Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Крушинська, Н. А.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-35

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Вплив синдрому обструктивного апное сну на функціональний стан нирок у хворих на артеріальну гіпертензію
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 4. - С. 99-108 (Шифр БУ5/2016/20/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ПОЧКИ -- KIDNEY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: У статті здійснено оцінку впливу синдрому обструктивного апное сну (СОАС) на функціональний стан нирок і показники артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Мета дослідження. Оцінити вплив СОАС на функціональний стан нирок та пружно-еластичні властивості артерій у хворих на АГ. Матеріал і методи. У дослідження включено 185 пацієнтів – 148 хворих на АГ та СОАС і 37 хворих на АГ без порушень дихання під час сну (група контролю) середнім віком (49,79±0,80) років. Пацієнтами здійснювалась оцінка денної сонливості методом опитування за шкалою Epworth Sleepiness Scale, сомнологічне дослідження за допомогою портативного монітора, ехокардіографія, добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), визначення центрального артеріального тиску (ЦАТ) та оцінка пружно-еластичних властивостей артерій методом апланаційної тонометрії, визначення рівня креатиніну сироватки крові з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) з використанням формули CKD-EPI. Результати. У хворих на АГ та СОАС виявлено достовірно вищу швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу (ШППХел) (11,19±0,20м/с при СОАС проти 10,10±0,41м/с без СОАС, p=0,014), достовірно вищий центральний систолічний артеріальний тиск (ЦСАТ) (133,43±1,67 мм рт.ст. при СОАС проти 125,22±3,41 мм рт.ст. без СОАС, р=0,027) та достовірно нижчу ШКФ (86,40±1,69мл/хв/1,73м2 при СОАС проти 94,09±3,13мл/хв/1,73м2 без СОАС, р=0,039) порівняно з пацієнтами без порушень дихання уві сні. Висновки. Зроблено висновки про негативний вплив СОАС на функціональний стан нирок у хворих на АГ, що реалізується через підвищення артеріальної жорсткості, та необхідність ранньої діагностики і лікування розладів дихання уві сні для запобігання порушенню функції нирок у таких пацієнтів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Крушинська Н. А., Рековець О. Л.
Назва : Артеріальна гіпертензія, синдром обструктивного апное сну та серцево-судинний ризик
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 34-45 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) — провідний фактор ризику кардіальної та цереброваскулярної патології. Одним із патологічних станів, що часто співіснує з АГ та сприяє підвищенню серцево-судинного ризику таких хворих, є синдром обструктивного апное сну (СОАС). Мета роботи — оцінити фактори кардіометаболічного ризику хворих із АГ та СОАС. Матеріали і методи. Обстежено 185 пацієнтів з АГ (49,79 ± 0,80 року), серед яких 148 хворих з АГ та СОАС і 37 пацієнтів з АГ без порушень дихання під час сну (група контролю). Хворим проводились наступні обстеження: вимірювання зросту та маси тіла з розрахунком індексу маси тіла, вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, оцінка денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, сомнологічне обстеження, ехокардіографія, біохімічне дослідження, вимірювання центрального АТ та швидкості поширення пульсової хвилі. Результати. Пацієнти обох груп були співставними за віком, але хворі групи АГ та СОАС (середній індекс апное-гіпопное (ІАГ) — 38,08 ± 2,51 події/годину) мали достовірно більший індекс маси тіла — 35,23 ± ± 0,57 кг/м2 проти 30,57 ± 0,79 кг/м2 в групі контролю (р 0,001), більшу частоту цукрового діабету ІІ типу — 16,9 % проти 2,0 % (р 0,02), вищі рівні глюкози крові — 5,95 ± 0,12 ммоль/л проти 5,44 ± 0,14 ммоль/л (р Background. Arterial hypertension (AH) is one of the common causes of cardiovascular and cerebrovascular diseases. Obstructive sleep apnea (OSA) often coexists with AH and increases cardiovascular risk of these patients. The purpose of the study was to assess the cardiovascular risk factors in patients with AH and OSA. Materials and methods. 185 hypertensive patients (average age 49.79 ± 0.80 years) were enrolled in the study and consequently divided into groups: those with OSA (n = 148) and without it (controls, n = 37). They underwent clinical and special examination: somnography by dual-channel portable monitor device, estimation of daily sleepiness by Epworth Sleepiness Scale, office and ambulatory blood pressure measurements, biochemical examination, echocardiography, applanation tonometry with evaluation of central blood pressure and pulse wave velocity. Results. Patients with AH and OSA (mean apnea-hypopnea index 38.08 ± 2.51/h) had significantly higher body mass index — 35.23 ± 0.57 kg/m2 vs 30.57 ± 0.79 kg/m2 (р 0.001), glucose level — 5.95 ± 0.12 mmol/l vs 5.44 ± ± 0.14 mmol/l (р
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н.А., Сіренко Ю.М.
Назва : Можливості CPAP-терапії в корекції порушень пружно-еластичних властивостей артерій у хворих на артеріальну гіпертензію із синдромом обструктивного апное сну
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2016. - № 3. - С. 55-64 (Шифр УУ11/2016/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 62-63
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ ПОД ПОЛОЖИТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ -- POSITIVE-PRESSURE RESPIRATION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Поширеність синдрому обструктивного апное сну та пружно-еластичні властивості артерій у хворих із резистентною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 3. - С. 93-96 (Шифр АУ38/2016/3)
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Живило І. О., Крушинська Н. А. , Сіренко О. Ю. , Даниленко О. О.
Назва : Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензію
Місце публікування : Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 23-29 (Шифр СУ25/2016/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS

ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М., Мисниченко О. В., Пенькова М. Ю., Гальчинська В. Ю., Корнейчук І. А., Щенявська О. М., Літвінова О. М.
Назва : Зв'язок синдрому обструктивного апное сну та легеневої гіпертензії (огляд літератури)
Паралельн. назви :Association between obstructive sleep apnea and pulmonary hypertension (literature review)
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 33-39 (Шифр АУ38/2019/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
КИСЛОРОД -- OXYGEN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): срар терапія
Анотація: У реальній клінічній практиці найчастіше зустрічається легенева гіпертензія (ЛГ) внаслідок хронічних захворювань дихальної системи та/або гіпоксії, яку визначають як ЛГ ІІІ групи за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я. Однією з найчастіших причин такої ЛГ є синдром обструктивного апное сну. Метою даного огляду є аналіз літературних даних щодо зв’язку синдрому обструктивного апное сну та ЛГ: клінічна значущість, патогенетичні механізми, обґрунтування необхідності ранньої діагностики та підходи до ведення таких пацієнтівPulmonary hypertension secondary to chronic respiratory diseases and/or hypoxia is the most frequent in real clinical practice. It is classified as World Health Organization group III pulmonary hypertension. One of the most frequent causes of pulmonary hypertension is obstructive sleep apnea. The purpose of this review is to analyze the literature on the correlation between obstructive sleep apnea syndrome and pulmonary hypertension: clinical significance, pathogenesis, proving the necessity of early diagnosis and summarizing approaches to the management of these patients
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Лизогуб В. Г.
Назва : Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему
Паралельн. назви :Adverse effects of waterpipe smoking on the cardiovascular system
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 5. - С. 26-36 (Шифр АУ38/2020/13/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КУРЕНИЕ -- SMOKING
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
БЕНЗОЛА ПРОИЗВОДНЫЕ -- BENZENE DERIVATIVES
УГЛЕРОДА ОКИСЬ -- CARBON MONOXIDE
ОБЗОР -- REVIEW
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): кальян
Анотація: Паління кальяну є відносно новою, але актуальною проблемою медицини, оскільки в Україні, як і в усьому світі, відзначається катастрофічне зростання його вживання. У структурі тютюнопаління, що залишається основним модифікованим фактором серцево-судинного ризику, останніми роками відбулися зміни зі зростанням питомої частки альтернативних тютюнових продуктів, серед яких кальян посідає друге місце. Споживачі сприймають кальян як вид соціальної активності та спосіб цікавого проведення часу й недооцінюють його шкоду для здоров’я та здатність викликати залежність. А суспільство загалом толерантніше ставиться до використання альтернативних тютюнових продуктів, аніж традиційних цигарок, у тому числі молоддю. На сьогодні є численні дані щодо зв’язку паління кальяну з розвитком артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та смертністю від цих причин. Метою огляду є оцінка факторів, які сприяють поширенню використання кальяну, його ефектів на серцево-судинну систему та можливостей припинення палінняWaterpipe smoking is a relatively new, but important problem for health care due to dramatically increasing rate of its use worldwide and in Ukraine. Despite tobacco smoking is still remaining the main modifiable risk factor of cardiovascular diseases, there are changes in its structure with increasing role of alternative tobacco products. Waterpipe smoking is the second most common form of them. Waterpipe users regard waterpipe as a type of social activity and possibility of challenging pastime but underestimate its adverse health effects and addictive capacity. And society is more tolerant to alternative tobacco products than to traditional cigarettes even used by youth. There are scientific data about association of waterpipe smoking with arterial hypertension, coronary heart disease, myocardial infarction, heart failure and mortality related to these diseases. The aim of this review is to assess factors associated with the spread of waterpipe use, its adverse cardiovascular effects and options for smoking cessation
Знайти схожі

10.

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Лизогуб В. Г.
Назва : Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 5. - С. 26-36 (Шифр АУ38/2020/5)
MeSH-головна: КУРЕНИЕ -- SMOKING
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Анотація: Паління кальяну є відносно новою, але актуальною проблемою медицини, оскільки в Україні, як і в усьому світі, відзначається катастрофічне зростання його вживання. У структурі тютюнопаління, що залишається основним модифікованим фактором серцево-судинного ризику, останніми роками відбулися зміни зі зростанням питомої частки альтернативних тютюнових продуктів, серед яких кальян посідає друге місце. Споживачі сприймають кальян як вид соціальної активності та спосіб цікавого проведення часу й недооцінюють його шкоду для здоров’я та здатність викликати залежність. А суспільство загалом толерантніше ставиться до використання альтернативних тютюнових продуктів, аніж традиційних цигарок, у тому числі молоддю. На сьогодні є численні дані щодо зв’язку паління кальяну з розвитком артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та смертністю від цих причин. Метою огляду є оцінка факторів, які сприяють поширенню використання кальяну, його ефектів на серцево-судинну систему та можливостей припинення паління
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Крушинська Н. А., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Пономарева Г. В.
Назва : Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 2. - С. 44-54 (Шифр АУ38/2021/14/2)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
Анотація: Синдром обструктивного апное сну (СОАС), особливо тяжкого ступеня, пов’язаний із фатальними та нефатальними серцево-судинними подіями. СОАС та артеріальна гіпертензія (АГ) мають достовірні взаємозв’язки, і дана супутня патологія є дуже поширеною та пов’язана зі збільшеним ризиком серцево-судинних захворювань. Однією з причин є підвищена жорсткість артерій. Неінвазивним показником жорсткості артерій є швидкість поширення пульсової хвилі в аорті, що рекомендована сучасними настановами для оцінки серцево-судинного ризику. Метою дослідження було оцінити зміни жорсткості артерій у пацієнтів з АГ та СОАС та можливості її корекції при лікуванні постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР-терапія). Матеріали та методи. У дослідження були включені 185 пацієнтів із легкою та середньою АГ (49,8 ± 0,8 року), які були розподілені на групи: 1-ша — пацієнти, у яких був СОАС (n = 148), 2-га — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 37). Вони пройшли клінічне та спеціальне обстеження: сомнологічне дослідження за допомогою двоканального портативного монітора, оцінку денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, вимірювання офісного артеріального тиску та добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі. За 10 місяців подальшого дослідження були включені 105 пацієнтів, які були розподілені на 4 підгрупи: А — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС на СРАР-терапії (n = 23), В — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС без СРАР-терапії (n = 29), С — пацієнти з легким ступенем СОАС (n = 29), D — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 24). Усі пацієнти отримували подібну антигіпертензивну терапію відповідно до Рекомендацій ESC/ESC 2013 року. Результати. У пацієнтів з АГ та СОАС (середній індекс апное/гіпопное — 38,10 ± 2,51 події/год) порівняно з пацієнтами без СОАС (середній рівень AГI — 3,02 ± 0,25 події/год) був значно вищий індекс маси тіла (35,20 ± 0,57 проти 30,60 ± 0,79 кг/м2, Р 0,001), а також рівень глюкози в крові (107,2 ± 2,2 проти 98,0 ± 2,5 мг/дл, Р
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Аналіз поширеності синдрому обструктивного апное, сну у хворих із резистентною артеріальною гіпертензією
Паралельн. назви :Analysis of the occurrence of the obstructive sleep apnea syndrome in patients with resistant arterial hypertension
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 47-55 (Шифр УУ11/2016/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: Мета - проаналізувати поширеність синдрому обструктивного апное сну (СОАС) і стан пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з резистентною артеріальною гіпертензією (АГ). У дослідження залучено 149 осіб (112 (75,2 %) чоловіків та 37 (24,8 %) жінок) віком у середньому (53,12±2,43) року з рівнем артеріального тиску (AT) у середньому (150,17±5,77)/(94,43±3,60) мм рт. ст. У 90 пацієнтів діагностовано резистентну АГ; у 59 хворих, які приймали 1-3 препарати, АГ була визнана як медикаментозно контрольована. СОАС діагностували у разі значення індексу апное та гіпопное 5 подій за 1 год, АГ визначали як резистентну при AT 140 та/або 90 мм рт. ст. при прийомі трьох антигіпертензивних препаратів в оптимальних дозах, один з яких діуретик. У хворих із резистентною АГ виявлено на 22,8 % достовірно більшу поширеність СОАС порівняно з хворими з медикаментозно контрольованою АГ із переважанням СОАС середнього та тяжкого ступенів (відповідно 24,4 та 37,8 %). Хворі з резистентною АГ мають на 20,3 мм рт. ст. вищий центральний аортальний тиск (Р0,0001), на 13,9 % вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (Р0,05), на 1,95 м/с вищу швидкість поширення пульсової хвилі артеріями еластичного типу та на 1,08 м/с вищу швидкість поширення пульсової хвилі артеріями м’язового типу порівняно з хворими з контрольованою АГ, що свідчить про підвищення жорсткості артерій
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Оцінка порушень пружно-еластичних властивостей артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну
Паралельн. назви :Changes of arterial compliance and stiffness in patients with arterial hypertension and obstructive sleep apnea syndrome
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 6. - С. 53-58 (Шифр УУ11/2015/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СНА СТАДИИ -- SLEEP STAGES
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Крушинська Н. А., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Погорецький Ю. Н.
Назва : Можливості діагностики синдрому обструктивного апное сну за допомогою портативних моніторів
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 1. - С. 31-35 (Шифр АУ38/2015/1)
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М., Граніч В. М.
Назва : Випадок реноваскулярної артеріальної гіпертензії, зумовленої фібром’язовою дисплазією ниркових артерій
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2014. - № 3. - С. 12-18 (Шифр АУ38/2014/3)
MeSH-головна: ПОЧЕЧНАЯ АРТЕРИЯ -- RENAL ARTERY
ГИПЕРТЕНЗИЯ РЕНОВАСКУЛЯРНАЯ -- HYPERTENSION, RENOVASCULAR
ФИБРОМЫШЕЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- FIBROMUSCULAR DYSPLASIA
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Динаміка стану пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 1. - С. 37-44 (Шифр АУ38/2016/1)
MeSH-головна: АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крушинська Н. А.
Назва : Оцінка порушень пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 105-106 (Шифр АУ38/2015/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИИ -- ARTERIES
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2021р. т.14,N 2
Цікаві статті :
Трипілка С. А. Ураження ендокарда як дебют системного червоного вовчака, власне спостереження й огляд літератури/ С. А. Трипілка, Є. Д. Єгудіна (стр.8-14)
Сіренко Ю. М. Роль діуретиків у лікуванні АГ: фокус на хлорталідон (лекція)/ Ю. М. Сіренко (стр.15-32)
Сіренко Ю. М. Субаналіз дослідження ОЗІРКА: ефективність препарату Озалекс (розувастатин) у пацієнтів із цукровим діабетом/ Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас, С. М. Кушнір (від імені дослідників ОЗІРКА) (стр.35-43)
Сіренко Ю. М. Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.44-54)
Jones D. V. Лікування гіпертензії 1-ї стадії у дорослих з низьким 10-річним ризиком серцево-судинних захворювань: заповнення прогалин у рекомендаціях. Наукове твердження Американської асоціації серця/ D. V. Jones [et al.] (стр.57-66)
Сіренко Ю. М. Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування - 2020. Стандарти надання медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.67-82)
Взаємозв’язок споживання риби з ризиком серцево-судинних захворювань та смерті в осіб із серцево-судинними захворюваннями або без них у 58 країнах світу (стр.83)
Дапагліфлозин знижує середньодобовий центральний АТ та швидкість поширення пульсової хвилі в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (стр.83-84)
Ефективність антигіпертензивної терапії та високоінтенсивних інтервальних тренувань в осіб з АГ і метаболічним синдромом (стр.84)
Атртеріальна гіпертензія та морфологічні порушення камер серця (стр.84-85)
Статини у пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту - що можна очікувати? (стр.85)
Вірусні інфекції та статини: вплив на виживання (стр.85)
Спільна оплата препаратів та прихильність до статинів (стр.86)
Різний вплив артеріального тиску на появу фібриляції передсердь у жінок у пре- та постменопаузальному періоді (стр.86)
Чи викликають β-блокатори депресію? (стр.86-87)
Ризик прогресування до цукрового діабету у людей похилого віку із переддіабетом (стр.87-88)
Вплив інтенсивного контролю артеріального тиску на жорсткість аорти в дослідженні SPRINT-HEART (стр.88)
Поздовжні зміни вхідного імпедансу, швидкості імпульсної хвилі та відбиття хвилі в популяції осіб середнього віку (стр.8)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2015р.,N 3
Цікаві статті :
Радченко А. Д. Что такое рациональная комбинированная антигипертензивная терапия: ингибитор АПФ + диуретик или + антагонист кальция?/ А. Д. Радченко (стр.13-29)
Доценко Н. Я. Сложности и частые ошибки при ведении пациентов с артериальной гипертензией/ Н. Я. Доценко [и др.] (стр.30-34)
Рековець О. Л. Зокардіс у лікуванні хворого на артеріальну гіпертензію: на які переваги може очікувати лікар?/ О. Л. Рековець (стр.35-39)
Нетяженко В. З. Цитопротекція міокарда в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця/ В. З. Нетяженко, Н. В. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська (стр.40-50)
Мітченко О. І. Взаємозв’язок між лептинорезистентністю та серцево-судинним ризиком у хворих із гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом/ О. І. Мітченко [и др.] (стр.51-58)
Тащук В. К. Нейрогуморальний вплив артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок на гострий інфаркт міокарда: патогенетичні взаємодії ремоделювання серця з використанням антагоністів альдостерону/ В. К. Тащук [и др.] (стр.61-65)
Применение телмисартана при артериальной гипертензии и метаболическом синдроме (стр.67-77)
Сіренко Ю. М. Оцінка впливу моно та комбінованої антигіпертензивної терапії дигідропіридиновими та недигідропіридиновими антагоністами кальцію на пружноеластичні властивості артерій та центральний артеріальний тиск у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець (стр.78-98)
Науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні» 27–29 травня 2015 року, м. Львів (стр.99-103)
Гулага О. І. Нейрогуморальний вплив артеріальної гіпертензії на гострий інфаркт міокарда — патогенетичні взаємодії ремоделювання серця/ О. І. Гулага, О. М. Гінгуляк (стр.104)
Крушинська Н. А. Оцінка порушень пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну/ Н. А. Крушинська (стр.105-106)
Насоненко О. В. Особливості васкулярного ремоделювання та роль остеопонтину в прогресуванні артеріальної гіпертензії у хворих на хронічну хворобу нирок/ О. В. Насоненко (стр.106-107)
Притуляк О. М. Особливості відновного лікування хворих на артеріальну гіпертензію, які перенесли гострий коронарний синдром/ О. М. Притуляк (стр.107-108)
Торбас О. О. Фактори, що пов’язані із динамікою центрального артеріального тиску на фоні комбінованої 6-місячної антигіпертензивної терапії/ О. О. Торбас, Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко (стр.108-111)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-35

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)