Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Котова, Н. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 77
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-77 
1.


    Майчук, В. О.
    Консультування з питань профілактики природжених дефектів нервової трубки у дітей під час надання первинної допомоги [] / В. О. Майчук, Н. В. Котова // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 185-188


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ МАЛЬФОРМАЦИИ -- NERVOUS SYSTEM MALFORMATIONS (профилактика и контроль)
НЕРВНОЙ ТРУБКИ ДЕФЕКТЫ -- NERVOUS SYSTEM MALFORMATIONS (профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE
Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Оцінка ефективності та безпеки високоактивної антиретровірусної терапії у ВІЛ-інфікованих дітей на підставі аналізу динаміки антропометричних показників [Текст] / Н. В. Котова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2010. - № 1. - С. 87-89

Рубрики: ВИЧ инфекции--дети--лек тер

   Дети, физическое развитие


Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.
Старець, О. О.
Баришнікова, Ю. Б.
Калєєва, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Котова, Н. В.
    Первинна профілактика пневмоцистної пневмонії у дітей з перинатальним контактом із ВІЛ [Текст] / Н. В. Котова, О. О. Старець // Перинатологія та педіатрія. - 2009. - № 3. - С. 28-31

Рубрики: Пневмония, PNEUMOCYS CARINI--дети--проф

   ВИЧ инфекции--дети--проф


Дод.точки доступу:
Старець, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Старець, О. О.
    Перебіг ВІЛ-інфекції у дітей з доведеним антенатальним інфікуванням ВІЛ / О. О. Старець, Н. В. Котова // Одеський медичний журнал : Наук.-практ.журн. - 2010. - № 1. - С. 64-66. - Библиогр.: с.66-66

Рубрики: ВИЧ инфекции--новорожд--диагн

Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Рання діагностика природжених вад серця у новонароджених дітей [Текст] / Н. В. Котова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2012. - № 2. - С. 57-59

Рубрики: Пороки сердца врожденные--новорожд--диагн

   Новорожденных скрининг


   Факторы риска


Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.
Сутіртха, Р.
Пенгріна, І. О.
Ковалевська, К. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Котова, Н. В.
    Вплив шкідливих звичок ВІЛ-інфікованих матерів на стан здоров’я їхніх дітей [Текст] / Н. В. Котова, О. О. Старець // Перинатологія та педіатрія. - 2011. - № 1. - С. 56-58

Рубрики: Беременности осложнения инфекционные

   ВИЧ инфекции


   Новорожденный, болезни


Дод.точки доступу:
Старець, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Котова, Н. В.
    Ефективність та безпека традиційних, альтернативних та компліментарних методів лікування ВІЛ-інфекції в дітей [Текст] / Н. В. Котова, О. О. Старець // Здоровье ребенка. - 2009. - № 2. - С. 93-97

Рубрики: ВИЧ инфекции--дети--лек тер

Дод.точки доступу:
Старець, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Кинетика сорбции тетрациклина анионитом АВ-17-2 различной степени дисперсности [Текст] / Н. В. Котова, О. В. Топкова, В. А. Колодязная // Химико-фармацевтический журнал : Науч.-техн. и произв. журн. - 2007. - Т. 41, № 8. - С. 39-41. - Библиогр.: с. 41-41

Рубрики: Тетрациклин--выдел

   Кинетика


   Сорбенты


   Диффузия


Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.
Топкова, О. В.
Колодязная, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Аряев, Н. Л.
    Состояние здоровья и особенности медицинского наблюдения в раннем возрасте детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами [Текст] / Н. Л. Аряев, Н. В. Котова // Журнал Академії Медичних Наук України. - 2007. - Т. 13, № 2. - С. 241-258

Рубрики: Беременности осложнения инфекционные

   ВИЧ инфекции--дети--диагн


   Здоровья состояние


   Ребенок от нездоровых родителей


Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Котова, Н. В.
    Становлення мікробіоценозу новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів в умовах лікарні, доброзичливої до дитини [Текст] / Н. В. Котова, С. П. Посохова, О. С. Луценко // Одеський медичний журнал : Наук.-практ.журн. - 2007. - № 1. - С. 44-47

Рубрики: ВИЧ-1--выдел--патоген

   Мать-ребенок отношения--вирус--иммунол


   Кожа--микроб


   Новорожденный--статист


Дод.точки доступу:
Посохова, С. П.
Луценко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Котова, Н. В.
    Фактори ризику порушення фізичного розвитку ВІЛ-інфікованих і не інфікованих ВІЛ дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями [Текст] / Н. В. Котова, О. О. Старець, Д. Томас // Одеський медичний журнал : Наук.-практ.журн. - 2009. - № 4. - С. 26-29. - Библиогр.: с.28-29

Рубрики: ВИЧ инфекции--дети--новорожд

   ВИЧ инфекции--женск


   Детей физического развития отклонения


Дод.точки доступу:
Старець, О. О.
Томас, Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Аряєв, М. Л.
    Медично-соціальні чинники ризику перинатальної трансмісії ВІЛ і прогресування ВІЛ-інфекції у дітей [Текст] / М. Л. Аряєв, Н. В. Котова, О. О. Старець // Журнал Академії Медичних Наук України. - 2008. - Т. 14, № 4. - С. 692-704

Рубрики: ВИЧ инфекции--дети--диагн

   Беременности осложнения инфекционные


Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.
Старець, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Котова, Н. В.
    Оценка состояния здоровья неинфицированных детей рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами [Текст] / Н. В. Котова // Перинатологія та педіатрія. - 2007. - № 1. - С. 24-28. . - ISSN 1992-5891

Рубрики: ВИЧ инфекции--берем

   Ребенок от нездоровых родителей


   Плода болезни


   Факторы риска


   Новорожденный, болезни


Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Котова, Н. В.
    Анализ випадків жорстокого поводження з ВІЛ-інфікованими дітьми та стратегія захисту їхніх прав [Текст] / Н. В. Котова, Н. В. Грищенко // Перинатологія та педіатрія. - 2012. - № 3. - С. 102-104

Рубрики: Дети, жестокое обращение

   Детей защита


   ВИЧ инфекции--дети--психол


Дод.точки доступу:
Грищенко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Дослідження існуючої практики годування дітей першого року життя: опитування батьків [Текст] / Н. В. Котова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРМЛЕНИЯ МЕТОДЫ -- FEEDING METHODS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Здорове харчування немовлят необхідно для їх здорового зростання, психомоторного, когнітивного і соціального розвитку. Перші роки життя – важливий період, у якому формуються харчові уподобання людини і можуть швидко сформуватися і реалізуватися ризики ожиріння. На сьогодні надмірна вага та ожиріння є більшою небезпекою для здоров’я дітей, ніж недостатня вага та виснаження. Мета дослідження. Оцінити існуючу практику годування дітей першого року життя за результатами опитування батьків (self-reported) з точки зору рекомендацій, що ґрунтуються на доказах, представлених в Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers (2017). Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено анонімне анкетування батьків щодо фізичного і психомоторного розвитку, практики годування їх малюків, перенесених захворювань, вакцинації тощо. На форумах м. Одеси (Україна) батьків, хто має дітей другого–третього року життя, просили відповісти on-line на запитання в Google формі. Ми отримували індивідуальні результати опитування, автоматично сформовану сумарну таблицю Excel і діаграми on-line. Результати дослідження. Отримано 168 заповнених анкет. Оцінка фізичного розвитку дітей за допомогою z-score у віці 1 рік виявила: масу тіла до віку вище +2? у 22,6 %, вище +3? у 1,8 %; довжину тіла до віку вище +3? у 8,9 %; співвідношення маси тіла до довжини тіла вище +2? у 8,9 %; вище +3? у 3,0 % дітей. Розпочали грудне вигодовування – 88,1 %, годувалися грудьми до 6 місяців – 61,9 %, до 12 місяців – 54,8 % дітей. Серед дітей на грудному вигодовуванні 35,1 % з перших місяців життя отримувати воду. Вітамін D отримували 61,9 % дітей. Своєчасно в 4–6 місяців ввели дітям перший прикорм 91,6 % батьків. У віці 5–7 місяців дітям давали овочеві пюре 92,9 %, фруктові пюре – 77,4 %, м’ясо – 49,6 %, кашу – 38,1 %, яєчний жовток – 28,0 % респондентів. У 9–12 місяців харчування немовлят було достатньо різноманітним. Встановлено, що батьки давали дітям наступні не рекомендовані до 1 року харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне коров’яче молоко – 20,2 %, козяче молоко – 11,3 %, фруктові соки – 49,4 %, напої з додаванням цукру – 28,0 %, мед – 13,1 %; сіль – 58,0 %, цукор – 39,9 %; чай – 23,8 %. Годували дітей по годинах 19,1 % батьків; вмикали телевізор (відео), щоб нагодувати дитину 40,5 %, змушували дитину доїдати всю порцію 14,9 %; при цьому розцінювали апетит дитини, як задовільний 91,7 %. До 1 року дитині не давали м’ясо/рибу у вигляді парових котлет, тефтелей – 38,1 %, пальчикову їжу: овочі/фрукти шматочками – 29,1 %; іншу їжу шматочками – 20,2 % батьків. Повідомили про наявність у дитини побічних харчових реакцій/ознак харчової алергії 23,8 % батьків. Вторинному впливу тютюнового диму піддавалися 39,3 % дітей. Вакциновані за Календарем щеплень 45,8 %, вакциновані частково / з порушенням графіку, 38,7 %, не вакциновані до 1 року 15,5 %. Хворіли: на ГРЗ 1 раз – 30,4 %, 2 рази – 19,6 %, 3 рази і більше – 18,5 % дітей; на гострі кишкові інфекції одноразово - 20,2 % дітей. Мали хронічні захворювання 1,8 % дітей. Протягом першого року лікувалися в стаціонарі: 1 раз – 19,6%, 2 рази і більше – 4,2 % дітей. Висновки. У когорті дослідження у віці 1 рік 11,9 % дітей мають зайву вагу і ризик ожиріння у майбутньому за співвідношенням маса тіла/довжина тіла. Виявлено достатню поширеність і тривалість грудного вигодовування дітей, проте більше третини дітей отримували воду з перших місяців життя, тобто отримували не ексклюзивне, а переважно грудне вигодовування. Майже всі діти почали отримувати прикорм своєчасно та у віці 9–12 місяців годувалися достатньо різноманітно. Проте перші продукти додаткової їжі у більшості дітей не були збагачені залізом, а анемія була виявлена у 14,3 % дітей. Діти часто отримували не рекомендовані для немовлят харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне молоко тварин, фруктові соки, солодкі напої, мед, чай, цукор, сіль. Збільшення частки вуглеводів, що легко засвоюються, ймовірно, було однією з причин зайвої ваги у дітей. Виявлені ознаки нереспонсивного (нечуйного) годування (годування по годинах, вмикання відео під час годування, змушування дитини доїдати всю порцію), що, ймовірно, сприяло перегодовуванню дітей і також могло стати причиною зайвої ваги. Майже третина немовлят у віці 1 року не набула навичок жування їжі шматочками і не отримувала пальчикову їжу.
Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.
Старець, О. О.
Хіменко, Т. М.
Геращенко, Ю. О.
Коваленко, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Досвід впровадження симуляційного навчання і універсального підходу до оцінки, розпізнання та стабілізації станів, що загрожують життю дитини [Текст] / О. О. Старець [та ін.] // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2018. - № 1. - С. 93-102. - Бібліогр. в кінці ст.

Анотація: Для эффективного овладения навыками неотложной помощи детям, согласно международным стандартам, необходимо внедрять симуляционные методы и учебные программы ассоциаций специалистов развитых стран. При обучении студентов целесообразно уделять внимание технике выполнения наиболее важных практических навыков по алгоритмам. У интернов нужно формировать основы командной работы и коммуникации. Врачам педиатрических специальностей следует каждые пять лет обновлять знания и практические навыки оказания неотложной помощи и совершенствовать навыки командной работы и работы с современным оборудованием
Дод.точки доступу:
Старець, О. О.
Котова, Н. В.
Лосєва, К. О.
Федоренко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Запорожан, В. М.
    Світоглядна і апликативна функція біоетики в захисті і підтримці матері і дитини на прикладі стратегії протидії перинатальноЇ ВІЛ-інфекції [Текст] / В. М. Запорожан, М. Л. Аряев, Н. В. Котова // Журнал Національної Академії Медичних Наук України. - 2014. - Т. 20, № 4. - С. 459-470


MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (профилактика и контроль)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE

Дод.точки доступу:
Аряев, М. Л.
Котова, Н. В.


Знайти схожі

18.


    Старец, Е. А.
    Педиатрическая клиника Одесского национального медицинского университета: качество неотложной медицинской помощи детям [Текст] = Pediatric Clinic of Odessa National Medical University: the Quality of Emergency Medical Care for Children / Е. А. Старец, Н. В. Котова // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 3. - С. 103-108. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ БОЛЬНИЧНАЯ -- EMERGENCY SERVICE, HOSPITAL (организация и управление, стандарты, тенденции)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО -- QUALITY OF HEALTH CARE (организация и управление, тенденции)
МЕДИЦИНСКИЕ СЛУЖБЫ И РЕСУРСЫ, ОЦЕНКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ -- UTILIZATION REVIEW (методы, тенденции)
ЛЕКАРСТВ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КОНТРОЛЬ -- DRUG UTILIZATION REVIEW (использование, организация и управление)
КЛИНИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- CLINICAL COMPETENCE (статистика)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Цель работы — обсудить вопрос повышения качества неотложной помощи детям при наиболее распространенных заболеваниях. Качество медицинской помощи включает 6 характеристик: эффективность, обоснованность, экономическая доступность, приемлемость/сосредоточенность на пациенте, равенство, безопасность. Результаты. В Педиатрической клинике Одесского национального медицинского университета (ОНМедУ) создан блок интенсивного наблюдения, основной задачей которого является оказание неотложной помощи детям, нуждающимся в мониторинге дыхания и сердечной деятельности, проведении кислородотерапии и регидратационной терапии большого объема. В клинике действует система сортировки пациентов по тяжести состояния с учетом данных обследования и пульсоксиметрии. Залогом эффективности медицинской помощи являются локальные протоколы, разработанные на принципах доказательной медицины; все лекарства, включенные в них, входят в Лист необходимых лекарств Всемирной организации здравоохранения. Приемлемость медицинской помощи определяют пациенториентированные технологии: совместное пребывание матери и ребенка; предпочтение оральной регидратации, а не внутривенному введению жидкости; минимизация боли и отказ от внутримышечных инъекций; увлажнение воздуха вокруг пациента и др. Средняя продолжительность пребывания в блоке интенсивного наблюдения — 2 дня. Культура безопасности пациентов является приоритетом и включает в себя: изменение отношения сотрудников к медицинской безопасности; выявление триггеров и рисков медицинской помощи; выявление медицинских ошибок и промахов; использование безопасных технологий и простых алгоритмов действий; обучение медицинского персонала. Было проведено более 40 лекций и практических занятий для медицинского персонала, включая тренинги на манекенах Code Blue. Выводы. Меры, направленные на повышение качества неотложной медицинского помощи детям в Педиатрической клинике ОНМедУ, включают: 1) организацию блока интенсивного наблюдения и его оснащение современным оборудованием для диагностики и лечения детей; 2) сортировку пациентов по тяжести состояния по объективным критериям; 3) сокращение сроков госпитализации; 4) стандартизацию медицинской помощи путем разработки локальных протоколов на принципах доказательной медицины; 5) повышение приемлемости медицинского обслуживания за счет внедрения технологий, ориентированных на пациента; 6) внедрение культуры безопасности пациента; 7) постоянное обучение медицинского персонала
The purpose of the article is to discuss the issue of improving the quality of emergency care for children with the most common diseases. The quality of medical care includes 6 characteristics: 1) effectiveness — evidence-based health care results in improved health outcomes; 2) relevancy: health care is delivered in a manner that maximizes resource use and avoids wasting and provided in a setting where skills and resources are appropriate to medical need; 3) accessibility: health care is provided timely, reasonable and affordable; 4) acceptability/patient-centered: health care provided takes into account the preferences and aspirations of individual service users; 5) equity: health care provided does not vary in quality because of personal characteristics or socioeconomic status; 6) safety: health care provided minimizes risks and harm to service users and providers. Results. The Intensive Care Unit (ICU) started working in the Pediatric Clinic of the Odessa National Medical University on February 1, 2017. The main task of ICU is the treatment of children with emergency conditions (who needs monitoring of breathing and cardiac activity, oxygen therapy, large-volume rehydration therapy, etc). The patients admit to the ICU according the results of triage. Triage is the process of rapidly screening of sick children soon after their addmission to hospital and in ICU, in order to identify those with emergency signs — obstructed breathing or severe respiratory distress; central cyanosis; signs of shock; signs of severe dehydration; those with priority signs — very high temperature, severe pallor, respiratory distress etc. The local guidelines for the most common diseases in children have been developed in the Pediatric Clinic. These local guidelines are based on: 1) modern national guidelines; 2) WHO: Pocket book of hospital care for children: guidelines for the management of common childhood illnesses (2013); clinical guidelines of the United States, Great Britain, Canada, Australia; Ukrainian National Formulary; British National Formulary for Children. All medicines included in these local guidelines are presented in the WHO Model List of Essential Medicines (April 2015). In the Pediatric Clinic the medical care is patient-centred, responsive to and respectful of the patient’s values and choices to promote patient satisfaction and fulfillment of human rights. We use the patient-centred technologies: mothers and infants to remain together 24 hours a day; the preference is given to oral rehydration, rather than intravenous fluid administration; the minimization of pain for all manipulations, to refuse any intramuscular injections; to usage of screening test systems for the diagnosis of Beta-hemolytic streptococcus, rotavirus, influenza, bacteriuria; the humidification of air around the patient. The average period of staying in the ICU is 2 days. The culture of patient safety is a priority in the Pediatric Clinic. The culture of patient’s safety includes: the changing of the attitudes of medical staffs towards the safety of medical care; the identification of triggers and risks of medical care; the identification of all medical errors/“no harm events”/“near miss events”; the implementation of safe technologies, simple algorithms; learning of medical staff. There were more than 40 lectures and practices for medical staff of the Pediatric Clinic, including the training courses CODE BLUE. Conclusions. The measures aimed at improving the quality of emergency medical care for children in the Pediatric Clinic of the Odessa National Medical University are: 1) the organization of ICU and equipping it with modern equipment for diagnose and treatment of children; 2) the triage of patients according to the condition severity by the objective criteria; 3) the reducing of terms of hospitalization due to optimization of treatment in ICU; 4) standardization of medical care by developing local guidelines based on the principles of evidence-based medicine; 5) the increasing the acceptability of medical care through the implementation of patient-centred technologies; 6) the implementation of culture of patient safety; 7) the continual training of medical staff
Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Симуляционное обучение в педиатрии и неонатологии: оценка, распознавание и стабилизация неотложных состояний у детей [Текст] = Simulation learning in pediatrics and neonatology: evaluation, recognition and stabilization of emergencies in children / Е. А. Старец [та ін.] // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 4. - С. 78-83. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ СТРУКТУРНЫЕ -- MODELS, STRUCTURAL
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY (методы, организация и управление, тенденции)
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (обучение, организация и управление)
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: Симуляционное обучение — относительно новое и очень быстро развивающееся направление медицинского образования. Данный метод обучения особенно важен для овладения навыками экстренной и неотложной помощи детям. Цель статьи — обсудить вопросы внедрения в программу до- и последипломной подготовки врачей подходов учебного курса Американской ассоциации кардиологов и Американской академии педиатров PEARS® с применением симуляционных методов обучения. Материалы и методы. Авторами представлен опыт внедрения подходов к оценке, распознаванию и стабилизации неотложных состояний у детей с использованием симуляционных методов обучения. Результаты. В симуляционном классе кафедры пропедевтики педиатрии Одесского национального медицинского университета 786 студентов и 158 врачей обучались основам неотложной помощи детям с использованием подходов учебного курса «Педиатрическая оценка, распознавание и стабилизация неотложных состояний». Студенты и врачи отмечали высокую эффективность одновременного усвоения теоретического материала и приобретения практических навыков на симуляторах-манекенах. Выводы. При обучении студентов и врачей навыкам неотложной помощи детям необходимо использовать как клинические протоколы, построенные на принципах доказательности, так и образовательные программы профессиональных ассоциаций развитых стран
Simulation learning is a new and very rapidly developing area of medical education. This method is especially important for the development of practical skills of emergency care for children. The purpose of the article is to discuss the implementation of the basic approaches of American Heart Association and Academic Pediatric Association trai­ning courses PEARS® and simulation learning. Materials and methods. The authors present the results of implementation of approaches to the evaluation, recognition and stabilization of emergency conditions in children using the simulation training. Results. 786 students and 158 physicians were trained in the simulation class of the department of propaedeutic pediatrics in the Odessa National Medical University. They learnt the basics approaches of the training course “Evaluation, recognition and stabilization of emergencies in pediatrics”. Students and physicians noted the high efficiency of combination of theoretical material and simulation training for getting practical skills. Conclusions. It is necessary to use both the evidence based clinical protocols of emergency care and educational programs of professional associations implemented in developed countries
Дод.точки доступу:
Старец, Е. А.
Котова, Н. В.
Лосева, Е. А.
Федоренко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Як оптимізувати практику вигодовування немовлят [Текст] / Н. В. Котова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 29-36. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Анотація: Ожиріння – одна з найважливіших неінфекційних епідемій ХХІ сторіччя. Швидке збільшення ваги на першому році життя розглядається як фактор ризику ожиріння в дитячому та підлітковому віці. Педіатри відіграють центральну роль у формуванні здорового харчування та боротьбі з епідемією дитячого ожиріння. Необхідно оптимізувати викладання питань харчування дітей на до дипломному і післядипломному етапах, в першу чергу, це стосується вигодовування малюків. Мета дослідження: оптимізація практики вигодовування немовлят шляхом оновлення змісту безперервної медичної освіти лікарів для покращення їх навичок консультування батьків. Матеріали і методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено добровільне, анонімне анкетування 40 лікарів, які надають первинну допомогу дітям, щодо їх рекомендацій стосовно вигодовування немовлят. За допомогою сервісу Google Forms лікарів просили відповісти на 20 запитань анкети on-line. Розповсюдженість рекомендацій лікарів (self-reported) порівнювали як із сучасними рекомендаціями Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), так і з відповідями батьків (self-reported) про існуючу практику годування немовлят. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що під час прийому дитини першого року життя лікарі витрачають у середньому 15–20 хвилин на консультування з питань грудного вигодовування, введення прикорму або оцінки та корекції вигодовування у другому півріччі. Не зазнавали труднощів при консультуванні батьків тільки 27,5% лікарів. На думку лікарів, покращенню практики консультування батьків могло б сприяти наявність чітких алгоритмів консультування (42,5%) і друкованого матеріалу для батьків (55%). Основні рекомендації лікарів щодо грудного вигодовування, часу введення прикорму і загального переліку продуктів додаткового харчування є сучасними і достовірно впливають на практику годування малюків. При цьому засновані на доказах рекомендації, що представлені Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), стосовно продуктів прикорму, збагачених залізом, потенційних високо алергенних продуктів, не рекомендованих продуктів та респонсивного годування, виявилися для частини лікарів новими. Висновки. Для оптимізації практики годування малюків необхідно вдосконалити підготовку педіатрів і сімейних лікарів на додипломному етапі та під час безперервної післядипломної освіти. В програмі додипломного навчання необхідно приділяти більшу увагу формуванню таких компетентностей, як ефективне спілкування лікарів з батьками, а елементи консультування щодо грудного вигодовування та респонсивного годування малюків можуть бути включені в перелік навичок об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Безперервна післядипломна освіта лікарів передбачає постійне оновлення знань з урахуванням появи оновлених рекомендацій, що базуються на доказах. На теперішній час Feeding Guidelines for Infants and YoungToddler (2017) можна пропонувати в якості прототипу національної настанови з питань вигодовування немовлят і малюків, а дані, що в ній містяться, поширювати.
Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.
Старець, О. О.
Хіменко, Т. М.
Геращенко, Ю. О.
Федоренко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-77 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)