Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Лаба, О. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лаба О. В., Пирогова В. І.
Назва : Дослідження стану мікробіоти піхви у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів
Паралельн. назви :Study of the state of the vaginal microbiota in women with risk and threat of preterm birth
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 5. - С. 39-44 (Шифр РУ16/2022/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВАГИНИТ -- VAGINITIS
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: порівняльне оцінювання стану мікробіоти піхви у жінок із ризиком та загрозою передчасних пологівОдним із факторів ризику спонтанних та загрозливих передчасних пологів є анаеробний та змішаний дисбіоз мікробіоти піхви, що потребує розроблення діагностично-лікувальних заходів для попередження передчасного завершення вагітностіThe objective: to compare the state of the vaginal microbiota in women with risk of preterm birth and threat of preterm birthAnaerobic and mixed dysbiosis of the vaginal microbiota is one of the risk factors for spontaneous and threatening premature births, which requires the development of diagnostic and therapeutic measures to prevent premature termination of pregnancy
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лаба О. В.
Назва : Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів
Паралельн. назви :Placental dysfunction in women at risk and threat of premature delivery
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 48-51 (Шифр РУ16/2022/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Передчасні пологи залишаються однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства. Достовірно встановити причину 70–80% випадків передчасних пологів не вдається, тому обґрунтованим є пошук факторів ризику та маркерів передчасного переривання вагітності. За даними багатьох авторів, у 25–30% жінок із загрозою передчасних пологів діагностують плацентарну дисфункціюКлінічні прояви плацентарної дисфункції (затримка росту плода, прееклампсія) фіксували у третини пацієнток групи ризику і вагітних із загрозою передчасних пологів, що корелює зі змінами гормонопродукувальної функції плацентиPremature birth remains one of the most urgent problems of modern obstetrics. It is not possible to reliably establish the cause in 70–80% of premature births, so the search for risk factors and markers of premature termination of pregnancy is justified. According to many authors, 25–30% of women at risk of premature birth have placental dysfunctionClinical manifestations of placental dysfunction (fetal growth retardation, preeclampsia) occur in a third of patients of the risk group and pregnant women with a threat of premature birth, which correlates with changes in the hormone-producing function of the placenta
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лаба О. В., Пирогова В. І.
Назва : Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів
Паралельн. назви :Clinical assessment of the placenta function in women at risk and threat of premature delivery
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 61-68 (Шифр РУ16/2023/7)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Передчасні пологи, незважаючи на значні досягнення перинатальної медицини в останні десятиліття, залишаються актуальною світовою та національною медико-соціальною проблемою, оскільки є провідною причиною перинатальної захворюваності та смертності. Згідно із сучасними поглядами, дисфункція плаценти може бути однією з причин передчасних пологів, а частота її, за даними рандомізованих досліджень, може становити від 78 до 91% залежно від термінів вагітності. Водночас проведені на сьогодні дослідження не дають чіткого розуміння щодо ролі своєчасної діагностики та профілактики дисфункції плаценти для попередження передчасних пологів. Мета дослідження: клінічне оцінювання поширеності плацентарної дисфункції у жінок із ризиком передчасних пологів та із їхньою загрозою. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 180 вагітних. Для досягнення мети були сформовані три досліджувані групи. І група – 73 вагітні із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. Жінок із чинниками ризику передчасних пологів включали у дослідження на етапі планування вагітності (ІІА підгрупа, 39 жінок) або з моменту звернення у жіночу консультацію для спостереження за перебігом вагітності (ІІВ підгрупа, 38 вагітних). До контрольної групи увійшли 30 вагітних із неускладненим перебігом вагітності. Ультразвукове дослідження за трансабдомінальною методикою з кольоровим допплерівським картуванням, визначення рівнів вільного естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену у сироватці крові проводили у 18–21+6 та 28–30 тиж гестації. Результати. Аналіз поширеності у пацієнток досліджуваної когорти факторів ризику дисфункції плаценти і передчасних пологів засвідчив, що у вагітних з передчасними пологами (І група) поєднання чинників ризику становило 5,2; у вагітних, які отримували прегравідарну підготовку (ІІА підгрупа) – 3,2; у вагітних, які були включені у дослідження у І триместрі гестації (ІІВ підгрупа), – 4,7, тоді як у вагітних групи контролю – тільки 0,8 (р0,05). Загрозу раннього мимовільного викидня з утворенням ретрохоріальної гематоми як клінічний прояв первинної плацентарної дисфункції фіксували у 43,8% вагітних, дострокове розродження яких було проведено за медичними показаннями. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у цих пацієнток можна розглядати як декомпенсацію первинної дисфункції плаценти з переходом у гостру плацентарну недостатність. Формування хронічної дисфункції плаценти, що клінічно проявлялось синдромом затримки росту плода, найчастіше спостерігалось у пацієнток, у яких вагітність завершилась спонтанними передчасними пологами у 34–36+6 тиж за наявності цілого плодового міхура, – 68,6% порівняно з пологами у 28–33+6 тиж гестації – 25,9% і з пологами у 22–37+6 тиж – 13,3%. Висновки. Клінічні прояви дисфункції плаценти виявляли у 30,6% пацієнток з передчасними пологами за наявності морфологічних її ознак у 60,4% випадків, що свідчить про прихований перебіг плацентарної недостатності до розвитку передчасних пологів. Морфологічні ознаки дисфункції плаценти виявляли у 87,5% випадків передчасних пологів за медичними показаннями та у 100,0% випадків спонтанних пологів у 22–27+6 тиж гестації (при поєднанні чинників ризику від 2,1 до 3,0), у 66,7% – при передчасних пологах у 28–33+6 тиж вагітності, у 40,0% – при передчасних пологах у 34–36+6 тиж вагітності і тільки в одному (5,6%) випадку – при термінових пологах. Частота фіксації морфологічних характеристик дисфункції плаценти корелює з частотою ранніх ускладнень гестації, у першу чергу з утворенням ретрохоріальних гематом у першій половині вагітностіPremature birth, despite the significant achievements of perinatal medicine in recent decades, remains an urgent global and national medical and social problem, as it is the leading cause of perinatal morbidity and mortality. According to modern views, placental dysfunction can be one of the causes of premature birth, and its frequency, according to randomized studies, can be from 78 to 91%, depending on the gestational age. At the same time, the research conducted to date does not provide a clear understanding of the role of timely diagnosis and prevention of placental dysfunction in preventing premature birth. The objective: to perform clinical evaluation of the prevalence of placental dysfunction in women at risk of preterm birth and with threat of preterm birth. Materials and methods. 180 pregnant women were took part in the study. To achieve the research aim, three research groups were formed. I group – 73 pregnant women with threat of premature birth; II group – 77 pregnant women with risk factors for premature birth. Women with risk factors for premature birth were included in the study at the stage of pregnancy planning (IIA subgroup, 39 women) or from the moment of applying to a women’s outpatient clinic to monitor the course of pregnancy (IIB subgroup, 38 pregnant women). The control group included 30 pregnant women with an uncomplicated course of pregnancy. Transabdominal ultrasound examination with color Doppler mapping, determination of free estriol, progesterone and placental lactogen levels in blood serum were performed at 18–21+6 and 28–30 weeks of gestation. Results. Analysis of the prevalence of risk factors for placental dysfunction and preterm birth in patients of the studied cohort showed that in pregnant women with preterm birth (I group), the combination of risk factors was 5.2; in pregnant women who received pre-gravid training (IIA subgroup) – 3.2; in pregnant women who were included in the study in the I trimester of pregnancy (IIB subgroup) – 4.7, while in pregnant women of the control group – only 0.8 (p0.05). The threat of early spontaneous miscarriage with the formation of a retrochorial hematoma as a clinical manifestation of primary placental dysfunction was determined in 43.8% of pregnant women whose premature delivery was carried out for medical reasons. Placenta abruption in these patients can be considered as decompensation of the primary dysfunction of the placenta with the transition to acute placental insufficiency. The formation of chronic placental dysfunction, clinically manifested by the syndrome of fetal growth retardation, was most often observed in patients whose pregnancy ended in spontaneous premature birth at 34–36+6 weeks in the presence of an untouched amnion, – 68.6% compared to births at 28–33+6 weeks of gestation – 25.9% and with childbirth at 22–37+6 weeks – 13.3%. Conclusions. Clinical manifestations of placental dysfunction were detected in 30.6% of patients with premature birth, with morphological signs in 60.4% of cases, which indicates the hidden course of placental insufficiency before the development of premature birth. Morphological signs of placental dysfunction were determined in 87.5% of cases of premature births for medical reasons and in 100.0% of cases of spontaneous births at 22–27+6 weeks of gestation (with a combination of risk factors from 2.1 to 3.0), in 66.7% – with premature births at 28–33+6 weeks of pregnancy, in 40.0% – with premature births at 34–36+6 weeks of pregnancy and only in one (5.6%) case – with term births. The frequency of fixation of morphological characteristics of placental dysfunction correlates with the frequency of early pregnancy complications, primarily with the formation of retrochorial hematomas in the first half of pregnancy
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пирогова В. І., Лаба О. В.
Назва : Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів
Паралельн. назви :Evaluation of the effectiveness of correction of vagina dysbiosis with the use of vaginal prebiotic complex in women with risk factors of spontaneous premature birth
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 44-49 (Шифр РУ16/2022/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS
Анотація: Дисбіотичні зміни у мікробній екосистемі нижніх статевих шляхів є факторами ризику спонтанних абортів, спонтанних передчасних пологів, внутрішньоамніотичної інфекції, післяпологового ендометриту та несприятливих перинатальних наслідків. Однак погляди на доцільність антимікробної терапії у жінок з бактеріальним вагінозом та передчасними пологами в анамнезі суперечливі, а дискусії та пошуки ефективного методу лікування продовжуються. Лікування дисбіозів мікробіоти піхви потребує комплексного підходу, спрямованого не тільки на усунення патогенів, але й на відновлення нормального стану вагінального біотопу. Мета дослідження: оцінювання ефективності корекції дисбіотичних порушень мікробіоти піхви у жінок із чинниками ризику передчасних пологів у разі застосування пребіотичної топічної терапії. Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 105 жінок з чинниками ризику передчасних пологів. До І групи увійшли 38 жінок на етапі планування вагітності, до ІІ групи – 39 вагітних, до ІІІ групи – 28 вагітних з моменту звернення до жіночої консультації для спостереження за перебігом вагітності. До контрольної групи включено 20 умовно здорових вагітних в аналогічні терміні гестації. Пацієнтки І та ІІ груп за виявлення бактеріального вагінозу (БВ), вульвовагінального кандидозу або аеробного вагініту отримували етіотропну топічну терапію відповідно до рекомендацій Центру контролю за захворюваністю та профілактикою та Міжнародної спілки з боротьби з інфекціями, що передаються статевим шляхом. У разі діагностування БВ призначали кліндаміцин крем (2 %) один раз на добу протягом 7 днів; аеробного вагініту – вагінальні таблетки, що містять деквалінію хлорид 10 мг, протягом 6 днів; кандидозного вагініту – фентиконазол 600 мг в одній вагінальній капсулі одноразово з наступним топічним застосуванням пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни, лактозу, протягом 10 днів. Для підтримання балансу рН і нормоценозу піхви у подальшому призначали одну вагінальну капсулу пребіотичного комплексу на тиждень до 22-го тижня гестації. Вагітні ІІІ групи за наявності аналогічних показань отримували тільки класичну протимікробну терапію антибіотиками та/або протигрибковими препаратами. Оцінювання стану мікробіоти піхви проводили під час включення до дослідження та у 17–19 тиж гестації з визначенням pH вмісту піхви та використанням молекулярно-біологічних, бактеріоскопічних методів. Результати. Ефективність терапії БВ та змішаного вагініту у всіх групах була високою, частота виявлення БВ після лікування зменшилась з 28,9 % до 2,6 % у І групі і з 32,1 % до 3,6 % – у ІІІ групі. У І і ІІ групах, які отримували комплексне лікування з включенням пребіотичного комплексу, достовірно зросла частка пацієнток із нормоценозом піхви (з 39,5 % до 89,5 % у І групі; з 35,9 % до 89,7 % у ІІ групі), вдвічі зменшилась частка проміжного стану мікробіоти піхви (з 13,2 % до 7,9 % у І групі та з 15,4 % до 7,7 % у ІІ групі). У пацієнток ІІІ групи частота нормоценозу зросла незначно (з 32,1 % до 39,3 %), однак значуще збільшилась частка вагітних із проміжним станом мікробіоти піхви (з 14,3 % до 46,4 %), що є загрозливим щодо рецидивів дисбіотичних процесів. Висновки. Топічне застосування пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни та лактозу, є ефективним в управлінні симптоматикою та патогенним навантаженням при неускладненій вагінальній інфекції, що проявляється зниженням поширеності проміжних станів мікробіоти, сталим зростанням нормоценозу. Комплексна терапія антибіотиками/протигрибковими засобами з використанням вагінального пребіотичного комплексу забезпечує ефективне відновлення вагінальної флори до стану нормоценозу порівняно з лікуванням тільки антибіотиками/протигрибковими засобамиDysbiotic changes in microbial ecosystem of the female lower genital tract are risk factors for spontaneous abortions, spontaneous preterm births, intra-amniotic infection, postpartum endometritis, and adverse perinatal outcomes. However, the opinions about the expediency of antimicrobial therapy in women with bacterial vaginosis and a history of preterm birth are controversial, and discussions and the search for an effective method of treatment are still continuing. Treatment of dysbiosis of the vaginal microbiota requires a complex approach for not only the pathogen elimination, but also for the restoring of the normal vaginal biotope. The objective: to evaluate the effectiveness of correction of dysbiotic disorders of the vaginal microbiota in women with risk factors for premature birth using the prebiotic topical therapy. The effectiveness of BV and mixed vaginitis therapy in all groups was high, the frequency of BV detection after treatment decreased from 28.9 % to 2.6 % in the I group and from 32.1 % to 3.6 % – in the III group. In the I and II groups, in which the patients received complex treatment with the prebiotic complex, the quantity of women with normocenosis of the vagina increased significantly (from 39.5 % to 89.5 % in the I group; from 35.9 % to 89.7 % in the II group), the frequency of the intermediate state of the vaginal microbiota decreased twice (from 13.2 % to 7.9 % in the I group and from 15.4 % to 7.7 % in the II group). In patients of the III group, the incidence of normocenosis increased slightly (from 32.1 % to 39.3 %), but the rate of pregnant women with an intermediate state of vaginal microbiota increased significantly (from 14.3 % to 46.4 %), which is a threat to the recurrence of dysbiotic processes. Conclusions. The topical use of the prebiotic complex, which contains oligosaccharide, sodium hyaluronate, xylitol, vitamins and lactose, is effective in the management of symptoms and pathogenic load in uncomplicated vaginal infection, which is manifested by a decrease in the prevalence of intermediate states of the microbiota and a steady increase in normocenosis. The complex therapy with antibiotics/antifungal agents with a vaginal prebiotic complex provides an effective restoration of the vaginal flora to the state of normocenosis compared to treatment with antibiotics/antifungal agents only
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лаба О. В.
Назва : Профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів (Огляд літератури)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 32-36 (Шифр РУ16/2021/2)
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Практикуючі акушери-гінекологи розглядають здоров’я жінки з позицій підтримки її репродуктивного потенціалу, а проблему невиношування вагітності вважають однією з найважливіших в охороні здоров’я у всьому світі. Складність вирішення проблеми передчасних пологів становить наявність багатьох чинників та передумов, які зумовлюють ризики виникнення невиношування вагітності. Дана стаття містить огляд сучасних міжнародних рекомендацій щодо оцінювання основних причин та передумов передчасних пологів. Обговорюється проблема ризиків передчасних пологів, пов’язаних як з урахуванням соціально-економічних умов життя вагітних, так і факторів, які супроводжують формування патогенезу передчасних пологів (плацентарну дисфункцію). Вивчено та оцінено клінічну значущість факторів, які можуть призвести до порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу (часткове відшарування плаценти, низька плацентація, плацентарна дисфункція, передчасне дозрівання плаценти, гіпотрофія/гіпертрофія плаценти, багатоводдя/маловоддя, синдром затримки росту плода, порушення матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотоку, гострий/хронічний дистрес плода). Відзначено, що гемодинамічні розлади у плаценті залежать як від характеру, так і тривалості впливу несприятливих факторів: вагітність у несприятливі для народження дітей терміни (до 18 і після 40 років), висока частота екстрагенітальної патології, наявність ускладненого репродуктивного анамнезу, інфекційні захворювання статевих органів (хламідійні інфекції, трихомоніаз, урогенітальний мікоплазмоз), паління під час вагітності, вплив екологічних та економічних чинників. Привернуто увагу до оцінювання гемодинамічних порушень (васкуляризація нижніх відділів матки) у вагітних та визначення їхньої ролі у розвитку фетоплацентарної дисфункції. Розглянуто роль гемодинамічних розладів у плаценті як порушення морфологічних та біохімічних реакцій
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Сюсюка В. Г. Синдром полікістозних яєчників: клініко-патогенетичні аспекти мультидисциплінарної проблеми/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.7-14)
Туряниця С. М. Вплив гострого респіраторного вірусного захворювання SARS-Cov2-19 на перебіг вагітності та пологів/ С. М. Туряниця [та ін.] (стр.15-18)
Гопчук О. М. Вульвовагініт: від симптомів до діагнозу/ О. М. Гопчук (стр.19-21)
Бойко В. І. Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних оперцій із застосуванням ендоскопічних технологій/ В. І. Бойко, В. А. Терехов (стр.22-26)
Сюсюка В. Г. Характеристика фенотипів (клінічних варіантів) синдрому полікістозних яєчників у жінок репродуктивного віку/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.27-31)
Лаба О. В. Профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів (Огляд літератури)/ О. В. Лаба (стр.32-36)
Дубоссарська З. М. Репродуктивні токсиканти у навколишньому середовищі та їхня роль у виникненні деяких захворювань людини (Клінічна лекція)/ З. М. Дубоссарська (стр.37-41)
Іщак О. М. Перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду у пацієнток після перенесеної апоплексії яєчника/ О. М. Іщак (стр.42-46)
Ошовський В. І. Аналіз результатів ретроспективного когортного дослідження перебігу вагітностей, пологів та післяпологового періоду у пацієнток з групи високого перинатального ризику для виявлення факторів несприятливих наслідків та побудови прогностичної моделі плодових втрат/ В. І. Ошовський (стр.47-52)
Рожкова Н. І. Ефективність препарату Мастодинон® для корекції масталгії у жінок у пре- і перименопаузі/ Н. І. Рожкова [та ін.] (стр.53-56)
Могильницька Л. А. Рівень молекул адгезії при синдромі полікістозних яєчників/ Л. А. Могильницька (стр.57-63)
Лахно І. В. Можливості використання препаратів ксилітолу та L-аргініну у менеджменті менопаузи/ І. В. Лахно (стр.64-68)
Матвійків Н. І. Оцінка якості життя та психологічного стану жінок із хронічними запальними процесами органів малого таза на фоні тазового болю/ Н. І. Матвійків (стр.69-72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 7
Цікаві статті :
Пилипенко А. В. Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних/ А. В. Пилипенко, В. І. Медведь (стр.7-13)
Слабкий Г. О. Вікові коефіцієнти народжуваності у Закарпатській області України та аналіз народжуваності у жінок, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі/ Г. О. Слабкий [та ін.] (стр.14-19)
Cherepiekhina O. A. Attitudes of pregnant Ukrainian women towards their child in the ІІІ trimester of pregnancy during wartime in Ukraine in relation to women’s reproductive health (Podillia region)/ O. A. Cherepiekhina [та ін.] (стр.20-33)
Popel O. K. What is in common between preeclampsia, HPS70 and medieval headwear? Part I. Serum HPS70 in preeclampsia: systematic review and meta-analysis/ O. K. Popel, D. O. Govsieiev (стр.34-48)
Azeez T. A. Laser sessions with perineoplasty for increase sexual satisfaction/ T. A. Azeez [та ін.] (стр.49-54)
Біла В. В. Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії/ В. В. Біла, В. О. Чернега (стр.55-60)
Лаба О. В. Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів/ О. В. Лаба, В. І. Пирогова (стр.61-68)
Safarova A. F. The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women/ A. F. Safarova (стр.69-73)
Turyanytsia S. M. COVID-19 as a multidisciplinary problem: impact on reproductive health (Literature review)/ S. M. Turyanytsia [та ін.] (стр.74-79)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 6
Цікаві статті :
Ус І. В. Тромбоцитарний гемостаз за реалізації плацентарної дисфункції/ І. В. Ус [та ін.] (стр.6-12)
Nikitenko R. P. Efficiency of detection of lymph nodes in breast cancer/ R. P. Nikitenko (стр.13-17)
Ткаліч В. О. Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарних структур при передчасних пологах/ В. О. Ткаліч, І. В. Поладич (стр.18-21)
Сербенюк А. В. Особливості сонографічної картини у жінок-ветеранок репродуктивного віку, що зазнали контузії під час бойових дій/ А. В. Сербенюк (стр.22-30)
Слободяник О. Я. Ендометріоз. Чи можлива спонтанна вагітність при ендометріозі яєчників?/ О. Я. Слободяник [та ін.] (стр.31-35)
Siusiuka V. G. Clinical and psychological ground of principles of prognostication of premature delivery risk/ V. G. Siusiuka [та ін.] (стр.36-43)
Пирогова В. І. Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів/ В. І. Пирогова, О. В. Лаба (стр.44-49)
Сенчук А. Я. Вплив гестаційної артеріальної гіпертензії на ультраструктурну будову плаценти/ А. Я. Сенчук [та ін.] (стр.50-55)
Голяновський О. В. Порівняльна оцінка впливу моно- та біполярної енергії за проведення гістерорезектоскопії/ О. В. Голяновський, О. А. Волошин, А. В. Новосад (стр.56-60)
Дякунчак Ю. Р. Аспекти реабілітації репродуктивної функції жінок після ургентних гінекологічних операційних втручань/ Ю. Р. Дякунчак (стр.61-64)
Бенюк В. О. Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.65-70)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 4
Цікаві статті :
Akhundova E. M. Indicators of carbohydrate metabolism and vitamin D levels in pregnant women with metabolic syndrome/ E. M. Akhundova (стр.6-10)
Грицай І. М. Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів/ І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь (стр.11-15)
Рубінштейн А. М. Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій/ А. М. Рубінштейн (стр.16-22)
Любомирська К. С. Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності/ К. С. Любомирська [та ін.] (стр.23-29)
Shurpyak S. O. The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions/ S. O. Shurpyak (стр.30-37)
Дякунчак Ю. Р. Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції/ Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова (стр.38-41)
Боженко О. О. Клініко-лабораторні особливості у вагітних із дефіцитом маси тіла/ О. О. Боженко (стр.42-44)
Кошова І. М. Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності/ І. М. Кошова (стр.45-47)
Лаба О. В. Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів/ О. В. Лаба (стр.48-51)
Ярмола І. М. Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури)/ І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк (стр.52-56)
Ярова І. В. Сучасне оцінювання стану ендометрія (Огляд літератури)/ І. В. Ярова (стр.57-64)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 5
Цікаві статті :
Жабченко І. А. Сучасні можливості корекції постковідних порушень у фетоплацентарному комплексі/ І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко (стр.5-12)
Golyanovskiy О. V. Combined staged surgical hemostasis in a case of Placenta previa and Placenta accreta spectrum disorders/ О. V. Golyanovskiy, D. V. Kulchytskiy, A. M. Rubinshtein (стр.13-18)
Кондратюк В. К. Сучасні можливості та перспективи збереження здоров’я жінки/ В. К. Кондратюк [та ін.] (стр.19-25)
Возіанова С. В. Випадіння волосся у жінок: патофізіологічні, діагностичні і терапевтичні аспекти/ С. В. Возіанова, А. А. Болотна, О. І. Саріан (стр.26-33)
Дякунчак Ю. Р. Медико-соціальна характеристика жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах/ Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова, І. І. Охабська (стр.34-37)
Лаба О. В. Дослідження стану мікробіоти піхви у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів/ О. В. Лаба, В. І. Пирогова (стр.39-44)
Голяновський О. В. Оцінювання функції плацентарного комплексу і профілактика невиношування у вагітних із лейоміомою матки/ О. В. Голяновський, К. В. Супрунюк, С. В. Фролов (стр.45-50)
Бенюк В. О. Cучасний комплексний підхід у лікуванні атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.51-56)
Laskava T. G. Psychoemotional state and quality of life of nulliparous women with recurrent squamous epithelial exocervical dysplasia of the cervical epithelium in the perimenopausal period/ T. G. Laskava [та ін.] (стр.57-62)
Benyuk V. O. Clinical characteristics of women with endometrial hyperplasia on the background of thyroid dysfunction/ V. O. Benyuk [та ін.] (стр.63-67)
Бенюк В. О. Клінічна характеристика жінок з гіперплазією ендометрія на тлі дисфункції щитоподібної залози/ В. О. Бенюк [та ін.]
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Здоров’я жінки -2020р.,N 5/6
Цікаві статті :
Назаренко Л. Г. Базові аспекти оцінювання стану плода і прогнозування здоров’я новонародженого/ Л. Г. Назаренко, Л. О. Гук, Н. С. Нестерцова (стр.8-14)
Мьотла П. Чи завжди слід використовувати антибактеріальні засоби після уродинамічних досліджень у пацієнток з групи високого ризику?/ П. Мьотла [та ін.] (стр.15-19)
Захворювання щитоподібної залози при вагітності. Клінічні настанови для акушерів та гінекологів (стр.20-28)
Вплив лімфедеми на якість життя онкологічних пацієнтів (стр.29-32)
Флаксенберг М. А. Морфологічні особливості ендо- та міометрія у пацієнток з лейоміомою матки і безплідністю/ М. А. Флаксенберг (стр.33-37)
Малачинська М. Й. Вплив мікробіому на репродуктивну функцію жінки/ М. Й. Малачинська, Н. С. Вереснюк (стр.38-42)
Бондаренко Н. П. Сучасний метод внутрішньоутробного лікування неімунної водянки плода, індукованої парвовірусною інфекцією/ Н. П. Бондаренко [та ін.] (стр.43-47)
Загородня О. С. Перинатальний центр м. Києва: Нехай вагітність стане материнством/ О. С. Загородня [та ін.] (стр.48-53)
Слабкий Г. О. Результати вивчення факторів ризику розвитку цереброваскулярних хвороб у жінок міста Києва/ Г. О. Слабкий, М. М. Прокопів (стр.54-57)
Жук С. І. Нейроімунологія стресової вагітності/ С. І. Жук, О. Д. Щуревська (стр.58-62)
Кротік О. І. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду на тлі інфекцій, що передаються статевим шляхом/ О. І. Кротік (стр.63-65)
Романенко Т. Г. Сучасне лікування гіперандрогенних станів у жінок репродуктивного віку/ Т. Г. Романенко, Т. М. Ігнатюк, О. О. Молчанова (стр.66-70)
Butina L. A. Indicators of the immune system after correction of climacteric syndrome in women with uterine leiomyoma and endometrial hyperplasia/ L. A. Butina [et al.] (стр.72-79)
Федорова Д. М. Аналіз використання методу анкетування у дослідженні епідеміології стресового нетримання сечі у жінок: вплив на якість життя/ Д. М. Федорова (стр.80-83)
Ковалишин О. А. Клінічні аспекти у жінок із порушеннями менструальної функції у пубертатний період/ О. А. Ковалишин (стр.84-88)
Кондратюк В. К. Комплексний підхід до терапії та профілактики рецидивів бактеріального вагінозу у жінок репродуктивного віку з надмірною масою тіла та ожирінням/ В. К. Кондратюк [та ін.] (стр.89-92)
Жабченко І. А. Пізній репродуктивний вік та ожиріння як підгрунтя для акушерських та перинатальних ускладнень (Огляд літератури та результати власних досліджень)/ І. А. Жабченко [та ін.] (стр.93-98)
Лаба О. В. Профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів (Огляд літератури)/ О. В. Лаба (стр.99-102)
Суханова А. А. Роль мышечно-фасциального синдрома и дисфункции в развитии синдрома хронической тазовой боли у женщин (Обзор литературы)/ А. А. Суханова, Р. В. Осадчук (стр.103-108)
Цікаві статті :
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)