Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Лизогуб, М. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 44
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-44

Ніконов, В. В.
Інфузійна терапія при пневмонії: що нового? / В. В. Ніконов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Реосорбилакт

MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME (профилактика и контроль)
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC (лекарственная терапия)
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
Анотація: У зв’язку зі збільшенням захворюваності на пневмонію, її тяжким перебігом і розвитком ускладнень, змішаною вірусно-бактеріальну етіологією, а також оголошенням Всесвітньою організацією охорони здоров’я COVID-19 пандемією були розроблені сучасні гайдлайни щодо клініки, перебігу, лікування, застосування респіраторної підтримки й реабілітації хворих на COVID-19. Особливістю перебігу тяжких пневмоній є швидкий розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому на фоні імунодефіциту. Наведено дані огляду літератури щодо лікування хворих на пневмонію: погляди на потребу в інфузійній терапії та її ускладнення, застосування вазопресорів. Подані відомості щодо лікування хворих із синдромом ендогенної інтоксикації та чіткі показання до застосування симпатоміметиків при септичному шоку. Подані дослідження, які показали, що застосування Реосорбілакту в комплексній терапії дозволяє зменшити частоту розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому, об’єм інфузії, необхідний для стабілізації гемодинаміки, сприяє переміщенню рідини з інтерстицію до кров’яного русла, сприяє виведенню надлишку рідини, дозволяє зменшити рівень основних маркерів інтоксикації. Такі властивості Реосорбілакту свідчать про позитивний ефект його використання в комплексній терапії пневмоній і при септичному шоку
Дод.точки доступу:
Лизогуб, К. І.
Лизогуб, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лизогуб, М. В.
Особливості перебігу спінальної анестезії при оперативних втручаннях в положенні на животі [Текст] / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 83

Анотація: З удосконаленням хірургічної техніки лікування кил поперекового відділу хребта все більше пацієнтів обирають оперативне втручання через його високу ефективність та швидкий результат. При оперативних втручаннях нижче L3 рутинно використовується спінальна анестезія [1 ], проте немає однозначних рекомендацій щодо техніки її виконання для оперативних втручань у положенні на животі, а саме вибору місцевого анестетика, його дози та баричності
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження цитокінового профілю за умов хірургічних втручань на поперековому відділі хребта: вплив методу анестезії [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 28-32. - Бібліогр.: с. 31-32

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (иммунология, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь)
Анотація: Хірургічні втручання на поперековому відділі хребта виконують в умовах і загальної, і спінальної анестезії (СА). Доведено, що будь-яка операція супроводжується вивільненням цитокінів, проте вплив на цей процес методу анестезії не уточнено. Мета: дослідити концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -1β, 4 та -6 у сироватці крові пацієнтів під час операцій на поперековому відділі хребта в умовах загальної внутрішньовенної або СА. Методи: обстежено 23 пацієнта (ASA I–II), яким виконано хірургічне втручання на поперековому відділі хребта в умовах СА 0,5 % бупівакаїном (n = 11) або загальної пропофол-фентанілової анестезії (n = 12). Оцінювали ІЛ-1β, -4 та -6 до операції (Т1), через 30 хв (Т2), 3 ч (Т3) і 24 ч (Т4) після розрізу. Контрольну групу (К) склали 11 здорових людей. Результати: концентрація ІЛ-1β в сироватці крові на всіх етапах спостереження була підвищеною порівняно зі значеннями контрольної групи (p 0,01). Значущої різниці між групами й етапами дослідження не виявлено. Рівень ІЛ-6 у сироватці крові в пацієнтів обох груп був підвищений (p 0,01). Під час операції (період Т2) у хворих, які отримували загальну анестезію, відзначено достовірне збільшення концентрації ІЛ-6 порівняно з передопераційним (p 0,01) і Т2-етапом групи СА (p 0,01). Далі значущих відмінностей не встановлено. Концентрація ІЛ-4 не відрізнялася від значення контрольної групи на жодному з етапів дослідження. Висновки: дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта супроводжуються підвищенням у сироватці крові рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-1β та 6, які залишаються збільшеними інтраопераційно та протягом першої доби після операції. У разі загальної анестезії через 30 хв після розрізу спостерігали достовірно більшу концентрацію ІЛ-6 порівняно з групою СА
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Леонтьєва, Ф. С.
Скіданов, А. Г.
Піонтковський, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лизогуб, К. І.
Роль збалансованих розчинів у практиці лікаря / К. І. Лизогуб, В. В. Ніконов, М. В. Лизогуб // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 23-27. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Плазмовен

MeSH-головна:
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
СОЛЕВОЙ РАСТВОР ГИПЕРТОНИЧЕСКИЙ -- SALINE SOLUTION, HYPERTONIC (терапевтическое применение)
ИЗОТОНИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- ISOTONIC SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA (этиология)
Анотація: Інфузійна терапія відіграє головну роль у лікуванні хворих на догоспітальному етапі, у відділеннях інтенсивної терапії, в періопераційному та постопераційному періоді. При розрахунку необхідного об’єму флюїдної терапії враховується багато факторів: із якого розчину почати рідинну ресусцитацію (кількісний та якісний склад розчину), необхідний об’єм, швидкість та цільові показники, які визначають коректність проведення рідинної ресусцитації. На сьогодні не існує ідеального розчину для інфузійної терапії, але є спроби вдосконалення розчинів, особливо за рахунок зменшення ускладнень. Історично сольовий розчин (0,9% хлорид натрію) є найбільш часто застосовуваним внутрішньовенним розчином, але наслідки його використання вагомі: порушення функції нирок, гіперхлоремічний ацидоз, дилюційний ацидоз. Збалансовані кристалоїди стали гідною заміною фізіологічного розчину, головною особливістю є зменшення ускладнень при їх застосуванні, у тому числі і ятрогенних, що сприяє поліпшенню клінічного стану хворих. В Україні представлений збалансований ізоплазматичний кристалоїд Плазмовен®, що відповідає вимогам ідеального фізіологічного розчину, є оптимальним вибором для пацієнтів із гіповолемією, опіковою хворобою, панкреатитами, травмами, в пері- та постопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Ніконов, В. В.
Лизогуб, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лизогуб, К. І.
Застосування сучасних режимів інтраопераційної рідинної ресусцитації в ортопедичній онкології [Текст] / К. І. Лизогуб, С. В. Курсов, М. В. Лизогуб // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 34-39. - Бібліогр.: с. 39

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КИСЛОРОД -- OXYGEN (кровь)
Анотація: Цель работы - изучить изменение центральной гемодинамики (ЦГД), транспорта и потребления кислорода у больных, которым выполнены плановые хирургические вмешательства в онкоортопедии с использованием разных режимов интраоперационного жидкостного обеспечения. В исследование включено 70 больных в возрасте от 18 до 77 лет, которым проведены хирургические вмешательства под комбинированной анестезией - спинномозговое введение бупивакаина и внутривенный пропофол-фентаниловый наркоз. Пациентам 1-й группы (n = 35) обеспечивали рестриктивный режим интраоперационного введения жидкости, 2-й (n = 35) - целенаправленную жидкостную терапию с тщательным мониторингом сердечного выброса и целевой поддержкой ударного индекса на уровне более 35 мл/м. 2, среднего артериального давления не менее 90 мм рт. ст. У больных 1-й группы сердечная преднагрузка часто моделировалась с помощью норадреналина, 2-й - ее поддерживали кратко-временными инфузиями раствора гидроксиэтилкрахмала. Установлено, что при ограничении жидкостной поддержки (1-я группа) существенно снижаются показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса и усвоения кислорода. Более 40 % пациентов (при этом 100 % больных пожилого и старческого возраста) для стабилизации ЦГД нуждались во введении норадреналина. Пациенты 2-й группы имели достоверно лучшие показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса, потребления кислорода, не нуждались в норадреналине. Сделаны выводы, что у пациентов, которых планово оперируют в ортопедической онкологии по поводу злокачественной патологии костей нижних конечностей под комбинированной анестезией, целенаправленная жидкостная терапия способствует стабилизации показателей ЦГД, обеспечивает лучший кислородный обмен, что особенно актуально для больных пожилого и старческого возраста
Дод.точки доступу:
Курсов, С. В.
Лизогуб, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лизогуб, М. В.
Спінальна анестезія при оперативних втручаннях на хребті у положенні на животі [Текст] = Spinal anaesthesia for spine surgery in prone position / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 2. - С. 74-78. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
Анотація: На сьогоднiшнiй день не iснує єдиного пiдходу щодо виконання спiнальної анестезiї (СА) при операцiях в положеннi на животi – виду, дози та баричностi мiсцевого анестетика
При виконаннi операцiй на поперековому вiддiлi хребта у положеннi на животi тривалiстю до 3 годин при СА доцiльнiше використовувати iзобаричнийбупiвакаїн через менший вплив на гемодинамiку та можливiсть починати оперативне втручання швидше. Використання гiпербаричного розчину бупiвакаїнудоцiльне при виконаннi бiльш тривалих оперативних втручань з часом експозицiї на спинi 5 хвилин до повороту на живiт
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Лизогуб, М. В.
    Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 106-109. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (психология, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (профилактика и контроль, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (вредные воздействия, методы)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (вредные воздействия, методы)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р  0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р  0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р  0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р  0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лизогуб, М. В.
Вплив методу анестезії на об’єм крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися в умовах як загальної анестезії (ЗА), так і спінальної (СА). Однією з переваг останньої деякі автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишається дискусійним. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати при операціях на поперековому відділі хребта при використанні спінальної та загальної внутрішньовенної анестезії. Матеріали та методи. У дослідження включено 215 пацієнтів 18–70 років, ASA I–II, з дегенеративними захворюваннями хребта, яким виконувались планові оперативні втручання з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень (пропофол, фентаніл, атракуріум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою дослідження було підтримання середнього артеріального тиску (САТ) 60–80 мм рт.ст. Результати. Урапідил для корекції гемодинаміки вводився у 21,9 ± 4,0 % пацієнтів групи ЗА і лише у 3,6 ± 1,8 % пацієнтів групи СА, проте у групі СА САТ був статистично значуще нижчим, ніж у пацієнтів групи ЗА. В результаті дослідження не виявлено різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп (ні за методом Moore, ні за різницею гемоглобіну). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р 0,05). Отримані нами розрахунки вказують на сильний кореляційний зв’язок між тривалістю оперативного втручання та індексом маси тіла (r
Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18–70 years, ASA I–II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1–2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60–80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, р 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вибір анестезії у випадку операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 37-41. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта виконують в умовах загальної або спінальної анестезії (СА). Критеріїв вибору анестезії для цього типу втручання не існує. Мета: обґрунтувати вибір анестезії для операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі. Методи: проспективно обстежено 254 пацієнти ASA I–II у віці від 18 до 70 років із дегенеративними захворюваннями хребта. Пацієнти групи СА (n = 144) прооперовані в умовах СА, групи ТВА (n = 110) — тотальної внутрішньовенної анестезії. Оцінювали гемодинаміку, крововтрату, внутрішньоочний тиск (ВОТ) у положенні на спині перед операцією та після неї відразу після повороту на спину. Група порівняння — 20 здорових добровольців, яким вимірювали ВОТ у положенні на спині до та після лежання на животі протягом 90 хв. Результати: унаслідок повороту на живіт у неанестезованих пацієнтів знижувався ударний об’єм у середньому на 17,4 %, загальний периферичний судинний опір збільшувався в середньому на 25,5 %. Порівняння цих показників з інтраопераційною необхідністю симпатоміметиків дало змогу розробити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки (ПІНГ). У разі ПІНГ ≥ 0,5 був високий ризик нестабільності гемодинаміки за умов СА. Крововтрата на фоні керованої гіпотензії з підтримкою середнього артеріального тиску на рівні 60–80 мм рт. ст. між групами СА і ТВА не відрізнялася. Час операції був значуще більшим у групі ТВА. ВОТ підвищувався в положенні на животі у всіх обстежених, істотно — у пацієнтів на фоні ТВА на стороні повороту голови. Зміни ВОТ у пацієнтів групи СА не відрізнялися від добровольців. Висновки: перед хірургічним втручанням у положенні на животі доцільно досліджувати гемодинамічні постуральні реакції. У разі ПІНГ ≥ 0,5 слід вибирати більш керовану загальну анестезію. Вид анестезії не впливає на інтраопераційну крововтрату за умов використання керованої гіпотензії. У пацієнтів у положенні на животі підвищується ВОТ
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Котульський, І. В.
Лизогуб, К. І.
Москаленко, Н. О.
Піщик, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Лизогуб, М. В.
Вплив методу анестезії на розвиток післяопераційних ускладнень в хірургії поперекового відділу хребта [Текст] / М. В. Лизогуб // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2019. - N 4. - С. 21-24

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (этиология)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL (вредные воздействия)
Анотація: Під час операцій на хребті у положенні на животі спостерігаються як неспецифічні ускладнення (головний біль, нудота, блювання, запаморочення, післяопераційна затримка сечовипускання), так і специфічні — підвищення внутрішньоочного тиску, частота яких залежить від виду анестезії. Мета роботи — вивчити ранні післяопераційні ускладнення, що пов’язані з різними видами знеболення при операціях на поперековому відділі хребта. Матеріали та методи. Проаналізовані ускладнення, що пов’язані з анестезією та виникли у 254 пацієнтів, оперованих на хребті в умовах тотальної внутрішньовенної (ТВА, n = 110) та спінальної (СА, n = 144) анестезії. Оцінювали неспецифічні ускладнення: післяопераційний головний біль, що виникав протягом перших 5 діб після операції (за шкалою ВАШ), післяопераційну затримку сечовипускання (за потребою катетеризації сечового міхура), нудоту, блювання та запаморочення (за суб’єктивною оцінкою виразності ознаки від 1 (немає ознаки) до 5 (дуже виражена ознака). Результати дослідження. Виявлено, що частота післяопераційної затримки сечовипускання найбільша у чоловіків старше 40 років на тлі СА (19 %) та достовірно (p 0,05) перевищувала частоту цього ускладнення як у жінок, так і в пацієнтів групи ТВА. Післяопераційна нудота була достовірно сильнішою після ТВА (1,6 ± 0,4 бали проти 1,2 ± 0,3 бали, р 0,05). Головний біль, запаморочення та блювання є дуже рідкісними ускладненнями без достовірної різниці між групами. Висновки. Постпункційний головний біль при вертебрологічних операціях в умовах СА є вкрай рідкісним явищем та не перевищує за частотою неспецифічний головний біль при ТВА. Виразність післяопераційної нудоти є вищою у групі ТВА попри проведення специфічної профілактики. Післяопераційна затримка сечовипускання найчастіше трапляється у пацієнтів старше 40 років після СА
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

    Мультимодальна анальгезія з використанням Анапірону, нестероїдних протизапальних препаратів, локальної інфільтраційної анестезії та прегабаліну в разі первинного ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / С. Е. Бондаренко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 11-15. - Бібліогр.: с. 14

Рубрики: Прегабалин

   Анапирон

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (методы)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: оцінити ефективність знеболювання, побічні явища і час до самостійного підйому з ліжка пацієнтів із коксартрозом IV стадії після ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС) за умов використання мультимодальной аналгезії із застосуванням Анапірона, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), локальної інфільтраційної анальгезії (ЛІА) і прегабаліну в порівнянні зі стандартною анальгезією на основі опіоїдів. Методи: у проспективне рандомізоване порівняльне дослідження включено 100 пацієнтів (вік від 51 до 72 років) із коксартрозом IV стадії різної етіології після первинного ЕКС. У досліджуваній групі (50 осіб) використано протокол мультимодальної анальгезії: прегабалін 150 мг напередодні операції, потім по 150 мг двічі на добу протягом 5 діб, інтраопераційно — ЛІА ділянки КС сумішшю (бупівакаїн 0,25 % 40 мл, адреналін 0,3 мл, кеторолак 30 мг, дексаметазон 4 мг); після операції — Анапірон 1 г, 6 разів протягом 2 діб; парекоксиб 20 мг, 2 рази протягом доби; далі — декскетопрофен 50 мг у разі болю більш 3 балів за ВАШ. 50 пацієнтам контрольної групи протягом 2–3 діб після операції парентерально вводили опіоїдні препарати та декскетопрофен 50 мг/доб. Визначали больовий синдром за ВАШ на 1, 2 і 3-тю добу після операції, побічні явища і час до самостійного підйому з ліжка. Результати: в обох групах досягнуто ефективне знеболювання без значущої різниці за параметром «больовий синдром». Побічні явища (нудота, блювота, запаморочення) в досліджуваній групі виявлено набагато рідше, ніж у контрольній. Пацієнти контрольної групи самостійно піднімалися з ліжка на добу пізніше, ніж досліджуваної (р = 0,047). Висновки: використання мультимодальної анальгезії зі застосуванням Анапірона, НПЗП, ЛІА і прегаболіна в пацієнтів із коксартрозом IV стадії в разі первинного ЕКС дає змогу отримати ефективне знеболювання, знизити кількість побічних явищ і раніше активізувати хворих порівняно з використанням стандартних схем на основі опіоїдних анальгетиків
Дод.точки доступу:
Бондаренко, С. Е.
Філіпенко, В. А.
Лизогуб, М. В.
Баднауі, С. Є.
Мойсей, А. О.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Больовий синдром та післяопераційне знеболення при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта [Текст] = Болевой синдром и послеоперационное обезболивание при оперативных вмешательствах на поясничном отделе позвоночника / М. В. Лизогуб [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 23-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
НЕЙРОХИРУРГИЯ -- NEUROSURGERY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
Анотація: Мультимодальна аналгезія (ММА) у хірургії хребта лише починає впроваджуватись через протиріччя щодо впливу НПЗП на розвиток спонділодезу. Немає єдиної думки й щодо впливу методу анестезії на післяопераційний біль при операціях на хребті. Мета дослідження: оцінити вплив методу анестезії та режиму післяопераційного знеболення після оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Матеріал та методи дослідження: Проспективно обстежено 250 ASA I-II пацієнтів, 18-65 років, при планових оперативних втручаннях зі стабілізацією 2-3 поперекових хребців. Сформовано 4 групи пацієнтів: 1А (n=55) – спінальна анестезія (СА) та стандартне знеболення, 1В (n=55) – СА та ММА, 2А (n=70) – внутрішньовенна анестезія пропофол/фентаніл (ВА) та стандартне знеболення, 2В (n=70) – ВА та ММА. При стандартному режимі знеболення пацієнти отримували парацетамол 1 г 3 рази на добу та наркотичний аналгетик при болі за ВАШ e”4. При ММА додатково включали прегабалін 75 мг напередодні операції та у перші 3 доби та парекоксиб 40 мг двічі на добу у першу післяопераційну добу. Результати дослідження: У обох підгрупах ММА (1В та 2В) час першої вимоги морфіну був значущо більшим, ніж у підгрупах стандартних методів післяопераційного знеболення (1А та 2А). Середній розхід морфіну протягом 24 годин був найбільшим у групі ВА із стандартним післяопераційним знеболенням (2А). У пацієнтів із ММА частота післяопераційної нудоти була меншою, аніж у групах зі стандартним режимом знеболення. Запаморочення достовірно частіше зустрічалося у групі пацієнтів зі стандартним режимом знеболення після ВА. Висновки: Вид анестезії впливає на силу болю у першу післяопераційну добу: середній розхід морфіну при стандартному режимі знеболення у групі ВА значущо вищий, ніж у групах СА. Використання ММА знижує потребу у наркотичних анальгетиках при обох видах анестезії та частоту післяопераційної нудоти та запаморочення
Multimodal analgesia (MMA) in spine surgery is in the beginning of implementation because of contradictions about the negative influence of NSAIDs on spinal fusion process. There is no agreement as to the influence of anesthesia method on postoperative pain after lumbar spine surgery. Aim of the study was to examine the influence of anesthesia type and postoperative pain management on narcotic consumption during lumbar spine surgery. Material and methods: 250 ASA I-II patients 18-65 y.o. during elective lumbar spine surgery on 1-2 segments were examined prospectively. Patients were divided into 4 groups: 1А (n=55) – spinal anesthesia (SA) and standard pain management, 1В (n=55) – SA and MMA, 2А (n=70) – intravenous anesthesia with propofol/fentanyl (TIVA) and standard pain management, 2В (n=70) – TIVA and ММА. Standard pain management included acetaminophen 1 g IV 3 times per day and morphine if VAS pain score was e” 4. For MMA we additionally included pregabalin 75 mg 12 hours before surgery and then two times per day during 3 days and parecoxib 40 mg IV twice per day for the first postoperative day. Results: in both MMA groups (1B and 2B) time of the first morphine requirement was significantly longer than in standard pain management groups (1A and 2A). Average dose of morphine during 24 postoperative hours was the biggest in 2A group (TIVA with standard pain management). In MMA patients the incidence of nausea was lower than in standard pain management patients. Dizziness occurred more frequently in TIVA patients with standard pain management. Conclusions: anesthesia type has an influence on the postoperative pain during the first 24 hours: the average morphine consumption is bigger in TIVA patients with standard pain management than in SA patients. MMA decreases narcotic consumption in any type of anesthesia and decreases postoperative nausea and dizziness
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.
Хмизов, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Курсов, С. В.
Аналіз результатів дослідження центральної гемодинаміки та периферичного капілярного кровообігу при різних режимах інтраопераційного рідинного забезпечення [Текст] / С. В. Курсов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 7. - С. 50-58. - Бібліогр.: с. 56-57

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Метою дослідження було порівняльне вивчення впливу двох режимів інтраопераційного рідинного забезпечення на стан центральної гемодинаміки (ЦГД) та величину периферичного капілярного кровотоку у хворих із злоякісною патологією кісток нижніх кінцівок, які піддаються травматичним хірургічним втручанням в ортопедичній онкології. У дослідження ввійшло 70 хворих віком 18–77 років, яким проведено планові хірургічні втручання під комбінованою анестезією, що включала спинномозкову анестезію бупівакаїном і внутрішньовенний пропофоловий наркоз. Сформовано дві групи дослідження. Пацієнтам першої групи (n = 35) забезпечувався рестриктивний режим інтраопераційного введення рідини. Пацієнтам другої групи (n = 35) проводили цілеспрямовану рідинну терапію (ЦРТ) із ретельним моніторингом серцевого викиду та цільовою підтримкою ударного індексу на рівні, що сягає 35 мл/м2, і середнього артеріального тиску на рівні, що не менше 80 мм рт.ст. для осіб молодого та середнього віку, та не менше 90 мм рт.ст. для осіб похилого та старечого віку. Якщо у хворих першої групи серцеве переднавантаження часто моделювалося за допомогою інфузії норадреналіну, то у хворих другої групи його підтримували короткочасними інфузіями розчину гідроксіетилкрохмалю. Кожну з груп було поділено на дві підгрупи: 1) пацієнти віком до 60 років (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 10); 2) пацієнти віком 60 років і старше (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 25). ЦГД вивчали за допомогою методики грудного біореактансу. Спроможність периферичного капілярного кровотоку оцінювали шляхом фотоплетизмометричного визначення величини перфузійного індексу. Результати дослідження показали, що в умовах обмеження рідинної підтримки спостерігається суттєве зменшення показників серцевого викиду, судинного тонусу та величини периферичного капілярного кровотоку. І у хворих віком до 60 років, і у хворих віком 60 років і старше методика ЦРТ забезпечувала вірогідно більші показники артеріального тиску, серцевого викиду та величини перфузійного індексу на травматичному етапі операції та наприкінці дослідження. Всі пацієнти з рестриктивним режимом рідинного забезпечення віком 60 років та старше (100 %) потребували інфузії норадреналіну з метою корекції судинного тонусу та серцевого переднавантаження. Пацієнтам із ЦРТ інфузії норадреналіну не знадобилися
Дод.точки доступу:
Лизогуб, К. І.
Лизогуб, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Аспекти механізмів, клінічної картини та інтенсивної терапії отруєння баклофеном [Текст] / С. В. Курсов, В. І. Ієвлева, М. В. Лизогуб // Медицина неотложных состояний. - 2010. - № 5. - С. 108-111

Рубрики: Нервная система центральная--патолог

   Отравление

   Баклофен--токсич

Дод.точки доступу:
Курсов, С. В.
Ієвлева, В. І.
Лизогуб, М. В.
Белашко, С. А.
Буклей, В. М.
Мітясов, О. М.
Півненко, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Лизогуб, М. В.
Анестезіологічне забезпечення хірургічних втручань у положенні хворого на животі (огляд літератури) [Текст] / М. В. Лизогуб, Е. В. Кострикова, А. О. Хмизов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 3. - С. 99-106

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ПРОХОДИМОСТИ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- AIRWAY MANAGEMENT
Дод.точки доступу:
Кострикова, Е. В.
Хмизов, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 3. - С. 111. - Библиогр. в конце ст.

Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Лизогуб, К. І.
Паздников, Р. В.
Кострікова, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення / К. І. Лизогуб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика, этиология)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Післяопераційна когнітивна дисфункція (ПОКД) часто спостерігається після оперативного втручання під загальною анестезією, особливо у пацієнтів похилого віку, близько 12 % пацієнтів старше від 65 років мали післяопераційну когнітивну дисфункцію через три місяці після операції. Це важливе питання в періопераційному догляді, оскільки великі операції у пацієнтів похилого віку стають все більш поширеними. Чинники, що підвищують ризик ПОКД, включають літній вік, раніше існуючі церебральні, серцево-судинні захворювання, низький рівень освіти, а також інтра- та післяопераційні ускладнення. ПОКД асоціюється зі зниженням якості життя, втратою функції та збільшенням смертності. Мета: дослідження частоти виникнення ПОКД при використанні напівсидячого інтраопераційного положення (НСП) та прон-позиції залежно від віку пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 74 пацієнти віком 18–75 років, які були равномірно разподілені на дві групи залежно від періопераційного положення. Додатково кожна група була ще розподілена на дві підгрупи залежно від віку: 18–59 та 60–75 років. Результати. При обстеженні когнітивних функцій за таблицями Шульте у пацієнтів, оперованих у прон-позиції, вірогідних змін виявлено не було. У пацієнтів, оперованих у НСП, була виявлена вірогідна різниця: на 3-тю добу післяопераційного періоду середній час зв’язування чисел у пацієнтів похилого віку був вірогідно більшим, ніж у пацієнтів молодого та середнього віку. Подібні зміни спостерігались при тестуванні на фонетичну мовленнєву активність. На 3-тю добу після операції пацієнти похилого віку були здатні назвати менше слів за хвилину, ніж пацієнти молодшого віку в групі НСП. Висновки. При порівнянні двох інтраопераційних положень, прон-позиції та напівсидячого положення, розвиток ПОКД спостерігався у групі пацієнтів похилого віку, оперованих у НСП. Пацієнти всіх вікових груп, які були оперовані в НСП, мали значно більший час до екстубації порівняно із пацієнтами, які були оперовані у горизонтальному положенні
Дод.точки доступу:
Лизогуб, К. І.
Ніконов, В. В.
Лизогуб, М. В.
Курсов, С. В.
Феськов, О. Е.
Яковенко, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Хижняк, А. А.
    Нейроспецифічні білки - перспективні маркери ураження головного мозку при черепно-мозковій травмі [Текст] / А. А. Хижняк, М. В. Лизогуб // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2006. - № 2. - С. 23-28

Рубрики: Черепно-мозговые травмы

   Белки нервной ткани

   Енолаза

Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Лизогуб, М. В.
Блокада сідничного нерва у підколінній ямці під контролем ультразвукової візуалізації [Текст] / М. В. Лизогуб // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 2. - С. 109-111

MeSH-головна:
СЕДАЛИЩНЫЙ НЕРВ -- SCIATIC NERVE (ультрасонография)
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK (использование, методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Лизогуб, М. В.
Особливості больового синдрому у пацієнтів з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта у періопераційному періоді [Текст] / М. В. Лизогуб, М. А. Геоггіянц // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2017. - № 1. - С. 35-40. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (хирургия)
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (диагностика)
Кл.слова (ненормовані):
АЛЬГОМЕТРИЯ ПРЕССОРНАЯ
Анотація: Больовий синдром після хірургічних втручань залишається серйозною проблемою сучасної медицини. Приблизно половина пацієнтів у післяопераційному періоді страждають на помірний та сильний біль, а 24 % не отримують адекватного знеболювання [1]. Це може призводити до відтермінування реабілітації, формування гіпералгезії та до хронізації болю. Біль у поперековому відділі хребта може бути як суто ноцицептивним, так і мати нейропатичний компонент, виявлення якого може потребувати додаткових терапевтичних втручань. У деяких пацієнтів нейропатичний біль може триматися довгий час у післяопераційному періоді [2] та бути рефрактерним до терапії. Мета нашого дослідження — виявити частоту зустрічальності нейропатичного болю у пацієнтів, які готуються до оперативного втручання на поперековому відділі хребта, та оцінити його вплив на динаміку післяопераційного больового синдрому
Дод.точки доступу:
Геоггіянц, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-44

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)