Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Лесів, М. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2017р.,N 3
Цікаві статті :
Мальцев Д. В. Показання к применению ?-интерферонов человека в клинической практике/ Д. В. Мальцев, А. И. Соколова, В. Г. Колерова (стр.5-22)
Мєдвєдкова С. О. Прогнозування функціонального наслідку раннього відновного періоду мозкового півкульного ішемічного інсульту за рівнем нейронспецифічної енолази в сироватці крові/ С. О. Мєдвєдкова (стр.23-26)
Прокопів М. М. Коморбідність мозкового інсульту за результатами прагматичного спостереження у м. Києві/ М. М. Прокопів [та ін.] (стр.27-32)
Мяловицька О. А. Прогностична оцінка розвитку когнітивних та емоційних порушень у хворих на розсіяний склероз залежно від локалізації вогнищ демієлінізації в головному мозку/ О. А. Мяловицька, Ю. В. Хижняк (стр.33-37)
Яценко К. В. Вплив комплексної терапії з використанням мікрополяризаціі на електроенцефалографічні показники у дітей, хворих на симптоматичну епілепсію/ К. В. Яценко (стр.38-42)
Цимбалюк В. І. Порівняльний аналіз динаміки рівня рухової функції паретичної кінцівки щура на тлі травми спинного мозку та відновних нейроінженерних втручань/ В. І. Цимбалюк [та ін.] (стр.43-48)
Цупиков О. М. Ефективність використання зеленого флуоресцентного білка як маркера для ідентифікації трансплантованих нейральних прогеніторних клітин у нервовій тканині мишей/ О. М. Цупиков [та ін.] (стр.51-57)
Тести з неврології (стр.58-61)
Матеріали науково-практичної конференції з міжнародню участю «Актуальні питання діагностики та лікування захворювань нервової системи» (Київ, 12-13 жовтня 2017 року) (стр.62-78)
Антоненко К. В. Характеристика головного болю у пацієнтів з ішемічним інсультом/ К. В. Антоненко (стр.62)
Бачинська Н. Ю. Особливості синдрому помірних когнітивних порушень у пацієнтів різного віку при коморбідності дисциркуляторної енцефалопатії з метаболічним синдромом/ Н. Ю. Бачинська, О. О. Копчак, В. О. Холін (стр.62-63)
Гарматіна О. Ю. Перфузія головного мозку при оклюзивно-стенотичному ураженні брахіоцефальних артерій за умов хірургічної корекції/ О. Ю. Гарматіна, В. В. Мороз (стр.63-64)
Дубенко О. Є. Нейропсихологічний профіль когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Альцгеймера, судинною деменцією та помірними когнитивними розладами/ О. Є. Дубенко, О. С. Чиняк (стр.64)
Евдокимов В. А. Повышение качества лечения пояснично-крестцовых радикулопатий с применением методов мануальной терапии/ В. А. Евдокимов (стр.65)
Заводнова З. І. Клінічні особливості виявів депресії у хворих на розсіяний склероз/ З. І. Заводнова (стр.65-66)
Кирпичёва Н. Б. Оценка эффективности терапии детей с эпилепсией и фокальной корковой дисплазией/ Н. Б. Кирпичёва [и др.] (стр.66)
Коваль М. В. Клініко-діагностичні критерії синдрому грудного виходу/ М. В. Коваль, В. А. Гриб, М. І. Лесів (стр.67)
Крилова В. Ю. Чинники та клінічні ознаки епілепсій з пізним початком/ В. Ю. Крилова (стр.67)
Лесів М. І. Когнітивно-мнестичні функції у хворих на гіпертонічну хворобу, коморбідну з гіпотиреозом/ М. І. Лесів [та ін.] (стр.68)
Лобанова І. С. Особливості нейропсихологічного відновлення у хворих з ішемічним інсультом на тлі хронічної ниркової недостатності/ І. С. Лобанова, С. Р. Пелешок, Е. К. Красюк (стр.68-69)
Михайличенко Т. Е. Морфологические характеристики тканей головного мозга при церебральном инсульте у пациентов с сахарным диабетом/ Т. Е. Михайличенко (стр.69)
Мяловицька О. А. Клініко-нейровізуалізаційне зіставлення у хворих на мігрень, ускладнену мігренозним статусом/ О. А. Мяловицька, Ю. П. Дідкова (стр.70)
Мяловицька О. А. Особливості когнітивних та емоційних розладів у хворих з клінічно ізольованим синдромом/ О. А. Мяловицька, Т. А. Довбонос, Ю. В. Хижняк (стр.70-71)
Некрасова Н. О. Вивчення діагностичної інформативності конституційно-біологічних та сомато-вісцеральних маркерів недиференційованої дисплазії сполучної тканини у хворих зі спондилогенною вертебробазилярною недостатністю/ Н. О. Некрасова (стр.71)
Пантелеєнко Л. В. Когнітивні розлади та функціональне відновлення після інсульту, спричиненого хворобою малих судин/ Л. В. Пантелеєнко, Н. В. Бойченко (стр.71-72)
Пономарев В. В. Нейровоспаление при болезни Паркинсона: факт или фикция?/ В. В. Пономарев [та ін.] ; В. В. Пономарёв [и др.] (стр.72-73)
Пономарев В. В. Этиология церебрального инсульта у лиц молодого возраста, по данным популяционного исследования, проведенного в Минской области Республики Беларусь/ В. В. Пономарев ; В. В. Пономарёв, С. Г. Кузьменко, А. С. Королько (стр.73-74)
Потапова К. В. До питання про тип дієти хворих на розсіяний склероз/ К. В. Потапова, Л. І. Соколова (стр.74)
Радзіховська Н. С. Зв’язок між порушеннями функції сечового міхура та сексуальної дисфункції у хворих на розсіяний склероз з ремітивно-рецидивними та вторинно-прогресивними типами перебігу/ Н. С. Радзіховська (стр.74-75)
Симоненко Г. Г. Використання гомеопатичних препаратів для лікування головного болю напруження вазомоторного та психогенного генезу/ Г. Г. Симоненко (стр.75)
Скоробогатова О. В. Немедикаментозне лікування епілепсії у дітей: інформаційно-хвильова терапія/ О. В. Скоробогатова, Т. І. Померанцева (стр.76)
Шандюк В. Ю. Порівняльна характеристика неврологічного дефіциту та рівня інвалідизації у хворих з атеротромботичним та кардіоемболічним підтипами ішемічного інсульту у відновний період/ В. Ю. Шандюк, В. С. Мельник (стр.76-77)
Шаповалова Г. А. Наукове обґрунтування застосування «сухих» вуглекислих ванн у комплексі реабілітації дітей із супутньою патологією нервової системи в період ремісії онкозахворювань/ Г. А. Шаповалова, Т. В. Польщакова (стр.77)
Юрик О. Є. Структура неврологічних ушкоджень при бойових травмах кінцівок/ О. Є. Юрик (стр.77-78)
Юрик О. Є. Характер порушень вегетативної нервової системи у пацієнтів з ревматоїдним артритом на етапі доопераційної підготовки/ О. Є. Юрик, Н. Є. Юрик (стр.78)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль М. В., Гриб В. А., Лесів М. І.
Назва : Клініко-діагностичні критерії синдрому грудного виходу
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2017. - N 3. - С. 67 (Шифр УУ43/2017/3)
MeSH-головна: ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ВЕРХНЕГО ОТВЕРСТИЯ СИНДРОМ -- THORACIC OUTLET SYNDROME
НЕРВА СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- NERVE COMPRESSION SYNDROMES
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лесів М. І., Гриб В. А., Дорошенко О. О., Коваль М. В., Максимчук Л. Т.
Назва : Когнітивно-мнестичні функції у хворих на гіпертонічну хворобу, коморбідну з гіпотиреозом
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2017. - N 3. - С. 68 (Шифр УУ43/2017/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2020р.,N 1/2
Цікаві статті :
Горелик А. Л. Возможности транскраниальной микрополяризации в лечении мозговых инсультов/ А. Л. Горелик [та ін.] (стр.8-15)
Кузнецов В. В. Статини в системі профілактики інсульту/ В. В. Кузнецов, Т. Ю. Романюк, Л. А. Шевченко (стр.16-24)
Єна Л. М. Поліморбідність та її тяжкість у хворих на гіпертонічну хворобу в похилому й старечому віці/ Л. М. Єна [та ін.] (стр.25-29)
Кузнецова С. М. Вікові особливості постінсультної реорганізації церебральної гемодинаміки/ С. М. Кузнецова, С. Г. Мазур, Н. А. Скачкова (стр.30-34)
Кузнецов В. В. Церебролізин у системі нейрогеріатричної реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт/ В. В. Кузнецов (стр.35-42)
Massimo Milani. Цитиколин в качестве вспомогательной терапии когнитивных нарушений при хронических дегенеративных заболеваниях центральной нервной системы и ишемическом инсульте: обзор имеющихся данных/ Milani Massimo (стр.43-49)
Головач И. Ю. Нейропсихиатрическая системная красная волчанка: новые факты и спорные вопросы патогенеза, клинических проявлений и лечения/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.50-65)
Бурчинский С. Г. Возможности фармакотерапевтической коррекции когнитивных и аффективных нарушений при эпилепсии/ С. Г. Бурчинский (стр.66-72)
ТЕЗИ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ НЕВРОЛОГІЇ», 2020 РІК (стр.73-104)
Чеботарьова Л. Л. Комплексний підхід до терапії порушень афективного та мнестично- когнітивного спектра в пацієнтів із постконтузійним синдромом/ Л. Л. Чеботарьова [та ін.] (стр.73)
Насонова Т. І. Асоційовані з когнітивними порушеннями нейровізуалізаційні зміни в пацієнтів із мігренню (огляд літератури)/ Т. І. Насонова, М. П. Магурчак (стр.74-75)
Маслова І. Г. Фактори впливу на інтенсивність больового синдрому та функціонування хворих із болем у спині різної локалізації/ І. Г. Маслова (стр.76-77)
Нікіфорова О. С. Розробка патогенетично обґрунтованої стратегії раннього абортивного лікування мігренозних нападів у продромальну фазу/ О. С. Нікіфорова, М. Ю. Дельва (стр.78-79)
Гавловська Я. Ю. Зміни стану системи гемостазу при проведенні системної тромболітичної терапії у хворих, які перенесли ішемічний інсульт/ Я. Ю. Гавловська, Н. В. Литвиненко (стр.80)
Пітик М. І. Головний біль типу напруги в дітей/ М. І. Пітик [та ін.] (стр.81)
Потапов О. І. Результати хірургічного лікування артеріальних аневризм головного мозку/ О. І. Потапов [та ін.] (стр.82)
Потапов О. І. Декомпресивна трепанація черепа у хворих зі злоякісним перебігом ішемічного інсульту/ О. І. Потапов [та ін.] (стр.83)
Пушко О. О. Півкульовий ішемічний інсульт: латералізація вогнища та особливості нейрокогнітивних порушень у гострому періоді/ О. О. Пушко, Н. В. Литвиненко (стр.84)
Соколова Л. І. Взаємозв’язок між рівнем спастичності та втомою у хворих на розсіяний склероз/ Л. І. Соколова, Н. В. Домрес (стр.85)
Сотніков Д. Д. Асоціація поліморфізму гена MTHFR із розвитком атеротромботичного ішемічного інсульту в пацієнтів із мігренню/ Д. Д. Сотніков, О. О. Потапов (стр.86)
Стаднік С. М. Особливості діагностики хронічної ішемії головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення бойових дій/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко (стр.87-88)
Третьякова А. І. Використання транскраніальної магнітної стимуляції для лікування мігрені та тривожно-депресивних станів/ А. І. Третьякова, Л. Л. Чеботарьова, Л. М. Сулій (стр.89)
Дарій І. В. Клініко-неврологічні особливості в пацієнтів із хронічною ішемією мозку залежно від наявності метаболічного синдрому/ І. В. Дарій (стр.90)
Duve K. V. Some clinical peculiarities of the late recovery and residual periods of aneurysmal subarachnoid haemorrage/ K. V. Duve (стр.91)
Грицюк Т. Д. Взаємозв’язок когнітивних порушень зі структурними змінами внутрішньої сонної артерії у хворих після ішемічного інсульту/ Т. Д. Грицюк, Д. С. Михальчук (стр.92)
Піддубна О. О. Клініко-параклінічні особливості ураження нервової системи при хіміотерапевтичному лікуванні множинної мієломи/ О. О. Піддубна (стр.93)
Юрик О. Є. Зміни вегетативної діяльності в осіб із лійкоподібною деформацією грудної клітки/ О. Є. Юрик, Б. С. Дуда, Н. Є. Юрик (стр.94-95)
Юрик О. Є. Деякі особливості змін вищої нервової діяльності в пацієнтів із лійкоподібною деформацією грудної клітки/ О. Є. Юрик (стр.96-97)
Боженко М. І. Больові синдроми як важливий елемент у формуванні структури якості життя пацієнтів із розсіяним склерозом/ М. І. Боженко, Т. І. Негрич, Н. Л. Боженко (стр.98)
Боженко Н. Л. Мігренозний інсульт у клінічній практиці/ Н. Л. Боженко, М. І. Боженко (стр.99)
Лесів М. І. Співставлення структурних змін речовини головного мозку з показниками когнітивних викликаних потенціалів у хворих на гіпертонічну хворобу, гіпотиреоз/ М. І. Лесів, В. А. Гриб (стр.100-101)
Флис О. М. Діагностика пухлин головного мозку в практиці невролога поліклініки/ О. М. Флис, Ю. Б. Флис (стр.102)
Кузнецов В. В. Возрастные особенности реорганизации церебральной гемодинамики, метаболизма и их взаимоотношений у больных ишемическим инсультом в восстановительный период/ В. В. Кузнецов, Н. А. Скачкова (стр.103)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лесів М. І., Гриб В. А.
Назва : Співставлення структурних змін речовини головного мозку з показниками когнітивних викликаних потенціалів у хворих на гіпертонічну хворобу, гіпотиреоз
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2020. - N 1/2. - С. 100-101 (Шифр ЖУ17/2020/1/2)
MeSH-головна: МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
Анотація: Найперспективнішим вважається поєднання нейропсихологічних та інструментальних нейрофізіологічних технологій, зокрема магнітно-резонансної томографії та реєстрації когнітивних викликаних потенціалів (КВП). Мета роботи — визначити показники КВП, волюметричні показники головного мозку (об’єм гіпокампа) у пацієнтів із ГХ із супутнім гіпотиреозомВизначено певні переваги за якісними і кількісними характеристиками запропонованого комплексу методів нейрофізіологічного та морфометричного дослідження для об’єктивізації недементних когнітивних розладів. Зміна Р300 є об’єктивною і ранньою ознакою когнітивних розладів у пацієнтів із ГХ із супутнім гіпотиреозом. Дослідження Р300 може слугувати скринінговою методикою для ранньої діагностики КП у даній категорії хворих. У пацієнтів із ГХ із супутнім гіпотиреозом ступінь атрофії гіпокампа є вірогідно більшим порівняно з практично здоровими особами
Знайти схожі

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2019р.,N 2/3
Цікаві статті :
До 80-річчя професора Володимира Миколайовича Шеваги (стр.5-6)
Заводнова З. І. Нейробореліоз: сучасний підхід до діагностики та лікування/ З. І. Заводнова (стр.7-11)
Мальцев Д. В. Системи інтрагангліонарного та інтранейронального контролю над латентними α-герпесвірусами у сенсорних гангліях периферичної нервової системи/ Д. В. Мальцев (стр.12-21)
Потапова К. П. Вплив мікробіоти кишечника та моделі харчування на патогенез та перебіг розсіяного склерозу/ К. П. Потапова (стр.22-28)
Дубенко О. Е. Оценка прогрессирования атеросклеротических экстракраниальных каротидных стенозов у пациентов с ишемическим инсультом, перенесших каротидную эндартерэктомию/ О. Е. Дубенко [и др.] (стр.29-34)
Гударьян Ю. И. Качество жизни, связанное со здоровьем, у пациентов в восстановительный период полушарного ишемического инсульта/ Ю. И. Гударьян (стр.35-39)
Лесів М. І. Когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз з ретроспективною оцінкою контролю компенсації захворювання/ М. І. Лесів (стр.40-44)
Козьолкін О. А. Клінічні особливості та комплексне лікування вертебральних торакалгій з нейродистрофічними виявами/ О. А. Козьолкін, С. О. Мєдвєдкова, О. А. Лісова (стр.45-50)
Ніколенко О. О. Перебіг розсіяного склерозу та вік: клініко-параклінічні зіставлення/ О. О. Ніколенко [та ін.] (стр.51-56)
Турчина Н. С. Патологічні зміни головного мозку мишей на тлі моделювання ішемії з асоційованою вірусною інфекцією/ Н. С. Турчина [та ін.] (стр.57-65)
Симоненко Г. Г. Досвід діагностики та лікування синдрому Гійєна - Барре з різним клінічним перебігом/ Г. Г. Симоненко [та ін.] (стр.66-73)
Питання Європейського іспиту (стр.74-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лесів М. І.
Назва : Когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз з ретроспективною оцінкою контролю компенсації захворювання
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2019. - N 2/3. - С. 40-44 (Шифр УУ43/2019/2/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛЫ ОЦЕНКИ -- PSYCHIATRIC STATUS RATING SCALES
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ТЕСТИРОВАНИЕ АНОНИМНОЕ -- ANONYMOUS TESTING
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета – вивчити взаємозв’язок між клініко-анамнестичною характеристикою пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ), гіпотиреозом, їх поєднанням та порушеннями когнітивних функцій. Матеріали і методи. Обстежено 67 пацієнтів (36 чоловіків і 31 жінку). Вік пацієнтів становив від 42 до 58 років (у середньому – (49,84 ± 2,83) року). Пацієнтів розподілили на три групи за нозологією: І група – 21 пацієнт із ГХ, які отримували антигіпертензивну терапію, II група – 18 хворих на гіпотиреоз, котрі приймали L-тироксин у дозі 100150 мг. III група–28 пацієнтів ПХ та супутнім гіпотиреозом, які отримували відповідне лікування. До контрольної групи залучено 18 осіб без анамнезу ГХ і гіпотиреозу. Для аналізу використано дані щорічних візитів до терапевта та ендокринолога, зокрема щодо рівня артеріального тиску (AT) і вмісту тиреотропного гормону (ТТГ). Для уніфікації підходів до збору даних розроблено анкету, в яку вносили отримані показники. Для оцінки наявності та ступеня когнітивних порушень використовували коротку шкалу оцінки психічного статусу MMSE (Mini Mental State Examination) і шкалу Адденбрука (АСЕ). Результати. За результатами аналізу показників офісного АТ у I, III та контрольній групах установлено достатній контроль його рівня. Після проведення ретроспективного Даних медичної документації виявлено недостатній контроль AT у відповідних групах: середній рівень систолічного і діастолічного AT становив (153,30 ± 0,64) та (97,50 ± 0,38) мм рт. ст. відповідно. За даними вимірювання вмісту ТТГ установлено, що на момент огляду хворі на гіпотиреоз перебували у стадії компенсації. Ретроспективний аналіз даних показав, що рівень ТТГ був недостатньо коригованим: (7,14 ± 2,37) і (8,03 ± 3,77) мМО/л для II та III груп відповідно, За даними індивідуальної оцінки показників MMSE частка пацієнтів, у яких виявлено когнітивні порушення, у I, II і III групах становила 3,6; 7,2 і 10,8% відповідно. Показники MMSE у III групі були статистично значущо (р ‹ 0,05) меншими порівняно з І та II групами (на 7,5 і 3,9% відповідно). Результати тесту АСЕ це підтвердили. За даними індивідуальної оцінки показників тесту АСЕ частота когнітивних порушень у I, II і III групах становила 4,3; 4,6 і 6,1 % відповідно. Висновки. Ретроспективний аналіз даних медичної документації пацієнтів із ГХ, гіпотиреозом та їх поєднанням виявив недостатній контроль рівнів AT і ТТГ протягом багатьох років, що стало однією з причин появи когнітивних порушень у цій групі пацієнтів
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2021р.,N 1/2
Цікаві статті :
Кузнецов В. В. Коронавірусна хвороба 2019: неврологічні аспекти (огляд літератури та власні дослідження)/ В. В. Кузнецов, Н. О. Скачкова (стр.7-14)
Бурчинский С. Г. Депрессия и тревога у пациентов после перенесенного COVID-19: возможности комбинированной терапии/ С. Г. Бурчинский (стр.15-21)
Проскура Т. О. Потенційні органи-мішені постковідного синдрому/ Т. О. Проскура (стр.22-28)
Московко С. П. Проміжні результати дослідження СТІКс (Супутня терапія інсульту Ксавроном) — відкритого багатоцентрового дослідження «випадок — контроль»/ С. П. Московко (стр.29-37)
Кузнецов В. В. Церебрум композитум Н в системе постинсультной гериатрической реабилитации/ В. В. Кузнецов, Ю. Ю. Печенюк (стр.38-44)
Кузнецова С. М. Клинические аспекты применения антагониста кальция/ С. М. Кузнецова, Т. Ю. Романюк, Л. А. Шевченко (стр.45-55)
Тріщинська М. А. Особливості ведення пацієнтів із болем у нижній частині спини/ М. А. Тріщинська, О. А. Галушко, О. Є. Кононов (стр.56-76)
Кирилова Л. Г. Головний біль у дітей. Погляд дитячого невролога/ Л. Г. Кирилова [та ін.] (стр.77-86)
Дзяк Л. А. Проблеми діагностики прогресуючого над’ядерного паралічу (клінічний випадок)/ Л. А. Дзяк [та ін.] (стр.87-91)
Тези до науково-практичної конференції «сучасні аспекти клінічної неврології», Івано-Франківськ, 15-16 березня 2021 (стр.92-123)
Боженко Н. Л. Особливості головного болю при COVID-19/ Н. Л. Боженко, М. І. Боженко, О. Б. Боженко (стр.92-93)
Кальбус О. І. Особливості вакцинації проти COVID-19 хворим на міастенію/ О. І. Кальбус (стр.94)
Марштупа В. В. Взаємозв’язок між COVID-19 і цереброваскулярною патологією (огляд літератури)/ В. В. Марштупа, Т. І. Насонова (стр.95-96)
Кузнецова С. М. Постковідний стан центральної нервової системи/ С. М. Кузнецова, В. В. Кузнецов, Н. О. Скачкова (стр.97)
Богданова Т. В. Вплив регулярних занять із рухової реабілітації на якість життя пацієнтів на розгорнутих стадіях хвороби Паркінсона в умовах карантинних обмежень у зв’язку з COVID-19/ Т. В. Богданова (стр.98-99)
Герасимчук В. Р. Стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу в пацієнтів у ранньому відновному періоді ішемічного інсульту/ В. Р. Герасимчук (стр.100)
Грицюк Т. Д. Молекули адгезії та когнітивні порушення після інсульту: кореляційні співвідношення/ Т. Д. Грицюк, Д. С. Михальчук (стр.101)
Коваль М. В. Електронейроміографічні показники в пацієнтів з істинним нейрогенним синдромом грудного виходу/ М. В. Коваль (стр.102)
Кричун І. І. Деякі особливості неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта в чоловіків молодого віку/ І. І. Кричун (стр.103-104)
Оринчак Л. Б. Вплив індексу маси тіла на клінічні характеристики розсіяного склерозу/ Л. Б. Оринчак, М. І. Лесів (стр.105)
Мар’єнко Л. Б. Діагностика гіпермоторної епілепсії, пов’язаної зі сном/ Л. Б. Мар’єнко (стр.106-107)
Пелехан Б. Л. Діагностика дисфункції жувальної системи при обстеженні пацієнтів із потребою ортопедичного лікування повної відсутності зубів на нижній щелепі/ Б. Л. Пелехан, О. М. Рожко (стр.108-109)
Пулик О. Р. Метеотропні реакції людини та шляхи їх корекції/ О. Р. Пулик, М. В. Гирявець (стр.110)
Скрипник Н. В. Дослідження чинників ризику депресивних станів у хворих на цукровий діабет 2-го типу з метаболічним синдромом/ Н. В. Скрипник, Т. В. Романів (стр.111)
Романюк Н. В. Диференціальна діагностика епізодичного вестибулярного синдрому та псевдоінсульти у вертебробазилярному басейні/ Н. В. Романюк (стр.112)
Шманько В. В. Комбіноване лікування хворих із болем у нижній частині спини/ В. В. Шманько, І. С. Дзіх (стр.113)
Третьякова А. І. Невринома серединного нерва на проксимальному рівні: складності діагностики (клінічний випадок)/ А. І. Третьякова [та ін.] (стр.114)
Третьякова А. І. Доцільність лікування депресії методом транскраніальної магнітної стимуляції/ А. І. Третьякова [та ін.] (стр.115)
Ува-Агбонікхена І. Ф. Стан когнітивних функцій у хворих після перенесеного ішемічного інсульту під впливом фізичної терапії та застосування холінергічних препаратів/ І. Ф. Ува-Агбонікхена (стр.116)
Дарій В. І. Нейровізуалізаційні особливості у хворих з інтрацеребрально ускладненим геморагічним півкульовим інсультом/ В. І. Дарій, Т. П. Рибалко, Н. В. Томах (стр.117)
Флис О. М. Сирингомієлія в міждисциплінарному аспекті. погляд невропатолога та нейрохірурга. Клінічний випадок/ О. М. Флис, Ю. В. Флис (стр.118)
Лесів М. І. Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу, пацієнтів із гіпотиреозом та в осіб із поєднаною патологією/ М. І. Лесів, Л. Б. Оринчак (стр.119)
Дельва М. Ю. Особливості психоемоційного стану в пацієнтів із рецидивно-ремітуючим типом розсіяного склерозу/ М. Ю. Дельва, К. С. Скорик (стр.120)
Тітов І. І. Інцидентність та види розладів дихання уві сні в гострий період ішемічного інсульту/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.121-122)
Макаров С. О. Розлади емоційно-вольової сфери у хворих на системний червоний вовчак / С. О. Макаров (стр.123)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Оринчак Л. Б., Лесів М. І.
Назва : Вплив індексу маси тіла на клінічні характеристики розсіяного склерозу
Паралельн. назви :Influence of body mass index on clinical characteristics of multiple sclerosis
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 1/2. - С. 105 (Шифр ЖУ17/2021/1/2)
MeSH-головна: ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Проведені нами дослідження засвідчили, що в жінок, хворих на РС, із низьким ІМТ у дорослому віці частіше спостерігається вищий ступінь інвалідизації за шкалою EDSS та вищий ризик вторинно-прогресуючого типу захворювання. У чоловічої статі з нормальним ІМТ існує вищий ризик вторинно-прогресуючого РС порівняно з жінками
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лесів М. І., Оринчак Л. Б.
Назва : Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу, пацієнтів із гіпотиреозом та в осіб із поєднаною патологією
Паралельн. назви :Peculiarities of structural changes in the substance of the brain in patients with hypertension, patients with hypothyroidism and in persons with combined pathology
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 1/2. - С. 119 (Шифр ЖУ17/2021/1/2)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
Анотація: Досліджені чинники: морфологічні зміни в ГМ мають безпосередній вплив на розвиток та прогресування КП у пацієнтів із ГХ із супутнім гіпотиреозом. Ступінь змін показників нейропсихологічного тестування корелює з виразністю морфологічних змін ГМ
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Український медичний часопис -2024р.,N 2
Цікаві статті :
Ночвіна О. А. Дровеліс — новий контрацептив з єдиним природним селективним естетролом Е4 (NEST)/ О. А. Ночвіна (стр.5-10)
Неміш І. Л. Метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки: чому слід враховувати рівень амонію навіть на початкових етапах/ І. Л. Неміш (стр.11-13)
Кравчун П. П. Сучасні підходи до подвійної антитромбоцитарної терапії у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком/ П. П. Кравчун, І. П. Дунаєва (стр.15-19)
Можина Т. Л. Вибір антиангінального засобу: ранолазин чи нікорандил? Пошук доказової відповіді/ Т. Л. Можина (стр.21-24)
Морєва Д. Ю. Моторні порушення жовчовивідних шляхів: причини, наслідки, прогноз і віддалений вплив/ Д. Ю. Морєва, О. А. Кононенко (стр.25-27)
Поляков Д. С. 10 запитань та відповідей про паліативну допомогу та знеболення пацієнтів онкологічного профілю в Україні/ Д. С. Поляков (стр.29-34)
Сартакова О. А. Деякі практичні аспекти застосування опіоїдних анальгетиків негайного та подовженого вивільнення при хронічному больовому синдромі/ О. А. Сартакова (стр.35-41)
Сартакова О. А. Індивідуалізований підхід до лікування стенокардії у жінок/ О. А. Сартакова (стр.42-47)
Танцура Л. М. Аутоімунні механізми розвитку епілепсії. Діагностика та лікування на сучасному етапі/ Л. М. Танцура (стр.49-55)
Радченко Г. Д. Діагностика та лікування артеріальної гіпертензії у людей похилого віку/ Г. Д. Радченко (стр.57-65)
Костенко Є. І. Стратегія комплексної оздоровчої дії при геморої. Сучасна лінійка багатокомпонентних продуктів/ Є. І. Костенко (стр.67-71)
Давидова І. В. Персоніфікована медицина: кому, коли і як?/ І. В. Давидова (стр.73-77)
Пацко В. В. Вакцинація як первинна профілактика пухлин, викликаних вірусом папіломи людини/ В. В. Пацко, О. В. Єфіменко, А. В. Лукашенко (стр.79-87)
Костенко Є. І. Альфа-ліпоєва кислота в лікуванні діабетичної нейропатії: від РКД до метааналізів та даних реальної клінічної практики/ Є. І. Костенко (стр.89-93)
Московко С. П. Сучасні та ефективні стратегії лікування гострого ішемічного інсульту едаравоном: огляд доказових даних/ С. П. Московко, Д. П. Погорілий, Ю. В. Власійчук (стр.95-99)
Ільченко С. І. Досвід інгаляційного використання гіпертонічного 3% розчину натрію хлориду у дітей в світовій практиці/ С. І. Ільченко (стр.101-103)
Сартакова О. А. Сучасні підходи до патогенетичного лікування пацієнтів із шкірними бородавками та гіперкератозами/ О. А. Сартакова (стр.105-109)
«Антибіотикотерапія та фітопрепарати»: результати дослідження (стр.111-116)
Орел М. Я. Клінічний випадок синдрому Клейне — Левіна: що робити?/ М. Я. Орел, Т. І. Ілляш (стр.117-119)
Вплив дапагліфлозину на смертність пацієнтів із серцевою недостатністю: результати об’єднаного аналізу даних досліджень DAPA-HF і DELIVER (стр.121-123)
Дельва М. Ю. Ефективність та безпека комплексу Інтеларія у пацієнтів з легкими когнітивними порушеннями судинного генезу/ М. Ю. Дельва [та ін.] (стр.125-129)
Довгань О. О. Ефективність комплексу Вертебра у пацієнтів із неспецифічним болем у спині (ускладненням остеохондрозу): рандомізоване контрольоване клінічне дослідження/ О. О. Довгань, Г. К. Кірдогло (стр.131-134)
Деркач К. Д. Комплексне хірургічне лікування рецидивних гриж живота, поєднаних з норицями передньої черевної стінки/ К. Д. Деркач, О. М. Коваль (стр.135-137)
Магомедов О. М. Зміни біохімічних показників крові у хворих на остеоартроз колінного суглоба IV стадії двох вікових груп/ О. М. Магомедов [та ін.] (стр.138-140)
Зозуля І. С. Провідні фактори ризику розвитку гострого порушення мозкового кровообігу/ І. С. Зозуля [та ін.] (стр.141-143)
Лесів М. І. Клініко-нейрофізіологічні паралелі когнітивних функцій у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, поєднаною з гіпотиреозом. Корекція когнітивних розладів/ М. І. Лесів, Т. Д. Грицюк (стр.144-148)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лесів М. І., Грицюк Т. Д.
Назва : Клініко-нейрофізіологічні паралелі когнітивних функцій у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, поєднаною з гіпотиреозом. Корекція когнітивних розладів
Паралельн. назви :Clinical and neurophysiological parallels of cognitive functions in patients with arterial hypertension combined with hypothyroidism. Correction of cognitive disorders
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2024. - № 2. - С. 144-148 (Шифр УУ13/2024/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED
ПИРАЦЕТАМ -- PIRACETAM
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: оцінити ефективність лікування когнітивних порушень із застосуванням пірацетаму та холіну аль- фосцерату у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ), поєднаною з гіпотиреозом, за даними слухових когнітивних викликаних потенціалів (СКВП). Об'єкт і методи дослідження. Обстежено 60 пацієнтів із ГХ, поєднаною з гіпотиреозом (23,3% — чоловіки, середній вік — 50 (45-56) років, середня тривалість захворювань — 9 (6-15) років). Досліджували когнітивні функції за нейропсихологічними шкалами Mini Mental State Examinatin (MMSE) та Адденбрука (ACE-R) із визначенням уражених доменів, а також СКВП Р300 у відведеннях Fp1/Fp2, T3/T4, P3/P4. За методом лікування хворих рандо- мізовано на 3 групи: 1-ша (n=20) слугувала контролем, пацієнти отримували базову терапію з приводу ГХ та гіпотиреозу; 2-га (n=20) — до базової терапії включено пірацетам в дозі 4,8 г на добу; пацієнти 3-ї групи додатково до пірацетаму отримували холіну альфосцерат у дозі 800 мг на добу. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб (ПЗО) відповідного віку. Обстеження проводили на 1-му візиті та через 2 міс після лікування. Використовували статистичний аналіз результатів. Результати. Латентний період (ЛП) СКВП Р300 у досліджуваних хворих подовжений у відведеннях Fp1/Fp2, T3/T4 порівняно з ПЗО (р0,05), амплітуда Р300 зменшена у Fp1/Fp2 (р0,05). Частота помилок при натисканні кнопки на датчику при появі незначимого звукового сигналу — Ме0,05). У 2-й та 3-й групах відмічено достовірне подовження ЛП у відведеннях Fр1/Fр2 та Т3/Т4 (p0,05), причому з різницею в ефективності лікування в 3-й групі: достовірна різниця між показником ЛП у відведенні T3/T4 у 2-й (р0,05). Амплітуда Р300 після лікування в 2-й та 3-й групах зростала і була в межах показників ПЗО (p0,05). Висновок. У хворих на ГХ, поєднану з гіпотиреозом, навіть при відносній компенсації захворювань встановлено розлади когнітивних функцій. Виявлено зміни Р300 СКВП у передньолобових та задньоскро- невих відведеннях у вигляді подовження ЛП та зниження амплітуди Р300, що корелювало із показниками шкал MMSE та ACE-R, за даними яких найуразливішими доменами виявилися «фіксація у пам'яті», «увага», «згадування». Застосування пірацетаму зумовило позитивний ефект щодо покращення пам'яті, уваги, запам'ятовування, а додаткове призначення холіну альфосцерату — адиктивний вплив на функцію пам'ятіPurpose: to evaluate the effectiveness of treatment of cognitive disorders with the use of piracetam and choline alfoscerate in patients with arterial hypertension combined with hypothyroidism, according to the data of cognitive auditory evoked potentials (CAEP). Object and research methods. 60 patients with arterial hypertension combined with hypothyroidism were examined: 23.3% were men, the average age was 50 (45, 56) years, mean duration of the disease was 9 [6, 15] years. Cognitive functions were studied using the Mini Mental State Examination (MMSE) and Addenbrooke's Cognitive Examination (ACE-R) with determination of the affected domains, as well as the P300 CAEP in Fp1/Fp2, T3/T4, P3/P4 leads. Patients were randomized into three groups according to the treatment method: 1st group (n=20) served as a control group, patients received basic therapy for arterial hypertension and hypothyroidism; 2nd group (n=20) — piracetam at a dose of 4.8 g/day was included in the basic therapy; 3rd group patients received choline alfoscerate 800 mg/day in addition to piracetam. The control group consisted of 20 practically healthy persons (PHPs) of the appropriate age. The examination was performed at the first visit and two months after treatment. Statistical analysis of the results was applied. Results. The latent period (LP) of the P300 CAEP in the studied patients was prolonged in Fp1/ Fp2, T3/T4 leads compared with the PHPs (p0.05), the P300 amplitude was reduced in Fp1/Fp2 (p0.05). Error rate when pressing the button on the sensor when an insignificant sound signal appears: Me0.05). In 2nd and 3rd groups, there was a significant prolongation of the LP in Fp1/Fp2 and T3/T4 leads (p0.05), with a difference in the effectiveness of treatment in 3rd group: a significant difference between the LP indicators in T3/T4 lead (p0.05). The P300 amplitude after treatment in 2nd and 3rd groups increased and was within the limits of the PHPs (p0.05). Conclusion. Patients with arterial hypertension combined with hypothyroidism, even with relative compensation of the diseases, have cognitive disorders. Changes in the P300 CAEP in the anterior-frontal and posterior-temporal leads in the form of LP lengthening and a decrease in the P300 amplitude were detected, which correlated with the MMSE and ACE-R scores, according to which the most vulnerable domains were «fixation in memory», «attention», and «recall». The use of piracetam has a positive effect on improving memory, attention, and memorization; the additional administration of choline alfoscerate has an addictive effect on memory function
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)