Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Крутько, Є. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-26

Адаптаційні можливості після різних видів хірургічних втручань у онкологічних хворих [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 98-102. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
ИНСУЛИН -- INSULIN (кровь)
Анотація: Мета роботи: визначити рівні стресових гормонів кортизолу, інсуліну та їх співвідношення у онкологічних хворих до та після різних видів мультиорганних втручань для оцінки стрес-відповіді та адаптаційних можливостей організму. Матеріали та методи. Для оцінки адаптивних можливостей вивчена динаміка вмісту кортизолу, інсуліну та їх співвідношення у 25 онкологічних хворих до та після різних видів мультиорганних операцій. Результати. Виявлено, що у пацієнтів до операції спостерігається 2 варіанти проявів дезадаптаційних розладів: напруга компенсаторних механізмів або виснаження адаптаційних можливостей. Через 7 діб після мультиорганних операцій спостерігається значна напруга адаптаційних можливостей, що вказує на необхідність обмеження стрес-реакцій або значне виснаження адаптивних можливостей організму та необхідність підвищення компенсаторних резервів. Висновки. Отримані дані свідчать про порушення в універсальних механізмах переносимості стресу при мультиорганних операціях у онкологічних хворих і необхідність пошуку підвищення адаптаційних можливостей і стрес-переносимості у них за допомогою корекції стресової відповіді, оскільки вона суттєво впливає на успіх хірургічного лікування
Background. Correction of the stress response is an important task, since it significantly affects the outcome of surgical treatment, in particular in oncological patients. The neuroendocrine response to surgery is manifested, first of all, by activation of the hypothalamic-pituitary and sympathoadrenal systems. Cortisol plays a more significant role in the body’s response to surgical trauma, and the degree of its increase depends on the severity of the surgical trauma. No less important marker of surgical stress is insulin, the main anabolic hormone that suppresses protein catabolism and lipolysis. In a healthy body, the ratio between insulin and cortisol secretion has a relatively stable equilibrium. Surgical intervention is a stress, the result of which is the dysfunction of all body systems that get a pathological directivity and cause postoperative dysfunction of various organs and systems. Thus, the evaluation and search for ways of perioperative modulation of the surgical stress response are the most urgent tasks of anesthesiology. The purpose of the work was the determination of the level of stress hormones cortisol, insulin and their ratio in oncological patients before and after various surgeries involving multiple organs to evaluate the stress response and adaptive capabilities of the organism. Materials and methods. Surgeries on the abdominal and thoracic cavities involving two or more organs and systems were performed in 25 cancer patients. The study of cortisol and insulin levels was carried out at the following stages: before surgery and seven days after it. The serum level of cortisol and insulin was determined by enzyme immunoassay method. Statistical analysis of the data was performed by means of Statistica, the statistical software package for PC, using parametric (Student’s and Fisher’s tests) and non-parametric methods for small samples. The dynamics of cortisol, insulin content and their ratio was studied to evaluate adaptive possibilities. In the examined oncological patients, the level of hormones (cortisol, insulin) and their ratio in the blood serum before the operation were heterogeneous. Considering that the nature of the body’s endocrine response to stress can vary, the severity of the stress level should be determined not by the absolute values of cortisol or insulin, but by the value of the coefficient, which reflects the ratio of the percentage values of these hormones (stress indicator). The stress indicator suggests that before the surgery, patients had two variants of manifestations of maladaptation disorders: tension of compensatory mechanisms or depletion of adaptive possibilities. Results. Seven days after surgeries involving multiple organs, there is a significant tension in the adaptive possibilities, which indicates the need to limit stress reactions, as well as a significant depletion of the adaptive possibilities of the body and the need to increase the compensatory reserves. Conclusions. The data obtained indicate violations in universal mechanisms of stress tolerance during surgeries involving multiple organs in cancer patients and the need to search for an increase in adaptive possibilities and stress tolerance in them by correcting a stress response, since it significantly affects the success of surgical treatment
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Мітряєва, Н. А.
Рубльова, Т. В.
Гребіник, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крутько, Є. М.
Способи коррекції хірургічної стрес-відповіді при оперативних втручаннях у онкохворих [Текст] / Є. М. Крутько, В. Г. Середенко // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 70-71

Анотація: Хірургічна стрес-відповідь є найбільш важливим індуктором дисфункції різних органів і систем. Це визначає особливу вимогу до адекватності анестезіі. Метою нашої роботи була оцінка епідуральної анестезії та аналгезії при операціях на органах черевної порожнини у хворих онкологічного профілю
ЕА і продовжену епідуральну аналгезію необхідно розглядати як ефективний метод знеболення та найважливіший лікувальний компонент інтенсивної терапії післяопераційного періоду, який істотно впливає на результати хірургічного лікування в цілому
Дод.точки доступу:
Середенко, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крутько, Є. М.
Тактика ведення анестезії оптимальної концентрації пропофолу в онкологічних хворих похилого віку [Текст] / Є. М. Крутько, С. О. Пилипенко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 236-237

Анотація: Мета дослідження: визначити оптимальні дози інфузії пропофолу за цільовою концентрацією при оперативних втручаннях в онкологічних хворих різних вікових груп. Матеріали та методи. Анестезія з інфузією пропофолу за цільовою концентрацією проведена у 40 хворих (ASA III) при операціях з приводу онкопатології черевної порожнини. Пацієнти були розподілені на дві вікові групи: 1-ша група (n = 25) — віком від 60 до 70 (69,0 ± 1,3) років; 2-га група (n = 15) — від 40 до 60 (53,0 ± 2,3). Реєстрували середній артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, центральний венозний тиск, показники BIS, цільові (ККР) і ефективні (КЕФ) концентрації пропофолу, час від початку інфузії препарату до засипання, час від закінчення введення до пробудження і до екстубації трахеї, обсяги і склад інфузійної терапії, дозування фентанілу. Результати. ККР і КЕФ пропофолу, використані для вступної анестезії, становили відповідно: у 1-й групі — 2,6 ± 0,1 мкг/мл і 1,9 ± 0,1 мкг/мл; у 2-й групі — 3,4 ± 0,3 мкг/мл і 2,5 ± 0,2 мкг/мл (p 0,05); для підтримки анестезії: 1-ша група — 2,0 ± 0,1 мкг/мл і 1,90 ± 0,16 мкг/мл; 2-га група — 2,7 ± 0,2 мкг/мл і 2,6 ± 0,15 мкг/мл (p 0,05). При використанні пропофолу гемодинамічні показники протягом операції залишалися стабільними в обох групах, і коливання усереднених за час операції значень не перевищували 16 % від вихідного рівня. Час від початку інфузії пропофолу до засипання в групах не відрізнявся, а інтервал «закінчення введення — екстубація трахеї» у 1-й групі на 30 % перевищував цей показник. Відмінності в дозуванні фентанілу не досягнули статистичної значущості. Висновки. Інфузія пропофолу за цільовою концентрацією в онкологічних хворих похилого віку є прийнятним і клінічно ефективним методом. У хворих вікової групи старше 60 років відмічається стабільна гемодинаміка у фізіологічних межах, для вступної анестезії є ККР 2,6 ± 0,1 мкг/мл і КЕФ 1,9 ± 0,1 мкг/мл, для підтримки анестезії ККР — 2,0 ± 0,1 мкг/мл і КЕФ — 1,90 ± 0,16 мкг/мл
Дод.точки доступу:
Пилипенко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крутько, Є. М.
Периопераційна інтенсивна терапія у хворих на рак товстої кишки / Є. М. Крутько, В. Г. Середенко // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 97

Анотація: Зараз висока частота захворюваності на рак товстої кишки (ТРК) у пацієнтів похилого та старечого віку (ПСВ). Хронічна соматична патологія та некоригований нутритивний статус призводять до розвитку післяопераційних ускладнень. Мета: провести аналіз ефективності періопераційної інтенсивної терапії у хворих на ТРК ПСВ. Матеріали і методи: 56 хворих ПСВ, оперованих в плановому порядку з приводу ТРК було розділено на дві групи хворих: основна (n=33) і контрольна (n=23). За шкалою ASA склав в основній групі: I-III- у 27 хворих, IV- у 6, в контрольній групі I-III- 21 випадку, IV- у 2 осіб. Пацієнтам обох груп проводився аналіз трофологічного статусу. В основній групі визначалися хворі із важкими порушення нутритивного статусу. До передопераційної підготовики було включено його коригування від 10 до 14 днів. Післяопераційна інтенсивна терапія - раннє зондове харчування, адекватне знеболювання з використанням подовженої епідуральної аналгезії не менше 5 діб, обмеження об’ єму ін фу з ії до 20-25 мл/кг/мт, в тому числі як методу профілактики парезу ШКТ і якнайшвидшого відновлення його моторики (Fast-track surgery). У контрольній групі виконувалось оперативне втручання без врахування і корекції нутритивного статусу. В післяопераційному періоді ентеральне харчування здійснювалося тільки після відновлення моторики ШКТ. Енергопластичне забезпечення здійснювалося за рахунок часткового парентерального харчування
Дод.точки доступу:
Середенко, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняння проведення інтраопераційної аутогемотрансфузії по відношенню до алотрансфузії на підставі імунологічного статусу [Текст] / Є. М. Крутько [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 71

Анотація: Кількість переливань крові пов’язано з довгостроковими небажаними явищами у вигляді алоімунізації, яка за літературними даними відзначається в 50-90% випадків (це пов’язано з наявністю лейкоцитів в трансфузованих компонентах крові, зокрема вплив Human Leukocyte Antigens-HLA). Величезний вплив гемотрансфузій на імунну систему, оскільки в даний час відкрито понад 400 групових антигенів еритроцитів, що веде до розвитку та поглиблення імунодефіциту. Аутологічні переливання мають багато побічних ефектів, в тому числі анафілактичний шок, можуть призводити до розвитку гострого пошкодження легень, інфекції, розладів згортання крові з подальшим гемолізом еритроцитів, розвитком гострої ниркової недостатності. Тому аутотрансфузія вважається більш безпечною, ніж алогенна трансфузія крові
У представленому дослідженні підтверджується, що періоперативні переливання алогенної крові можуть індукувати надмірний викид цитокінів і можуть завдавати шкоди. Інтраопераційна аутотрансфузія значно поліпшила імунологічний статус. Крім того, зменшення алогенно- го переливання крові може зменшити несприятливий вплив на функцію нирок
Дод.точки доступу:
Крутько, Є. М.
Проценко, О. С.
Черкаско, Л. В.
Шульга, Є. В.
Шульга, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Використання комбінованої анестезії в порівнянні з проведенням тільки загальної анестезії в онкохворих з мультиорганними оперативними втручаннями [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 148-152

MeSH-головна:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ВТОРИЧНО-ПЕРВИЧНЫЕ -- NEOPLASMS, SECOND PRIMARY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь, химия)
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8 (кровь, химия)
Анотація: У дослідженні брали участь 117 пацієнтів на онкологічні захворювання з місцеворосповсюдженим пухлинним процесом шлунково-кишкового тракту (віком (7,6+3,7) р.). Концентрацію в плазмі цитокінів IL-6 та IL-8 вимірювали до та після операції через 4 та 24 години. Оцінка загальної якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, виконано із застосуванням стандартного «Короткого опитувальника оцінки статусу здоров’я» SF-36 за методологією Евіденс. Отримані результати свідчать за те, що в групі з проведенням комбінованої загальної і епідуральної анестезії ми маємо як покращення якості життя, показників загального виживання, так і показників клітинного імунітету. Таким чином, комбінована анестезія має переваги порівняно з проведенням тільки загальної анестезії у онкохворих з мультиорганними оперативними втручаннями, що свідчиті про її пріорететне використання.
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Шульга, Є. В.
Шульга, М. В.
Середенко, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крутько, Є. М.
Застосування електрохімічної детоксикації у онкологічних хворих після мультиорганних операцій з вираженою ендогенною інтоксикацією [Текст] / Є. М. Крутько, С. О. Пилипенко, О. С. Павлюченко // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 2. - С. 52-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОХИМИОТЕРАПИЯ -- ELECTROCHEMOTHERAPY (использование)
НАТРИЯ ГИПОХЛОРИТ -- SODIUM HYPOCHLORITE (терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
БРЮШИНЫ БОЛЕЗНИ -- PERITONEAL DISEASES (профилактика и контроль, этиология)
ТОКСИЧНОСТИ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS (использование)
ГЕМОРЕОЛОГИЯ -- HEMORHEOLOGY (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Синдром ентеральної недостатності супроводжує розвиток багатьох гострих захворювань органів черевної порожнини. Згідно зі статистичними даними, у результаті розширених та мультиорганних оперативних утручань в онкохірургії за 2019–2020 рр., ентеральна недостатність стала ускладненням у 39 % усіх випадків, незалежно від анатомо-фізіологічної ділянки, а ускладнення у вигляді синдрому ендогенної інтоксикації – у 68% випадків
Дод.точки доступу:
Пилипенко, С. О.
Павлюченко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Красносельский, М. В.
Вплив гемофільтрації на загальний стан онкохворих після мультиорганних операцій / М. В. Красносельский, Є. М. Крутько, Р. Є. Храмцов // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 91-94. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ГЕМОФИЛЬТРАЦИЯ -- HEMOFILTRATION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи: дослідити вплив гемофільтрації у хворих після мультиорганних оперативних втручань. Матеріали та методи. Вивчались післяопераційні ускладнення у хворих з мультиорганними оперативними втручаннями. Проводились клініко-інструментальні, біохімічні, клінічні, статистичні дослідження; використовувались кардіомонітор Heaco, апарати ультразвукової діагностики й електрокардіографії. Результати. При проведенні в комплексі інтенсивної терапії гемофільтрації та аналізу її впливу на тяжкість стану за шкалами Sequential Organ Failure Assessment і коми Глазго унаслідок гемофільтрації показники тяжкості стану знизились в 1,2 раза. Висновки. Запропонована методика гемофільтрації дозволила знизити число післяопераційних гнійно-септичних ускладнень в основній групі в 1,4 раза і сприяла зменшенню ризику розвитку синдрому поліорганної дисфункції на 33,8 % в основній групі проти групи порівняння
Дод.точки доступу:
Крутько, Є. М.
Храмцов, Р. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Красносельський, М. В.
Особливості інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності у онкологічних хворих після мультиорганних операцій [Текст] / М. В. Красносельський, Є. М. Крутько, О. С. Павлюченко // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (хирургия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
СЕПСИС -- SEPSIS (профилактика и контроль, этиология)
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета роботи. Визначити особливості інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності (СЕН) у онкологічних хворих після мультиорганних операцій. Матеріали і методи. Робота Ґрунтується на аналізі даних літератури та власних результатах обстеження 36 пацієнтів з онкопатологією, яким виконані мультиорганні оперативні втручання на органах грудної порож- нини, черевної порожнини, середостіння чи заочеревинного простору. Хворим проводили оцінку тяжкості за шкалою SOFA залежно від стадії СЕН. Досліджували якісний і кількісний склад бактеріальної флори кишкового вмісту. Результати. Відмічається збільшення кількості розширених та мультиорганних оперативних втручань в онкохірургії. Згідно зі статистичними даними оперативні втручання на органах грудної клітки у 2018– 2019 рр. складали 47 %, черевній порожнини — 51 %. Незалежно від локалізації оперативного утручання на різних анатомо-фізіологічних ділянках ентеральна недостатність проявляє себе в 39 % всіх оперативних втручань. Летальність при ентеральній недостатності складає близько 46 %, ускладнення СПОН — 78 % випадків. Компенсована та субкомпенсована ЕН у післяопераційному періоді зустрічається в 95 %. Для лікування хворих з ЕН запропоновано методику електрохімічної детоксикації за допомогою гіпохлориту натрію, яка знижує показники патогенного кишкового мікробіоценозу. При застосуванні цього методу вже на першу добу вміст E. сoli знизився на 57,5 %, Enterococcus faecalis — на 72,3 %. Наприкінці періоду спостереження вміст Staphilococcus xylosus впав на 84,3 %, Candida lusitaniae та Candida spp. — на 98,3 %. У випадку Enterobacter aggomerans показник знизився на 50,4 %, а Staphilococcus haemolyticus і St. aureus — на 56,8 %. Висновки. Лікування хворих із СЕН дозволило знизити частоту ускладнень в 1,4 разу, скоротити терміни лікування в палаті інтенсивної терапії в 1,7 разу і зменшити вартість лікування в 2,4 разу. У зв’язку з цим у рутинній клінічній практиці необхідно приділяти більше уваги ентеральній недостатності, а саме порушенням мікробіоценозу як маркеру септичних ускладнень
Дод.точки доступу:
Крутько, Є. М.
Павлюченко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Крутько, Є. М.
Зміни метаболізму в онкологічних хворих при синдромі верхньої порожнистої вени комбінованим методом лікування [Текст] / Є. М. Крутько, С. О. Пилипенко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 236

Анотація: На сьогодні оптимальним методом лікування онкологічних захворювань, зокрема при синдромі верхньої порожнистої вени, визнаний комбінований метод лікування (оперативне втручання + променева терапія). Проведення променевої терапії призводить до прогресування синдрому мальабсорбції, підсилює катаболічну спрямованість метаболізму. Відзначається більш виражена білково-енергетична недостатність у цій категорії хворих. Мета дослідження: виявити і порівняти зміни, що виникають в передопераційному періоді при комбінованому методі лікування в онкологічних хворих, розробити лікувальну програму їх корекції. Обстежено дві групи хворих по 15 чоловік: 1-ша група — комбінований метод лікування, 2-га група — хірургічне лікування. Для оцінки метаболізму визначено показники загального білка, альбуміну, трансферину, азоту сечі (табл. 1). Висновки. В передопераційному періоді хворі з комбінованим методом лікування початково мають більш високий ступінь білково-енергетичної недостатності внаслідок променевої терапії. В післяопераційному періоді виражені зміни катаболічного характеру виникають як при хірургічному, так і при комбінованому методах лікування. Для стабілізації метаболізму при комбінованому лікуванні необхідно застосування в передопераційному періоді нутритивної терапії за спеціально розробленими програмами
Дод.точки доступу:
Пилипенко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)