Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Леуш, С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2024р.,N 1
Цікаві статті :
Корчинська О. О. Онкологічні аспекти ендометріозу яєчників/ О. О. Корчинська, І. І. Хаща, Д. Стрижак (стр.10-14)
Ляшко М. Б. Прогнозування ефективності загоювання епізіотомних ран за використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном/ М. Б. Ляшко, Д. О. Говсєєв (стр.15-24)
Suzyma V. V. Bridging gaps: improving the access of primary health care in rural Ukraine through mobile health units/ V. V. Suzyma, T. P. Yurochko (стр.25-31)
Popel O. K. What is in common between preeclampsia, HPS70 and medieval headwear? Part II. Serum HSP70 in superimposed preeclampsia: original study/ O. K. Popel, D. O. Govsieiev (стр.32-41)
Леуш С. С. Вплив вживання ацетилсаліцилової кислоти на адаптацію плода при плацентарній дисфункції/ С. С. Леуш, А. Г. Тер-Тумасова (стр.42-47)
Azizova M. E. Features of the vagina microbiotope in patients with adenomyosis/ M. E. Azizova, H. F. Bagirova (стр.48-52)
Трегуб В. В. Клінічний досвід застосування методики емболізації маткових артерій під час лікування субмукозних міом матки у медичному центрі ПМП «Відар» міста Вінниці протягом 2008–2022 рр./ В. В. Трегуб [та ін.] (стр.53-61)
Козуб Т. О. Можливості лікування стрес-індукованих порушень менструального циклу за допомогою фітотерапії/ Т. О. Козуб, В. В. Гнатюк (стр.62-72)
Трохимович О. В. Прегравідарна підготовка жінок із ранніми втратами вагітності та аденоміозом з урахуванням поліморфізму генів фолатного циклу/ О. В. Трохимович [та ін.] (стр.73-77)
Гладчук І. З. Методика ICG-маркування у сучасній тазовій хірургії: прикладні аспекти (Огляд літератури)/ І. З. Гладчук [та ін.] (стр.78-84)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Леуш С. С., Тер-Тумасова А. Г.
Назва : Вплив вживання ацетилсаліцилової кислоти на адаптацію плода при плацентарній дисфункції
Паралельн. назви :The effect of acetylsalicylic acid intake on fetal adaptation in placental dysfunction
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 1. - С. 42-47 (Шифр РУ16/2024/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Анотація: Плацентарна дисфункція (ПД) є однією з актуальних тем дослідження сучасного наукового світу. Затримка росту плода (ЗРП) є провідним клінічним проявом хронічної ПД. Оцінювання росту плода є одним з ключових завдань пренатального догляду. ЗРП асоціюється з підвищеним ризиком перинатальної захворюваності та смертності, з довгостроковими несприятливими наслідками для дитини. Пренатальне розпізнавання ЗРП є важливим завданням, що спрямоване на запобігання мертвонародженню, за якого до 30% випадків пов’язані саме з цією патологією або малим для гестаційного віку плодом наприкінці ІІІ триместра. Мета дослідження: вивчення впливу ацетилсаліцилової кислоти на розвиток компенсаторних можливостей плода при ПД. Матеріали та методи. Проаналізовано 118 випадків перебігу вагітностей з ЗРП та/або ПД. Жінки були розподілені на дві групи: І група (67 осіб) – пацієнтки з ЗРП та/або ПД, які під час вагітності вживали ацетилсаліцилову кислоту; ІІ група (51 жінка) – вагітні з ЗРП та/або ПД, які під час вагітності не вживали ацетилсаліцилової кислоти. У всіх випадках методом розродження був кесарів розтин з приводу дистресу плода. Дистрес плода був діагностований за допомогою ультразвукових методів дослідження на підставі таких критеріїв: патологічний кровотік за даними допплерометрії (апарат ультразвукового дослідження (УЗД) Volusun S10), показниками біофізичного профілю плода (апарат УЗД Volusun S10, фетальний монітор Sonicaid Team) та кардіотокографічне оцінювання короткочасної варіабельності серцевого ритму плода (short-term variation – STV); STV 4,5 за даними фетального монітора Sonicaid Team. Критерії виключення: багатоплідна вагітність, антенатально підтверджені вади розвитку плода. Результати. Вживання ацетилсаліцилової кислоти через плацентарну регуляцію дозволяє досягнути більшого гестаційного терміну до розвитку дистресу плода. Середній гестаційний вік (до виникнення цієї патології) у 50,75% пацієнток І групи (34 особи) був більший – 33–36 тиж. Натомість у ІІ групі у 54,9% жінок (28 породіль) дистрес плода виникав раніше – у терміні гестації 28–32 тиж (р0,05). Патологічний кровотік в артерії пуповини або біофізичний профіль плода 4 балів фіксували у 83,6% випадків у І групі (56 вагітних) і у 23,5% випадків у ІІ групі (12 жінок). У жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту (І група), гострий дистрес плода, діагностований за допомогою STV, виявили в 11 (16,4%) випадках. У жінок, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти (ІІ група), дистрес проявлявся різко – за рахунок ацидозу – у 39 (76,5%) випадках (р0,05). Висновки. 1. У жінок, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти, дистрес плода проявлявся різко – за рахунок ацидозу (STV4,5 був зафіксований у 39 (76,5%) пацієнток ІІ групи, тоді як у жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту, – в 11 вагітних І групи (16,4%; p0,05). 2. Профілактичне застосування ацетилсаліцилової кислоти дозволяє сповільнити наростання плацентарної дисфункції, що своєю чергою дає можливість розвитку компенсаторних механізмів та адаптації. 3. На тлі вживання ацетилсаліцилової кислоти гестаційний термін розродження ближче до доношеного. У жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту, у більшості випадків дистрес плода виникав у терміні 33–36 тиж – 50,75%, тоді як у групі, у якій не використовували ацетилсаліцилової кислоти, у більшості випадків дистрес плода виникав у терміні гестації 28–32 тиж – у 54,9% (р0,05)Placental dysfunction (PD) is one of the actual topics of research in the modern scientific world. Fetal growth retardation (FGR) is the leading clinical manifestation of chronic PD. Assessment of fetal growth is one of the key tasks in prenatal care. FGR is associated with an increased risk of perinatal morbidity and mortality, with long-term adverse outcomes for the child. Prenatal diagnosis of FGR is an important task for stillbirth prevention, up to 30% of cases of which are associated with this pathology or with a small-for-gestational-age fetus at the end of the III trimester. The objective: to study the influence of acetylsalicylic acid on the development of compensatory abilities of the fetus by PD. Materials and methods. 118 pregnancies with FGR and/or PD were analyzed. The women were divided into two groups: I group (67 persons) – patients with FGR and/or PD who used acetylsalicylic acid during pregnancy; II group (51 women) – pregnant women with FGR and/or PD who did not use acetylsalicylic acid during pregnancy. In all cases, the method of delivery was cesarean section due to fetal distress. Fetal distress was diagnosed using ultrasound examinations based on the following criteria: abnormal blood flow according to Doppler data (Volusun S10 ultrasound device), fetal biophysical profile indicators (Volusun S10 ultrasound device, Sonicaid Team fetal monitor) and cardiotocographic assessment of short-term variability (STV) fetal heart rate; STV 4.5 according to the Sonicaid Team fetal monitor. Exclusion criteria: multiple pregnancy, antenatally confirmed fetal malformations. Results. The use of acetylsalicylic acid through placental regulation allows to achieve a longer gestation period before the development of fetal distress. The average gestational age before the appearance of this pathology in 50.75% of patients of the I group (34 persons) was larger – 33–36 weeks. On the other hand, 54.9% of women (28 individuals) in the II group had fetal distress earlier – at 28–32 weeks of gestation (p0.05). Pathological blood flow in the umbilical artery or fetal biophysical profile 4 points was determined in 83.6% of cases in the I group (56 pregnant women) and in 23.5% in the II group (12 women). In women who used acetylsalicylic acid (I group) acute fetal distress diagnosed by STV was detected in 11 (16.4%) cases. In women who did not use acetylsalicylic acid (II group), distress manifested itself sharply – due to acidosis – in 39 (76.5%) cases (p0.05). Conclusions. 1. In women who did not use acetylsalicylic acid, fetal distress manifested itself sharply – due to acidosis (STV4.5 was recorded in 39 (76.5%) patients of the II group, while in women who used acetylsalicylic acid – in 11 pregnant women of the I group (16.4%; p0.05). 2. Prophylactic use of acetylsalicylic acid allows to slow down the growth of placental dysfunction, which lets to the development of compensatory mechanisms and adaptation. 3. By use of acetylsalicylic acid the gestational period delivery closer to full term pregnancy. In women who used acetylsalicylic acid, most cases of fetal distress occurred at 33–36 weeks – 50.75%, while in the group that did not use acetylsalicylic acid most cases of fetal distress occurred at 28–32 weeks – in 54.9% (p0.05)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Костенко О. Ю. , Слободяник О. Я., Леуш С. С., Тер-Тумасова А. Г.
Назва : Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок)
Паралельн. назви :Hemoperitoneum as a result of bleeding from a vein lying on the capsule of subserous leiomyoma of uterus (Clinical case)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 43-46 (Шифр РУ16/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ГЕМОПЕРИТОНЕУМ -- HEMOPERITONEUM
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лейоміома є доброякісним новоутворенням матки, найбільш чутливою пухлиною жіночих статевих органів. Пухлина може мати субмукозну, інтрамуральну, субсерозну локалізації, кожній з яких властиві особливості перебігу та ускладнення. У статті описано клінічне спостереження випадку внутрішньочеревної кровотечі, яка була спричинена розривом вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки. Наведено дані літератури щодо частоти лейоміоми та її локалізації, а також пояснення складності істинного оцінювання частоти зазначеної патології, особливості даного випадку з клінічного та патоморфологічного погляду. Огляд літератури дозволив віднайти 125 описів клінічних випадків кровотечі із судини субсерозного вузла протягом останніх 100 років. Представлений клінічний випадок є цікавим з погляду діагностики. Картина «гострого живота» при лейоміомі найчастіше асоційована з порушенням живлення вузла, а у даному випадку вона була спричинена розривом судини внаслідок перекруту вузла та кровотечі з неї. Пацієнтку, яка в анамнезі мала субсерозну лейоміому матки, госпіталізовано зі скаргами на дискомфорт у нижніх відділах живота. Під час об’єктивного обстеження виявлено збільшену матку до 16 тиж вагітності, а при ультразвуковому – лейоміоматозний вузол у дні матки, що за розмірами є вдвічі більшим самої матки, у черевній порожнині – до 500 мл крові. При оперативному втручанні виявлено субсерозний вузол у дні матки з частковим перекрутом, встановлено джерело кровотечі – вена по задній стінці матки. Пацієнтці виконано консервативну міомектомію, гістологічне дослідження підтвердило лейоміому матки, пацієнтку виписано у задовільному стані. Нещодавні систематичні огляди літератури продемонстрували, що міомектомія є кращим втручанням порівняно з гістеректомією, позаяк такий об’єм операції знижує поширеність шоку, крововтрати у пацієнтокLeiomyoma is a benign tumor of the uterus and it is considered to be the most sensitive tumor of the female genital organs. The tumor can have submucosal, intramural, and subserosal localizations, each of which has specific features of the course and complications. The article describes the clinical observation of a case of intra-abdominal bleeding, which was caused by the rupture of a vein lying on the capsule of a subserous uterine leiomyoma. Literature data about the leiomyoma frequency and its localization are presented in the article, as well as an explanation of the complexity of the true assessment of the frequency of this pathology, the peculiarities of a described case from a clinical and pathomorphological point of view. A review of the literature allowed to find 125 descriptions of clinical cases of bleeding from the vessel of the subserosal node during the last 100 years. The presented clinical case is interesting from the point of diagnosis. The picture of an “acute abdomen” by leiomyoma is most often associated with a blood circulation disorder of the node, and in this case it was caused by a rupture of a vessel due to twisting of the node and bleeding from the vessel. The patient with a history of subserous leiomyoma of the uterus was hospitalized with complaints of discomfort in the lower abdomen. During the objective examination, an enlarged uterus up to 16 weeks of pregnancy was diagnosed, and during ultrasound examination a leiomyoma node in the uterine fundus, which was twice larger than the uterus size itself, and up to 500 ml of blood in the abdominal cavity were found. During surgery, a subserous node in the uterus fundus with partial torsion was found, the source of bleeding was established – a vein on the posterior wall of the uterus. The patient was operated by conservative myomectomy, histological examination confirmed uterine leiomyoma, the patient was discharged in satisfactory condition. Recent systematic literature reviews have shown that myomectomy is a better surgical procedure compared to hysterectomy, as it reduces the prevalence of shock and blood loss in patients
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 2
Цікаві статті :
Lakhno I. V. COVID-19 mimicked fetal hemolytic disease: a case report/ I. V. Lakhno (стр.7-9)
Біла В. В. Банк грудного молока Перинатального центру м. Києва: досвід роботи у 2022 р./ В. В. Біла, О. С. Загородня, В. В. Баришнікова (стр.10-13)
Миронюк І. С. Захворюваність жіночого населення Чернігівської області на візуальні форми злоякісних новоутворень статевих органів: задавнені стадії та виявлення під час профілактичних оглядів/ І. С. Миронюк [та ін.] (стр.14-20)
Pakharenko L. V. The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development/ L. V. Pakharenko [та ін.] (стр.21-25)
Подольський Вл. В. Пробіотики як необхідна складова комплексної терапії порушень мікробіоценозу нижнього рівня органів репродуктивної системи у жінок фертильного віку/ Вл. В. Подольський [та ін.] (стр.26-32)
Кондратюк В. К. Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи/ В. К. Кондратюк [та ін.] (стр.33-37)
Толстанова Г. О. Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку/ Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко (стр.38-42)
Біла В. В. Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок)/ В. В. Біла [та ін.] (стр.43-46)
Булик Л. М. Вагітність і пологи у жінок з трансплантованою ниркою (Клінічні спостереження)/ Л. М. Булик [та ін.] (стр.47-51)
Коваль С. Д. Рідкісне поєднання імунної тромбоцитопенії та дезагрегаційної тромбоцитопатії: перебіг і закінчення вагітності, ускладненої COVID-19 (Клінічний випадок)/ С. Д. Коваль, М. Є. Кирильчук, А. Є. Гусєва (стр.52-58)
Пирогова В. І. Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури)/ В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський (стр.59-66)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Леуш С.Ст., Процик М. В., Антонюк М. І.
Назва : Особливості газообміну та кислотно-лужної рівноваги між плодовим та материнським кровообігом при передчасному розродженні
Паралельн. назви :Fetal-maternal gas transport and acid – base balance in preterm labors
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 58-62 (Шифр РУ16/2023/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH
ПЛОДА КРОВЬ -- FETAL BLOOD
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- ACID-BASE EQUILIBRIUM
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Використання газів пуповинної крові для прогнозування гіпоксичного стресу під час пологів з високим ризиком відомо з 1958 року. Цей діагностичний тест широко використовується, особливо у спеціалізованих клініках, а показники крові у пуповинній артерії точно відображають стан новонародженого. Проте специфічних діагностичних критеріїв передчасних пологів бракує. Мета дослідження: вивчення співвідношення показників газообміну та кислотно-лужного стану між новонародженим та матір’ю залежно від терміну вагітності на момент пологів. Матеріали та методи. Проаналізовано рівні pH, pO2, pCO2, показник концентрації карбонат-іона (HCO3-) та показник надлишку основ (BE) як у матерів (венозна кров матері, v. cubitalis), так і у їхніх новонароджених (венозна кров, отримана з артерії пуповини). Групи дослідження: І група – 16 породіль із новонародженими у терміні 24–27 тиж гестації, ІІ група – 36 породіль із новонародженими у терміні 28–34 тиж, ІІІ (контрольна) група – 24 породіллі із новонародженими при термінових фізіологічних пологах (37–41 тиж). Результати. Дослідження не виявило статистично значущих відмінностей у рівнях pH, pO2, pCO2, HCO3- та рівнях BE у венозній крові матері та артерії пуповини між групою доношеної вагітності та групою пацієнток, пологи яких були передчасними. Проте відзначено, що у надзвичайно недоношених новонароджених спостерігалося помітне підвищення рівня pH і BE у відповідь на гіпервентиляцію під час пологів. Висновки. 1. Недоношені діти мали більш високі рівні pH венозної крові, отриманої з артерії пуповини, які були більш вираженими у тих, хто народився на більш ранніх термінах вагітності (7,36±0,011 у терміні гестації 24–27 тиж та 7,33±0,022 у терміні гестації 28–34 тиж), порівняно з доношеними дітьми (7,29±0,045; р0,05). 2. Різниця у рівнях рН венозної крові новонародженого, отриманої з артерії пуповини, і матері, отриманої з v.cubitalis, менша при передчасних пологах (для терміну гестації 24–27 тиж – 7,39±0,018 у материнській крові та 7,36±0,011 – у новонародженого, для терміну 28–34 тиж – 7,40±0,021 та 7,33±0,022 відповідно) порівняно з рівнями у доношених малюків (7,43±0,015 – у материнській крові та 7,29±0,045 – у новонародженого); р0,05. У першу чергу це пов’язано зі зниженням рН венозної крові матеріThe use of cord blood gases to predict hypoxic stress during high-risk labor has been known since 1958. This diagnostic test is widely used, especially in specialized clinics, and blood indicators in the umbilical artery accurately reflect the condition of the newborn. However, there is a lack of specific diagnostic criteria for premature births. The objective: to study the ratio of indicators of gas exchange and acid-base status between the newborn and the mother depending on the gestational age at the time of delivery. Materials and methods. The levels of pH, pO2, pCO2, bicarbonate ion concentration (HCO3-) and base excess (BE) were analyzed both in mothers (maternal venous blood, v. cubitalis) and in their newborns (venous blood obtained from the umbilical artery). Study groups: I group – 16 postpartum women with newborns at 24–27 weeks of gestation, II group – 36 postpartum women with newborns at 28–34 weeks, III group (control group) – 24 postpartum women with newborns at term physiological delivery (37–41 weeks). Results. The study found no statistically significant differences in maternal venous and umbilical artery of pH, pO2, pCO2, HCO3- and BE levels between the term pregnancy group and the groups of preterm labor. However, extremely preterm neonates were found to have a marked increase in pH and BE in response to hyperventilation during labor. Conclusions. 1. Preterm infants had higher venous blood pH levels obtained from the umbilical artery, which were more pronounced in those who were born at earlier gestational ages (7.36±0.011 at 24–27 weeks gestation and 7.33±0.022 at a gestation period of 28–34 weeks), compared to full-term children (7.29±0.045; p0.05). 2. The difference in the pH levels of the venous blood of the newborn, obtained from the umbilical artery, and the mother’s blood, obtained from the v. cubitalis, is smaller in premature births (for a gestation period of 24–27 weeks – 7.39±0.018 in maternal blood and 7.36± 0.011 – in newborns; for the period of 28–34 weeks – 7.40±0.021 and 7.33±0.022, respectively) compared to the levels in full-term babies (7.43±0.015 – in maternal blood and 7.29±0.045 – in a newborn); p0.05. This is primarily due to a decrease in the mother’s venous blood pH
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 5
Цікаві статті :
Косей Н. В. Сучасні світові тенденції вивчення етіології, патогенезу, діагностики та лікування хронічного ендометриту/ Н. В. Косей [та ін.] (стр.7-12)
Ancheva I. A. Studying the discipline of free choice «Ultrasound Diagnostics in Obstetrics and Gynaecology»/ I. A. Ancheva [та ін.] (стр.13-19)
Жабченко І. А. Вплив перенесеної під час вагітності коронавірусної хвороби на перебіг гестації та зміни основних біотопів організму жінки/ І. А. Жабченко [та ін.] (стр.20-27)
Гладенко С. Є. Імунологічні порушення у пацієнток з патологією грудних залоз при безплідді, пов’язаному з ановуляцією/ С. Є. Гладенко [та ін.] (стр.28-33)
Cherneda L. O. Peculiarities of the course of seborrheic keratosis of extragenital localization among the female population/ L. O. Cherneda [та ін.] (стр.34-38)
Голяновський О. В. Сучасний підхід до трансфузійної терапії масивних кровотеч за наявності аномально інвазивної плаценти/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.39-45)
Медведь В. І. Сучасні аспекти оптимальної терапевтичної стратегії надмірного блювання вагітних/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.46-57)
Леуш С.Ст. Особливості газообміну та кислотно-лужної рівноваги між плодовим та материнським кровообігом при передчасному розродженні/ С. Ст. Леуш, М. В. Процик, М. І. Антонюк (стр.58-62)
Прощенко О. М. Оцінювання поліморфізму rs1800012 гена COL1A1 й стигм недиференційованої дисплазії сполучної тканини як предикторів пролапсу тазових органів/ О. М. Прощенко, Д. О. Говсєєв (стр.63-68)
Горбунова О. В. Біоценоз піхви та сучасні підходи до корекції вагінальних дисбіозів (Огляд літератури)/ О. В. Горбунова [та ін.] (стр.69-81)
Вагінальний гель PAPILOCARE® – запитання та відповіді (стр.82-87)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Голяновський О. В. Патологія печінки, пов’язана з вагітністю: надмірне блювання вагітних, холестатичний гепатоз вагітних, прееклампсія/еклампсія, HELLP-синдром, гостра жирова дистрофія печінки вагітних/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.7-16)
Ошовський В. І. Результати вагітностей у пацієнток з надзвичайно високим співвідношенням sFIt-1/PIGF: серія клінічних випадків/ В. І. Ошовський, М. І. Ніколенко, Є. М. Полякова (стр.17-20)
Опришко В. І. Ефективна, безпечна і раціональна фармакотерапія ендогенного дефіциту прогестерону/ В. І. Опришко [та ін.] (стр.21-25)
Стефановський О. В. Досвід використання альтернативної терапії у жінок з менопаузальним метаболічним синдромом/ О. В. Стефановський, Л. В. Аккера, А. І. Гальченко (стр.26-28)
Ошовський В. І. Пренатальні перинеальні знахідки та можливі клінічні сценарії/ В. І. Ошовський, Н. М. Антоненко (стр.29-32)
Романенко Т. Г. Констипація - актуальна проблема під час вагітності/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.33-38)
Фролов Н. О. Обґрунтування вибору ангіопротектора діосміну як профілактичного агента прееклампсії/ Н. О. Фролов, Ю. В. Тезіков, І. С. Ліпатов (стр.40-43)
Поладич І. В. Особливості циркуляції інтерлейкінів різних класів при багатоплідній вагітності залежно від способу запліднення і терміну гестації/ І. В. Поладич [та ін.] (стр.44-48)
Невишна Ю. В. Сучасні погляди на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень у здорових вагітних (Огляд літератури)/ Ю. В. Невишна (стр.49-53)
Маланчук О. Б. Морфологічні та електронно-мікроскопічні особливості досліджуваних плацент при дуже ранніх передчасних пологах, ускладнених передчасним розривом плодових оболонок/ О. Б. Маланчук [та ін.] (стр.54-60)
Вдовиченко Ю. П. Визначення діагностичних маркерів затримки росту плода у ранні терміни вагітності/ Ю. П. Вдовиченко, В. О. Голяновський (стр.61-65)
Загородня О. С. Вагінальні пологи після попереднього кесарева розтину/ О. С. Загородня, С. Ст. Леуш, І. Б. Венцківська (стр.66-67)
Андрійчук Т. П. Стан системи мати-плацента-плід у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом/ Т. П. Андрійчук, А. Я. Сенчук, В. І. Чермак (стр.70-74)
Вдовиченко Ю. П. Діагностика і лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних ендоскопічних операцій/ Ю. П. Вдовиченко, В. І. Бойко, В. А. Терехов (стр.75-79)
Кравченко О. В. Особливості патогенезу та лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз у жінок раннього репродуктивного віку/ О. В. Кравченко (стр.80-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Загородня О. С., Леуш С. Ст., Венцківська І. Б.
Назва : Вагінальні пологи після попереднього кесарева розтину
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 66-67 (Шифр РУ16/2021/1)
MeSH-головна: РОДЫ ВАГИНАЛЬНЫЕ ПОСЛЕ КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ -- VAGINAL BIRTH AFTER CESAREAN
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Анотація: Статтю присвячено питанню ведення вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину, розглянуто актуальність проблеми в світі, наведено міркування стосовно деяких рис пологової діяльності в цих випадках та їхній вплив на рішення лікаряПеребіг вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину має певні фізіологічні особливості, які слід ураховувати під час оцінювання ефективності пологової діяльності, а саме – тривалість першого періоду пологів така сама, як при перших пологах, а послідовність змін шийки матки (згладжування, розкриття) відбувається подібно до повторних пологів. Таким пологами найчастіше властиво уповільнення швидкості розкриття шийки матки. 2. Частота найважливіших акушерських ускладнень (домішки меконію в амніотичній рідині, затримка частин плаценти, гіпотонічна кровотеча) при вагінальних пологах після попереднього кесарева розтину не вища, ніж при інших вагінальних пологах
Знайти схожі

Назва журналу :Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології -2017р.,N 1
Цікаві статті :
Мочульська, О. М. Порівняльна характеристика клінічної ефективності різних схем лікування атопічного дерматиту в дітей, особливості застосування специфічної індукції імунологічної толерантності/ О. М. Мочульська (стр.5-11)
Синенко В. В. Генетические маркеры антиоксидантной защиты у детей, рожденных благодаря вспомогательным репродуктивным технологиям/ В. В. Синенко (стр.12-15)
Шульгай О. М. Диспепсичні розлади і патологія гастродуоденальної зони в дітей Тернопільської області/ О. М. Шульгай, Р. В. Черній (стр.16-19)
Бербець А. М. Шишкоподібна залоза, репродуктивна система та вагітність/ А. М. Бербець (стр.20-22)
Бойчук А. В. Профілактика невиношування багатоплідної вагітності з використанням розвантажувального акушерського песарія/ А. В. Бойчук [и др.] (стр.23-28)
Бойчук О. Г. Стан судинного гомеостазу в жінок із непліддям після використання допоміжних репродуктивних технологій/ О. Г. Бойчук [и др.] (стр.29-32)
Бондаренко Н. П. Парвовірус В19 - клінічна симптоматика та наслідки інфекції під час вагітності/ Н. П. Бондаренко (стр.33-36)
Булавенко О. В. Оцінка ролі гемодинамічного забезпечення матки в генезі трубно-перитонеальної форми безпліддя в жінок із ожирінням у програмах допоміжних репродуктивних технологій/ О. В. Булавенко, І. Ю. Коцюбська (стр.37-41)
Венцківський Б. М. Клінічна ефективність пентоксифіліну в лікуванні вагітних із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності/ Б. М. Венцківський [и др.] (стр.42-46)
Галич С. Р. Прогностичні критерії загрози антенатальної загибелі плода при вроджених вадах розвитку/ С. Р. Галич [и др.] (стр.47-49)
Гнатко О. П. Комплексна оцінка стану слизової шийки матки під час вагітності/ О. П. Гнатко, Н. Г. Скурятіна, Т. А. Бережна (стр.50-55)
Гнатко О. П. Акушерські та перинатальні наслідки вагітності у жінок з ожирінням/ О. П. Гнатко, К. М. Тишко (стр.56-61)
Дола Л. Л. Значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні вроджених форм тромбофілії/ Л. Л. Дола [и др.] (стр.62-64)
Дола О. Л. Характеристика імунного статусу в жінок із латентною папіломавірусною інфекцією шийки матки/ О. Л. Дола [и др.] (стр.65-69)
Корчинська О. О. Особливості перебігу та лікування алергічного риніту у вагітних/ О. О. Корчинська [и др.] (стр.70-75)
Кузьміна І. Ю. Важливість визначення біомолекулярних маркерів у патогенезі розвитку гіперпластичних процесів ендометрія у перименопаузальному періоді/ І. Ю. Кузьміна, О. О. Кузьміна (стр.76-79)
Леуш С. Ст. Мінливість вмісту антифосфоліпідних антитіл у другому триместрі вагітності у пацієнток з раннім гестозом/ С. Ст. Леуш, А. С. Дем’яненко, О. С. Загородня (стр.80-83)
Литвин Н. В. Оцінка причин ранніх втрат вагітності у жінок із безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій/ Н. В. Литвин, Н. І. Геник (стр.84-89)
Лоскутова Т. О. Прогноз звичного невиношування вагітності, асоційованого з генетичними формами тромбофілії/ Т. О. Лоскутова [и др.] (стр.90-94)
Маляр В. В. Порівняльна оцінка плацентарно-плодового кровообігу і біофізичної активності плода при помірному ідіопатичному мало- і багатоводді/ В. В. Маляр (стр.95-99)
Маркін Л. Б. Доплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового кровоплину у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією/ Л. Б. Маркін, О. І. Попович, А. І. Попович (стр.100-104)
Міщенко В. П. Особливості прегравідарної підготовки жінок різних національностей/ В. П. Міщенко [и др.] (стр.105-110)
Моцюк Ю. Б. Особливості формування та функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок за наявності варикозної хвороби вен нижніх кінцівок/ Ю. Б. Моцюк, Н. І. Геник (стр.111-114)
Сюсюка В. Г. Мотиваційні аспекти психоемоційного стану жінок під час вагітності. Аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності/ В. Г. Сюсюка [и др.] (стр.115-119)
Федишин Т. В. Оптимізація діагностично-терапевтичних заходів при спонтанному і звиклому невиношуванні вагітностей в анамнезі, асоційованих із дисбіозом піхви/ Т. В. Федишин, В. А. Маляр (стр.120-123)
Франчук О. А. Сучасні аспекти багатоплідної вагітності/ О. А. Франчук, М. О. Франчук, І. М. Маланчин (стр.124-128)
Чечуга С. Б. Тактика ведення та розродження жінок із резус-конфліктною вагітністю/ С. Б. Чечуга, М. А. Войцешина (стр.129-132)
Шелестова Л. П. Профілактика та лікування остеопенічного синдрому в жінок із дефіцитом маси тіла на прегравідарному етапі та під час вагітності/ Л. П. Шелестова, Р. С. Аллахвердієв (стр.133-136)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Леуш С. Ст., Дем’яненко А. С., Загородня О. С.
Назва : Мінливість вмісту антифосфоліпідних антитіл у другому триместрі вагітності у пацієнток з раннім гестозом
Паралельн. назви :Variability of antiphospholipid antibodies circularion in the second trimester of pregnancy in patients with early gestosis
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 1. - С. 80-83 (Шифр АУ37/2017/1)
MeSH-головна: АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, SECOND
Анотація: Мета дослідження – дослідити мінливість циркуляції антифосфоліпідних антитіл у вагітних залежно від перебігу першого триместру вагітності. Матеріали та методи. Обстежено 109 вагітних з гестаційним терміном 11–12 тижнів, яких було розділено на 2 групи. Групу 1 утворили 58 вагітних, що мали прояви раннього гестозу, групу 2 – 51 вагітна з неускладненим перебігом першого триместру вагітності. У всіх вагітних в 11–12 та в 20 тижнів методом імуноферментного аналізу було визначено циркуляцію антитіл до основних фосфоліпідів, проаналізовано частоту виявлення різних субтипів антитіл при першому та другому обстеженні залежно від перебігу першого триместру вагітності. Результати дослідження та їх обговорення. Частота виявлення антифосфоліпідних антитіл в першому триместрі вагітності в обох групах не перевищувала 3,4–3,9 %, не більше 1-2 вагітних у кожній групі мали циркуляцію двох або більше субтипів антитіл. Переважним субтипом, що його було виявлено в обох групах, були Ig G до кардіоліпіну. Вже в 20 тижнів між групами було виявлено відмінності – в групі 2 частота виявлення антитіл до негативно зарядженого фосфатидилсерину сягнула 13,7 %, а нейтрального фосфатидилетаноламіну – 17,6 %, в групі частка вагітних з виявленими антитілами до фосфоліпідів залишилась сталою. Висновки. Вагітним властива мінливість концентрації АФА протягом першої половини гестації – від незначної частоти виявлення їх в 11–12 тижнів до значного зростання в 20 тижнів. Враховуючи домінування антифосфоліпідних антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів у вагітних в 20 тижнів, які не мали їх у першому триместрі, їх поява може бути свідченням початку ендотеліальної дисфункції, що лежить в основі більшості акушерських ускладнень. Частота появи АФА до негативно заряджених фосфоліпідів є меншою серед пацієнток з раннім гестозом, ніж серед жінок з неускладненим перебігом першого гестаційного триместру
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)