Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Литкін, Д. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Зайченко, Г. В.
Вибір оптимального складу крему з наночастинками церію діоксиду [Текст] = The search for the optimal composition of the cream with cerium dioxide nanoparticles / Г. В. Зайченко, О. А. Покотило, Д. В. Литкін // Фармацевтичний часопис. - 2018. - N 3. - С. 29-36

MeSH-головна:
НАНОМЕДИЦИНА -- NANOMEDICINE
МАЗИ -- OINTMENTS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (лекарственная терапия)
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
ЦЕРИЙ -- CERIUM
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Скринінгове дослідження активності тест-зразків кремів із наночастинками церію діоксиду (НЦД) на моделі фотодинамічного запалення в мурчаків із виявленням зразка-лідера з оптимальним вмістом НЦД у складі лікарської форми для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення крему
За результатами скринінгових досліджень крем з 0,25 % НЦД визнано зразком-лідером та рекомендовано як остаточний склад лікарської форми для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення
Дод.точки доступу:
Покотило, О. А.
Литкін, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Попова, Т. В.
Вивчення гострої токсичності гелю із вмістом диметиндену малеату та декспантенолу [Текст] / Т. В. Попова, Г. П. Кухтенко, Д. В. Литкін // Укр. біофармац. журнал. - 2020. - № 4. - С. 30-34

Рубрики: Декспантенол

MeSH-головна:
ГЕЛИ -- GELS (фармакология)
ТОКСИЧНОСТИ ОСТРОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, ACUTE
ДИМЕТИНДЕН -- DIMETHINDENE (фармакология)
Анотація: Сьогодні спостерігається збільшення кількості випадків місцевої алергічної реакції шкіри на дію різних подразнювальних чинників. Особливу категорію хворих становлять діти, які мають високу чутливість до укусів перетинчастокрилих комах та до продуктів їх життєдіяльності. На кафедрі технологій фармацевтичних препаратів НФаУ здійснюється наукова робота з розробки складу гелю з диметиндену малеатом та декспантенолом для терапії контактної алергії у рамках науково-дослідної діяльності кафедри за напрямком 0114U000945 «Розробка складу, технології та біофармацевтичні дослідження лікарських засобів на основі природної та синтетичної сировини»
Проведені дослідження з вивчення гострої токсичності гелю комбінованої протиалергійної та репаративної дії продемонстрували, що склад гелю за одноразового нашкірного нанесення і внутрішньошлункового введення у відповідних максимальних дозах IV класу токсичності за лікарською формою не викликає будь-яких загальних проявів токсичної дії у самців та самиць щурів
Дод.точки доступу:
Кухтенко, Г. П.
Литкін, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Загайко, А. Л.
Вплив інгібіторів ароматази на вміст загального білка вісцеральної жирової тканини при метаболічному синдромі у хом’ячків [Текст] / А. Л. Загайко, Д. В. Литкін, К. В. Стрельченко // Укр. біофармац. журнал. - 2017. - № 4. - С. 31-38

MeSH-головна:
(фармакология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (лекарственная терапия)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Дод.точки доступу:
Литкін, Д. В.
Стрельченко, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Загайко, А. Л.
Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на окремі компоненти перебігу експериментального метаболічного синдрому [Текст] = The effect of third generation aromatase inhibitors on the several components of experimental metabolic syndrome / А. Л. Загайко, Д. В. Литкін, А. В. Малоштан // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 4. - С. 41-50

Рубрики: Летрозол

MeSH-головна:
АРОМАТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- AROMATASE INHIBITORS
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: На сьогоднішній день серед хворих з метаболічним синдромом близько 86 % пацієнтів мають серйозні порушення толерантності до глюкози й близько 60 % пацієнтів страждають на вісцеральне ожиріння.При цьому в багатьох світових дослідженнях показано, що ці патогенетичні прояви метаболічного синдрому у досліджуваних пацієнтів мали значну кореляцію з дисбалансом статевих гормонів. Мета дослідження - Дослідити вплив інгібіторів ароматази третього покоління на показники інсулінорезистентності й вісцерального ожиріння у хом’ячків з експериментальним метаболічним синдромом. Методи дослідження. Рівень інсуліну в сироватці крові хом’ячків визначався імуноферментним методом, а рівень глюкози – електрохімічним. Для оцінки вісцерального ожиріння розраховувалися масові коефіцієнти анатомічних фрагментів жирової тканини. Отримані результати були оброблені із застосуванням U-критерію Манна-Уітні й методу 4Pl. Результати й обговорення. Всі досліджувані препарати, в той чи іншій мірі, впливалина досліджувані патогенетичні компоненти перебігу експериментального метаболічного синдрому. Найбільшу ефективність щодо зменшення показника інсуліну резистентності показав препарат екземестан, а при зменшенні ступеню вісцерального ожиріння – летрозол. Висновки. Інгібітори ароматази можуть стати перспективними препаратами для впливу на патогенетичні компоненти метаболічного синдрому, зокрема на інсулінорезистентність й вісцеральне ожиріння
Дод.точки доступу:
Литкін, Д. В.
Малоштан, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литкін, Д. В.
Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на постпрандіальну глікемію та вміст фруктозаміну в сирійських хом’ячків на тлі експериментального метаболічного синдрому [Текст] / Д. В. Литкін // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 6. - С. 52-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРОМАТАЗА -- AROMATASE (кровь)
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE (действие лекарственных препаратов)
ФРУКТОЗАМИН -- FRUCTOSAMINE (кровь)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (кровь)
ХОМЯКИ -- CRICETINAE
Анотація: Важливим компонентом перебігу метаболічного синдрому є дисбаланс статевих гормонів, що є наслідком посиленої активності ароматази жирової тканини. Разом з цим на тлі метаболічного синдрому досить часто виникають розлади вуглеводного обміну, що зумовлені транзиторним підвищенням глюкози після їжі та толерантністю клітин до глюкози, що також корелює зі збільшенням активності ароматази. Ряд досліджень демонструє, що інгібітори ароматази потенційно здатні поліпшувати перебіг метаболічного синдрому та інших патологій обміну. Мета дослідження – вивчити вплив інгібіторів ароматази третього покоління на перебіг постпрандіальної глікемії та вміст сироваткового фруктозаміну на тлі експериментального метаболічного синдрому в хом’ячків різної статі. Дослідження проводили на зрілих сирійських хом’ячках різної статі, в яких викликали експериментальний дієтоіндукований метаболічний синдром. Визначення характеру постпрандіальної глікемії в хом’ячків проводили з застосуванням глюкозотолерантного тесту; рівень глюкози в крові визначали електрохімічним експрес-методом. Оцінку ступеня глікозилювання білків проводили за вмістом фруктозаміну, що вимірювали фотометричним методом. Дослідження продемонстрували, що інгібітори ароматази третього покоління здатні зменшувати загальну площу під кривою «концентрація глюкози – час» на 14,8–34,7 %, а вміст сироваткового фруктозаміну – на 9,0–21,8 % у хом’ячків різної статі з метаболічним синдромом. Таким чином, курсове застосування (протягом 21 доби) цих засобів приводить до зменшення базальної та постпрандіальної глікемії в тварин упродовж тривалого часу. Отримані дані вказують, що інгібітори ароматази можуть стати перспективними засобами для корекції розладів вуглеводного обміну за метаболічного синдрому.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литкін, Д. В.
Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на харчову поведінку на тлі експериментального метаболічного синдрому [Текст] / Д. В. Литкін // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 4. - С. 59-62

MeSH-головна:

МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (действие лекарственных препаратов)
ГИПЕРФАГИЯ -- HYPERPHAGIA (патофизиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на постпрандіальну глікемію та вміст фруктозаміну в сирійських хом'ячків на тлі експериментального метаболічного синдрому (МС). Важливим компонентом перебігу МС є дисбаланс статевих гормонів, що є наслідком посиленої активності ароматази жирової тканини. Разом з цим на тлі МС досить часто виникають розлади вуглеводного обміну, що зумовлені транзиторним підвищенням глюкози після їжі та толерантністю клітин до глюкози, що також корелює зі збільшенням активності ароматази. Ряд досліджень демонструє, що інгібітори ароматази потенційно здатні поліпшувати перебіг МС та інших патологій обміну. Мета дослідження - вивчити вплив інгібіторів ароматази третього покоління на перебіг постпрандіальної глікемії та вміст сироваткового фруктозаміну на тлі експериментального МС в хом'ячків різної статі. Дослідження проводили на зрілих сирійських хоміячках різної статі, в яких викликали експериментальний дієтоіндукований МС. Визначення характеру постпрандіальної глікемії в хом'ячків проводили з застосуванням глюкозотолерантного тесту; рівень глюкози в крові визначали за допомогою електрохімічного експрес-методу. Оцінку ступеня глікозилювання білків проводили за вмістом фруктозаміну, що вимірювали з застосуванням фотометричного методу. Дослідження продемонстрували, що інгібітори ароматази третього покоління здатні зменшувати загальну площу під кривою "концентрація глюкози - час" на 14,8 - 34,7 %, а вміст сироваткового фруктозаміну - на 9,0 - 21,8 % у хом'ячків різної статі з МС. Таким чином, курсове застосування (протягом 21 доби) цих засобів призводить до зменшення базальної та постпрандіальної глікемії в тварин упродовж тривалого часу. Одержані дані вказують, що інгібітори ароматази можуть стати перспективними засобами для корекції розладів вуглеводного обміну за МС.В останні роки все більше уваги приділяється ролі посилення периферичної ароматазної активності в патогенезі метаболічного синдрому. Пов'язані з цим порушення гормональної регуляції здатні впливати не лише на показники вуглеводного та ліпідного обмінів, а й на харчову поведінку пацієнтів. Мета роботи - вивчення впливу інгібіторів ароматази третього покоління на показники харчової поведінки та сироватковий вміст лептину у хом'ячків з експериментальним метаболічним синдромом. Дослідження виконувалося на моделі експериментального дієтоіндукованого метаболічного синдрому у хом'ячків. Для оцінки харчової поведінки реєструвалися кількість актів харчування та середній час харчування тварин. Сироватковий вміст лептину визначався імуноферментним методом. Досліджувані інгібітори ароматази приводили до вірогідного зменшення кількості актів харчування, середнього часу харчування та сироваткового вмісту лептину у досліджуваних тварин різного віку та статі. У більшості випадків найбільший ефект продемонстрував летрозол у дозі 0,309 мг/кг. Висновки: інгібітори ароматази третього покоління здатні зменшувати прояви гіперфагії та лептинорезистентності на тлі метаболічного синдрому
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив антагоніста NMDA-рецепторів на показники вуглеводного та ліпідного метаболізму у сирійських золотавих хом’ячків за експериментальної інсулінорезистентності та цукрового діабету / Т. О. Брюханова [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 4. - С. 72-79

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є вагомою причиною зростання показників передчасної смертності, а проблема ефективного лікування цієї патології залишається актуальною. У ряді досліджень було продемонстровано потенціальну роль панкреатичних NMDA-рецепторів у глюкозо-стимульованій секреції інсуліну
Мета дослідження. Вивчення впливу антагоністу NMDA-рецепторів мемантину на показники вуглеводного та ліпідного обміну за модельованого ЦД та синдрому інсулінорезистентності (ІР) у сирійських золотавих хом’ячків. Матеріали та методи. Дослідження проведене на сирійських золотавих хом’ячках-самцях, у яких моделювали синдром ІР та цукровий діабет (ЦД). Тваринам вводили метформін, антагоніст NMDA-рецепторів мемантин або їх комбінацію протягом 2 тижнів. У сироватці крові визначали показники вуглеводного та ліпідного видів обміну. Результати. За умов експериментального відтворення модельних патологій у тварин відмічалося значуща гіперглікемія та гіперінсулінемія, гіпертриацилгліцеролемія, гіперхолестеролемія та проатерогенні зміни вмісту холестеролу у складі ліпопротеїнів порівняно із тваринами групи інтактного контролю. Введення метформіну корегувало гіперглікемію за ІР та ЦД, проте нормалізація рівня інсуліну мала місце лише за ІР. Мемантин за обох патологій вірогідно зменшував індекс HOMA-IR відносно нелікованих тварин (p˂0,01). Комбіноване застосування препаратів супроводжувалось вірогідною корекцією глікемії та інсулінемії до рівня інтактного контролю і достовірним зменшенням індексу HOMA-IR відносно нелікованої групи (p˂0,01). Застосування метформіну за ІР призводило до вірогідної корекції гіпертриацилгліцеролемії та холестеролу ЛПНЩ (ЛПНЩ-ХС), в той час як за ЦД відбувалось зниження всіх маркерів ліпідного обміну. Монотерапія мемантином за обох патологій приводила до достовірного зменшення вмісту лише ЛПНЩ-ХС, причому за ЦД мемантин перевищував ефективність метформіну. При комбінованому застосуванні препаратів за ІР достовірно нормалізувались вміст загального ХС, триацилгліцеролів та ЛПНЩ-ХС відносно нелікованих тварин, а за ЦД зазначені показники достовірно перевищували аналогічні маркери у групі, яку лікували метформіном. Висновки. Мемантин є перспективними для подальшого дослідження як потенційний антидіабетичний засіб
Дод.точки доступу:
Брюханова, Т. О.
Литкін, Д. В.
Загайко, А. Л.
Бондарева, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив атристаміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у головному мозку щурів після черепно-мозкової травми [Текст] / І. М. Подольський [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 4. - С. 41-47

Рубрики: Атристамин

MeSH-головна:
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (фармакология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (лекарственная терапия, метаболизм)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (фармакология)
ХИНОЛИНЫ -- QUINOLINES (фармакология, химический синтез)
Анотація: Одним із можливих механізмів реалізації доведених у попередніх дослідженнях церебро-протекторних властивостей атристаміну може виступати вплив на прооксидантно-антиоксидантний баланс у тканині головного мозку тварин, який значною мірою обумовлює подальший розвиток наслідків черепно-мозкової травми. Мета роботи – з’ясування характеру впливу атристаміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у головному мозку щурів після черепно-мозкової травми. Матеріали та методи. Показники пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту оцінювали в гомогенаті мозку щурів на третю добу після відтворення черепно-мозкової травми. Результати та їх обговорення. На тлі застосування атристаміну порівняно з показниками групи контрольної патології достовірно знижувалась активність супероксиддисмутази (на 50,8 %), зменшувався вміст ТБК-реактантів (у 3,1 рази) та продуктів окисної модифікації білків, збільшувався вміст дієнових кон’югатів (у 2,4 рази). Слід зауважити, що у групі тварин, які одержували атристамін, порівняно з інтактним контролем спостерігалось достовірне зниження вмісту відновленого глутатіону (у 2,1 рази). До того ж цей показник у групі атристаміну мав тенденцію до зниження (на 41,6 %) порівняно таким у групі контрольної патології. Висновки. Аналіз експериментальних даних показав, що атристамін швидше за все не чинить прямої антиоксидантної дії, проте активно залучає глутатіонову систему до антиоксидантного захисту головного мозку та переключає реалізацію антиоксидантних механізмів на утилізацію відновленого глутатіону з домінуючим впливом на запобігання утворенню вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів за рахунок активного використання ресурсів глутатіонової системи
Дод.точки доступу:
Подольський, І. М.
Литкін, Д. В.
Штриголь, С. Ю.
Цивунін, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив піридоксину на процес репарації шкіри за умов експериментальної інсулінорезистентності [Текст] / Д. В. Литкін [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2020. - № 2. - С. 58-64

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (лекарственная терапия)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ПИРИДОКСИН -- PYRIDOXINE
Анотація: За оцінками експертів ВООЗ на теперішній час поширеність цукрового діабету у світі набуває характеру пандемії, при цьому більше 80 % пацієнтів помирають від фатальних наслідків діабетичних ангіопатій. Одним із найпоширеніших ускладнень за цукрового діабету обох типів є формування хронічних ранових дефектів, а в подальшому гангрени нижніх кінцівок з переходом у сепсис, що у свою чергу складає 3,2 % смертей за умов цієї патології. Мета роботи. Вивчення впливу комбінованого лікарського засобу, що містить магній та піридоксин на перебіг репаративного процесу шкіри у щурів з експериментальною інсулінорезистентністю. Матеріали та методи. Дослідження проводили на 60 щурах-самцях масою 180-220 г. Експериментальну інсулінорезистентність у щурів індукували за умов гіперкалорійної дієти та інтраперитонеального введення дексаметазону. Дослідження процесу репарації шкіри проводили на моделях повношарової трафаретної і лінійної різаної рани, а також визначали маркери вуглеводного обміну і продукти глікозилювання в сироватці та гемолізаті крові. Результати та їх обговорення. Застосування препарату піридоксину в комбінації з репарантом (ретинолу ацетатом) приводило до вірогідного зменшення площі рани вже з 5 доби лікування та дозволяло ефективно зменшити загальний час повної епітелізації, а також сприяло збільшенню навантаження при тензіометрії, що відповідало 72,8 % репаративної активності терапевтичної схеми. На тлі застосування препарату піридоксину також вірогідно зменшувався вміст фруктозаміну та глікозильованого гемоглобіну, що підтверджує антиглікозилюючі властивості засобу. Висновки. Препарат піридоксину здатен потенціювати ранозагоювальну дію репарантів на тлі інсулінорезистентності за рахунок своїх антиглікозилюючих властивостей. Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати подальше вивчення препаратів піридоксину в комбінації зі стандартними репарантами в терапії ран у хворих з гіперглікемією та цукровим діабетом
Дод.точки доступу:
Литкін, Д. В.
Брюханова, Т. О.
Загайко, А. Л.
Мостович, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Загайко, А. Л.
Дослідження впливу низькомолекулярного аналога нейропептиду Y на поведінкові реакції щурів [Текст] / А. Л. Загайко, І. О. Гаврилов, Д. В. Литкін // Клініч. фармація. - 2019. - Том 23, № 4. - С. 30-36

MeSH-головна:
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL (действие лекарственных препаратов)
НЕЙРОПЕПТИД Y -- NEUROPEPTIDE Y (фармакология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия)
АНТИФОБИЧЕСКИЕ СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ANXIETY AGENTS (фармакология)
Анотація: Відомо, що поряд з основними стрес-адаптивними системами організму одне з вирішальних місць посідає біологічно активний пептид – нейропептид Y (NPY). NPY – біологічно активна сполука пептидної природи, здатна активувати 4 різних підтипи NPY-рецепторів у ссавців. Широка розповсюдженість NPY-рецепторів обумовлює те, що система NPY і NPY-рецепторів бере участь у регулюванні багатьох фізіологічних функцій, серед яких відчуття насичення та голоду, циркадні ритми, реакція організму на стрес, навчання, регуляція судинного тонусу, сну, сексуальної поведінки тощо. Мета. Дослідження впливу низькомолекулярного аналога нейропептиду Y на поведінкову реакцію щурів у тестах «відкрите поле» та «піднесений хрестоподібний лабіринт». Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був модифікований кінцевий фрагмент NPY, що містить 9 амінокислотних залишків. Дослідні тварини отримували інтраназально розчин досліджуваного пептиду у дозуванні 0,02 мг/кг, 0,05 мг/кг та 0,1 мг/кг. Фармакологічне вивчення впливу сполуки на поведінкові реакції щурів проводилося в тестах «відкрите поле» та «піднесений хрестоподібний лабіринт». Результати. Експерименти на щурах показали наявність анксіолітичних властивостей у сполуки без супутнього седативного ефекту. В тестах «відкрите поле» і «піднесений хрестоподібний лабіринт» спостерігався активуючий вплив сполуки на локомоторну активність та зниження вегетативних проявів. Висновки. Дані експерименту вказують на те, що модифікований фрагмент нейропептиду Y здатен впливати на рівень тривожності та дослідницької активності щурів, що обґрунтовує доцільність подальшого дослідження цієї експериментальної сполуки
Дод.точки доступу:
Гаврилов, І. О.
Литкін, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)