Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (4)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Леуш, С.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-42 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Леуш С. С., Чупріков А. П., Кононець О. П.
Назва : Актуальні аспекти функціональної міжпівкульної асиметрії
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2007. - № 2. - С. 101-107 (Шифр УУ13/2007/2)
Предметні рубрики: Мозг головной-- аномал-- патолог
Репродукция-- женск-- физиол
Знайти схожі

2.

Назва журналу :Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології -2017р.,N 1
Цікаві статті :
Мочульська, О. М. Порівняльна характеристика клінічної ефективності різних схем лікування атопічного дерматиту в дітей, особливості застосування специфічної індукції імунологічної толерантності/ О. М. Мочульська (стр.5-11)
Синенко В. В. Генетические маркеры антиоксидантной защиты у детей, рожденных благодаря вспомогательным репродуктивным технологиям/ В. В. Синенко (стр.12-15)
Шульгай О. М. Диспепсичні розлади і патологія гастродуоденальної зони в дітей Тернопільської області/ О. М. Шульгай, Р. В. Черній (стр.16-19)
Бербець А. М. Шишкоподібна залоза, репродуктивна система та вагітність/ А. М. Бербець (стр.20-22)
Бойчук А. В. Профілактика невиношування багатоплідної вагітності з використанням розвантажувального акушерського песарія/ А. В. Бойчук [и др.] (стр.23-28)
Бойчук О. Г. Стан судинного гомеостазу в жінок із непліддям після використання допоміжних репродуктивних технологій/ О. Г. Бойчук [и др.] (стр.29-32)
Бондаренко Н. П. Парвовірус В19 - клінічна симптоматика та наслідки інфекції під час вагітності/ Н. П. Бондаренко (стр.33-36)
Булавенко О. В. Оцінка ролі гемодинамічного забезпечення матки в генезі трубно-перитонеальної форми безпліддя в жінок із ожирінням у програмах допоміжних репродуктивних технологій/ О. В. Булавенко, І. Ю. Коцюбська (стр.37-41)
Венцківський Б. М. Клінічна ефективність пентоксифіліну в лікуванні вагітних із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності/ Б. М. Венцківський [и др.] (стр.42-46)
Галич С. Р. Прогностичні критерії загрози антенатальної загибелі плода при вроджених вадах розвитку/ С. Р. Галич [и др.] (стр.47-49)
Гнатко О. П. Комплексна оцінка стану слизової шийки матки під час вагітності/ О. П. Гнатко, Н. Г. Скурятіна, Т. А. Бережна (стр.50-55)
Гнатко О. П. Акушерські та перинатальні наслідки вагітності у жінок з ожирінням/ О. П. Гнатко, К. М. Тишко (стр.56-61)
Дола Л. Л. Значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні вроджених форм тромбофілії/ Л. Л. Дола [и др.] (стр.62-64)
Дола О. Л. Характеристика імунного статусу в жінок із латентною папіломавірусною інфекцією шийки матки/ О. Л. Дола [и др.] (стр.65-69)
Корчинська О. О. Особливості перебігу та лікування алергічного риніту у вагітних/ О. О. Корчинська [и др.] (стр.70-75)
Кузьміна І. Ю. Важливість визначення біомолекулярних маркерів у патогенезі розвитку гіперпластичних процесів ендометрія у перименопаузальному періоді/ І. Ю. Кузьміна, О. О. Кузьміна (стр.76-79)
Леуш С. Ст. Мінливість вмісту антифосфоліпідних антитіл у другому триместрі вагітності у пацієнток з раннім гестозом/ С. Ст. Леуш, А. С. Дем’яненко, О. С. Загородня (стр.80-83)
Литвин Н. В. Оцінка причин ранніх втрат вагітності у жінок із безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій/ Н. В. Литвин, Н. І. Геник (стр.84-89)
Лоскутова Т. О. Прогноз звичного невиношування вагітності, асоційованого з генетичними формами тромбофілії/ Т. О. Лоскутова [и др.] (стр.90-94)
Маляр В. В. Порівняльна оцінка плацентарно-плодового кровообігу і біофізичної активності плода при помірному ідіопатичному мало- і багатоводді/ В. В. Маляр (стр.95-99)
Маркін Л. Б. Доплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового кровоплину у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією/ Л. Б. Маркін, О. І. Попович, А. І. Попович (стр.100-104)
Міщенко В. П. Особливості прегравідарної підготовки жінок різних національностей/ В. П. Міщенко [и др.] (стр.105-110)
Моцюк Ю. Б. Особливості формування та функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок за наявності варикозної хвороби вен нижніх кінцівок/ Ю. Б. Моцюк, Н. І. Геник (стр.111-114)
Сюсюка В. Г. Мотиваційні аспекти психоемоційного стану жінок під час вагітності. Аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності/ В. Г. Сюсюка [и др.] (стр.115-119)
Федишин Т. В. Оптимізація діагностично-терапевтичних заходів при спонтанному і звиклому невиношуванні вагітностей в анамнезі, асоційованих із дисбіозом піхви/ Т. В. Федишин, В. А. Маляр (стр.120-123)
Франчук О. А. Сучасні аспекти багатоплідної вагітності/ О. А. Франчук, М. О. Франчук, І. М. Маланчин (стр.124-128)
Чечуга С. Б. Тактика ведення та розродження жінок із резус-конфліктною вагітністю/ С. Б. Чечуга, М. А. Войцешина (стр.129-132)
Шелестова Л. П. Профілактика та лікування остеопенічного синдрому в жінок із дефіцитом маси тіла на прегравідарному етапі та під час вагітності/ Л. П. Шелестова, Р. С. Аллахвердієв (стр.133-136)
Цікаві статті :
Знайти схожі


3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Леуш С. С., Парпалей Є. І., Дзюбанчук Т. В.
Назва : Акушерсько-гінекологічні проблеми перехідного віку. Реабілітація функцій
Місце публікування : Нова медицина: Всеукр. мед. журн. для лікарів та мед. громадськості/ Голов. наук. редактор Л. Порохняк-Гановська. - Київ, 2006. - № 2. - С. 26-31. (Шифр 23697/2006/2)
Предметні рубрики: Климактерический период-- осл
Овариэктомия-- лек тер-- осл
Эстрогенозамещающая терапия
Пременопауза
Хронобиология
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Загородня О. С., Леуш С. Ст., Венцківська І. Б.
Назва : Вагінальні пологи після попереднього кесарева розтину
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 66-67 (Шифр РУ16/2021/1)
MeSH-головна: РОДЫ ВАГИНАЛЬНЫЕ ПОСЛЕ КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ -- VAGINAL BIRTH AFTER CESAREAN
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Анотація: Статтю присвячено питанню ведення вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину, розглянуто актуальність проблеми в світі, наведено міркування стосовно деяких рис пологової діяльності в цих випадках та їхній вплив на рішення лікаряПеребіг вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину має певні фізіологічні особливості, які слід ураховувати під час оцінювання ефективності пологової діяльності, а саме – тривалість першого періоду пологів така сама, як при перших пологах, а послідовність змін шийки матки (згладжування, розкриття) відбувається подібно до повторних пологів. Таким пологами найчастіше властиво уповільнення швидкості розкриття шийки матки. 2. Частота найважливіших акушерських ускладнень (домішки меконію в амніотичній рідині, затримка частин плаценти, гіпотонічна кровотеча) при вагінальних пологах після попереднього кесарева розтину не вища, ніж при інших вагінальних пологах
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Таджиева Г. Ч., Леуш С. С.
Назва : Взаимосвязь патологии щитовидной железы и фибромиомы матки в период перименопаузы
Місце публікування : Ліки України. - Київ, 1999. - № 12. - С. 42-44 (Шифр ЛУ4/1999/12)
MeSH-головна: ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
НОВООБРАЗОВАНИЯ, СОСТОЯЩИЕ ИЗ ФИБРОЗНОЙ ТКАНИ -- NEOPLASMS, FIBROUS TISSUE
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Леуш С. С., Тер-Тумасова А. Г.
Назва : Вплив вживання ацетилсаліцилової кислоти на адаптацію плода при плацентарній дисфункції
Паралельн. назви :The effect of acetylsalicylic acid intake on fetal adaptation in placental dysfunction
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 1. - С. 42-47 (Шифр РУ16/2024/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Анотація: Плацентарна дисфункція (ПД) є однією з актуальних тем дослідження сучасного наукового світу. Затримка росту плода (ЗРП) є провідним клінічним проявом хронічної ПД. Оцінювання росту плода є одним з ключових завдань пренатального догляду. ЗРП асоціюється з підвищеним ризиком перинатальної захворюваності та смертності, з довгостроковими несприятливими наслідками для дитини. Пренатальне розпізнавання ЗРП є важливим завданням, що спрямоване на запобігання мертвонародженню, за якого до 30% випадків пов’язані саме з цією патологією або малим для гестаційного віку плодом наприкінці ІІІ триместра. Мета дослідження: вивчення впливу ацетилсаліцилової кислоти на розвиток компенсаторних можливостей плода при ПД. Матеріали та методи. Проаналізовано 118 випадків перебігу вагітностей з ЗРП та/або ПД. Жінки були розподілені на дві групи: І група (67 осіб) – пацієнтки з ЗРП та/або ПД, які під час вагітності вживали ацетилсаліцилову кислоту; ІІ група (51 жінка) – вагітні з ЗРП та/або ПД, які під час вагітності не вживали ацетилсаліцилової кислоти. У всіх випадках методом розродження був кесарів розтин з приводу дистресу плода. Дистрес плода був діагностований за допомогою ультразвукових методів дослідження на підставі таких критеріїв: патологічний кровотік за даними допплерометрії (апарат ультразвукового дослідження (УЗД) Volusun S10), показниками біофізичного профілю плода (апарат УЗД Volusun S10, фетальний монітор Sonicaid Team) та кардіотокографічне оцінювання короткочасної варіабельності серцевого ритму плода (short-term variation – STV); STV 4,5 за даними фетального монітора Sonicaid Team. Критерії виключення: багатоплідна вагітність, антенатально підтверджені вади розвитку плода. Результати. Вживання ацетилсаліцилової кислоти через плацентарну регуляцію дозволяє досягнути більшого гестаційного терміну до розвитку дистресу плода. Середній гестаційний вік (до виникнення цієї патології) у 50,75% пацієнток І групи (34 особи) був більший – 33–36 тиж. Натомість у ІІ групі у 54,9% жінок (28 породіль) дистрес плода виникав раніше – у терміні гестації 28–32 тиж (р0,05). Патологічний кровотік в артерії пуповини або біофізичний профіль плода 4 балів фіксували у 83,6% випадків у І групі (56 вагітних) і у 23,5% випадків у ІІ групі (12 жінок). У жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту (І група), гострий дистрес плода, діагностований за допомогою STV, виявили в 11 (16,4%) випадках. У жінок, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти (ІІ група), дистрес проявлявся різко – за рахунок ацидозу – у 39 (76,5%) випадках (р0,05). Висновки. 1. У жінок, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти, дистрес плода проявлявся різко – за рахунок ацидозу (STV4,5 був зафіксований у 39 (76,5%) пацієнток ІІ групи, тоді як у жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту, – в 11 вагітних І групи (16,4%; p0,05). 2. Профілактичне застосування ацетилсаліцилової кислоти дозволяє сповільнити наростання плацентарної дисфункції, що своєю чергою дає можливість розвитку компенсаторних механізмів та адаптації. 3. На тлі вживання ацетилсаліцилової кислоти гестаційний термін розродження ближче до доношеного. У жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту, у більшості випадків дистрес плода виникав у терміні 33–36 тиж – 50,75%, тоді як у групі, у якій не використовували ацетилсаліцилової кислоти, у більшості випадків дистрес плода виникав у терміні гестації 28–32 тиж – у 54,9% (р0,05)Placental dysfunction (PD) is one of the actual topics of research in the modern scientific world. Fetal growth retardation (FGR) is the leading clinical manifestation of chronic PD. Assessment of fetal growth is one of the key tasks in prenatal care. FGR is associated with an increased risk of perinatal morbidity and mortality, with long-term adverse outcomes for the child. Prenatal diagnosis of FGR is an important task for stillbirth prevention, up to 30% of cases of which are associated with this pathology or with a small-for-gestational-age fetus at the end of the III trimester. The objective: to study the influence of acetylsalicylic acid on the development of compensatory abilities of the fetus by PD. Materials and methods. 118 pregnancies with FGR and/or PD were analyzed. The women were divided into two groups: I group (67 persons) – patients with FGR and/or PD who used acetylsalicylic acid during pregnancy; II group (51 women) – pregnant women with FGR and/or PD who did not use acetylsalicylic acid during pregnancy. In all cases, the method of delivery was cesarean section due to fetal distress. Fetal distress was diagnosed using ultrasound examinations based on the following criteria: abnormal blood flow according to Doppler data (Volusun S10 ultrasound device), fetal biophysical profile indicators (Volusun S10 ultrasound device, Sonicaid Team fetal monitor) and cardiotocographic assessment of short-term variability (STV) fetal heart rate; STV 4.5 according to the Sonicaid Team fetal monitor. Exclusion criteria: multiple pregnancy, antenatally confirmed fetal malformations. Results. The use of acetylsalicylic acid through placental regulation allows to achieve a longer gestation period before the development of fetal distress. The average gestational age before the appearance of this pathology in 50.75% of patients of the I group (34 persons) was larger – 33–36 weeks. On the other hand, 54.9% of women (28 individuals) in the II group had fetal distress earlier – at 28–32 weeks of gestation (p0.05). Pathological blood flow in the umbilical artery or fetal biophysical profile 4 points was determined in 83.6% of cases in the I group (56 pregnant women) and in 23.5% in the II group (12 women). In women who used acetylsalicylic acid (I group) acute fetal distress diagnosed by STV was detected in 11 (16.4%) cases. In women who did not use acetylsalicylic acid (II group), distress manifested itself sharply – due to acidosis – in 39 (76.5%) cases (p0.05). Conclusions. 1. In women who did not use acetylsalicylic acid, fetal distress manifested itself sharply – due to acidosis (STV4.5 was recorded in 39 (76.5%) patients of the II group, while in women who used acetylsalicylic acid – in 11 pregnant women of the I group (16.4%; p0.05). 2. Prophylactic use of acetylsalicylic acid allows to slow down the growth of placental dysfunction, which lets to the development of compensatory mechanisms and adaptation. 3. By use of acetylsalicylic acid the gestational period delivery closer to full term pregnancy. In women who used acetylsalicylic acid, most cases of fetal distress occurred at 33–36 weeks – 50.75%, while in the group that did not use acetylsalicylic acid most cases of fetal distress occurred at 28–32 weeks – in 54.9% (p0.05)
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Леуш С., Терентюк В.
Назва : Гемодинамічна складова постуральної відповіді у жінок з неускладненим перебігом вагітності в 3 триместрі
Місце публікування : Ліки України. - 2003. - № 2. - С. 20-22 (Шифр ЛУ4/2003/2)
Предметні рубрики: Беременности триместр третий
Гемодинамика
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Костенко О. Ю. , Слободяник О. Я., Леуш С. С., Тер-Тумасова А. Г.
Назва : Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок)
Паралельн. назви :Hemoperitoneum as a result of bleeding from a vein lying on the capsule of subserous leiomyoma of uterus (Clinical case)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 43-46 (Шифр РУ16/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ГЕМОПЕРИТОНЕУМ -- HEMOPERITONEUM
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лейоміома є доброякісним новоутворенням матки, найбільш чутливою пухлиною жіночих статевих органів. Пухлина може мати субмукозну, інтрамуральну, субсерозну локалізації, кожній з яких властиві особливості перебігу та ускладнення. У статті описано клінічне спостереження випадку внутрішньочеревної кровотечі, яка була спричинена розривом вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки. Наведено дані літератури щодо частоти лейоміоми та її локалізації, а також пояснення складності істинного оцінювання частоти зазначеної патології, особливості даного випадку з клінічного та патоморфологічного погляду. Огляд літератури дозволив віднайти 125 описів клінічних випадків кровотечі із судини субсерозного вузла протягом останніх 100 років. Представлений клінічний випадок є цікавим з погляду діагностики. Картина «гострого живота» при лейоміомі найчастіше асоційована з порушенням живлення вузла, а у даному випадку вона була спричинена розривом судини внаслідок перекруту вузла та кровотечі з неї. Пацієнтку, яка в анамнезі мала субсерозну лейоміому матки, госпіталізовано зі скаргами на дискомфорт у нижніх відділах живота. Під час об’єктивного обстеження виявлено збільшену матку до 16 тиж вагітності, а при ультразвуковому – лейоміоматозний вузол у дні матки, що за розмірами є вдвічі більшим самої матки, у черевній порожнині – до 500 мл крові. При оперативному втручанні виявлено субсерозний вузол у дні матки з частковим перекрутом, встановлено джерело кровотечі – вена по задній стінці матки. Пацієнтці виконано консервативну міомектомію, гістологічне дослідження підтвердило лейоміому матки, пацієнтку виписано у задовільному стані. Нещодавні систематичні огляди літератури продемонстрували, що міомектомія є кращим втручанням порівняно з гістеректомією, позаяк такий об’єм операції знижує поширеність шоку, крововтрати у пацієнтокLeiomyoma is a benign tumor of the uterus and it is considered to be the most sensitive tumor of the female genital organs. The tumor can have submucosal, intramural, and subserosal localizations, each of which has specific features of the course and complications. The article describes the clinical observation of a case of intra-abdominal bleeding, which was caused by the rupture of a vein lying on the capsule of a subserous uterine leiomyoma. Literature data about the leiomyoma frequency and its localization are presented in the article, as well as an explanation of the complexity of the true assessment of the frequency of this pathology, the peculiarities of a described case from a clinical and pathomorphological point of view. A review of the literature allowed to find 125 descriptions of clinical cases of bleeding from the vessel of the subserosal node during the last 100 years. The presented clinical case is interesting from the point of diagnosis. The picture of an “acute abdomen” by leiomyoma is most often associated with a blood circulation disorder of the node, and in this case it was caused by a rupture of a vessel due to twisting of the node and bleeding from the vessel. The patient with a history of subserous leiomyoma of the uterus was hospitalized with complaints of discomfort in the lower abdomen. During the objective examination, an enlarged uterus up to 16 weeks of pregnancy was diagnosed, and during ultrasound examination a leiomyoma node in the uterine fundus, which was twice larger than the uterus size itself, and up to 500 ml of blood in the abdominal cavity were found. During surgery, a subserous node in the uterus fundus with partial torsion was found, the source of bleeding was established – a vein on the posterior wall of the uterus. The patient was operated by conservative myomectomy, histological examination confirmed uterine leiomyoma, the patient was discharged in satisfactory condition. Recent systematic literature reviews have shown that myomectomy is a better surgical procedure compared to hysterectomy, as it reduces the prevalence of shock and blood loss in patients
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ходаковський С. Б., Касперський В. О., Леуш С. С.
Назва : Застосування силіксу і лікарських форм на його основі в акушерсько-гінекологічній практиці
Місце публікування : Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - Вінниця, 1999. - Т. 3, № 1. - С. 251-252 (Шифр 74127/1999/1)
Предметні рубрики: Силикс-- тер прим-- фарм
MeSH-головна: ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Здоровье женщины -2015р.,N 5
Цікаві статті :
Гопчук О. М. Комплексне лікування дисгормональних захворювань грудних залоз/ О. М. Гопчук, Т. В. Герасимова (стр.12-15)
Керимкулова Н. В. Беременность и роды у женщин с дисплазией соединительной ткани и железодефицитной анемией/ Н. В. Керимкулова [и др.] (стр.16-23)
Пирогова В. І. Перебіг гестаційного процесу у вагітних з нестачею або дефіцитом вітаміну D/ В. І. Пирогова, Н. І. Жемела (стр.24-27)
Давидова Ю. В. Монотерапія бактеріального вагінозу : оптимальний підхід (на англ. мові)/ Ю. В. Давидова [и др.] (стр.28-30)
Нетяженко Н. В. Прогностична цінність знижених рівнів екстрадіолу, прогестерону та їхнє співвідношення у жінок із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST в постменопаузальний період/ Н. В. Нетяженко (стр.32-36)
Жук С. І. Порівняльна характеристика різних методів лабораторної діагностики передчасних пологів/ С. І. Жук [и др.] (стр.38-40)
Чернов А. В. Вплив методу визначення об’єму крововтрати на своєчасність клінічного реагування у випадку післяпологової кровотечі/ А. В. Чернов (стр.41-43)
Жабченко І. А. Ефективність комбінованого рослинного уросептика в лікуванні інфекцій сечовивідних шляхів у вагітних залежно від менеджменту/ І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко (стр.44-48)
Бенюк В. О. Особливосі перебігу залізодефіцитної анемії у вагітних залежно від менеджменту/ В. О. Бенюк, Т. В. Ковалюк, С. В. Бенюк (стр.49-52)
Міцода Р. М. Доопераційне та післяопераційне ведення вагітних з доброякісними кістами яєчників/ Р. М. Міцода (стр.53-54)
Запорожченко М. Б. Лейоміома матки - алгоритми лікування жінок репродуктивного віку/ М. Б. Запорожченко (стр.55-58)
Яцентюк В. В. Оптимізація хірургічного лікування рецидивного цистоцеле і генітального пролапса/ В. В. Яцентюк (стр.59-61)
Голюк Н. Я. Оцінювання ризику та частоти патології шийки матки при ВПЛ-інфікуванні у користувачів гормональної контрацепції/ Н. Я. Голюк, В. І. Пирогова (стр.62-65)
Вдовиченко Ю. П. Алгоритм діагностики, профілактики та лікування сексуальних дисфункцій у жінок після кесарева розтину/ Ю. П. Вдовиченко, О. Ю. Гурженко (стр.66-68)
Ткачук Т. Є. Епідеміологічні, прогностичні та етіопатогенетичні особливості доброякісних уражень вульви та вульварних інтраепітеліальних неоплазій (огляд)/ Т. Є. Ткачук, Ю. Ю. Мазур (стр.70-73)
Веропотвелян М. П. Особливості співвідношення хромосомних аномалій та термінів персистенції плодового яйця серед вагітностей, що не розвиваються, у випадках анембріоній і за наявності ембріона (аналіз 1328 випадків)/ М. П. Веропотвелян, Л. О. Кодунов (стр.74-80)
Яшина Е. Г. Клинический опыт лечения аденомиоза. Путь к индивидуальному подходу/ Е. Г. Яшина (стр.81-82)
Давидова Ю. В. Плацентарні синдроми в клініці екстрагенітальної патології з точки зору ендотеліальної дисфункції : сучасні уявлення та шляхи корекції/ Ю. В. Давидова [и др.] (стр.83-86)
Воробей Л. І. Особливості нейровегетативного статусу у вагітних з перинатальними втратами в анемнезе/ Л. І. Воробей (стр.88-92)
Ганчева Е. В. Показатели минерального обмена в системе мать - плод при пиелонефрите беременных/ Е. В. Ганчева (стр.93-96)
Дрогомирецький Л. В. Деякі патогенетичні аспекти варикозної хвороби вен малого таза при вагітності/ Л. В. Дрогомирецький, О. М. Макарчук (стр.97-98)
Загородня О. С. Поліморфізм генів другої фази детоксикації в генезі передчасного розриву плодових оболонок/ О. С. Загородня [и др.] (стр.99-101)
Романенко Т. Г. Профілактика та лікування залізодефіцитної анемії у вагітних з патологією щитоподібної залози/ Т. Г. Романенко, Г. М. Жалоба, О. І. Чайка (стр.102-106)
Пирогова В. І. Клініко-морфологічні особливості плацентарного комплексу при передчасному відшаруванні нормально розташованої плаценти/ В. І. Пирогова, З. В. Сміх (стр.107-109)
Веропотвелян П. Н. Перспективы использования негормональных методов лечения при патологическом течении климакса/ П. Н. Веропотвелян [и др.] (стр.110-117)
Грищенко О. В. Рациональная терапия бактериального вагиноза/ О. В. Грищенко [и др.] (стр.118-120)
Кононец А. П. Биорегуляционный подход в терапии дисгормональных нарушений у женщин/ А. П. Кононец (стр.122-124)
Борис Е. Н. Оптимизация вагинальной микрофлоры у женщин репродуктивного возраста с синдромом преждевременного истощения яичников/ Е. Н. Борис, В. В. Суменко, Л. Н. Онищик (стр.126-132)
Щурук Н. В. Стан мікробіоти піхви у жінок з обтяженим репродуктивним анамнезом/ Н. В. Щурук (стр.134-136)
Спиридонова Н. В. Особенности микробного пейзажа влагалища у девочек со слипчивым процессом в наружных половых органах/ Н. В. Спиридонова, А. В. Казакова (стр.137-140)
Корниенко С. М. Морфофункциональное состояние эндометрия у пациенток позднего репродуктивного возраста с бесплодием/ С. М. Корниенко (стр.141-144)
Подольський Вл. В. Клінічна характеристика та прогнозування проявів порушення вегетативного гомеостазу у жінок фертильного віку з безпліддям/ Вл. В. Подольський (стр.145-149)
Коцабин Н. В. Особливості гормональних взаємовідносин у жінок різних вікових груп з невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій в анемнезі/ Н. В. Коцабин, О. М. Макарчук (стр.150-153)
Питько В. А. Применение мононуклеарных клеток периферической крови в программах вспомогательных репродуктивных технологий/ В. А. Питько, А. И. Ткачев, О. А. Логинова (стр.154-155)
Галич С. Р. Стан фертильного кровообігу при вроджених вадах розвитку плода/ С. Р. Галич, Д. М. Щурко, М. І. Щурко (стр.156-158)
Луценко Н. С. Стан новонароджених при різних способах розродження/ Н. С. Луценко, І. С. Соколовська (стр.160-162)
Теличко Л. В. Перинатальні аспекти багатоплідної вагітності/ Л. В. Теличко (стр.163-164)
Редько І. І. Роль вірусів у патології вагітності, плода та новонародженого/ І. І. Редько (стр.165-166)
Цікаві статті :
Знайти схожі


 1-10    11-20   21-30   31-40   41-42 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)