Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Крушинська, Н. А.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-35

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2021р. т.14,N 2
Цікаві статті :
Трипілка С. А. Ураження ендокарда як дебют системного червоного вовчака, власне спостереження й огляд літератури/ С. А. Трипілка, Є. Д. Єгудіна (стр.8-14)
Сіренко Ю. М. Роль діуретиків у лікуванні АГ: фокус на хлорталідон (лекція)/ Ю. М. Сіренко (стр.15-32)
Сіренко Ю. М. Субаналіз дослідження ОЗІРКА: ефективність препарату Озалекс (розувастатин) у пацієнтів із цукровим діабетом/ Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас, С. М. Кушнір (від імені дослідників ОЗІРКА) (стр.35-43)
Сіренко Ю. М. Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.44-54)
Jones D. V. Лікування гіпертензії 1-ї стадії у дорослих з низьким 10-річним ризиком серцево-судинних захворювань: заповнення прогалин у рекомендаціях. Наукове твердження Американської асоціації серця/ D. V. Jones [et al.] (стр.57-66)
Сіренко Ю. М. Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування - 2020. Стандарти надання медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.67-82)
Взаємозв’язок споживання риби з ризиком серцево-судинних захворювань та смерті в осіб із серцево-судинними захворюваннями або без них у 58 країнах світу (стр.83)
Дапагліфлозин знижує середньодобовий центральний АТ та швидкість поширення пульсової хвилі в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (стр.83-84)
Ефективність антигіпертензивної терапії та високоінтенсивних інтервальних тренувань в осіб з АГ і метаболічним синдромом (стр.84)
Атртеріальна гіпертензія та морфологічні порушення камер серця (стр.84-85)
Статини у пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту - що можна очікувати? (стр.85)
Вірусні інфекції та статини: вплив на виживання (стр.85)
Спільна оплата препаратів та прихильність до статинів (стр.86)
Різний вплив артеріального тиску на появу фібриляції передсердь у жінок у пре- та постменопаузальному періоді (стр.86)
Чи викликають β-блокатори депресію? (стр.86-87)
Ризик прогресування до цукрового діабету у людей похилого віку із переддіабетом (стр.87-88)
Вплив інтенсивного контролю артеріального тиску на жорсткість аорти в дослідженні SPRINT-HEART (стр.88)
Поздовжні зміни вхідного імпедансу, швидкості імпульсної хвилі та відбиття хвилі в популяції осіб середнього віку (стр.8)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Крушинська Н. А., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Пономарева Г. В.
Назва : Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 2. - С. 44-54 (Шифр АУ38/2021/14/2)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
Анотація: Синдром обструктивного апное сну (СОАС), особливо тяжкого ступеня, пов’язаний із фатальними та нефатальними серцево-судинними подіями. СОАС та артеріальна гіпертензія (АГ) мають достовірні взаємозв’язки, і дана супутня патологія є дуже поширеною та пов’язана зі збільшеним ризиком серцево-судинних захворювань. Однією з причин є підвищена жорсткість артерій. Неінвазивним показником жорсткості артерій є швидкість поширення пульсової хвилі в аорті, що рекомендована сучасними настановами для оцінки серцево-судинного ризику. Метою дослідження було оцінити зміни жорсткості артерій у пацієнтів з АГ та СОАС та можливості її корекції при лікуванні постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР-терапія). Матеріали та методи. У дослідження були включені 185 пацієнтів із легкою та середньою АГ (49,8 ± 0,8 року), які були розподілені на групи: 1-ша — пацієнти, у яких був СОАС (n = 148), 2-га — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 37). Вони пройшли клінічне та спеціальне обстеження: сомнологічне дослідження за допомогою двоканального портативного монітора, оцінку денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, вимірювання офісного артеріального тиску та добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі. За 10 місяців подальшого дослідження були включені 105 пацієнтів, які були розподілені на 4 підгрупи: А — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС на СРАР-терапії (n = 23), В — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС без СРАР-терапії (n = 29), С — пацієнти з легким ступенем СОАС (n = 29), D — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 24). Усі пацієнти отримували подібну антигіпертензивну терапію відповідно до Рекомендацій ESC/ESC 2013 року. Результати. У пацієнтів з АГ та СОАС (середній індекс апное/гіпопное — 38,10 ± 2,51 події/год) порівняно з пацієнтами без СОАС (середній рівень AГI — 3,02 ± 0,25 події/год) був значно вищий індекс маси тіла (35,20 ± 0,57 проти 30,60 ± 0,79 кг/м2, Р 0,001), а також рівень глюкози в крові (107,2 ± 2,2 проти 98,0 ± 2,5 мг/дл, Р
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Лизогуб В. Г.
Назва : Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 5. - С. 26-36 (Шифр АУ38/2020/5)
MeSH-головна: КУРЕНИЕ -- SMOKING
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Анотація: Паління кальяну є відносно новою, але актуальною проблемою медицини, оскільки в Україні, як і в усьому світі, відзначається катастрофічне зростання його вживання. У структурі тютюнопаління, що залишається основним модифікованим фактором серцево-судинного ризику, останніми роками відбулися зміни зі зростанням питомої частки альтернативних тютюнових продуктів, серед яких кальян посідає друге місце. Споживачі сприймають кальян як вид соціальної активності та спосіб цікавого проведення часу й недооцінюють його шкоду для здоров’я та здатність викликати залежність. А суспільство загалом толерантніше ставиться до використання альтернативних тютюнових продуктів, аніж традиційних цигарок, у тому числі молоддю. На сьогодні є численні дані щодо зв’язку паління кальяну з розвитком артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та смертністю від цих причин. Метою огляду є оцінка факторів, які сприяють поширенню використання кальяну, його ефектів на серцево-судинну систему та можливостей припинення паління
Знайти схожі

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2020р.,N 4
Цікаві статті :
Вітаємо Віктора Корнійовича Тащука! (60 років від дня народження)/ 7-8
Рековець О. Л. Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.9-22)
Філіппова О. Ю. Принципи профілактичного та лікувального застосування альфа-ліпоєвої кислоти та коензиму Q 10 при коморбідних метаболічних станах/ О. Ю. Філіппова (стр.25-33)
Ко-Пренелія® і Бі-Пренелія® - оптимальний вибір комбінованої терапії при артеріальній гіпертензії і цукровому діабеті (стр.35-41)
Коваль С. М. Когнітивні порушення та деменція у хворих на артеріальну гіпертензію: Ч. 2: Нейропсихіатричні діагностичні тести. Сучасна стратегія лікування хворих і підходи до профілактики розвитку порушень когнітивних функцій/ С. М. Коваль [та ін.] (стр.42-52)
Rump Ch. Ефективність і переносимість комбінації Лерканідипіну й Еналаприлу у фіксованих дозах при лікуванні хворих на есенціальну гіпертензію/ Ch. Rump (стр.53-55)
Радченко Г. Д. Основи діагностики та лікування легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця: клінічний випадок/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.56-72)
Cifkova R. Перипортальне лікування гіпертензії: позиційна стаття Комітету Європейського товариства кардіологів (ESC) з питань гіпертензії і Європейського товариства гіпертензії/ R. Cifkova [et al.] (стр.73-85)
Swapnil. Настанови експертної групи "Артеріальна гіпертензія Канада" від 2020 року: огляд доказової бази та рекомендації щодо лікування резистентної артеріальної гіпертензії/ Hiremath Swapnil [et al.] (стр.86-100)
Як надмірна, так і мала тривалість сну може збільшувати смертність у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (стр.101)
Дослідження TRIUMPH : прихильність до поліпілу при артеріальній гіпертензії (стр.101-102)
Тенденції прийому антигіпертензивних препаратів в осіб із перенесеним інсультом та артеріальною гіпертензією протягом періоду з 2005 по 2016 рік (стр.102-103)
Взаємозв’язок кардіореабілітації і смерті від усіх причин у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в Нідерландах (стр.103-104)
Інсульт і COVID-19? Перевірте великі судини (стр.104-105)
Взаємозв’язок ізольованої діастолічної гіпертензії, визначеної згідно з настановами з артеріальної гіпертензії ACC/AHA 2017 року, з появою серцево-судинних наслідків (стр.105-106)
Дані дослідження PARAGON-HF: оптимальний рівень систолічного артеріального тиску в пацієнтів із CH зі збереженою ФВ становить 120-129 мм рт.ст. (стр.106-108)
Статини для первинної профілактики в людей похилого віку: важливість доказової бази (стр.108)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2020р.,N 5
Цікаві статті :
Скибчик В. А. Взаємозв’язок структурно-функціональних змін лівих відділів серця з когнітивними функціями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ В. А. Скибчик, О. С. Пилипів (стр.7-12)
Чистик Т. Роль кардиопротекторов в современном лечении артериальной гипертензии и хронической ишемической болезни сердца/ подгот. Т. Чистик (стр.13-16)
Коваль С. М. Цукровий діабет 2-го типу та серцево-судинні захворювання. Частина І. Визначення проблеми, стратифікація кардіоваскулярного ризику і основні напрямки профілактики серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ С. М. Коваль, К. О. Юшко (стр.17-25)
Крушинська Н. А. Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему/ Н. А. Крушинська, В. Г. Лизогуб (стр.26-36)
Резолюція ХХІ Національного конгресу кардіологів України (стр.38-46)
Adams J. M. Генеральний хірург: контроль гіпертензії повинен бути національним пріоритетом охорони здоров’я. Національне забов’язання щодо вдосконалення догляду за хворими на гіпертензію в США (JAMA. Published online Oct 7 2020. doi: 10.1001/jama.2020.20356)/ J. M. Adams, J. S. Wright (стр.47-50)
Торбас О. Нове у кардіології/ підгот. О. Торбас (стр.51-55)
Значення оновлення Національних рекомендацій з діагностики й лікування артеріальної гіпертензії в Об’єднаному Королівстві (стр.51)
Взаємозв’язок рівня сечової кислоти в сироватці крові, рівня артеріального тиску вранці за даними домашнього моніторування і серцево-судинних факторів ризику в популяції з попередньою передгіпертензією: поперечне дослідження (стр.51-52)
Зміни значень порогових рівнів артеріального тиску для призначення антигіпертензивних препаратів у пацієнтів із цукровим діабетом (стр.52)
Порівнянність значень артеріального тиску в дослідженні SPRINT і звичайний клінічний практиці (стр.52-53)
Сакубітрил/валсартан знизив удвічі ниркові події в пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (стр.53)
Перше велике дослідження, яке показало покращання функції нирок при СНзФВ (стр.54)
Ізольована діастолічна гіпертензія в біобанку Великої Британії: порівняння визначень за рекомендаціями АСС/АНА і ESC/NICE (стр.54)
Ризик серцево-судинних захворювань і хронічної хвороби нирок за категоріями артеріального тиску при цукровому діабеті 2017 року (стр.54-55)
Вплив обмежень у часі прийому їжі на втрату ваги та інші метаболічні параметри в жінок і чоловіків із зайвою вагою та ожирінням (стр.55)
Артериальная гипертензия у взрослых - 2020 (стр.56-123)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2020р. т.13,N 5
Цікаві статті :
Скибчик В. А. Взаємозв’язок структурно-функціональних змін лівих відділів серця з когнітивними функціями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ В. А. Скибчик, О. С. Пилипів (стр.7-12)
Чистик Т. В. Роль кардиопротекторов в современном лечении артериальной гипертензии и хронической ишемической болезни сердца/ Т. В. Чистик (стр.13-16)
Коваль С. М. Цукровий діабет 2-го типу та серцево-судинні захворювання Частина І. Визначення проблеми, стратифікація кардіоваскулярного ризику і основні напрямки профілактики серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ С. М. Коваль, К. О. Юшко (стр.17-25)
Крушинська Н. А. Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему/ Н. А. Крушинська, В. Г. Лизогуб (стр.26-36)
Резолюція ХXI Національного конгресу кардіологів України (м. Київ, 22–25 вересня 2020 р.) (стр.38-46)
Jerome M. Adams. Генеральний хірург: контроль гіпертензії повинен бути національним пріоритетом охорони здоров’я. Національне зобов’язання щодо вдосконалення догляду за хворими на гіпертензію в США (JAMA. Published online Oct 7 2020. doi: 10.1001/jama.2020.20356)/ M. Adams Jerome, S. Wright Janet (стр.47-50)
Нове у кардіології (стр.51-55)
Значення оновлення Національних рекомендацій з діагностики й лікування артеріальної гіпертензії в Об'єднаному Королівстві (стр.51)
Взаємозв'язок рівня сечової кислоти в сироватці крові, рівня артеріального тиску вранці за даними домашнього моніторування і серцево-судинних факторів ризику в популяції з попередньою передгіпертензією: поперечне дослідження (стр.51-52)
Зміни значень порогових рівнів артеріального тиску для призначення антигіпертензивних препаратів у пацієнтів із цукровим діабетом (стр.52)
Порівнянність значень артеріального тиску в дослідженні SPRINT і звичайній клінічній практиці (стр.52-53)
Сакубітрил/валсартан знизив удвічі ниркові події в пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (стр.53-54)
Ізольована діастолічна гіпертензія в біобанку Великої Британії: порівняння визначень за рекомендаціями ACC/AHA і ESC/NICE (стр.54)
Ризик серцево-судинних захворювань і хронічної хвороби нирок за категоріями артеріального тиску при цукровому діабеті 2017 року (стр.54-55)
Вплив обмежень у часі прийому їжі на втрату ваги та інші метаболічні параметри в жінок і чоловіків із зайвою вагою та ожирінням (стр.55)
Артериальная гипертензия у взрослых — 2020. Клинические рекомендации Российского кардиологического общества (стр.56-123)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Лизогуб В. Г.
Назва : Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему
Паралельн. назви :Adverse effects of waterpipe smoking on the cardiovascular system
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 5. - С. 26-36 (Шифр АУ38/2020/13/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КУРЕНИЕ -- SMOKING
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
БЕНЗОЛА ПРОИЗВОДНЫЕ -- BENZENE DERIVATIVES
УГЛЕРОДА ОКИСЬ -- CARBON MONOXIDE
ОБЗОР -- REVIEW
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): кальян
Анотація: Паління кальяну є відносно новою, але актуальною проблемою медицини, оскільки в Україні, як і в усьому світі, відзначається катастрофічне зростання його вживання. У структурі тютюнопаління, що залишається основним модифікованим фактором серцево-судинного ризику, останніми роками відбулися зміни зі зростанням питомої частки альтернативних тютюнових продуктів, серед яких кальян посідає друге місце. Споживачі сприймають кальян як вид соціальної активності та спосіб цікавого проведення часу й недооцінюють його шкоду для здоров’я та здатність викликати залежність. А суспільство загалом толерантніше ставиться до використання альтернативних тютюнових продуктів, аніж традиційних цигарок, у тому числі молоддю. На сьогодні є численні дані щодо зв’язку паління кальяну з розвитком артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та смертністю від цих причин. Метою огляду є оцінка факторів, які сприяють поширенню використання кальяну, його ефектів на серцево-судинну систему та можливостей припинення палінняWaterpipe smoking is a relatively new, but important problem for health care due to dramatically increasing rate of its use worldwide and in Ukraine. Despite tobacco smoking is still remaining the main modifiable risk factor of cardiovascular diseases, there are changes in its structure with increasing role of alternative tobacco products. Waterpipe smoking is the second most common form of them. Waterpipe users regard waterpipe as a type of social activity and possibility of challenging pastime but underestimate its adverse health effects and addictive capacity. And society is more tolerant to alternative tobacco products than to traditional cigarettes even used by youth. There are scientific data about association of waterpipe smoking with arterial hypertension, coronary heart disease, myocardial infarction, heart failure and mortality related to these diseases. The aim of this review is to assess factors associated with the spread of waterpipe use, its adverse cardiovascular effects and options for smoking cessation
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2020р. т.13,N 4
Цікаві статті :
Вітаємо Віктора Корнійовича Тащука! (стр.7-8)
Рековець О. Л. Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.9-22)
Філіппова О. Ю. Принципи профілактичного та лікувального застосування альфа-ліпоєвої кислоти та коензиму Q10 при коморбідних метаболічних станах/ О. Ю. Філіппова (стр.25-33)
Чистик Т. В. Ко-Пренелія® і Бі-Пренелія® — оптимальний вибір комбінованої терапії при артеріальній гіпертензії і цукровому діабеті/ Т. В. Чистик (стр.35-41)
Коваль С. М. Когнітивні порушення та деменція у хворих на артеріальну гіпертензію Частина ІІ. Нейропсихіатричні діагностичні тести. Сучасна стратегія лікування хворих і підходи до профілактики розвитку порушень когнітивних функцій/ С. М. Коваль [та ін.] (стр.42-52)
Ефективність і переносимість комбінації лерканідипіну й еналаприлу у фіксованих дозах при лікуванні хворих на есенціальну гіпертензію (стр.53-55)
Радченко Г. Д. Основи діагностики та лікування легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця: клінічний випадок/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.56-72)
Cífková Renata. Перипартальне лікування гіпертензії: позиційна стаття Комітету Європейського товариства кардіологів (ESC) з питань гіпертензії і Європейського товариства гіпертензії/ Renata Cífková [та ін.] (стр.73-85)
Swapnil Hiremath. Настанови експертної групи «Артеріальна гіпертензія Канада» від 2020 року: огляд доказової бази та рекомендації щодо лікування резистентної артеріальної гіпертензії/ Hiremath Swapnil [та ін.] (стр.86-100)
Нове у кардіології (стр.101-108)
Як надмірна, так і мала тривалість сну може збільшувати смертність у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (стр.101)
Дослідження TRIUMPH: прихильність до поліпілу при артеріальній гіпертензії (стр.101-102)
Тенденції прийому антигіпертензивних препаратів в осіб із перенесеним інсультом та артеріальною гіпертензією протягом періоду з 2005 по 2016 рік (стр.102-103)
Взаємозв’язок кардіореабілітації і смерті від усіх причин у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в Нідерландах (стр.103-104)
Інсульт і COVID-19? Перевірте великі судини (стр.104-105)
Взаємозв’язок ізольованої діастолічної гіпертензії, визначеної згідно з настановами з артеріальної гіпертензії АСС/АНА 2017 року, з появою серцево-судинних наслідків (стр.105-106)
Дані дослідження PARAGON-HF: оптимальний рівень систолічного артеріального тиску в пацієнтів із СН зі збереженою ФВ становить 120–129 мм рт.ст. (стр.106-108)
Статини для первинної профілактики в людей похилого віку: важливість доказової бази (стр.108)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2019р.,N 3/4
Цікаві статті :
Кравчук Ж. М. Підтвердження біоеквівалентності генеричного лікарського засобу — фіксованої комбінації амлодипіну, гідрохлортіазиду й валсартану (Тіара Тріо®) референтному лікарському засобу (Exforge НСТ®) відповідно до сучасних регуляторних стандартів: результати рандомізованого перехресного клінічного дослідження у здорових добровольців/ Ж. М. Кравчук [та ін.] (стр.9-17)
Кравчук Ж. М. Біоеквівалентність лікарського засобу Превентор (розувастатин), таблетки, вкриті плівковою оболонкою, референтному лікарському засобу Крестор (розувастатин), таблетки, вкриті плівковою оболонкою, за результатами рандомізованого перехресного клінічного дослідження в здорових добровольців/ Ж. М. Кравчук [та ін.] (стр.18-25)
Рековець О. Л. Результати міжнародного симпозіуму присвяченого артеріальній гіпертензії та блокаторам кальцієвих каналів: фокус на лерканідипіні/ О. Л. Рековець (стр.26-31)
Крушинська Н. А. Зв'язок синдрому обструктивного апное сну та легеневої гіпертензії (огляд літератури)/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.33-39)
Савустьяненко А. В. Бета-блокаторы у беременных с хронической артериальной гипертензией: какой препарат выбрать?/ А. В. Савустьяненко (стр.40-47)
Сіренко Ю. М. Сучасна симптоматична терапія стабільної стенокардії навантаження: що обрати?/ Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас (стр.49-59)
Егудина Е. Д. Клинико-патогенетические акценты сердечно-сосудистой коморбидности при системной красной волчанке/ Е. Д. Егудина, И. Ю. Головач, А. А. Ханюков (стр.60-74)
Клекот О. О. Підвищення ефективності статинотерапії в пацієнтів дуже високого серцевого ризику із супутньою патологією шлунково-кишкового тракту (дослідження СТАЄР)/ О. О. Клекот, Л. І. Галуган (стр.75-83)
Коваль С. М. Динаміка ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу та ожирінням під впливом однорічної комбінованої терапії/ С. М. Коваль [та ін.] (стр.84-90)
Сіренко Ю. М. Прогноз та його предиктори при легеневій гіпертензії, асоційованій із захворюваннями сполучної тканини (дані першого українського реєстру)/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.93-110)
Рековець О. А. Відкрите одноцентрове дослідження ефективності зниження артеріального тиску в ранкові години в пацієнтів із м'якою і помірною артеріальною гіпертензією з неконтрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками артеріального тиску в ранкові години терапією телмісартаном (Телсартаном) у комбінації з гідрохлортіазидом і/або амлодипіном або без неї: результати дослідження РАНОК (контроль Артеріального тиску в раНкові години у пацієнтів із неконтрОльованими піКами)/ О. А. Рековець [та ін.] (стр.113-124)
Чистик Т. В. Роль и место Метакартина (L-карнитин) в цитопротекции и коррекции метаболических процессов у пациентов с ишемической болезнью сердца и инфарктом миокарда/ Т. В. Чистик (стр.127-137)
Батушкін В. В. Аналіз гіполіпідемічної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію/ В. В. Батушкін (стр.135-146)
Рекомендації Американського коледжу кардіологів і Американської асоціації серця (АСС/АНА) щодо первинної профілактики серцево-судинних захворювань 2019 року. Розділ 4.3. Дорослі з високим рівнем холестерину в крові (стр.149-152)
Осовская Н. Ю. Болевой синдром при приступе стенокардии и роль быстродействующих нитратов: взгляд специалиста/ Н. Ю. Осовская (стр.153-155)
Скибчик В. А. Артеріальна гіпертензія і фібриляція передсердь: небезпечна «дружба», яку не можна ігнорувати!/ В. А. Скибчик, С. Д. Бабляк, Ю. О. Матвієнко (стр.156-162)
Сіренко Ю. 29-й Конгрес Європейського товариства артеріальної гіпертензії (ESH) і серцево-судинної протекції (м. Мілан, Італія)»/ Ю. Сіренко, О. Сіренко (стр.163-170)
Науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні» (29-30 травня 2019 року, м. Київ) (стр.171-178)
Меденцева О. О. Прогнозування несприятливих подій та ефективність лікування у хворих на гіпертонічну хворобу з серцевою недостатністю та цукровим діабетом 2-го типу/ О. О. Меденцева, Ю. С. Рудик, І. Г. Кравченко (стр.179-183)
Кротова В. Ю. Оманлива контрольована артеріальна гіпертензія: когнітивні функції та якість життя/ В. Ю. Кротова (стр.184-187)
Солонович А. С. Когнітивна дисфункція у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка на фоні гіпертонічної хвороби/ А. С. Солонович, Л. Г. Воронков (стр.188-192)
Корчагіна Д. А. Аналіз показників добового профілю артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотиреозом залежно від ступеня його компенсації/ Д. А. Корчагіна (стр.193-196)
Золотарьова Н. А. Вивчення жорсткості судин за допомогою фотоплетизмографічного методу/ Н. А. Золотарьова [та ін.] (стр.197)
Зниження артеріального тиску хвороба Альцгеймера (стр.198-199)
Погіршення когнітивних функцій може прискоритися після ішемічних подій (стр.199-200)
Інтернет-аптека виявила четвертий канцероген у препараті для лікування гіпертензії (стр.200-201)
Один з чотирьох кардіологів має синдром вигоряння (стр.201-202)
Нелікована гіпертензія «білого халата» асоціюється з розвитком серцево-судинних подій та смертністю (стр.202-203)
Переваги статинів для профілактики серцево-судинних захворювань в осіб похилого віку в реальній практиці (стр.203)
CREDENCE і CARMELINA: два основних дослідження показали позитивні результати щодо застосування канагліфлозину та лінагліптину у хворих на цукровий діабет (стр.203-204)
Вплив зниження артеріального тиску на клінічні результати залежно від його початкового рівня та серцево-судинного ризику у хворих на цукровий діабет 2-го типу в дослідженні ADVANCE (стр.204-205)
Ефективність і безпека потрійної та подвійної комбінованої терапії для зниження артеріального тиску: систематичний огляд і метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень (стр.205)
Ефективність та прихильність до лікування комбінацією периндоприлу/індапаміду/ амлодипіну в одній таблетці в грецькій популяції з гіпертензією (стр.205-206)
Вплив систолічного та діастолічного артеріального тиску на серцево-судинні результати (стр.206)
Центри, які включені у страхове покриття системами Medicare & Medicaid Services у США, розширили охоплення амбулаторного моніторування артеріального тиску (стр.206-207)
Коваль С. М. Ода Вчителю (до 100-річчя від дня народження академіка Л. Т. Малої)/ С. М. Коваль (стр.208-210)
Незаменимое руководство для врачей общей практики — семейных врачей. Рецензия на руководство «Прикладная неврология». 2019. 540 с (стр.211)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М., Мисниченко О. В., Пенькова М. Ю., Гальчинська В. Ю., Корнейчук І. А., Щенявська О. М., Літвінова О. М.
Назва : Зв'язок синдрому обструктивного апное сну та легеневої гіпертензії (огляд літератури)
Паралельн. назви :Association between obstructive sleep apnea and pulmonary hypertension (literature review)
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 33-39 (Шифр АУ38/2019/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
КИСЛОРОД -- OXYGEN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): срар терапія
Анотація: У реальній клінічній практиці найчастіше зустрічається легенева гіпертензія (ЛГ) внаслідок хронічних захворювань дихальної системи та/або гіпоксії, яку визначають як ЛГ ІІІ групи за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я. Однією з найчастіших причин такої ЛГ є синдром обструктивного апное сну. Метою даного огляду є аналіз літературних даних щодо зв’язку синдрому обструктивного апное сну та ЛГ: клінічна значущість, патогенетичні механізми, обґрунтування необхідності ранньої діагностики та підходи до ведення таких пацієнтівPulmonary hypertension secondary to chronic respiratory diseases and/or hypoxia is the most frequent in real clinical practice. It is classified as World Health Organization group III pulmonary hypertension. One of the most frequent causes of pulmonary hypertension is obstructive sleep apnea. The purpose of this review is to analyze the literature on the correlation between obstructive sleep apnea syndrome and pulmonary hypertension: clinical significance, pathogenesis, proving the necessity of early diagnosis and summarizing approaches to the management of these patients
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2018р.,N 1
Цікаві статті :
Сиренко Ю. Н. Аттенто - новое слово в лечении артериальной гипертензии/ Ю. Н. Сиренко, О. Л. Рековец (стр.9-14)
Ханюков А. А. Выбор оптимального ингибитора протонной помпы для пациентов с ишемической болезнью сердца, нуждающихся в проведении двойной антитромбоцитарной терапии/ А. А. Ханюков [и др.] (стр.17-25)
Ханюков А. А. Эффективность и безопасность триметазидина (Карметадина) в комплексном лечении больных с ишемической болезнью сердца и хронической сердечной недостаточностью/ А. А. Ханюков [и др.] (стр.26-32)
Сіренко Ю. М. Артеріальна гіпертензія, синдром обструктивного апное сну та серцево-судинний ризик/ Ю. М. Сіренко, Н. А. Крушинська, О. Л. Рековець (стр.34-45)
Рековець О. Л. Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.46-66)
Півень Н. Рекомендації щодо здорового харчування дорослих/ Н. Півень (стр.67-74)
Рекомендации по профилактике, диагностике, оценке и лечению артериальной гипертензии у взрослых (2017 года). Доклад рабочей группы Американской коллегии кардиологов/Американской ассоциации сердца по практическим клиническим рекомендациям (печатается в сокращении) (стр.75-93)
Сіренко Ю. Редакційний коментар до нових рекомендацій (2017) з артеріальної гіпертензії Американського коледжу кардіологів/Американської асоціації серця/ Ю. Сіренко (стр.94-96)
Нове у кардіології (стр.97-103)
Вплив орлістату на рівень артеріального тиску (стр.97)
Терапія омега-3 ненасиченими жирними кислотами не має жодних переваг для серцево-судинної системи (стр.97-98)
Навіть незначні зміни частоти серцевого ритму додатково збільшують ризик несприятливих подій (стр.99-100)
Прихильність до дієти DASH знижує ризик розвитку ожиріння в підлітків (стр.100)
Прийом аспірину не має переваг у пацієнтів із серцевою недостатністю без фібриляції передсердь (стр.100-101)
Нова рекомендація AAN: тренування позитивно впливають на когнітивні функції (стр.101-102)
Куріння навіть однієї сигарети на день підвищує серцево-судинний ризик (стр.102-103)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Крушинська Н. А., Рековець О. Л.
Назва : Артеріальна гіпертензія, синдром обструктивного апное сну та серцево-судинний ризик
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 34-45 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) — провідний фактор ризику кардіальної та цереброваскулярної патології. Одним із патологічних станів, що часто співіснує з АГ та сприяє підвищенню серцево-судинного ризику таких хворих, є синдром обструктивного апное сну (СОАС). Мета роботи — оцінити фактори кардіометаболічного ризику хворих із АГ та СОАС. Матеріали і методи. Обстежено 185 пацієнтів з АГ (49,79 ± 0,80 року), серед яких 148 хворих з АГ та СОАС і 37 пацієнтів з АГ без порушень дихання під час сну (група контролю). Хворим проводились наступні обстеження: вимірювання зросту та маси тіла з розрахунком індексу маси тіла, вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, оцінка денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, сомнологічне обстеження, ехокардіографія, біохімічне дослідження, вимірювання центрального АТ та швидкості поширення пульсової хвилі. Результати. Пацієнти обох груп були співставними за віком, але хворі групи АГ та СОАС (середній індекс апное-гіпопное (ІАГ) — 38,08 ± 2,51 події/годину) мали достовірно більший індекс маси тіла — 35,23 ± ± 0,57 кг/м2 проти 30,57 ± 0,79 кг/м2 в групі контролю (р 0,001), більшу частоту цукрового діабету ІІ типу — 16,9 % проти 2,0 % (р 0,02), вищі рівні глюкози крові — 5,95 ± 0,12 ммоль/л проти 5,44 ± 0,14 ммоль/л (р Background. Arterial hypertension (AH) is one of the common causes of cardiovascular and cerebrovascular diseases. Obstructive sleep apnea (OSA) often coexists with AH and increases cardiovascular risk of these patients. The purpose of the study was to assess the cardiovascular risk factors in patients with AH and OSA. Materials and methods. 185 hypertensive patients (average age 49.79 ± 0.80 years) were enrolled in the study and consequently divided into groups: those with OSA (n = 148) and without it (controls, n = 37). They underwent clinical and special examination: somnography by dual-channel portable monitor device, estimation of daily sleepiness by Epworth Sleepiness Scale, office and ambulatory blood pressure measurements, biochemical examination, echocardiography, applanation tonometry with evaluation of central blood pressure and pulse wave velocity. Results. Patients with AH and OSA (mean apnea-hypopnea index 38.08 ± 2.51/h) had significantly higher body mass index — 35.23 ± 0.57 kg/m2 vs 30.57 ± 0.79 kg/m2 (р 0.001), glucose level — 5.95 ± 0.12 mmol/l vs 5.44 ± ± 0.14 mmol/l (р
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2016р. т.20,N 4
Цікаві статті :
Авраменко А.А. Выявление внутриклеточных "депо" активных форм хеликобактерной инфекции при их раннем формировании по уровню натуральных киллеров/ А. А. Авраменко (стр.3-6)
Бажора Ю.І. Клінічне значення визначення комбінації поліморфізму генів цитокінів у хворих на хронічний гепатит С/ Ю. І. Бажора, О. М. Усиченко, К. М. Усиченко (стр.7-11)
Банадига Н.В. Роль спадковості та поліморфізму гена G308А фактора некрозу пухлин альфа у дітей із бронхіальною астмою/ Н. В. Банадига, С. Б. Волошин (стр.12-16)
Бевзенко Т.Б. Поражение почек при аортоартериите Такаясу/ Т. Б. Бевзенко (стр.17-21)
Біволаріу А.О. Морфологічні зміни плацент у вагітних із терміном гестації більше 40 тижнів/ А. О. Біволаріу, І. В. Каліновська (стр.22-24)
Бойчук Т.М. Вплив ішемії-реперфузії головного мозку на стан Bcl-2-залежних антиапоптичних механізмів гіпокампа щурів із цукровим діабетом/ Т. М. Бойчук, О. М. Ніка (стр.25-29)
Булик Р.Є. Оцінка динаміки морфофункціонального стану нейронів супрахізматичних ядер гіпоталамуса щурів за тривалої світлової експозиції/ Р. Є. Булик, К. В. Власова, А. І. Бурачик (стр.30-33)
Вакалюк І.І. Вплив поєднаного перебігу стабільної ішемічної хвороби серця та неалкогольної жирової хвороби печінки на якість життя пацієнтів після реваскуляризаційних втручань/ І. І. Вакалюк (стр.34-38)
Вереснюк Н.С. Корекція дисменореї у пацієнток з аномаліями розвитку статевих органів/ Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова (стр.39-42)
Витриховський А.І. Дослідження турбулентності серцевого ритму в прогнозуванні раптової серцевої смерті у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями/ А. І. Витриховський (стр.43-48)
Денищич Л.П. Рівень естрадіолу у хворих на системний червоний вовчак різного репродуктивного віку: зв’язок із перебігом захворювання та структурно-функціональним станом кісткової тканини/ Л. П. Денищич, С. В. Шевчук (стр.49-56)
Драпчак І.М. Оцінка ефективності монотерапії капікором та глутаргіном у осіб з постійною фібриляцією передсердь та поєднаною патологією печінки на фоні тривалої терапії варфарином/ І. М. Драпчак, І. П. Вакалюк (стр.57-62)
Дубовик Є.І. Аналіз асоціації С1173Т поліморфізму гена вітамін К-епоксид редуктази з ішемічним атеротромботичним інсультом в осіб з нормальним і підвищеним артеріальним тиском/ Є. І. Дубовик, В. Ю. Гарбузова, О. В. Атаман (стр.63-67)
Дудка Т.В. Стан нейроендокринної системи при коморбідному перебігу у хронічного обструктивного захворювання легень та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби/ Т. В. Дудка, І. В. Дудка (стр.68-73)
Дудник В.М. Особливості клінічного перебігу різних форм бронхіальної астми у дітей/ В. М. Дудник, К. В. Хромих, О. П. Федчишен (стр.74-77)
Связь адсорбционно-реологических свойств крови при васкулите Шенлайна-Геноха с экологией регионов проживания больных (стр.78-82)
Вплив обмеження спонтанної локомоторної активності на перебіг синдрому спастичності за умови експериментальної травми спинного мозку та імплантації матриксу NeuroGel, асоційованого з нейрогенними стовбуровими клітинами (стр.83-89)
Колюбакіна Л.В. Фенотипова неоднорідність бронхіальної астми фізичного навантаження у дітей за даними кластерного аналізу/ Л. В. Колюбакіна, В. С. Хільчевська (стр.90-93)
Кондратюк В. М. Порушення реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові та загальної імунологічної реактивності організму у постраждалих з мінно-вибуховою травмою на першому тижні після поранення, як передумова розвитку інфекції ран/ B. М. Кондратюк (стр.94-98)
Крушинська Н.А. Вплив синдрому обструктивного апное сну на функціональний стан нирок у хворих на артеріальну гіпертензію/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.99-108)
The socio-economic risk factors of tuberculosis in conditions of a nigh migration in trans-border region (стр.109-111)
Нікітіна І.М. Сучасні аспекти антенатального догляду при багатоплідній вагітності/ І. М. Нікітіна (стр.112-116)
Чінєренва О. Оцінка якості життя та когнітивних здібностей у хворих з постінфарктними аневризмами лівого шлуночка/ О. Чінєренва, І. П. Вакалюк, О. М. Лібрик (стр.117-121)
Корекція порушень гемореології крові, системи гемостазу та протеолізу у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднану з цукровим діабетом ІІ типу (стр.122-125)
Ніі О.І. Динаміка ЕКГ-феноменів у хворих з різними підходами до лікування фібриляції передсердь/ О. І. Ніі, І. П. Вакалюк, О. М. Лібрик (стр.126-130)
Паньків І.В. Вплив величини індексу маси тіла на вміст вітаміну D у населення Прикарпатського регіону/ І. В. Паньків (стр.131-134)
Пасічна І.О. Спосіб прогнозування ризику виникнення синдрому подразненої кишки після проведеної антибіотикотерапії/ І. О. Пасічна (стр.135-138)
Вплив лізату клітин кісткового мозку на біохімічні показники крові мишей та розвиток аденокарциноми Ерліха (стр.139-146)
Вологозберігаючі та паропроникні властивості ранозаживаючих нановмісних біорозчинних полімерів (стр.147-151)
ЕКГ-картина при позалікарняних пневмоніях у дітей підліткового віку (стр.152-154)
Распутіна Л.В. Залежність ступеня від лікувальної тактики при гострому інфаркті міокарда/ Л. В. Распутіна, В. В. Распутін (стр.155-160)
Родіонова В.В. Агрегація тромбоцитів та фактор Віллебранда у хворих на остеоартроз при лікуванні мелоксикамом/ В. В. Родіонова, О. С. Хмель (стр.161-165)
Савіцька Ю.В. Оцінка толерантності до фізичного навантаження пацієнтів із систолічною хронічною серцевою недостатністю залежно від показників якості життя/ Ю. В. Савіцька (стр.166-170)
Семчишин М.Г. Особливості обміну вмісту мікроелементів сироватки крові у хворих мирного часу і вояків антитерористичної операції при черепно-мозковій травмі легкого і середнього ступеня тяжкості/ М. Г. Семчишин, Б. В. Задорожна, В. М. Шевага (стр.171-179)
Соломенчук Т.М. Особливості вуглеводного обміну у курців, хворих на нестабільну стенокардію/ Т. М. Соломенчук, А. О. Бедзай, В. В. Процько (стр.180-183)
Тарнавська С.І. Лабільність бронхів у хворих на бронхіальну астму дітей залежно від запальних патернів крові/ С. І. Тарнавська (стр.184-187)
Клиническая значимость кремния в атмосфере регионов проживания больных ревматоидным артритом и остеоартрозом (стр.188-192)
Тихолаз В.О. Структурна організація стовбура головного мозку у ембріонів людини 6-7 тижнів внутрішньоутробного розвитку/ В. О. Тихолаз, В. С. Школьніков, Ю. Й. Гумінський (стр.193-197)
Постімплантаційна фібриляція передсердь у хворих старших вікових категорій з неішемічною патологією серця (стр.198-202)
Клініко-анамнестичні особливості виявів ураження у пацієнтів з тяжкою черепно-мозковою травмою (стр.203-207)
Сучасний погляд на методи діагностики гострої ішемії міокарда (стр.208-210)
Піонтковський В.К. Хірургічне лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта в осіб літнього та старечого віку/ В. К. Піонтковський (стр.211-213)
Сидорчук А.С. Забуті тропічні хвороби: проблеми та перспективи специфічної профілактики гельмінтних інвазій/ А. С. Сидорчук (стр.214-218)
Цигикало О.В. Сучасні відомості про морфогенез нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини/ О. В. Цигикало, С. Ю. Паліс (стр.219-222)
Шаплавський М.В. Напруга зсуву в гемодинаміці як концептуальна проблема медико-біологічного змісту/ М. В. Шаплавський (стр.223-225)
Авраменко А.А. Случай формирования медиогастральной язвы у больного хроническим неатрофическим гастритом во время колки дров/ А. А. Авраменко (стр.226-228)
Исхаков Ш.А. Клинический случай одномоментного стентирования подвздошно-бедренного сегмента и левой коронарной артерии у пациента с сахарным диабетом типа 2/ Ш. А. Исхаков, Б. А. Аляви, С. Э. Камилова (стр.229-231)
Myocardial infarction in young women - casuistry or reality? Case report (стр.233-235)
Антонюк О.П. Можливості ультразвукової діагностики і хромосомної патології/ О. П. Антонюк, К. І. Яковець, Н. М. Прокопчук (стр.236-242)
Савка І.Г. Особливості викладання судової медицини іноземним студентам з урахуванням їх психологічних особливостей/ І. Г. Савка, С. Д. Савка, Н. В. Гринько (стр.243-245)
Симчич Х.С. Перспективи та проблеми безперервної освіти в сімейній медицині/ Х. С. Симчич (стр.246-248)
Чорнописка О.П. Викладання дисципліни "Елементи практичної психології" в системі післядипломної освіти провізорів/ О. П. Чорнописка (стр.249-252)
Яковець К.І. Медичні Internet-вісті. Частина ХII/ К. І. Яковець, С. Є. Дейнека (стр.256-259)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Вплив синдрому обструктивного апное сну на функціональний стан нирок у хворих на артеріальну гіпертензію
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 4. - С. 99-108 (Шифр БУ5/2016/20/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ПОЧКИ -- KIDNEY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: У статті здійснено оцінку впливу синдрому обструктивного апное сну (СОАС) на функціональний стан нирок і показники артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Мета дослідження. Оцінити вплив СОАС на функціональний стан нирок та пружно-еластичні властивості артерій у хворих на АГ. Матеріал і методи. У дослідження включено 185 пацієнтів – 148 хворих на АГ та СОАС і 37 хворих на АГ без порушень дихання під час сну (група контролю) середнім віком (49,79±0,80) років. Пацієнтами здійснювалась оцінка денної сонливості методом опитування за шкалою Epworth Sleepiness Scale, сомнологічне дослідження за допомогою портативного монітора, ехокардіографія, добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), визначення центрального артеріального тиску (ЦАТ) та оцінка пружно-еластичних властивостей артерій методом апланаційної тонометрії, визначення рівня креатиніну сироватки крові з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) з використанням формули CKD-EPI. Результати. У хворих на АГ та СОАС виявлено достовірно вищу швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу (ШППХел) (11,19±0,20м/с при СОАС проти 10,10±0,41м/с без СОАС, p=0,014), достовірно вищий центральний систолічний артеріальний тиск (ЦСАТ) (133,43±1,67 мм рт.ст. при СОАС проти 125,22±3,41 мм рт.ст. без СОАС, р=0,027) та достовірно нижчу ШКФ (86,40±1,69мл/хв/1,73м2 при СОАС проти 94,09±3,13мл/хв/1,73м2 без СОАС, р=0,039) порівняно з пацієнтами без порушень дихання уві сні. Висновки. Зроблено висновки про негативний вплив СОАС на функціональний стан нирок у хворих на АГ, що реалізується через підвищення артеріальної жорсткості, та необхідність ранньої діагностики і лікування розладів дихання уві сні для запобігання порушенню функції нирок у таких пацієнтів.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Живило І. О., Крушинська Н. А. , Сіренко О. Ю. , Даниленко О. О.
Назва : Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензію
Місце публікування : Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 23-29 (Шифр СУ25/2016/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS

ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2016р.,N 1
Цікаві статті :
Сергиенко В. А. Диабетическая кардиальная автономная нейропатия: каковы перспективы в лечении?/ В. А. Сергиенко, А. А. Сергиенко (стр.13-28)
Коваленко В. Н. Сравнительная характеристика профилактики сердечно-сосудистых заболеваний в Украине и Европе по данным EUROASPIRE IV: госпитальная линия/ В. Н. Коваленко [и др.] (стр.29-34)
Крушинська Н. А. Динаміка стану пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.37-44)
Сіренко Ю. М. Оцінка впливу моно- та комбінованої антигіпертензивної терапії дигідропіридиновими та недигідропіридиновими антагоністами кальцію на показники офісного артеріального тиску та артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, А. С. Доброход (стр.45-66)
Міщенко Л. А. Вплив моно- та комбінованої антигіпертензивної терапії на активність системного запалення у хворих на гіпертонічну хворобу/ Л. А. Міщенко [и др.] (стр.67-72)
Pelletier R. Пол или гендерные особенности: что является предиктором острого коронарного синдрома у молодых лиц?/ R. Pelletier, N. A. Khan, J. Cox (стр.75)
DASH-диета - наилучший режим питания (стр.75-76)
Является ли хирургическое вмешательство фактором риска развития когнитивных нарушений? (стр.76-78)
Действительно ли кардиологи "грубые, пренебрежительные и агрессивные"? (стр.78-79)
Tang C. N. Прогностические преимущества карведилола, бисопролола и метопролола контролированного/пролонгированного высвобождения у пациентов с сердечной недостаточностью, находящихся на гемодиализе: 10-летний опыт когорты/ C. N. Tang, C. C. Wang, T. H. Chen (стр.79)
Почечная денервация: вот почему исследование устройства должно быть плацебо-контролируемым (стр.79-81)
Werner E. F. Новые исследования показывают, что использование низких доз аспирина эффективно предупреждает преэклампсию/ E. F. Werner (стр.81-82)
Lun C. Lai. Альфа-блокаторы связаны с повышенным риском инсульта у пожилых мужчин/ C. Lai Lun, R. N.-C. Kuo, H. -M. Chen (стр.82)
Радченко А. Д. Диуретики в лечении артериальной гипертензии: так ли они плохи и все ли одинаковы? Часть 1/ А. Д. Радченко (стр.83-95)
Рекомендации Европейского общества кардиологов (European Society of Cardiology, ESC) и Европейского респираторного общества (European Respiratory Society) по диагностике и лечению легочной гипертензии 2015 г (стр.97-105)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Динаміка стану пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 1. - С. 37-44 (Шифр АУ38/2016/1)
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
Знайти схожі

1-20 21-35

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)