Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Кушнір, С. М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 80
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80  
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі
2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Знайти схожі
3.

Назва журналу :Участковый врач -2013р.,N 8
Цікаві статті :
О чем говорят цифры (стр.2-3)
Aqua vitae aut mortis? (стр.4-6)
У страха глаза велики (стр.7)
Губергриц Н. Б. Криптогенный гепатит: что кроется за этим диагнозом?/ Н. Б. Губергриц, Г. М. Лукашевич (стр.8-10)
В труде и отдыхе. Об эффективной борьбе с мышечной и суставной болью (стр.12-13)
Чабан О. С. В ночи, когда уснет тревога/ О. С. Чабан (стр.14-15)
Испанская баллада (стр.16-17)
Кушнір С. М. Оцінка пружно-еластичних властивостей артерій у хворих на гіпертонічну хворобу/ С. М. Кушнір (стр.18-21)
Благоухание для королевы (стр.22-23)
Куцевол О. В. Современные подходы к лечению язвенной болезни желудка/ О. В. Куцевол (стр.24-26)
Уж небо осенью дышало (стр.27)
Как умирают врачи (стр.28-31)
Клин клином (стр.32-33)
Радченко Е. М. Наука о выздоровлении и здоровье/ Е. М. Радченко (стр.36-37)
Нас водила молодость (стр.38-41)
Безумству храбрых поем мы песню (стр.42-45)
Пять жемчужин (стр.46)
Цікаві статті :
Знайти схожі
4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М., Шараєвський О. А., Поташов С. В., Кушнір С. М., Кудіна Ю. В., Граніч В. М., Рейко М. М.
Назва : Ураження мозку в пацієнтів з неускладненою тяжкою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 6. - С. 40-47 (Шифр УУ11/2007/6)
Предметні рубрики: Мозг головной-- поврежд
Гипертензия-- осл
Знайти схожі
5.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2009р.,N 1
Цікаві статті :
Пархоменко О. М. Показники негомогенності де- та реполяризації шлуночків серця як маркери ризику несприятливих віддалених наслідків інфаркту міокарда залежно від віку/ О. М. Пархоменко [и др.] (стр.7-15)
Целуйко В. Й. Гендерні особливості провідних факторів ризику, які визначають розвиток і перебіг інфаркту міокарда/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, С. О. Строкова (стр.16-19)
Погурельская Е. П. Состояние внутрисердечной гемодинамики и ее значение для эффективности аортокоронарного шунтирования при наблюдении в течение года/ Е. П. Погурельская, И. К. Следзевская, Л. Н. Бабий (стр.20-24)
Радченко Г. Д. Вплив тривалої комбінованої антигіпертензивної терапії на жорсткість артерій еластичного та м’язового типів у пацієнтів з тяжкою артеріальною гіпертензією/ Г. Д. Радченко [и др.] (стр.25-32)
Серкова В. К. Показатели суточного мониторирования артериального давления и их связь с ремоделированием экстракраниальных сосудов/ В. К. Серкова, Н. В. Кузьминова (стр.33-36)
Хомазюк І. М. Особливості змін показників добового моніторування електрокардіограми при екстрасистолічній аритмії в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою/ І. М. Хомазюк, Н. В. Курсіна (стр.37-41)
Зинченко Ю. В. Предикторы эффективной электрокардиостимуляционной кардиоверсии у больных с трепетанием предсердий/ Ю. В. Зинченко (стр.42-47)
Мітченко О. І. Лептин у хворих з метаболічним синдромом. II. Характеристики лептину та рецепторів до лептину залежно від проявів метаболічного синдрому/ О. І. Мітченко [и др.] (стр.48-53)
Зайцева В. И. Опыт клинического применения нимодипина у больных с эссенциальной гипертензией и поражением мозга/ В. И. Зайцева, О. В. Гулкевич, С. В. Поташев (стр.54-59)
Іжицька Н. В. Вплив карведилолу на клінічний перебіг алкогольного цирозу печінки у пацієнтів зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка/ Н. В. Іжицька (стр.60-63)
Талаева Т. В. Инсулинорезистентность: патогенетическая значимость и возможности фармакологической коррекции/ Т. В. Талаева, Л. Л. Вавилова, В. В. Братусь (стр.64-82)
Ватутин Н. Т. Роль дисперсии волны P электрокардиограммы в прогнозировании риска фибрилляции предсердий/ Н. Т. Ватутин, Н. В. Калинкина, А. Н. Шевелёк (стр.83-90)
Жаріков О. Й. Клінічна фармакологія та критерії ефективності фіксованої комбінації трандолаприл/верапаміл СР/ О. Й. Жаріков (стр.91-96)
Воронков Л. Г. Предупреждение декомпенсации кровообращения у больных с хронической сердечной недостаточностью/ Л. Г. Воронков (стр.97-101)
Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії (стр.102-110)
Цікаві статті :
Знайти схожі
6.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2007р.,N 6
Цікаві статті :
Беловол А. Н. Тактика ведения больных с артериальной гипертензией: взгляд сквозь призму кардиометаболического риска/ А. Н. Беловол (стр.8-12)
Коваленко В. Н. Диагностическая ценность электрокардиографии в фазовом пространстве для скрининга ишемической болезни сердца/ В. Н. Коваленко [и др.] (стр.13-19)
Шумаков А. В. Комплекс неинвазивных электрофизиологических маркеров риска кардиальной смерти у больных с острым инфарктом миокарда: результаты «case-matched control» анализа / А. В. Шумаков (стр.20-26)
Митрушкин Д. И. Система инсулиноподобного фактора роста при различных вариантах течения ишемической болезни сердца/ Д. И. Митрушкин [и др.] (стр.27-30)
Дзяк Г. В. Роль полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента в реализации влияния суточного профиля артериального давления на формирование гипертрофии левого желудочка у больных с артериальной гипертензией/ Г. В. Дзяк [и др.] (стр.31-39)
Радченко Г. Д. Ураження мозку в пацієнтів з неускладненою тяжкою артеріальною гіпертензією/ Г. Д. Радченко [и др.] (стр.40-47)
Ащеулова Т. В. Біфункціональна роль фактора некрозу пухлини альфа та розчинних рецепторів до фактора некрозу пухлини альфа у прогресуванні артеріальної гіпертензії / Т. В. Ащеулова, О. М. Ковальова (стр.48-53)
Зелененька Л. І. Розвиток серцево-судинних ускладнень у хворих на есенціальну гіпертензію за даними тривалого спостереження / Л. І. Зелененька (стр.54-58)
Чередниченко М. З. Діагностика тромбозу вушка лівого передсердя у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь: черезстравохідна ехокардіографія і мульти-спіральна комп’ютерна томографія/ М. З. Чередниченко [и др.] (стр.59-66)
Кваша Е. А. Табакокурение и смертность у мужчин 40-59 лет (данные 20-летнего проспективного наблюдения) / Е. А. Кваша (стр.67-71)
Тодуров Б. М. Выбор оптимального метода коррекции недостаточности трехстворчатого клапана/ Б. М. Тодуров [и др.] (стр.72-74)
Лазаренко О. Н. Новые покрытия для внутрисосудистых конструкций/ О. Н. Лазаренко [и др.] (стр.75-81)
Амброскина В. В. Инсулинорезистентность и системное воспаление как эффекторные механизмы проатерогенного действия алиментарных липидов/ В. В. Амброскина, Т. А. Крячок (стр.82-89)
Шевчук С. В. Особливості порушень обміну ліпідів у хворих на системний червоний вовчак та їх зв’язок з важкістю захворювання/ С. В. Шевчук (стр.90-96)
Жарінов О. Й. Дослідження варіабельності ритму серця: чи з’являться нові узгоджені рекомендації?/ О. Й. Жарінов, У. П. Черняга-Ройко (стр.97-102)
Залесский В. Н. Молекулярная медицина: применение нанотехнологий с целью молекулярной визуализации в кардиологии/ В. Н. Залесский, О. Б. Дынник (стр.103-111)
Бугаенко В. В. Бессимптомная ишемия миокарда/ В. В. Бугаенко, М. И. Лутай (стр.112-121)
Влияние фиксированной комбинации периндоприла и индапамида на макро- и микрососудистые осложнения у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа (исследование ADVANCE): рандомизированное контролированное исследование (стр.122-133)
Цікаві статті :
Знайти схожі
7.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 5
Цікаві статті :
Міщенко Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ/ Л. А. Міщенко (стр.11-20)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.23-32)
Воронков Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.33-42)
Целуйко В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна (стр.43-52)
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.53-63)
Кожухов С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019/ С. М. Кожухов (стр.64-65)
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України (стр.66-68)
Цікаві статті :
Знайти схожі
8.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2021р. т.28,N 3
Цікаві статті :
Коваленко В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.9-19)
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.20-29)
Ломаковський О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом/ О. М. Ломаковський [та ін.] (стр.30-39)
Мітченко О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-48)
Стан М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ М. В. Стан [та ін.] (стр.49-56)
Ковальова О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп/ О. М. Ковальова (стр.57-66)
Коваленко В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.67-88)
Цікаві статті :
Знайти схожі
9.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2016р.,N 6
Цікаві статті :
До ювілею Євгенії Петрівни Свіщенко (стр.13-14)
Коваленко В. М. Міокардит: сучасний стан проблеми і пошук нових підходів до діагностики/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.15-24)
Амосова К. М. Резолюція сегмента ST після первинних перкутанних коронарних втручань: частота досягнення, клінічне значення і незалежні предиктори/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.25-31)
Пархоменко О. М. Гострий кардіоренальний синдром у стабільних хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST: патогенетична роль порушення ендотелійзалежної вазодилатації/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.32-38)
Радченко Г. Д. Вплив фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну на ураження органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з ішемічною хворобою серця та без неї (результати дослідження EPHES)/ Г. Д. Радченко [та ін.] (стр.41-57)
Бичкова Н. Г. Імунологічні аспекти перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з хронічним обструктивним захворюванням легень/ Н. Г. Бичкова, С. А. Бичкова, Г. А. Таран (стр.58-63)
Сичов О. С. Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай (стр.64-75)
Несукай О. Г. Оцінювання функції лівих відділів серця методом спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка різного ступеня/ О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш (стр.76-81)
Дячук Д. Д. Скрининг ишемии миокарда методом оценки фазы реполяризации/ Д. Д. Дячук [и др.] (стр.82-89)
Кваша Е. А. Профиль сердечно-сосудистого риска у мужчин, проживающих в городе: 35-летняя динамика/ Е. А. Кваша [и др.] (стр.90-96)
Лебідь І. Г. Стать-детерміновані відмінності в оперованих та неоперованих дорослих із природженими вадами серця/ І. Г. Лебідь, І. М. Ємець (стр.97-103)
Гарміш О. О. Оцінка показників запальної активності та ураження периферичних судин як маркерів серцево-судинного ризику в жінок з ревматоїдним артритом/ О. О. Гарміш [та ін.] (стр.104-111)
Сіромаха С. О. Випадок невідкладного лікування тріпотіння передсердь у новонародженого/ С. О. Сіромаха [та ін.] (стр.112-114)
Голтвян О. М. Сучасні погляди на кальцифікацію вінцевих артерій та методи її діагностики/ О. М. Голтвян, Ю. Г. Кияк, О. Ю. Барнетт (стр.115-121)
Пам’яті Георгія Вікторовича Дзяка (1945-2016) (стр.122-123)
Цікаві статті :
Знайти схожі
10.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Воронков Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.11-22)
Целуйко В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь/ В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна (стр.23-31)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.32-47)
Воронков Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців/ Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк (стр.48-56)
Жадан А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца/ А. В. Жадан (стр.57-62)
Березуцкий В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2/ В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая (стр.63-75)
Соловьян А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению/ А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева (стр.76-90)
Цікаві статті :
Знайти схожі
11.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2007р.,N 3
Цікаві статті :
Братусь В. В. Системний характер порушень метаболізму, активності запалення, оксидантного стресу та атерогенності плазми у хворих на ішемічну хворобу серця/ В. В. Братусь [и др.] (стр.8-18)
Мхітарян Л. С. Оцінка особливостей вільнорадикального окиснення ліпідів та білків у хворих на ішемічну хворобу серця за умов застосування антигіперліпідемічних та бета-адреноблокуючих фармакологічний впливів/ Л. С. Мхітарян [и др.] (стр.19-23)
Липовецкий А. Н. Результаты физической реабилитации у больных с перенесенным інфарктом миокарда на фоне артериальной гипертензии/ А. Н. Липовецкий, И. К. Следзевская, Л. Н. Бабий (стр.24-28)
Амосова К. М. Тривала терапія метопрололом у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень: вплив на кардіогемодинаміку та бронхіальну прохідність/ К. М. Амосова [и др.] (стр.29-35)
Андрушко І. І. Вміст цистеїну в практично здорових осіб та пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ І. І. Андрушко (стр.36-39)
Поливода С. Н. Механизмы формирования дисфункции эндотелия у больных с ишемической болезнью сердца, инфицированных Helicobacter pylori/ С. Н. Поливода, А. А. Черепок, Р. А. Сычев (стр.40-44)
Колодченко В. П. Будова тіла хворих на ішемічну хворобу серця/ В. П. Колодченко (стр.45-50)
Радченко Г. Д. Діастолічна функція та гіпертрофія лівого шлуночка у пацієнтів з тяжкою артеріальною гіпертензією/ Г. Д. Радченко [и др.] (стр.51-58)
Щепіна Н. В. Маркери дисфункції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою спадковістю щодо артеріальної гіпертензії/ Н. В. Щепіна, М. А. Станіславчук (стр.59-63)
Митченко Е. И. Гипертрофия миокарда левого желудочка у пациентов с метаболическим синдромом и ее регресс под действием квинаприла/ Е. И. Митченко [и др.] (стр.64-70)
Ащеулова Т. В. Вплив комбінації бета-адреноблокатора і діуретика на вміст фактора некрозу пухлин ? та С-реактивного білка у хеорих з артеріальною гіпертензією/ Т. В. Ащеулова, О. М. Ковальова (стр.71-74)
Свищенко Е. П. Сравнительная оценка эффективности и переносимости лозартана и эналаприла у больных с гипертонической болезнью/ Е. П. Свищенко [и др.] (стр.75-79)
Шевчук С. В. Зв’язок дисфункції ендотелію та атеросклеротичних змін у сонних артеріях з ліпідним спектром крові у хворих на системний червоний вовчак/ С. В. Шевчук (стр.80-85)
Воронков Л. Г. Клинико-фармакодинамические эффекты замены эналаприла на лизиноприл при лечении больных с хронической сердечной недостаточностью/ Л. Г. Воронков [и др.] (стр.86-88)
Несукай Е. Г. Результаты изучения эффективности и переносимости аторвастатина у больных с дислипидемией/ Е. Г. Несукай, Г. В. Пономарева (стр.89-91)
Мостовой Ю. М. Клинический опыт применения левосимендана у больного с декомпенсированной хронической сердечной недостаточностью/ Ю. М. Мостовой [и др.] (стр.92-96)
Ватутин Н. Т. Безболевая ишемия миокарда/ Н. Т. Ватутин [и др.] (стр.97-103)
Жарінов О. Й. Проби з дозованим фізичним навантаженням/ О. Й. Жарінов, В. О. Куць, Н. В. Тхор (стр.104-117)
Цікаві статті :
Знайти схожі
12.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2004р.,N 6
Цікаві статті :
Коваленко В. Н. Структурно-функциональная перестройка сердца у больных с митральным пороком сердца после протезирования митрального клапана/ В. Н. Коваленко, Е. Г. Несукай, В. М. Бешляга (стр.8-11)
Целуйко В. И. Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента у больных с гипертрофической кардиомиопатией/ В. И. Целуйко, И. А. Литвинова, Н. А. Кравченко (стр.12-16)
Иванова М. В. Особенности поражения сердца при перинатальной гипоксии новорожденных/ М. В. Иванова, А. Г. Сидоров (стр.17-19)
Лутай М. И. Клеточный состав фиброзного покрова стабильных и нестабильных атеросклеротических бляшек венечных артерий/ М. И. Лутай, А. Н. Ломаковский, Р. Ф. Абуталипов (стр.20-24)
Князькова И. И. Вегетативная регуляция ритма сердца у больных с острым инфарктом миокарда при лечении каптоприлом/ И. И. Князькова, С. Р. Дадаш-заде, А. И. Цыганков (стр.25-29)
Дзяк Г. В. Опыт использования антагониста кальция пролонгированного действия амлодипина в лечении больных с артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца/ Г. В. Дзяк, А. А. Ханюков (стр.30-33)
Сіренко Ю. М. Оцінка ефективності комбінації амлодіпіну і лізиноприлу у фіксованих дозах у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.34-37)
Поливода С. М. Вплив телмісартану на метаболізм факторів росту судин у пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ С. М. Поливода, О. О. Черепок, Д. Г. Рекалов (стр.38-41)
Ковалева О. Н. Влияние инсулинорезистентности на течение артериальной гипертензии/ О. Н. Ковалева, К. М. Сокол, Т. В. Ащеулова (стр.42-44)
Єна Л. М. Порушення взаємозв’язку між електричною активністю передсердь та структурною перебудовою лівого шлуночка як новий маркер електричної негомогенності серця у пацієнтів старшого віку з гіпертонічною хворобою/ Л. М. Єна, В. Є. Кондратюк (стр.45-51)
Ханюкова І. Я. Методологія та сучасні підходи до проведення медико-соціальної експертизи при гіпертонічній хворобі/ І. Я. Ханюкова (стр.52-55)
Фролов А. И. Применение бетаксолола для лечения нарушений ритма сердца у беременных при длительном наблюдении/ А. И. Фролов [и др.] (стр.56-59)
Стаднюк Л. А. Магнітокардіографічні ознаки порушення збуджень передсердь у хворих з пароксизмами фібриляції передсердь/ Л. А. Стаднюк [и др.] (стр.60-64)
Крахмалова Е. О. Метод выявления нарушений кинетики правого желудочка сердца при тромбоэмболии легочной артерии/ Е. О. Крахмалова (стр.65-68)
Бугаенко В. В. Результаты длительного наблюдения и отдаленный прогноз у больных с безболевой ишемией миокарда/ В. В. Бугаенко (стр.69-73)
Корж А. Н. Проблемы интерпретации результатов рандомизированных клинических испытаний в кардиологической практике/ А. Н. Корж (стр.74-78)
Кваша Е. А. Курение и сердечно-сосудистые заболевания/ Е. А. Кваша (стр.79-85)
Жарінов О. Й. Еволюція комбінованої антигіпертензивної терапії (за матеріалами 14-го Європейського конгресу з артеріальної гіпертензії у Парижі та сучасних узгоджених рекомендацій)/ О. Й. Жарінов (стр.86-89)
Coletta A.P. Клинические исследования по проблеме сердечной недостаточности: SHAPE, BRING-UP 2 VAS, COLA II, FOSIDIAL, BETACAR, CASINO и метаанализ ресинхронизирующей терапии ( по материалам заседания Европейского конгресса по сердечной недостаточности во Вроцлаве)/ A. P. Coletta [и др.] (стр.90-94)
VII Національний конгрес кардіологів України (стр.95-96)
Георгій вікторович Яновський (до 80-річчя від дня народження) (стр.97)
Цікаві статті :
Знайти схожі
13.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2004р.,N 3
Цікаві статті :
Лутай М. И. Вторичная профилактика и медикаментозное лечение больных с ишемической болезнью сердца. Можно ли изменить прогноз?/ М. И. Лутай, А. Ф. Лысенко (стр.9-20)
Яновский Г. В. Факторы, определяющие выживаемость больных с хронической сердечной недостаточностью/ Г. В. Яновский [и др.] (стр.21-25)
Пархоменко А. Н. Сравнительная оценка эффективности ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента разных поколений у больных с острым инфарктом миокарда: влияние на процесс ранней дилатации полости левого желудочка сердца/ А. Н. Пархоменко [и др.] (стр.26-29)
Целуйко В. И. Диастолическая функция левого желудочка сердца у больных с метаболическим синдромом Х/ В. И. Целуйко, В. Г. Радченко, К. Ю. Киношенко (стр.30-33)
Митченко Е. И. Особенности применения селективного ?-адреноблокатора бетаксолола у больных с метаболическим синдромом/ Е. И. Митченко, В. Ю. Романов (стр.34-37)
Сіренко Ю. М. Стан мозкової гемодинаміки у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.38-41)
Амосова К. М. Ефективність та переносність препарату лерканідипіну в лікуванні хворих із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова, О. Б. Яременко, Т. О. Ковганіч (стр.42-47)
Аляви А. Л. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у больных с артериальной гипертензией/ А. Л. Аляви [и др.] (стр.48-53)
Жарінов О. Й. Переносність та клініко-фармакодинамічні ефекти бісопрололу у хворих з хронічною серцевою недостатністю / О. Й. Жарінов, О. Є. Кітура (стр.54-59)
Курята А. В. Уровень активности ?-адренорецепторов, состояние функции эндотелия и мембран эритроцитов у больных старших возрастных групп с сердечной недостаточностью и их изменение под влиянием лечения/ А. В. Курята, Е. В. Соя (стр.60-65)
Бондаренко И. П. Малые аномалии сердца в диагностике врожденной дисплазии соединительной ткани/ И. П. Бондаренко, И. И. Ермакович, В. А. Чернышов (стр.66-69)
Несукай Е. Г. Структурно-функциональная перестройка левого желудочка сердца у больных с аортальным стенозом при различных типах нарушения гемодинамики/ Е. Г. Несукай (стр.70-74)
Хомазюк И. Н. Клинико-эхокардиографическая характеристика пролабирования митрального клапана/ И. Н. Хомазюк, С. В. Чебанюк (стр.75-79)
Вихованюк І. В. Досвід надання спеціалізованної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями в амбулаторних умовах/ І. В. Вихованюк [и др.] (стр.80-84)
Коваленко В. Н. Структурно-функциональная морфология желудочков сердца как основа изменения геометрии сокращения. Часть 2. Количественный анализ/ В. Н. Коваленко (стр.85-91)
Гавриш О. С. Структурно-метаболічні аспекти антиаритмічного впливу лозартану при хронічній коронарній недостатності/ О. С. Гавриш [и др.] (стр.92-96)
Крахмалова Е. О. Расчет объемов правого желудочка и его фракции выброса методом двухмерной эхокардиографии с использованием эллиптической математической модели/ Е. О. Крахмалова (стр.97-100)
Костенко Л. Н. Полная одномоментная реваскуляризация миокарда методом ургентного коронарного стентирования инфарктобусловившей и не связанной с инфарктом венечных артерий у больного с кардиогенным шоком/ Л. Н. Костенко [и др.] (стр.101-102)
Рыжкова Н. А. Функциональное состояние нейтрофильных гранулоцитов у пациентов с ишемической болезнью сердца/ Н. А. Рыжкова, Т. И. Гавриленко (стр.103-110)
Ватутин Н. Т. Анемии у больных с хронической сердечной недостаточностью/ Н. Т. Ватутин, Е. В. Склянная, Т. С. Кириенко (стр.111-116)
Єна Л. М. Патофізіологічні механізми формування гіпертензивного серця/ Л. М. Єна, В. Є. Кондратюк (стр.117-122)
Вікторов О. П. Безпечне застосування цереброваскулярних лікарських засобів: цинаризин/ О. П. Вікторов, Ж. А. Хоменко (стр.123-125)
Резолюція Української науково-практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії" (12-14 травня 2004 року, М.Київ) (стр.126-127)
Цікаві статті :
Знайти схожі
14.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2007р.,N 5
Цікаві статті :
Коваленко В. М. Атеросклероз і асоційовані з ним хвороби внутрішніх органів: загальна стратегія профілактики та етапність спеціалізованого лікування/ В. М. Коваленко (стр.8-11)
Гайдаєв Ю. О. Проблеми здоров’я та напрямки його покращення в сучасних умовах/ Ю. О. Гайдаєв, В. М. Корнацький (стр.12-16)
Пархоменко А. Н. Феномен невосстановленного кровотока у больных с острым коронарным синдромом и возможные пути улучшения тканевой перфузии/ А. Н. Пархоменко (стр.17-25)
Соколов Ю. Н. Интервенционные методы обследования и лечения больных с острой и хронической формами коронарного атеросклероза (К тридцатилетию выполнения первой перкутанной транслюминальной коронарной ангиопластики)/ Ю. Н. Соколов, В. Г. Терентьев, М. Ю. Соколов (стр.26-36)
Лутай М. И. Роль дисфункции эндотелия, воспаления и дислипидемии в атерогенезе/ М. И. Лутай, И. П. Голикова, В. А. Слободской (стр.37-47)
Шумаков В. А. Острый коронарный синдром: особенности спасающей терапии/ В. А. Шумаков (стр.48-54)
Воронков В. Г. Нормализация частоты сокращений сердца как терапевтическая задача при хронической сердечной недостаточности: проблемы и перспективы/ В. Г. Воронков (стр.55-62)
Сичов О. С. Фібриляція передсердь: стан проблеми в Україні та за кордоном/ О. С. Сичов, О. М. Романова (стр.63-66)
Коваленко В. Н. Миокардит: вопросы этиопатогенеза, диагностические критерии и обоснование лечения в зависимости от особенностей течения заболевания/ В. Н. Коваленко, Д. В. Рябенко (стр.67-73)
Митченко Е. И. Метаболический синдром, сахарный диабет и сердечно-сосудистые заболевания/ Е. И. Митченко (стр.74-80)
Сіренко Ю. М. Прогресування ураження мозку в пацієнтів з тяжкою артеріальною гіпертензією на фоні антигіпертензивної терапії (результати однорічного спостереження)/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.81-90)
Свіщенко Є. П. Гемодинамічні предиктори несприятливого прогнозу у хворих з гіпертонічною хворобою/ Є. П. Свіщенко, О. Г. Купчинська, Л. І. Зелененька (стр.91-94)
Гавриш О. С. Структурно-метаболічні аспекти адаптаційної і патологічної перебудови міокарда при хронічній серцевій недостатності некоронарогенного генезу/ О. С. Гавриш [и др.] (стр.95-100)
Талаева Т. В. Атеросклероз: многофакторность и системность патогенеза/ Т. В. Талаева, В. В. Братусь (стр.101-110)
Антонюк Я. О. Урахування особливостей спадковості та продукції В-натрійуретичного пептиду для вторинної профілактики гіпертонічної хвороби/ Я. О. Антонюк, В. М. Жебель, А. Ф. Геменюк (стр.111)
Денисюк В. І. Ендотеліальна та міокардіальна дисфункції у хворих з артеріальною гіпертензією та інсулінорезистентністю/ В. І. Денисюк, Г. І. Хребтій, Ю. А. Капітанчук (стр.114)
Іванов В. П. Порушення метаболічного статусу в жінок з есенціальною гіпертензією/ В. П. Іванов, О. О. Пентюк, І. І. Андрушко (стр.115-116)
Колісник П. Ф. Особливості терапії артеріальної гіпертензії, асоційованої з патологією шийного відділу хребта/ П. Ф. Колісник, В. В. Хомовський, В. І. Паламарчук (стр.120)
Степанюк А. Г. Визначення причин виникнення серцевої недостатності на тлі артеріальної гіпертензії у людей старечого віку/ А. Г. Степанюк, Л. Є. Кабанова, О. К. Откаленко (стр.148-149)
Березіна В. С. Особливості структурно-геометричного ремоделювання лівого шлуночка у хворих на ІХС у поєднанні з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією під впливом лікування аторвастатином і периндоприлом/ В. С. Березіна (стр.154-155)
Откаленко О. К. Клинико-инструментальные эффекты новокаин-гидрокортизоновой инфильтрации паравентебральных и парастериальных зон при тропонин-негативном ОКС/ О. К. Откаленко [и др.] (стр.159)
Солейко Л. П. Оценка качества экстренной медицинской помощи больным с ИМ на догоспитальном и раннем госпитальном этапе/ Л. П. Солейко, Е. В. Солейко, В. П. Щербак (стр.164)
Денисюк В. І. Гемодинамічні ефекти лозартану та комбінації лозартану з лізиноприлом у хворих на ішемічну хворобу серця/ В. І. Денисюк, О. В. Ковальчук (стр.169)
Дубовий О. Х. Вивчення специфічних показників імунітету у хворих на ішемічну хворобу серця/ О. Х. Дубовий, В. В. Колесник, В. І. Паламарчук (стр.171)
Дубовий О. Х. Зв’язок порушень мікроциркуляції у хворих на ішемічну хворобу серця з генетичними особливостями організму/ О. Х. Дубовий, В. В. Колесник, В. І. Паламарчук (стр.171)
Вернигородська М. В. Процеси ремоделювання міокарда, дисфункція ендотелію та стан церебральної гемодинаміки у хворих на цукровий діабет 2-го типу в поєднанні з гіпертонічною хворобою/ М. В. Вернигородська, Н. Я. Алексеєнко, В. С. Вернигородський (стр.202)
Вернигородський В. С. Ендотеліальна та міокардіальна дисфункція у хворих на ЦД 2-го типу в поєднанні з ІХС/ В. С. Вернигородський, М. В. Вернигородська, С. В. Вернигородський (стр.202)
Откаленко О. К. Застосування ВЕМ у пацієнтів з больовим синдромом у грудній клітці/ О. К. Откаленко, О. Ф. Білонько, І. І. Гончарова (стр.231)
Цікаві статті :
Знайти схожі
15.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2020р. т.27,N 3
Цікаві статті :
Лутай М. І. ТРІУМФ-3: антигіпертензивна терапія в Україні - оптимізація артеріального тиску у фокусі. Використання потрійної фіксованої комбінації антигіпертензивних засобів у практиці сімейного лікаря/ М. І. Лутай [та ін.] (стр.9-24)
Поливенок И. В. Факторы неблагоприятного клинического исхода инфаркта миокарда, осложненного кардиогенным шоком: результаты одноцентрового ретроспективного исследования/ И. В. Поливенок [и др.] (стр.25-35)
Шумаков В. О. Клініко-функціональні особливості післяінфарктного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі кардіореабілітаційних заходів (із проведенням велотренувань у другій фазі реабілітації) при 3-річному спостереженні/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.36-48)
Петюніна О. В. Однонуклеотидний поліморфізм Va166Met (rs6265) гена мозкового нейротрофічного фактора в передбаченні кінцевих точок після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін (стр.49-59)
Шумаков А. В. Влияние наличия критериев метаболического синдрома на течение раннего и отдаленного постинфарктного периода у больных с инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST/ А. В. Шумаков [и др.] (стр.60-72)
Кожухов С. М. Профілактика та лікування венозних тромбоемболій у хворих з онкопатологією: проєкт клінічних рекомендацій/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.75-88)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія, асоційована із захворюванням лівих відділів серця (клінічний випадок)/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.89-106)
Цікаві статті :
Знайти схожі
16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кушнір С.М.
Назва : Терапевтична ефективність ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2012. - № 2. - С. 100-110 (Шифр АУ38/2012/2)
Предметні рубрики: Сердечно-сосудистые болезни-- лек тер-- проф
Аспирин-- тер прим
Лекарственная устойчивость
Знайти схожі
17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Назва : Сучасна симптоматична терапія стабільної стенокардії навантаження: що обрати?
Паралельн. назви :Modern symptomatic therapy for stable angina pectoris: what to choose?
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 49-59 (Шифр АУ38/2019/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
НИТРАТЫ -- NITRATES
МОЛСИДОМИН -- SYDNONES
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Ішемічна хвороба серця — друга за поширеністю після артеріальної гіпертензії серцево-судинна патологія у світі й Україні, тому ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця — завдання не лише лікаря-кардіолога, а й лікаря-терапевта будь-якої ланки надання медичної допомоги. Симптоматична терапія стабільної стенокардії, що передбачає купірування нападів загрудинного болю (або ж еквівалентів стенокардії) й запобігання їм у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, залишається актуальною стратегією у випадках, коли напади стенокардії відмічаються на фоні оптимально підібраної терапії, проведення реваскуляризації неможливе, а подальша титрація препаратів першого ряду ускладнюється через ризик побічних ефектів. Провідне місце серед препаратів другої лінії, що мають протиішемічний ефект і застосовуються з метою усунення нападів стенокардії, посідають нітрати короткої й пролонгованої дії, які забезпечують коронарну артеріальну вазодилатацію завдяки дії активного компонента оксиду азоту. Частіше за все призначають пролонговану форму ізосорбіду динітрату для профілактики нападів стенокардії. Зручний режим дозування забезпечує, з одного боку, пролонгований ефект, а з іншого — допомагає знизити ризик розвитку толерантності до нітратів. Проте на практиці можна спостерігати появу такого ускладнення, як головний біль. Щоб запобігти цьому, доволі часто практичний лікар робить вибір на користь молсидоміну. Проте було доведено, що антиангінальна ефективність цього препарату значно менша, ніж пролонгованих форм нітратів. В Україні молсидомін призначається не в тій дозі, для якої був доведений антиангінальний ефект (16 мг), а в значно нижчій. Було доведено, що метаболіт молсидоміну лінсидомін характеризується значною токсичністю, а тому у багатьох країнах світу від використання молсидоміну відмовилися. Використання пролонгованих форм нітратів — найбільш оптимальна тактикаCoronary heart disease is the second most common cardiovascular disease in the world and in Ukraine after hypertension, and therefore, the management of patients with hypertension and сoronary heart disease is a task not only for the cardiologist, but also for the physician at any level of medical care provision. Symptomatic treatment of stable angina, which involves the relief and prevention of the chest pain (or angina equivalents) in patients with сoronary heart disease, remains an actual strategy in cases where angina attacks remain even despite of optimally chosen therapy, revascularization is not possible, and the subsequent titration of the first-line drugs is not possible due to the risk of adverse effects. The leading place among the second-line drugs with anti-ischemic effects, which are used to eliminate angina attacks, belongs to short and prolonged forms of nitrates that provide coronary arterial vasodilatation through the activation of the active component, nitric oxide. A prolonged form of isosorbide dinitrate is prescribed most often to prevent angina attacks. The convenient dosing regimen provides, on the one hand, a prolonged effect and, on the other hand, helps to reduce the risk of tolerance to nitrates. However, in practice we can observe the appearance of such complication as headache. In order to avoid this, the practitioner quite often makes a choice in favor of molsidomine. But it has been shown that the antianginal effect of this drug is much lower than that of prolonged forms of nitrates. In Ukraine, molsidomine is prescribed not in the dose for which the antianginal effect (16 mg) was proved, but in a significantly lower one. It has been shown that linsidomine, molsidomine metabolite, is characterized by a significant toxicity, and therefore, many countries refused using molsidomine. The prescription of prolonged forms of nitrates is the most optimal tactic
Знайти схожі
18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М. (від імені дослідників ОЗІРКА)
Назва : Субаналіз дослідження ОЗІРКА: ефективність препарату Озалекс (розувастатин) у пацієнтів із цукровим діабетом
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 2. - С. 35-43 (Шифр АУ38/2021/14/2)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) залишається одним із найважливіших факторів серцево-судинного ризику, що значно погіршує прогноз у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та дисліпідемією. Провідну роль серед препаратів для лікування таких пацієнтів відіграють статини з їх потужним впливом на розвиток і прогресування атеросклерозу та його ускладнень. Ми використали базу даних дослідження ОЗІРКА та провели додатковий субаналіз впливу розувастатину в пацієнтів із ЦД та дисліпідемією. Мета: вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів із порушеннями ліпідного обміну й гіперхолестеринемією та ЦД. Матеріали та методи. Проспективне відкрите популяційне дослідження. Набір пацієнтів проводився з березня по грудень 2019 року. Аналіз даних дослідження проходив із червня по листопад 2020 року. Результати. Загалом у дослідження включили 20 000 пацієнтів з усієї України. Повний період спостереження закінчили 18 100 пацієнтів, із яких у 17 530 були всі необхідні дані, які й увій-шли до фінального аналізу. Середній період спостереження становив 2,2 місяця. Приблизно 13 % пацієнтів, включених у дослідження, страждали від ЦД 2-го типу. Ми спостерігали достовірне зниження рівнів загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності і тригліцеридів у пацієнтів із ЦД. Крім того, відмічалася тенденція до підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності в цій групі пацієнтів. Загалом можна відзначити, що відбулося достовірне поліпшення показників ліпідограми в пацієнтів із ЦД — рівень загального холестерину знизився на 28 %, рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності — на 34 %, тригліцеридів — на 24 %. Призначення розувастатину жодним чином не погіршувало контроль глюкози у групі пацієнтів із ЦД, більше того, навіть у групі осіб без ЦД також не спостерігалося жодного негативного впливу розувастатину. Висновки. Загалом можна сказати, що препарат Озалекс у дозі від 10 до 20 мг є оптимальним для початку статинотерапії на етапі первинної ланки надання медичної допомоги пацієнтам із ЦД
Знайти схожі
19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Торбас О. О., Кушнір С. М., Рековець О. Л., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура призначення медикаментозної терапії кардіологічним пацієнтам на первинній ланці надання медичної допомоги: уроки дослідження ОЗІРКА
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 4. - С. 17-26 (Шифр АУ38/2021/14/4)
Предметні рубрики: Розувастатин
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
Анотація: Структура призначень кардіологічних препаратів лікарями на первинній ланці надання медичної допомоги досить довгий час залишалася невідомою. Ми вирішили використати дані дослідження ОЗІРКА, метою якого було вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів з порушеннями ліпідного обміну і гіперхолестеринемією, та оцінити структуру лікарських призначень в умовах реальної клінічної практики, а також ефективність контролю основних факторів кардіоваскулярного ризику. Ми щиро сподіваємося, що отримані нами дані дозволять оптимізувати схему лікування пацієнтів на первинній ланці надання медичної допомоги, покращити прогноз і виживання пацієнтів, а також надати практичному лікарю докази стосовно безпеки й ефективності розувастатину, які можна буде перенести в рутинну клінічну практику вже зараз
Знайти схожі
20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80  
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)