в додипломній підготовці лікарів-педіатрів: досвід та проблеми/ В. Ф. Москаленко [и др.] (стр.8-9)
Майданник В. Г. Корекція психовегетативного синдрому у дітей з первинною артеріальною гіпертензією/ В. Г. Майданник [и др.] (стр.10-16)
Яцула М. С. Синдром шкільної дизадаптації: актуальність проблеми в першокласників/ М. С. Яцула, С. Л. Няньковський (стр.17-19)
Тяжка О. В. Стан адаптаційних реакцій у дітей із гастродуоденальною патологією/ О. В. Тяжка [и др.] (стр.20-23)
Каруліна Ю. В. Сучасні підходи вирішення проблеми порушень моторної функції верхнього відділу травного каналу у дітей з вегетативною дисфункцією/ Ю. В. Каруліна (стр.24-27)
Бобер Л. Й. Співвідношення між генотипом та клінічним фенотипом (станом підшлункової залози) у хворих на муковісцидоз/ Л. Й. Бобер [и др.] (стр.28-35)
Кіцера Н. І. Клініко-генеалогічні дослідження в сім’ях з атаксією-телеангаектазією/ Н. І. Кіцера, Л. В. Костюченко, Г. Р. Акопян (стр.36-44)
Яблонь О. С. Патогенетичне значення цитопатичної гіпоксії, оксидативного та нітрозативного стресу у формуванні патології мозку, асоційованої з дуже малою масою тіла при народженні/ О. С. Яблонь, Є. Є. Шунько, О. О. Пентюк (стр.45-48)
Волоха А. П. Дефіцит субкласів імуноглобуліну G у дітей з частими респіраторними інфекціями/ А. П. Волоха [и др.] (стр.49-53)
Ільницька Л. І. Парентеральне введення озонокисневих сполук та перспективи їх застосування у фтизіопульмонологічній клініці підліткового віку/ Л. І. Ільницька (стр.54-57)
Щудро С. А. Вплив біологічно активних речовин на імунний статус підлітків 15-17 років/ С. А. Щудро, І. Ю. Орловська, В. І. Берзінь (стр.58-63)
Майданник В. Г. Профілактика та лікування антибіотик-асоційованої діареї у дітей/ В. Г. Майданник [и др.] (стр.63-65)
Кожевникова О. М. Багаторічний досвід застосування збагаченої лактулозою молочної суміші в харчуванні дітей першого року життя/ О. М. Кожевникова (стр.66-73)
Давидова Ю. В. Перебіг вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок, евакуйованих з зони аварії на Чорнобильській АЕС/ Ю. В. Давидова [и др.] (стр.74-76)
Коломійцева А. Г. Особливості показників гормонів та цитокінів при гестаційному ожирінні вагітних жінок/ А. Г. Коломійцева, М. А. Лизин, С. Л. Стефанко (стр.76-79)
Бєляєв С. Г. Гормональні зміни в осі гіпофіз-надниркові залози у вагітних жінок за наявністю тютюнопаління в родині/ С. Г. Бєляєв, Г. І. Губіна-Вакулик (стр.79-82)
Івахненко Н. Т. Діагностична цінність клініко-анамнестичних та лабораторних методів обстеження при внутрішньоутробному інфікуванні плода/ Н. Т. Івахненко, І. І. Редько (стр.82-84)
Ромащенко О. В. Комплексна етапна терапія хронічного пієлонефриту у жінок репродуктивного віку/ О. В. Ромащенко [и др.] (стр.85-87)
Чубей Г. В. Вплив запального процесу геніталій на перебіг аденоміозу у жінок репродуктивного віку/ Г. В. Чубей (стр.88-90)
Трохимович О. В. Особливості ендокринного статусу жінок з вірусно- бактеріальною інфекцією геніталій в динаміці лікування/ О. В. Трохимович (стр.91-94)
Подольський В. В. Прогнозування виникнення передракових та онкологічних захворювань у жінок фертильного віку, які перенесли фізіологічні та патологічні пологи - мешканок промислового регіону/ В. В. Подольський [и др.] (стр.94-98)
Веропотвелян П. М. Особливості характеру секреції інсуліну й толерантності до глюкози та його коррекція у юних і молодих жінок з синдромом полікістозо-яєчникової гіперандрогенії/ П. М. Веропотвелян [и др.] (стр.99-103)
Квашенко В. П. Особливості гормонального профілю в перименопаузі у жінок з абдомінальним ожирінням/ В. П. Квашенко, О. Г. Яшина (стр.103-105)
Кирильчук М. Є. Природжені пороки серця у вагітних/ М. Є. Кирильчук (стр.106-110)
Черкасова В. С. Вплив поліоксидонію на інтерфероновий статус у жінок репродуктивного віку, хворих на рецидивуючий генітальний герпес/ В. С. Черкасова, В. В. Сімрок (стр.111-113)
Почтаренко О. В. Досвід застосування Віферону 1 млн. МО та методу радіохвильової хірургії при лікуванні уражень аногенітальної області вірусом папіломи людини/ О. В. Почтаренко, С. А. Галустян (стр.113-115)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-25

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)