Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Крушинська, Н. А.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-35 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Лизогуб В. Г.
Назва : Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 5. - С. 26-36 (Шифр АУ38/2020/5)
MeSH-головна: КУРЕНИЕ -- SMOKING
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Анотація: Паління кальяну є відносно новою, але актуальною проблемою медицини, оскільки в Україні, як і в усьому світі, відзначається катастрофічне зростання його вживання. У структурі тютюнопаління, що залишається основним модифікованим фактором серцево-судинного ризику, останніми роками відбулися зміни зі зростанням питомої частки альтернативних тютюнових продуктів, серед яких кальян посідає друге місце. Споживачі сприймають кальян як вид соціальної активності та спосіб цікавого проведення часу й недооцінюють його шкоду для здоров’я та здатність викликати залежність. А суспільство загалом толерантніше ставиться до використання альтернативних тютюнових продуктів, аніж традиційних цигарок, у тому числі молоддю. На ­сьогодні є численні дані щодо зв’язку паління кальяну з розвитком артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та смертністю від цих причин. Метою огляду є оцінка факторів, які сприяють поширенню використання кальяну, його ефектів на серцево-судинну систему та можливостей припинення паління
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Лизогуб В. Г.
Назва : Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему
Паралельн. назви :Adverse effects of waterpipe smoking on the cardiovascular system
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 5. - С. 26-36 (Шифр АУ38/2020/13/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КУРЕНИЕ -- SMOKING
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
БЕНЗОЛА ПРОИЗВОДНЫЕ -- BENZENE DERIVATIVES
УГЛЕРОДА ОКИСЬ -- CARBON MONOXIDE
ОБЗОР -- REVIEW
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): кальян
Анотація: Паління кальяну є відносно новою, але актуальною проблемою медицини, оскільки в Україні, як і в усьому світі, відзначається катастрофічне зростання його вживання. У структурі тютюнопаління, що залишається основним модифікованим фактором серцево-судинного ризику, останніми роками відбулися зміни зі зростанням питомої частки альтернативних тютюнових продуктів, серед яких кальян посідає друге місце. Споживачі сприймають кальян як вид соціальної активності та спосіб цікавого проведення часу й недооцінюють його шкоду для здоров’я та здатність викликати залежність. А суспільство загалом толерантніше ставиться до використання альтернативних тютюнових продуктів, аніж традиційних цигарок, у тому числі молоддю. На ­сьогодні є численні дані щодо зв’язку паління кальяну з розвитком артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та смертністю від цих причин. Метою огляду є оцінка факторів, які сприяють поширенню використання кальяну, його ефектів на серцево-судинну систему та можливостей припинення палінняWaterpipe smoking is a relatively new, but important problem for health care due to dramatically increasing rate of its use worldwide and in Ukraine. Despite tobacco smoking is still remaining the main modifiable risk factor of cardiovascular diseases, there are changes in its structure with increasing role of alternative tobacco products. Waterpipe smoking is the second most common form of them. Waterpipe users regard waterpipe as a type of social activity and possibility of challenging pastime but underestimate its adverse health effects and addictive capacity. And society is more tolerant to alternative tobacco products than to traditional cigarettes even used by youth. There are scientific data about association of waterpipe smoking with arterial hypertension, coronary heart disease, myocardial infarction, heart failure and mortality related to these diseases. The aim of this review is to assess factors associated with the spread of waterpipe use, its adverse cardiovascular effects and options for smoking cessation
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі

5.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2015р.,N 6
Цікаві статті :
Коваленко В. М. Профілактика, діагностика та лікування інфекційного ендокардиту. Рекомендації робочої групи з хвороб міокарда, перикарда, ендокарда та клапанів серця Асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [и др.] (стр.11-24)
Тодуров Б. М. Венозний тромбоемболізм: ефективність діагностики та надання медичної допомоги в сучасних умовах/ Б. М. Тодуров [и др.] (стр.25-32)
Соколов М. Ю. Динаміка рівня серцевого тропоніну І у хворих зі стабільною стенокардією після проведення планового перкутанного коронарного втручання залежно від способу медикаментозної кардіопротекції/ М. Ю. Соколов, В. Ю. Кобиляк, Ю. М. Соколов (стр.35-43)
Гавриш О. С. Морфологічні особливості ішемізованої та позаішемічної зон міокарда в пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця/ О. С. Гавриш, В. А. Кричкевич (стр.44-52)
Крушинська Н. А. Оцінка порушень пружно-еластичних властивостей артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.53-58)
Марушко Ю. В. Результати дослідження рівня ендотелійзалежних факторів вазоконстрикції й вазодилатації в дітей з первинною артеріальною гіпертензією/ Ю. В. Марушко [и др.] (стр.59-63)
Сичов О. С. Гендерні особливості якості життя та емоційного стану у хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов [и др.] (стр.64-71)
Павлик Н. С. Клінічні характеристики госпіталізованих пацієнтів із безсимптомною фібриляцією і тріпотінням передсердь за даними одноцентрового реєстру/ Н. С. Павлик [и др.] (стр.72-78)
Целуйко В. И. Галектин-3 и обратное ремоделирование сердца после хирургической коррекции недостаточности митрального клапана/ В. И. Целуйко, А. В. Жадан, Э. Зедгинидзе (стр.79-82)
Зинченко Ю. В. Современное немедикаментозное лечение фибрилляции предсердий у больных с систолической дисфункцией левого желудочка. Случаи из практики/ Ю. В. Зинченко, Д. В. Доронин, М. Р. Икоркин (стр.83-89)
Малиновская И. Э. Физическая реабилитация в комплексной программе лечения больных, перенесших инфаркт миокарда/ И. Э. Малиновская, В. А. Шумаков, Н. М. Терещенко (стр.90-99)
Бугаенко В. В. Гендерные особенности диагностики, течения и лечения ишемической болезни сердца/ В. В. Бугаенко (стр.100-112)
Обертинська О. Г. Резистентна артеріальна гіпертензія: пошук оптимальної комбінованої терапії/ О. Г. Обертинська (стр.113-123)
Цікаві статті :
Знайти схожі


6.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2016р.,N 3
Цікаві статті :
Коваль О.А. Ефективність і безпечність системної тромболітичної терапії у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії та ризиком ранньої смерті/ О. А. Коваль [и др.] (стр.13-21)
Понич Н.В. Клінічна та ехокардіографічна характеристика пацієнтів з аортальним стенозом залежно від наявності атеросклерозу вінцевих артерій/ Н. В. Понич [и др.] (стр.22-28)
Пархоменко А.Н. Обоснование и дизайн многоцентрового рандомизированного исследования ПРОТЕКТ - изучение эффективности и безопасности применения кверцетина у пациентов с острым инфарктом миокарда/ А. Н. Пархоменко, С. Н. Кожухов, Я. М. Лутай (стр.31-36)
Сичов О.С. Серцево-судинні події в пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження та німими інфарктами головного мозку при спостереженні протягом двох років/ О. С. Сичов [и др.] (стр.37-43)
Соловьян А.Н. Комплексный подход к оценке электрической нестабильности предсердий у больных с пароксизмами фибрилляции предсердий/ А. Н. Соловьян, С. Ю. Савицкий (стр.44-54)
Крушинська Н.А. Можливості CPAP-терапії в корекції порушень пружно-еластичних властивостей артерій у хворих на артеріальну гіпертензію із синдромом обструктивного апное сну/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.55-64)
Корнацький В.М. Клінічний фармакоекономічний аналіз у кардіологічній практиці/ В. М. Корнацький, А. П. Дорогой, Ж. Г. Адарічева (стр.65-72)
Коваленко В.Н. Влияние длительной системной энзимотерапии на уровень сердечно-сосудистого риска у пациентов с остеоартрозом/ В. Н. Коваленко [и др.] (стр.73-84)
Курята А.В. Прямое воздействие на ишемизированный миокард: изученные и новые возможности/ А. В. Курята, Ю. С. Кушнир (стр.85-93)
Соколов М.Ю. Аспирация внутрикоронарных тромбов у пациентов с острым коронарным синдромом со стойкой элевацией сегмента ST. Роль флотирующего тромба, его диагностика и лечение/ М. Ю. Соколов, А. С. Кривчун (стр.94-103)
Коваленко В.Н. Ложные хорды левого желудочка/ В. Н. Коваленко, Е. Г. Несукай, А. А. Даниленко (стр.104-108)
Мхітарян Л.С. Цитрулін як маркер функціонального стану органів за умов патологічних станів/ Л. С. Мхітарян [и др.] (стр.109-115)
Жарінов О.Й. Післядипломне навчання лікарів з методів функціональної діагностики/ О. Й. Жарінов [и др.] (стр.116-117)
Цікаві статті :
Знайти схожі


7.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2016р.,N 1
Цікаві статті :
Марушко Є. Ю. Транскатетерна імплантація протеза аортального клапана у хворих з високим хірургічним ризиком: світовий досвід та перспективи застосування в Україні/ Є. Ю. Марушко [и др.] (стр.12-20)
Іванюк Н. Б. Клінічні характеристики та якість життя пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією, відібраних для реваскуля- ризаційних втручань/ Н. Б. Іванюк [и др.] (стр.21-28)
Яременко О. Б. Можливості диференційованого підходу до при значення кардіопротекторів у хворих з гострим інфарктом міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST з урахуванням амінокислотного спектра крові/ О. Б. Яременко [и др.] (стр.29-40)
Живило І. О. Створення загальнодержавного реєстру хворих із легеневою гіпертензією - вимога сучасності?/ І. О. Живило, Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко (стр.41-46)
Крушинська Н. А. Аналіз поширеності синдрому обструктивного апное, сну у хворих із резистентною артеріальною гіпертензією/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.47-55)
Сичов О. С. Функція міокарда і якість життя в пацієнтів з уперше виявленою фібриляцією передсердь/ О. С. Сичов, А. О. Бородай (стр.56-62)
Шанина И. В. Изменения параметров электрокардиостимуляции у пациентов с имплантированными электрокардиостимуляторами с разной длительностью комплекса QRS при наблюдении в течение 6 месяцев/ И. В. Шанина, Д. Е. Волков, Н. И. Яблучанский (стр.63-66)
Федьків С. В. Використання мультидетекторної комп’ютерної томографії для оцінки атеросклеротичного ураження вінцевих артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та супутніми захворюваннями/ С. В. Федьків, В. С. Танасічук (стр.67-74)
Синяченко О. В. Поражение сердца при системных васкулитах, ассоциированных с антинейтрофильными цитоплазматическими антителами/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.75-80)
Сагаловски С. Кальцификация сосудов и остеопороз: от понимания единства клеточно-молекулярных механизмов к поиску молекул как потенциальных мишеней терапии/ С. Сагаловски, Т. Рихтер (стр.81-92)
Heidbuchel H. Оновлені практичні настанови Європейської асоціації серцевого ритму щодо застосування вітамін К-незалежних антикоагулянтів у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь. Частина 1/ Н. Heidbuchel [и др.] (стр.93-111)
Цікаві статті :
Знайти схожі


8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Знайти схожі

9.

Назва журналу :Серце і судини -2016р.,N 4
Цікаві статті :
Кричинська І. В. Рекомендації Європейського товариства кардіологів 2015 року щодо діагностики та лікування захворювань перикарда. Частина III/ І. В. Кричинська, Ю. В. Руденко (стр.9-14)
Амосова К. М. Резолюція сегмента SТ після тромболітичної терапії у хворих з гострим коронарним синдромом у реальній клінічній практиці: частота, вплив на прогноз і предиктори (ретроспективне одноцентрове дослідження)/ К. М. Амосова [и др.] (стр.15-22)
Сіренко Ю. М. Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензію/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.23-29)
Руденко Ю. В. Дослідження ефективності алгоритмізованої антигіпертензивної терапії в пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією залежно від вихідних показників центральної гемодинаміки та діастолічної функції лівого шлуночка/ Ю. В. Руденко (стр.30-38)
Паничкин Ю. В. Морфологические изменения стенок подвздошных артерий свиней после имплантации спирального устройства для закрытия артериального протока из [бета]-циркониевого сплава (предварительное сообщение)/ Ю. В. Паничкин [и др.] (стр.39-44)
Целуйко В. И. Уровень галектина-3 у больных гипертрофической кардиомиопатией/ В. И. Целуйко, С. Дагхар (стр.47-52)
Амосова К. М. Стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в молодих дорослих з ювенільним ідіопатичним артритом/ К. М. Амосова [и др.] (стр.53-60)
Літвінова Н. Ю. Модель формування контрольованої ішемії нижньої кінцівки у кроля/ Н. Ю. Літвінова, В. А. Черняк, Д. Є. Дубенко (стр.61-65)
Іванов В. П. Функціональний стан нирок у пацієнтів із систолічною хронічною серцевою недостатністю залежно від якості життя/ В. П. Іванов, Ю. В. Савіцька (стр.66-71)
Журавлева Л. В. Сравнительная оценка измерения скорости распространения пульсовой волны с помощью реографии и ультразвуковой допплерографии/ Л. В. Журавлева [та ін.] ; Л. В. Журавлёва [и др.] (стр.72-79)
Черняева Е. И. Первый опыт использования тканевой допплерэхокардиографии для верификации диагноза хронической сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса левого желудочка: клиническая характеристика пациентов и оценка морфофункционального состояния сердца/ Е. И. Черняева, А. Б. Безродный (стр.80-85)
Фуркало С. Н. Первый случай применения ротационной атерэктомии у больного с устьевым кальцинированным поражением правой коронарной артерии/ С. Н. Фуркало, С. В. Сало, И. В. Хасянова (стр.86-90)
Роговский В. М. Аневризма глибокої стегнової артерії чи пухлина м’яких тканин?/ В. М. Роговский [и др.] (стр.93-98)
Головко С. В. Клініко-морфологічні зміни після селективної артеріальної емболізації з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози/ С. В. Головко [и др.] (стр.99-103)
Фадєєнко Г. Д. Роль харчових волокон у профілактиці серцево-судинних захворювань/ Г. Д. Фадєєнко, Г. С. Ісаєва, Л. А. Рєзнік (стр.104-109)
Марушко Є. Ю. Методики черезшкірних втручань при патології мітрального клапана у хворих з високим хірургічним ризиком/ Є. Ю. Марушко [и др.] (стр.110-117)
Мостбауер Г. В. Ішемічна хвороба серця при гранулематозі з поліангіїтом/ Г. В. Мостбауер, М. Б. Джус, Д. Ш. Січінава (стр.118-124)
Янкевич А. А. Осложнения коронарографии и перкутанного коронарного вмешательства/ А. А. Янкевич (стр.125-136)
Цікаві статті :
Знайти схожі


10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Поширеність синдрому обструктивного апное сну та пружно-еластичні властивості артерій у хворих із резистентною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 3. - С. 93-96 (Шифр АУ38/2016/3)
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А.
Назва : Оцінка порушень пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 105-106 (Шифр АУ38/2015/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИИ -- ARTERIES
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Оцінка порушень пружно-еластичних властивостей артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну
Паралельн. назви :Changes of arterial compliance and stiffness in patients with arterial hypertension and obstructive sleep apnea syndrome
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 6. - С. 53-58 (Шифр УУ11/2015/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СНА СТАДИИ -- SLEEP STAGES
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Крушинська Н. А., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Погорецький Ю. Н.
Назва : Можливості діагностики синдрому обструктивного апное сну за допомогою портативних моніторів
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 1. - С. 31-35 (Шифр АУ38/2015/1)
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н.А., Сіренко Ю.М.
Назва : Можливості CPAP-терапії в корекції порушень пружно-еластичних властивостей артерій у хворих на артеріальну гіпертензію із синдромом обструктивного апное сну
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2016. - № 3. - С. 55-64 (Шифр УУ11/2016/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 62-63
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ ПОД ПОЛОЖИТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ -- POSITIVE-PRESSURE RESPIRATION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М., Мисниченко О. В., Пенькова М. Ю., Гальчинська В. Ю., Корнейчук І. А., Щенявська О. М., Літвінова О. М.
Назва : Зв'язок синдрому обструктивного апное сну та легеневої гіпертензії (огляд літератури)
Паралельн. назви :Association between obstructive sleep apnea and pulmonary hypertension (literature review)
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 33-39 (Шифр АУ38/2019/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
КИСЛОРОД -- OXYGEN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): срар терапія
Анотація: У реальній клінічній практиці найчастіше зустрічається легенева гіпертензія (ЛГ) внаслідок хронічних захворювань дихальної системи та/або гіпоксії, яку визначають як ЛГ ІІІ групи за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я. Однією з найчастіших причин такої ЛГ є синдром обструктивного апное сну. Метою даного огляду є аналіз літературних даних щодо зв’язку синдрому обструктивного апное сну та ЛГ: клінічна значущість, патогенетичні механізми, обґрунтування необхідності ранньої діагностики та підходи до ведення таких пацієнтівPulmonary hypertension secondary to chronic respiratory diseases and/or hypoxia is the most frequent in real clinical practice. It is classified as World Health Organization group III pulmonary hypertension. One of the most frequent causes of pulmonary hypertension is obstructive sleep apnea. The purpose of this review is to analyze the literature on the correlation between obstructive sleep apnea syndrome and pulmonary hypertension: clinical significance, pathogenesis, proving the necessity of early diagnosis and summarizing approaches to the management of these patients
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Живило І. О., Крушинська Н. А. , Сіренко О. Ю. , Даниленко О. О.
Назва : Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензію
Місце публікування : Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 23-29 (Шифр СУ25/2016/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS


ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Динаміка стану пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 1. - С. 37-44 (Шифр АУ38/2016/1)
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Вплив синдрому обструктивного апное сну на функціональний стан нирок у хворих на артеріальну гіпертензію
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 4. - С. 99-108 (Шифр БУ5/2016/20/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ПОЧКИ -- KIDNEY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: У статті здійснено оцінку впливу синдрому обструктивного апное сну (СОАС) на функціональний стан нирок і показники артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Мета дослідження. Оцінити вплив СОАС на функціональний стан нирок та пружно-еластичні властивості артерій у хворих на АГ. Матеріал і методи. У дослідження включено 185 пацієнтів – 148 хворих на АГ та СОАС і 37 хворих на АГ без порушень дихання під час сну (група контролю) середнім віком (49,79±0,80) років. Пацієнтами здійснювалась оцінка денної сонливості методом опитування за шкалою Epworth Sleepiness Scale, сомнологічне дослідження за допомогою портативного монітора, ехокардіографія, добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), визначення центрального артеріального тиску (ЦАТ) та оцінка пружно-еластичних властивостей артерій методом апланаційної тонометрії, визначення рівня креатиніну сироватки крові з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) з використанням формули CKD-EPI. Результати. У хворих на АГ та СОАС виявлено достовірно вищу швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу (ШППХел) (11,19±0,20м/с при СОАС проти 10,10±0,41м/с без СОАС, p=0,014), достовірно вищий центральний систолічний артеріальний тиск (ЦСАТ) (133,43±1,67 мм рт.ст. при СОАС проти 125,22±3,41 мм рт.ст. без СОАС, р=0,027) та достовірно нижчу ШКФ (86,40±1,69мл/хв/1,73м2 при СОАС проти 94,09±3,13мл/хв/1,73м2 без СОАС, р=0,039) порівняно з пацієнтами без порушень дихання уві сні. Висновки. Зроблено висновки про негативний вплив СОАС на функціональний стан нирок у хворих на АГ, що реалізується через підвищення артеріальної жорсткості, та необхідність ранньої діагностики і лікування розладів дихання уві сні для запобігання порушенню функції нирок у таких пацієнтів.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М., Граніч В. М.
Назва : Випадок реноваскулярної артеріальної гіпертензії, зумовленої фібром’язовою дисплазією ниркових артерій
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2014. - № 3. - С. 12-18 (Шифр АУ38/2014/3)
MeSH-головна: ПОЧЕЧНАЯ АРТЕРИЯ -- RENAL ARTERY
ГИПЕРТЕНЗИЯ РЕНОВАСКУЛЯРНАЯ -- HYPERTENSION, RENOVASCULAR
ФИБРОМЫШЕЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- FIBROMUSCULAR DYSPLASIA
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2016р. т.20,N 4
Цікаві статті :
Авраменко А.А. Выявление внутриклеточных "депо" активных форм хеликобактерной инфекции при их раннем формировании по уровню натуральных киллеров/ А. А. Авраменко (стр.3-6)
Бажора Ю.І. Клінічне значення визначення комбінації поліморфізму генів цитокінів у хворих на хронічний гепатит С/ Ю. І. Бажора, О. М. Усиченко, К. М. Усиченко (стр.7-11)
Банадига Н.В. Роль спадковості та поліморфізму гена G308А фактора некрозу пухлин альфа у дітей із бронхіальною астмою/ Н. В. Банадига, С. Б. Волошин (стр.12-16)
Бевзенко Т.Б. Поражение почек при аортоартериите Такаясу/ Т. Б. Бевзенко (стр.17-21)
Біволаріу А.О. Морфологічні зміни плацент у вагітних із терміном гестації більше 40 тижнів/ А. О. Біволаріу, І. В. Каліновська (стр.22-24)
Бойчук Т.М. Вплив ішемії-реперфузії головного мозку на стан Bcl-2-залежних антиапоптичних механізмів гіпокампа щурів із цукровим діабетом/ Т. М. Бойчук, О. М. Ніка (стр.25-29)
Булик Р.Є. Оцінка динаміки морфофункціонального стану нейронів супрахізматичних ядер гіпоталамуса щурів за тривалої світлової експозиції/ Р. Є. Булик, К. В. Власова, А. І. Бурачик (стр.30-33)
Вакалюк І.І. Вплив поєднаного перебігу стабільної ішемічної хвороби серця та неалкогольної жирової хвороби печінки на якість життя пацієнтів після реваскуляризаційних втручань/ І. І. Вакалюк (стр.34-38)
Вереснюк Н.С. Корекція дисменореї у пацієнток з аномаліями розвитку статевих органів/ Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова (стр.39-42)
Витриховський А.І. Дослідження турбулентності серцевого ритму в прогнозуванні раптової серцевої смерті у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями/ А. І. Витриховський (стр.43-48)
Денищич Л.П. Рівень естрадіолу у хворих на системний червоний вовчак різного репродуктивного віку: зв’язок із перебігом захворювання та структурно-функціональним станом кісткової тканини/ Л. П. Денищич, С. В. Шевчук (стр.49-56)
Драпчак І.М. Оцінка ефективності монотерапії капікором та глутаргіном у осіб з постійною фібриляцією передсердь та поєднаною патологією печінки на фоні тривалої терапії варфарином/ І. М. Драпчак, І. П. Вакалюк (стр.57-62)
Дубовик Є.І. Аналіз асоціації С1173Т поліморфізму гена вітамін К-епоксид редуктази з ішемічним атеротромботичним інсультом в осіб з нормальним і підвищеним артеріальним тиском/ Є. І. Дубовик, В. Ю. Гарбузова, О. В. Атаман (стр.63-67)
Дудка Т.В. Стан нейроендокринної системи при коморбідному перебігу у хронічного обструктивного захворювання легень та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби/ Т. В. Дудка, І. В. Дудка (стр.68-73)
Дудник В.М. Особливості клінічного перебігу різних форм бронхіальної астми у дітей/ В. М. Дудник, К. В. Хромих, О. П. Федчишен (стр.74-77)
Связь адсорбционно-реологических свойств крови при васкулите Шенлайна-Геноха с экологией регионов проживания больных (стр.78-82)
Вплив обмеження спонтанної локомоторної активності на перебіг синдрому спастичності за умови експериментальної травми спинного мозку та імплантації матриксу NeuroGel, асоційованого з нейрогенними стовбуровими клітинами (стр.83-89)
Колюбакіна Л.В. Фенотипова неоднорідність бронхіальної астми фізичного навантаження у дітей за даними кластерного аналізу/ Л. В. Колюбакіна, В. С. Хільчевська (стр.90-93)
Кондратюк В. М. Порушення реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові та загальної імунологічної реактивності організму у постраждалих з мінно-вибуховою травмою на першому тижні після поранення, як передумова розвитку інфекції ран/ B. М. Кондратюк (стр.94-98)
Крушинська Н.А. Вплив синдрому обструктивного апное сну на функціональний стан нирок у хворих на артеріальну гіпертензію/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.99-108)
The socio-economic risk factors of tuberculosis in conditions of a nigh migration in trans-border region (стр.109-111)
Нікітіна І.М. Сучасні аспекти антенатального догляду при багатоплідній вагітності/ І. М. Нікітіна (стр.112-116)
Чінєренва О. Оцінка якості життя та когнітивних здібностей у хворих з постінфарктними аневризмами лівого шлуночка/ О. Чінєренва, І. П. Вакалюк, О. М. Лібрик (стр.117-121)
Корекція порушень гемореології крові, системи гемостазу та протеолізу у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднану з цукровим діабетом ІІ типу (стр.122-125)
Ніі О.І. Динаміка ЕКГ-феноменів у хворих з різними підходами до лікування фібриляції передсердь/ О. І. Ніі, І. П. Вакалюк, О. М. Лібрик (стр.126-130)
Паньків І.В. Вплив величини індексу маси тіла на вміст вітаміну D у населення Прикарпатського регіону/ І. В. Паньків (стр.131-134)
Пасічна І.О. Спосіб прогнозування ризику виникнення синдрому подразненої кишки після проведеної антибіотикотерапії/ І. О. Пасічна (стр.135-138)
Вплив лізату клітин кісткового мозку на біохімічні показники крові мишей та розвиток аденокарциноми Ерліха (стр.139-146)
Вологозберігаючі та паропроникні властивості ранозаживаючих нановмісних біорозчинних полімерів (стр.147-151)
ЕКГ-картина при позалікарняних пневмоніях у дітей підліткового віку (стр.152-154)
Распутіна Л.В. Залежність ступеня від лікувальної тактики при гострому інфаркті міокарда/ Л. В. Распутіна, В. В. Распутін (стр.155-160)
Родіонова В.В. Агрегація тромбоцитів та фактор Віллебранда у хворих на остеоартроз при лікуванні мелоксикамом/ В. В. Родіонова, О. С. Хмель (стр.161-165)
Савіцька Ю.В. Оцінка толерантності до фізичного навантаження пацієнтів із систолічною хронічною серцевою недостатністю залежно від показників якості життя/ Ю. В. Савіцька (стр.166-170)
Семчишин М.Г. Особливості обміну вмісту мікроелементів сироватки крові у хворих мирного часу і вояків антитерористичної операції при черепно-мозковій травмі легкого і середнього ступеня тяжкості/ М. Г. Семчишин, Б. В. Задорожна, В. М. Шевага (стр.171-179)
Соломенчук Т.М. Особливості вуглеводного обміну у курців, хворих на нестабільну стенокардію/ Т. М. Соломенчук, А. О. Бедзай, В. В. Процько (стр.180-183)
Тарнавська С.І. Лабільність бронхів у хворих на бронхіальну астму дітей залежно від запальних патернів крові/ С. І. Тарнавська (стр.184-187)
Клиническая значимость кремния в атмосфере регионов проживания больных ревматоидным артритом и остеоартрозом (стр.188-192)
Тихолаз В.О. Структурна організація стовбура головного мозку у ембріонів людини 6-7 тижнів внутрішньоутробного розвитку/ В. О. Тихолаз, В. С. Школьніков, Ю. Й. Гумінський (стр.193-197)
Постімплантаційна фібриляція передсердь у хворих старших вікових категорій з неішемічною патологією серця (стр.198-202)
Клініко-анамнестичні особливості виявів ураження у пацієнтів з тяжкою черепно-мозковою травмою (стр.203-207)
Сучасний погляд на методи діагностики гострої ішемії міокарда (стр.208-210)
Піонтковський В.К. Хірургічне лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта в осіб літнього та старечого віку/ В. К. Піонтковський (стр.211-213)
Сидорчук А.С. Забуті тропічні хвороби: проблеми та перспективи специфічної профілактики гельмінтних інвазій/ А. С. Сидорчук (стр.214-218)
Цигикало О.В. Сучасні відомості про морфогенез нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини/ О. В. Цигикало, С. Ю. Паліс (стр.219-222)
Шаплавський М.В. Напруга зсуву в гемодинаміці як концептуальна проблема медико-біологічного змісту/ М. В. Шаплавський (стр.223-225)
Авраменко А.А. Случай формирования медиогастральной язвы у больного хроническим неатрофическим гастритом во время колки дров/ А. А. Авраменко (стр.226-228)
Исхаков Ш.А. Клинический случай одномоментного стентирования подвздошно-бедренного сегмента и левой коронарной артерии у пациента с сахарным диабетом типа 2/ Ш. А. Исхаков, Б. А. Аляви, С. Э. Камилова (стр.229-231)
Myocardial infarction in young women - casuistry or reality? Case report (стр.233-235)
Антонюк О.П. Можливості ультразвукової діагностики і хромосомної патології/ О. П. Антонюк, К. І. Яковець, Н. М. Прокопчук (стр.236-242)
Савка І.Г. Особливості викладання судової медицини іноземним студентам з урахуванням їх психологічних особливостей/ І. Г. Савка, С. Д. Савка, Н. В. Гринько (стр.243-245)
Симчич Х.С. Перспективи та проблеми безперервної освіти в сімейній медицині/ Х. С. Симчич (стр.246-248)
Чорнописка О.П. Викладання дисципліни "Елементи практичної психології" в системі післядипломної освіти провізорів/ О. П. Чорнописка (стр.249-252)
Яковець К.І. Медичні Internet-вісті. Частина ХII/ К. І. Яковець, С. Є. Дейнека (стр.256-259)
Цікаві статті :
Знайти схожі


 1-20    21-35 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)