Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Лихман, В. М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-54 
1.


   
    Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2014. - T. 20, № 4. - С. 27-31


Рубрики: Серотонина адипинат

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль)
ПАРЕЗ -- PARESIS (профилактика и контроль)
СЕРОТОНИНОВЫЕ СРЕДСТВА -- SEROTONIN AGENTS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Тимченко, Н. В.
Шевченко, О. М.
Лихман, В. М.
Клименко, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Прогнозування та профілактика гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 9-12. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (кровь, патофизиология, профилактика и контроль)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (кровь, профилактика и контроль, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
Анотація: Розроблено та вдосконалено методи прогнозування й профілактики гнійно−запальних ускладнень післяопераційних ран. Дослідження сироватки крові пацієнтів групи ризику для визначення ступеня пригнічення механізму антиінфекційної резистентності організму дає змогу об'єктивно оцінити ймовірність виникнення у них післяопераційних гнійно−запальних ускладнень. Його результати можуть застосовуватися як один із критеріїв прийняття додаткових профілактичних заходів
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Волченко, І. В.
Шевченко, О. М.
Ткач, С. В.
Меркулов, А. О.
Мірошниченко, Д. О.
Белодід, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Септикотоксемія та порушення коагуляції при ентеральній недостатності у хворих із гострою непрохідністю кишечника [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 2. - С. 32-36


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА УЗЛОВАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL VOLVULUS (осложнения, этиология)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (осложнения)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (осложнения)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS (осложнения)
Анотація: Розглянуто проблему гострої непрохідності кишечника, що супроводжується синдромом ентеральної недостатності. Ендогенна інтоксикація є патогенетичною ланкою розвитку поліорганної недостатності. При цьому безпосередньо маніфестація ендогенної інтоксикації непрямо свідчить про неспроможність кишкового бар’єру. Зважаючи на це, аналіз гематологічних показників гомеостазу є діагностично важливим як для реєстрації процесів, що відбуваються, так і для їх прогнозування. У пацієнтів із гострою непрохідністю кишечника розвиток ентеральної дисфункції зумовлює септикотоксемію, токсичний і медіаторний компоненти якої виявляються на тлі стресового імунодефіциту та діють незалежно один від одного
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Євтушенко, Д. О.
Шевченко, О. М.
Меркулов, А. О.
Ткач, С. В.
Мирошниченко, Д. О.
Білодід, Є. О.
Яцько, К. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Застосування ентеросорбції для профілактики ендотоксемії при гострій непрохідності кишечника [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 14-17. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (диагностика, микробиология)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Досліджено стан мікрофлори кишечника при його гострій непрохідності та визначено роль дисбіотичних порушень у клінічних проявах основного патологічного процесу. Запропоновано спосіб ентеросорбції для профілактики ендотоксемії у хворих із гострими гнійно−запальними процесами у черевній порожнині
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Меркулов, А. О.
Ткач, С. В.
Мирошниченко, Д. О.
Волченко, І. В.
Білодід, Є. О.
Яцько, К. М.
Гордієнко, П. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Зміни для мікрофлори тонкого кишечника у хворих із гострою кишковою непрохідністю [Текст] / В. М. Бойко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 1. - С. 16-18. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (микробиология)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (микробиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Проаналізовано результати мікробіологічних досліджень тонкого кишечника у пацієнтів із гострою кишковою непрохідністю, що супроводжувалася вираженими змінами як аеробного, так і анаеробного компонента кишкового біоценозу. Дисбіотичні порушення прогресували у міру збільшення термінів розвитку непрохідності кишечнику із значним зростанням питомого вмісту в кишковому мікробіоценозі умовно−патогенних мікроорганізмів
Дод.точки доступу:
Бойко, В. М.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Білодід, Є. О.
Волченко, І. В.
Кулик, І. А.
Токарев, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Остеомієліт грудини: діагностика та хірургічне лікування [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 4. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГРУДИНА -- STERNUM
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Анотація: Наведено дані лабораторної та інструментальної діагностики хворих на остеомієліт грудини, результати їх лікування за допомогою вакуум−терапії і відкритим способом. Верифікація діагнозу проводилася за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії. Ультразвукове дослідження показало кращі результати для контролю очищення та загоювання стернотомних ран
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Мирошниченко, Д. О.
Шафер, Я. В.
Ткач, С. В.
Меркулов, А. О.
Білодід, Є. О.
Неділько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Мініінвазивні втручання у хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини / В. В. Бойко [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 2. - С. 59-64


MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, хирургия)
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ АБСЦЕСС -- ABDOMINAL ABSCESS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: поліпшити результати лікування хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини з використанням мініінвазивних втручань. Проаналізовано результати лікування 52 хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини. Середній вік хворих склав (58 ± 8,4) року, 41 (78,8 %) хворий був віком до 60 років. Черезшкірні пункції під ультразвуковим або комбінованим контролем застосували у 20 (38,5 %) хворих із солітарними післяопераційними абсцесами. Всього таким хворим виконали 34 черезшкірні пункції. У 17 (85 %) хворих доступи виконали під УЗ­контролем, без травмування внутрішніх органів, у одного (5 %) хворого пункцію виконали через тканину печінки, у 2 (10 %) – через плевральний синус. Усім хворим, незалежно від розміру абсцесу, його локалізації і тривалості процесу, пункцію вдалося виконати з першої спроби. У 3 (15 %) хворих черезшкірна пункція була неефективна, тому 2 (10 %) хворим виконали черезшкірне дренування, а одному (5 %) – лапаротомію. Ускладнень після виконання черезшкірної пункції не спостерігали. Помер один (5 %) хворий. Причина летального наслідку не пов’язана з ускладненням черезшкірного втручання. Смерть настала в результаті поліорганної недостатності на тлі розлитого перитоніту і сепсису. Тривалість лікування хворих з моменту першої пункції абсцесу до виписування зі стаціонару склала (11,2 ± 1,9) доби. Черезшкірні втручання у хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини характеризуються високою клінічною ефективністю – 89,8 % при дренуванні і 82,4 % при застосуванні пункційних методик.
Цель работы: улучшить результаты лечения больных с послеоперационными абсцессами брюшной полости с использованием миниинвазивных вмешательств. Проанализированы результаты лечения 52 больных с послеоперационными абсцессами брюшной полости. Средний возраст больных составил (58 ± 8,4) года, 41 (78,8 %) больной был в возрасте до 60 лет. Чрескожные пункции под ультразвуковым или комбинированным контролем применили у 20 (38,5 %) больных с солитарными послеоперационными абсцессами. Всего в этих больных выполнили 34 чрескожных пункции. Доступы в 17 (85 %) больных были под УЗ­ навигацией, без травмирования внутренних органов, у одного (5 %) больного пункцию выполнили через ткань печени, в двух (10 %) – через плевральный синус. Всем больным независимо от размера абсцесса, его локализации и продолжительности процесса пункцию удалось выполнить с первой попытки. У 3 (15 %) больных чрескожная пункция была неэффективной, в связи с чем 2 (10 %) больным выполнили чрескожное дренирование, а одному (5 %) – лапаротомию. Осложнений после чрескожной пункции не было. Умер 1 (5 %) больной. Причина летального исхода не связана с осложнением чрескожного вмешательства. Смерть наступила в результате полиорганной недостаточности на фоне разлитого перитонита и сепсиса. Продолжительность лечения больных с момента первой пункции абсцесса до выписки из стационара составила (11,2 ± 1,9) сутки. Чрескожные вмешательства у больных с послеоперационными абсцессами брюшной полости характеризуются высокой клинической эффективностью – 89,8 % при дренировании и 82,4 % – при применении пункционных методик.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Меркулов, А. О.
Шевченко, О. М.
Ткач, С. В.
Мирошниченко, Д. О.
Білодід, Є. О.
Бацман, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Лікування та профілактика арозивних кровотеч у хворих з панкреонекрозом [Текст] / B. В. Бойко [та ін.] // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 29-31. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, терапия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
Анотація: Стаття присвячена вивченню гострого некротизуючого панкреатиту, що призводить до розвитку різних за патогенезу та часу рідинних утворень, які можуть призвести до аррозивної кровотечі. Представлений діагностико-лікувальний алгоритм з активним використанням сучасних методів гемостазу у пацієнтів з аррозивною кровотечею, що виникла на тлі панкреонекрозу
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Ткач, С. В.
Меркулов, А. О.
Волченко, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Том 24, N 4. - С. 20-23. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, микробиология, осложнения, ультрасонография)
БИОПСИЯ ПОД ВИЗУАЛЬНЫМ КОНТРОЛЕМ -- IMAGE-GUIDED BIOPSY (методы)
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (методы)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Анотація: Пацієнтам із гострим некротизуючим панкреатитом виконано черезшкірну тонкоголкову аспіраційну біопсію парапанкреатичної клітковини під ультразвуковим контролем із мікробіологічним дослідженням біоматеріалу з метою верифікації гнійно−септичних ускладнень панкреонекрозу. Використання цього способу діагностики інфікованого панкреонекрозу дало змогу своєчасно виявити інфекційні ускладнення, у результаті чого зменшилося число ранніх операцій і випадків системних ускладнень
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Ткач, С. В.
Шевченко, О. М.
Меркулов, А. О.
Волченко, І. В.
Османов, Р. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Діагностичні критерії гострого деструктивного панкреатиту / В. М. Лихман [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 3. - С. 23-29


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (диагностика)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
Анотація: Мета роботи: дослідження білків гострої фази у крові хворих на гострий панкреатит різного ступеня тяжкості. Матеріали і методи. В основу дослідження покладено результати обстеження 88 хворих із гострим панкреатитом різного ступеня тяжкості, які перебували на лікуванні в клініці Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ, м. Харків, а також 45 донорів (контрольна група). Результати досліджень та їх обговорення. Проводили визначення активності сироваткових ензимів у динаміці гострого деструктивного панкреатиту. Верифікацію показників проводили перед операцією й після операційного лікування в динаміці, а також перед повторною операцією і після неї у динаміці. Маркери тканинної деструкції можуть одночасно слугувати індикаторами тяжкості запального процесу в підшлунковій залозі й визначати якість проведеного операційного втручання. У порядку обговорення та порівняння з роботами інших авторів можна встановити доведену діагностичну цінність феритину та лактоферину як маркерів гострого деструктивного процесу підшлункової залози на підставі достовірного підвищення їх рівня в сироватці крові й ексудатах хворих. Виявлені зміни концентрації клініко-лабораторних показників альфа-2-макроглобуліну, лактоферину, С-реактивного білка, феритину в сироватці крові корелюють зі ступенем запальних процесів і гнійно-деструктивних змін у підшлунковій залозі
Дод.точки доступу:
Лихман, В. М.
Меркулов, А. О.
Шевченко, О. М.
Ткач, С. В.
Мирошниченко, Д. О.
Білодід, Є. О.
Бацман, Н. В.
Яцько, К. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Застосування малоінвазивних втручань в хірургічному лікуванні новоутворів товстої кишки [Текст] / B. В. Бойко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 98-101


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Резюме. Незважаючи на постійне вдосконалення методик «відкритої» хірургії раку товстої кишки, частота післяопераційних ускладнень залишається стабільно високою — 20-25 %. При застосуванні лапароскопічних технологій мала травматичність і, як наслідок, наявність мінімального обсягу інтраопераційної крововтрати, зменшення ускладнень з боку операційної рани, швидке відновлення моторики кишечника, зменшення потреби в знеболюючих препаратах та скорочення термінів реабілітації. Вивчена ефективність лапароскопічного методу лікування новоутворів товстої кишки, що є найбільш перспективнішим на сьогодні.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Меркулов, А. О.
Волченко, І. В.
Меркулова, О. В.
Поліков, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Внутрішньочеревна гіпертензія в прогнозуванні розвитку інфікованого панкреонекрозу [Текст] / В. М. Лихман [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 61-64


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (осложнения)
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRACRANIAL HYPERTENSION (этиология)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
Анотація: Проведений аналіз рівня внутрішньочеревного тиску у хворих з тяжким гострим панкреатитом. У хворих на тяжкий гострий панкреатит, у яких в подальшому розвинувся інфікований панкреонекроз, в першу добу перебування в стаціонарі зазначалося статистично значуще підвищення внутрішньочеревного тиску, ніж у хворих із стерильним панкреонекрозом. Рівень цього показника на початку захворювання є інформативним прогностичним критерієм ймовірного розвитку інфікованого панкреонекрозу з чутливістю 90,0 %, специфічністю 78,0 %.
Дод.точки доступу:
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Ткач, С. В.
Меркулов, А. О.
Волченко, І. В.
Османов, Р. Р.
Москаленко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Тактика лікування пацієнтів з пошкодженнями стравоходу [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 5/6. - С. 57-61


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА БОЛЕЗНИ -- ESOPHAGEAL DISEASES (хирургия, этиология)
ПИЩЕВОДА СВИЩ -- ESOPHAGEAL FISTULA (хирургия)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (повреждения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Резюме. Представлено результати обстеження та лікування 62 хворих, з порушенням цілісності стравохідної стінки різної етіології, а також пацієнтів зі сформованими стравохідними норицями доброякісної та злоякісної природи.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Сизий, М. Ю.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Кулик, І. А.
Токарєв, А. В.
Бітяк, С. Ю.
Мішеніна, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Особливості діагностики і хірургічної тактики при пошкодженнях внутрішніх органів та заочеревинних структур в умовах масивної крововтрати [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2017. - Том 23, N 1/2. - С. 90-97


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, хирургия)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS (повреждения, хирургия)
ЗАБРЮШИННОЕ ПРОСТРАНСТВО -- RETROPERITONEAL SPACE (повреждения, хирургия)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, терапия)
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HEMOSTATIC TECHNIQUES (использование, оборудование)
КРОВИ ПОТЕРЯ -- EXSANGUINATION
Анотація: Представлено алгоритм діагностично-хірургічної тактики та комплекс патогенетично обґрунтованих лікувальних заходів, спрямованих на боротьбу з масивною крововтратою та її наслідками у постраждалих з травматичними ушкодженнями органів малого тазу та заочеревинного простору. Вивчено результати лікування постраждалих з ушкодженням органів малого таза та заочеревинного простору, що супроводжується масивною крововтратою, отримані при застосуванні розроблених методик гемостазу та надано оцінку ефективності розробленої системи лікувальних заходів, застосування якої дозволило суттєво знизити летальність та попередити розвиток інфекційних ускладнень після реконструктивних операцій. На підставі проведеного аналізу можливо зробити висновки, що пошкодження заочеревинних структур мають значний негативний вплив на перебіг раннього післятравматичного періоду і потребують особливої уваги хірургів внаслідок великого діагностичного значення, що є іноді єдиною ознакою ушкодження органу заочеревинного простору. Вони вимагають певної хірургічної строго диференційованої тактики, залежно від тяжкості травми і стану постраждалого. Диференційована тактика лікування постраждалих сприяє поліпшенню безпосередніх результатів лікування.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Замятін, П. М.
Лихман, В. М.
Мирошниченко, Ю. І.
Провар, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Лікувально-діагностична тактика при рідинно-кістозних утвореннях підшлункової залози [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 3. - С. 3-6. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, микробиология, осложнения, терапия, ультрасонография)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ КИСТА -- PANCREATIC CYST (диагностика, микробиология, терапия, ультрасонография, этиология)
Анотація: Мета. Розроблення лікувально–діагностичної тактики при рідинно–кістозних утвореннях підшлункової залози. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 48 хворих з гострим деструктивним панкреатитом, ускладненим рідинно–кістозними утвореннями. З діагностичною метою виконували пункцію під контролем ультразвукового дослідження з подальшим мікробіологічним та морфологічним дослідженням отриманого аспірату. Результати. Вибір методики залежить від ефективності втручання, яка ґрунтується на вивченні ультразвукової карти- ни досліджуваної зони до та під час втручання, а також у ході динамічного дослідження після операції. Висновки. Використовуючи в комплексній діагностиці морфологічний метод дослідження, можливо в ранні строки диференціювати рідинно–кістозні утворення як ускладнення гострого деструктивного панкреатиту та визначити лікувальну тактику
Objective. Elaboration of tactics in diagnosis and treatment for liquid–cystic pancreatic growths (LCPG). Маterials and methods. The investigation was conducted in patients, suffering an acute destructive pancreatitis, complicated by LCPG. Diagnostic puncture under ultrasonographic guidance was performed with further microbiological and morphological investigation of the aspirate obtained. Results. The procedure choice depends on efficacy of intervention, which is based on studying of ultrasonographic picture during investigation of the zone affected, as well as during dynamical investigation postoperatively. Conclusion. Using of morphological method of investigation in complex diagnosis makes possible to differentiate the LCPG early as complications of an acute destructive pancreatitis and to elaborate the tactics of treatment
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Меркулов, А. О.
Поліков, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Хірургічна тактика при пораненнях глотки та шийного відділу стравоходу [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 5. - С. 18-22


MeSH-головна:
ГЛОТКА -- PHARYNX (повреждения, хирургия)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (повреждения, хирургия)
ШЕИ ТРАВМЫ -- NECK INJURIES (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ПИЩЕВОДА ПЕРФОРАЦИЯ -- ESOPHAGEAL PERFORATION (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
РАНЫ ПРОНИКАЮЩИЕ -- WOUNDS, PENETRATING (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES (использование)
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES (использование)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
ГАСТРОСТОМИЯ -- GASTROSTOMY (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, хирургия)
Анотація: Представлено результати хірургічного лікування 98 пацієнтів з проникаючими ушкодженнями глотки та шийного відділу стравоходу. Хворих було розподілено на основну та групу порівняння. У групі порівняння використовували традиційні принципи втручання. В основній групі оперативне втручання проводили з міні доступу на шиї завдовжки 3-4 см з використанням кільцевидного ранорозширювача. В основній групі відзначалося зниження частоти гнійних ускладнень після хірургічного лікування проникаючих ушкоджень глотки та шийного відділу стравоходу, в порівнянні з групою порівняння, у 2 рази.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Сизий, М. Ю.
Макаров, В. В.
Шевченко, О. М.
Лихман, В. М.
Гуляєва, Д. Ю.
Лисицин, Р. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Якість життя хворих після низьких передніх резекцій прямої кишки з формуванням штучних резервуарів [Текст] / О. М. Шевченко [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 2. - С. 156-159


MeSH-головна:
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (хирургия)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Дод.точки доступу:
Шевченко, Олександр Миколайович (Асистент ; 1975)
Лихман, В. М.
Меркулов, А. О.
Ткач, С. В.
Кулик, І. А.
Клименко, В. П.
Сучков, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Оцінка перебігу коагулопатій, пов’язаних із COVID-19, у пацієнтів з хірургічною патологією / В. В. Бойко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 59-62. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (терапевтическое применение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Коронавірусне захворювання (COVID-19) являє собою висококонтагіозну інфекцію, етіологічним фактором якої є вірус SARS-CoV-2. При COVID-19 порушення гемостазу варіюють у широких межах: від латентної гіперкоагуляції, що виникає тільки за результатами лабораторних тестів, до тяжких клінічних проявів у вигляді церебрального, коронарного артеріального або венозного тромбозу, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії. Мета. Вивчення клінічних проявів порушень гемостазу за даними лабораторних досліджень. Матеріали та методи. Наведено дані спостереження 89 пацієнтів, які перебували на лікуванні з приводу хірургічної патології на тлі COVID-19. Хворі були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії, тромботичні ускладнення виявлені у 37 %. Виникали як венозні (64 %), так і артеріальні (36 %) тромбози. Геморагічні ускладнення були виявлені у 15,7 % пацієнтів. Результати. За результатами обстеження пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19 тромбоемболію легеневої артерії було виявлено у 11,4 %, тромбози глибоких вен і катетер-асоційовані тромбози — у 1,2 %, ішемічні інсульти — у 1,3 % пацієнтів. Кумулятивна частота тромбозів становила 28 %. Слід звернути увагу на складність діагностики тромботичних ускладнень у хворих, яким проводилася штучна вентиляція легень. Загальна кумулятивна частота тромбозів на 7, 14 та 21-й дні госпіталізації становила 12, 28 та 36 % відповідно, тоді як тромботичні ускладнення, що мали перебіг із клінічними проявами, траплялися з частотою лише 7, 14 та 21 %, що було майже у 2 рази рідше. Це ще раз підтверджує необхідність обстеження всіх пацієнтів із COVID-19 на наявність можливих тромботичних ускладнень, незалежно від клінічних проявів. Висновки. Пацієнтам після виписки зі стаціонару необхідно продовжувати безперервну тромбопрофілактику. Перевагу слід віддавати низькомолекулярним гепаринам у стандартній профілактичній дозі, альтернативою яким є прямі пероральні антикоагулянти, що застосовуються за протоколами в хірургії для профілактики післяопераційного тромбозу. Тривалість постгоспітальної тромбопрофілактики визначають індивідуально з урахуванням факторів ризику тромбозів до нормалізації показників D-димеру та фібриногену, але не менше ніж 2 тижні після виписки
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Ткачук, О. Ю.
Меркулов, А. О.
Ткач, С. В.
Мирошниченко, Д. О.
Пономарьова, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Діагностична та хірургічна тактика при цервікоторакальних пораненнях [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 7. - С. 41-44. - Бібліогр.: с. 44


MeSH-головна:
ШЕИ ТРАВМЫ -- NECK INJURIES (рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES (рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT
Анотація: Представлені результати діагностики й хірургічного лікування 123 постраждалих з приводу цервікоторакальних поранень (ЦТП). У більшості спостережень рани локалізувалися в I зоні шиї, вкрай рідко (у 2,8%) – високо, в III зоні. Поєднання вхідних ран на шиї з виявленими за даними рентгенологічного та ультразвукового (УЗД) досліджень змінами в плевральних порожнинах або середостінні дозволило діагностувати ЦТП. Ускладнення виникли у 43,6% постраждалих, з них у 41,2% – гнійно–септичні
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Сизий, М. Ю.
Макаров, В. В.
Шевченко, О. М.
Гуляєва, Д. Ю.
Лисицин, Р. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Тромбоемболічні ускладнення у хворих з гострою хірургічною патологією при коронaвірусній інфекції COVID-19 / В. В. Бойко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 37-40. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (патофизиология, этиология)
ДВС-СИНДРОМ -- DISSEMINATED INTRAVASCULAR COAGULATION (этиология)
Анотація: Захворювання, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2 і отримало назву COVID-19, характеризується частим поєднанням респіраторних порушень з коагулопатіями. Тромбоемболічні ускладнення у цій категорії пацієнтів — одна з причин, яка визначає тяжкість стану та ймовірність летального результату. При COVID-19 порушення гемостазу варіює у широких межах: від латентної гіперкоагуляції до тяжких клінічних проявів у вигляді церебрального або коронарного артеріального тромбозу або венозного тромбозу, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії, а також синдромом дисемінового внутрішньосудинного згортання. Мета дослідження: вивчення клінічних проявів порушень гемостазу за даними лабораторних досліджень. Матеріали та методи. У ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» за період з січня по вересень 2021 року спостерігали 96 пацієнтів з гострою хірургічною патологією, з позитивним ПЛР-тестом на COVID-19. У 28 (29,1 %) хворих у процесі лікування було діагностовано артеріальні та венозні тромбози. Ці хворі були включені в основну групу дослідження. Наявність вірусу було підтверджено результатами лабораторних досліджень (ПЛР) у 74 пацієнтів (77,1 %). Результати. Частіше у хворих на гостру хірургічну патологію з COVID-19 реєструється тромбоз поверхневих вен верхніх кінцівок, що виражається як посткатетерний тромбофлебіт. За частотою таких станів, як локальний тромбоз устя внутрішньої сонної артерії, статистично значущих відмінностей отримано не було. Це ще раз свідчить про необхідність обстеження всіх пацієнтів з COVID-19 на наявність можливих тромботичних ускладнень, незалежно від клінічних проявів. Висновки. Частота виникнення тромбоемболічних ускладнень потребує розробки ефективних превентивних протоколів. Специфічна коагулопатія та тромбоемболічні ускладнення у період пандемії COVID-19 набули особливої актуальності як одні з ключових чинників тяжкого перебігу та несприятливого прогнозу у хворих
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Ткачук, О. Ю.
Меркулов, А. О.
Белодід, Є. О.
Пономарьова, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-54 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)