Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Ковалюк, Т. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 41
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-41   41-41 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. О., Чеботарьова А. С., Гичка Н. М., Ковалюк Т. В., Бенюк С. В., Усевич І. А., Курочка В. В., Половинка В. О.
Назва : Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода
Паралельн. назви :Features of disorders and methods of correction of the hemostasis system in women with antenatal fetal death
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 50-58 (Шифр РУ16/2023/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ ТЕСТЫ -- BLOOD COAGULATION TESTS
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Актуальним питанням у сучасному акушерстві залишається покращення якості надання медичних послуг вагітним. На особливу увагу заслуговують жінки з перинатальними втратами, особливо у другій половині вагітності. Зміни у системі гемостазу – це невід’ємна частина розвитку вагітності. Тенденція до гіперкоагуляції має значну патогенетичну значущість і може бути причиною виникнення низки ускладнень – викидень у І триместрі вагітності та прееклампсія, передчасні пологи, антенатальна загибель плода (АЗП) – у ІІ і ІІІ триместрах вагітності. Також вагітність є фоновим процесом для активації низки захворювань, зокрема спадкової тромбофілії. Мета дослідження: оцінювання змін у системі гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода та ефективності застосування низькомолекулярних гепаринів для корекції порушень у системі гемостазу у даної категорії пацієнток під час пологів і у післяпологовий період. Матеріали та методи. Обстежено 72 жінки, з них 42 вагітні з АЗП (основна група) та 30 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду (контрольна група). Стан системи гемостазу вивчали методом стандартної коагулограми. D-димер визначали шляхом імунотурбометричного аналізу. Для оцінювання стану системи гемостазу використовували такі біохімічні тести: прокоагулянтна ланка – вміст фібриногену та показники: протромбіновий індекс, активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ), тромбіновий час (ТЧ), анцистроновий час (АЧ), розчинний фібриноген-мономерний комплекс (РФМК), фактор Х (ФХ); для оцінювання антитромбінової системи визначали вміст антитромбіну-ІІІ (АТ-ІІІ), протеїну С; для характеристики стану фібринолітичної системи – вміст плазміногену, α2-антиплазміну, продуктів деградації фібриногену (ПДФ). Також визначали маркери тромбофілії та антифосфоліпідні антитіла. У розродженні перевагу надавали природним пологовим шляхам. Під час пологів застосовували механічну компресію нижніх кінцівок за допомогою спеціальних компресійних панчох (ступінь компресії 2). Через 12 год після пологів розпочинали проводити тромбопрофілактику низькомолекулярними гепаринами, препарат вибору – еноксапарин натрію. Через 48 год післяпологового періоду проводили порівняльний аналіз показників коагулограми для подальшого вирішення термінів проведення тромбопрофілактики. Результати. Аналіз сімейного тромботичного анамнезу виявив фактори ризику у 12 (28,6%) пацієнток основної групи. У близьких родичів першої лінії відзначали наявність тромбозу периферійних вен – 5 (41,7%) випадків, інфаркт міокарда у віці до 45 років – 3 (25,0%) випадки, тромбоемболія легеневої артерії – 1 (8,3%) випадок, транзиторна ішемічна атака головного мозку – 3 (25,0%). У контрольній групі тільки у 2 (6,6%) пацієнток у сімейному анамнезі у родичів першої лінії спостерігались випадки венозного тромбоемболізму. Аналіз згортальної системи демонструє достовірно вищі показники фібриногену (основна група – 5,3±0,2 г/л, контрольна група – 4,3±0,1 г/л; р0,05), функціональної активності ФХ (основна група – 149,3±3,1%, контрольна група – 107,3±2,7%; р0,05), РФМК (основна група – 15,9±1,2 мкг/мл, контрольна група – 7,8±0,9 мкг/мл; р0,05) та D-димеру (основна група – 4,4±0,25 мкг/мл, контрольна група – 0,7±0,2 мкг/мл; р0,05) у вагітних основної групи. Збільшення даних показників є предиктором тромбоутворення, активації згортання крові за внутрішнім шляхом зі зниженням антитромбінового резерву за рахунок ФХ. Під час кореляційного аналізу була встановлена наявність сильного прямого зв’язку (rThe improvement of the providing medical services quality to pregnant women remains an urgent issue in modern obstetrics. Women with perinatal losses deserve special attention, especially in the second half of pregnancy. Changes in the hemostasis system are an integral part of the development of pregnancy. The tendency to hypercoagulation has significant pathogenetic significance and can be the cause of a number of complications – miscarriage in the I trimester of pregnancy and preeclampsia, premature birth, antenatal fetal death (AFD) – in the II and III trimesters of pregnancy. Also, pregnancy is a background process for the activation of a number of diseases, in particular hereditary thrombophilia. The objective: to evaluate the changes in the hemostasis system in women with antenatal fetal death and the effectiveness of the use of low molecular weight heparins for the correction of disorders in the hemostasis system in this category of patients during childbirth and in the postpartum period. Materials and methods. 72 women were examined, including 42 pregnant women with AFD (main group) and 30 pregnant women with a physiological course of pregnancy, childbirth and the postpartum period (control group). The state of the hemostasis system was studied using a standard coagulogram. D-dimer was determined by immunoturbometric analysis. To assess the state of the hemostasis system, the following biochemical tests were used: procoagulant link – fibrinogen content and indicators: prothrombin index, activated partial thrombin time (APTT), thrombin time (TP), ancistrone time (AT), soluble fibrinogen-monomer complex (SFMC), factor X (FX); to evaluate the antithrombin system, the content of antithrombin-III (AT-III), protein C were determined; to characterize the state of the fibrinolytic system – the amount of plasminogen, α2-antiplasmin, fibrinogen degradation products (FDC). Thrombophilia markers and antiphospholipid antibodies were also determined. The preference was given to vaginal childbirth. During childbirth, mechanical compression of the lower limbs was applied using special compression stockings (compression level 2). In 12 hours after delivery thromboprophylaxis with low molecular weight heparins was started, the drug of choice being enoxaparin sodium. After 48 hours of the postpartum period, a comparative analysis of coagulogram indicators was performed to further determine the timing of thromboprophylaxis. Results. Analysis of family thrombotic anamnesis revealed risk factors in 12 (28.6%) patients of the main group. In close relatives of the first line, the presence of peripheral vein thrombosis was found – 5 (41.7%) cases, myocardial infarction under the age of 45 – 3 (25.0%) cases, pulmonary embolism – 1 (8.3%) case, transient ischemic attack of the brain – 3 (25.0%). In the control group only 2 (6.6%) patients had a family history of venous thromboembolism in first-line relatives. The analysis of the coagulation system shows significantly higher fibrinogen values (the main group – 5.3±0.2 g/l, the control group – 4.3±0.1 g/l; p0.05), functional FX activity (the main group – 149.3±3.1%, control group – 107.3±2.7%; p0.05), SFMC (main group – 15.9±1.2 μg/ml, control group – 7.8±0.9 μg/ml; p0.05) and D-dimer (main group – 4.4±0.25 μg/ml, control group – 0.7±0.2 μg/ml; p 0.05) in pregnant women of the main group. An increase in these indicators is a predictor of thrombus formation, activation of blood coagulation by the internal pathway with a decrease in the antithrombin reserve due to FX. During the correlation analysis, a strong direct relationship (r
Знайти схожі

2.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 4
Цікаві статті :
Жилка Н. Я. Ситуаційний аналіз проблеми материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення/ Н. Я. Жилка, О. С. Щербінська, І. П. Нецкар (стр.7-12)
Медведь В. І. Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.13-28)
Makurina G. I. Modern approaches to the correction of age-related skin changes in women/ G. I. Makurina [та ін.] (стр.29-34)
Гусєва А. Є. Вагітність і психоемоційні стресорні реакції. Фактор віку/ А. Є. Гусєва (стр.35-43)
Середа К. В. Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності/ К. В. Середа (стр.44-49)
Бенюк В. О. Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.50-58)
Василюк С. М. Ректальні кровотечі у вагітних/ С. М. Василюк [та ін.] (стр.59-65)
Бенюк В. О. Особливості мікробіому піхви та функціональної активності епітеліальних клітин при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії шийки матки у жінок перименопаузального віку/ В. О. Бенюк, В. М. Гончаренко, Т. Г. Ласкава (стр.66-73)
Сусідко О. М. Біоценоз вагінального тракту у пацієнток з безпліддям на тлі хронічного ендометриту / О. М. Сусідко, О. А. Лубковська, О. А. Ковалишин (стр.74-78)
Загородня О. С. Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції (Огляд літератури)/ О. С. Загородня, Ю. Б. Моцюк, Т. В. Амерханова (стр.79-84)
Вагінальний гель PAPILOCARE® – запитання та відповіді (стр.85-89)
Цікаві статті :
Знайти схожі


3.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 8
Цікаві статті :
Манжура О. П. Лікування та реабілітація пацієнток із цервікальною інтраепітеліальною неоплазією тяжкого ступеня/ О. П. Манжура, І. О. Маєвська (стр.7-14)
Коцюба О. Г. Розсіяний склероз та фертильність/ О. Г. Коцюба [та ін.] (стр.15-22)
Біла В. В. Динаміка неонатальних показників Перинатального центру м. Києва за 10 років діяльності/ В. В. Біла (стр.23-29)
Бенюк В. О. Комплексний підхід до терапії атрофічного вагініту та стресового нетримання сечі/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.30-38)
Вигівська Л. М. Аналіз перинатальних наслідків на фоні запропонованого лікувального комплексу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій/ Л. М. Вигівська [та ін.] (стр.39-46)
Жилка Н. Я. Роль гестагенів у лікуванні ендометріозу/ Н. Я. Жилка, О. С. Щербінська (стр.47-54)
Носенко О. М. Лактобактерії та молочна кислота у збереженні та відновленні жіночого здоров’я/ О. М. Носенко, Р. Я. Демидчик (стр.55-63)
Корчинська О. О. Сучасні погляди на метаболічні аспекти синдрому полікістозних яєчників/ О. О. Корчинська, І. І. Хаща, Т. Р. Шуміліна (стр.64-71)
Горбунова О. В. Комплексний підхід до лікування безпліддя у жінок з патологією ендометрія/ О. В. Горбунова, О. С. Щербінська, І. В. Ярова (стр.72-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі


4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вигівська Л. М., Бенюк В. О., Олешко В. Ф., Ковалюк Т. В., Усевич І. А., Бенюк С. В., Майданник І. В.
Назва : Аналіз перинатальних наслідків на фоні запропонованого лікувального комплексу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій
Паралельн. назви :Analysis of perinatal consequences against the background of the proposed treatment complex in pregnant women after the application of assisted reproductive technologies
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 39-46 (Шифр РУ16/2023/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
МАГНИЙ -- MAGNESIUM
РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перебіг вагітності, що настала внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), супроводжується численними ускладненнями, які впливають на показники перинатальної захворюваності та смертності. На сьогодні в Україні відсутній єдиний підхід щодо ведення жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТМета дослідження: оцінювання перинатальних наслідків на фоні впровадження запропонованого лікувального комплексу у жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТ. Матеріали та методи. Обстежено 249 вагітних, яких розподілено на три групи: І група – 94 жінки з трубно-перитонеальним, ІІ група – 87 жінок з ендокринним та ІІІ група – 68 жінок з чоловічим типом безплідності. Залежно від призначеної терапії жінок І, ІІ та ІІІ груп розподілено на такі підгрупи: підгрупа ІА – 49 вагітних з трубно-перитонеальним типом безпліддя, підгрупа ІІА – 48 вагітних з ендокринним типом безпліддя, підгрупа ІІІА – 36 вагітних з чоловічим фактором безпліддя, які отримували запропонований лікувально-профілактичний комплекс; підгрупа ІБ – 45 вагітних з трубно-перитонеальним типом безпліддя, підгрупа ІІБ – 39 вагітних з ендокринним типом безпліддя, підгрупа ІІІБ – 32 вагітні з чоловічим фактором безпліддя, яких спостерігали відповідно до загальноприйнятих стандартів надання акушерської допомоги. Результати. На фоні призначення запропонованого комплексу відзначено достовірне зниження частоти загрозливого викидня у жінок І групи на 41,6%, у жінок ІІ групи – на 37,1% (р0,05). У ІІ та ІІІ триместрах виявлено достовірне зменшення кількості випадків загрозливих пізніх мимовільних викиднів, плацентарної дисфункції, прееклампсії, синдрому затримки росту плода та зниження загрози передчасних пологів (р0,05). Суттєвим показником ефективності запропонованого лікувального комплексу є достовірне збільшення питомої ваги термінових пологів у жінок підгруп ІА та ІІА. Так, у 46 (93,8%) жінок підгрупи ІА та у 46 (95,8%) жінок підгрупи ІІА відбулись термінові пологи. Оцінюючи патологічні стани новонароджених, слід відзначити, що у дітей від породіль підгруп, які отримували запропонований комплекс, у достовірно меншій кількості випадків діагностували синдром дихальних розладів (р0,05), внутрішньошлуночкові крововиливи (р0,05), гіпоксично-ішемічну енцефалопатію (р0,05) та антенатальне інфікування (р0,05). Висновки. Ефективність запропонованого лікувального комплексу та комплексу психоемоційної корекції у вагітних після застосування ДРТ підтверджується достовірно кращим перебігом І, ІІ та ІІІ триместрів гестації, достовірно кращим перебігом пологів, що відображалось у збільшенні кількості випадків термінових пологів та зменшенні – ускладнень під час пологів та кесаревих розтинів. Покращення перинатальних наслідків на фоні використання запропонованого лікувального комплексу та комплексу психоемоційної корекції у новонароджених від породіль після застосування ДРТ підтверджується достовірно більшою масою тіла новонароджених, достовірно меншою кількістю новонароджених з низькою гестаційною масою тіла, достовірно вищою оцінкою за шкалою Апгар, достовірно меншою кількістю випадків патологічних і транзиторних станів та достовірно меншою тривалістю перебування породіль і новонароджених в акушерському стаціонарі, а також відсутністю випадків ранньої неонатальної та перинатальної смерті серед новонародженихThe course of pregnancy that occurs as a result of the application of assisted reproductive technologies is accompanied by numerous complications that affect the indicators of perinatal morbidity and mortality. Nowadays in Ukraine, there is no unified approach to the management of women whose pregnancy occurred as a result of ART application, which determined the direction of this workThe objective: to assess perinatal consequences against the background of the introduction of the proposed treatment complex in women whose pregnancy occurred as a result of the application of assisted reproductive technologies. Materials and methods. 249 pregnant women were examined, which were divided into: group I – 94 women with tubo-peritoneal, group II – 87 women with endocrine and group III – 68 women with male types of infertility. Depending on the prescribed therapy, women of groups I, II and III are divided into: subgroup IA – 49 pregnant women with tubo-peritoneal, subgroup IIA – 48 pregnant women with endocrine, subgroup IIIA – 36 pregnant women with male factor of infertility who received the proposed therapeutic and preventive complex; subgroup IB – 45 pregnant women with tubo-peritoneal, subgroup IIB – 39 pregnant women with endocrine, subgroup IIIB – 32 pregnant women with male factor of infertility, which were observed in accordance with generally accepted standards of obstetric care. Results. Against the background of prescribing the proposed complex, there was a significant decrease in the frequency of threatened miscarriage in women of Group I by 41.6%, in women of Group II by 37.1% (p0.05). In the second and third trimesters, there was a significant decrease in the number of cases of threatening late spontaneous miscarriages, threatening premature birth, placental dysfunction, preeclampsia, and fetal growth retardation syndrome (p0.05). A significant indicator of the effectiveness of the proposed treatment complex is a significant increase in the proportion of urgent labor in women of subgroups IA and IIA. Thus, 46 (93.8%) women of subgroup IA and 46 (95.8%) women of subgroup IIA had urgent labor. Assessing the pathological conditions of newborns, it should be noted that in children from women in labor of subgroups who received the proposed complex, respiratory disorders syndrome (p0.05), intraventricular hemorrhages (p0.05), hypoxic-ischemic encephalopathy (p0.05), and cases of antenatal infection (p0.05) were determined in a significantly smaller number of cases. Conclusions. The effectiveness of the proposed treatment complex and the complex of psychoemotional correction in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies is confirmed by a reliably better course of the first, second and third trimesters of pregnancy, a reliably better course of Labor, which was reflected in an increase in cases of urgent labor and a decrease in cases of complications in childbirth, which was reflected in a significant decrease in the number of cesarean sections. Improvement of perinatal consequences against the background of the use of the proposed treatment complex and the complex of psychoemotional correction in newborns from women in labor after the use of assisted reproductive technologies is confirmed by a significantly larger mass of newborns, a significantly smaller number of newborns with low gestational weight, a significantly higher Apgar score, a significantly smaller number of cases of pathological and transient conditions, and a significantly shorter duration of stay of women in labor and newborns in an obstetric hospital, as well as the absence of cases of early neonatal and perinatal mortality among newborns
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. О., Гончаренко В. М., Ковалюк Т. В., Олешко В. Ф., Бенюк С. В., Пучко М. С., Россовська М. Є.
Назва : Комплексний підхід до терапії атрофічного вагініту та стресового нетримання сечі
Паралельн. назви :Comprehensive approach to the treatment of atrophic colpitis and stress urinary incontinence
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 30-38 (Шифр РУ16/2023/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ С МАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ИЗЛУЧЕНИЯ -- LASER THERAPY, LOW-LEVEL
ПЕССАРИИ -- PESSARIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стресове нетримання сечі та атрофічний вагініт є одними з найбільш поширених патологій у жінок у пізньому репродуктивному та пременопаузальному віці, які виникають на фоні прогресування естрогенової недостатності у пізньому репродуктивному віці. В останні роки з метою корекції проявів генітоуринарного синдрому (ГУС) у клінічній практиці активно застосовують лазерну енергію. Особливість лазерної технології полягає у використанні пакета (послідовності) лазерних імпульсів з низькою щільністю енергії, тривалість і частота яких запрограмована таким чином, що, справляючи глибокий тепловий ефект, не допускається абляції тканиниМета дослідження: оцінювання ефективності комплексного підходу у лікуванні атрофічного вагініту та стресового нетримання сечі у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку. Матеріали та методи. Обстежено 69 жінок у віці 45–55 років з проявами ГУС. У всіх жінок досліджували інтенсивність вагінальних симптомів, вплив нетримання сечі на якість життя, симптоми нетримання сечі, жіночу сексуальність, рН піхви та виконували світломікроскопічне та морфометричне дослідження біоптатів піхви. З метою лікування жінкам пропонували 3 сеанси терапії СО2-лазером та призначали вагінальні супозиторії, до складу яких входять природні речовини з вираженими регенеративними, антисептичними, протизапальними та імуностимулювальними властивостями. Загальний термін лікування становив 8 міс. Результати. Середнє значення рН піхвового вмісту у пацієнток з ГУС становило 4,9±0,3. Серед вагінальних симптомів переважали скарги на печіння і поколювання, сухість і свербіж у піхві та зовнішніх статевих органах. За шкалою D. Barlow 6 (8,7%) та 12 (17,4%) респонденток оцінювали наявні симптоми в 1 та 2 бали. За результатами опитувальника UDI-6 достовірна більшість жінок скаржилась на втрату сечі, пов’язану з кашлем, чиханням чи сміхом, з необхідністю термінового сечовипускання, та втрату невеликої кількості сечі, не пов’язану з фізичним навантаженням. Під час світломікроскопічного та морфометричного аналізу біоптатів встановлено наявність значного стоншення вагінального епітелію зі зменшенням клітин проміжного рядку, зниженням вмісту глікогену у цитоплазмі та згладженістю базального рельєфу. Висновки. Ефективність запропонованого лікувального комплексу підтверджується достовірним зменшенням кількості вагінальних симптомів, збільшенням кількості жінок, які оцінювали інтенсивність наявної симптоматики за шкалою D. Barlow в 1 та 2 бали, зменшенням кількості жінок із симптомами нетримання сечі за результатами опитувальника UDI-6 та збільшенням кількості жінок з незначним та легким ступенями нетримання сечі за результатами опитувальника ICIQ-SF. Позитивний ефект запропонованого комбінованого лікувального комплексу на стан слизової оболонки піхви підтверджувався активацією процесів ремоделювання, що відображалось у підвищенні проліферативної активності багатошарового плоского незроговілого епітелію у відповідь на фототермічний лазерний впливStress urinary incontinence and atrophic colpitis are among the most common pathologies in women in late reproductive and premenopausal age, which occur against the background of the progression of estrogen deficiency in late reproductive age. In recent years, laser energy has been actively used in clinical practice to correct the manifestations of genitourinary syndrome. A special feature of laser technology is the use of a package (sequence) of laser pulses with a low energy density, the duration and frequency of which are programmed in such a way that, providing a deep thermal effect, tissue ablation is not allowed The objective: to evaluate the effectiveness of an integrated approach in the treatment of atrophic colpitis and stress urinary incontinence in women of late reproductive and premenopausal age. Materials and methods. 69 women aged 45-55 years with manifestations of GUS were examined. In all women, the intensity of vaginal symptoms, the effect of urinary incontinence on quality of life, urinary incontinence symptoms, female sexuality, vaginal pH were examined, and light-microscopic and morphometric studies of vaginal biopsies were performed. For the purpose of treatment, women were offered 3 sessions of therapy, of a CO2-laser and the appointment of vaginal suppositories, which include natural substances with expressed regenerative, antiseptic, anti-inflammatory and immunostimulating properties. The total duration of treatment was 8 months. Results. The average pH value of vaginal contents in patients with Hus was 4.9±0.3. Complaints of burning and tingling, dryness and itching in the vagina and external genitalia prevailed among vaginal smptomas. On the D.Barlow scale 6 (8.7%) and 12 (17.4%) respondents rated their symptoms at 1 and 2 points. According to the results of the UDI-6 questionnaire, a significant majority of women complained of loss of urine associated with coughing, sneezing or laughing, loss of urine associated with the need for urgent urination, and loss of a small amount of urine not associated with physical activity. Light-microscopic and morphometric analysis of biopsies revealed the presence of significant thinning of the vaginal epithelium with a decrease in the cells of the intermediate line, a decrease in the content of glycogen in the cytoplasm and smoothness of the basal relief. Conclusions. The effectiveness of the proposed treatment complex is confirmed by a significant decrease in the number of vaginal symptoms, an increase in the number of women who evaluated the intensity of existing symptoms on a D Barlow scale scores of 1 and 2 points, a decrease in the number of women with urinary incontinence symptoms in the UDI-6 questionnaire, and an increase in the number of women with mild to mild urinary incontinence in the ICIQ-SF questionnaire. The positive effect of the proposed combined complex on the condition of the vaginal mucosa was confirmed by activation of remodeling processes, which was reflected in an increase in the proliferative activity of multilayer flat non-keratinized epithelium in response to photothermal laser exposure
Знайти схожі

6.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 4
Цікаві статті :
Бенюк В. О. Сучасні аспекти етіології та патогенезу гіперпластичних процесів ендометрія/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.7-18)
Жук С. І. Особливості менеджменту анемії у вагітних, які перехворіли на СОVID-19/ С. І. Жук, Т. В. Лобастова, О. А. Таран (стр.19-22)
Голяновський О. В. Клінічний випадок розродження вагітної з Vasa previa на фоні Placenta previa/accreta/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.23-29)
Кузнєцова І. В. Труднощі терапії аеробного вагініту і шляхи їхнього подолання/ І. В. Кузнєцова (стр.30-35)
Лахно І. В. Стан автономної нервової регуляції плода у жінок з синдромом "короткої шийки"/ І. В. Лахно, С. В. Коровай (стр.36-39)
Жилка Н. Я. Інтеграція послуг з акушерства і гінекології на рівень первинної медичної допомоги в Україні/ Н. Я. Жилка, Г. О. Слабкий, О. С. Щербінська (стр.40-47)
Mueller A. Лікування за допомогою інтравагінального гелю з діоксидом кремнію, селенітом і лимонною кислотою з метою сприяння регресії ASC-US, LSIL, ASC-H, HSIL, покращенню статусу щодо р16/Кі67 і кліренсу ВПЛ з високим ризиком у матеріалі з шийки матки/ A. Mueller, M. Sailer, P. A. Regidor (стр.48-57)
Бенюк В. О. Корекція уродинамічних порушень у жінок з генітоуринарним синдромом шляхом застосування фракційного СО2-лазера/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.58-62)
Горбунова О. В. Порівняльний аналіз сучасних підходів до корекції гіперпролактинемії у дівчат-підлітків із порушеннями менструальної функції/ О. В. Горбунова, І. О. Юрченко (стр.63-69)
Кротік О. І. Особливості системного і місцевого імунітету у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі/ О. І. Кротік (стр.70-75)
Кузьоменська М. Л. Перебіг вагітності і розродження у жінок з рубцем на матці після міомектомії із застосуванням ендоскопічних технологій/ М. Л. Кузьоменська, С. Л. Чирва (стр.76-82)
Мамчур В. Й. Комбіновані препарати у локальній терапії інфекційних вульвовагінітів - пріоритетний напрямок сьогодення/ В. Й. Мамчур, С. М. Дронов (стр.83-92)
Іщак О. М. Віддалені наслідки оперативного лікування апоплексії яєчника/ О. М. Іщак (стр.93-98)
Корнацька А. Г. Особливості мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки/ А. Г. Корнацька [та ін.] (стр.99-105)
Цікаві статті :
Знайти схожі


7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. О., Гончаренко В. М., Пучко М. С., Момот А. А., Ковалюк Т. В., Половинка В. О.
Назва : Корекція уродинамічних порушень у жінок з генітоуринарним синдромом шляхом застосування фракційного СО2-лазера
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 58-62 (Шифр РУ16/2021/4)
MeSH-головна: МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL
ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ -- LASERS, GAS
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ С МАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ИЗЛУЧЕНИЯ -- LASER THERAPY, LOW-LEVEL
Анотація: Стаття присвячена корекції уродинамічних порушень у жінок з генітоуринарним синдромом шляхом застосування фракційного СО2-лазера. Сьогодні розвиток генітоуринарного синдрому є актуальною проблемою серед жінок різного віку.Результати дослідження свідчать, що метод лазерної фракційної абляції вагінального епітелію та вульви MonaLisaTouch є високоефективним порівняно з місцевою гормональною терапією і може бути рекомендований як монотерапія урогінекологічних розладів та дисфункції тазового дна
Знайти схожі

8.

Назва журналу :Репродуктивная эндокринология -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Застосування препаратів статевих стероїдних гормонів у жінок під час пандемії COVID-19 (стр.9-16)
Татарчук Т. Ф. Гіперплазія ендометрія: сучасні підходи до діагностики та лікування. Огляд літератури та власний досвід/ Т. Ф. Татарчук [та ін.] (стр.18-27)
Антипкін Ю. Г. Морфологічні особливості формування піноподій ендометрія під час лютеїнізуючої фази в жінок із попередньою невдалою імплантацією/ Ю. Г. Антипкін [та ін.] (стр.28-33)
Мєліхова Т. В. Оптимізація діагностичних досліджень у пацієнток із аденоміозом та/або гіперпластичними процесами ендометрія/ Т. В. Мєліхова [та ін.] (стр.34-39)
Калугіна Л. В. Больовий синдром при аденоміозі. Пошук нових ланок патогенезу та можливості негормональної корекції/ Л. В. Калугіна, К. С. Павлова (стр.40-44)
Черняк М. М. Сучасні погляди на оперативні втручання при ендометріозі. Огляд літератури/ М. М. Черняк, О. О. Корчинська (стр.45-52)
Тутченко Т. М. Епідеміологічні та клінічні тенденції інфекцій, що передаються статевим шляхом. Огляд літератури/ Т. М. Тутченко [та ін.] (стр.55-62)
Бенюк В. О. Нові підходи до профілактики рецидивів гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.63-66)
Beniuk V. O. New approaches to prophylaxis of endometrium hyperplasia relaps in premenopausal women/ V. O. Beniuk [et al.] (стр.67-72)
Резніченко Г. І. Пошук шляхів до менопаузальної гормональної терапії та корекції бактеріального вагінозу на фоні клімактеричного синдрому/ Г. І. Резніченко, Н. Ю. Резніченко (стр.73-78)
Ковальов О. О. Роль екстракту Vitex agnus-castus ze 440 у терапії циклічної мастодинії в жінок із непухлинним ураженням молочних залоз/ О. О. Ковальов, Л. І. Алівапова (стр.79-82)
Рожковська Н. М. Аналіз результатів комбінованого лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії в жінок репродуктивного віку/ Н. М. Рожковська, І. З. Гладчук, Н. М. Каштальян (стр.83-88)
Акуліна О. О. Ефективність місцевого застосування антисептичного засобу з молекулою октенідину дигідрохлориду в лікуванні жінок із ASC-US та LSIL, які курять/ О. О. Акуліна (стр.90-96)
Жук С. І. Преконцепційна профілактика порушень лактації у жінок із фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз/ C. I. Жук, В. К. Кондратюк, К. О. Кондратюк (стр.97-100)
Berlinska L. I. Maternal factors of pre-eclampsia development/ L. I. Berlinska [et al.] (стр.102-106)
Кравченко О. В. Плацентарна дисфункція як базова патологія перинатальних ускладнень/ О. В. Кравченко (стр.107-112)
Bezerra Espinola M. S. Інозитол і вітамін D можуть природним чином захистити від ризику COVID-19 репродуктивну систему людини та жінок, яким проводять ДРТ/ M. S. Bezerra Espinola, M. Bertelli, M. Bizzarri (стр.113-117)
Rettenbacher M. ІІІ фаза багатоцентрового дослідження з порівняння ефективності й безпеки препаратів Бемфола та Гонал-Ф у жінок, яким проводять стимуляцію яєчників для IVF/ M. Rettenbacher, A. N. Andersen, J. A. Garcia-Velasco (стр.118-124)
Потреба і норми споживання життєво важливих нутрієнтів у вагітних (стр.125-128)
Цікаві статті :
Знайти схожі


9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. О., Гінзбург В. Г., Говсєєв Д. О., Олешко В. Ф., Ковалюк Т. В., Кравченко Ю. В., Лучко А. С.
Назва : Нові підходи до профілактики рецидивів гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 2. - С. 63-66 (Шифр РУ6/2021/2)
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Анотація: Включення препарату Депапілін® до базисної терапії гіперплазії ендометрія в жінок пременопаузального віку є патогенетично обґрунтованим у зв’язку з комплексним впливом компонентів препарату на екстрагонадний синтез естрогенів та антипроліферативним впливом на ендометрій
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Здоров’я жінки -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Гичка Н. М. Запальні захворювання органів малого тазу: сучасні уявлення про етіологію, принципи діагностики та лікування/ Н. М. Гичка, О. А. Щерба, Л. Д. Ластовецька (стр.7-14)
Носенко Е. Н. Профилактика больших акушерских синдромов у беременных с резистентностью к биодоступному прогестерону/ Е. Н. Носенко (стр.15-20)
Романенко І. Ю. Акушерські та перинатальні наслідки у жінок із загорозою переривання вагітності, які проживають у зоні збройного конфлікту/ І. Ю. Романенко (стр.21-24)
Benyuk V. O. Modern view of intra- and post-operative blood loss prevention during hysteroresectoscopy in patients with submucous uterine leiomyoma/ V. O. Benyuk [et al.] (стр.25-29)
Буднік Т. В. Фітотерпія як складова клінічного рішення при тактиці відтермінованого призначення антибактеріального лікування дітям із урологічною симптоматикою на амбулаторному етапі/ Т. В. Буднік (стр.30-37)
Бенюк В. О. Оптимізація методів профілактики накопичення внутрішньоматкової рідини у жінок у постменопазуальний період/ В. О. Бенюк, А. В. Кузьміна, Т. В. Ковалюк (стр.38-41)
Головач И. Ю. Перигравидарный менеджмент ревматических заболеваний/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.42-52)
Курочка В. В. Стан лактації у породіль залежно від сімейного становища/ В. В. Курочка, Н. П. Королюк, С. В. Бенюк (стр.53-55)
Бенюк В. О. Результати лікування хворих з поліпами ендометрія при застосуванні диферинційованого періоду/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.56-59)
Подольський Вл. В. Особливості змін вагінальної мікробіоти у жінок фертильного віку як можливий механізм виникнення хронічних запальних захворювань статевих органів та сучасні можливості корекції/ Вл. В. Подольський, В. В. Подольський (стр.60-64)
Косаківська І. А. "Атипова" аденотомія у дітей/ І. А. Косаківська (стр.65-69)
Марушко Ю. В. Результати застосування комбінованого препарату магнію і вітаміну В6 у дітей із поєднаним перебігом хронічного гастродуоденіту та первинної артеріальної гіпертензії/ Ю. В. Марушко [та ін.] (стр.70-74)
Gladchuk I. Z. Laparoscopic myomectomy in women with redroductive intentions (Literature review)/ I. Z. Gladchuk, G. V. Shitova, N. A. Zarzhitska (стр.75-79)
Гладчук І. З. Лапароскопічна консервативна міомектомія у пацієнток із репродуктивними намірами (огляд літератури)/ І. З. Гладчук, Г. В. Шитова, Н. А. Заржицька (стр.80-85)
Цікаві статті :
Знайти схожі


 1-10    11-20   21-30   31-41   41-41 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)