Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Красносельський, М. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 47
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-47

Вторинно-набряковий рак грудної залози: коли оперувати на тлі неоад’ювантної хіміотерапії [Текст] / О. М. Білий [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 50-53. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (вторичный, диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование)
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Розглянуто шляхи підвищення ефективності комплексного лікування хворих на вторинно−набряковий рак грудної залози, а саме − тактику індивідуалізації лікування на основі оцінки молекулярно−біологічних маркерів пухлини та даних магніторезонансної томографії. Запропонований спосіб оцінки розповсюдженості пухлинного процесу у таких хворих дає змогу визначити розміри пухлини і набряку, а також оптимізувати тактику лікування
Дод.точки доступу:
Білий, О. М.
Красносельський, М. В.
Мітряєва, Н. А.
Насонова, А. М.
Слободянюк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корекція ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів у онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 157-162. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (кровь, лекарственная терапия, хирургия, энзимология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (действие лекарственных препаратов, кровь)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
АРГИНИН -- ARGININE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Питання відновлення показників ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів у онкохворих із мультиорганними хірургічними втручаннями є нагальною проблемою сучасної онкології. Тому становить особливий інтерес дослідження цих показників при проведенні інтенсивної терапії з метою їх покращання для подальшої оцінки зменшення частоти ускладнень. Мета: корекція окисно-відновного метаболізму на основі даних ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів в онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями за умови проведення періопераційної інтенсивної терапії в різних вікових групах. Матеріали та методи. В онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями (середній вік 66,8 ± 3,4 року) проведені дослідження ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів. Виділялися контрольна група й група з антиоксидантною протекцією аргініну глутаматом (40,0% по 5 мл два рази на добу внутрішньовенно краплинно на 200 мл фізіологічного розчину) і корвітином (ліофілізат для розчину по 0,5 г два рази на добу внутрішньовенно краплинно на 100 мл фізіологічного розчину). Проводився розподіл на групи віком до 65 років і 65 років і більше. Результати. На тлі удосконаленої нами інтраопераційної інтенсивної терапії вже на 4-ту добу ми мали вірогідне зростання активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, α-токоферолу ацетату з подальшим стійким ефектом на 2-му тижні й зменшення вмісту в плазмі крові малонового діальдегіду й NO-залежних метаболітів. Це беззаперечно свідчить про ефективність періопераційної інтенсивної терапії, спрямованої на корекцію метаболічних порушень і досягнення випереджального ефекту антиоксидантної протекції щодо можливих подальших негативних впливів. Висновки. У групі пацієнтів віком 65 років і більше проведення інтенсивної терапії дає можливість вірогідно відновити показники ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів. Тому в даної групи онкохворих визначення цих показників і проведення метаболічної інтенсивної терапії є необхідним для подальшого відновлення їх стану
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Шульга, М. В.
Шульга, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Адекватна анестезія в інтервенційній медицині зі збереженням у онкопацієнтів свідомості [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 234-235

Анотація: В інтервенційній медицині відбувається одночасне розширення діагностичних можливостей до лікувальних для досягнення операційних результатів швидше, менш травматично, без проведення загального наркозу. При сучасному технічному прогресі з’явилися радіологічні втручання з використанням рентгенотелебачення, КТ-досліджень, ангіографічних технологій за методикою Seldinger, ультразвуку, спеціальних медичних інструментів типу дистанційно-керованого катетера, сітчастого стента, балонного катетера, більш слизького провідника. Можливість проведення протезування для відновлення отвору трубчастих структур органів і створення співустя між органами для відведення фізіологічних і патологічних рідин дає можливість піти від великої хірургії та загальної анестезії в сторону інтервенційних радіологічних процедур. Метою знеболювання є зменшення болю при збереженні свідомості. Мета дослідження: забезпечення проведення малоінвазивних інтервенційних радіологічних процедур при збереженні свідомості у пацієнтів з досягненням повного знеболювання і безпеки. Матеріали та методи. Використовувалася епідуральна анестезія пункційно та з постановкою епідурального катетера. Вводився бупівакаїн 0,5% 15 мл. Проводилась інфузійна підтримка розчином Рінгера 15 мл/кг. Виконувалася оцінка больових відчуттів за критеріями болю за розробленою нами шкалою болю. Результати. При проведенні епідуральної анестезії зберігався адекватний контакт з пацієнтом, що було необхідною умовою для проведення маніпуляцій інтервенційним хірургом, і забезпечено достатнє знеболювання. Маніпуляції були безпечні, незважаючи на тяжкий стан хворих, а більшість пацієнтів похилого віку та обтяжені соматично. Висновки. Проведення епідуральної анестезії при проведенні малоінвазивних інтервенційних радіологічних операцій має переваги в легкій повторюваності без великого додаткового ризику, мінімізує дискомфорт для хворого і полегшує лікарю виконання маніпуляцій. Надалі це дає нам можливість зменшити число ускладнень, час перебування в стаціонарі і вартість лікування
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Шульга, М. В.
Шульга, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність проведення інтраопераційної гемотрансфузії [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 235

Анотація: При масивній крововтраті життя пацієнта залежить від швидкості та обсягів її відновлення. Звичайно ж, надалі тільки своя кров не викликає ніяких імунних конфліктів, довше зберігає життєздатність і, відповідно, дає можливість уникнути синдрому масивних гемотрансфузій при переливанні значно більших обсягів крові порівняно з переливанням гетерогенної крові. Мета дослідження: визначити доцільність оптимальних обсягів інтраопераційної авто- та гетерогемотрансфузії у пацієнтів з гострою масивною крововтратою. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 107 постраждалих (75 (70 %) чоловіків і 32 (30 %) жінки при проведенні операцій на легенях й органах черевної порожнини; вік — 42 (35; 51) роки; тяжкість травми — 32 (28; 39) бали за ISS). Оцінювали вплив різних варіантів і різних обсягів інтраопераційної автогемотрансфузії порівняно з введенням донорських еритроцитів на госпітальну летальність. Статистична обробка результатів проводилась з використанням пакета програм Statistiсa 10. Вплив досліджуваних показників на летальність аналізували за допомогою моделей логістичної регресії й аналізу функції виживання Каплана — Мейєра. Як пороговий рівень статистичної значущості прийнято значення ймовірності p = 0,05. Результати. Об’єм автогемотрансфузії за час хірургічного втручання становив 1072 (850; 1320) мл. Значимість компенсації втрачених еритроцитів при гемотрансфузії підтверджувала отримана модель логістичної регресії (коефіцієнт регресії B = –0,036 ± 0,005, р 0,001; коефіцієнт детермінації Найджелкерка R2
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Шульга, М. В.
Шульга, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Визначення мікробіоценозу як прогностичного фактора розвитку ускладнень після хірургічного лікування хворих на рак шлунка / М. В. Красносельський [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2018. - Т. 26, N 1. - С. 25-30

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Мета роботи. Поліпшити безпосередні, віддалені та функціональні результати хірургічного лікування хворих на рак шлунка (РШ) шляхом розробки і впровадження нових методів виконання реконструктивно-відновлювального етапу операції. Наведено порівнювальні результати радикального оперативного лікування хворих на РШ, поділених на дві групи. Пацієнтам основної групи після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап проведено з формуванням ентеро-ентерокишкового резервуара (ЕЕКР) за запропонованою методикою (20 хворих), пацієнтам другої групи всі етапи операції виконано за стандартизованою методикою (20 хворих). У хворих основної групи відзначено найкращі безпосередні, віддалені та функціональні результати лікування, що доведено під час вивчення мікробіоценозу кишечника. Встановлено, що за умови формування ЕЕКР на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних втручань із приводу РШ забезпечується порційна, сповільнена евакуація харчових мас, що є профілактикою демпінг-синдрому. Виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочується після операцій за запропонованою методикою за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі. Досліджено, що безпосередня та віддалена виживаність у першій групі є кращою. Під час вивчення мікробіоценозу кишечника встановлено, що за умови формування ентеро-ентерорезервуара, вміст патогенної мікрофлори є меншим, що надає можливість знизити відсоток післяопераційних ускладнень.
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Мовчан, О. В.
Граматюк, С. М.
Крутько, Є. М.
Білий, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вміст ядерного транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози [Текст] / О. М. Білий [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 50-53. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, кровь)
NF-КАППА B -- NF-KAPPA B (кровь)
Анотація: Ядерний транскрипційний фактор NF-kappa-В (NF-kВ) є одним з найбільш універсальних клітинних регуляторів, які відіграють важливу роль у клітинній проліферації, апоптозі, запаленні, адже він регулює експресію генів, залучених до цих процесів. Регуляція NF-kВ сигнальних шляхів порушена при багатьох пухлинах людини, у тому числі й при захворюванні на рак грудної залози (РГЗ). Поєднання онкологічних та запальних процесів, що супроводжуються активацією NF-kB, зумовлює важливість вивчення цього фактора у разі агресивної форми — вторинно-набрякового РГЗ (ВНРГЗ), патогенез якого пов’язаний з канцерогенезом та розвитком запальних процесів. Мета. Вивчення вмісту фактора NF-kB у сироватці крові при ВНРГЗ, аналіз взаємозв’язку цього показника зі статусом рецептора естрогену (РЕ) та Her2/neu пухлини і основними клініко-морфологічними особливостями захворювання. Матеріали і методи. У 42 пацієнтів з ВНРГЗ та 45 хворих на РГЗ визначали вміст субодиниці NF-kB1 (р105 → р50) у сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Експресії РЕ та Her2/neu визначали імуногістохімічним методом в пухлині за загальноприйнятою методикою з використанням моноклонального антитіла. Результати. До лікування фактор NF-kB виявлено у 86% пацієнтів з ВНРГЗ (Ме=3,76) і в 69% осіб з РГЗ без набряку (Ме=1,79), при цьому рівень фактора був вищим при ВНРГЗ в 2,1 раза. Встановлено, що у хворих на ВНРГЗ вміст NF-kB у групі РЕ(–) вищий, ніж у групі РЕ(+), а також вищий у групі Her-2/neu(+), порівняно з групою Her-2/neu(+) , що підтверджує його взаємозв’язок з агресивністю пухлини. Найвищі значення NF-kB виявлені у хворих на ВНРГЗ з РЕ(–) + Her-2/neu(+) фенотипом пухлини (медіана 17,5 нг/мл). Достовірного взаємозв’язку NF-kB з віком, менопаузальним статусом, ураженням лімфовузлів, диференціюванням пухлини, розміром пухлини при ВНРГЗ не виявлено. Висновки. На підставі отриманих результатів показана гіперсекреція фактора NF-kB у більшості хворих на ВНРГЗ, що свідчить про високий канцерогенний потенціал пухлини та наявність запального компонента. З огляду на викладене можна вважати доцільним при ВНРГЗ визначення NF-kB для додаткової характеристики агресивності пухлинного процесу та індивідуалізації лікування
Дод.точки доступу:
Білий, О. М.
Мітряєва, Н. А.
Красносельський, М. В.
Гребіник, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Методи покращення безпосередніх та функціональних результатів хірургічного лікування хворих на рак шлунка [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 109-113

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Наведено порівнювальні результати радикального оперативного лікування пацієнтів з раком шлунка. Пацієнтам першої групи після радикального видалення шлунка з пухлиною, відновлювально-реконструктивний етап був проведено з формуванням тонко-тонкокишечного резервуару за запропонованою методикою, пацієнтам другої групи всі етапи операції виконувалися за стандартизованою методикою. У хворих першої групи відзначені найкращі безпосередні, віддалені та функціональні результати лікування.
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Мовчан, О. В.
Граматюк, С. М.
Крутько, Є. М.
Білий, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рання діагностика хронічної ішемії мозку при синдромі верхньої порожнистої вени в онкологічних хворих / М. В. Красносельський [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2018. - Т. 26, N 1. - С. 15-18

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ЕНОЛАЗА -- PHOSPHOPYRUVATE HYDRATASE
ГЛИКОЛИЗ -- GLYCOLYSIS
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: Мета роботи. Визначити ефективність діагностики ішемічних пошкоджень головного мозку, спричинених синдромом верхньої порожнистої вени (СВПВ) у хворих на рак легень (РЛ). Обстежено 25 хворих на РЛ із СВПВ, поділених на дві групи. 1-ша з ішемією головного мозку за даними КТ, 2-га - хворі, у яких не виявлено ішемії клінічно та за даними КТ. До операції проводили біохімічний аналіз сироватки крові з визначенням рівня нейрон-специфічної енолази (НСЕ) і маркерів гліколізу в еритроцитах. В обох групах визначено підвищення рівня біохімічних маркерів - НСЕ, гліцерин-3- та гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази. За значення другого маркера понад 14,0 нмоль/хв-л, а третього - понад 6,0 нмоль/хв-л встановлено діагноз хронічної ішемії головного мозку. Таким пацієнтам призначали курс інтенсивної терапії за стандартною схемою, а хворі без хронічної ішемії головного мозку отримали терапію з профілактичною метою. Отримані результати надають змогу провести ранню діагностику ішемічних пошкоджень головного мозку, які спричинені СВПВ, до клінічних проявів хвороби і допомагають своєчасно почати лікування хворих, у яких під час обстеження стандартними методами не було виявлено ішемічних пошкоджень головного мозку
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Черкаско, Л. В.
Пилипенко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко-лабораторний портрет хворих на рак шийки матки з пізніми радіаційними ускладненнями променевого лікування [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 121-133. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (вредные воздействия)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: За даними Національного канцер-реєстру України, рак шийки матки (РШМ) посідає друге місце серед онкологічних захворювань жінок репродуктивного віку та перше місце (14,1% усіх випадків) у структурі смертності від злоякісних новоутворень жінок віком 18-29 років, а сукупно від зазначеної патології в Україні щороку вмирає майже 1,7 тис. жінок. Провідну роль серед методів лікування цієї патології грає променева терапія. У свою чергу збільшення терміну виживання після проведеного курсу комбінованого лікування викликає зростання абсолютної кількості хворих з несприятливими наслідками лікування, зокрема пізніми променевими ускладненнями (ПЛО). Проведено ретроспективний аналіз 254 історій хвороб пацієнток із злоякісними новоутвореннями шийки матки (127 пацієнток із ПЛО та 127 пацієнток без ПЛО). Залежно від характеру генезу ПЛО встановлено, що у 95,3% пацієнток мали місце запальні зміни (атрофічний променевий цистит, променевий ректит, променевий ентероколіт, променевий ретросігмоїдит та ін.), у 32,3% – ПЛО фібротичного генезу (внутрішньофізовий промінь) , стеноз сечоводів, фіброз шкіри та підшкірної клітковини полів опромінення та ін), у 25,2% – дегенеративні ПЛО (променеві виразки, нориці та ін) та у 30,7% – гематологічні ПЛО. Проведений порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників пацієнток до і після променевого лікування з приводу РШМ показав, що як прогностичні фактори розвитку ПЛО заслуговують на увагу підвищення показників гематокриту і фібриногену. Також встановлено, що наявність лабораторних ознак цитолітичного синдрому (підвищення рівня АсАТ, сечовини та загального білка) у пацієнтів, хворих на РШМ, перед проведенням ПТ може бути передумовою формування ПЛО. Крім того, показано, що наявність супутніх обтяжуючих захворювань ендокринної системи, системи крові, кістково-м'язової системи, нервової системи та органів травлення статистично достовірно (р0,05) підвищує ризик виникнення ПЛО у хворих на РШМ, у 20,2; 7,0; 2,3; 1,8 та 1,6 рази відповідно
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Гладких, Ф. М.
Кулініч, Г. В.
Севастьянова, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Красносельський, М. В.
Особливості інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності у онкологічних хворих після мультиорганних операцій [Текст] / М. В. Красносельський, Є. М. Крутько, О. С. Павлюченко // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (хирургия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
СЕПСИС -- SEPSIS (профилактика и контроль, этиология)
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета роботи. Визначити особливості інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності (СЕН) у онкологічних хворих після мультиорганних операцій. Матеріали і методи. Робота Ґрунтується на аналізі даних літератури та власних результатах обстеження 36 пацієнтів з онкопатологією, яким виконані мультиорганні оперативні втручання на органах грудної порож- нини, черевної порожнини, середостіння чи заочеревинного простору. Хворим проводили оцінку тяжкості за шкалою SOFA залежно від стадії СЕН. Досліджували якісний і кількісний склад бактеріальної флори кишкового вмісту. Результати. Відмічається збільшення кількості розширених та мультиорганних оперативних втручань в онкохірургії. Згідно зі статистичними даними оперативні втручання на органах грудної клітки у 2018– 2019 рр. складали 47 %, черевній порожнини — 51 %. Незалежно від локалізації оперативного утручання на різних анатомо-фізіологічних ділянках ентеральна недостатність проявляє себе в 39 % всіх оперативних втручань. Летальність при ентеральній недостатності складає близько 46 %, ускладнення СПОН — 78 % випадків. Компенсована та субкомпенсована ЕН у післяопераційному періоді зустрічається в 95 %. Для лікування хворих з ЕН запропоновано методику електрохімічної детоксикації за допомогою гіпохлориту натрію, яка знижує показники патогенного кишкового мікробіоценозу. При застосуванні цього методу вже на першу добу вміст E. сoli знизився на 57,5 %, Enterococcus faecalis — на 72,3 %. Наприкінці періоду спостереження вміст Staphilococcus xylosus впав на 84,3 %, Candida lusitaniae та Candida spp. — на 98,3 %. У випадку Enterobacter aggomerans показник знизився на 50,4 %, а Staphilococcus haemolyticus і St. aureus — на 56,8 %. Висновки. Лікування хворих із СЕН дозволило знизити частоту ускладнень в 1,4 разу, скоротити терміни лікування в палаті інтенсивної терапії в 1,7 разу і зменшити вартість лікування в 2,4 разу. У зв’язку з цим у рутинній клінічній практиці необхідно приділяти більше уваги ентеральній недостатності, а саме порушенням мікробіоценозу як маркеру септичних ускладнень
Дод.точки доступу:
Крутько, Є. М.
Павлюченко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Красносельський, М. В.
Характеристика деяких біологічних властивостей канцерогенезу в розвитку раку шлунка [Текст] / М. В. Красносельський, О. В. Мовчан, І. М. Пономарьов // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 18-24. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (генетика, патофизиология)
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS (генетика)
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION (генетика)
Анотація: Мета роботи — можливість підвищити ефективність комплексного лікування хворих на рак шлунка шляхом індивідуалізації на підставі визначення особливостей показників канцерогенезу злоякісного процесу. Матеріали та методи. Обстежено 80 хворих на РШ, яким визначалась МСН за локусами ВАТ 25; ВАТ 26, індекс проліферації Кі-67 та мутація гена р53. Було вивчено частоту зустрічальності «дикого» та мутантного варіантів гена р53 за рівнем експресії відповідного білка залежно від стану генів стабільності ВАТ 25 та ВАТ 26. З метою оцінки проліферативного потенціалу клітин при раку шлунка в пухлинній тканині було вивчено експресію Кі-67 залежно від наявності нестабільності мікросателітів локусів ВАТ 25 та ВАТ 26. Рівень проліферативної активності при раку шлунка був оцінений також залежно від наявності мутації р53. Результати. За наявності в пухлинних клітинах МСН за локусом ВАТ 25 в більшості випадків спостерігали «дикий» варіант гена р53. За відсутності МСН за зазначеним локусом мутацію р53 спостерігали значно частіше. Мутація р53 спостерігалась лише за відсутньої МСН. При порівнянні показників відмінностей двох вибірок встановлено, що за відсутності МСН за ВАТ 26 співвідношення між відсутністю мутації р53 та її наявністю вірогідно (р 0,05) відрізнялось від співвідношення за умови наявної нестабільності. Отже, можна стверджувати, що при раку шлунка, мутація гена р53 спостерігається переважно в пухлинах з відсутньою МСН за локусами ВАТ 25 та 26. Висновки. Доведено, що наведені дані можна розглядати як підтвердження багатобічності генетичних порушень у канцерогенезі. У пухлинах зі збереженою функцією генів стабільності, тобто за можливості відновлення хромосомних поломок, виникнення та проліферація злоякісних клітин пов’язані з порушенням апоптозу в критичних точках процесу поділу клітини. В описаному випадку це реалізується завдяки неспроможності мутантної форми гена р53 синтезувати потрібну четвертинну конфігурацію відповідного білка з подальшою неспроможністю останнього зупиняти процес реплікації ДНК. Встановлено, що, вочевидь, мутація гена основного контролю призводить до втрати контролю за ДНК та може сприяти лише виникненню злоякісної клітини, а подальша втрата рівня диференціювання клітин ймовірно обумовлена вже іншими чинниками. Виявлено, що проліферативна активність пухлинних клітин при раку шлунка мала чіткий зв’язок із нестабільністю мікросателітів за обома дослідженими локусами хромосом
Дод.точки доступу:
Мовчан, О. В.
Пономарьов, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Красносельський, М. В.
Кореляція змін показників периферичної крові хворих на рак шлунка залежно від об’єму оперативного втручання [Текст] / М. В. Красносельський, О. В. Мовчан // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, № 3. - С. 183-187. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика)
Анотація: Мета роботи. Визначення змін в імунологічному статусі хворих на рак шлунка (РШ) після хірургічного лікування та взаємозв’язок із розвитком запальних ускладнень залежно від вибору методу реконструктивно-відновлювального етапу операції. Матеріали та методи. Наведені порівнянні Результати.радикального оперативного лікування хворих на РШ, розділених на дві групи. Пацієнтам першої групи після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап був проведенний з формуванням тонко-тонкокишкового резервуару за запропонованою методикою (20 хворих), пацієнтам другої групи всі етапи операції виконувалися за стандартизованою методикою (20 хворих). Усім хворим проводилось визначення клітинного і гуморального імунного статусу в до- та післяопераційному періоді, доведено взаємозв’язок цих змін з розвитком запальних ускладнень з боку черевної порожнини та післяопераційної рани. Результати. У хворих першої групи відзначені кращі Результати.лікування, що доведено при вивченні імунного статусу. Висновки. Установлено, що за умови формування тонко-тонкокишкового резервуару на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних втручань з приводу раку шлунка забезпечується більш раннє відновлення клітинного та гуморального імунітету, що дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень; виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочуєтся після операцій за запропонованою методикою за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі хворого; доведено, що розроблена методика підвищує безпосередню та найближчу виживаність хворих даної категорії
Purpose of the work: determination of changes in the immunological status of patients with gastric cancer after surgical treatment and the relationship with the development of inflammatory changes depending on the choice of method for performing the reconstructive stage of the operation. Materials and methods: The comparative results of the radical surgical treatment of patients with cancer of stomach are given. To the patients of the first group after the radical removal of stomach with the tumor, reducing- reconstructive stage was carried out with the formation of intestino-intestino reservoir employing the procedure proposed (20 patients), to the patients of the second group all stages of operation were carried out employing the standardized procedure (20 patients). All patients were definition cell and humoral immunity and it relationships with postoperative complications. Results: In the patients of 1-st group are noted the best direct, distant and functional results of treatment, it is proven in studying of immune status. Conclusions: Check that when carried out with the formation of intestino-intestino reservoir in restoration stage after radical surgical intrusions about stomach cancer are provided earlier reduction of cell and humoral immuny, so are decreasing postoperative complications. Discovered something recovering stage of the patients of group one were shorter, accounted faster normalization of the physiological processes. Studied something direct, distant survival in essential group were better
Дод.точки доступу:
Мовчан, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Красносельський, М. В.
Актуальні питання хірургії раку стравоходу і гастроезофагеального раку [Текст] / М. В. Красносельський, В. І. Старіков, А. С. Ходак // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 2. - С. 118-132. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY
Анотація: Рак стравоходу (РС) займає 14-те місце у структурі онкологічної захворюваності населення України. Гастроезофагеальний рак (ГЕР) зустрічається в кілька разів частіше, вважається, що ГЕР становить понад 20 % від усіх раків шлунка. Результати лікування раку цієї локалізації є найгіршими серед інших онкологічних захворювань. Це пов’язано з високою задавненістю захворювання, виявленого вперше, високою післяопераційною летальністю (15 %) та низькою п’ятирічною виживаністю хворих
Таким чином, хірургічне лікування залишається основним стратегічним напрямком при лікуванні РС і ГЕР. Першочерговою метою лікування визнається виживаність хворих. Дані літературних джерел свідчать про необхідність виконання обов’язкової медіастинальної та абдомінальної лімфодисекції. Найбільш успішні результати лікування раку стравоходу та гастро-езофагеального раку отримані у провідних спеціалізованих онкологічних клініках, де спостерігається найменша післяопераційна летальність. Лікування раку цієї локалізації потребує використання ад’ювантних методів лікування (хіміо- та променевої терапії)
Дод.точки доступу:
Старіков, В. І.
Ходак, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Адаптаційні можливості після різних видів хірургічних втручань у онкологічних хворих [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 98-102. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
ИНСУЛИН -- INSULIN (кровь)
Анотація: Мета роботи: визначити рівні стресових гормонів кортизолу, інсуліну та їх співвідношення у онкологічних хворих до та після різних видів мультиорганних втручань для оцінки стрес-відповіді та адаптаційних можливостей організму. Матеріали та методи. Для оцінки адаптивних можливостей вивчена динаміка вмісту кортизолу, інсуліну та їх співвідношення у 25 онкологічних хворих до та після різних видів мультиорганних операцій. Результати. Виявлено, що у пацієнтів до операції спостерігається 2 варіанти проявів дезадаптаційних розладів: напруга компенсаторних механізмів або виснаження адаптаційних можливостей. Через 7 діб після мультиорганних операцій спостерігається значна напруга адаптаційних можливостей, що вказує на необхідність обмеження стрес-реакцій або значне виснаження адаптивних можливостей організму та необхідність підвищення компенсаторних резервів. Висновки. Отримані дані свідчать про порушення в універсальних механізмах переносимості стресу при мультиорганних операціях у онкологічних хворих і необхідність пошуку підвищення адаптаційних можливостей і стрес-переносимості у них за допомогою корекції стресової відповіді, оскільки вона суттєво впливає на успіх хірургічного лікування
Background. Correction of the stress response is an important task, since it significantly affects the outcome of surgical treatment, in particular in oncological patients. The neuroendocrine response to surgery is manifested, first of all, by activation of the hypothalamic-pituitary and sympathoadrenal systems. Cortisol plays a more significant role in the body’s response to surgical trauma, and the degree of its increase depends on the severity of the surgical trauma. No less important marker of surgical stress is insulin, the main anabolic hormone that suppresses protein catabolism and lipolysis. In a healthy body, the ratio between insulin and cortisol secretion has a relatively stable equilibrium. Surgical intervention is a stress, the result of which is the dysfunction of all body systems that get a pathological directivity and cause postoperative dysfunction of various organs and systems. Thus, the evaluation and search for ways of perioperative modulation of the surgical stress response are the most urgent tasks of anesthesiology. The purpose of the work was the determination of the level of stress hormones cortisol, insulin and their ratio in oncological patients before and after various surgeries involving multiple organs to evaluate the stress response and adaptive capabilities of the organism. Materials and methods. Surgeries on the abdominal and thoracic cavities involving two or more organs and systems were performed in 25 cancer patients. The study of cortisol and insulin levels was carried out at the following stages: before surgery and seven days after it. The serum level of cortisol and insulin was determined by enzyme immunoassay method. Statistical analysis of the data was performed by means of Statistica, the statistical software package for PC, using parametric (Student’s and Fisher’s tests) and non-parametric methods for small samples. The dynamics of cortisol, insulin content and their ratio was studied to evaluate adaptive possibilities. In the examined oncological patients, the level of hormones (cortisol, insulin) and their ratio in the blood serum before the operation were heterogeneous. Considering that the nature of the body’s endocrine response to stress can vary, the severity of the stress level should be determined not by the absolute values of cortisol or insulin, but by the value of the coefficient, which reflects the ratio of the percentage values of these hormones (stress indicator). The stress indicator suggests that before the surgery, patients had two variants of manifestations of maladaptation disorders: tension of compensatory mechanisms or depletion of adaptive possibilities. Results. Seven days after surgeries involving multiple organs, there is a significant tension in the adaptive possibilities, which indicates the need to limit stress reactions, as well as a significant depletion of the adaptive possibilities of the body and the need to increase the compensatory reserves. Conclusions. The data obtained indicate violations in universal mechanisms of stress tolerance during surgeries involving multiple organs in cancer patients and the need to search for an increase in adaptive possibilities and stress tolerance in them by correcting a stress response, since it significantly affects the success of surgical treatment
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Мітряєва, Н. А.
Рубльова, Т. В.
Гребіник, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Красносельський, М. В.
Державній установі "Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України" 100 років [Текст] / М. В. Красносельський // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 2. - С. 85-86

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES
РАДИОЛОГИЯ -- RADIOLOGY
РАДИАЦИОННАЯ ОНКОЛОГИЯ -- RADIATION ONCOLOGY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Перспективи використання молекулярно-біологічних маркерів при місцеворозповсюдженому раку грудної залози [Текст] / О. М. Білий [та ін.] // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, № 1. - С. 34-43

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (анализ)
Дод.точки доступу:
Білий, О. М.
Вінніков, В. А.
Красносельський, М. В.
Мітряєва, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Клінічне значення VEGF у сироватці крові хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози [Текст] / О. М. Білий [та ін.] // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, № 4. - С. 24-28. - Бібліогр.: с. 27

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, кровь)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (кровь)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Білий, О. М.
Красносельський, М. В.
Мітряєва, Н. А.
Гребіник, Л. В.
Радченко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Красносельський, М. В.
100 років Інституту медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва: історичні події [Текст] / М. В. Красносельський, Н. О. Артамонова // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 3. - С. 308-325. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
МЕДИЦИНСКИЕ ИНСТИТУТЫ -- SCHOOLS, MEDICAL
ЮБИЛЕИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ -- ANNIVERSARIES AND SPECIAL EVENTS
РАДИОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- NUCLEAR MEDICINE
Анотація: Історичний огляд діяльності Інституту медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва є актуальним, оскільки зумовлений потребою систематизації шляхів розвитку установи до сторічного ювілею. З відображенням сукупності уявлень про минуле можна реально оцінити і сприйняття історичних подій, особистостей та явищ
Сто років тому з перших кроків розвитку онкології та радіології сформувалася нова наукова школа фахівців, яка зробила великий внесок у становлення кількох найактуальніших медичних дисциплін і продовжує сприяти їх ефективному науково-теоретичному і практичному розвитку
Дод.точки доступу:
Артамонова, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Проблеми та перспективи розвитку радіаційної онкології в Україні [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2021. - Том 27, N 4. - С. 256-262

MeSH-головна:
РАДИАЦИОННАЯ ОНКОЛОГИЯ -- RADIATION ONCOLOGY (тенденции)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование)
Анотація: Розглянуто проблему онкозахворюваності в Україні в соціально-демографічному аспекті у порівнянні з даними Західноєвропейського регіону. Проаналізовано роль радіаційних технологій у системі онкологічної допомоги населенню України, їх технологічний рівень і клінічну ефективність. Запропоновано основні напрямки нарощування можливостей галузі променевої терапії в Україні із залученням механізмів загальнодержавного планування та координації процесу модернізації. Наявність новітніх технологій променевої терапії дозволить не тільки підвищити якість надання онкологічної допомоги в Україні, але й збільшить потенціал наукових досліджень і підвищить професійний рівень персоналу онкологічних центрів
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Старенький, В. П.
Авер’янова, Л. О.
Рубльова, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Синдром множинної ендокринної неоплазії [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 2. - С. 150-158. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОКРИННАЯ НЕОПЛАЗИЯ МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE ENDOCRINE NEOPLASIA (диагностика, патофизиология, терапия)
ИНСУЛИНОМА -- INSULINOMA (диагностика, терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (диагностика)
БРАХИТЕРАПИЯ -- BRACHYTHERAPY (использование)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ ИЗЛУЧЕНИЕМ ВЫСОКОЙ ЭНЕРГИИ -- RADIOTHERAPY, HIGH-ENERGY (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Множинна ендокринна неоплазія 1 типу – рідкісне спад- кове захворювання, що поєднує гетерогенні аутосомно-спадкові пору- шення, основу патогенезу якого складають гіперплазія або пухлинна трансформація кількох нейроендокринних залоз. При цій патології протоколи лікування недосконалі, використовується хірургічне лікування, супресивна або замісна терапія, променева та хіміотерапія. Показаний успішний досвід поєднано-променевого лікування множинної інсуліноми підшлункової залози як основного клінічного прояву синдрому множинної ендокринної неоплазії. Комбінація внутрішньо-тканинної брахітерапії та мегавольтної дистанційної терапії в СОД, ізоефективній 50 Гр дозволила досягти надійного контролю нападів гіпоглікемії протягом двох років спостереження
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Свинаренко, А. В.
Підченко, Н. С.
Сімбірьова, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-47

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)