Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Крижанівська, А. Є.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 62
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-62

Крижанівська, А. Є.
Якість життя хворих на рак шийки матки ІІВ стадії після комбінованого лікування [Текст] / А. Є. Крижанівська // Вісник наукових досліджень. - 2013. - № 4. - С. 67-70

MeSH-головна:
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (лекарственная терапия, терапия)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цинк як фактор прогнозу перебігу раку яєчника ІІІ-IV стадії [Текст] = Zinc as a prognostic factor in stage III-IV ovarian cancer / І. Т. Дрінь [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 2. - С. 39-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

Анотація: Рак яєчників (РЯ) ‒ одна з провідних причин смертності від раку серед жінок. Цинк є мікроелементом, який відіграє життєвоважливу роль у зростанні, диференціації та апоптозі клітин. Крім того, він необхідний для більш ніж 300 ферментів і майже 2000 факторів транскрипції і пов’язаний із багатьма захворюваннями людини через роль у нейтралізації вільних радикалів і антиоксидантних властивостей. Добавки цинку використовують для профілактики раку. У вказаній статті варто розглянути вміст цинку в крові як прогностичний фактор перебігу раку яєчника. Мета дослідження. Визначити рівень цинку в хворих на рак яєчника в різні періоди лікування. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування пацієнток на епітеліальний РЯ ІІІ-IV стадії (2023-2024 роки). В основу проспективного етапу дослідження покладено результати спостереження за хворими на епітеліальний РЯ ІІІ-ІV стадії (16 пацієнток) і 5 пацієнток із доброякісним процесом, котрим проведено лікування в комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» за 2023 – 2024 рр. Результати. Дослідження показало зниження рівня цинку в крові пацієнток із злоякісним захворюванням яєчника порівняно з контрольною групою. Середнє значення вмісту цинку в крові хворих на рак яєчника ІІІ-IV стадій становило 68,35 ± 15,12 мкг/дл, що є нижчим за показник у контрольній групі, де рівень цинку склав 70,12 ± 38,37 мкг/дл. Проте в пацієнток із доброякісними новоутвореннями яєчника рівень цинку в крові також був нижчим від рівня норми. Висновки. Зниження рівня цинку може вказувати на важливу роль цього мікроелемента в розвитку та прогресуванні злоякісних новоутворень яєчника. Таким чином, результати згаданого дослідження свідчать про те, що рівень цинку в крові залишати-меться потенційним прогностичним маркером перебігу раку яєчника, але необхідні подальші дослідження для визначення оптимальних методів корекції дефіциту цинку та розробки ефективних стратегій використання вищеназваного мікроелеиента в комплексному лікуванні пацієнток із раком яєчника
Ovarian cancer is one of the leading causes of cancer mortality among women. Zinc is a trace element that plays a vital role in cell growth, differentiation, and apoptosis. Zinc is essential for more than 300 enzymes and nearly 2000 transcription factors, and it is associated with many human diseases due to its role in neutralizing free radicals and its antioxidant properties. Zinc supplements are used for cancer prevention. The role of zinc in ovarian cancer has not been well studied. The high mortality rate from ovarian cancer is primarily due to the unknown etiology of this disease and the diagnostic challenge it presents, which remains one of the most difficult issues in modern oncology. This is explained by the aggressive biological characteristics of malignant ovarian tumors, their virtually asymptomatic course at the early stages of development, their tendency to frequent recurrence, and rapid and extensive metastasis. This disease progression is mainly due to the dissemination of ovarian cancer across the peritoneum, resulting in most patients being diagnosed at advanced stages. The prognosis depends on the stage of the disease, the degree of tumor differentiation, the length of the relapse-free period, and the size of the residual tumor after surgical treatment. Objective of the study. To determine the level of zinc in patients with ovarian cancer at different stages of treatment. Materials and Methods. An analysis was conducted on the treatment results of patients with stage III- IV epithelial ovarian cancer (2023-2024). The prospective phase of the study was based on the results of observations of patients with stage III-IV epithelial ovarian cancer (16 patients) and 5 patients with a benign process, treated at the communal non-profit enterprise "Prykarpattian Clinical Oncology Center of the Ivano-Frankivsk Regional Council" in 2023-2024. The analysis and study focused on the indicators of heavy metal content, specifically zinc in the blood of ovarian cancer patients. The measurement method involved spraying a mineralizate solution in an air- acetylene flame followed by measuring the resonance absorption of the atoms of the studied metals using a C- 115 PC atomic absorption spectrophotometer. The normal zinc level in the laboratory is 80-120 μg/dL. Results. The study showed a decrease in blood zinc levels in patients with malignant ovarian disease compared to the control group. The average zinc content in the blood of patients with stage III-IV ovarian cancer was 68.35± 15.12 μg/dL, which is lower than the control group, where the zinc level was 70.12 ± 38.37 μg/dL. However, in patients with benign ovarian tumors, the blood zinc level was also below the normal range. Conclusions. The decrease in zinc levels may indicate the important role of this trace element in the development and progression of malignant ovarian tumors. Zinc is known to play a critical role in cell growth, differentiation, and apoptosis processes, as well as in neutralizing free radicals and providing antioxidant protection. Its deficiency can lead to disruptions in these processes, contributing to oncogenesis. Thus, the results of this study suggest that blood zinc levels may be a potential prognostic marker for the course of ovarian cancer, but further research is needed to determine optimal methods for correcting zinc deficiency and developing effective strategies for using zinc in the comprehensive treatment of patients with ovarian cancer
Дод.точки доступу:
Дрінь, І. Т.
Кисилиця, О. В.
Костелей, С. В.
Мойсеєнко, А. Б.
Грицик, Р. А.
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тимофіїв, В. В.
Хірургічне лікування хворих на рак шийки матки ІВ-ІІА стадій [Текст] = Surgical treatment of patients with stage IB-IIA cervical cancer / В. В. Тимофіїв, А. Є. Крижанівська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 2. - С. 107-111. - Бібліогр.: в кінці ст.

Анотація: Рак шийки матки (РШМ)-продовжує займати провідне місце серед гінекологічних онкологічних захворювань у світі. Щороку у світі рак шийки матки виявляють більше ніж у 600 тисяч жінок та близько 320 тисяч помирає. В Україні хворобу щорічно виявляють у 3500 жінок, з яких 1500 помирають. Мета. Проаналізувати результати хірургічного лікування хворих на РШМ ІВ-ІІА стадій. Матеріали та методи. У цьому дослідженні проаналізовано 87 пацієнток, хворих на рак шийки матки, яким було проведено першим етапом хірургічне лікування або неоад’ювантна хіміотерапія, а потім хірургічне лікування в КНП «ПКОЦ ІФ ОР». Група 1 - перший етап - хірургічне лікування; група 2 - перший етап неоад’ювантна хіміотерапія з наступним хірургічним лікуванням. Результати. Середній вік пацієнтів в групі де першим етапом проводилося хірургічне лікування складав 46,6 років, в групі де першим етапом проводилася неоад’ювантна хіміотерапія (НАХТ) - 45,6 роки. Діагноз РШМ був верифікований гістологічно на підставі проведеної біопсії первинної пухлини. Оскільки головним принципом визначення ефективності застосування методик неоад’ювантної ХТ при мікроскопічному дослідженні раку шийки матки є наявність структурних незворотніх змін пухлини або наявність залишкового пухлинного компоненту, оскільки визначення часткового вмісту резидуальної пухлинної паренхіми дозволяє більш точно визначати не тільки ступінь безпосереднього антибластомного впливу на пухлину, а і прогнозувати подальший перебіг захворювання. Лікувальний патоморфоз в пацієнток після неоад’ювантної хіміотерапії І ступеня відмічався в 6,89%, ІІ ступеня в 44,82%, ІІІ ступеня в 34,48%, IV ступеня в 13,79%. Так, у хворих досліджуваної групи виявлено значний лікувальний патоморфоз, що свідчить про високу чутливість пухлин до НАХТ. Висновки. Неоад’ювантна хіміотерапія у хворих на РШМ ІВ-ІІА стадії має безумовні переваги перед променевою терапією тільки за умови виконання у подальшому радикального хірургічного втручання, оскільки зменшує розміри первинної пухлини і сприяє зменшенню віддалених метастазів, але необхідно в подальшому вивчати її ефективність
Today, malignant tumors of the cervix are an urgent problem in oncology. Cervical cancer (CC) continues to be a leading gynecological oncological disease worldwide. Each year, more than 600,000 women are diagnosed with cervical cancer globally, and approximately 320,000 die from it. In Ukraine, 3,500 women are diagnosed with the disease annually, with 1,500 fatalities. Two-thirds of all cervical cancer cases occur in the 35-66 age group, with an average age at diagnosis of 46 years . The prognosis in developed countries such as the UK is excellent, with more than 60% of women surviving ten years after diagnosis. The 5-year overall survival rate for stage I, according to the International Federation of Obstetrics and Gynecology (FIGO) classification, is 96% in Great Britain and 92% in the United States of America. On the other hand, 87% of all deaths caused by cervical cancer occur in developing countries. According to the National Cancer Registry in Ukraine, in 2022, 31.0% of CC were diagnosed in stage I, and 28.3% in stage II [2]. Early diagnosis of invasive CC provides the best long-term results [1]. Although there is effective screening for cervical cancer, it continues to be a public health problem in developing countries [4]. Various neoadjuvant chemotherapy strategies have been developed to increase survival. Almost all studies that analyzed neoadjuvant chemotherapy and surgery showed an improvement in 5-year survival [3]. Surgical treatment is the basis of treatment aimed at removing the tumor by a single conglomerate, since the absence of residual diseases is a key factor for prognosis and survival. Several groups of researchers from around the world presented the results of the use of platinum-containing CT regimens as preoperative CT in patients with locally advanced cervical cancer in the IV1 -IIA stage. Objective. To analyze the results of surgical treatment of patients with stage IB-IIA cervical cancer. Materials and Methods. This study analyzed 87 patients with cervical cancer who underwent either primary surgical treatment or neoadjuvant chemotherapy followed by surgical treatment at the "Prykarpatian Clinical Oncology Center of the Ivano-Frankivsk Regional Council." Group 1 received primary surgical treatment; Group 2 received neoadjuvant chemotherapy followed by surgical treatment. Results. Neoadjuvant chemotherapy consisted of 3 cycles every 21 days with a regimen of paclitaxel 175 mg/m2 and cisplatin 75 mg/m2. The average age of patients in the primary surgical treatment group was 46.6 years, while in the neoadjuvant chemotherapy group (NACT), it was 46.4 years. The diagnosis of cervical cancer was histologically verified based on biopsy of the primary tumor. Since the main principle of determining the effectiveness of neoadjuvant chemotherapy in the microscopic examination of cervical cancer is the presence of structural irreversible changes in the tumor or residual tumor components, determining the partial content of residual tumor parenchyma allows for a more precise assessment of the immediate antineoplastic impact on the tumor and prediction of the disease's further progression. Conclusions. Neoadjuvant chemotherapy in patients with stage IB-IIA CC has unconditional advantages over radiation therapy only if radical surgical intervention is performed in the future, as it reduces the size of the primary tumor and contributes to the reduction of distant me- tastases, but it is necessary to further study its effectiveness
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фармакологічна корекція імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомою на тлі хронічних запальних процесів репродуктивної сфери [Текст] = Pharmacological correction of immunometabolic disorders in patients with endometrioma along with chronic inflammatory diseases of the genital tract / Р. В. Бігун [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 21-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (иммунология, метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
БЕЛКИ ОСТРОЙ ФАЗЫ -- ACUTE-PHASE PROTEINS (анализ)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення маркерів запального процесу, розроблення та впровадження методів фармакологічної корекції імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомами на тлі хронічних запальних процесів органів малого таза
Додатковими критеріями діагностики перебігу запального процесу у пацієнток з ендометріомами є достовірне підвищення рівнів прозапальних (TNF-α, IL-1β) та зниження концентрації протизапальних (IL-4, IL-10) цитокінів, а також достовірне зростання рівня С-реактивного протеїну та неоптерину. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що запропонована терапія чинить коригувальну дію на змінені параметри метаболічного та імунного статусу, що пояснює важливість застосування у даної групи пацієнток разом із антибактеріальною терапією імуномодулювальних, противірусних та метаболічних засобів
The objective: to determine the markers of the inflammatory process, development and implementation of methods for pharmacological correction of immunometabolic disorders in patients with endometrioma on the background of chronic inflammatory processes of the pelvic organs
Additional criteria for diagnosis of the inflammatory process in patients with endometrioma are a significant increase level of pro-inflammatory cytokines (TNF-α, IL-1β) and a decrease level of anti-inflammatory (IL-4, IL-10) cytokines, as well as a significant increase of C-reactive protein and neopterin. Studies suggest that the proposed therapy has a corrective effect on altered parameters of metabolic and immune status, which explains the importance of use in this group of patients the antibacterial therapy together with immunomodulatory, antiviral and metabolic drugs
Дод.точки доступу:
Бігун, Р. В.
Геник, Н. І.
Крижанівська, А. Є.
Дзьомбак, В. Б.
Гаврилюк, Г. М.
Островська, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Партикевич, Ю. Д.
Фактори ризику та превентивні заходи хірургічних ускладнень при лікуванні раку прямої кишки [Текст] = Risk factors and preventive measures of surgical complications in the treatment of rectal cancer / Ю. Д. Партикевич, А. Є. Крижанівська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 282-290. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (метаболизм, осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МУЖЧИНЫ -- MEN
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Рак прямої кишки залишається актуальною проблемою, незважаючи на технологічний прогрес у стадіюванні та лікуванні. На сьогоднішній день не встановлено стійкого покращення виживаності хворих, навіть за наявності різних концепцій лікування. Різноманітність стратегій лікування цих хворих призводить до невизначеності в покращенні результатів. Чинники, такі як стать, неоад'ювантна терапія, гіпоальбумінемія, анемія та інші, визначають ймовірність післяопераційних ускладнень. Осмислене розуміння різних стратегій та факторів ризику може сприяти індивідуалізованому вибору методів лікування, що потенційно призведе до поліпшення не лише локального контролю захворювання, але й загальної виживаності пацієнтів із раком прямої кишки. Мета. Оцінка факторів ризику та ефективності превентивних заходів,що може забезпечити кращі результати хірургічного лікування хворих з раком прямої кишки. Методи. Проведено пошук і аналіз публікацій в базі PubMED за період з 2015 по 2023 роки, де висвітлювалися дані про застосування неоад'ювантної терапії у пацієнтів із РПК. Аналіз лікування та післяопераційних хірургічних ускладнень у пацієнтів із аденокарциномою прямої кишки І-ІІІ (T1-4N0-2M0) стадії віком від 40-80 р., які були радикально проліковані в КНП "ПКОЦ ІФ ОР" за період з 2016 по 2022 роки. Статистичну обробку даних проводили з використанням ліцензованих пакетів статистичного аналізу Microsoft Excel та «Statistica 12.0». Результати досліджень. У нашому дослідженні з’ясовано, що статистично достовірно у 3,44 рази збільшує ймовірність виникнення ускладнень після хірургічного лікування РПК чоловіча стать, проведення променевої терапії на І етапі лікування - у 3,04 рази, мають значення також індекс маси тіла більше 25 і відстань пухлини від ануса більше 5 см. Висновки. Подальші дослідження факторів ризику хірургічних ускладнень після радикального лікування раку прямої кишки забезпечать більш ефективний та персоналізований підхід до вибару тактики у цих хворих
Rectal cancer remains a relevant issue despite technological progress in staging and treatment. Currently, there is no established improvement in the survival of patients, even with various treatment concepts. In the morbidity structure of colorectal cancer, rectal cancer ranks fifth in men and sixth in women. In terms of mortality statistics, it is the fourth leading cause of death in men and the fifth in women. The diversity of preoperative treatment strategies, such as chemoradiotherapy or total neoadjuvant therapy, along with the choice between surgical intervention after neoadjuvant treatment and the "watch and wait" strategy, leads to uncertainty in improving outcomes. Despite advanced surgical techniques, the availability of fast postoperative recovery programs, and patient rehabilitation, the risk of surgical complications remains high, especially after neoadjuvant treatment. One of the most threatening complications is the inability to perform anastomosis. The occurrence of this complication leads to a decline in overall survival and an increase in the number of local recurrences. This is associated with the delay of adjuvant treatment and possibly other immunobiological factors. Treating anastomotic insufficiency is challenging, requiring an individual approach and the application of complex visualization methods for dynamic treatment control (Magnetic Resonance Imaging, Computed Tomography, endoscopy). Despite modern treatment methods for anastomotic insufficiency (endoVac systems), healing conditions involve diverting the fecal stream from the affected area through a colostomy or ileostomy, significantly reducing the quality of life for patients and leading to prolonged disability. Factors such as gender, neoadjuvant therapy, hypoalbuminemia, anemia, and others determine the likelihood of postoperative complications. A thoughtful understanding of different strategies and risk factors can contribute to an individualized choice of treatment methods, potentially leading to improvement not only in local disease control, overall survival of rectal cancer patients but also enhancing their quality of life. Objective: To assess the risk factors and effectiveness of preventive measures that can provide better outcomes for surgical treatment of patients with rectal cancer. Methods: A search and analysis of publications in the PubMed database from 2015 to 2023 were conducted, focusing on data regarding the application of neoadjuvant therapy in patients with rectal cancer. The analysis included treatment and postoperative surgical complications in patients with stage I-III (T1-4N0-2M0) rectal adenocarcinoma aged 40-80, who underwent radical treatment at the Clinical National Cancer Center "Regional Oncology Center in Ivano-Frankivsk" from 2016 to 2022. Statistical data processing was performed using licensed statistical analysis software Microsoft Excel and "Statistica 12.0." Research Results: In our study, it was found that male gender statistically significantly increases the likelihood of complications after surgical treatment of rectal cancer by 3.44 times, the administration of radiation therapy in the first stage of treatment by 3.04 times. Body mass index (BMI) over 25 and tumor distance from the anus greater than 5 cm also play a significant role. Conclusions: Further research on the risk factors of surgical complications after radical treatment of rectal cancer will provide a more effective and personalized approach to selecting tactics for these patients
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Партикевич, Ю. Д.
Фактори ризику розвитку післяопераційних ускладнень у хворих на рак прямої кишки [Текст] = Risk factors of postoperative complications development in patients with rectal cancer / Ю. Д. Партикевич, А. Є. Крижанівська, С. В. Маліборська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 3. - С. 87-93. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология, этиология)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Рак прямої кишки залишається однією з найактуальніших проблем сьогодення. Незважаючи на розвиток технологій, що дозволяють стадіювати захворювання, та використання сучасних протоколів лікування не встановлено постійного лінійного покращення виживаності хворих. Запропоновані різні концепції лікування раку прямої кишки не призводять до статистично значущого покращення загальної виживаності. Це може бути обумовлено варіабельністю концепцій лікування раку прямої кишки, зокрема вибором короткого чи довгого курсу неоад’ювантної терапії, стандартного режиму чи тотальної неоад’ювантної терапії, хірургії чи тактики «спостерігати та чекати». Ймовірність розвитку хірургічних ускладнень, особливо у випадках, коли проводилось неоад’ювантне лікування, також залишається високою, незважаючи на розвиток малоінвазивних доступів та використання зшиваючих апаратів. Хірургічні ускладнення призводять до погіршення виживаності, виникнення локальних рецидивів та інвалідизації у хворих. До найчастіших факторів, що зумовлюють хірургічні післяопераційні ускладнення, зокрема, неспроможність анастомозу, згідно з даними літературних джерел, відносяться: чоловіча стать, неоад’ювантне лікування хворих, гіпоальбумінемія, анемія, високий ІМТ, використання більше 2-х касет для ендоскопічного перерізання прямої кишки, великий розмір циркулярного зшиваючого степлера, відсутність розвантажувальної колостоми та конверсія. Розуміння різних концепцій та стратегій лікування хворих з раком прямої кишки, систематична оцінка різних факторів ризику розвитку післяопераційних ускладнень та їх модифікація в індивідуалізованому порядку може призвести до покращення результатів не лише локального контролю захворювання, але й загальної виживаності хворих на рак прямої кишки
Rectal cancer remains one of the most pressing problems today. Despite the development of technologies that can stage the disease and the use of modern treatment protocols, there is no continuous linear improvement in patient survival. The various concepts proposed for the treatment of colorectal cancer do not lead to a statistically significant improvement in overall survival. This may be due to the variability of the concepts of rectal cancer treatment, including the choice of a short or long course of neoadjuvant therapy, a standard regimen or total neoadjuvant therapy, surgery or "watch and wait" tactics. The likelihood of developing surgical complications, especially in cases of neoadjuvant treatment, also remains high, despite the development of minimally invasive accesses and the use of suturing devices, which in turn can lead to poor survival, local recurrence, and disability in patients. Understanding different concepts and strategies for treating patients with rectal cancer, systematically assessing various risk factors for postoperative complications, and modifying them individually can improve not only local outcomes but also overall survival of rectal cancer patients. Several studies have shown that the use of neoadjuvant chemotherapy in patients with rectal cancer significantly increases the risk of postoperative complications, although it reduces the likelihood of local and long-term recurrence. Therefore, given that neoadjuvant therapy is usually a mandatory step in treatment, further research should be conducted on the effects of different doses and regimens, and there is an urgent need to study other modified risk factors for postoperative complications, including BMI, stapler use, size stitching circular apparatus and others. Only in-depth study and accumulation of more data will allow you to more effectively choose the right treatment tactics that will increase life expectancy and reduce the disability of patients with rectal cancer. Thus, despite the great advances in understanding the treatment of rectal cancer, the application of the concept of combination therapy and the development of technical equipment, there are still several controversial issues that require detailed study. In particular, this applies to neoadjuvant chemotherapy, and a detailed study of the timing and different courses of radiation therapy, to ensure maximum effectiveness and reduce the risk of complications. This can be achieved only with the use of an individualized approach to the treatment of patients. The aim of the study is to assess the impact of various risk factors for postoperative complications, including anastomotic failure in patients receiving neoadjuvant chemotherapy. A research and analysis of PubMED publications for 2015-2022 has been made, which provided data on the use of neoadjuvant therapy in patients with rectal cancer and assessed risk factors for postoperative complications. The search queries included "rectal cancer", "anastomosis failure", "neoadjuvant therapy", "risk factors", and "survival of rectal cancer patients". Analysis of treatment and postoperative surgical complications in patients with adenocarcinoma of the rectum stage I-III in the Precarpatian clinical oncological centre during 2019-2022 was performed
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.
Маліборська, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фактори прогнозу у хворих на рак прямої кишки [Текст] / Б. Б. Татарин [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 245-249. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (диагностика, терапия, эпидемиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Мета: підвищення ефективності лікування хворих на рак прямої кишки (РПК) шляхом вивчення прогностичних факторів та індивідуалізації лікування. Об’єкт і методи: в основу дослідження покладені результати спостереження 779 хворих на РПК. Вивченню та оцінці підлягали такі прогностичні чинники, як локалізація пухлини, вік пацієнта на момент встановлення діагнозу, стать, ступінь диференціації пухлини G. Усіх учасників розподілили відповідно до стадійності захворювання (система TNM), в дослідження були включені пацієнти з РПК ІІ, ІІІ та ІV стадії. Аналіз отриманих результатів проводили, порівнюючи показники в підгрупах кожної зі стадій та разом для загальної кількості хворих, визначаючи їхній вплив на загальну виживаність (ЗВ). Результати: при визначенні впливу ступеня диференціації пухлини G встановлено, що кращі показники ЗВ мали хворі на РПК ІІІ стадії з помірним ступенем диференціації G2. При порівнянні 4-річної ЗВ частка пацієнтів, які вижили, при РПК G1 — 20,6; G2 — 33,8; G3 — 0,0% (р = 0,01). При РПК ІІ та IV стадії корелятивного зв’язку між ЗВ пацієнтів та ступенем диференціації пухлини не спостерігали. При аналізі як прогностичного фактора місця локалізації первинної пухлини найкращі показники ЗВ спостерігали у пацієнтів з РПК ІІ стадії при локалізації пухлини у ректо-сигмовидному відділі товстої кишки (р = 0,02); у пацієнтів з РПК ІІІ та IV стадії залежності між ЗВ та локалізацією пухлини не встановлено. Висновки: ступінь диференціації пухлини G демонструє зв’язок (р = 0,01) із ЗВ пацієнтів з РПК ІІІ стадії. Від місця локалізації пухлини достовірно залежить ЗВ (р = 0,02) пацієнтів з РПК ІІ стадії
Дод.точки доступу:
Татарин, Б. Б.
Крижанівська, А. Є.
Голотюк, І. С.
Семенів, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фактори прогнозу при раку ободової кишки [Текст] = actors of prognosis in colon cancer patients / Б. Б. Татарин [та ін.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 128-132. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ЛОКАЛИЗАЦИИ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY SITE (NON MESH)
ВЫЖИВАНИЕ -- SURVIVAL
Анотація: В основу дослідження покладено результати спостереження за 973 хворими на рак ободової кишки (РОК). Вивченню та оцінці підлягали такі прогностичні фактори, як локалізація пухлини (відділ ураження ободової кишки), вік пацієнта на момент встановлення діагнозу, стать, ступінь диференціації пухлини G. Усіх пацієнтів ми розподілили відповідно до стадійності захворювання (система TNM). У дослідження залучено пацієнтів з ІІ, ІІІ та ІV стадіями раку. Аналіз отриманих результатів ми проводили, порівнюючи досліджувані показники всередині кожної із стадій РОК та разом для загальної кількості хворих, визначаючи вплив цих критеріїв на виживаність. При встановленні впливу ступеня диференціації пухлини G на загальну виживаність пацієнтів з РОК для загальної кількості хворих можна відмітити практично однакові показники при G1 та G2 (при 5-річному спостереженні) та значно гіршу виживаність у групі G3. При аналізі як прогностичного фактора місця локалізації первинної пухлини у пацієнтів з РОК можна констатувати слабку залежність загальної виживаності хворих з ІІІ стадією від місця локалізації пухлини, тоді як при ІІ та IV стадії досліджуваної залежності не отримано
The basis of the study was the results of the observation of 973 patients with colon cancer (CC). Such prognostic factors as localization of the tumor (colon diseases department), age of the patient at the time of diagnosis, sex, cancer differentiation grade (gradus) G were studied. All patients were divided according to the stage of the disease (TNM system). Patients with Stage II, III and IV CC were examined and observed. The analysis of the results obtained was made by comparing the studied parameters within each of the stages of CC and together for the total number of patients, determining their effect on the survival. In determining the effect of cancer differentiation grade (G) on the overall survival of patients with CC for the total number of patients, it is possible to note practically the same indexes for G 1 and G 2 (in 5 years of observation) and significantly worse survival in group G 3. In the analysis as the prognostic factor of the location of the primary tumor in patients with CC a weak overall survival of patients with Stage III CC is observed, while in Stage II and Stage IV the data obtained are independent
Дод.точки доступу:
Татарин, Б. Б.
Крижанівська, А.Є.
Романчук, В.Р.
Голотюк, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крижанівська, А. Є.
Ускладнення хірургічного етапу лікування хворих на рак шийки матки 2В стадії [Текст] / А. Є. Крижанівська // Клінічна хірургія. - 2013. - № 11. - С. 75-78

Рубрики: женский

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (эпидемиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ЛИМФОЦЕЛЕ -- LYMPHOCELE (эпидемиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Крижанівська, А. Є.
Ускладнення комбінованого лікування у хворих на рак шийки матки ІІ В стадії [Текст] / А. Є. Крижанівська // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2013. - № 2. - С. 44-47

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Трепан-біопсія під ультразвуковим наведенням як метод гістологічної верифікації при злоякісних новоутвореннях яйника [Текст] = Core-needle biopsy under ultrasound guidance as a method of histological verification in malignant ovarian neoplasms / Д. А. Вєрємєй [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 2. - С. 12-16. - Бібліогр.: в кінці ст.

Анотація: Рак яйників (РЯ) є сьомою за поширеністю злоякісною пухлиною, діагностованою в жінок, восьмою провідною причиною смертності від раку в усьому світі та найпоширенішою причиною смерті серед усіх онкогінекологічних захворювань. За даними Американського онкологічного товариства, у 2020 році в США було зареєстровано приблизно 21 750 нових випадків РЯ, з яких 13 940 смертей були пов’язані з цією хворобою, що робить РЯ п’ятою провідною причиною смертності від раку серед жінок у країні. Незважаючи на те, що останній прогрес у технології дозволив проводити більш точні радіологічні та лабораторні діагностичні тести, приблизно 60% випадків РЯ діагностують на пізній стадії. Прогностичні показники та виживаність при РЯ суттєво залежать від стадії захворювання на момент виявлення. Таким чином, визначення нових діагностичних і терапевтичних методів для клінічного застосування постало основним напрямком досліджень РЯ. Мета. Вивчити безпечність і ефективність трепан-біопсії як методу набору зразків пухлинної тканини для верифікації неопроцесу при підозрі на рак яйника. Матеріали та методи. Ретроспективно проведено аналіз 21 клінічного випадку трепан-біопсій у пацієнток із раком яйника з квітня 2022 року до лютого 2024 року на базі КНП «ПКОЦ ІФ ОР». Пацієнтки з раком яйників у стадії ІА-ІІІА не взяли участь у вказаному дослідженні, оскільки цим пацієнткам не проводили гістологічної верифікації в неоад’ювантному порядку. Результати. Проаналізовано результати виконання трепан-біопсій під контролем УЗД при раку, тривалість проведення процедури, результати патогістологічних висновків. Висновки. Трепан-біопсія - це ефективний і безпечний метод набору пухлинних зразків задля патомор- фологічної верифікації неопроцесу при злоякісних новоутвореннях яйника при дотриманні показань та протипоказань до процедури й при своєчасній корекції супутньої патології. Вищеназваний метод пов’язаний із низькою частотою розвитку ускладнень, мінімальною операційною травмою, коротким ліжко-днем ті можливістю проводити діагностичне втручання в амбулаторних умовах
Ovarian tumors encompass several pathohistological formations, with epithelial ovarian cancer accounting for the majority of malignant ovarian tumors (about 90%). Ovarian cancer (OC) is the seventh most common malignancy diagnosed in women, the eighth leading cause of cancer mortality worldwide, and the most prevalent cause of death among all gynecologic cancers. According to the American Cancer Society, approximately 21,750 new cases of OC were reported in the United States in 2020, with 13,940 deaths attributed to the disease, making OC the fifth leading cause of cancer mortality among women in the country. Despite recent advancements in technology enabling more accurate radiological and laboratory diagnostic tests, about 60% of OC cases are diagnosed at a late stage. Prognosis and survival rates for OC significantly depend on the stage of the disease at the time of detection. The 5-year survival rate is approximately 49%, though it is higher in some patients with early-stage disease and certain histological subtypes. Approximately half of the patients have distant manifestations of the 15 disease; however, some rare subtypes, such as clear cell and endometrioid cancer, are more likely to be diagnosed at early stages. Most types of ovarian cancer are diagnosed after pathohistological analysis of a biopsy or surgical sample, which can occur preoperatively, intraoperatively, or postoperatively. Fine-needle biopsy is recommended for patients who are not candidates for primary cytoreduc- tive surgery, such as those with extensive peritoneal carcinomatosis, elderly patients, or patients with comorbidities (according to NCCN guidelines, 2024). Thus, identifying new diagnostic and therapeutic methods for clinical application has become a major focus of OC research. Objective. To investigate the safety and efficacy of trephine biopsy as a method for collecting tumor tissue samples to verify the neoplastic process in suspected ovarian cancer cases. Materials and Methods. A retrospective analysis of 21 clinical cases of trephine biopsies performed on ovarian cancer patients from April 2022 to February 2024 at the "PKOZ IF OR" facility was conducted. Patients with stage IA-IIIA ovarian cancer did not participate in this study, as histological verification was not performed on these patients in a neoadjuvant setting. Results. The results of trephine biopsies performed under ultrasound guidance for cancer were analyzed, including the duration of the procedure and the outcomes of the pathohistological conclusions. According to the pathohistological examination of the biopsy samples, 20 patients (95.3%) were verified to have some form of malignant ovarian tumor. In 1 patient (4.7%), the biopsy was uninformative. Diagnostic laparoscopy was performed on 3 patients (14.2%) prior to trephine biopsy, but histological confirmation of the diagnosis "ovarian cancer" was not obtained. Histological examination of the samples obtained during trephine biopsy verified malignant ovarian tumors in all these patients. Conclusions. Trephine biopsy is an effective and safe method for collecting tumor samples for pathomor- phological verification of the neoplastic process in malignant ovarian tumors, provided that the indications and contraindications for the procedure are followed and timely correction of concomitant pathology is performed. This method is associated with a low complication rate, minimal operational trauma, short hospital stay, and the possibility of performing the diagnostic intervention on an outpatient basis
Дод.точки доступу:
Вєрємєй, Д. А.
Балака, С. М.
Грицик, Р. А.
Дмитренко, І. А.
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Роль комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії органів малого тазу у диференційній діагностиці сарком матки [Текст] = The role of computed tomography, ultrasound diagnostics and magnetic resonance imaging of the pelvic organs for the differential diagnosis of uterine sarcoma / С. С. Давидюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 36-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
САРКОМА ЭНДОМЕТРИАЛЬНАЯ СТРОМАЛЬНАЯ -- SARCOMA, ENDOMETRIAL STROMAL (диагностика, патофизиология, ультраструктура, этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY (использование, тенденции)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы, тенденции)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (статистика, тенденции)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Аналіз ефективності комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії в ранній диференційній діагностиці між хворими на саркому та лейоміому тіла матки. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 24 жінки, яким було проведено хірургічне втручання з 2020 року по 2022 року в умовах КНП «ПКОЦ ІФ ОР». Дане дослідження базується на нашому клінічному спостереженні та ретроспективному аналізі за 12 пацієнтами з саркомою матки І–ΙІ (рТ1-2N0M0) стадії та 12 хворими з лейоміома матки.в КНП «ПКОЦ ІФ ОР» з 2020 по 2022 рік. Основні результати. Середній вік пацієнтів із саркомою склав (59,583), а пацієнтів з лейоміомою – (47, 333). Аналізуючи онкомаркер, СА-125, серед 24 хворих: у 100% хворих на лейоміому матки – в межах норми, а у хворих на саркому матки у 25% випадків – підвищений. Для доопераційної диференційної діагностики за допомогою комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії між 24 хворими були відібрані наступні показники, такі як: нечіткість контурів утвору, наявність некрозу, форма, неоднорідність контрастування, відсутність чи наявність кальцинатів, кількість утворень, потовщення ендометрію та наявності асциту. Висновики. Згідно даних комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії, ми отримали наступний розподіл серед хворих на саркому матки І-ІІ стадії – у 10 з 12 хворих відсутні чіткі контури пухлинного утворення, а також відсутні кальцинати. У 9 з 12 пацієнток наявний потовщений ендометрій, у 6 з 12 жінок були наявні ділянки некрозу пухлинного утворення, серед 5 з 12 хворих дані пухлині утворення були одиночними та тільки у 2 з 12 наявний асцит. Комп’ютерна томографія, має обмежені можливості в первинній діагностиці та у стадіюванні локального поширення міометріальних уражень
Analysis of the efficiency of computed tomography, ultrasound diagnostics and magnetic resonance imaging in the early differential diagnosis between patients with sarcoma and leiomyoma of the uterine body. Object and research methods. 24 women who underwent surgical intervention from 2020 to 2022 in the conditions at the Municipal Non-Profit Institution “Precarpathian Clinical Oncology Center of the Ivano-Frankivsk Regional Council” took part in the study. This study is based on our clinical observation and retrospective analysis of 12 patients with uterine sarcoma stage I-II (рТ1-2N0M0) and 12 patients with uterine leiomyoma at the Municipal Non-Profit Institution “Precarpathian Clinical Oncology Center of the Ivano-Frankivsk Regional Council” from 2020 to 2022. The results. The average age of the analyzed patients: among patients with stage I-II uterine sarcoma (pT1-2N0M0), the age ranged from 35 to 75 years, and among patients with uterine leiomyoma - from 32 to 62 years. The mean age of patients with sarcoma was (59,583) and of patients with leiomyoma was (47, 333). Analyzing the tumor marker, CA-125, among 24 patients, the following results were obtained: in 100% of cases among patients with uterine leiomyoma, this indicator was normal, and in patients with uterine sarcoma, it was elevated in 25% of cases. For preoperative differential diagnosis with the help of computer tomography, ultrasound diagnostics and magnetic resonance imaging, the following indicators were selected among 24 patients, such as: vagueness of the contours of the tumor, presence of necrosis, shape, heterogeneity of contrast, absence or presence of calcifications, number of tumors, thickening endometrium and the presence of ascites. Conclusions. The mean age of patients with sarcoma was (59,583) and of patients with leiomyoma was (47, 333). In 100% of cases among patients with the CA-125 tumor marker indicator, it was normal, and in 25% of cases among patients with uterine sarcoma, it was elevated. According to the data of computer tomography, ultrasound diagnostics and magnetic resonance imaging, we obtained the following distribution among patients with stage I-II uterine sarcoma - 10 out of 12 patients have no clear contours of the tumor formation, as well as no calcifications. 9 out of 12 patients have a thickened endometrium, 6 out of 12 women have areas of tumor necrosis, 5 out of 12 patients have single tumors and only 2 out of 12 have ascites. For patients with uterine leiomyoma, characteristic radiological signs showed the following results: 9 out of 12 patients had multiple fibromatous formation with calcifications. Among 10 out of 12 women, fibromatous formations were clearly demarcated. No woman had ascites, and 1 of 12 patients had thickened endometrium and degeneration of fibromatous nodes. Computed tomography has limited capabilities in primary diagnosis and staging of local spread of myometrial lesions
Дод.точки доступу:
Давидюк, С. С.
Крижанівська, А. Є.
Савчук, Ю. А.
Белегай, А. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Крижанівська, А. Є.
Роль когнітивних можливостей студентів при вивченні онкології [Текст] = The role of student cognitive capacity in the study of oncology / А. Є. Крижанівська // Art of Medicine. - 2018. - N 1. - С. 59-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY (методы, обучение, организация и управление, тенденции)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
КОГНИТИВНЫЙ РЕЗЕРВ -- COGNITIVE RESERVE (физиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
МЫШЛЕНИЕ -- THINKING
Анотація: В останні роки масштабного розмаху набувають дослідження когнітивних здібностей за допомогою найрізноманітніших методів. Станом на сьогодні розвиток когнітивних здібностей для вчених виступає одним із провідних завдань. У зв’язку з цим розробляються нові психологічні схеми та методи. При цьому дослідники прагнуть знайти способи розвинути людський інтелект і когнітивні здібності. Сукупним розумовим потенціалом людини виступає інтелект. Він включає в себе інструменти реалізації когнітивних здібностей, які мають бути доцільно використані для адаптації людини до життя. Інтелект формується в процесі становлення особистості в конкретному суспільстві і залежить від її соціалізації. “Кожний організм вичерпує з величезного резервуару можливостей світу все те, що для нього доступно, що відповідає його когнітивним здібностям”. Завдяки когнітивним здібностям функції розуму людини не вичерпуються лише інтелектом, найважливішу роль відіграють інтуїція і, особливо, мислення. Людина має здатність сприймати, зберігати і відтворювати набуті знання, крім того, їх обробляти, генеруючи нові ідеї і використовувати їх в конкретних рішеннях. Пам’ять, спостережливість, уява і, особливо, мислення постійно розвиваються протягом всього життя. Це необхідно не тільки в науковій діяльності, але й у повсякденному житті. Світогляд людини – це не тільки система знань про оточуючий світ, спосіб пізнання, але й результат засвоєння і формування відношення до оточуючого середовища
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Крижанівська, А. Є.
Рецидиви у хворих на рак шийки матки IIB стадії [Текст] / А. Є. Крижанівська // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, № 3. - С. 32-34

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Рецидиви гормонозалежного раку грудної залози [Текст] = Recurrences of hormone-dependent breast cancer / Д. І. Петриляк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 2. - С. 81-85. - Бібліогр.: в кінці ст.

Анотація: Рак грудної залози - найпоширеніший серед онкозахворювань у жінок останнього десятиріччя. Згідно з даними IARC за 2022 рік, у США поширеність складає 25.0%, в Європі - 26.4%, а Україні - 22.8. Проблема залишається актуальною, оскільки дослідження допомагають з’ясувати відмінності в агресивності й локалізації рецидивів, що важливо для розробки ефективних стратегій лікування та попередження повернення захворювання. Мета. Визначення залежності ризику виникнення рецидиву між первинною стадією та типом раку грудної залози, терміном виникнення рецидиву до стадії локалізації метастазів до стадії і оцінка впливу прийому гормонотерапії. Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі рецидивів 89 пацієнтів із гормонозалежним РГЗ. Детально вивчено й оцінено аналіз виникнення рецидиву в залежності від початкової стадії (І-ІІІ), його локалізації та прийому гормонотерапії. Проведено порівняльний аналіз рецидивів люмінального РГЗ: найменша кількість із І стадією, найбільша - з ІІІ. Залежність часу виникнення рецидиву від початкової стадії. У хворих з І стадією - найтриваліший, з ІІ - середній, а з ІІІ - найменший. Тенденція поширеності рецидиву залежно від локалізації. Найменший відсоток із місцевим рецидивом - 9%, метастазування в кістки - 23%, інші локалізації віддалених метастазів - 25%, множинні віддалені метастази найвищий - 43%. Аналіз лікування пацієнтів на гормонозалежний РГЗ гормонотерапією в ад’ювантному режимі у співвдношенні до стадії та типу - 82%, які отримали гормонотерапію, недотримання - 18%. Висновки. За даними нашого аналізу очевидно: відсоток пацієнтів із ІІІ стадією значно перевищує відсоток з І стадією. Пацієнтів, із уперше виявленою ІІІ стадією та люмінальним підтипом В на 10% більше, ніж з люмінальним А. Це означає, що ризик виникнення рецидиву надалі зростає залежно від того, яка була первинна стадія та імуногістохімічний підтип раку. На підставі проведеного аналізу відзначаємо: найвища тривалість безрециди- вної виживаності у пацієнтів з І початковою стадією, а з ІІІ - найнижча, тож у хворих із нижчою первинною стадією більш сприятливий прогноз. Установлено, що пацієнти з пізніми стадіями раку майже в 5 разів частіше стикалися з множинними метастазуваннями в порівнянні до місцевих рецидивів. Метастазування в кістки на 25% переважає в пацієнтів із люмінальним підтипом А, в порівнянні до люмінального В. Ретроспективний аналіз вказує: недотримання прийому гормонотерапії має вплив на ризик виникнення рецидиву раку грудних залоз
Breast cancer, the most prevalent cancer among women over the past decade, poses a significant global health challenge. According to the data from IARC for the year 2022, the prevalence in the USA is 25.0%, in Europe - 26.4%, and in Ukraine - 22.8%. The issue remains relevant because studies help elucidate differences in the aggressiveness and localization of recurrences, which is important for developing effective treatment strategies and preventing disease relapse. However, metastatic breast cancer, particularly bone metastasis, remains a significant challenge, with distant metastases accounting for most cancer-related deaths. Despite advancements, over half a million women worldwide continue to suffer from metastatic breast cancer annually, with 90% of deaths attributed to breast cancer metastasis. Goal. To determine the risk of breast cancer recurrence with initially diagnosed stage and type of cancer, the recurrence-free survival to the stage, the localization of metastases to the stage, and the impact of hormone therapy. Materials and methods. This study analyzes recurrence patterns in 89 patients with hormone-dependent breast cancer. Results. A comparative analysis of relapses in luminal breast cancer (subtypes A and B by primary stage) was conducted, with the smallest number at stage I and the largest at stage III. The dependence of relapse occurrence time on the initial stage was analyzed. For comparison, the average period (in months) from the date of the first established diagnosis of BC to stages I-III and luminal types A and B was considered. It was found that patients at stage I had the longest period until relapse occurrence from the initial diagnosis, at stage II - average interval, and stage III - the shortest. The tendency of relapse prevalence based on localization was determined. The studied group of patients was classified by types and primary stages, considering local recurrence, distant (metastatic cancer) to bones, multiple metastatic cancer, and others. The lowest percentage of studied patients with local recurrence was 9%, bone metastases - 23%, other localizations of distant metastases - 25%, and multiple distant metastases were the most common at 43%. An analysis of treatment for patients with hormone-dependent breast cancer using hormone therapy in adjuvant mode in relation to stage and type revealed that 82% of patients received the recommended hormone therapy, while the category of patients who did not adhere to hormone therapy for unknown reasons - 18%. Conclusions. According to our analysis, it is evident that the percentage of patients in stage III significantly exceeds those in stage I. Patients with initially diagnosed stage III and luminal subtype B are 10% more than those with luminal subtype A. This implies that the risk of recurrence increases depending on the initial stage and im- munohistochemical subtype of cancer. Based on the conducted analysis, the longest recurrence-free survival is noted in patients with stage I, while the lowest is in stage III, indicating a more favorable prognosis in patients with lower initial stages. It has been established that patients with advanced stages of cancer experienced multiple metastases almost 5 times more frequently than local recurrences. Bone metastasis predominates by 25% in patients with luminal subtype A compared to luminal subtype B
Дод.точки доступу:
Петриляк, Д. І.
Андріїв, А. В.
Стинський, Ю. В.
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Шифр: РУ16/2022/2
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2022р. N 2

Зміст:
Війна Росії проти України вмить докорінно змінила життя… . - С.6-7
Голяновський, О. В. Профілактика і терапія масивних акушерських кровотеч у випадках placenta percreta 3b / О. В. Голяновський, А. О. Гончаренко, О. Ю. Качур. - С.8-16. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лахно, І. В. Плодове програмування при цукровому діабеті: акцент на запобіганні наслідків кетоацидозу / І. В. Лахно. - С.17-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бігун, Р. В. Фармакологічна корекція імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомою на тлі хронічних запальних процесів репродуктивної сфери / Р. В. Бігун [та ін.]. - С.21-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Геник Н. І., Крижанівська А. Є., Дзьомбак В. Б., Гаврилюк Г. М., Островська О. М.
Fedosiuk, K. V. The optimization of abnormal uterine bleeding treatment in women with chronic psychogenic stress / K. V. Fedosiuk. - С.29-32. - Bibliogr. at the end of the art.
Голяновський, О. В. Вузлова лейоміома матки гігантських розмірів на фоні поєднаної екстрагенітальної патології (Випадок із практики) / О. В. Голяновський [та ін.]. - С.33-38. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Клюзко І. В., Абраменко А. В., Супрунюк К. В.
Ковалишин, О. А. Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду: до питань патогенезу і діагностики / О. А. Ковалишин. - С.39-46. - Бібліогр.: в кінці ст.
Гопчук, О. М. Проблема тонкого ендометрія. Нові можливості інгібіторів ФДЕ-5 / О. М. Гопчук, В. П. Саманів. - С.47-52. - Бібліогр.: в кінці ст.
Туманова, Л. Є. Терапевтичні можливості прегравідарної підготовки у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць. - С.53-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Леміш, Н. Ю. Особливості акушерської та перинатальної патології у вагітних, які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромів / Н. Ю. Леміш. - С.59-65. - Бібліогр.: в кінці ст.
Толстанова, Г. О. Диференційований підхід до лікування зовнішнього генітального ендометріозу як профілактика рецидивів / Г. О. Толстанова. - С.66-72. - Бібліогр.: в кінці ст.
Sergiyenko, M. Yu. Modern approaches to the diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in adolescence / M. Yu. Sergiyenko [та ін.]. - С.73-78. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Siusiuka V. G., Makurina G. I., Deinichenko O. V., Kolokot N. G., Chornenka A. S.
Менструація у дівчат і підлітків: запровадження оцінки менструального циклу як життєво важливого показника стану здоров’я. - С.79-82. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

17.

Давидюк, С. С.
Результати лікування хворих на саркому матки іі стадії [Текст] = Results of treatment of patients with stage ii uterine sarcoma / С. С. Давидюк, А. Є. Крижанівська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 2. - С. 31-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

Анотація: Саркома матки - це рідкісний вид пухлини, який зустрічається всього 1% серед усіх злоякісних гінекологічних захворювань. Мета. Проаналізувати результати лікування хворих на саркому матки ІІ стадії. Об’ єкт і методи дослідження. Проведено аналіз результату лікування 24 хворих на саркому матки (СМ) рТ2N0M0, з 2010 року по 2023 року в умовах КНП «ПКОЦ ІФ ОР» та Національного інституту раку МОЗ України. Критеріями ефективності лікування були показники безрецидивної та загальної виживаності пацієнтів. Основні результати. Серед пацієнтів із саркомою матки ІІ стадії, вік становив від 40 до 73 років. Пік захворюваності припадав на вікову категорію 50-59 років - 8 (33,4 %) пацієнток. До істинно мезенхімальних злоякісних пухлин матки належать лейоміосаркома (ЛМС) - 18 пацієнток (75%), ендометріальна стромальна саркома (ЕСС) - 6 пацієнток (25%). Усіх пацієнток було поділено на дві групи. Першу групу склали 6 хворих на СМ ІІ стадії, які не отримували ад’ювантну терапію. Середній вік групи 1 становив 62,2 ± 4,4. Другу групу склали 18 хворих на СМ ІІ стадії, які отримували ад’ювантне лікування. Середній вік даної групи пацієнтів хворих на СМ становив 56,4 ± 2,1. Показники безрецидивної та загальної виживаності протягом 60 місяців спостереження значно вищі у ІІ групі пацієнтів, хворі на СМ які отримували ад’ювантне лікування при захворюванні на саркому матки ІІ стадії, у порівнянні з І групою спостереження. Висновики. Пік захворюваності припадав на вікову категорію 50-59 років - 33,3 %, хворих на СМ І-ІІ групи. Найпоширенішим гістологічним типом для І-ІІ групи - ЛМС. За ступенем диференціації пухлини (G), для І та ІІ групи переважає - ЛМС G2. У більшості хворих для І-ІІ групи спостерігався необтяжений онкоанамнез. У 100% хворих І групи в анамнезі не хворіли на лейоміому матки, для ІІ група хворих на ЛМ в анамнезі становила більшість - 55,6%. Вищі показники безрецидивної та загальної виживаності для хворих на саркому матки ІІ стадії, які отримували ад’ювантне лікування - ІІ група
Uterine sarcoma (US) is a rare tumour type that occurs in only 1% of all gynecological malignancies and from 3 to 7% of all malignant tumours of the uterine body. US is characterized by an aggressive clinical course of the disease and a poor prognosis for the survival of the female population. Objective. To analyse the results of treatment of patients with stage II uterine sarcoma. Object and methods of the study. The results of treatment of 24 women with stage II p (T2N0M0) uterine sarcoma who underwent surgery from 2010 to 2023 at the Municipal non-profit enterprise “Precarpathian Clinical Oncology Centre of Ivano-Frankivsk Regional Council” and the National Cancer Institute of the Ministry of Health of Ukraine were analysed. The criteria for the effectiveness of treatment were the rates of recurrence-free and overall survival of patients. Main results. The average age of the analysed patients: among patients with stage II p (T2N0M0) uterine sarcoma, the age ranged from 40 to 73 years. The peak incidence was in the age group of 50-59 years - 8 (33.4%) patients. True mesenchymal malignant tumours of the uterus included leiomyosarcoma (LMS) - 18 patients (75%), and endometrial stromal sarcoma (ESS) - 6 patients (25%). All patients were divided into two groups, depending on whether they received further treatment after surgery. Group 1 consisted of 6 patients with stage II uterine sarcoma who did not receive adjuvant therapy and started treatment between 2010 and 2023 inclusively. The treatment efficacy of all patients was retrospectively monitored. The average age of group 1 was 62.2 ± 4.4. 6 patients (100%) in group 1 had leiomyosarcoma (LMS). In this group, 100% of patients had an uncomplicated oncological history. No one in this group had the history of uterine leiomyoma. Group 2 consisted of 18 patients with stage II uterine sarcoma who did not receive adjuvant treatment. The average age in this group of patients was 56.4 ± 2.1. The age in this group of patients ranged from 40 to 73 years. According to the histological type of tumour, in group 2, leiomyosarcoma (LMS) was in 12 patients (66.7%), and endometrial stromal sarcoma (ESS) was only in 6 patients (33.4%). Most of the patients of this group had an uncomplicated oncological history and uterine leiomyoma. The rates of recurrence-free survival during 60 months of follow-up are significantly higher in group 1 of patients who did not receive adjuvant treatment for stage II uterine sarcoma compared to group 2. The overall survival rates during 60 months of follow-up are higher in group 1 of patients who did not receive adjuvant treatment for stage I uterine sarcoma compared to group 2 of patients. Conclusions. The peak incidence was in the age group of 50-59 years (33.3%) - patients with US in groups 1 and 2. The most common histological type for two groups was LMS. According to the degree of tumour differentiation (G), for groups 1 and 2 LMS G2 prevails. The majority of patients in both groups had an uncomplicated oncological history. Nobody in group 1 had the history of uterine leiomyoma; in group 2, the majority of patients had a history of LM - 55.6%. Patients in group 2 with stage II uterine sarcoma who received adjuvant treatment had higher rates of recurrence-free and overall survival. Despite the achievements in oncology in recent years, the problem of choosing adjuvant treatment for patients with SM stage II remains, as there are no uniform recommendations, and the available literature is contradictory
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Дяків, І. Б.
Персоніфікація виявлення метахронного раку молочної залози [Текст] / І. Б. Дяків, А. Є. Крижанівська // Онкология. - 2018. - Том 20, N 4. - С. 300

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПЕРВИЧНО-МНОЖЕСТВЕННЫЕ -- NEOPLASMS, MULTIPLE PRIMARY (диагностика)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE
Анотація: Рак молочної залози (РМЗ) — гормонозалежна пухлина та системне захворювання. Згідно з American Cancer Society (2015 р.) є два пікові періоди виникнення другої пухлини у хворих на РМЗ: 1 міс- 1 рік, 3-4-й рік. При РМЗ у 73% випадків відбувається залучення до патологічного процесу обох молочних залоз, у 18% хворих друга пухлина локалізується в органах репродуктивної системи, 7% — у шлунково-кишковому тракті, 4% — у шкірі та інших органах. У хворих на РМЗ хронічна гіперестрогенізація є однією із причин виникнення другого (метахронного) онкологічного захворювання. За останні 50 років відмічено збільшення у 3 рази виявлення РМЗ, а відповідно, і метахронного раку. Метахронний РМЗ становить 69,6% всіх первинно-множинних пухлин та займає серед них перше місце за виникненням. Мета: підвищити ефективність ранньої діагностики метахронного РМЗ шляхом виявлення етіопатогенетичних чинників, які зумовлюють його виникнення, та розробки заходів профілактики
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Крижанівська, А. Є.
Патоморфоз раку шийки матки ІI B стадії при неоад’ювантній системній поліхіміотерапії [Текст] / А. Є. Крижанівська, Е. О. Кіндратів, І. О. Михайлюк // Вісник морфології. - 2013. - Т. 19, № 2. - С. 406-410

Дод.точки доступу:
Кіндратів, Е. О.
Михайлюк, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Крижанівська, А. Є.
Патоморфоз раку шийки матки IIB стадії при передопераційній променевій терапії [Текст] / А. Є. Крижанівська, Е. О. Кіндратів, I. О. Михаилюк // Патологія. - 2013. - № 2. - С. 36-39

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагноз, метаболизм, радиотерапия, ультраструктура)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование, методы)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Дод.точки доступу:
Кіндратів, Е. О.
Михаилюк, I. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-62

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)