Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Кузенко, Ю. Г.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-54

Назва журналу :Шпитальна хірургія -2005р.,N 3
Цікаві статті :
Тофан А. В. Стан ендоскопічної служби в Україні/ А. В. Тофан (стр.7-9)
Грубник В. В. Порівняльна оцінка ефективності ендоскопічних і лапароскопічних втручань в лікуванні хворих на жовчнокам’яну хворобу, ускладнену холедохолітіазом/ В. В. Грубник [и др.] (стр.10-17)
Ковальчук Л. Я. Сучасні питання хірургії перфоративних виразок шлунка/ Л. Я. Ковальчук, О. М. Кіт (стр.18-20)
Саєнко В. Ф. Діагностика, методика та тактика лікування хворих зі стравоходом Баррета/ В. Ф. Саєнко [и др.] (стр.21-23)
Павловський М. П. Вибір методу ендоскопічного внутрішнього дренування псевдокіст підшлункової залози/ М. П. Павловський, В. І. Коломійцев, О. І. Кушнірук (стр.24-29)
Бойко В. В. Рентгенендоваскулярна хірургія ушкоджень паренхіматозних органів черевної порожнини/ В. В. Бойко, Ю. В. Авдосьєв, В. П. Польовий (стр.30-32)
Возіанов О. Ф. Експресія протеїнів шляху регуляції клітинного циклу р14ARF-MDM2-p53-p21WAFI/Cip1 в клітинах перехідноклітинного раку сечового міхура за результатами імуногістохімічного дослідження та їх прогностична цінність/ О. Ф. Возіанов [и др.] (стр.33-39)
Нікішаєв В. І. Профілактика ранніх рецидивів кровотеч після ендоскопічного гемостазу на кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки/ В. І. Нікішаєв [и др.] (стр.40-42)
Мішалов В. Г. Міні-інвазивні втручання при лікуванні хворих з ускладненими формами гострого холециститу/ В. Г. Мішалов, С. М. Гойда, І. І. Теслюк (стр.43-46)
Іващук О. І. Особливості архітектоніки судин дванадцятипалої кишки у хворих літнього та старечого віку з гострокровоточивою дуоденальною виразкою/ О. І. Іващук, В. Ю. Бодяка (стр.47-51)
Дронов О. І. Ендовідеоскопічна діагностика і корекція непрохідності жовчовивідних шляхів/ О. І. Дронов [и др.] (стр.52-54)
Сирбу І. Ф. Шлунково-кишкові кровотечі у хворих з хірургічною патологією органів гепатобіліарної системи/ І. Ф. Сирбу [и др.] (стр.55-57)
Мельник В. М. Лікувальна тактика при ускладненнях з боку анастомозів після виконання оперативних втручань на товстій кишці/ В. М. Мельник (стр.58-61)
Рузібаєв Р. Ю. Мінеральна щільність кісткової тканини після органозберігаючих і органощадних операцій на шлунку та дванадцятипалій кишці з приводу виразкової хвороби у віддаленому періоді/ Р. Ю. Рузібаєв (стр.62-64)
Бурий О. М. Комбінований ендоскопічний спосіб відновлення прохідності стравоходу та кардіальної частини шлунка при злоякісних пухлинах/ О. М. Бурий [и др.] (стр.65-67)
Кривченя Д. Ю. Малоінвазивні методи лікування стенозів стравоходу у дітей/ Д. Ю. Кривченя [и др.] (стр.68-71)
Крилова О. О. Стан слизової оболонки кишок у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона та зміни його в результаті лікування із застосуванням автоцитокінів/ О. О. Крилова, І. Г. Аксьонов, В. Ф. Кошарний (стр.72-75)
Василюк В. В. Ендоскопічні і морфологічні зміни слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічний гастродуоденіт, виразкову хворобу/ В. В. Василюк [и др.] (стр.76-78)
Трофімов М. В. Клініко-морфологічні особливості перебігу синдрому Мнллорі-Вейса/ М. В. Трофімов [и др.] (стр.79-82)
Нікішаєв В. І. Клініко-експериментальне дослідження ефективності термічних методів ендоскопічного гемостазу/ В. І. Нікішаєв, В. В. Бойко, С. Г. Головін (стр.83-85)
Соловйов А. Є. Використання ендоскопічної техніки в діагностиці й лікуванні вродженого пілоростенозу у дітей/ А. Є. Соловйов, О. В. Спахі, А. Г. Запорожченко (стр.86-88)
Дзюбановський І. Я. Ендоскопічний гемостаз у хворих з післяопераційними гастродуоденальними кровотечами/ І. Я. Дзюбановський, І. І. Басистюк (стр.89-91)
Вернигора І. П. обгрунтування позаосередкового остеосинтезу у поєднанні з кістковою автопластикою на етапах хірургічної реабілітації інвалідів із травматичним остеомієлітом гомілки/ І. П. Вернигора, Й. М. Костюкевич, Б. П. Контуш (стр.92-95)
Цимбалюк В. І. Реакція біогенних амінів та їх метаболітів у корі головного мозку щурів на тяжку черепно-мозкову травму та трансплантацію фетальної нервової системи/ В. І. Цимбалюк, І. Г. Васильєва, К. С. Парій (стр.96-100)
Кебкало А. Б. Зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у морських свинок з моделлю панкреонекрозу/ А. Б. Кебкало (стр.101-103)
Верховський В. В. Особливості метаболізму 90SR в організмі кролів/ В. В. Верховський, В. М. Борщівський (стр.104-107)
Грубник В. В. Дванадцятирічний досвід ендоскопічних і черезшкірних втручань при обструкції жовчних шляхів: найближчі і віддалені результати/ В. В. Грубник, Д. У. Герасимов, А. І. Ткаченко (стр.108-111)
Беспалова О. В. Труднощі й ускладнення транспапілярних ендоскопічних втручань/ О. В. Беспалова [и др.] (стр.112-114)
Дзвонковський Т. М. Особливості ендоскопічних дренуючих операцій при лікуванні холедохолітіазу/ Т. М. Дзвонковський, О. В. Ціхонь, О. Л. Ткачук (стр.115-116)
Авраменко А. О. До питання про виникнення жовтого окрасу фібрину, який прикриває виразку при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки/ А. О. Авраменко [и др.] (стр.117-119)
Польова С. П. Діагностична лапароскопія в комплексному обстеженні пацієнток, хворих на туберкульоз геніталій/ С. П. Польова (стр.120-121)
Милиця М. М. Клініко-ендоскопічні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби до і після проведення монотерапії інгібіторами протонної помпи/ М. М. Милиця [и др.] (стр.122-123)
Передерій В. Г. Перший досвід використання капсульної відеоендоскопії в Україні/ В. Г. Передерій, Ю. Г. Кузенко, В. В. Чернявський (стр.124-126)
Свиридюк В. З. Використання комп’ютерних технологій підвищення інформативності цифрових зображень в ендоскопії/ В. З. Свиридюк [и др.] (стр.127-129)
Капшитар О. В. Показання до діагностичних лапароскопічних втручань у невідкладній хірургії живота/ О. В. Капшитар (стр.130-132)
Салюта М. Ю. Мікрохірургія пошкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок. Організаційно-методичні аспекти/ М. Ю. Салюта [и др.] (стр.133-135)
Новохатній П. В. Малоінвазивні втручання в лікуванні гострого панкреатиту/ П. В. Новохатній (стр.136-138)
Врублевська О. О. Ендоскопія в діагностиці гастроезофагеальної рефлюксної хвороби/ О. О. Врублевська [и др.] (стр.139-140)
Кіркілевський С. І. Стентування при ускладнених захворюваннях стравоходу/ С. І. Кіркілевський [и др.] (стр.141-143)
Домарацький В. А. Застосування ендоскопічного дослідження у новонароджених та дітей першого року життя/ В. А. Домарацький, Ю. І. Антощук (стр.144-145)
Демчук Є. С. Рефлюкс-езофагітні зміни з позиції лікаря ендоскопіста/ Є. С. Демчук [и др.] (стр.147-148)
Захараш М. П. Хромоендоскопія шлунка з пофарбуванням гематоксиліном/ М. П. Захараш [и др.] (стр.148)
Рижій Л. М. Ендоскопічна класифікація деформацій ампули дванадцятипалої кишки при пептичних виразках/ Л. М. Рижій (стр.149-150)
Мокрик Ю. М. Ендоскопічна діагностика та лікування ангіодисплазій як причин шлунково-кишкових кровотеч/ Ю. М. Мокрик [и др.] (стр.151-154)
Захараш М. П. Виявлення плоскоклітинного раку стравоходу в групі курців: попередні результати проспективного дослідження/ М. П. Захараш [и др.] (стр.155)
Демчук Є. С. Клініко-ендоскопічне розпізнавання синдрому дисфагії/ Є. С. Демчук [и др.] (стр.156)
Захараш М. П. Кореляція між даними хромоендоскопії шлунка з пофарбуванням гематоксиліном та експресією антигену клітинної проліферації (pcna)/ М. П. Захараш, А. В. Федосєєва, С. В. Музика (стр.157)
Демчук Є. С. Ендоскопічні зміни слизової верхнього відділу травного тракту при герпесвірусній інфекції/ Є. С. Демчук [и др.] (стр.158)
Захараш М. П. Празьки критерії та гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (герх)/ М. П. Захараш, С. В. Музика (стр.159)
Домарацький В. А. Застосування ендоскопічного дослідження у новонароджених та дітей першого року життя/ В. А. Домарацький, Ю. І. Антощук (стр.160-161)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Передерий В. Г., Ткач С. М., Кузенко Ю. Г., Швец О. В., Губская Е. Ю., Местулова М. В.
Назва : Хронический гастрит как предрак желудка: распространенность, возможности диагностики и лечения
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 2. - С. 11-15 (Шифр СУ10/2005/2)
Предметні рубрики: Гастрит-- осл-- тер
Предраковые состояния-- диагн-- этиол
Желудка новообразования-- диагн
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Дорофеев А. Э., Кузенко Ю. Г.
Назва : Эффективность трансплантации фекальной микробиоты при заболеваниях, не связанных с рецидивирующей инфекцией Сloctridium difficile
Паралельн. назви :Effectiveness of fecal microbiota transplantation in diseases, not associated with ecurrent infection of Clostridium difficile
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 6. - С. 75-81 (Шифр СУ10/2019/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA
ЭКСКРЕМЕНТЫ -- FECES
Анотація: Одним из эффективных методов модификации измененной кишечной микробиоты и лечения некоторых гастроинтестинальных заболеваний является трансплантация фекальной микробиоты (ТФМ). В настоящее время единственным официально утвержденным показанием для проведения ТФМ является рецидивирующая инфекция Clostridium difficile. Изучают также эффективность ТФМ для лечения гастроинтестинальной и негастроинтестинальной патологии, не связанной с рецидивирующей инфекцией Clostridium difficile. В обзоре литературы представлены данные о результатах применения ТФМ при воспалительных заболеваниях кишечника, запорах, синдроме раздраженной кишки, антибиотикоассоциированной диарее, печеночной энцефалопатии, а также таких негастроэнтерологических заболеваниях как псориаз, рассеянный склероз, аутизм, болезнь Паркинсона, метаболический синдром. Освещен собственный опыт авторов относительно проведения ТФМ у 12 больных неспецифическим язвенным колитом, 6 пациентов с болезнью Крона, 15 больных с постинфекционным синдромом раздраженной кишки, 5 пациентов с антибиотикоассоциированной диареей, 4 больных с метаболическим синдромом. Наиболее эффективным проведение ТФМ по нашим данным было у пациентов с антибиотикоассоциированной диареей, неспецифическим язвенным колитом и составляло 80,0 % и 66,7 % соответственно. У пациентов с синдромом раздраженного кишечника ТФМ была эффективной почти у каждого второго пациента, а при постинфекционном синдроме раздраженного кишечника эффективность ТФМ достигала 70,0 %. При болезни Крона эффект ТФМ наблюдался лишь у каждого третьего больного. Основываясь на обзоре литературы и собственных данных, авторы пришли к выводу о потенциальной эффективности и целесообразности проведения ТФМ при неспецифическом язвенном колите, синдроме раздраженной кишки, антибиотикоассоциированной диарее, печеночной энцефалопатии, аутизме и метаболическом синдроме. В отношении болезни Крона, псориаза, рассеянного склероза и болезни Паркинсона исследования продолжаютсяThe fecal microbiota transplantation (FMT) is one of the effective methods for modifying the altered intestinal microbiota and treating some gastrointestinal diseases. At present, the only officially approved indication for FMT is recurrent Clostridium difficile infection. However, the FMT efficacy is currently being studied in the treatment of other gastrointestinal and non‑gastrointestinal pathologies unrelated to recurrent infection of Clostridium difficile. This literature review presents current data on the results of FMT use at inflammatory bowel disease, constipation, irritable bowel syndrome, antibiotic‑associated diarrhea, hepatic encephalopathy, and non‑gastroenterological disease, such as psoriasis, multiple sclerosis and Parkinson’s disease, autism and metabolic syndrome. In addition, the authors briefly presented their own experience of FMT in 12 patients with ulcerative colitis, 6 patients with Crohn’s disease, 15 patients with postinfectious IBS, 5 patients with antibiotic‑associated diarrhea, and 4 patients with metabolic syndrome. The obtained results showed that the FMT was mostly effective in patients with antibiotic‑associated diarrhea and non‑specific ulcerative colitis, with 80.0 and 66.7 % efficacy, respectively. Among patients with the IBS, the FMT was effective in almost every second patient, and at the postinfectious IBS the FMT efficacy achieved 70.0 %. At Crohn’s disease, the FMT was effective in every third patient only. Based on the review of the literature and own data, the authors concluded the potential efficacy and feasibility of FMT conduction at the non‑specific ulcerative colitis, irritable bowel syndrome, antibiotic‑associated diarrhea, hepatic encephalopathy, autism, and metabolic syndrome. Studies on Crohn’s disease, psoriasis, multiple sclerosis and Parkinson’s disease are ongoing
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Дорофеев А. Э., Кузенко Ю. Г.
Назва : Эффективность и безопасность фекальной трансплантации у больных с постинфекционным синдромом раздраженной кишки
Паралельн. назви :Effectiveness and safety of fecal microbiota transplantation in patients with postinfectious irritable bowel syndrome
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 5. - С. 28-37 (Шифр СУ10/2020/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
ЭКСКРЕМЕНТЫ -- FECES
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): бактериотерапия
Анотація: Цель — изучить клиническую и микробиологическую эффективность и безопасность трансплантации фекальной микробиоты (ТФМ) у больных с постинфекционным синдромом раздраженной кишки (ПИ‑СРК)Однократное проведение ТФМ больным с ПИ‑СРК существенно влияет на кишечную микробиоту, уменьшая частоту и выраженность дисбиотических нарушений, а также сопровождается статистически значимым клиническим улучшением у большинства больных, сопоставимым с эффективностью фармакотерапии, которое сохраняется до 3 мес наблюденияObjective — to study the clinical and microbiological efficacy, as well as the safety of fecal microbiota transplantation (FMT) in patients with postinfectious irritable bowel syndrome (PI IBS)A single FMT for patients with PI IBS had considerable effects on the intestinal microbiota, reducing the frequency and severity of dysbiotic disorders. Moreover, it was accompanied with the significant clinical improvement in most patients, which is comparable to the effectiveness of pharmacotherapy and was preserved for up to 3 months of observation
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Дорофеев А. Э., Кузенко Ю. Г.
Назва : Эффективность и безопасность трансплантации фекальной микробиоты у больных с легким/среднетяжелым неспецифическим язвенным колитом
Паралельн. назви :Efficacy and safety of fecal microbiota transplantation in patients with mild-to-moderate non-specific ulcerative colitis
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 4. - С. 5-12 (Шифр СУ10/2020/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION
ЭКСКРЕМЕНТЫ -- FECES
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): бактериотерапия
Анотація: У части пациентов с легким/среднетяжелым НЯК даже однократно проведенная ТФМ является хорошо переносимым и безопасным методом лечения, способствующим повышению эффективности базисной терапии через 4 и 8 нед, а также статистически значимому улучшению состояния КМ уже через 4 нед после ее проведенияIn a certain part of patients with mild-to-moderate NUC, even once performed FMT is a well-tolerated and safe treatment method that promoted the increase of basic therapy effectiveness after 4 and 8 weeks, as well as significantly improved the condition of IM already 4 weeks after its implementation
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Дорофєєв А. Е., Кузенко Ю. Г.
Назва : Частота надмірного бактеріального росту та ефективність його лікування при синдромі подразненого кишечника
Паралельн. назви :The frequency of excessive bacterial growth and the effectiveness of its treatment in patients with irritable bowel syndrome
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 21-27 (Шифр СУ10/2021/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Рифаксимин-- прием-- тер прим
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Мета — вивчити частоту синдрому надмірного бактеріального росту (СНБР) та встановити вплив його ерадикації на клінічний перебіг різних субтипів синдрому подразненого кишечника (СПК)Результати проведеного дослідження свідчать про те, що СНБР часто наявний у хворих на СПК, а його усунення супроводжується підвищенням як клінічного, так і протирецидивного ефекту. Рифаксимін є ефективним засобом для ерадиції СНБР, причому збільшення його дози (з 1200 до 1600 мг/ добу) корелює із підвищенням клінічної та антибактеріальної ефективності. Клінічне поліпшення та зниження частоти рецидивів після ерадикації СНБР свідчать про те, що останній може відігравати патогенетичну роль при СПКObjective — to study the frequency of the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO) and to establish the effects of its eradication on the clinical course of various subtypes of the irritable bowel syndrome (IBS)The results of the study indicate that SIBO is very often present in patients with IBS, and its elimination is accompanied by an increase in both clinical and anti‑relapse effects. Rifaximin is an effective agent for the eradication of SIBO, and increase of its dosage (from 1200 mg/day to 1600 mg/day) correlates with some increase in clinical and antibacterial efficacy. Clinical improvement and reduction of recurrence rates after eradication of SIBO suggests that the latter may play a pathogenetic role in IBS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г., Марусанич Б. Н.
Назва : Цитохром Р450 и метаболизм ингибиторов протонной помпы
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 1. - С. 50-55 (Шифр СУ10/2006/1)
Предметні рубрики: Протонный насос-- метаб
Двенадцатиперстной кишки язва-- лек тер
Цитохром Р-450-- метаб
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Дорофеев А. Э., Кузенко Ю. Г.
Назва : Функциональные кишечные симптомы у больных с воспалительными заболеваниями кишки: рекомендации Американской ассоциации гастроэнтерологов (2019)
Паралельн. назви :Functional intestinal symptoms in patients with inflammatory bowel disease: recommendations of the American Gastroenterological Association (2019)
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 4. - С. 36-44 (Шифр СУ10/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE
Анотація: Рассмотрены последние рекомендации Американской гастроэнтерологической ассоциации по ведению больных с наличием функциональной кишечной симптоматики. Отмечено, что распространенность синдрома раздраженной кишки у больных с воспалительными заболеваниями кишечника в среднем достигает 39 %. Его чаще отмечают при болезни Крона, чем при неспецифическом язвенном колите. В качестве чувствительного маркера, позволяющего дифференцировать функциональные и воспалительные изменения в кишке, следует рассматривать уровень фекального кальпротектина. Мониторируют содержание фекального кальпротектина 1 раз в 3 — 6 мес. При выявлении повышения его уровня можно прогнозировать риск обострения воспалительного заболевания кишечника. Если при наличии соответствующей симптоматики уровень фекального кальпротектина повышен или пограничный, то обязательно проводят колоноскопию с биопсией и гистологическим исследованием. При подозрении на фибростенозирующую форму болезни Крона или наличие свищей выполняют компьютерную энтероколографию. Из патофизиологических механизмов, потенциально способных влиять на персистенцию функциональных кишечных симптомов у больных с воспалительными заболеваниями кишечника, рассмотрены воспалительно-ассоциированные отклонения со стороны оси «желудочно-кишечный тракт — центральная нервная система», механизмы, неспецифически связанные с воспалительными заболеваниями кишечника, изменения структуры и функции желудочно-кишечного тракта вследствие воспалительных заболеваний кишечника, такие как мальабсорбция желчных кислот, синдром избыточного бактериального роста, экзокринная недостаточность поджелудочной железы, мальабсорбция углеводов и другие. Сделан вывод, что при сочетании функциональных кишечных симптомов и воспалительных заболеваний кишечника потенциально полезны рестриктивные диеты, психотерапия, спазмолитики, антидепрессанты, антибиотики (рифаксимин) и пробиотики. Необходимо провести дополнительные рандомизированные контролированные исследования по этому вопросу с целью создания более персонифицированного подхода к ведению больных с упомянутой патологией, а также изучение новых методов лечения, таких как трансплантация фекальной микробиотыThe paper presents overview of the latest recommendations of the American Gastroenterological Association on the management of patients with functional intestinal symptoms (FIS). It was noted that the prevalence of irritable bowel syndrome (IBS) in patients with inflammatory bowel disease (IBD) amounts up to 39 % at average and more often observed at Crohn’s disease (CD) than at ulcerative colitis. The level of fecal calprotectin should be considered as a sensitive marker, allowing differential diagnosis between functional and inflammatory changes in intestine. The monitoring of fecal calprotectin is performed once every 3 — 6 months. In case of its increase, one can predict the risk of IBD exacerbation. In cases of appropriate symptoms, and if the fecal calprotectin level is elevated or borderline, a colonoscopy with a biopsy and histological examination is mandatory. At suspicious fibrostenosing CD form or if fistula is present, CT enterocolography is performed. Among the pathophysiological mechanisms that are potentially capable to affect the persistence of FIS in patients with IBD, inflammatory-associated deviations from the axis «central nervous system -gastrointestinal tract» are considered, mechanisms non-specifically associated with IBD, changes in the structure and function of the digestive tract due to IBD, such as malabsorption of bile acids, syndrome of intestinal bacterial overgrowth, exocrine pancreatic insufficiency, carbohydrate malabsorption and others. In the treatment of FIS and IBD, both non-drug (diet, psychotherapy) and drug-based symptom-based treatment methods can be used with account of the pathophysiological mechanisms. It has been concluded that at FIS and IBD combination, the restrictive diets, psychotherapy, antispasmodics and antidepressants, antibiotics (rifaximin) and probiotics are potentially useful. The additional randomized controlled trials are needed to work out more personalized approach to the management of patients with this pathology, as well as the study of new methods of treatment, such as fecal microbial transplantation
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г.
Назва : Сравнительная эффективность различных видов противорецидивного лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 5. - С. 45-49 (Шифр СУ10/2006/5)
Предметні рубрики: Желудочно-пищеводный рефлюкс-- лек тер-- осл-- проф
Протонный насос-- тер прим
Эзомепразол-- тер прим
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г.
Назва : Современные подходы к диагностике, классификации, лечению и профилактике пищевода Барретта
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 1. - С. 75-80 (Шифр СУ10/2006/1)
Предметні рубрики: Баррета пищевод-- диагн-- лек тер-- проф
Протонный насос-- тер прим
Рабепразол-- тер прим
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г.
Назва : Современные подходы к диагностике и лечению гастроэзофагеальной рефлюксной болезни в практике семейного врача
Місце публікування : Сімейна медицина: Наук.-практ. журн./ Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Укр. асоц. сімейної медицини. - Київ, 2006. - № 2. - С. 16-19. (Шифр СУ21/2006/2)
Предметні рубрики: Желудочно-пищеводный рефлюкс-- диагн-- лек тер-- эпид
Рабепразол
Врачи семейные
Семейная практика
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г.
Назва : Современные взгляды на разные фенотипы гастроэзофагеальной рефлюксной болезни
Паралельн. назви :Modern views on the various phenotypes of gastroesophageal reflux disease
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 3. - С. 82-90 (Шифр СУ10/2020/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
БАРРЕТА ПИЩЕВОД -- BARRETT ESOPHAGUS
ЭЗОФАГИТ -- ESOPHAGITIS
ИЗЖОГА -- HEARTBURN
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS
Анотація: Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь является одним из наиболее распространенных гастроэнтерологических заболеваний. Долгое время гастроэзофагеальную рефлюксную болезнь рассматривали как континуум разных патологических состояний, основанных на степени дисфункции нижнего пищеводного сфинктера, — от неэрозивной гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и рефлюкс‑эзофагитов до пищевода Барретта и аденокарциномы пищевода. В настоящее время взгляды на патофизиологию гастроэзофагеальной рефлюксной болезни существенно изменились. Считается, что разные презентации гастроэзофагеальной рефлюксной болезни представляют собой ее отдельные фенотипы с уникальными предрасполагающими кофакторами и патофизиологией вне указанной парадигмы. К фенотипам гастроэзофагеальной рефлюксной болезни относят неэрозивную гастроэзофагеальную рефлюксную болезнь, рефлюксную пищеводную гиперсенситивность, функциональную изжогу, рефлюкс‑эзофагиты низкой и высокой степени, пищевод Барретта, регургитационно‑доминантную гастроэзофагеальную рефлюксную болезнь, экстраэзофагеальную гастроэзофагеальную рефлюксную болезнь и рефлюксный синдром боли в груди. В связи с тем, что не все фенотипы гастроэзофагеальной рефлюксной болезни одинаковы, клиническое ведение больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью следует проводить дифференцированно в зависимости от уникальных патофизиологических особенностей каждого фенотипа. Пришло время применить персонифицированный подход к ведению больных с разными фенотипами гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, что в будущем позволит улучшить результаты лечения этой неоднородной и чрезвычайно распространенной патологииGastroesophageal reflux disease (GERD) is one of the most common gastroenterological diseases. For a long time, GERD was considered as a continuum of various pathological conditions based on the degree of dysfunction of the lower esophageal sphincter, from non‑erosive GERD (NERD) and reflux esophagitis to Barrett’s esophagus and esophageal adenocarcinoma. Currently, the views on the GERD pathophysiology have significantly changed. To date, it is believed that various presentations of GERD represent its individual phenotypes with unique predisposing cofactors and pathophysiology outside this paradigm. Different GERD phenotypes include NERD, reflux esophageal hypersensitivity, functional heartburn, low and high degree reflux esophagitis, Barrett’s esophagus, regurgitation‑dominant GERD, extra‑esophageal GERD, and reflux chest pain syndrome. Due to the fact that not all GERD phenotypes are the same, clinical management of GERD patients should be carried out differentially, depending on the unique pathophysiological features of each phenotype. The time has come to apply a personalized approach to the management of patients with various GERD phenotypes, which will undoubtedly improve the results of treatment of this heterogeneous and extremely widespread pathology in the future
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Пучков К. С., Кузенко Ю. Г.
Назва : Современные взгляды на патогенез фиброза печени и возможности его терапии
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 5. - С. 131-140 (Шифр СУ10/2013/5)
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г.
Назва : Современные взгляды на особенности клинических проявлений, диагностику и лечение неэрозивной гастроэзофагеальной рефлюксной болезни
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 4. - С. 72-76 (Шифр СУ10/2006/4)
Предметні рубрики: Желудочно-пищеводный рефлюкс-- диагн-- лек тер
Протонный насос-- тер прим
Эзомепразол-- тер прим
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г.
Назва : Рефрактерная гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: современные подходы к лечению
Місце публікування : Ліки України. - 2010. - № 5. - С. 27-28 (Шифр ЛУ4/2010/5)
Предметні рубрики: Желудочно-пищеводный рефлюкс-- лек тер
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г.
Назва : Подходы к диагностике и лечению рефрактерной гастроэзофагеальной рефлюксной болезни
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2007. - № 5. - С. 65-70 (Шифр СУ10/2007/5)
Предметні рубрики: Желудочно-пищеводный рефлюкс-- диагн-- лек тер
Противоязвенные средства
Омепразол (Нексикум)
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Дорофєєв А. Е., Кузенко Ю. Г.
Назва : Модифікація кишкової мікробіоти як метод лікування синдрому подразненого кишечника (огляд літератури та власні дані)
Паралельн. назви :Modification of gut microbiota as a method of treatment of irritable bowel syndrome (literature review and own data)
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 38-47 (Шифр СУ10/2021/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Рифаксимин-- прием-- тер прим
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
ОБЗОР -- REVIEW
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): бактериотерапия
Анотація: Останнім часом значною мірою розширилися знання щодо порушень кишкової мікробіоти (КМ) при різноманітній патології. Є достатньо даних про те, що різні порушення кишкової мікробіоти можуть відігравати патогенетичну роль при синдромі подразненого кишечника (СПК). У зв’язку з цим різні методи модифікації КМ нині розглядають як перспективну стратегію для лікування хворих на СПК. Як методи модифікації КМ вивчають застосування пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків, антибіотиків і трансплантації фекальної мікробіоти. Проведено багато клінічних випробувань, у яких досліджували терапевтичний вплив пробіотиків на загальні або специфічні симптоми СПК, але більшість цих досліджень були дуже неоднорідними. Хоча у деяких метааналізах чи систематичних оглядах показано, що пробіотики можуть бути корисні при лікуванні симптомів СПК, висновки в розглянутих дослідженнях відрізняються через недостатній обсяг вибірки, поганий дизайн дослідження і використання різних пробіотичних штамів. Нині відомий лише один селективний кишковий антибіотик з еубіотичними властивостями — рифаксимін, ефективність та безпечність якого доведено у великих рандомізованих дослідженнях. Представлено власний досвід застосування рифаксиміну при СПК, який підтверджує його ефективність. Також наведено власний досвід проведення трансплантації фекальної мікробіоти у хворих на СПК. Виявлено, що навіть одноразове її проведення істотно впливає на КМ, зменшуючи частоту і вираженість дисбіотичних порушень, а також супроводжується статистично значущим клінічним ефектом у більшості хворих, який зберігається упродовж 3 міс спостереженняRecently, our knowledge of gut microbiota (GM) disorders in various pathologies has significantly increased. In particular, to date, there is sufficient evidence that various disorders of GM may play a pathogenetic role in irritable bowel syndrome (IBS). Therefore, various methods of GM modification are now considered as a new promising strategy for the treatment of patients with IBS. The use of probiotics, prebiotics, synbiotics, antibiotics and fecal microbiota transplantation (FMT) are considered as methods of GM modification. Many clinical trials have been conducted to examine the therapeutic effect of probiotics on general or specific symptoms of IBS, but most of these studies have been very heterogeneous. Although some meta‑analyzes or systematic reviews show that probiotics may be useful in treating the symptoms of IBS, their findings in the studies differ due to insufficient sample size, poor study design, and the use of different probiotic strains. Currently, only one selective intestinal antibiotic with eubiotic properties is known — rifaximin, the effectiveness and safety of which have been proven in large randomized trials. The authors presented their own experience of rifaximin use at IBS that confirmed its efficiency. Own experience of the FMT conduction in patients with IBS is also presented. It has been revealed that even one‑time treatment significantly affected the GM by reducing the frequency and severity of dysbiotic disorders; it was accompanied by significant clinical effects in most patients that lasted up to 3 months of follow-up
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Пучков К. С., Кузенко Ю. Г.
Назва : Кишечная микробиота и печень: патофизиологические и клинические взаимоотношения
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 6. - С. 92-99 (Шифр СУ10/2013/6)
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Кузенко Ю. Г., Чернявский В. В.
Назва : Значение хромоэндоскопии для ранней диагностики пищевода Баррета
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2004. - № 6. - С. 4-7 (Шифр СУ10/2004/6)
Предметні рубрики: Баррета пищевод-- диагн
Эндоскопия органов пищеварения-- методы
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Пучков К. С., Кузенко Ю. Г.
Назва : Биологические эффекты оксидов азота в желудочно-кишечном тракте
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 4. - С. 118-128 (Шифр СУ10/2013/4)
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
Знайти схожі

1-20 21-40 41-54

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)