Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Купрієнко, Н. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2
1.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2021р. т.17,N 2
Цікаві статті :
Бондар М. В. СOVID-19: цитокіновий шторм й антицитокінова терапія/ М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, О. А. Лоскутов (стр.9-16)
Купрієнко Н. В. Можливості застосування декскетопрофену при больовому синдромі в онкологічних пацієнтів/ Н. В. Купрієнко (стр.17-24)
Заграничний Т. С. Клінічний перебіг та особливості лікування хворих на ішемічний інсульт, ускладнений розвитком гострого делірію/ Т. С. Заграничний, С. М. Недашківський, О. А. Галушко (стр.25-29)
Кучинська І. А. Синдром поліорганної недостатності в пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19)/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.30-38)
Пилипенко М. М. Інтраопераційне анестезіологічне забезпечення, післяопераційне знеболювання та післяопераційна профілактика нудоти і блювання в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)/ М. М. Пилипенко, М. В. Бондар (стр.39-44)
Онищук Л. Порушення серцевого ритму: коли потрібен антиаритмік та який саме?/ Л. Онищук (стр.45-46)
Мальцева Л. О. Вплив додаткової нейропротекції Гліатиліном на перебіг септичного процесу і вираженість енцефалопатії в структурі синдрому поліорганної недостатності/ Л. О. Мальцева [та ін.] (стр.49-56)
Овсієнко Т. В. Вплив малоопіоїдної анестезії на частоту виникнення післяопераційної нудоти та блювання при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках/ Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар, О. А. Лоскутов (стр.57-63)
Мітюрєв Д. С. Виявлення прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою/ Д. С. Мітюрєв (стр.64-69)
Лоскутов О. А. Использование экстракорпоральной мембранной оксигенации при реваскуляризации миокарда у пациентов с ишемической болезнью сердца на фоне кардиогенного шока/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.70-77)
Матолінець Н. В. Особливості інтенсивної терапії вагітних та породіль з тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19)/ Н. В. Матолінець [та ін.] (стр.78-86)
Болюк М. В. Особливості больового синдрому при інфаркті міокарда у хворих на цукровий діабет/ М. В. Болюк, О. А. Галушко (стр.87-93)
Сусак Я. М. Інфекція жовчновивідних шляхів при паліативному дренуванні у хворих з хілярною злоякісною жовтяницею/ Я. М. Сусак [та ін.] (стр.94-101)
Сиворакша О. О. Оцінка пошкодження міокарда під час стентування коронарних артерій за даними аналізу тонких змін електрокардіограми та варіабельності серцевого ритму/ О. О. Сиворакша [та ін.] (стр.102-109)
Лоскутов О. А. Роль зворотного зв’язку зі слухачами-анестезіологами в оцінці викладача/ О. А. Лоскутов, Ю. І. Марков, В. В. Краснов (стр.110-115)
Курділь Н. В. Аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами в Україні за результатами епідемічних, клінічних, судово-медичних і лабораторних досліджень (2015–2019 рр.)/ Н. В. Курділь (стр.116-121)
Asiah Salem Rugaan. Hypertonic Saline Irrigation of Ruptured Liver Hydatid Cyst: A Unique Case Report of Successful Treatment of Severe Iatrogenic Hypernatremia/ Salem Rugaan Asiah [et al.] (стр.122-126)
Жежер А. О. Місце епідуральної аналгезії з проколом твердої мозкової оболонки як сучасного методу знеболювання пологів/ А. О. Жежер, Є. М. Суліменко, О. А. Лоскутов (стр.127-130)
Лоскутов О. А. Тепловий інсульт при тяжких спортивних перевантаженнях: клінічний випадок/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.131-136)
Недашківський С. М. Ризики анестезіологічного забезпечення при лапароскопічних втручаннях на черевній порожнині/ С. М. Недашківський, О. А. Галушко, Д. О. Дзюба (стр.137-143)
Галушко О. А. Особливості інтенсивної терапії у хворих на діабетичний кетоацидоз у період пандемії COVID-19/ О. А. Галушко [та ін.] (стр.144-150)
Цікаві статті :
Знайти схожі


2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Купрієнко Н. В.
Назва : Можливості застосування декскетопрофену при больовому синдромі в онкологічних пацієнтів
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 17-24 (Шифр МУ104/2021/17/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Декскетопрофен
Дексалгін
MeSH-головна: БОЛИ -- PAIN
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
Анотація: Біль є важливою проблемою при веденні онкологічних хворих. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, основними засобами, що застосовуються при болі в онкологічних хворих, є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), слабкі і сильні опіоїди. Також застосовуються ад’юванти, що потенціюють аналгетичний ефект НПЗП і опіоїдів, коригують небажані реакції на них. Ефективність НПЗП в онкологічних пацієнтів обумовлена не тільки аналгетичним ефектом, але й впливом на процеси запалення в місцях формування й росту пухлини, а також у метастатичних вогнищах. Декскетопрофену трометамол (ДКПТ) — ефективний і безпечний НПЗП, що являє собою водорозчинну сіль правообертального стереоізомеру кетопрофену. Препарат має добру жиророзчинність і розчинність у воді. За рахунок цього ДКПТ може швидко всмоктуватися, створювати терапевтичні концентрації в плазмі крові, долати гематоенцефалічний бар’єр. Він має виражену й швидку аналгетичну дію при різних захворюваннях, що пов’язано як з центральними аналгетичними механізмами, так і з протизапальною дією в периферичних тканинах. Доведено ефективність ДКПТ при болях у кістках, пов’язаних з онкологічним процесом. Наявність розчину для внутрішньовенного введення й швидка дія при прийомі всередину дозволяють застосовувати препарат при проривному болі. Препарат значно посилює дію слабких і сильних опіоїдів при комбінованій терапії, що дає можливість використовувати опіоїдні аналгетики в менших дозах
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)