Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Леуш, С. С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-26

    Профілактика ранової інфекції в акушерській практиці [Текст] / С. Б. Ходаківский, С. С. Леуш, Н. А. Захаренко // Клінічна хірургія. - 2004. - № 11/12. - С. 102

Рубрики: Роды патологические

   Раневая инфекция--проф

Дод.точки доступу:
Ходаківський, С. Б.
Леуш, С. С.
Захаренко, Н. А.

Знайти схожі

    Профілактика гнійно-запальних ускладнень загоєння лапаротомної рани після операції кесарського розтину [Текст] / С. Б. Ходаківский, С. С. Леуш, В. В. Мехедко // Клінічна хірургія. - 2004. - № 11/12. - С. 103

Рубрики: Кесарево сечение

   Хирургия лапароскопическая

   Гнойно-воспалительные осложнения

Дод.точки доступу:
Ходаківський, С. Б.
Леуш, С. С.
Мехедко, В. В.

Знайти схожі

    Леуш, С. С.
    Перспективи методу озонотерапії при місцевому лікуванні ран після реконструктивно-пластичних операцій на піхві [Текст] / С. С. Леуш, В. В. Мехедко, С. Б. Ходаківський // Клінічна хірургія. - 2004. - № 11/12. - С. 55-56

Рубрики: Влагалище--хир

   Гнойно-воспалительные осложнения

   Озон--тер прим

Дод.точки доступу:
Мехедко, В. В.
Ходаківський, С. Б.

Знайти схожі

    Леуш, С. С.
    Теория и практика эфферентной терапии в акушерстве и гинекологии [Текст] / С. С. Леуш, С. Ст. Леуш // Клиническая антибиотикотерапия. - 2004. - № 2. - С. 15-19

Рубрики: Акушерство

   Инфекция смешанная

   Сепсис

   Эфферентная терапия

Дод.точки доступу:
Леуш, С. Ст.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особенности клинического течения и лечения различных форм урогенитального кандидоза [Текст] / С. С. Леуш, Г. Ф. Рощина, О. Ф. Полтавцева // Український журнал дерматології, венерології та косметології. - 2003. - № 2. - С. 72-75.

Рубрики: Кандидоз вульвовагинальный--лек тер--этиол

Дод.точки доступу:
Леуш, С. С.
Рощина, Г. Ф.
Полтавцева, О. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок) [Текст] = Hemoperitoneum as a result of bleeding from a vein lying on the capsule of subserous leiomyoma of uterus (Clinical case) / В. В. Біла [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 43-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения, патофизиология, ультраструктура)
ГЕМОПЕРИТОНЕУМ -- HEMOPERITONEUM (диагностика, осложнения, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения, хирургия, этиология)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (осложнения, хирургия)
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (осложнения, хирургия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лейоміома є доброякісним новоутворенням матки, найбільш чутливою пухлиною жіночих статевих органів. Пухлина може мати субмукозну, інтрамуральну, субсерозну локалізації, кожній з яких властиві особливості перебігу та ускладнення. У статті описано клінічне спостереження випадку внутрішньочеревної кровотечі, яка була спричинена розривом вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки. Наведено дані літератури щодо частоти лейоміоми та її локалізації, а також пояснення складності істинного оцінювання частоти зазначеної патології, особливості даного випадку з клінічного та патоморфологічного погляду. Огляд літератури дозволив віднайти 125 описів клінічних випадків кровотечі із судини субсерозного вузла протягом останніх 100 років. Представлений клінічний випадок є цікавим з погляду діагностики. Картина «гострого живота» при лейоміомі найчастіше асоційована з порушенням живлення вузла, а у даному випадку вона була спричинена розривом судини внаслідок перекруту вузла та кровотечі з неї. Пацієнтку, яка в анамнезі мала субсерозну лейоміому матки, госпіталізовано зі скаргами на дискомфорт у нижніх відділах живота. Під час об’єктивного обстеження виявлено збільшену матку до 16 тиж вагітності, а при ультразвуковому – лейоміоматозний вузол у дні матки, що за розмірами є вдвічі більшим самої матки, у черевній порожнині – до 500 мл крові. При оперативному втручанні виявлено субсерозний вузол у дні матки з частковим перекрутом, встановлено джерело кровотечі – вена по задній стінці матки. Пацієнтці виконано консервативну міомектомію, гістологічне дослідження підтвердило лейоміому матки, пацієнтку виписано у задовільному стані. Нещодавні систематичні огляди літератури продемонстрували, що міомектомія є кращим втручанням порівняно з гістеректомією, позаяк такий об’єм операції знижує поширеність шоку, крововтрати у пацієнток
Leiomyoma is a benign tumor of the uterus and it is considered to be the most sensitive tumor of the female genital organs. The tumor can have submucosal, intramural, and subserosal localizations, each of which has specific features of the course and complications. The article describes the clinical observation of a case of intra-abdominal bleeding, which was caused by the rupture of a vein lying on the capsule of a subserous uterine leiomyoma. Literature data about the leiomyoma frequency and its localization are presented in the article, as well as an explanation of the complexity of the true assessment of the frequency of this pathology, the peculiarities of a described case from a clinical and pathomorphological point of view. A review of the literature allowed to find 125 descriptions of clinical cases of bleeding from the vessel of the subserosal node during the last 100 years. The presented clinical case is interesting from the point of diagnosis. The picture of an “acute abdomen” by leiomyoma is most often associated with a blood circulation disorder of the node, and in this case it was caused by a rupture of a vessel due to twisting of the node and bleeding from the vessel. The patient with a history of subserous leiomyoma of the uterus was hospitalized with complaints of discomfort in the lower abdomen. During the objective examination, an enlarged uterus up to 16 weeks of pregnancy was diagnosed, and during ultrasound examination a leiomyoma node in the uterine fundus, which was twice larger than the uterus size itself, and up to 500 ml of blood in the abdominal cavity were found. During surgery, a subserous node in the uterus fundus with partial torsion was found, the source of bleeding was established – a vein on the posterior wall of the uterus. The patient was operated by conservative myomectomy, histological examination confirmed uterine leiomyoma, the patient was discharged in satisfactory condition. Recent systematic literature reviews have shown that myomectomy is a better surgical procedure compared to hysterectomy, as it reduces the prevalence of shock and blood loss in patients
Дод.точки доступу:
Біла, В. В.
Костенко, О. Ю.
Слободяник, О. Я.
Леуш, С. С.
Тер-Тумасова, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Леуш, С. С.
Вплив вживання ацетилсаліцилової кислоти на адаптацію плода при плацентарній дисфункції [Текст] = The effect of acetylsalicylic acid intake on fetal adaptation in placental dysfunction / С. С. Леуш, А. Г. Тер-Тумасова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 1. - С. 42-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение, фармакология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (терапия)
Анотація: Плацентарна дисфункція (ПД) є однією з актуальних тем дослідження сучасного наукового світу. Затримка росту плода (ЗРП) є провідним клінічним проявом хронічної ПД. Оцінювання росту плода є одним з ключових завдань пренатального догляду. ЗРП асоціюється з підвищеним ризиком перинатальної захворюваності та смертності, з довгостроковими несприятливими наслідками для дитини. Пренатальне розпізнавання ЗРП є важливим завданням, що спрямоване на запобігання мертвонародженню, за якого до 30% випадків пов’язані саме з цією патологією або малим для гестаційного віку плодом наприкінці ІІІ триместра. Мета дослідження: вивчення впливу ацетилсаліцилової кислоти на розвиток компенсаторних можливостей плода при ПД. Матеріали та методи. Проаналізовано 118 випадків перебігу вагітностей з ЗРП та/або ПД. Жінки були розподілені на дві групи: І група (67 осіб) – пацієнтки з ЗРП та/або ПД, які під час вагітності вживали ацетилсаліцилову кислоту; ІІ група (51 жінка) – вагітні з ЗРП та/або ПД, які під час вагітності не вживали ацетилсаліцилової кислоти. У всіх випадках методом розродження був кесарів розтин з приводу дистресу плода. Дистрес плода був діагностований за допомогою ультразвукових методів дослідження на підставі таких критеріїв: патологічний кровотік за даними допплерометрії (апарат ультразвукового дослідження (УЗД) Volusun S10), показниками біофізичного профілю плода (апарат УЗД Volusun S10, фетальний монітор Sonicaid Team) та кардіотокографічне оцінювання короткочасної варіабельності серцевого ритму плода (short-term variation – STV); STV 4,5 за даними фетального монітора Sonicaid Team. Критерії виключення: багатоплідна вагітність, антенатально підтверджені вади розвитку плода. Результати. Вживання ацетилсаліцилової кислоти через плацентарну регуляцію дозволяє досягнути більшого гестаційного терміну до розвитку дистресу плода. Середній гестаційний вік (до виникнення цієї патології) у 50,75% пацієнток І групи (34 особи) був більший – 33–36 тиж. Натомість у ІІ групі у 54,9% жінок (28 породіль) дистрес плода виникав раніше – у терміні гестації 28–32 тиж (р0,05). Патологічний кровотік в артерії пуповини або біофізичний профіль плода 4 балів фіксували у 83,6% випадків у І групі (56 вагітних) і у 23,5% випадків у ІІ групі (12 жінок). У жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту (І група), гострий дистрес плода, діагностований за допомогою STV, виявили в 11 (16,4%) випадках. У жінок, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти (ІІ група), дистрес проявлявся різко – за рахунок ацидозу – у 39 (76,5%) випадках (р0,05). Висновки. 1. У жінок, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти, дистрес плода проявлявся різко – за рахунок ацидозу (STV4,5 був зафіксований у 39 (76,5%) пацієнток ІІ групи, тоді як у жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту, – в 11 вагітних І групи (16,4%; p0,05). 2. Профілактичне застосування ацетилсаліцилової кислоти дозволяє сповільнити наростання плацентарної дисфункції, що своєю чергою дає можливість розвитку компенсаторних механізмів та адаптації. 3. На тлі вживання ацетилсаліцилової кислоти гестаційний термін розродження ближче до доношеного. У жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту, у більшості випадків дистрес плода виникав у терміні 33–36 тиж – 50,75%, тоді як у групі, у якій не використовували ацетилсаліцилової кислоти, у більшості випадків дистрес плода виникав у терміні гестації 28–32 тиж – у 54,9% (р0,05)
Placental dysfunction (PD) is one of the actual topics of research in the modern scientific world. Fetal growth retardation (FGR) is the leading clinical manifestation of chronic PD. Assessment of fetal growth is one of the key tasks in prenatal care. FGR is associated with an increased risk of perinatal morbidity and mortality, with long-term adverse outcomes for the child. Prenatal diagnosis of FGR is an important task for stillbirth prevention, up to 30% of cases of which are associated with this pathology or with a small-for-gestational-age fetus at the end of the III trimester. The objective: to study the influence of acetylsalicylic acid on the development of compensatory abilities of the fetus by PD. Materials and methods. 118 pregnancies with FGR and/or PD were analyzed. The women were divided into two groups: I group (67 persons) – patients with FGR and/or PD who used acetylsalicylic acid during pregnancy; II group (51 women) – pregnant women with FGR and/or PD who did not use acetylsalicylic acid during pregnancy. In all cases, the method of delivery was cesarean section due to fetal distress. Fetal distress was diagnosed using ultrasound examinations based on the following criteria: abnormal blood flow according to Doppler data (Volusun S10 ultrasound device), fetal biophysical profile indicators (Volusun S10 ultrasound device, Sonicaid Team fetal monitor) and cardiotocographic assessment of short-term variability (STV) fetal heart rate; STV 4.5 according to the Sonicaid Team fetal monitor. Exclusion criteria: multiple pregnancy, antenatally confirmed fetal malformations. Results. The use of acetylsalicylic acid through placental regulation allows to achieve a longer gestation period before the development of fetal distress. The average gestational age before the appearance of this pathology in 50.75% of patients of the I group (34 persons) was larger – 33–36 weeks. On the other hand, 54.9% of women (28 individuals) in the II group had fetal distress earlier – at 28–32 weeks of gestation (p0.05). Pathological blood flow in the umbilical artery or fetal biophysical profile 4 points was determined in 83.6% of cases in the I group (56 pregnant women) and in 23.5% in the II group (12 women). In women who used acetylsalicylic acid (I group) acute fetal distress diagnosed by STV was detected in 11 (16.4%) cases. In women who did not use acetylsalicylic acid (II group), distress manifested itself sharply – due to acidosis – in 39 (76.5%) cases (p0.05). Conclusions. 1. In women who did not use acetylsalicylic acid, fetal distress manifested itself sharply – due to acidosis (STV4.5 was recorded in 39 (76.5%) patients of the II group, while in women who used acetylsalicylic acid – in 11 pregnant women of the I group (16.4%; p0.05). 2. Prophylactic use of acetylsalicylic acid allows to slow down the growth of placental dysfunction, which lets to the development of compensatory mechanisms and adaptation. 3. By use of acetylsalicylic acid the gestational period delivery closer to full term pregnancy. In women who used acetylsalicylic acid, most cases of fetal distress occurred at 33–36 weeks – 50.75%, while in the group that did not use acetylsalicylic acid most cases of fetal distress occurred at 28–32 weeks – in 54.9% (p0.05)
Дод.точки доступу:
Тер-Тумасова, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Леуш, С. С.
    Актуальні аспекти функціональної міжпівкульної асиметрії [Текст] / С. С. Леуш, А. П. Чупріков, О. П. Кононець // Український медичний часопис. - 2007. - № 2. - С. 101-107

Рубрики: Мозг головной--аномал--патолог

   Репродукция--женск--физиол

Дод.точки доступу:
Чупріков, А. П.
Кононець, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Стресові впливи при вагітності: особливості виявлення та фармакологічної корекції [Текст] / О. Ю. Костенко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 6. - С. 98-101

Рубрики: Беременности осложнения--диагн--лек тер--психол

   Стресс--берем--лек тер

   Боязни состояния--берем

   Тревожности шкала симптоматическая--берем

   Магне-В6

Дод.точки доступу:
Костенко, О. Ю.
Леуш, С. С.
Гужевська, І. В.
Жегулович, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Леуш, С. С.
    Акушерсько-гінекологічні проблеми перехідного віку. Реабілітація функцій [Текст] / С. С. Леуш, Є. І. Парпалей, Т. В. Дзюбанчук // Нова медицина : Всеукр. мед. журн. для лікарів та мед. громадськості. - 2006. - № 2. - С. 26-31.

Рубрики: Климактерический период--осл

   Овариэктомия--лек тер--осл

   Эстрогенозамещающая терапия

   Пременопауза

   Хронобиология

Дод.точки доступу:
Парпалей, Є. І.
Дзюбанчук, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)