Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Литкін, Д. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Брюханова Т. О., Загайко А. Л., Литкін Д. В.
Назва : Патофізіологічні механізми прогресування та фатальних ускладнень коронавірусної хвороби (COVID-19) у пацієнтів із цукровим діабетом
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2020. - Том 17, N 2. - С. 256-263 (Шифр ПУ40/2020/17/2)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Одна з найгостріших медико-соціальних проблем – пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19). Відомо, що обтяження перебігу та розвиток важких ускладнень, як-от гострого респіраторного дистрес-синдрому, найчастіше асоційоване з коморбідним станом і віком пацієнтів (старші за 50 років). Цукровий діабет – найпоширеніше ендокринне захворювання, результати клініко-епідеміологічних досліджень підтверджують, що ця патологія є фактором високого ризику важкого перебігу, прогресування та смертності в пацієнтів із COVID-19. Мета роботи – аналіз відомостей наукової літератури щодо передбачуваних патофізіологічних механізмів асоціації цукрового діабету та коронавірусної хвороби. Висвітлено роль змін експресії ангіотензин-перетворювального ферменту-2, який визначено як функціональну мішень на поверхні клітин для проникнення SARS-CoV-2. Проаналізували результати експериментальних досліджень щодо впливу препаратів, які включені у клінічні протоколи лікування діабету (інсулін, аналоги глюкагоноподібного пептиду-1, тіазолідиндіони, інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину-2, статини) на активність ферменту. Узагальнили відомості щодо патогенезу порушень імунологічного статусу, які можуть суттєво впливати на перебіг COVID-19, у пацієнтів із цукровим діабетом: формування пізнього гіперзапального спалаху та синдрому «цитокінового шторму», – що є предикторами серйозних ускладнень, як-от гострого респіраторного дистрес-синдрому. Проаналізували результати ретроспективних клінічних досліджень щодо перебігу COVID-19 у пацієнтів із цукровим діабетом, в яких немає інших супутніх захворювань. Висновки. Наведені відомості обґрунтовують необхідність наступних клінічних досліджень для об’єктивного оцінювання потенційної користі та ризику застосування лікарських засобів, що призначаються пацієнтам із цукровим діабетом і COVID-19, для перегляду схем терапії в разі виявлення їхнього негативного впливу на перебіг захворювання. Дані, що наведені в огляді, свідчать про високий ризик розвитку та несприятливого прогнозу інфекції SARS-CoV-2 в пацієнтів, які мають цукровий діабет.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Литкін Д.В.
Назва : Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на постпрандіальну глікемію та вміст фруктозаміну в сирійських хом’ячків на тлі експериментального метаболічного синдрому
Місце публікування : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2018. - № 6. - С. 52-59 (Шифр ФУ18/2018/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АРОМАТАЗА -- AROMATASE
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE
ФРУКТОЗАМИН -- FRUCTOSAMINE
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ХОМЯКИ -- CRICETINAE
Анотація: Важливим компонентом перебігу метаболічного синдрому є дисбаланс статевих гормонів, що є наслідком посиленої активності ароматази жирової тканини. Разом з цим на тлі метаболічного синдрому досить часто виникають розлади вуглеводного обміну, що зумовлені транзиторним підвищенням глюкози після їжі та толерантністю клітин до глюкози, що також корелює зі збільшенням активності ароматази. Ряд досліджень демонструє, що інгібітори ароматази потенційно здатні поліпшувати перебіг метаболічного синдрому та інших патологій обміну. Мета дослідження – вивчити вплив інгібіторів ароматази третього покоління на перебіг постпрандіальної глікемії та вміст сироваткового фруктозаміну на тлі експериментального метаболічного синдрому в хом’ячків різної статі. Дослідження проводили на зрілих сирійських хом’ячках різної статі, в яких викликали експериментальний дієтоіндукований метаболічний синдром. Визначення характеру постпрандіальної глікемії в хом’ячків проводили з застосуванням глюкозотолерантного тесту; рівень глюкози в крові визначали електрохімічним експрес-методом. Оцінку ступеня глікозилювання білків проводили за вмістом фруктозаміну, що вимірювали фотометричним методом. Дослідження продемонстрували, що інгібітори ароматази третього покоління здатні зменшувати загальну площу під кривою «концентрація глюкози – час» на 14,8–34,7 %, а вміст сироваткового фруктозаміну – на 9,0–21,8 % у хом’ячків різної статі з метаболічним синдромом. Таким чином, курсове застосування (протягом 21 доби) цих засобів приводить до зменшення базальної та постпрандіальної глікемії в тварин упродовж тривалого часу. Отримані дані вказують, що інгібітори ароматази можуть стати перспективними засобами для корекції розладів вуглеводного обміну за метаболічного синдрому.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Литкін Д. В.
Назва : Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на харчову поведінку на тлі експериментального метаболічного синдрому
Місце публікування : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2018. - № 4. - С. 59-62 (Шифр УУ50/2018/4)
MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR
ГИПЕРФАГИЯ -- HYPERPHAGIA
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на постпрандіальну глікемію та вміст фруктозаміну в сирійських хом'ячків на тлі експериментального метаболічного синдрому (МС). Важливим компонентом перебігу МС є дисбаланс статевих гормонів, що є наслідком посиленої активності ароматази жирової тканини. Разом з цим на тлі МС досить часто виникають розлади вуглеводного обміну, що зумовлені транзиторним підвищенням глюкози після їжі та толерантністю клітин до глюкози, що також корелює зі збільшенням активності ароматази. Ряд досліджень демонструє, що інгібітори ароматази потенційно здатні поліпшувати перебіг МС та інших патологій обміну. Мета дослідження - вивчити вплив інгібіторів ароматази третього покоління на перебіг постпрандіальної глікемії та вміст сироваткового фруктозаміну на тлі експериментального МС в хом'ячків різної статі. Дослідження проводили на зрілих сирійських хоміячках різної статі, в яких викликали експериментальний дієтоіндукований МС. Визначення характеру постпрандіальної глікемії в хом'ячків проводили з застосуванням глюкозотолерантного тесту; рівень глюкози в крові визначали за допомогою електрохімічного експрес-методу. Оцінку ступеня глікозилювання білків проводили за вмістом фруктозаміну, що вимірювали з застосуванням фотометричного методу. Дослідження продемонстрували, що інгібітори ароматази третього покоління здатні зменшувати загальну площу під кривою "концентрація глюкози - час" на 14,8 - 34,7 %, а вміст сироваткового фруктозаміну - на 9,0 - 21,8 % у хом'ячків різної статі з МС. Таким чином, курсове застосування (протягом 21 доби) цих засобів призводить до зменшення базальної та постпрандіальної глікемії в тварин упродовж тривалого часу. Одержані дані вказують, що інгібітори ароматази можуть стати перспективними засобами для корекції розладів вуглеводного обміну за МС.В останні роки все більше уваги приділяється ролі посилення периферичної ароматазної активності в патогенезі метаболічного синдрому. Пов'язані з цим порушення гормональної регуляції здатні впливати не лише на показники вуглеводного та ліпідного обмінів, а й на харчову поведінку пацієнтів. Мета роботи - вивчення впливу інгібіторів ароматази третього покоління на показники харчової поведінки та сироватковий вміст лептину у хом'ячків з експериментальним метаболічним синдромом. Дослідження виконувалося на моделі експериментального дієтоіндукованого метаболічного синдрому у хом'ячків. Для оцінки харчової поведінки реєструвалися кількість актів харчування та середній час харчування тварин. Сироватковий вміст лептину визначався імуноферментним методом. Досліджувані інгібітори ароматази приводили до вірогідного зменшення кількості актів харчування, середнього часу харчування та сироваткового вмісту лептину у досліджуваних тварин різного віку та статі. У більшості випадків найбільший ефект продемонстрував летрозол у дозі 0,309 мг/кг. Висновки: інгібітори ароматази третього покоління здатні зменшувати прояви гіперфагії та лептинорезистентності на тлі метаболічного синдрому
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зайченко Г. В., Покотило О. А., Литкін Д. В.
Назва : Вибір оптимального складу крему з наночастинками церію діоксиду
Паралельн. назви :The search for the optimal composition of the cream with cerium dioxide nanoparticles
Місце публікування : Фармацевтичний часопис. - Тернопіль, 2018. - N 3. - С. 29-36 (Шифр ФУ13/2018/3)
MeSH-головна: НАНОМЕДИЦИНА -- NANOMEDICINE
МАЗИ -- OINTMENTS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
ЦЕРИЙ -- CERIUM
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Скринінгове дослідження активності тест-зразків кремів із наночастинками церію діоксиду (НЦД) на моделі фотодинамічного запалення в мурчаків із виявленням зразка-лідера з оптимальним вмістом НЦД у складі лікарської форми для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення кремуЗа результатами скринінгових досліджень крем з 0,25 % НЦД визнано зразком-лідером та рекомендовано як остаточний склад лікарської форми для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подольський І. М., Литкін Д. В., Штриголь С. Ю., Цивунін В. В.
Назва : Вплив атристаміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у головному мозку щурів після черепно-мозкової травми
Місце публікування : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2019. - № 4. - С. 41-47 (Шифр УУ50/2019/4)
Предметні рубрики: Атристамин
MeSH-головна: АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
ХИНОЛИНЫ -- QUINOLINES
Анотація: Одним із можливих механізмів реалізації доведених у попередніх дослідженнях церебро-протекторних властивостей атристаміну може виступати вплив на прооксидантно-антиоксидантний баланс у тканині головного мозку тварин, який значною мірою обумовлює подальший розвиток наслідків черепно-мозкової травми. Мета роботи – з’ясування характеру впливу атристаміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у головному мозку щурів після черепно-мозкової травми. Матеріали та методи. Показники пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту оцінювали в гомогенаті мозку щурів на третю добу після відтворення черепно-мозкової травми. Результати та їх обговорення. На тлі застосування атристаміну порівняно з показниками групи контрольної патології достовірно знижувалась активність супероксиддисмутази (на 50,8 %), зменшувався вміст ТБК-реактантів (у 3,1 рази) та продуктів окисної модифікації білків, збільшувався вміст дієнових кон’югатів (у 2,4 рази). Слід зауважити, що у групі тварин, які одержували атристамін, порівняно з інтактним контролем спостерігалось достовірне зниження вмісту відновленого глутатіону (у 2,1 рази). До того ж цей показник у групі атристаміну мав тенденцію до зниження (на 41,6 %) порівняно таким у групі контрольної патології. Висновки. Аналіз експериментальних даних показав, що атристамін швидше за все не чинить прямої антиоксидантної дії, проте активно залучає глутатіонову систему до антиоксидантного захисту головного мозку та переключає реалізацію антиоксидантних механізмів на утилізацію відновленого глутатіону з домінуючим впливом на запобігання утворенню вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів за рахунок активного використання ресурсів глутатіонової системи
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Орленко Д. С., Литкін Д. В., Загайко А. Л., Яковенко В. К.
Назва : Фармакологічне обгрунтування використання гіалуронової кислоти у складі комбінованих м’яких лікарських засобів у стоматології
Місце публікування : Клініч. фармація. - Х., 2020. - Том 24, № 2. - С. 56-61 (Шифр КУ4/2020/24/2)
MeSH-головна: ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS, DENTAL
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID
ГЕЛИ -- GELS
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
Анотація: Лікування захворювань пародонту є однією з найбільш важливих і складних проблем стоматології. Серед захворювань пародонту гінгівіт є найбільш розповсюдженою формою ураження навколозубних тканин, що без належного лікування має схильність переходити в прогресуючу форму пародонтиту. Незважаючи на багаторічний досвід застосування сталих комбінацій антибактеріальних агентів у складі стоматологічних гелів, створення нових комбінованих препаратів з покращеними біофармацевтичними властивостями залишається актуальним завданням для фармацевтичного виробництваМета дослідження. Дослідження ранозагоювальної дії гелю та визначення впливу присутності у складі гіалуронової кислоти на інтенсивність репаративного процесу. Матеріали та методи. Ранозагоювальну активність нових об’єктів вивчали на моделі повношарової трафаретної рани. Досліджувані препарати наносили щоденно один раз на добу в дозі 20 мг/см2 до повного загоєння. Основними показниками верифікації ранозагоювальної дії препаратів були площа трафаретних ран, коефіцієнт швидкості загоєння і відсоткова кількість тварин із загоєними ранами. Результати. Результати динаміки планіметричних показників показали, що з 4 та 7 доби лікування скорочення площі ран під впливом гелю з гіалуроновою кислотою відбувалося вірогідно ефективніше, ніж у групах, де застосовували гель без гіалуронату та препарат порівняння. Повна епітелізація ран у всіх тварин у групі, де застосовувався комбінований гель, спостерігалася на 14 добу порівняно з 21 добою в групі контролю. Висновки. За репаративною дією стоматологічний гель з гіалуроновою кислотою не поступається препарату порівняння з метилурацилом та мірамістином та значно перевищує ефективність гелю без гіалуронату, що робить його перспективним об’єктом для поглибленого фармакологічного вивчення та подальшого клінічного впровадження
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Загайко А. Л., Гаврилов І. О., Литкін Д. В.
Назва : Дослідження впливу низькомолекулярного аналога нейропептиду Y на поведінкові реакції щурів
Місце публікування : Клініч. фармація. - Х., 2019. - Том 23, № 4. - С. 30-36 (Шифр КУ4/2019/23/4)
MeSH-головна: ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL
НЕЙРОПЕПТИД Y -- NEUROPEPTIDE Y
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
АНТИФОБИЧЕСКИЕ СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ANXIETY AGENTS
Анотація: Відомо, що поряд з основними стрес-адаптивними системами організму одне з вирішальних місць посідає біологічно активний пептид – нейропептид Y (NPY). NPY – біологічно активна сполука пептидної природи, здатна активувати 4 різних підтипи NPY-рецепторів у ссавців. Широка розповсюдженість NPY-рецепторів обумовлює те, що система NPY і NPY-рецепторів бере участь у регулюванні багатьох фізіологічних функцій, серед яких відчуття насичення та голоду, циркадні ритми, реакція організму на стрес, навчання, регуляція судинного тонусу, сну, сексуальної поведінки тощо. Мета. Дослідження впливу низькомолекулярного аналога нейропептиду Y на поведінкову реакцію щурів у тестах «відкрите поле» та «піднесений хрестоподібний лабіринт». Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був модифікований кінцевий фрагмент NPY, що містить 9 амінокислотних залишків. Дослідні тварини отримували інтраназально розчин досліджуваного пептиду у дозуванні 0,02 мг/кг, 0,05 мг/кг та 0,1 мг/кг. Фармакологічне вивчення впливу сполуки на поведінкові реакції щурів проводилося в тестах «відкрите поле» та «піднесений хрестоподібний лабіринт». Результати. Експерименти на щурах показали наявність анксіолітичних властивостей у сполуки без супутнього седативного ефекту. В тестах «відкрите поле» і «піднесений хрестоподібний лабіринт» спостерігався активуючий вплив сполуки на локомоторну активність та зниження вегетативних проявів. Висновки. Дані експерименту вказують на те, що модифікований фрагмент нейропептиду Y здатен впливати на рівень тривожності та дослідницької активності щурів, що обґрунтовує доцільність подальшого дослідження цієї експериментальної сполуки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Литкін Д. В., Брюханова Т. О., Загайко А. Л., Мостович М. С.
Назва : Вплив піридоксину на процес репарації шкіри за умов експериментальної інсулінорезистентності
Місце публікування : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2020. - № 2. - С. 58-64 (Шифр УУ50/2020/2)
MeSH-головна: ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ПИРИДОКСИН -- PYRIDOXINE
Анотація: За оцінками експертів ВООЗ на теперішній час поширеність цукрового діабету у світі набуває характеру пандемії, при цьому більше 80 % пацієнтів помирають від фатальних наслідків діабетичних ангіопатій. Одним із найпоширеніших ускладнень за цукрового діабету обох типів є формування хронічних ранових дефектів, а в подальшому гангрени нижніх кінцівок з переходом у сепсис, що у свою чергу складає 3,2 % смертей за умов цієї патології. Мета роботи. Вивчення впливу комбінованого лікарського засобу, що містить магній та піридоксин на перебіг репаративного процесу шкіри у щурів з експериментальною інсулінорезистентністю. Матеріали та методи. Дослідження проводили на 60 щурах-самцях масою 180-220 г. Експериментальну інсулінорезистентність у щурів індукували за умов гіперкалорійної дієти та інтраперитонеального введення дексаметазону. Дослідження процесу репарації шкіри проводили на моделях повношарової трафаретної і лінійної різаної рани, а також визначали маркери вуглеводного обміну і продукти глікозилювання в сироватці та гемолізаті крові. Результати та їх обговорення. Застосування препарату піридоксину в комбінації з репарантом (ретинолу ацетатом) приводило до вірогідного зменшення площі рани вже з 5 доби лікування та дозволяло ефективно зменшити загальний час повної епітелізації, а також сприяло збільшенню навантаження при тензіометрії, що відповідало 72,8 % репаративної активності терапевтичної схеми. На тлі застосування препарату піридоксину також вірогідно зменшувався вміст фруктозаміну та глікозильованого гемоглобіну, що підтверджує антиглікозилюючі властивості засобу. Висновки. Препарат піридоксину здатен потенціювати ранозагоювальну дію репарантів на тлі інсулінорезистентності за рахунок своїх антиглікозилюючих властивостей. Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати подальше вивчення препаратів піридоксину в комбінації зі стандартними репарантами в терапії ран у хворих з гіперглікемією та цукровим діабетом
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тутук В. В., Загайко А. Л., Литкін Д. В.
Назва : Показники біохімічного аналізу крові пацієнтів з ФКУ, що знаходяться на замісному харчуванні амінокислотними сумішами
Місце публікування : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2020. - № 3. - С. 30-37 (Шифр УУ50/2020/3)
MeSH-головна: ФЕНИЛКЕТОНУРИИ -- PHENYLKETONURIAS
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
ПИТАНИЯ КОНТРОЛЬ -- NUTRITION SURVEYS
АМИНОКИСЛОТЫ -- AMINO ACIDS
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY
Анотація: Фенілкетонурія – це вроджена патологія метаболізму амінокислот, що відноситься до рідкісних (орфанних) захворювань. В залежності від регіонів світу та етнічного походження мешканців поширеність її може варіювати від 1/2600 до 1/200000. Фенілкетонурія викликана дефіцитом печінкового ферменту фенілаланін гідроксилази, який каталізує гідроксилювання фенілаланіну, в результаті чого утворюється тирозин. Дефіцит ферменту призводить до гіперфенілаланінемії, й в разі відсутності адекватних терапевтичних заходів призведе до глибокої і незворотної інвалідізації пацієнтаНові продукти лікувального харчування мають більш збалансований нутрієнтний склад, розроблений згідно сучасних дієтологічних рекомендацій, що підтверджується стабільними біохімічні показники крові пацієнтів з фенілкетонурією
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Попова Т. В., Кухтенко Г. П., Литкін Д. В.
Назва : Вивчення гострої токсичності гелю із вмістом диметиндену малеату та декспантенолу
Місце публікування : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2020. - № 4. - С. 30-34 (Шифр УУ50/2020/4)
Предметні рубрики: Декспантенол
MeSH-головна: ГЕЛИ -- GELS
ТОКСИЧНОСТИ ОСТРОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, ACUTE
ДИМЕТИНДЕН -- DIMETHINDENE
Анотація: Сьогодні спостерігається збільшення кількості випадків місцевої алергічної реакції шкіри на дію різних подразнювальних чинників. Особливу категорію хворих становлять діти, які мають високу чутливість до укусів перетинчастокрилих комах та до продуктів їх життєдіяльності. На кафедрі технологій фармацевтичних препаратів НФаУ здійснюється наукова робота з розробки складу гелю з диметиндену малеатом та декспантенолом для терапії контактної алергії у рамках науково-дослідної діяльності кафедри за напрямком 0114U000945 «Розробка складу, технології та біофармацевтичні дослідження лікарських засобів на основі природної та синтетичної сировини»Проведені дослідження з вивчення гострої токсичності гелю комбінованої протиалергійної та репаративної дії продемонстрували, що склад гелю за одноразового нашкірного нанесення і внутрішньошлункового введення у відповідних максимальних дозах IV класу токсичності за лікарською формою не викликає будь-яких загальних проявів токсичної дії у самців та самиць щурів
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)