Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Ковзун, О. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 105
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тронько М. Д., Пушкарьов В. М., Ковзун О. І., Соколова Л. К., Пушкарьов В. В.
Назва : Епігенетика, клітинний цикл та метаболізм стовбурових клітин. Формування інсулін-продукуючих клітин
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 36-46 (Шифр МУ65/2022/18/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
ЭПИГЕНОМИКА -- EPIGENOMICS
КЛЕТОЧНЫЙ ЦИКЛ -- CELL CYCLE
ИНСУЛИН-СЕКРЕТИРУЮЩИЕ КЛЕТКИ -- INSULIN-SECRETING CELLS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Диференціація стовбурових клітин (SC) вимагає низки перебудов хроматину для встановлення клітинної ідентичності. Посттрансляційні модифікації гістонів зазвичай регулюють динаміку гетерохроматину. Гістони піддаються різним модифікаціям, таким як ацетилювання, метилювання, фосфорилювання та убіквітинування, і таким чином сприяють регуляції стану хроматину та транскрипційній активності. Хімічно стабільний патерн метильованих гістонів сприяє клітинній пам’яті щодо зовнішніх стимулів, підтримуючи рівні транскрипції адаптивних генів навіть після усунення сигналів навколишнього середовища. Модифікації хроматину відіграють важливу роль у дозріванні клітин острівців підшлункової залози, встановленні схеми секреції, яка стимулює регуляцію секреції інсуліну. МікроРНК, клас ендогенних малих некодуючих РНК в еукаріотів, є важливими регуляторами експресії генів на рівні посттранскрипційних механізмів. МікроРНК регулюють секрецію інсуліну, розвиток підшлункової залози та диференціювання β-клітин. Плюрипотентні SC характеризуються високою швидкістю проліферації, здатністю до самовідновлення та потенціалом диференціації у різні типи клітин. Ця швидка проліферація зумовлена модифікованим клітинним циклом, який дозволяє клітинам швидко переходити від синтезу ДНК до поділу клітини за рахунок скорочення часу проміжних (G1 і G2) фаз. Канонічний сигнальний шлях WNT/β-катеніну характеризується як основний драйвер росту та проліферації клітин. Під час G1 сигналінг WNT індукує перехід до S-фази. Порівняно з їхніми соматичними аналогами плюрипотентні SC демонструють високу швидкість гліколізу, подібну до аеробного гліколізу в ракових клітинах, — явище, відоме як ефект Варбурга, яке є важливим для підтримки властивостей SC. У стовбурових клітинах позаклітинне надходження Ca2+ в цитоплазму опосередковується головним чином депо-керованими Ca2+-каналами. Показано, що позаклітинний кальцій сприяє проліферації SC, а отже, може брати участь в трансплантаційній терапіїStem cell (SC) differentiation requires a series of chromatin rearrangements to establish cell identity. Posttranslational modifications of histones usually regulate the dynamics of heterochromatin. Histones are subjected to various modifications, such as acetylation, methylation, phosphorylation and ubiquinination, and thus contribute to regulation of chromatin status and transcriptional activity. The chemically stable pattern of methylated histones promotes cellular memory relative to external stimuli, maintaining transcription levels of adaptive genes even after elimination of environmental signals. Chromatin modifications play an important role in the maturation of pancreatic islet cells, the establishment of a secretion pattern that stimulates the regulation of insulin secretion. MicroRNAs, a class of endogenous small noncoding RNAs in eukaryotes, are important regulators of gene expression at the level of posttranscriptional mechanisms. MicroRNAs regulate insulin secretion, pancreatic development, and β-cell differentiation. Pluripotent SCs are characterized by a high rate of proliferation, the ability to self-repair and the potential for differentiation in different cell types. This rapid proliferation is due to a modified cell cycle that allows cells to rapidly transition from DNA synthesis to cell division by reducing the time of gap (G1 and G2) phases. The canonical WNT/β-catenin signaling pathway is characterized as a major driver of cell growth and proliferation. At G1, WNT signaling induces a transition to the S-phase. Compared to their somatic counterparts, pluripotent SCs exhibit a high rate of glycolysis similar to aerobic glycolysis in cancer cells, a phenomenon known as the Warburg effect, which is important for maintaining SC properties. In stem cells, the extracellular influx of Ca2+ into the cytoplasm is mediated mainly by depot-controlled Ca2+ channels. Extracellular calcium has been shown to promote SC proliferation and thus may be involved in transplant therapy
Знайти схожі

Назва журналу :Міжнародний ендокринологічний журнал -2022р. т.18,N 3
Цікаві статті :
Kavuran E. Validity and reliability study of diabetes fatalism scale in turkish patients with type 2 diabetes/ E. Kavuran, E. Yildiz (стр.6-11)
Дінець А. В. Комплексний підхід в лікуванні ожиріння: ефективність застосування агоніста глюкагоноподібного пептиду 1 та дозованого фізичного навантаження/ А. В. Дінець [та ін.] (стр.12-19)
Jayachandra. A study of heart rate variability in diabetic mellitus patients/ Srinivasa Jayachandra, Satyanath Reddy Kodidala (стр.20-23)
Пасєчко Н. В. Тривога та депресія у жінок репродуктивного віку з ураженнями щитоподібної залози/ Н. В. Пасєчко, В. М. Кульчинська (стр.24-29)
Сорокман Т. В. Діагностичне значення антимюллерового гормону в дівчат-підлітків із синдромом полікістозних яєчників/ Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, В. Г. Остапчук (стр.30-35)
Тронько М. Д. Епігенетика, клітинний цикл та метаболізм стовбурових клітин. Формування інсулін-продукуючих клітин/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.36-46)
Кирилюк М. Л. Патогенез діабетичного макулярного набряку: роль прозапальних та судинних факторів. Огляд літератури/ М. Л. Кирилюк, С. А. Сук (стр.47-50)
Гончарова О. А. Асоціативні зв’язки між ожирінням і ступенем забезпеченості вітаміном D як чинником ризику первинного гіперпаратиреозу/ О. А. Гончарова, В. М. Дубовик (стр.51-54)
Нетяженко В. З. Клінічний випадок масивної тромбоемболії легеневої артерії у молодого чоловіка з ожирінням/ В. З. Нетяженко [та ін.] (стр.55-59)
Ляшук П. М. Синдром Ларона: клініка, діагностика (клінічний випадок)/ П. М. Ляшук [та ін.] (стр.60-63)
Шкала Л. В. Диференційований пошук захворювання у пацієнта з гіпертиреозом при превалюючому синдромі серцево-судинних порушень. Клінічний випадок/ Л. В. Шкала, Т. Й. Мальчевська, О. В. Шкала (стр.64-68)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Левчук Н. І., Лукашеня О. С., Ковзун О. І.
Назва : Експериментальне моделювання метаболічного синдрому, індукованого дієтою, у лабораторних тварин
Паралельн. назви :Experimental modeling of diet-induced metabolic syndrome in laboratory animals
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 298-310 (Шифр ЕУ5/2021/26/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ДИЕТА -- DIET
МОДЕЛИ СТРУКТУРНЫЕ -- MODELS, STRUCTURAL
Анотація: Розуміння причин виникнення, діагностики, профілактики та лікування метаболічного синдрому (МС) залишається пріоритетним напрямком сучасної ендокринології. Це симптомокомплекс, який характеризується основними клінічними проявами — збільшенням маси тіла, порушенням толерантності до глюкози, дисліпідемією, артеріальною гіпертензією та інсулінорезистентністю (ІР). Наразі він є одним із найскладніших і найнебезпечніших захворювань, що передує виникненню цукрового діабету 2-го типу і розвитку серцево-судинних ускладнень, які є основними причинами смертності населення. Враховуючи стрімке зростання захворюваності впродовж останніх років у всіх країнах світу, виникає потреба в проведенні експериментів на тваринах із метою здобуття нових знань про механізми розвитку патологічного процесу та окремих її проявів, використання лікарських сполук для їх безпечного застосування та корекції цього стану. Для експериментального моделювання МС найчастіше надають перевагу дослідам на щурах або мишах. Цей огляд літератури присвячено порівняльному аналізу та короткому опису експериментального моделювання МС, індукованого дієтою, у гризунів. Розглянуто основні типи дієт (високожирова (ВЖД), високовуглеводна та висококалорійна комбінована (ВККД)) і висвітлено відмінності прояву патологічного стану за різних умов харчування у тварин залежно від їх виду, лінії, статі, віку, умов і тривалості експерименту. Було показано, що ступінь вираженості розвитку біохімічних і патоморфологічних змін, характерних для метаболічних порушень, залежить від типу та відсоткового вмісту компонентів дієти. Відтворення умов моделювання і неоднорідність прояву МС у тварин створює певні труднощі при обґрунтуванні отриманих наукових результатів відповідно до поставленої мети дослідження. Саме ці обставини привертають підвищений науково-практичний інтерес зі сторони дослідниківUnderstanding the causes of occurrence, diagnosis, prevention and treatment of metabolic syndrome (MS) remains a priority of modern endocrinology. This is a symptom complex characterized by the main clinical manifestations such as an increase in body weight, impaired glucose tolerance, dyslipidemia, arterial hypertension and insulin resistance (IR). It is currently one of the most complex and dangerous diseases, preceding the onset of type 2 diabetes and the development of cardiovascular complications, which are the main causes of mortality in the population. Considering the rapid increase in morbidity in recent years in all countries, it became necessary for experiments on animals to gain new knowledges about the mechanisms of the pathological process development and its some manifestations, the use of drug compounds for their safe use and correction of this condition. Rats and mice are most often preferred for experimental modeling of MS among laboratory animals. This literature review is devoted to a comparative analysis and brief description of experimental modeling of diet-induced MS in rodents. The main types of diets (high-fat, high-carbohydrate, high-calorie combined) are discussed the drug compounds and the differences in the manifestation of pathological state under various nutritional conditions in animals, depending on their species, line, sex, age, conditions and experiment duration are also highlighted in the article. It was shown that the severity of biochemical and pathomorphological changes characteristic of metabolic disorders depends on the type and percentage of diet components. The reproduction of modeling conditions and the heterogeneity of MS manifestation in animals creates certain difficulties in substantiating the obtained scientific results in accordance with the stated purpose of the study. It is these circumstances that attract increased scientific and practical interest on the part of researchers
Знайти схожі

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 2
Цікаві статті :
Зурнаджи Л. Ю. Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином/ Л. Ю. Зурнаджи [та ін.] (стр.105-118 )
Кіро Л. С. Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості/ Л. С. Кіро [та ін.] (стр.119-127)
Писарук А. В. Простий метод оцінки темпу старіння для скринінгу здоров’я населення/ А. В. Писарук [та ін.] (стр.128-136)
Ткаченко В. М. Вплив пасивного куріння батьків на стан тимуса та надниркових залоз їхніх нащадків на тлі механічної рани/ В. М. Ткаченко (стр.137-144)
Мамотенко А. В. Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму/ А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова (стр.145-151)
Зінич О. В. Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при укровому діабеті/ О. В. Зінич, В. В. Корпачев, В. В. Ховака (стр.152-159)
Соколова Л. К. Ефекти вітаміну D при різних патологіях/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.160-178)
Соколова Л. К. Предіабет і метаболічний синдром. Характеристика і маркери/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.179-187)
Коваленко А. Є. Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних/ А. Є. Коваленко, В. І. Медведь, М. В. Остафійчук (стр.188-198)
Гуржій О. В. Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку/ О. В. Гуржій (стр.199-204)
Тронько М. Д. Результати роботи ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України" за 2020 рік/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.205-220)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 4
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.326-335)
Замотаєва Г. А. Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1β та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб/ Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура (стр.336-342)
Кравченко В. І. Антропометричні, біохімічні та актиграфічні характеристики популяційного зразка випадково відібраних дорослих сільських мешканців України, у яких раніше не було встановлено діагнозу «цукровий діабет»/ В. І. Кравченко [та ін.] (стр.343-356)
Калинська Л. М. Вплив дапагліфлозину на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно- адренокортикальної системи та функцію кори надниркових залоз у щурів із цукровим діабетом 2-го типу/ Л. М. Калинська, О. І. Ковзун (стр.357-365)
Захарченко Т. Ф. Автоімунні захворювання щитоподібної залози та основні маркери їх патогенезу і діагностики/ Т. Ф. Захарченко, В. І. Кравченко (стр.366-375)
Тронько М. Д. Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи/ М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов (стр.376-395)
Няньковська О. С. Метаболічний синдром – дієтологічні рекомендації та нутрицевтична корекція/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.396-408)
Булдигіна Ю. В. Персоналізація лікування хвороби Грейвса на підставі клініко-імунологічних характеристик перебігу захворювання/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.409-419)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Соколова Л. К., Бельчіна Ю. Б., Черв’якова С. А. , Пушкарьов В. В., Фурманова О. В., Ковзун О. І., Пушкарьов В. М., Тронько М. Д.
Назва : Рівень аполіпопротеїну А1 у хворих на цукровий діабет і коморбідні захворювання на тлі COVID-19
Паралельн. назви :The level of apolipoprotein A1 in patients with diabetes mellitus and comorbid diseases on the background of COVID-19
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 263-270 (Шифр ЕУ5/2021/26/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АПОЛИПОПРОТЕИН A-I -- APOLIPOPROTEIN A-I
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
Анотація: Підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та аполіпопротеїну А1 (ApoA1) у плазмі асоціюється зі зниженим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Окрім потенційної кардіопротекторної функції, ЛПВЩ та ApoA1, основні аполіпопротеїни ЛПВЩ, також мають протидіабетичні властивості. Мета. Метою дослідження було визначити рівень ApoA1 у крові хворих на цукровий діабет (ЦД), коронавірусну інфекцію 2019 року (COronaVIrus Disease 2019, COVID‑19) та інші супутні захворювання (n=81), а також вплив цукрознижувальних препаратів на рівень ApoA1. Матеріал і методи. ApoA1 визначали за допомогою наборів для імуноферментного аналізу («Elabscience», США); вимірювання проводили при оптичній довжині хвилі 450 нм. Результати. Рівень ApoA1 у крові хворих на ЦД і, особливо, на COVID‑19 був значно нижчим, ніж у крові здорових людей. На рівень АроА1 впливають супутні захворювання. Хронічний автоімунний тиреоїдит (ХАТ), хронічна ниркова недостатність (ХНН) та артеріальна гіпертензія (АГ) призводять до вірогідного зниження рівня ApoA1 в крові. Лікування метформіном, або у вигляді монотерапії, або в поєднанні з іншими препаратами (переважно інсуліном), суттєво не впливає на рівень ApoA1 порівняно зі середнім показником для всієї групи. У хворих, які отримували сульфонілсечовину (СС), рівень ApoA1 значно нижчий від середнього рівня для групи та норми. Значний позитивний вплив на кількість ApoA1 у плазмі спостерігався у хворих, які отримували комбінацію препаратів з інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози‑2 (НЗКГ‑2і, sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors, iSGLT2) та, особливо, інгібіторами дипептидилпептидази‑4 (ДПП‑4і, dipeptidyl peptidase‑4 inhibitors, DPP‑4i). Обговорюються можливі механізми зниження рівня ApoA1 за умов захворювання на COVID‑19 та ЦД. Висновок. Таким чином, рівень ApoA1 може бути одним із перспективних маркерів тяжкого перебігу COVID‑19Increased levels of high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) and apolipoprotein A1 (ApoA1) in plasma is associated with a reduced risk of developing cardiovascular diseases (CVD). In addition to its potential cardioprotective function, HDL and ApoA1, the main HDL apolipoprotein, also have antidiabetic properties. Aim. The aim of the study was to determine the level of ApoA1 in the blood of patients (n=81) with diabetes, COVID‑19, other comorbidities, as well as the effect of hypoglycemic drugs on apolipoprotein levels. Material and methods. ApoA1 was determined using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) kits (Elabscience, USA). The measurements were performed at an optical wavelength of 450 nm. Results. The level of ApoA1 in the blood of patients with diabetes and especially with COVID‑19 was significantly lower than in the blood of healthy people. The level of ApoA1 is affected by comorbidities. Chronic autoimmune thyroiditis, chronic renal failure and arterial hypertension lead to a probable decrease in blood lipoprotein levels. Treatment with metformin, either in combination with other drugs (mainly insulin) or as monotherapy, does not significantly affect the level of ApoA1 compared to the entire group average. In patients treated with sulfonylurea, the level of ApoA1 is significantly lower than the average level for the group and the norm. A significant positive effect on the amount of ApoA1 in plasma was observed in patients treated with a combination of drugs with sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors and especially dipeptidyl peptidase‑4 inhibitors. Possible mechanisms of apoA1 decrease in COVID-19 and diabetes are discussed. Conclusion. Thus, the level of ApoA1 may be one of the promising markers of severe COVID-19
Знайти схожі

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 1
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Ефективність застосування амінофенілмасляної кислоти в лікуванні хронічної судинної патології головного мозку в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.5-20)
Большова О. В. Взаємозв’язок стану системи гормон росту/ростові чинники, рівнів вітаміну D та показників зросту в дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку/ О. В. Большова [та ін.] (стр.21-30)
Терехова Г. М. Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування/ Г. М. Терехова, Т. В. Федько, В. М. Клочкова (стр.31-41)
Перепелиця Ю. В. Вплив негазового ацидозу i алкалозу на стан необмеженого протеолізу крові та тканин / Ю. В. Перепелиця [та ін.] (стр.42-48)
Полякова Л. І. Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку/ Л. І. Полякова, О. Г. Резніков (стр.49-58)
Тронько М. Д. Значення йоду для організму, найбільш вагомі його дослідження та перспективи запровадження йодної профілактики в Україні/ М. Д. Тронько, В. І. Кравченко (стр.59-74)
Урбанович А. М. Особливості перебігу анемічного синдрому у хворих на цукровий діабет/ А. М. Урбанович, Ю. В. Дунець (стр.75-81)
Тронько М. Д. Внутрішньоклітинні механізми дії гормонів. Сучасний погляд на проблему і перспективи/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.82-94)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тронько М. Д., Ковзун О. І., Пушкарьов В. В., Пушкарьов В. М.
Назва : Внутрішньоклітинні механізми дії гормонів. Сучасний погляд на проблему і перспективи
Паралельн. назви :Intracellular mechanisms of hormone action. A contemporary look at the problem and perspectives
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 82-94 (Шифр ЕУ5/2021/26/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ВНУТРИКЛЕТОЧНЫЕ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- INTRACELLULAR SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS
ГОРМОНЫ -- HORMONES
РЕЦЕПТОРЫ G-БЕЛКОВ-СОПРЯЖЕННЫХ -- RECEPTORS, G-PROTEIN-COUPLED
РЕЦЕПТОРОВ ТИРОЗИНКИНАЗЫ-ПОДОБНЫЕ ОРФАНОВЫЕ РЕЦЕПТОРЫ -- RECEPTOR TYROSINE KINASE-LIKE ORPHAN RECEPTORS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Огляд присвячено аналізу внутрішньоклітинних сигнальних механізмів, які опосередковують дію гормонів та інших агоністів у клітинах-мішенях, та еволюції поглядів щодо класичних концепцій гормональної дії. Показана природа різноманітних позаклітинних носіїв інформації та рецепторів, які еволюціонували для опосередкування передачі сигналу. Зроблено акцент на два основні типи рецепторів, які головним чином опосередковують ефекти гормонів — G-білкові рецептори і рецепторні тирозинкінази (RTK). Представники сімейства G-білкових рецепторів використовують однаковий тип адаптерного механізму, що зв’язує рецептор з ефекторними системами всередині клітини — GTP-зв’язуючі білки. Крім добре вивченої cАMP-залежної сигнальної системи, G-білки здатні активувати мембранозв’язані фосфоліпази, що приводить до активації цілого комплексу ліпідних месенджерів, джерелом яких є не тільки мінорні, але й основні фосфоліпіди клітинної мембрани. Важливою подією для розуміння дії гормонів стало поняття тривалості сигналу як одного з ключових параметрів, що визначає характер кінцевого ефекту. Вивчення RTK дозволило виявити цілий ряд нових механізмів активації рецепторів і поклало початок новій ері у вивченні молекулярних основ клітинної регуляції, а також дало поштовх для розуміння молекулярних механізмів онкологічної трансформації клітин, оскільки багато онкогенів кодують саме тирозинкінази. Відмічена участь так званих адаптерних або каркасних білків в організації просторово-часової взаємодії сигнальних факторів. Ці білки зазвичай не мають ферментної активності, забезпечують місця стикування (докінг-сайти) для інших сигнальних білків, направляють сигнальні білки в специфічні субклітинні компартменти і допомагають організувати мультипротеїнові сигнальні комплекси. Таким чином, сучасний етап розвитку молекулярної й клітинної ендокринології дає підгрунтя для формування в майбутньому оновленої картини механізмів дії гормонів та інших біорегуляторівThe review focuses on the analysis of intracellular signaling mechanisms that mediate the action of hormones and other agonists in target cells, and the evolution of views on classical concepts of hormonal action. The nature of various extracellular carriers of information and receptors, which have evolved to mediate signal transmission, is shown. Emphasis is placed on two main types of receptors, mainly mediating the effects of hormones — G-protein receptors and receptor tyrosine kinases (RTK). Members of the G-protein receptor family use the same type of adapter mechanism that binds the receptor to effector systems inside the cell — GTP-binding proteins. In addition to the well-studied cAMP-dependent signaling system, G-proteins are able to activate membrane-bound phospholipases, which leads to the activation of a whole complex of lipid messengers, the source of which are not only minor, but also the main phospholipids of the cell membrane. An important event for understanding the action of hormones was the concept of signal duration as one of the key parameters that determines the nature of the final effect. The study of RTK made it possible to identify a number of new mechanisms of receptor activation and marked the beginning of a new era in the study of the molecular basis of cell regulation, and also gave impetus to understanding the molecular mechanisms of oncological transformation of cells, since many oncogenes encode namely tyrosine kinases. The participation of the so-called adapter or scaffold proteins in the organization of the spatio-temporal interaction of signaling factors has been noted. These proteins usually lack enzymatic activity, provide docking sites for other signaling proteins, direct signaling proteins to specific subcellular compartments, and help organize multiprotein signaling complexes. Thus, the current stage in the development of molecular and cellular endocrinology provides the basis for the formation in the future of an updated picture of the mechanisms of action of hormones and other bioregulators
Знайти схожі

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 3
Цікаві статті :
Цимбалюк В. І. Цукровий діабет і COVID-19: сучасні погляди на патогенетичні питання клініки та терапії/ В. І. Цимбалюк [та ін.] (стр.227-247)
Тронько М. Д. Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.248-262)
Соколова Л. К. Рівень аполіпопротеїну А1 у хворих на цукровий діабет і коморбідні захворювання на тлі COVID-19/ Л. К. Соколова [та ін.] (стр.263-270)
Шиманський І. О. Роль вітамін D-авто-/паракринної системи в розвитку метаболічного запального процесу в тканині печінки за експериментального цукрового діабету 2-го типу/ І. О. Шиманський [та ін.] (стр.271-280)
Янко Р. В. Морфологічні зміни щитоподібної залози щурів після введення триптофану/ Р. В. Янко (стр.281-286)
Черська М. С. Оксидативний стрес у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком/ М. С. Черська, Х. М. Кухарчук, О. А. Гайова (стр.287-297)
Левчук Н. І. Експериментальне моделювання метаболічного синдрому, індукованого дієтою, у лабораторних тварин/ Н. І. Левчук, О. С. Лукашеня, О. І. Ковзун (стр.298-310)
Ланюш Ф. В. Опитувальник для визначення синдрому нічного переїдання (NEQ) – валідація та адаптація для української популяції/ Ф. В. Ланюш, А. М. Урбанович (стр.311-318)
Пам’яті Володимира Гавриловича Науменка (стр.319-320)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тронько М. Д., Ковзун О. І., Сологуб Н. В., Пастер І. П.
Назва : Результати роботи ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України" за 2020 рік
Паралельн. назви :The results of the work at the State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine» for 2020
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 205-220 (Шифр ЕУ5/2021/26/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
Анотація: Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (далі — Інститут) є консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям з ендокринною патологією. Також Інститут є провідною в Україні науково-дослідною базою для підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту докторських і кандидатських дисертацій за фахом «ендокринологія», підготовки фахівців на курсах стажування та інформації. Мета — аналіз результатів роботи Інституту за 2020 рік. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження став звіт Інституту за 2020 рік, а предметом дослідження — наукові звіти за темами та проєктами, статистичні дані по науці й клініці. Методи дослідження — відбір, групування та аналіз наукових звітів і статистичних даних. Результати. У 2020 році в Інституті продовжено виконання 3 фундаментальних досліджень у сфері теоретичної та клінічної медицини, 10 прикладних і науково-технічних розробок, 1 міжнародної наукової програми й 1 проєкта за грант міжнародних організацій. Отримано 3 патенти на корисні моделі, створено 2 нові технології, впроваджено в практику 9 власних нововведень і 6 нововведень інших установ. Науково-практичний медичний журнал «Ендокринологія/Endokrynologia» внесено до Переліку наукових фахових видань України (медичні й біологічні науки). Опубліковано 164 праці, у т. ч. 16 — за кордоном. 17 статей опубліковано у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus. Видано монографію (у співавторстві), 2 розділи у підручнику, державний формуляр, інформаційний лист і рекомендації. На засіданнях спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «ендокринологія» захищено 2 докторські та 1 кандидатська дисертації. Проведено 8 науково-практичних конференцій «Школа ендокринолога» і 15 навчальних планових циклів. У стаціонарі проліковано 3 143 хворих і проведено 1 116 операцій, у поліклініці прийнято 28 862 хворих. За результатами державної атестації Інститут віднесено до I кваліфікаційної групи та внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. У складі Інституту працюють 2 академіки Національної академії медичних наук (НАМН) України і члена-кореспондента Національної академії наук (НАН) України, 11 професорів, 22 доктора наук і 46 кандидатів наук, 7 заслужених діячів науки й техніки України й 5 заслужених лікарів України. 10 співробітникам Інституту присуджена премія Кабінету Міністрів (КМ) України. Висновок. Інститут займає провідні позиції серед установ НАМН УкраїниState Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» (hereinafter — the Institute) is an advisory and hospital institution which provides care to adults and children with endocrine pathology. The Institute is also the leading scientific research base in Ukraine to prepare graduate students, clinical residents, defense of doctoral and candidate dissertations in the field of «endocrinology», to train specialists in internship and information courses. The goal is to analyze the results of the Institute’s work for 2020. Material and methods. The object was the report of the Institute for 2020, and the subject — scientific reports on topics and projects, statistics on science and clinic ones. Research methods include the selection, grouping and analysis of scientific reports and statistics. Results. Realization of 3 fundamental researches in the field of theoretical and clinical medicine was continued at the Institute in 2020. There were 10 applied and scientific, and technical developments, 1 international research program and 1 project for a grant of international organizations among them. 3 patents for utility models were obtained, 2 new technologies were created, 9 own and 6 innovations of other institutions were implemented into practice. Scientific and practical medical journal «Endocrinology/Endokrynologia» was included in the List of scientific professional publications of Ukraine (medical and biological sciences). There were 164 works, including 16 ones published abroad. 17 articles have been published in publications indexed by Web of Science, and/or Scopus scientometric bibliographic databases. One monograph (co-authored), 2 chapters in the textbook, state formulary, information letter and method recommendations were published. 2 doctoral and 1 candidate dissertations were defended at the meetings of the specialized scientific council in the specialty «endocrinology». 8 scientific-practical conferences «School of Endocrinologist» and 15 educational planned cycles were held in Department of Endocrinology. 3.143 patients were treated in the Institite hospital and 1.116 patients were operated in the Surgical Department, 28.862 patients were recepted in the polyclinic. According to the results of the state attestation the Institute is referred to the Ist qualification category and it is entered into the State Register of Scientific Institutions, which are provided with state support. 2 academicians of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine and one corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, 11 professors, 22 doctors of sciences and 46 candidates of sciences, 7 honored workers of science and technology of Ukraine and 5 honored doctors of Ukraine work at the Institute. 10 researches of the Institute were awarded with the prize of the Cabinet of Ministers of Ukraine. Conclusion. The Institute occupies a leading position among the institutions of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)