Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Красносельський, М. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 47
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-47

Вторинно-набряковий рак грудної залози: коли оперувати на тлі неоад’ювантної хіміотерапії [Текст] / О. М. Білий [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 50-53. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (вторичный, диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование)
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Розглянуто шляхи підвищення ефективності комплексного лікування хворих на вторинно−набряковий рак грудної залози, а саме − тактику індивідуалізації лікування на основі оцінки молекулярно−біологічних маркерів пухлини та даних магніторезонансної томографії. Запропонований спосіб оцінки розповсюдженості пухлинного процесу у таких хворих дає змогу визначити розміри пухлини і набряку, а також оптимізувати тактику лікування
Дод.точки доступу:
Білий, О. М.
Красносельський, М. В.
Мітряєва, Н. А.
Насонова, А. М.
Слободянюк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корекція ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів у онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 157-162. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (кровь, лекарственная терапия, хирургия, энзимология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (действие лекарственных препаратов, кровь)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
АРГИНИН -- ARGININE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Питання відновлення показників ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів у онкохворих із мультиорганними хірургічними втручаннями є нагальною проблемою сучасної онкології. Тому становить особливий інтерес дослідження цих показників при проведенні інтенсивної терапії з метою їх покращання для подальшої оцінки зменшення частоти ускладнень. Мета: корекція окисно-відновного метаболізму на основі даних ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів в онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями за умови проведення періопераційної інтенсивної терапії в різних вікових групах. Матеріали та методи. В онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями (середній вік 66,8 ± 3,4 року) проведені дослідження ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів. Виділялися контрольна група й група з антиоксидантною протекцією аргініну глутаматом (40,0% по 5 мл два рази на добу внутрішньовенно краплинно на 200 мл фізіологічного розчину) і корвітином (ліофілізат для розчину по 0,5 г два рази на добу внутрішньовенно краплинно на 100 мл фізіологічного розчину). Проводився розподіл на групи віком до 65 років і 65 років і більше. Результати. На тлі удосконаленої нами інтраопераційної інтенсивної терапії вже на 4-ту добу ми мали вірогідне зростання активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, α-токоферолу ацетату з подальшим стійким ефектом на 2-му тижні й зменшення вмісту в плазмі крові малонового діальдегіду й NO-залежних метаболітів. Це беззаперечно свідчить про ефективність періопераційної інтенсивної терапії, спрямованої на корекцію метаболічних порушень і досягнення випереджального ефекту антиоксидантної протекції щодо можливих подальших негативних впливів. Висновки. У групі пацієнтів віком 65 років і більше проведення інтенсивної терапії дає можливість вірогідно відновити показники ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів. Тому в даної групи онкохворих визначення цих показників і проведення метаболічної інтенсивної терапії є необхідним для подальшого відновлення їх стану
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Шульга, М. В.
Шульга, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Адекватна анестезія в інтервенційній медицині зі збереженням у онкопацієнтів свідомості [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 234-235

Анотація: В інтервенційній медицині відбувається одночасне розширення діагностичних можливостей до лікувальних для досягнення операційних результатів швидше, менш травматично, без проведення загального наркозу. При сучасному технічному прогресі з’явилися радіологічні втручання з використанням рентгенотелебачення, КТ-досліджень, ангіографічних технологій за методикою Seldinger, ультразвуку, спеціальних медичних інструментів типу дистанційно-керованого катетера, сітчастого стента, балонного катетера, більш слизького провідника. Можливість проведення протезування для відновлення отвору трубчастих структур органів і створення співустя між органами для відведення фізіологічних і патологічних рідин дає можливість піти від великої хірургії та загальної анестезії в сторону інтервенційних радіологічних процедур. Метою знеболювання є зменшення болю при збереженні свідомості. Мета дослідження: забезпечення проведення малоінвазивних інтервенційних радіологічних процедур при збереженні свідомості у пацієнтів з досягненням повного знеболювання і безпеки. Матеріали та методи. Використовувалася епідуральна анестезія пункційно та з постановкою епідурального катетера. Вводився бупівакаїн 0,5% 15 мл. Проводилась інфузійна підтримка розчином Рінгера 15 мл/кг. Виконувалася оцінка больових відчуттів за критеріями болю за розробленою нами шкалою болю. Результати. При проведенні епідуральної анестезії зберігався адекватний контакт з пацієнтом, що було необхідною умовою для проведення маніпуляцій інтервенційним хірургом, і забезпечено достатнє знеболювання. Маніпуляції були безпечні, незважаючи на тяжкий стан хворих, а більшість пацієнтів похилого віку та обтяжені соматично. Висновки. Проведення епідуральної анестезії при проведенні малоінвазивних інтервенційних радіологічних операцій має переваги в легкій повторюваності без великого додаткового ризику, мінімізує дискомфорт для хворого і полегшує лікарю виконання маніпуляцій. Надалі це дає нам можливість зменшити число ускладнень, час перебування в стаціонарі і вартість лікування
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Шульга, М. В.
Шульга, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність проведення інтраопераційної гемотрансфузії [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 235

Анотація: При масивній крововтраті життя пацієнта залежить від швидкості та обсягів її відновлення. Звичайно ж, надалі тільки своя кров не викликає ніяких імунних конфліктів, довше зберігає життєздатність і, відповідно, дає можливість уникнути синдрому масивних гемотрансфузій при переливанні значно більших обсягів крові порівняно з переливанням гетерогенної крові. Мета дослідження: визначити доцільність оптимальних обсягів інтраопераційної авто- та гетерогемотрансфузії у пацієнтів з гострою масивною крововтратою. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 107 постраждалих (75 (70 %) чоловіків і 32 (30 %) жінки при проведенні операцій на легенях й органах черевної порожнини; вік — 42 (35; 51) роки; тяжкість травми — 32 (28; 39) бали за ISS). Оцінювали вплив різних варіантів і різних обсягів інтраопераційної автогемотрансфузії порівняно з введенням донорських еритроцитів на госпітальну летальність. Статистична обробка результатів проводилась з використанням пакета програм Statistiсa 10. Вплив досліджуваних показників на летальність аналізували за допомогою моделей логістичної регресії й аналізу функції виживання Каплана — Мейєра. Як пороговий рівень статистичної значущості прийнято значення ймовірності p = 0,05. Результати. Об’єм автогемотрансфузії за час хірургічного втручання становив 1072 (850; 1320) мл. Значимість компенсації втрачених еритроцитів при гемотрансфузії підтверджувала отримана модель логістичної регресії (коефіцієнт регресії B = –0,036 ± 0,005, р 0,001; коефіцієнт детермінації Найджелкерка R2
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Шульга, М. В.
Шульга, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Визначення мікробіоценозу як прогностичного фактора розвитку ускладнень після хірургічного лікування хворих на рак шлунка / М. В. Красносельський [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2018. - Т. 26, N 1. - С. 25-30

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Мета роботи. Поліпшити безпосередні, віддалені та функціональні результати хірургічного лікування хворих на рак шлунка (РШ) шляхом розробки і впровадження нових методів виконання реконструктивно-відновлювального етапу операції. Наведено порівнювальні результати радикального оперативного лікування хворих на РШ, поділених на дві групи. Пацієнтам основної групи після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап проведено з формуванням ентеро-ентерокишкового резервуара (ЕЕКР) за запропонованою методикою (20 хворих), пацієнтам другої групи всі етапи операції виконано за стандартизованою методикою (20 хворих). У хворих основної групи відзначено найкращі безпосередні, віддалені та функціональні результати лікування, що доведено під час вивчення мікробіоценозу кишечника. Встановлено, що за умови формування ЕЕКР на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних втручань із приводу РШ забезпечується порційна, сповільнена евакуація харчових мас, що є профілактикою демпінг-синдрому. Виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочується після операцій за запропонованою методикою за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі. Досліджено, що безпосередня та віддалена виживаність у першій групі є кращою. Під час вивчення мікробіоценозу кишечника встановлено, що за умови формування ентеро-ентерорезервуара, вміст патогенної мікрофлори є меншим, що надає можливість знизити відсоток післяопераційних ускладнень.
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Мовчан, О. В.
Граматюк, С. М.
Крутько, Є. М.
Білий, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вміст ядерного транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози [Текст] / О. М. Білий [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 50-53. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, кровь)
NF-КАППА B -- NF-KAPPA B (кровь)
Анотація: Ядерний транскрипційний фактор NF-kappa-В (NF-kВ) є одним з найбільш універсальних клітинних регуляторів, які відіграють важливу роль у клітинній проліферації, апоптозі, запаленні, адже він регулює експресію генів, залучених до цих процесів. Регуляція NF-kВ сигнальних шляхів порушена при багатьох пухлинах людини, у тому числі й при захворюванні на рак грудної залози (РГЗ). Поєднання онкологічних та запальних процесів, що супроводжуються активацією NF-kB, зумовлює важливість вивчення цього фактора у разі агресивної форми — вторинно-набрякового РГЗ (ВНРГЗ), патогенез якого пов’язаний з канцерогенезом та розвитком запальних процесів. Мета. Вивчення вмісту фактора NF-kB у сироватці крові при ВНРГЗ, аналіз взаємозв’язку цього показника зі статусом рецептора естрогену (РЕ) та Her2/neu пухлини і основними клініко-морфологічними особливостями захворювання. Матеріали і методи. У 42 пацієнтів з ВНРГЗ та 45 хворих на РГЗ визначали вміст субодиниці NF-kB1 (р105 → р50) у сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Експресії РЕ та Her2/neu визначали імуногістохімічним методом в пухлині за загальноприйнятою методикою з використанням моноклонального антитіла. Результати. До лікування фактор NF-kB виявлено у 86% пацієнтів з ВНРГЗ (Ме=3,76) і в 69% осіб з РГЗ без набряку (Ме=1,79), при цьому рівень фактора був вищим при ВНРГЗ в 2,1 раза. Встановлено, що у хворих на ВНРГЗ вміст NF-kB у групі РЕ(–) вищий, ніж у групі РЕ(+), а також вищий у групі Her-2/neu(+), порівняно з групою Her-2/neu(+) , що підтверджує його взаємозв’язок з агресивністю пухлини. Найвищі значення NF-kB виявлені у хворих на ВНРГЗ з РЕ(–) + Her-2/neu(+) фенотипом пухлини (медіана 17,5 нг/мл). Достовірного взаємозв’язку NF-kB з віком, менопаузальним статусом, ураженням лімфовузлів, диференціюванням пухлини, розміром пухлини при ВНРГЗ не виявлено. Висновки. На підставі отриманих результатів показана гіперсекреція фактора NF-kB у більшості хворих на ВНРГЗ, що свідчить про високий канцерогенний потенціал пухлини та наявність запального компонента. З огляду на викладене можна вважати доцільним при ВНРГЗ визначення NF-kB для додаткової характеристики агресивності пухлинного процесу та індивідуалізації лікування
Дод.точки доступу:
Білий, О. М.
Мітряєва, Н. А.
Красносельський, М. В.
Гребіник, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Методи покращення безпосередніх та функціональних результатів хірургічного лікування хворих на рак шлунка [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 109-113

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Наведено порівнювальні результати радикального оперативного лікування пацієнтів з раком шлунка. Пацієнтам першої групи після радикального видалення шлунка з пухлиною, відновлювально-реконструктивний етап був проведено з формуванням тонко-тонкокишечного резервуару за запропонованою методикою, пацієнтам другої групи всі етапи операції виконувалися за стандартизованою методикою. У хворих першої групи відзначені найкращі безпосередні, віддалені та функціональні результати лікування.
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Мовчан, О. В.
Граматюк, С. М.
Крутько, Є. М.
Білий, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рання діагностика хронічної ішемії мозку при синдромі верхньої порожнистої вени в онкологічних хворих / М. В. Красносельський [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2018. - Т. 26, N 1. - С. 15-18

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ЕНОЛАЗА -- PHOSPHOPYRUVATE HYDRATASE
ГЛИКОЛИЗ -- GLYCOLYSIS
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: Мета роботи. Визначити ефективність діагностики ішемічних пошкоджень головного мозку, спричинених синдромом верхньої порожнистої вени (СВПВ) у хворих на рак легень (РЛ). Обстежено 25 хворих на РЛ із СВПВ, поділених на дві групи. 1-ша з ішемією головного мозку за даними КТ, 2-га - хворі, у яких не виявлено ішемії клінічно та за даними КТ. До операції проводили біохімічний аналіз сироватки крові з визначенням рівня нейрон-специфічної енолази (НСЕ) і маркерів гліколізу в еритроцитах. В обох групах визначено підвищення рівня біохімічних маркерів - НСЕ, гліцерин-3- та гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази. За значення другого маркера понад 14,0 нмоль/хв-л, а третього - понад 6,0 нмоль/хв-л встановлено діагноз хронічної ішемії головного мозку. Таким пацієнтам призначали курс інтенсивної терапії за стандартною схемою, а хворі без хронічної ішемії головного мозку отримали терапію з профілактичною метою. Отримані результати надають змогу провести ранню діагностику ішемічних пошкоджень головного мозку, які спричинені СВПВ, до клінічних проявів хвороби і допомагають своєчасно почати лікування хворих, у яких під час обстеження стандартними методами не було виявлено ішемічних пошкоджень головного мозку
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Черкаско, Л. В.
Пилипенко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко-лабораторний портрет хворих на рак шийки матки з пізніми радіаційними ускладненнями променевого лікування [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 121-133. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (вредные воздействия)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: За даними Національного канцер-реєстру України, рак шийки матки (РШМ) посідає друге місце серед онкологічних захворювань жінок репродуктивного віку та перше місце (14,1% усіх випадків) у структурі смертності від злоякісних новоутворень жінок віком 18-29 років, а сукупно від зазначеної патології в Україні щороку вмирає майже 1,7 тис. жінок. Провідну роль серед методів лікування цієї патології грає променева терапія. У свою чергу збільшення терміну виживання після проведеного курсу комбінованого лікування викликає зростання абсолютної кількості хворих з несприятливими наслідками лікування, зокрема пізніми променевими ускладненнями (ПЛО). Проведено ретроспективний аналіз 254 історій хвороб пацієнток із злоякісними новоутвореннями шийки матки (127 пацієнток із ПЛО та 127 пацієнток без ПЛО). Залежно від характеру генезу ПЛО встановлено, що у 95,3% пацієнток мали місце запальні зміни (атрофічний променевий цистит, променевий ректит, променевий ентероколіт, променевий ретросігмоїдит та ін.), у 32,3% – ПЛО фібротичного генезу (внутрішньофізовий промінь) , стеноз сечоводів, фіброз шкіри та підшкірної клітковини полів опромінення та ін), у 25,2% – дегенеративні ПЛО (променеві виразки, нориці та ін) та у 30,7% – гематологічні ПЛО. Проведений порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників пацієнток до і після променевого лікування з приводу РШМ показав, що як прогностичні фактори розвитку ПЛО заслуговують на увагу підвищення показників гематокриту і фібриногену. Також встановлено, що наявність лабораторних ознак цитолітичного синдрому (підвищення рівня АсАТ, сечовини та загального білка) у пацієнтів, хворих на РШМ, перед проведенням ПТ може бути передумовою формування ПЛО. Крім того, показано, що наявність супутніх обтяжуючих захворювань ендокринної системи, системи крові, кістково-м'язової системи, нервової системи та органів травлення статистично достовірно (р0,05) підвищує ризик виникнення ПЛО у хворих на РШМ, у 20,2; 7,0; 2,3; 1,8 та 1,6 рази відповідно
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Гладких, Ф. М.
Кулініч, Г. В.
Севастьянова, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Красносельський, М. В.
Особливості інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності у онкологічних хворих після мультиорганних операцій [Текст] / М. В. Красносельський, Є. М. Крутько, О. С. Павлюченко // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (хирургия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
СЕПСИС -- SEPSIS (профилактика и контроль, этиология)
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета роботи. Визначити особливості інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності (СЕН) у онкологічних хворих після мультиорганних операцій. Матеріали і методи. Робота Ґрунтується на аналізі даних літератури та власних результатах обстеження 36 пацієнтів з онкопатологією, яким виконані мультиорганні оперативні втручання на органах грудної порож- нини, черевної порожнини, середостіння чи заочеревинного простору. Хворим проводили оцінку тяжкості за шкалою SOFA залежно від стадії СЕН. Досліджували якісний і кількісний склад бактеріальної флори кишкового вмісту. Результати. Відмічається збільшення кількості розширених та мультиорганних оперативних втручань в онкохірургії. Згідно зі статистичними даними оперативні втручання на органах грудної клітки у 2018– 2019 рр. складали 47 %, черевній порожнини — 51 %. Незалежно від локалізації оперативного утручання на різних анатомо-фізіологічних ділянках ентеральна недостатність проявляє себе в 39 % всіх оперативних втручань. Летальність при ентеральній недостатності складає близько 46 %, ускладнення СПОН — 78 % випадків. Компенсована та субкомпенсована ЕН у післяопераційному періоді зустрічається в 95 %. Для лікування хворих з ЕН запропоновано методику електрохімічної детоксикації за допомогою гіпохлориту натрію, яка знижує показники патогенного кишкового мікробіоценозу. При застосуванні цього методу вже на першу добу вміст E. сoli знизився на 57,5 %, Enterococcus faecalis — на 72,3 %. Наприкінці періоду спостереження вміст Staphilococcus xylosus впав на 84,3 %, Candida lusitaniae та Candida spp. — на 98,3 %. У випадку Enterobacter aggomerans показник знизився на 50,4 %, а Staphilococcus haemolyticus і St. aureus — на 56,8 %. Висновки. Лікування хворих із СЕН дозволило знизити частоту ускладнень в 1,4 разу, скоротити терміни лікування в палаті інтенсивної терапії в 1,7 разу і зменшити вартість лікування в 2,4 разу. У зв’язку з цим у рутинній клінічній практиці необхідно приділяти більше уваги ентеральній недостатності, а саме порушенням мікробіоценозу як маркеру септичних ускладнень
Дод.точки доступу:
Крутько, Є. М.
Павлюченко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-47

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)