Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Кондратенко, О. Є.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 47
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-47

Дослідження генотоксичності електромагнітного поля низькочастотного діапазону. Cучасний стан (1 повідомлення) [Текст] = Investigations of genotoxicity of extremely low frequency electromagnetic field. current state (the first report) / Н. В. Баленко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2018. - № 1. - С. 14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS (вредные воздействия)
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS (воздействие облучения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА, КОНТРОЛЬ -- ENVIRONMENT, CONTROLLED
Анотація: Мета - аналіз стану питання по експериментальному вивченню генотоксичности низькочастотних полів (НЧ ЕМП) .Матеріали і методи. Проаналізовано дані літератури з вивчення генотоксичности НЧ ЕМП в експеріменте.Результати. Генотоксичні ефекти НЧ ЕМП в досліді вивчали багато авторів. Генотоксичність оцінювали шляхом визначення показників частоти хромосомних аберацій, обміну сестринських хроматид, пошкодження ДНК (метод ДНК-комет), освіти мікроядер, а також наявності 8-гідрокси-2-деоксигуанозину (біомаркери оксидативного ушкодження ДНК). Дослідження були проведені як in vivo, так и in vitro. Отримані результати були неоднорідні і навіть суперечливі. Проте, в останні роки збільшилася кількість робіт, які підтвердили генотоксичность НЧ ЕМП на рівнях від 35 мкТл до 5 мТл in vitro і від 100 мкТл до 5 мТл in vivo, а також довели оксидативний механізми пошкодження ДНК. Передбачається також роль порушень процесів репарації ДНК і епігенетичних змін, викликаних НЧ ЕМП. Висновки. У зв'язку з обмеженістю даних існує необхідність подальших біофізичних і молекулярно-біологічних досліджень для визначення базових механізмів реалізації генотоксичних ефектів НЧ ЕМП, а також вивчення дозо-тимчасових закономірностей їх прояву при дії діапазону рівнів, що впливають на людину в умовах навколишнього середовища і професійної діяльності з урахуванням дії супутніх хімічних і фізичних факторів. Вирішення цих питань вкрай необхідно для розробки ефективних заходів захисту населення від шкідливого впливу НЧ ЕМП
Objective: We analyzed the state of the issue on the experimental study of genotoxicity of extremely low frequency electromagnetic fields (ELF EMF). Materials and methods: We performed the analysis of literary data on the experimental investigations of ELF EMF genotoxicity. Results: The genotoxic effects of ELF EMF in the experiment were studied by many authors. Genotoxicity was assessed by means of the detection of the frequency of chromosomal aberration, sister chromatid exchange, DNA damage (Comet test), formation of micronuclei, and presence of 8-hydroxy-2-deoxyguanosine (biomarker of DNA oxidative damage). Investigations were conducted both in vivo and in vitro. Obtained results were dissimilar and contradictory. However, a number of the works, confirming the genotoxicity of ELF EMF in the range from 35 μT to 5 mT in vitro and from 100 μT to 5 mT in vivo and proving the oxidative mechanisms of DNA damage, increased last years. A role of the alterations of DNA repair processes and epigenetic changes, caused by ELF EMF, is suggested. Conclusion: Owing to data limitation, there is a need of further biophysical and molecule-biological studies for the defection of the basic mechanisms in ELF EMF genotoxic effects realization and a study of dose-time regularities of their manifestations at the effect of ELF EMF levels affecting a human under environmental and occupational conditions, taking into account the effect of the accompanying chemical and physical factors as well. The solution of these problems is necessary for the development of the effective measures for the protection of the population from ELF EMF harmful impact
Дод.точки доступу:
Баленко, Н. В.
Соверткова, Л. С.
Черниченко, І. О.
Бабій, В. Ф.
Думанський, Ю. Д.
Литвиченко, О. М.
Сердюк, Є. А.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Канцерогенні речовини в атмосферному повітрі м. Дніпро та ризик для населення [Текст] / А. М. Сердюк [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 226-231. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- AIR POLLUTANTS, OCCUPATIONAL (анализ, вредные воздействия, токсичность)
(анализ, вредные воздействия, токсичность)
АТМОСФЕРА -- ATMOSPHERE (анализ)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета роботи – вивчення динамічних змін ризику для здоров’я населення промислового центру відповідно до стану забруднення атмосферного повітря канцерогенними сполуками. Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилася за ретроспективними даними результатів фізико-хімічного аналізу проб, відібраних у місцях, прив’язаних до пунктів розташування стаціонарних постів державного моніторингу. Визначення концентрацій ідентифікованих речовин проводилося спектрально-люмінесцентним та газохроматографічним методами. Концентрації важких металів визначалися за даними Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства з надзвичайних ситуацій. Розрахунок інгаляційного навантаження хімічних канцерогенів та обумовленого ними ризику (неканцерогенного та канцерогенного) проводився відповідно до вітчизняних методичних рекомендацій. Дано оцінку динамічних змін характеру забруднення атмосферного повітря комплексом канцерогенних речовин, 5 з яких постійно реєструються на рівнях, що перевищують гігієнічні нормативи. У порівнянні з референтними концентраціями всі сполуки характеризуються високими коефіцієнтами небезпеки, що вказують на можливість їх впливу на імунну систему організму, органи дихання, вади розвитку тощо. Визначено високий індивідуальний канцерогенний ризик впливу хрому VI та нітрозамінів. Сумарний канцерогенний ризик для населення формується на рівнях 2,5 – 3,9×10-3 та кваліфікується як високий, що потребує розробки та впровадження профілактичних заходів. На території промислового центру стабільно реєструється високий рівень забруднення атмосферного повітря з підвищеним канцерогенним та неканцерогенним ризиком
Дод.точки доступу:
Сердюк, А. М.
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив деяких хімічних канцерогенів довкілля на захворюваність на гормонозалежні пухлини та можливі механізми його реалізації (огляд літератури) / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 2. - С. 44-55

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ ГОРМОНОЗАВИСИМЫЕ -- NEOPLASMS, HORMONE-DEPENDENT (патофизиология, этиология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (анализ, вредные воздействия)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Проведений аналіз свідчить про обмеженість досліджень, присвячених вивченню хімічних канцерогенів, які стосуються тільки класу поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ), бенз(а)пірену (БП), забруднень атмосферного повітря, викидів транспорту та продуктів паління, які містять ці речовини, та важкого металу кадмію. Встановлено зв’язок ПАВ (БП) з розвитком раку молочної залози та яєчників, кадмію – з розвитком раку молочної залози, ендометрію та яєчників у жінок, раку простати у чоловіків. Епідеміологічні дані разом з експериментальними дозволяють припустити можливий внесок канцерогенів у зростання захворюваності гормонозалежними пухлинами. Проте механізми дії ПАВ та кадмію на розвиток гормонозалежних пухлин залишаються нез’ясованими. Накопичені експериментальні та епідеміологічні дані дозволяють зробити висновок про те, що онкологічна небезпека цих канцерогенів криється у поєднанні генотоксичних та гормономіметичних властивостей; основні механізми, які забезпечують реалізацію ефекту БП та кадмію, пов’язані зі змінами та порушеннями на різних рівнях структурної та функціональної організації організму, у тому числі ендокринної системи, що може призвести до развитку пухлин. Актуальність проблеми захворюваності гормонозалежними пухлинами та потенційна роль досліджуваних хімічних канцерогенів як забруднювачів середовища життєдіяльності людини свідчать про необхідність враховувати ці обставини при розробці та впровадженні профілактичних заходів.
Проведенный анализ свидетельствует об ограниченности исследований, посвященных изучению химических канцерогенов, которые касаются только класса полициклических ароматических углеводородов (ПАУ), бенз(а)пирена (БП), загрязнений атмосферного воздуха, выбросов транспорта и продуктов курения, содержащих эти вещества, и тяжелого металла кадмия.Установлена связь ПАУ (БП) с развитием рака молочной железы и яичников, кадмия – с развитием рака молочной железы, эндометрия и яичников у женщин, рака простаты у мужчин. Эпидемиологические данные в сочетании с экспериментальными позволяют предположить возможный вклад канцерогенов в рост заболеваемости гормонозависимыми опухолями. Вместе с тем, механизмы действия ПАУ и кадмия на развитие гормонозависимых опухолей остаются невыясненными. Накопленные экспериментальные и эпидемиологические данные позволяют сделать вывод о том, что онкологическая опасность этих канцерогенов кроется в сочетании генотоксических и гормономиметических свойств; основные механизмы, задействованные в реализации эффекта БП и кадмия, связаны с изменениями и нарушениями на разных уровнях структурной и функциональной организации организма, включая эндокринную систему, которые могут привести к развитию опухолей.Актуальность проблемы заболеваемости гормонозависимыми опухолями и потенциальная роль исследованных химических канцерогенов как загрязнителей среды жизнедеятельности человека свидетельствуют о необходимости учета этих обстоятельств при разработке и внедрении профилактических мероприятий.
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Главачек, Д. О.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження характеру поширеності на території України захворюваності на гормонозалежні форми раку щитоподібної, передміхурової та молочної залоз [Текст] / І. О. Черниченко [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 1. - С. 72-79

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (эпидемиология)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PROSTATIC DISEASES (эпидемиология)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- BREAST DISEASES (эпидемиология)
Анотація: В останні роки в Україні відбуваються зміни структури онкологічної захворюваності населення: знижується число випадків захворюваності на рак органів дихання та шлунку і зростає частота гормонозалежних пухлин. Механізми та етіологічні фактори цього процесу залишаються не до кінця вивченими. Мета роботи полягала у вивченні особливостей формування пріоритетних форм захворюваності на рак ендокринних і гормонозалежних органів (щитоподібної, передміхурової та молочної залоз) та інтенсивності їх зростання серед населення за останні десятиріччя в регіонах з різним характером господарської діяльності. Матеріали і методи. В роботі проаналізовано територіальні показники онкологічної захворюваності населення України за матеріалами Національного Канцер-реєстру України за період 1999–2016 роки. Результати дослідження. Встановлено, що найбільш інтенсивне зростання випадків гормонозалежних форм раку спостерігається в областях переважно сільськогосподарського, індустріального та змішаного спрямування діяльності. Передбачено, що ймовірними чинниками, що впливають на перебіг даного процесу, є антропогенні фактори, у тому числі «ендокринні руйнівники». Зроблено висновок щодо необхідності ідентифікації таких речовин у довкіллі для подальшої розробки профілактичних заходів
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Цимбалюк, С. М.
Федоренко, З. П.
Бабій, В. Ф.
Баленко, Н. В.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Захворюваність на рак передміхурової залози та вплив на її формування хімічного забруднення навколишнього середовища / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 1. - С. 64-75

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (эпидемиология, этиология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (вредные воздействия)
Анотація: Сьогодні рак передміхурової залози (РПЗ) є другим злоякісним новоутворенням, яке найчастіше зустрічається у чоловіків в усьому світі. Етіологіия РПЗ багатофакторна. Існує думка, що одним з чинників зростання захворюваності на РПЗ є хімічні сполуки, які забруднюють навколишнє середовище, в тому числі ендокринні дизраптори (ЕД) - речовини, які мають гормональні властивості
Аналіз епідеміологічних досліджень, попри їх відносно малу кількість, свідчить про зв’зки ризику розвитку РПЗ у чоловіків з дією ряду пестицидів, поліхлорованих біфенілів, діоксинів, бісфенолу А (БФА), фталатів, нонілфенолу, а також деяких металів (кадмію) з відомими естрогенними властивостями. Хоч механізми індукції РПЗ хімічними сполуками різні та до кінця незрозумілими, припускають, що в їх основі лежить естрогенна, андрогенна та антиандрогенна активність та порушення сигнальних шляхів естрогена та андрогена. Експериментально на прикладі БФА підтверджено раніше відомі характерні особливості дії ЕД: критичне значення експозиції в ранній (ембріональний та неонатальний) період розвитку передміхурової залози в підвищенні чутливості до канцерогенезу та збільшенні ризику розвитку РПЗ при старінні; немонотонний характер залежності «доза - реакція» та прояв шкідливих ефектів на рівні низьких доз, еквівалентних експозиціям на людей. Новим досягненням є ідентифікація стволових клітин та клітин-попередників диференційованих клітин епітелію в залозі тварин, яка розвивається, та ПЗ дорослих. Показано епігенетичне перепрограмування цих клітин при експозиції ЕД в ранній період розвитку ПЗ та їх ключову роль як прямої мішені в розвитку та збільшенні ризику РПЗ при старінні тварин. Виключно важливим є отримання аналогічних даних також на гуманізованій моделі ПЗ, створеній шляхом ксенотрансплантації нормальних стволових клітин та клітин-попередників ПЗ людини гризунам, що дозволяє вивчати пряму дію ЕД на ПЗ людини. В цілому, результати проведеного аналізу демонструють, що РПЗ є актуальною еколого-гігієнічною та соціальною проблемою, яка потребує подальших досліджень та вирішення питань, пов’язаних із захистом населення від шкідливого впливу хімічних забруднювачів навколишнього середовища
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Главачек, Д. О.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження генотоксичності електромагнітного поля низькочастотного діапазону. Cучасний стан (ІІ повідомлення) [Текст] = Investigations of genotoxicity of low-frequency electromagnetic fields. Current state (second report) / Н. В. Баленко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2018. - № 2. - С. 23-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS (вредные воздействия)
ОБЗОР -- REVIEW
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- GENETIC PROCESSES (воздействие облучения)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, профилактика и контроль)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, профилактика и контроль, статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета - аналіз стану питання з вивчення генотоксичности низькочастотних електромагнітних полів (НЧ ЕМП). Матеріали та методи. Проаналізовано дані літератури з вивчення цитогенетичних пошкоджень у людей, експонованих НЧ ЕМП. Результати. Встановлено, що проведені авторами дослідження генотоксичних ефектів стосуються переважно професійно експонованих людей, оскільки такі дослідження на населенні практично відсутні. Генотоксичність оцінювали шляхом визначення показників пошкодження ДНК (ДНК-комет), освіти хромосомнихаберацій і мікроядер в лімфоцитах крові і буккальном клітинах. Отримані результати були неоднакові і часом суперечливі. Ці відмінності частково можна пояснити різними рівнями і тривалістю впливу НЧ ЕМП, а також низкою допущених недоліків, що можуть впливати на результати. Проте, в цілому цитогенетические моніторингові дослідження на людях показали позитивні результати, що дозволяє припустити генотоксичность НЧЕМП. В одиничних роботах показана дозо-тимчасова залежність генотоксичних ефектів у експонованих НЧ ЕМП людей. Також виявлено зростання показників оксидативного стресу, анеугенние властивості і порушення репарації ДНК, узгоджуються з даними invivo і invitro і дозволяють припустити їх роль в генотоксичну ефекті НЧ ЕМП. Невирішеними залишилися питання, що стосуються мінімально ефективних і максимально неефективних рівнів. Висновки. Наявні дані літератури підтверджують необхідність подальших досліджень в цьому напрямку на професійно експонованих людей і населенні для вирішення ряду питань, пов'язаних з оцінкою небезпеки різних рівнів НЧ ЕМП для розробки ефективних заходів захисту від їх шкідливого впливу на здоров'я людини в умовах професійного впливу і навколишнього середовища
We analyzed the current state of the issue of the investigations on the genotoxicity of low-frequency electromagnetic fields (LFEMF). Material and methods: We analyzed the literary findings on the study of cytogenetic damages in humans exposed to LF EMF. Results: The investigations of genotoxic effects were established to be concerned with the occupationally exposed individuals as long as such investigations in the population were practically absent. Genotoxicity was assessed by means of the detection of DNA damages (Comet-test), chromosomal aberrations and micronuclei formation in lymphocytes and buccal cells. The results, obtained by the authors, were unequal and sometimes contradictory. These differences may be partially explained by various levels and duration of LF EMF effect and a number of the admitted shortcomings affecting the results. Nevertheless, on the whole, the human cytogenetic biomonitoring investigations in humans showed positive results that allowed to suppose the genotoxicity of LF EMF. A dose-time dependence of genotoxic effects in humans exposed to LFELF is shown in the isolated works. The problems, concerning minimum effective and maximum non-effective levels, are still unsolved. Conclusions: Literary findings confirm the necessity of further investigations in this direction among occupational exposed humans and population to solve the number of problems connected with the hazard evaluation of various LF EMF levels for the development of the effective protective measures from their harmful influence on human health in the occupational and environmental conditions
Дод.точки доступу:
Баленко, Н. В.
Соверткова, Л. С.
Черниченко, І. О.
Бабій, В. Ф.
Думанський, Ю. Д.
Литвиченко, О. М.
Сердюк, Є. А.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Захворюваність на рак яєчників і вплив на її формування хімічного забруднення довкілля (аналіз даних літератури) / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 2. - С. 70-79

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (этиология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- ENVIRONMENTAL POLLUTANTS (вредные воздействия)
Анотація: Наразі рак яєчників (РЯ) є одним з частих злоякісних захворювань жінок в усьому світі з тенденцією тривалого зростання та провідною причиною смерті від гінекологічних форм раку. Одним з ймовірних чинників збільшення частоти захворюваності РЯ є хімічні забруднення навколишнього середовища, в тому числі речовини, які мають гормональні властивості та шкідливо впливають на ендокринну систему, так звані «ендокринні дизраптори» (ЕД)
Проведений аналіз літератури свідчить про відносно невелику кількість досліджень, особливо епідеміологічних, присвячених вивченню впливу хімічних забруднювачів навколишнього середовища на захворюваність РЯ. Епідеміологічно було доведено вплив на зростання захворюваності РЯ не тільки поширених ЕД (поліхлорованих біфенілів і пестицидів - атразину, діазинону, метоксихлору), але і інших канцерогенних для людини хімічних чинників (паління, асбест). Більш численні експериментальні дослідження продемонстрували, що й інші пестициди та УД спричиняють гормональний дисбаланс та пов’язані з канцерогенезом ефекти. Останні реалізуються за допомогою механізмів та сигнальних шляхів, які залежать від ендогенних гормонів, що може призводити до розвитку та прогресії РЯ. Встановлено, що за дії в ранні періоди розвитку (внутрішньоутробний, неонатальний) ЕД викликають у тварин епігенетичні порушения, аномалії розвитку яєчників та проліферативно-гіперпластичні зміни, які відносяться до передракових станів. Особливу небезпеку являють епігенетичні порушення через можливе формування фенотипів, чутливих до розвитку раку, та їх трансгенераційну передачу наступним поколінням. Наведені дані дозволяють зробити припущення про значно більше число ЕД, причетних до збільшення ризику РЯ, яке включає, крім пестицидів, ряд поширених ЕД, пов’язаних з виробництвом та використанням товарів широкого вжитку. Результати аналізу підтверджують, що РЯ є актуальною та важливою еколого-гігієнічною та соціальною проблемою, яка вимагає подальших досліджень для вирішення питань, пов’язаних із захистом населення від шкідливого впливу хімічних навколишнього середовища
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Главачек, Д. О.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хімічні канцерогени у навколишньому середовищі України: ризик для населення, шляхи попередження, удосконалення гігієнічного регламентування [Текст] = Chemical carcinogens in the environment of ukraine: risk to the population, ways of prevention, improvement of hygienic regulation / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 3. - С. 4-10. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, законодательство и юриспруденция, стандарты)
ВДЫХАНИЯ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- INHALATION EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, законодательство и юриспруденция, статистика)
КАНЦЕРОГЕНЫ В ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЕ -- CARCINOGENS, ENVIRONMENTAL (анализ, вредные воздействия)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (использование, статистика, тенденции)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ОХРАНЫ ПОЛИТИКА -- ENVIRONMENTAL POLICY (законодательство и юриспруденция, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи полягала у визначенні канцерогенонебезпечних чинників у довкіллі та критеріїв оцінки їхньої небезпеки для населення у сучасних умовах (довоєнний період). Матеріали та методи дослідження: звіти науково-дослідних робіт лабораторії гігієни канцерогенних факторів та наноматеріалів ДУ «Інститут громадського здоров’я імені Марзєєва НАМН України» та власні публікації за останні 5 років. Для обробки матеріалів використовувалися бібліосемантичні, аналітичні, гігієнічні та медико-статистичні методи. Результати. Аналіз проведених натурних та аналітичних досліджень засвідчив, що за останні 20-25 років на тлі зменшення промислових викидів суттєво зросли обсяги використання у сільськогосподарській діяльності засобів захисту рослин та рослинної продукції, а у побуті – продуктів побутової хімії, косметичних препаратів тощо, більшість з яких містить специфічні речовини – ендокринні руйнівники. Показано, що з роками зростає інтенсивність темпів приросту захворювань на рак ендокринних органів (рак молочної, щитоподібної, передміхурової залоз), тіла матки та яєчників. Отримані дані свідчать про тенденцію до омолодження онкологічних хвороб гормонозалежних органів. Досліджено небезпеку забруднення атмосферного повітря у містах; проведено порівняльну оцінку канцерогенного та неканцерогенного ризику для населення у високоіндустріалізованому місті з комплексом підприємств чорної металургії та міста, де відсутні специфічні джерела забруднень. Зроблено висновок, що для вивчення екологічних питань щодо стану повітряного середовища достатньо використання гігієнічних показників – гранично допустимих концентрацій та сумарних показників забруднення, тоді як для оцінки впливу на здоров’я людей більш адекватним є використання показників ризику. При цьому виникає питання відповідності вітчизняних гігієнічних (медико-санітарних) регламентів міжнародним показникам ризику. Особливо це стосується чинників з мутагенними та канцерогенними властивостями. Проведений аналіз показників ризику для низки канцерогенних речовин, що входять до вітчизняних нормативно-методичних баз на рівні їхніх гранично-допустимих концентрацій, засвідчив, що нормативи для атмосферного повітря за міжнародною класифікаційною шкалою відповідають прийнятному ризику (1 - 104) лише 26% речовин, а для повітря робочої зони – 45% речовин. Отже, більшість гігієнічних нормативів в атмосферному повітрі населених місць і у повітрі робочої зони, за міжнародними стандартами, не відповідають вимогам безпечності для населення і потребують перегляду з використанням міжнародних підходів і орієнтації на критерії ризику розвитку новоутворення за дії окремих сполук. Висновки: реальне забруднення атмосферного повітря населених місць становить певну небезпеку для населення і потребує вжиття профілактичних заходів щодо його зменшення. Існуюча нині вітчизняна нормативна база допустимого вмісту канцерогеногенних речовин у повітряному середовищі (атмосферне повітря та повітря робочої зони) не відповідає вимогам країн ЄС та США
The purpose of this work was to determine the carcinogen-hazardous factors in the environment and the criteria for assessing their danger to the population in modern conditions (pre-war period). Materials and methods of research: reports of research works of the Laboratory of Hygiene of Carcinogenic Factors and Nanomaterials of the SI «O.M. Marzieiev Institute for Public Health, NAMS of Ukraine» and own publications over the past 5 years. Bibliosemantic, analytical, hygienic and medical-statistical methods were used to process the materials. Results. The analysis of field and analytical studies has shown that over the past 20-25 years old, against the backdrop of a reduction in industrial emissions, the volume of use of plant protection products and plant products in agricultural activity has increased significantly, and in everyday life – household chemicals, cosmetics, etc., most of which contain specific substances – endocrine disruptors. It was shown that over the years, the rate of increase in the rate of cancer of the endocrine organs (cancer of the mammary, thyroid, prostate glands), uterine body and ovaries increases. The obtained data indicate a trend towards rejuvenation of oncological diseases of hormone-dependent organs. The danger of atmospheric air pollution in cities has been studied; a comparative assessment of carcinogenic and non-carcinogenic risk for the population in a highly industrialized city with a complex of ferrous metallurgy enterprises and a city where there are no specific sources of pollution was carried out. It was concluded that for study of environmental issues regarding the state of the air environment, it is sufficient to use hygienic indicators - maximum permissible concentrations and total pollution indicators, while for the assessment of the impact on human health, the use of risk indicators is more adequate. This raises the question of the compliance of domestic hygienic (medical and sanitary) regulations with international risk indicators. This is especially true for factors with mutagenic and carcinogenic properties. The analysis of risk indicators for a number of carcinogenic substances included in the domestic regulatory and methodological bases at the level of their maximum permissible concentrations proved that the standards for atmospheric air according to the international classification scale correspond to an acceptable risk (1 - 104) for only 26% of substances, and for air of the working area - 45% of substances. Consequently, most of the hygienic standards, both in the atmospheric air of populated areas and in the air of the working area, according to international standards, do not meet the safety requirements for the population and need to be revised using international approaches and focusing on the risk criteria for the development of neoplasms due to the action of individual compounds. Conclusions: the real air pollution in populated areas poses a certain danger to the population and requires preventive measures to reduce it. The currently existing national regulatory framework for the permissible content of carcinogenic substances in the air environment (atmospheric air and air of the working area) does not meet the requirements of the EU and the USA
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

До питання перегляду нормативної бази хімічних канцерогенів у повітряному середовищі за критерієм ризику / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2022. - N 2. - С. 42-49

MeSH-головна:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- AIR POLLUTANTS
КАНЦЕРОГЕНЫ В ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЕ -- CARCINOGENS, ENVIRONMENTAL (вредные воздействия)
Анотація: Проведено аналіз національних та міжнародних баз даних щодо канцерогенних сполук, оцінки їхніх фізико-хімічних властивостей, дозо-ефектної реакції та наслідків впливу на здоров’я. Показано, що нині найбільш визнаною і поширеною є база Міжнародного агентства з вивчення раку, в якій на основі критичного аналізу експериментальних та епідеміологічних даних понад 1000 хімічних чинників проведено класифікацію їх за ступенем доведеності канцерогенної небезпеки для людини, гігієнічним виразом якої є канцерогенний ризик. Аналіз вітчизняних баз гігієнічних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин показав, що лише для 131 канцерогенної речовини обґрунтовано ГДК у повітряному середовищі, однак за критерієм канцерогенного ризику більшість з них не відповідає вимогам ЄС та світових практик, що свідчить про необхідність їх перегляду. Наголошено, що одним з доступних і адекватних методів зазначеного завдання є принцип, закладений у визначенні залежності «концентрація – ризик (прийнятний ризик)».
Проведен анализ национальных и международных баз данных по канцерогенным соединениям, оценке их физико-химических свойств, дозо-эффектной реакции и последствиям воздействия на здоровье. Показано, что сейчас наиболее признана и распространена база Международного агентства по изучению рака, в которой на основе критического анализа экспериментальных и эпидемиологических данных более 1000 химических факторов проведена классификация их по степени доказанности канцерогенной опасности для человека, гигиеническим проявлением которой является канцерогенный риск. Анализ отечественных баз гигиенических нормативов допустимого содержания химических веществ показал, что только для 131 канцерогенного вещества обоснована ПДК в воздушной среде, однако по критерию канцерогенного риска большинство из них не отвечает требованиям ЕС и мировых практик, что свидетельствует о необходимости их пересмотра. Отмечено, что одним из доступных и адекватных методов указанной задачи является принцип, заложенный в определении зависимости «концентрация – риск (приемлемый риск)».
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Гаркавий, С. І.
Баленко, Н. В.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Хімічне забруднення атмосферного повітря і сучасна політика щодо його якості на міжнародному рівні та у провідних країнах світу (огляд літератури та нормативних даних) [Текст] = Chemical pollution of atmospheric air and modern policy of its quality at the international level and in the leading countries of the world (review of literature and regulatory data) / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 1. - С. 35-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬ ФОРМАЛЬНЫЙ -- SOCIAL CONTROL, FORMAL (методы)
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- AIR POLLUTION (анализ, статистика)
АНАЛИЗ РИСКОВ И КРИТИЧЕСКИЕ КОНТРОЛЬНЫЕ ТОЧКИ -- HAZARD ANALYSIS AND CRITICAL CONTROL POINTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: на основі аналізу даних літератури та нормативних документів визначено пріоритетні шляхи попередження хімічного забруднення атмосферного повітря та оцінки його якості в країнах ЄС та США. Матеріали та методи: джерела наукової літератури, Директиви ЄС, матеріали Європейського агентства з охорони повітря. Використано метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової інформації. Результати: показано провідну роль хімічного забруднення атмосферного повітря у формуванні захворюваності населення, вплив на громадське здоров’я у цілому та онкологічну патологію зокрема. Здійснено аналіз дискусійного розгляду проблеми на міжнародних конференціях та форумах, розглянуто низку декларацій та стандартів якості повітря. Наведено стандарти якості повітря для захисту здоров’я населення, рекомендовані у Директивах з якості у Європейському Союзі, наводяться стандарти якості повітря (граничні концентрації та референтні концентрації шкідливих домішок у повітрі), рекомендовані ВООЗ. Зроблено висновок щодо необхідності гармонізації вітчизняної нормативної бази до стандартів ЄС та визначення головних напрямків у діях, спрямованих на максимально можливе зниження негативного впливу хімічного забруднення повітря на населення
Purpose: based on the analysis of literature data and regulatory documents, priority ways of preventing chemical pollution of atmospheric air and assessing its quality in the EU countries and the USA were identified. Materials and methods: sources of scientific literature, EU Directives, Materials of the European Air Protection Agency. The method of theoretical analysis and generalization of scientific information is used. Results: the leading role of chemical air pollution in the formation of population morbidity, the impact on public health in general and oncological pathology in particular is shown. An analysis of the discussion of the problem at international conferences and forums was carried out, a number of declarations and air quality standards were considered. The air quality standards for the protection of public health, recommended in the Quality Directives in the European Union, are given. The air quality standards (limit concentrations and reference concentrations of harmful impurities in the air) recommended by the WHO are given. The conclusion about the need to harmonize the domestic regulatory framework to EU standards is made and the main directions for actions aimed at minimizing the negative impact of chemical air pollution on the population are identified
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гігієнічні нормативи хімічних речовин в атмосферному повітрі: досягнення минулого та сучасні погляди у майбутнє / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 4. - С. 51-58

MeSH-головна:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- AIR POLLUTANTS
ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ ДЕЙСТВИЕ И ПРИМЕНЕНИЕ -- CHEMICAL ACTIONS AND USES
ГИГИЕНА -- HYGIENE (законодательство и юриспруденция)
Анотація: Мета роботи полягала в узагальненні та оцінці пріоритетних хімічних забруднюючих речовин відповідно до часу їх усереднення за даними вітчизняних та закордонних нормативних баз. В результаті співставлення нормативів та стандартів хімічних сполук в атмосферному повітрі було визначено групу речовин, які є критеріальними в більшості країн. Для цих речовин розроблено методи моніторування та обґрунтовано і прийнято стандарти, що стосуються двох періодів усереднення: 20 - хвилинного та середньодобового. У більшості країн також прийнято по два нормативи для кожної речовини, але період усереднення там більший: середньорічний та середньодобовий. Такі нормативи дозволяють контролювати і попереджати хронічну дію речовин. У результаті використання українських і закордонних нормативів призводить до суперечливих оцінок фактичного забруднення атмосферного повітря. Прийнятий в Україні середньодобовий норматив, з одного боку, є значно жорсткішим порівняно з аналогічними закордонними критеріями, а з іншого - він не відповідає особливостям формування забруднення атмосферного повітря, і є неадекватним часу усереднення. Порівняльний аналіз гігієнічних нормативів свідчить про необхідність гармонізації діючих в Україні нормативів якості атмосферного повітря з міжнародними. Існуючу систему гігієнічних нормативів в Україні необхідно доповнити стандартом річного періоду усереднення шляхом переводу в цей ранг існуючих середньодобових концентрацій.
Цель работы заключалась в обобщении и оценке приоритетных химических загрязняющих веществ согласно времени их усреднения по данным отечественных и зарубежных нормативных баз. В результате сопоставления нормативов и стандартов химических соединений в атмосферном воздухе была определена группа веществ, которые являются критериальными в большинстве стран. Для этих веществ разработаны методы мониторирования и обоснованы и приняты стандарты, касающиеся двух периодов усреднения: 20-минутного и среднесуточного. В большинстве стран также принято по два норматива для каждого вещества, но период усреднения там больше: среднегодовой и среднесуточный. Такие нормативы разрешают контролировать и предупреждать хроническое воздействие вещества. В результате сравнение украинских и зарубежных нормативов приводит к спорным оценкам фактического загрязнения атмосферного воздуха. Принятый в Украине среднесуточный норматив, с одной стороны, значительно более жесткий по сравнению с аналогичными зарубежными критериями, а с другой - он не соответствует особенностям формирования загрязнения атмосферного воздуха, и неадекватен времени усреднения. Сравнительный анализ гигиенических нормативов свидетельствует о необходимости гармонизации действующих в Украине нормативов качества атмосферного воздуха с международными. Существующую систему гигиенических нормативов в Украине необходимо дополнить стандартом годового периода усреднения путем перевода в этот ранг действующих среднесуточных концентраций.
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Баленко, Н. В.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Визначення відповідності вітчизняної бази гігієнічних нормативів канцерогенних речовин в атмосферному повітрі населених місць вимогам ЄС [Текст] = Compliance determination of domestic base of hygienic standards for carcinogenic substances in the atmospheric air of populated areas with EU requirements / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 4. - С. 23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЗДУХ -- AIR (анализ, законодательство и юриспруденция, стандарты)
КАНЦЕРОГЕННОСТИ ТЕСТЫ -- CARCINOGENICITY TESTS (использование, стандарты, статистика, тенденции)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (организация и управление, стандарты, статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета даної роботи полягала в оцінці безпечності вітчизняних (гігієнічних) нормативів канцерогенних речовин в атмосферному повітрі населених місць і визначенні рівня концентрації, які відповідають показнику прийнятного ризику. Матеріали та методи. В роботі використано біблiосемантичний, бібліографічний та гігієнічний методи дослідження. Результати отримано на підставі збору та аналізу даних щодо хімічних канцерогенних сполук, небезпечних для людини, за матеріалами міжнародних Директив, вітчизняних нормативних баз та бази МАВР. Для оцінки небезпеки окремих речовин та гігієнічних нормативних рівнів визначено показники ризику за рекомендованими методичними документами. Показники референтних концентрацій для нормованих в Україні канцерогенних речовин було взято з даних інтегрованої системи інформації про ризики (IRIS) US EPA. Результати та обговорення: проведені дослідження засвідчують необхідність перегляду гігієнічних нормативів канцерогенних речовин, що входять до вітчизняної нормативної бази для атмосферного повітря населених місць. Нині діючі нормативи у переважній своїй більшості перевищують рівень допустимого або прийнятного ризику ймовірного розвитку раку у населення та зайнятих у виробництві. Рішення цього питання можливе за прискореною методологією, в основі якої лежить розрахунок дозо-ризикової шкали. Прийняті гігієнічні нормативи за показником канцерогенного ризику мають розглядатись як середньорічні для атмосферного повітря населених місць, а нині діючі середньодобові концентрації за міжнародними рекомендаціями мають бути спрямовані на попередження гострої дії впливу хімічних канцерогенів протягом 24 годин і проявлятись за період близько 14 діб. Висновок: санітарні (гігієнічні) нормативи канцерогенних речовин у повітряному середовищі, що входять до вітчизняних баз, у переважній більшості перевищують рівень допустимого (прийнятного) ризику розвитку раку і не забезпечують безпеку для населення та осіб, зайнятих у виробництві, та потребує перегляду відповідно до вимог країн ЄС та США. Вирішення цього питання пропонується здійснити за прискореної методології, в основі якої лежить розрахунок дозо-ризикової залежності (шкали)
The purpose of this work was to assess the safety of domestic (hygienic) standards for carcinogenic substances in the atmospheric air of populated areas and determine the concentration level corresponding to the acceptable risk indicator. Materials and methods. Bibliosemantic, bibliographic and hygienic research methods were used in this research. The results were obtained based on the collection and analysis of data on chemical carcinogenic compounds dangerous to humans, based on materials from international Directives, domestic regulatory frameworks and the IARC database. To assess the danger of individual substances and hygienic regulatory levels, risk indicators were determined according to recommended methodological documents. Indicators of reference concentrations for carcinogenic substances standardized in Ukraine were taken from data of the integrated risk information system (IRIS) US EPA. Results and discussion: the studies conducted indicate the need to revise the hygienic standards for carcinogenic substances included in the domestic regulatory framework for the atmospheric air of populated areas. The current standards for the most part exceed the level of acceptable or acceptable risk of probable cancer development among the population and those employed in production. This issue can be resolved by using an accelerated methodology, which is based on the calculation of the dose-risk scale. Accepted hygienic standards for the indicator of carcinogenic risk should be considered as annual averages for the atmospheric air of populated areas, and the current average daily concentrations according to international recommendations should be aimed at preventing acute exposure to chemical carcinogens within 24 hours and manifest themselves over a period of about 14 days. Conclusion: sanitary (hygienic) standards for carcinogenic substances in the air, included in the domestic bases, overwhelmingly exceed the level of permissible (acceptable) risk of cancer development and do not ensure safety for the population and persons involved in production and require revision in accordance with the requirements of the EU countries and the USA. It is proposed to resolve this issue using an accelerated methodology, which is based on the calculation of the dose-risk relationship (scale)
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

До питання ймовірної ролі хімічних засобів захисту рослин у формуванні онкологічної захворюваності населення / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 3. - С. 38-43

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (этиология)
РАСТЕНИЯ -- PLANTS
ПЕСТИЦИДЫ -- PESTICIDES (вредные воздействия)
Анотація: У роботі проаналізовано територіальні особливості використання хімічних засобів захисту рослин і дані захворюваності населення на рак ендокринних органів (рак молочної і щитоподібної залоз у жінок та чоловіків, рак простати у чоловіків, рак яєчників і тіла матки у жінок, розрахованих за українським стандартом) за матеріалами Національного канцер-реєстру України. Результати лінійно-регресійного аналізу показують, що пестициди можуть бути ймовірною причиною зростання гормонозалежної онкологічної патології у деяких областях України, однак необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти, як пестициди можуть викликати або сприяти змінам у розвитку, диференціюванні та/або злоякісній трансформації органів гормональної системи організму людини. Зважаючи на значний вплив факторів довкілля на формування онкологічної патології, можна передбачити, що мінімізація хімічного впливу на людину сприятиме зменшенню ризику розвитку ракових захворювань та зміцненню громадського здоров’я.
В работе проанализированы территориальные особенности использования химических средств защиты растений и данные заболеваемости населения раком эндокринных органов (рак молочной и щитовидной желез у мужчин и женщин, рак простаты у мужчин, рак яичников и тела матки у женщин, рассчитанных по украинскому стандарту) по материалам Национального канцер-реестра Украины. Выявлена территориальная зависимость между валовыми показателями используемых химических средств защиты, темпами их увеличения в сельском хозяйстве и показателями заболеваемости населения раком эндокринных органов. Показано, что наиболее интенсивно растут показатели в областях с преимущественно сельскохозяйственным производством. Проведенный линейно-регрессивный анализ подтвердил наличие прямой сильной корреляционной связи между объемами применения в хозяйстве пестицидов и заболеваемостью раком яичников у женщин (r = 0,89; p0,01) и раком простаты у мужчин (r = 0,87; p0,01). Хотя результаты аналитического рассмотрения проблемы и данные линейнорегрессивного анализа указывают на возможную роль пестицидов в индуцировании рака эндокринных органов, необходимо продолжение исследований в этой области. Важно в дальнейшем рассмотреть проблему по классам и группам пестицидов с возможностью подхода к определению механизмов действия.
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Федоренко, З. П.
Цимбалюк, С. М.
Баленко, Н. В.
Кондратенко, О. Є.
Главачек, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Обгрунтування безпечного застосування дезінфекційного засобу "Стерізент" / О. В. Сурмашева [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 3. - С. 64-70

MeSH-головна:
ДЕЗИНФИЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- DISINFECTANTS
Анотація: Було встановлено високу бактерицидну та дріжджецидну активність препарату «СТЕРИЗЕНТ» (Ізраїль) у нерозведеному вигляді з експозицією 30 с та 60 с для Escherichia coli K12 NCTC 10538 lg R5,42, для Pseudomonas aeruginosa lg R5,37, для Staphylococcus aureus lg R5,34, для Candida albicans lg R4,31. У дослідженні з бактеріофагами з експозицією 30 с логарифми редукції становили Т2 - 5,08, MS2 - 5,12. За параметрами гострої токсичності засіб «СТЕРИЗЕНТ» згідно з Наказом МОЗ України № 2024 з введенням у шлунок та нанесенням на шкіру належить до 4 класу - малонебезпечні речовини, з інгаляційним застосуванням у насичених концентраціях – до 3 класу, помірно небезпечні речовини. Препарат не виявляє сенсибілізаційної дії у рекомендованих режимах застосування. Отримані результати дозволяють рекомендувати препарат «СТЕРИЗЕНТ» (Ізраїль) для широкого практичного застосування як високоефективний, один з найменш токсичних ДЗ.
Была установлена высокая бактерицидная и дрожжецидная активность препарата «СТЕРИЗЕНТ» производства Израиль в неразведенном виде при экспозиции 30 с и 60 с для Escherichia coli K12 NCTC 10538 lg R5,42, для Pseudomonas aeruginosa lg R5,37; для Staphylococcus aureus lg R5,34; для Candida albicans lg R4,31. В исследовании с бактериофагами при экспозиции 30 с логарифмы редукции составили Т2 - 5,08, MS2 - 5,12. По параметрам острой токсичности средство «СТЕРИЗЕНТ» согласно Приказу Минздрава Украины № 2024 при введении в желудок и нанесении на кожу относится к 4 классу – малоопасные вещества; при ингаляционном применении в насыщающих концентрациях - к 3 классу, умеренно опасные вещества. Препарат не оказывает сенсибилизирующего действия в рекомендованных режимах применения. Полученные результаты позволяют рекомендовать препарат «СТЕРИЗЕНТ» производства Израиль к широкому практическому применению как высокоэффективное и одно из наименее токсичных ДС.
Дод.точки доступу:
Сурмашева, О. В.
Бабій, В. Ф.
Полька, О. О.
Черниш, О. О.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Захворюваність на рак молочної залози і роль стійких хлорорганічних забруднювачів навколишнього середовища (аналіз даних літератури) [Текст] = The incidence of breast cancer and the role of environmental chemical pollutants (analysis of literature data) / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2019. - № 3. - С. 52-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (патофизиология, этиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (анализ, вредные воздействия, профилактика и контроль, статистика)
ИНСЕКТИЦИДЫ -- INSECTICIDES (вредные воздействия)
ОБЗОР -- REVIEW
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS (химически вызванный)
Анотація: Сьогодні рак молочної залози (РМЗ) є найбільш розповсюдженим гормонозалежним раком серед жінок у всьому світі. Етіологія РМЗ є багатофакторною. Припускають, що хімічні речовини навколишнього середовища, які пошкоджують ендокринну систему, - ендокринні дизаптери (ЕД), є одним з факторів зростання захворюваності на РМЗ. До них відносяться, зокрема, стійкі хлорорганічні забруднювачі навколишнього середовища. Мета. Ми проаналізували літературні дані стосовно ролі деяких стійких хлорорганічних хімічнихречовин, таких як ДДТ, диоксини та поліхлоровані дифеніли, у формуванні захворюваності на РМЗ. Результати. Аналіз епідеміологічних досліджень, незважаючи на їх невелику кількість, чітко демонструє взаємозв’язок впливу досліджуваних ЕД з підвищеним ризиком розвитку РМЗ у жінок. При цьому було встановлено, що дія ЕД в критичні періоди часу (в утробному, неонатальному т пубертатному періодах), коли гормони діють на диференціювання клітин та розвиток тканин, може порушувати розвиток тканин молочної залози та приводити до виникнення РМЗ у дорослих жінок. Результати аналізу подтверджують актуальність проблеми та необхідність подальших досліджень для вирішення питань захисту населення від шкідливого впливу ЕД
Background: Nowadays, breast cancer is the most common hormone-dependent cancer among women worldwide. Etiology of breast cancer is multifactorial. The environmental endocrine disrupting chemicals (EDCs), including persistent organochlorine pollutants, are one of supposed factors for the increase of the incidence of breast cancer. Objective: We analyzed the literary data concerning the role of some persistent organochlorine chemicals such as DDT, dioxins and polychlorinated biphenyls in breast cancer formation. Results: The analysis of the epidemiological studies, despite their small number, demonstrates clearly the relationship of the exposure of studied endocrine disruptors with an increased risk of breast cancer in women. It has been established that exposure of EDCs during critical time periods (in utero, neonatal and pubertal), when hormones affect cell differentiation and tissue development, can disrupt the development of breast tissues and lead to the appearance of breast cancer in adult women. The results of the analysis confirm the relevance of the problem and the need in further research and solution of the issues of the population’s protection from the harmful effects of endocrine disruptors
Дод.точки доступу:
Черниченко, І. О.
Баленко, Н. В.
Литвиченко, О. М.
Бабій, В. Ф.
Главачек, Д. О.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Біомедичні та гігієнічні аспекти застосування нанозаліза [Текст] / А. М. Сердюк [та ін.] // Журнал Академії Медичних Наук України. - 2010. - Т. 16, № 4. - С. 675-680

Рубрики: Нанотехнологии

   Ксенобиотики

Дод.точки доступу:
Сердюк, А. М.
Чекман, І. С.
Бабій, В. Ф.
Дорошенко, А. М.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Оцінка токсичності поверхнево-активних речовин на культурі рухливих клітин [Текст] / О. І. Яловенко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2014. - № 7/8. - С. 15-18

MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (анализ, токсичность)
СПЕРМАТОЗОИДЫ -- SPERMATOZOA (химия)

Дод.точки доступу:
Яловенко, О. І.
Раєцька, О. В.
Голіченков, О. М.
Бабій, В. Ф.
Кондратенко, О. Є.
Пімушина, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Оцінка атоксичності засобів для миття посуду, призначених для обробки виробів для дітей, на тест-культурі сперматозоїдів [Текст] = Assessment of the toxicity of dishwashing detergents for the treatment of children’s wares on the spermatozoid test-culture / О. І. Яловенко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2019. - № 4. - С. 61-63. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТЕРГЕНТЫ -- DETERGENTS (анализ, вредные воздействия)
ПОСУДА ДЛЯ ПРИГОТОВЛЕНИЯ И ПОДАЧИ ПИЩИ -- COOKING AND EATING UTENSILS
ДЕТИ -- CHILD
ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧНЫЙ СКРИНИНГОВЫЙ АНАЛИЗ -- HIGH-THROUGHPUT SCREENING ASSAYS (использование, статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета – визначення інформативності та доцільність використання експрес-методу тестування токсичності продукції на культурі рухомих клітин (сперматозоїдів) при використанні у програмі оцінки безпеки засобів для миття посуду, призначених для догляду за виробами для дітей. Матеріали та методи. Використано 23 види мийних засобів, призначених для догляду за виробами для дітей; безпорідні щури, морські свинки, культура сперматозоїдів бика. Методи: альтернативні – експрес-метод оцінки токсичності з використанням у якості тест-об’єкта сперматозоїдів бика; класичні – оцінка гострої токсичності при введенні вшлунок, нанесенні на шкіру, шкірно-подразнюючої дії. Результати. У дослідженнях in vitro встановлено, що 17 з 23 засобів мають індекс токсичності в інтервалі 70 % (Іt) 120 %, тобто, не проявляють загальнотоксичної та шкірно-подразнюючої дії. Для 6 засобів - Іt 120 %. Клас небезпеки (4-й клас небезпеки) та відсутність шкірно-подразнюючої дії при одноразовому нанесенні на шкіру цих 6 засобів було встановлено в дослідженнях класичними методами на тваринах. Висновки. Базові токсикологічні параметри (гостра токсичність при введенні в шлунок, нанесенні на шкіру та шкірно-подразнююча дія) 17-и з 23-х досліджених засобів визначено без тестування на лабораторних тваринах методом in vitro (на культурі сперматозоїдів бика), що свідчить про доцільність використання цього методу на скринінговому етапі в експертизі безпеки продукції засобів для миття посуду, призназначених для догляду за виробами для дітей
Objectives: We determined the informativeness and feasibility of the use of rapid method for the testing of the toxicity of the products on the culture of motile cells (spermatozoids) at the use in the program for the assessment of the safety of dishwashing detergents for the treatment of children’s wares. Materials and methods: In the investigation we used 23 dishwashing detergents for the treatment of the children’s wares, outbred rats, guinea pigs, bull spermatozoid culture. Methods: alternative - express method for the toxicity assessment with a use of bull spermatozoids as a test object; classical - an assessment of acute toxicity at the injection into the stomach, application on the skin, skin irritating effect. Results and discussion: It was established in the in vitro investigations that the 17 detergents of the 23 ones have a toxicity index in the range of 70% (Іt) 120%, i.e. don’t manifest general toxic and skin-irritating effects. For the 6 detergents, Іt 120%. The hazard class (hazard class 4) and the absence of skin-irritating effect at a single application on the skin of these 6 detergents were established in the investigation by the classical methods on the animals. Для 6 засобів - Іt 120 %. Conclusions: All the studied agents belong to the 4th hazard class and do not have the skin irritating effect at a single application on the skin. The basic toxicological parameters (acute toxicity when injected into the stomach, application on the skin, and skin irritating effect) of the 17 studied agents of the 23 ones were determined without testing on the laboratory animals with the help of the in vitro method (on a bull spermatozoid culture), which indicates the feasibility of the use of this method at the screening stage in the examination of the safety of dishwashing detergents for the treatment of children’s wares
Дод.точки доступу:
Яловенко, О. І.
Раєцька, О. В.
Голіченков, О. М.
Бабій, В. Ф.
Главачек, Д. О.
Кондратенко, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Кондратенко, О. Є.
    Гігієнічна оцінка канцерогенної небезпеки перорального надходження N-нітрозамінів до організму людини [Текст] / О. Є. Кондратенко // Довкілля та здоров’я : Наук. журн. з пробл. мед. екології, гігієни, охорони здоров’я та екол. безпеки . - 2006. - Т. 38, № 3. - С. 52-54.

Рубрики: Нитрозамины

   Канцерогены в окружающей среде

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Антимікробні та токсичні властивості наночастин срібла у стабілізованих розчинах та у композиційній системі на основі високодисперсного кремнезему [Текст] / А. М. Сердюк [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2010. - № 4. - С. 3-8

Рубрики: Нанотехнологии

   Серебро

   Кремния диоксид

   Растворы

Дод.точки доступу:
Сердюк, А. М.
Бабій, В. Ф.
Корчак, Г. І.
Сурмашева, О. В.
Томашевська, Л. А.
Кондратенко, О. Є.
Міхієнкова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-47

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)