Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (3)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Корпачев, В. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 80
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прибила О. В., Зінич О. В., Кушнарьова Н. М., Ковальчук А. В., Корпачев В. В., Шупрович А. А., Шишкань-Шишова К. О.
Назва : Особливості показників обміну сечової кислоти у чоловіків і жінок із цукровим діабетом 2 типу в залежності від фенотипу
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2022. - N 1. - С. 56-63 (Шифр ПУ17/2022/1)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID
Анотація: Порушення обміну сечової кислоти (СК) останнім часом розглядають як одне з поліметаболічних порушень, характерних для цукрового діабету (ЦД) 2 типу та метаболічного синдрому (МС). Показано, що дисметаболізм СК асоціюється з патофізіологічними фенотипами, що супроводжуються загальним та/або вісцеральним ожирінням і високим кардіоренальним ризиком. При цьому не завжди має місце гіперурикемія, однак дослідження екскреції уратів із сечею може виявити гіперпродукцію та гіперекскрецію СК. Метою нашої роботи було встановити особливості композиції тіла та метаболічного фенотипу (МФ), зокрема рівня урикемії, інсулінемії, показників ліпідного спектру сироватки крові у пацієнтів із ЦД 2 типу в залежності від статі, ступеня ожиріння та вмісту абдомінального жиру
Знайти схожі

2.

Назва журналу :Проблеми ендокринної патології -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Архипкіна Т. Л. Вплив холекальциферолу та його комбінації з метформіном на статус ліпідного та вуглеводного обмінів у жінок, хворих на синдром полікістозних яєчників/ Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, Л. П. Любимова (стр.7-14)
Большова О. В. Переваги безперервного моніторингу глікемії для оптимізації глікемічного контроля цукрового діабету 1 типу у дітей та підлітків/ О. В. Большова [та ін.] (стр.15-19)
Gramatiuk S. M. Arterial thrombosis in patients with type 2 diabetes and COVID-19/ S. M. Gramatiuk [et al.] (стр.20-27)
Караченцев Ю. І. Інформативність інтраопераційної експрес-гістологічної діагностики для визначення тактики та об’єму оперативного лікування при патології щитоподібної та прищитоподібних залоз/ Ю. І. Караченцев [та ін.] (стр.28-35)
Kobrynska O. Ya. Options of correcting insulin resistance and proinflammatory cytokine levels in patients with type 2 diabetes mellitus/ O. Ya. Kobrynska, O. M. Didushko (стр.36-42)
Лаврик А. С. Синдром Прадера-Віллі: нові можливості в хірургічному лікуванні/ А. С. Лаврик [та ін.] (стр.43-49)
Лемко О. І. Деякі аспекти формування інсулінорезистентності при хронічному обструктивному захворюванні легень/ О. І. Лемко, Н. В. Вантюх (стр.50-55)
Прибила О. В. Особливості показників обміну сечової кислоти у чоловіків і жінок із цукровим діабетом 2 типу в залежності від фенотипу/ О. В. Прибила [та ін.] (стр.56-63)
Brechka N. M. Correlation of inflammation with structural and functional changes in the rats’ prostate gland with chronic prostatitis under the exposure of chondroitin sulphate/ N. M. Brechka [et al.] (стр.64-70)
Gevorkyan A. Circadian disruption as a factor of impaired adaptive T-cell immunity response/ A. Gevorkyan, D. Ippolitov, T. Bocharova (стр.71-76)
Gorbenko N. The impact of succinate derivative phensuccinal on mitochondrial function and redox status in hte heart of rats with type 2 diabetes/ N. Gorbenko [et al.] (стр.77-83)
Демченко О. М. Формування захисної поведінки молодих щурів за умов тиреодисфункції/ О. М. Демченко [та ін.] (стр.84-91)
Nosivets D. S. Effect of non-steroidal anti-inflammatory drugs and paracetamol on the functional state of the thyroid gland in experimental osteoartritis with hypothyroidism/ D. S. Nosivets, V. I. Opryshko, T. M. Shevchenko (стр.92-98)
Yusra A. Family support toward adherence and glycemic control of type 2 diabetes patient: a systematic review/ A. Yusra, A. Waluyo (стр.99-110)
Жердьова Н. М. Можливості корекції гіперамоніємії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу/ Н. М. Жердьова [та ін.] (стр.111-117)
Попов М. М. Хімічна характеристика біомембран гранулоцитів периферичної крові у часто хворих дітей із синдромом вегетативних дисфункцій та надлишковою масою тіла/ М. М. Попов [та ін.] (стр.118-124)
Звіт про проведення онлайн-заходу: науково-практичної конференції з міжнародною участю "Ендокринна патологія у віковому аспекті" (стр.125-129)
Цікаві статті :
Знайти схожі


3.

Назва журналу :Міжнародний ендокринологічний журнал -2021р. т.17,N 4
Цікаві статті :
Oncu. Awareness of diabetic adult patients about immunization/ Muhammet Zahid Oncu [et al.] (стр.15-21)
Лучицький Є. В. Концентрація ендотеліну, інтерлейкінів-6 і -10 у крові чоловіків, хворих на цукровий діабет/ Є. В. Лучицький [та ін.] (стр.22-28)
Ташманова А. Б. Оценка достижения целевых уровней гликемии у детей и подростков с сахарным диабетом 1-го типа при помповой инсулинотерапии по модифицированной программе обучения/ А. Б. Ташманова, Г. Н. Рахимова, С. Ф. Беркинбаев (стр.29-34)
Прибила О. В. Фармакокінетичні характеристики й морфометричні ефекти інгібіторів натрійзалежних котранспортерів глюкози 2 в чоловіків і жінок, хворих на цукровий діабет 2-го типу (огляд літератури й власні результати)/ О. В. Прибила (стр.35-45)
Гончарова О. А. Геометрія серця при клімактеричному синдромі на тлі цукрового діабету 1-го типу/ О. А. Гончарова (стр.46-49)
Gonca. Determination of learning requirements of stroke patients with type 2 diabetes in Turkey sample/ Sengul Can Gonca, Uymaz Pelin (стр.50-56)
Xhardo E. The role of fine-needle aspiration biopsy and post-operative histology in the evaluation of thyroid nodules/ E. Xhardo [et al.] (стр.57-63)
Паньків В. І. Переваги й потенційні можливості застосування альфа-ліпоєвої кислоти в комплексі з фітоестрогенами й фітопрогестеронами на тлі дебюту цукрового діабету 2-го типу в перименопаузі/ В. І. Паньків (стр.65-70)
Ковальчук А. В. Остеокальцин: взаємозв’язок між кістковим метаболізмом та гомеостазом глюкози при цукровому діабеті/ А. В. Ковальчук [та ін.] (стр.71-77)
Pankiv V. I. Pathophysiological and clinical aspects of interaction between coronavirus disease 2019 and thyroid/ V. I. Pankiv [et al.] (стр.78-82)
Єфіменко Т. І. Неалкогольна жирова хвороба печінки: час для змін/ Т. І. Єфіменко, М. Р. Микитюк (стр.83-94)
Сергієнко В. О. Цукровий діабет і гострі коронарні синдроми/ В. О. Сергієнко, О. О. Сергієнко (стр.95-109)
Рыбаков С. И. Инсиденталома щитовидной железы: пренебречь или исследовать?/ С. И. Рыбаков (стр.110-120)
Лящук П. М. Адреногенітальний синдром у чоловіків: класична форма. Клінічний випадок/ П. М. Лящук, Н. І. Станкова, Р. П. Лящук (стр.121-123)
Цікаві статті :
Знайти схожі


4.

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 2
Цікаві статті :
Зурнаджи Л. Ю. Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином/ Л. Ю. Зурнаджи [та ін.] (стр.105-118 )
Кіро Л. С. Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості/ Л. С. Кіро [та ін.] (стр.119-127)
Писарук А. В. Простий метод оцінки темпу старіння для скринінгу здоров’я населення/ А. В. Писарук [та ін.] (стр.128-136)
Ткаченко В. М. Вплив пасивного куріння батьків на стан тимуса та надниркових залоз їхніх нащадків на тлі механічної рани/ В. М. Ткаченко (стр.137-144)
Мамотенко А. В. Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму/ А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова (стр.145-151)
Зінич О. В. Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при укровому діабеті/ О. В. Зінич, В. В. Корпачев, В. В. Ховака (стр.152-159)
Соколова Л. К. Ефекти вітаміну D при різних патологіях/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.160-178)
Соколова Л. К. Предіабет і метаболічний синдром. Характеристика і маркери/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.179-187)
Коваленко А. Є. Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних/ А. Є. Коваленко, В. І. Медведь, М. В. Остафійчук (стр.188-198)
Гуржій О. В. Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку/ О. В. Гуржій (стр.199-204)
Тронько М. Д. Результати роботи ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України" за 2020 рік/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.205-220)
Цікаві статті :
Знайти схожі


5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зінич О. В., Корпачев В. В., Ховака В. В.
Назва : Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при цукровому діабеті
Паралельн. назви :Psychobiotics as prospective means for treatment of psychosomatic complications of diabetes mellitus
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 152-159 (Шифр ЕУ5/2021/26/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PSYCHOSOMATIC MEDICINE
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Розвиток цукрового діабету (ЦД) пов’язаний із такими ускладненнями, як депресія, тривожність, зниження когнітивності. Актуальною проблемою є пошук засобів, які дозволять поліпшити психосоматичний стан пацієнтів. Останнім часом дослідники в багатьох країнах світу стали вивчати пробіотики як засоби, здатні впливати на функціонування мозку. Такі пробіотики отримали назву психобіотиків — живих бактерій, здатних впливати на функції мозку і покращувати психофізіологічний стан шляхом взаємодії з кишковою мікробіотою. Ряд дослідників включають до психобіотиків і пребіотики, які сприяють збільшенню кількості корисних кишкових бактерій. Кишкова мікробіота охоплює всі мікроорганізми, які населяють простір від порожнини рота до прямої кишки. Вона слугує фундаментальною складовою кишково-мозкової вісі — біспрямованої системи, за допомогою якої мозок модулює функції шлунково-кишкового тракту. Кишкова мікробіота виконує важливу роль у формуванні гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової вісі, яка бере участь у регуляції багатьох фізіологічних процесів. ЇЇ стимуляція супроводжується підвищеною продукцією глюкокортикоїдів, зокрема, кортизолу і кортикостерону, відомих як маркерів стресу. Концентрації глюкокортикоїдів, що циркулюють, зростають у відповідь на психічний та фізичний стрес. Вони також посилюють відчуття загрози і пригнічують настрій, знижують пам’ять та інші когнітивні функції. Психобіотики виявляють анксіолітичний та антидепресивний ефекти, які характеризуються позитивними змінами в емоційній та когнітивній сферах. Виявилось, що психобіотики впливають на патогенетичні ланки стресорної реакції, які залучені до формування негативних психосоматичних ускладнень при ЦД. Отримані обнадійливі результати експериментальних та клінічних досліджень психобіотиків, які свідчать про перспективність їх використання в лікуванні пацієнтів із ЦД та ожирінням, а також в антиейджингових програмах. Перспективним є подальше дослідження застосування психобіотиків у лікуванні психосоматичних порушень при ЦДThe development of diabetes mellitus (DM) is associated with such complications as depression, anxiety, and cognitive decline. An urgent problem is the search for means which can improve the psychosomatic state of patients. Recently, researchers in many countries around the world have begun to study probiotics as agents that can influence the brain functioning. Such probiotics are called psychobiotics — living bacteria that can influence on brain function and improve its psychophysiological state by interacting with the intestinal microbiota. A number of researchers includes prebiotics to psychobiotics, which contribute the increase in beneficial gut bacteria. The gut microbiota encompasses all microorganisms that inhabit the space from the mouth to the rectum. It serves as a fundamental component of the cerebro-intestinal axis — the bidirectional system by which the brain modulates the functions of the gastrointestinal tract. The intestinal microbiota plays an important role in the formation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which is involved in the regulation of many physiological processes. Its stimulation is accompanied by increased production of glucocorticoids, in particular cortisol and corticosterone, known as stress markers. Circulating glucocorticoid concentrations are increased in response to mental and physical stress. They also increase the sense of threat and depress mood, memory and other cognitive functions. Psychobiotics exhibit anxiolytic and antidepressant effects, which are characterized by positive changes in the emotional and cognitive spheres. It turned out that psychobiotics affect the pathogenetic links of the stress response, which are involved in the formation of negative psychosomatic complications in DM. Encouraging results of experimental and clinical studies of psychobiotics have been obtained, which indicate the promise of their use in the treatment of patients with DM and obesity, as well as in antiaging programs. Further research on the use of psychobiotics in the treatment of psychosomatic disorders in DM is promising
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальчук А. В., Зінич О. В., Корпачев В. В., Кушнарьова Н. М., Прибила О. В., Шишкань-Шишова К. О.
Назва : Остеокальцин: взаємозв’язок між кістковим метаболізмом та гомеостазом глюкози при цукровому діабеті
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 71-77 (Шифр МУ65/2021/17/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ОСТЕОКАЛЬЦИН -- OSTEOCALCIN
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Дослідження останнього часу продемонстрували значення кістки як ендокринного органа, що продукує біологічно активні речовини, які регулюють як місцевий кістковий метаболізм, так і метаболічні функції у всьому організмі. Під час кісткового ремоделювання (формування/руйнування) активні клітини виділяють специфічні біомаркери, які допомагають виявляти остеометаболічну дисфункцію. Серед гормонів кісткової тканини важлива роль належить остеокальцину як координатору процесів кісткового моделювання, енергетичного гомеостазу, метаболізму глюкози, ліпідів та мінеральних речовин. Остеокальцин — структурний білок кісткового матриксу, що синтезується остеобластами і надходить до кровотоку під час резорб­ції кісткової тканини. Рівень остеокальцину в сироватці крові використовується як специфічний маркер формування кісткової тканини. Остеокальцин сприяє проліферації β-клітин підшлункової залози та секреції інсуліну, а також впливає на інсуліночутливість периферичних тканин. Виявлено обернену асоціацію глікемії з рівнем остеокальцину. У хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) зазвичай спостерігається нормальна або навіть трохи підвищена мінеральна щільність кісткової тканини порівняно з контролем відповідного віку. Зниження якості кісток та підвищений ризик переломів пов’язують зі змінами кісткової мікроархітектури та місцевого гуморального середовища. Дисбаланс активності остеобластів/остеокластів може бути зумовлений окиснювальним стресом та накопиченням кінцевих продуктів глікозилювання, що сприяє хронічному запаленню та резорбції кісток у пацієнтів із діабетом. Показано, що рівень остеокальцину в сироватці крові значно знижується порівняно зі здоровим контролем як у хворих на ЦД1, так і, особливо сильно, при ЦД2. З урахуванням важливості розробки нових підходів до діагностики та корекції метаболічних порушень у хворих на ЦД вивчення впливу кісткових гормонів на гормонально-метаболічні показники та стан кісткової тканини, включаючи ризик переломів, зберігає актуальність у сучасній діабетології
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кушнарьова Н. М., Зінич О. В., Корпачев В. В., Ковальчук А. В., Прибила О. В., Шишкань-Шишова К. О.
Назва : Зниження ефективності агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1: у чому причина?
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 60-68 (Шифр МУ65/2021/17/8)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РЕЦЕПТОРЫ ГЛЮКАГОНА -- RECEPTORS, GLUCAGON
ТАХИФИЛАКСИЯ -- TACHYPHYLAXIS
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Анотація: Огляд присвячено препаратам групи агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1, в основі дії яких лежить інкретиновий ефект. Крім інсулінотропної і глюкагоностатичної дії агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 сприяють покращанню глікемічного контролю, зниженню маси тіла, а також полегшують серцево-судинні наслідки у хворих на цукровий діабет. Представники даної групи поділяються на препарати короткої і тривалої дії, що визначається їх фармакокінетичними властивостями. Дослідження показали, що агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1, які вводяться один раз на тиждень, демонструють кращий глікемічний контроль при аналогічному або меншому ризику розвитку гіпоглікемії і небажаних ефектів щодо шлунково-кишкового тракту, ніж їх аналоги короткої дії. Однак при тривалому використанні агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 подовженої дії спостерігається скорочення цукрознижувального ефекту, пов’язане зі зменшенням гальмування кишкової моторики, обумовленим явищем тахіфілаксії (десенситизації) рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 у результаті вагусної нервової активації. Розглянуто перспективні способи подолання даного недоліку, такі як розробка модифікованих і комбінованих співагоністів рецепторів дипептидилпептидази-1, а також пероральних форм агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1. Крім того, описано можливі механізми впливу на ефективність агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 з огляду на вироблення антитіл до різних препаратів даної групи, а також взаємозв’язок ефектів інкретиноміметиків зі станом кишкової мікробіоти. Отже, група інкретинових препаратів має широкі перспективи застосування в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу з можливістю корекції як базальної, так і прандіальної глікемії, при цьому активно створюються нові ефективні й безпечні форми препаратів даної групи
Знайти схожі

8.

Назва журналу :Міжнародний ендокринологічний журнал -2021р. т.17,N 8
Цікаві статті :
Карлович Н. В. Лептин и адипонектин у пациентов с хронической болезнью почек и вторичным гиперпаратиреозом/ Н. В. Карлович, Т. В. Мохорт, Е. Г. Сазонова (стр.11-18)
Шушкань-Шишова К. О. Вплив пробіотиків та інкретиноміметиків на рівні глюкагоноподібного пептиду 1 у сироватці крові пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу/ К. О. Шушкань-Шишова [та ін.] (стр.19-27)
Шаєнко З. О. Перспективи використання лазерної допплерівської флоуметрії для оцінки шкірної мікроциркуляції крові при цукровому діабеті/ З. О. Шаєнко, О. В. Лігоненко (стр.28-33)
Купріненко Н. Абсорбція левотироксину: які фактори впливають?/ Н. Купріненко (стр.34-40)
Кравчун Н. О. Корекція харчових звичок у пацієнтів з порушеннями вуглеводного обміну/ Н. О. Кравчун, І. П. Дунаєва (стр.41-45)
Катеренчук В. І. Вплив сучасної гіпоглікемізуючої терапії на перебіг хронічної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ В. І. Катеренчук (стр.46-55)
Кравчун Н. О. Ефективність використання R(+)-енантіомеру альфа-ліпоєвої кислоти в клінічній практиці/ Н. О. Кравчун, І. П. Дунаєва (стр.56-59)
Кушнарьова Н. М. Зниження ефективності агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1: у чому причина?/ Н. М. Кушнарьова [та ін.] (стр.60-68)
Паньків І. В. Vitamin D effects on androgen levels in men/ І. В. Паньків (стр.69-73)
Ніжинська-Астапенко З. П. Ліпоїдний некробіоз: рідкісний клінічний та патоморфологічний випадок/ З. П. Ніжинська-Астапенко [та ін.] (стр.74-78)
Цікаві статті :
Знайти схожі


9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прибила О. В., Зінич О. В., Корпачев В. В., Кушнарьова Н. М., Ковальчук А. В., Гуріна Н. М., Шупрович А. А.
Назва : Клінічне фенотипування хворих на цукровий діабет 2-го типу: конституційні, антропометричні, метаболічні маркери різних фенотипів
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 3. - С. 31-37 (Шифр УУ13/2020/2/3)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Анотація: Мета — вивчення особливостей композиції тіла та метаболічних характеристик хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу залежно від наявності або відсутності ожиріння. Об’єкт і методи дослідження. Досліджено антропометричні, композиційні характеристики, показники вуглеводного, ліпідного, уратного обмінів у 51 пацієнта віком 30–81 рік із ЦД 2-го типу з тривалістю захворювання 1 рік–20 років. Пацієнтів розділено на дві групи за величиною індексу маси тіла (ІМТ): 1-ша — метаболічно нездорові без ожиріння (n=17; ІМТ 30 кг/м2), 2-га — метаболічно нездорові з ожирінням (n0,05). Результати. У пацієнтів без ожиріння виявлені більша частка води в організмі, розрахунковий показник метаболічного віку (р0,05). Порівняльний аналіз даних встановив, що пацієнти з ожирінням мали більші окружність талії та стегон, товщину жирової складки, частку загального жиру в організмі, вміст вісцерального жиру, збільшення жирових відкладень у ділянці корпусу та кінцівок, індекс атерогенності (р0,001). Висновки. Ідентифікація клінічних фенотипів на основі виявлення конституційних та метаболічних характеристик дозволить більш диференційовано оцінити можливі кардіометаболічні ризики у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Отримані дані є основою для подальшого виділення маркерів гормонально-метаболічних змін у осіб з відповідними фенотипічними особливостями та розроблення персоніфікованих рекомендацій до їх корекції
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Український медичний часопис -2020р. т.2,N 3
Цікаві статті :
Шевченко А. І. Проблема онкологічної допомоги в умовах пандемії короновірусу/ А. І. Шевченко [та ін.] (стр.3-4)
Піняжко О. Б. Оцінка втрати років життя, скоригованих за якістю (QALY), пов’язаних зі смертністю від COVID-19 в Україні/ О. Б. Піняжко [та ін.] (стр.5-7)
Свінціцький В. С. Сучасні підходи до діагностики та лікування раку шийки матки/ В. С. Свінціцький, В. В. Приймак, О. П. Ренкас (стр.8-14)
Волошинович М. С. Меланома шкіри: від майже невидимої до візуально незаперечної. Окремі принципи керівництва та огляд клінічних випадків/ М. С. Волошинович [та ін.] (стр.15-19)
Богомаз В. М. Оцінка медичними сестрами виробничого середовища закладів охорони здоров’я/ В. М. Богомаз, Н. В. Карвась, Д. О. Татаркін (стр.20-23)
Смоланка І. І. Особливості радикальних мастектомій при хірургічному лікуванні хворих із набряковим раком грудної залози/ І. І. Смоланка, А. О. Ляшенко, О. І. Сидорчук (стр.24-26)
Брич В. В. Можливості реалізації медичної реабілітації в умовах реформування та нової системи фінансування закладів охорони здоров’я України/ В. В. Брич (стр.27-30)
Прибила О. В. Клінічне фенотипування хворих на цукровий діабет 2-го типу: конституційні, антропометричні, метаболічні маркери різних фенотипів/ О. В. Прибила [та ін.] (стр.31-37)
Скалецький Ю. М. Тенденції стаціонарної та післяопераційної летальності як показників безпеки пацієнтів в Україні/ Ю. М. Скалецький [та ін.] (стр.38-41)
Пархоменко О. М. Предиктори підвищення ризику несприятливого перебігу ішемічної хвороби серця у пацієнтів з гострим коронарним синдромом без стійкої елевації сегмента ST/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.42-47)
Скиба В. В. Клінічний випадок успішного хірургічного лікування пацієнта із гострим панкреатитом (панкреонекрозом), ускладненим арозивною кровотечею з нижньої порожнистої вени/ В. В. Скиба [та ін.] (стр.48-49)
Стовбан М. П. Аналіз основних аспектів законодавства щодо госпітальних округів/ М. П. Стовбан [та ін.] (стр.50-54)
Хиць А. Постменопаузальний остеопороз: фармакологічне лікування/ А. Хиць (стр.55-56)
Цікаві статті :
Знайти схожі


 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)