Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Вища освіта (3)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Лопіна, Н. А.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9
1.

Назва журналу :Ендокринологія -2018р. т.23,N 1
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Досягнення та перспективи розвитку сучасної ендокринології в Україні (до 25-річчя НАМН України)/ М. Д. Тронько (стр.5-15)
Тронько М. Д. Створення бази даних Українсько-Американського проекту "Репродуктивні ефекти опромінення in utero в результаті аварії на Чорнобильській АЕС у йододефіцитних регіонах України"/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.16-33)
Богданова Т. І. Інтраопераційні експрес-гістологічні дослідження та сучасні зміни в патологічній діагностиці пухлин щитоподібної залози/ Т. І. Богданова [та ін.] (стр.34-41)
Воскобойник Л. Г. Порівняльний аналіз цитологічних характеристик доброякісних і злоякісних пухлин щитоподібної залози за результатами інтраопераційних досліджень/ Л. Г. Воскобойник (стр.42-46)
Зелінська Г. В. Можливості цитологічної діагностики в передопераційному прогнозуванні поведінки пухлини та виборі адекватної терапії/ Г. В. Зелінська (стр.47-52)
Замотаєва Г. А. Особливості змін функції NK-клітин і нейтрофілів у хворих на рак щитоподібної залози залежно від віку та наявності віддалених метастазів у ранній термін після радіойодотерапії/ Г. А. Замотаєва, Т. Ф. Захарченко, С. В. Гулеватий (стр.53-59)
Бельчина Ю. Б. L-аргинин в лечении пациентов с сахарным диабетом и диабетической кардиомиопатией/ Ю. Б. Бельчина, Л. К. Соколова (стр.60-64)
Журавльова Л. В. Використання альфа-ліпоєвої кислоти в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця із цукровим діабетом 2-го типу та без нього/ Л. В. Журавльова, Н. А. Лопіна (стр.65-72)
Морозик А. О. Інформативні властивості показників фази реполяризації одноканальної електрокардіограми в дітей із діабетичною кардіоміопатією/ А. О. Морозик, В. Г. Майданник, Л. С. Файнзільберг (стр.74-82)
Pooyandjoo M. Вплив L-карнітину на зниження маси тіла в дорослих: систематичний огляд і метааналіз рандомізованих контрольованих клінічних випробувань/ M. Pooyandjoo [та ін.] (стр.83-90)
Рыбаков С. И. Пять "крестных отцов" тиреотоксического зоба/ С. И. Рыбаков (стр.91-98)
Цікаві статті :
Знайти схожі


2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Журавльова Л. В., Лопіна Н. А.
Назва : Використання альфа-ліпоєвої кислоти в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця із цукровим діабетом 2-го типу та без нього
Паралельн. назви :Introduction of alpha-lipoic acid into therapy of patients with coronary artery disease and associated type 2 diabetes mellitus or without it
Місце публікування : Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 65-72 (Шифр ЕУ5/2018/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
Анотація: Мета — оцінити показники артеріальної жорсткості, товщину інтима-медіа сонної артерії у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) залежно від наявності цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) у процесі стандартної та комбінованої терапії з додаванням альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК, препарат Діаліпон® Турбо, «Фармак», Україна)Матеріали та методи. Обстежено 131 пацієнта з ІХС. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. Залежно від наявності ЦД2 хворих розподілили на 2 групи: 1-а група (n=70) — із ЦД2, 2-а група (n=61) — без ЦД2. Залежно від характеру проведеної терапії пацієнтів розподілили на 2 підгрупи — IА (стандартна терапія) та IВ (комбінована терапія). Усім пацієнтам проводили вимірювання каротидно-феморальної швидкості розповсюдження пульсової хвилі (кфШРПХ) за допомогою реографії та ультразвукову доплерографію сонних артерій на початку та через 12 тижнів терапіїРезультати. У пацієнтів з ІХС порівняно з групою контролю було вірогідно підвищено кфШРПХ. У пацієнтів 1-ї групи порівняно з хворими 2-ї групи була вірогідно більшою кфШРПХ (12,29±2,10 м/с vs 11,02±2,15 м/с; р=0,0009). У пацієнтів 1-ї групи товщина комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії (ТІМ ЗСА) була вірогідно вищою за показник групи контролю (1,22±0,10 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001), у пацієнтів 2-ї групи також ТІМ ЗСА вірогідно перевищувала контрольний показник (1,11±0,15 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001). Окрім того, в пацієнтів 1-ї групи ТІМ ЗСА була вірогідно вищою за показник пацієнтів 2-ї групи (1,22±0,10 мм vs 1,11±0,15 мм; р=0,00001). У пацієнтів 1-ї групи стандартної терапії через 12 тижнів лікування відзначено невірогідне зниження кфШРПХ (10,60±2,26 м/с vs 10,23±2,16 м/с; р0,05) і ТІМ ЗСА (1,11±0,07 мм vs 1,07±0,07 мм; р0,05). У пацієнтів 2-ї групи стандартної терапії через 12 тижнів лікування відзначено незначне зниження кфШРПХ (9,85±2,10 м/с vs 9,49±2,10 м/с), ТІМ ЗСА (1,07±0,10 мм vs 1,05±0,10 мм; р0,05). У пацієнтів 1-ї групи комбінованої терапії через 12 тижнів лікування відзначено невірогідне зниження кфШРПХ (12,64±1,87 м/с vs 12,12±1,88 м/с; р0,05), вірогідне зниження ТІМ ЗСА (1,24±0,08 мм vs 1,21±0,09 мм; р=0,0302). У пацієнтів 2-ї групи комбінованої терапії через 12 тижнів лікування відзначено невірогідне зниження кфШРПХ (11,37±2,10 м/с vs 10,83±2,07 м/с; р0,05) і ТІМ ЗСА (1,11±0,14 мм vs 1,08±0,14 мм; р0,05)Висновки. Включення АЛК до стандартної терапії пацієнтів з ІХС і ЦД2 сприяє поліпшенню еластичності судинної стінки та зменшенню показника ТІМ ЗСА. Необхідно проведення подальших клінічних досліджень із більшим терміном спостереження для уточнення ролі АЛК у зниженні резидуального кардіоваскулярного ризику в пацієнтів з ІХС і ЦД2
Знайти схожі

3.

Назва журналу :Медична освіта -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Абрамов А. С. . Особливості підготовки англомовних студентів молодших і старших курсів на кафедрах гігієнічного профілю у вищих медичних навчальних закладах/ А. С. Абрамов, В. М. Байбаков, Л. В. Григоренко (стр.6-10)
Беденюк А. Д. Особливості підготовки та проведення студентської олімпіади з хірургії у тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського/ А. Д. Беденюк, А. Є. Бурак, С. Й. Гриценко (стр.11-14)
Бурмас Н. І. Cистема дистанційної форми навчання на кафедрі загальної хімії/ Н. І. Бурмас, Л. А. Бойко (стр.15-18)
Крицький І. О. Шляхи підвищення якості навчання іноземних студентів вищого медичного навчального закладу/ І. О. Крицький (стр.19-23)
Лопіна Н. А. Структура інформаційно-освітнього веб-середовища та веб-сайту клінічної кафедри вищого медичного навчального закладу/ Н. А. Лопіна, Л. В. Журавльова (стр.24-30)
Мосула Л. М. Досвід впровадження нової навчальної дисципліни «Фізико-хімічний аналіз у створенні ліків» у процесі підготовки майбутніх провізорів/ Л. М. Мосула, Л. С. Криськів, Т. В. Кучер (стр.31-35)
Спіріна І. Д. Симуляційна освіта в психіатрії/ І. Д. Спіріна, А. В. Шорніков, Є. С. Фаузі (стр.36-41)
Шостак Л. Й. Принципи підготовки співробітників національної поліції з домедичної допомоги/ Л. Й. Шостак (стр.42-46)
Штрімайтіс О. В. Важливість використання електронного освітнього ресурсу для якісного освітнього процесу/ О. В. Штрімайтіс [та ін.] (стр.47-50)
Антоненко А. М. Досвід впровадження результатів науково-дослідної роботи інституту гігієни та екології в курс викладання дисципліни «Гігієна та екологія» / А. М. Антоненко [та ін.] (стр.51-54)
Баранова І. В. Мотивація до навчання – запорука ефективності сучасної медичної освіти/ І. В. Баранова, І. А. Ільюк, К. П. Постовітенко (стр.55-60)
Вихрущ А. В. Викладання дисциплін гуманітарного циклу в сучасному університеті/ А. В. Вихрущ (стр.61-66)
Галіяш Н. Б. Формування комунікативної компетентності як фундаментальної складової професії лікаря/ Н. Б. Галіяш, Н. А. Бількевич, Н. В. Петренко (стр.67-74)
Герелюк В. І. Застосування тренажера для відпрацювання практичних навичок роботи в дзеркалі студентами стоматологічного факультету/ В. І. Герелюк, Т. І. Матвійків, Н. В. Нейко (стр.75-78)
Єгудіна Є. Д. Імплементація кейс-методу у формуванні клінічного мислення студентів-медиків/ Є. Д. Єгудіна, Л. В. Сапожниченко, Ю. В. Козлова (стр.79-85)
Ждан В. М. Впровадження Європейських стратегій навчання сімейних лікарів на кафедрі сімейної медицини і терапії/ В. М. Ждан [та ін.] (стр.85-89)
Лимар Л. В. Основні компоненти соціальної компетентності сімейних лікарів в Україні/ Л. В. Лимар (стр.90-95)
Лопіна Н. А. Електронна база клінічних випадків як спосіб безперервного практично-орієнтованого фахового розвитку медичних спеціалістів / Н. А. Лопіна, Л. В. Журавльова (стр.96-102)
Льовкін О. А. Симуляційні тренінги як сучасний метод навчання в запорізькому державному медичному університеті/ О. А. Льовкін, В. С. Скоба, О. І. Потоцька (стр.103-106)
Савицька Н. І. Формування правової компетентності керівників медсестринства на етапі післядипломної освіти/ Н. І. Савицька, О. М. Мочульська (стр.107-113)
Федчишин Н. О. Іншомовна граматична компетентність як складова загальної підготовки майбутнього лікаря у контексті віртуально-навчального середовища/ Н. О. Федчишин [та ін.] (стр.114-121)
Яковцова І. І. Використання майстер-класів під час проведення циклів тематичного удосконалення на кафедрі патологічної анатомії/ І. І. Яковцова, А. Є. Олійник, О. В. Долгая (стр.122-125)
Колодницька О. Д. Використання проектного навчання при вивченні медичної термінології латинського і грецького походження/ О. Д. Колодницька, І. І. Ворона (стр.126-130)
Логойда Л. С. Методичні аспекти викладання фармацевтичного аналізу в контексті вивчення фармацевтичної хімії іноземним студентам/ Л. С. Логойда, Н. О. Зарівна (стр.131-136)
Данильчук Г. О. Оцінка ступеня емоційного вигорання у лікарів та лікарів-інтернів на етапі післядипломної освіти/ Г. О. Данильчук, Я. І. Венгер, Д. О. Лагода (стр.137-142)
Доля О. С. Сучасні технології для об’єктивізації та стандартизації оцінювання практичних навичок лікарів-інтернів хірургів/ О. С. Доля, Н. О. Ярешко (стр.143-147)
Лазарчук Т. Б. Роль післядипломного навчання в профілактиці синдрому емоційного вигорання у лікарів первинної ланки/ Т. Б. Лазарчук, О. Є. Самогальська, І. В. Мерецька (стр.148-151)
Бабінець Л. С. Амбулаторна лікарська практика як ключова складова підготовки сімейного лікаря/ Л. С. Бабінець, Н. Є. Боцюк, І. О. Боровик (стр.152-155)
Горпініч Т. І. Проблеми використання досвіду США з організації професійної підготовки майбутніх лікарів: український контекст/ Т. І. Горпініч (стр.156-161)
Дідух В. Д. Історія становлення та розвитку медичної фізики (оптика) (частина 4)/ В. Д. Дідух [та ін.] (стр.162-170)
Мінцер О. П. Онтолого-керовані інформаційні системи в забезпеченні безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів/ О. П. Мінцер, М. А. Попова (стр.171-177)
Паласюк Г. Б. Медсестринські наукові дослідження в Австрії/ Г. Б. Паласюк, Б. М. Паласюк (стр.178-183)
Прокоп І. А. Становлення та розвиток медичної освіти і науки на теренах західної України (XVIII –XIX століття)/ І. А. Прокоп, Т. В. Саварин (стр.184-190)
Цікаві статті :
Знайти схожі


4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лопіна Н. А., Журавльова Л. В.
Назва : Структура інформаційно-освітнього веб-середовища та веб-сайту клінічної кафедри вищого медичного навчального закладу
Паралельн. назви :The structure of the informational and educational web-environment and web-site of the clinical department of the medical schools
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2019. - N 2. - С. 24-30 (Шифр МУ7/2019/2)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ -- INFORMATION SERVICES
ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- INFORMATION SYSTEMS
Анотація: У статті обґрунтовано та проаналізовано структуру інформаційно-освітнього веб-середовища клінічної кафедри вищого медичного навчального закладу, яка включає сайт клінічної кафедри (самостійний або як піддомен сайту навчального закладу), піддомени сайту кафедри (установи) з системою управління навчанням (Moodle) та електронною базою клінічних випадків (тренувальний та екзаменаційний режими), кімнату для проведення вебінарів (програмне забезпечення, встановлене на виділеному сервері установи, чи оренда сервера), канал кафедри на YouTube, відкриту групу на Facebook (студенти, вітчизняне та міжнародне співробітництво) та закриті групи на Facebook (групи по цільових аудиторіях – курсанти курсів підвищення кваліфікації в рамках післядипломної медичної освіти, група підвищення кваліфікації медичних педагогів кафедри тощо). Використання клінічними кафедрами вищих медичних навчальних закладів сучасних інформаційно-освітніх веб-технологій, інформаційно-освітнього веб-середовища в навчальному процесі на додаток до традиційних форм дозволить підвищити якість освіти і надає ряд переваг для безперервного професійного розвитку і підвищення кваліфікації фахівців, що, як наслідок, буде сприяти підвищенню якості надання медичної допомоги населенню
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лопіна Н. А., Журавльова Л. В.
Назва : Електронна база клінічних випадків як спосіб безперервного практично-орієнтованого фахового розвитку медичних спеціалістів
Паралельн. назви :The electronic database of clinical cases as a way of continuous practical oriented professional development of physicians
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2019. - N 2. - С. 96-102 (Шифр МУ7/2019/2)
MeSH-головна: ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
КЛИНИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- CLINICAL COMPETENCE
Анотація: У статті охарактеризовано форми представлення клінічних випадків на основі інформаційно-освітніх веб-технологій. До основних форм представлення клінічних випадків віднесено публікації (детальний опис клінічного випадку у вигляді статті або опис стандартизованої ситуації), публікацію з окремим тестовим тренажером по описаній у статті клінічній ситуації (опису стандартизованого пацієнта), презентацію клінічного випадку, презентацію клінічного випадку з тестовим тренажером по клінічній ситуації та клінічних рекомендаціях, аудіо/відеолекцію клінічного випадку, аудіо/відеолекцію клінічного випадку з тестовим тренажером по клінічній ситуації та клінічних рекомендаціях, тренажер клінічного випадку, тренажер відпрацювання практичних навичок, медичні освітні веб-квести. Наведено структуру електронної бази клінічних випадків. Запропоновано класифікацію форм представлення клінічних випадків на основі інформаційно-освітніх веб-технологій, впровадження яких до навчального процесу на додаток до традиційних форм дозволить підвищити якість освіти, розвивати клінічне мислення, мислення, основане на принципах доказової медицини. Наведено структуру електронної бази клінічних випадків, завдяки якій можливо реалізувати безперервний практично-орієнтований фаховий розвиток медичних спеціалістів
Знайти схожі

6.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Воронков Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.11-22)
Целуйко В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь/ В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна (стр.23-31)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.32-47)
Воронков Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців/ Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк (стр.48-56)
Жадан А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца/ А. В. Жадан (стр.57-62)
Березуцкий В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2/ В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая (стр.63-75)
Соловьян А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению/ А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева (стр.76-90)
Цікаві статті :
Знайти схожі


7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Целуйко В. Й., Бен Салем Ф., Лопіна Н. А.
Назва : Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 2. - С. 23-31 (Шифр УУ11/2019/2)
MeSH-головна: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
Анотація: Мета роботи - вивчити особливості ураження коронарних артерій (КА), за результатами селективної коронарної ангіографії, у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) та фібриляцією передсердь (ФП). Матеріали і методи. Обстежено 125 пацієнтів з ГКС, госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань протягом чотирьох років у період 2015-2018 рр., серед яких у 65 була ФП. Критерієм залучення в дослідження була наявність ГКС; критеріями вилучення були наявність тяжких супутніх захворювань (активні онкологічні процеси, хронічна ниркова недостатність IV ступеня тощо), вади серця, відмова пацієнта від участі в дослідженні. Хворих розділили на групи відповідно до наявності у них ФП. У групу 1 було об’єднано хворих з ФП, причому хворі, у яких протягом госпіталізації з приводу ГКС вперше виникла ФП, становили підгрупу 1а (n=41); хворі, у яких ФП спостерігалася до розвитку ГКС, становили підгрупу 1б (n=24). До групи 2 увійшли хворі без ФП за даними анамнезу та протягом госпіталізації (n=60). Результати та обговорення. Наявність ФП до розвитку ГКС пов’язана з поширенішим атеросклеротичним пошкодженням КА, багатосудинним ураженням, статистично значущо більшою середньою кількістю бляшок на пацієнта (2,87+0,46 проти 2,31±0,34; p=0,00001), більшою середньою кількістю уражених сегментів на пацієнта (2,78±0,42 проти 2,43±0,37; p=0,0015), більшою середньою кількістю гемодинамічно значущих стенозів КА (2,22+0,33 проти 1,60±0,24; p=0,00001) та пошкодженням проксимальних ділянок КА (р=0,0001). Висновки. Ускладнення перебігу ГСК розвитком першого епізоду ФП частіше спостерігається у хворих з ангіо- графічно інтактними коронарними судинами, за умови односудинного атеросклеротичного ураження КА та при залученні в атеросклеротичний процес стовбура лівої КА. У хворих з ГКС та ФП, що виникла вперше, рівень NT-proBNP вищий порівняно з групою хворих без ФП та з групою хворих з ФП, що передувала розвитку ГКС, особливо у хворих із односудинним пошкодженням КА (р=0,001) The aim - to study the features of coronary artery (CA) deficiency (according to the results of selective coronary angiography) in patients with acute coronary syndrome (ACS) and atrial fibrillation (AF). Materials and methods. 125 patients who were hospitalized with ACS at the center of percutaneous coronary interventions during four years (2015-2018) were examined. 65 of them had AF. The criterion for inclusion in the study was the presence of ACS; exclusion criteria were the presence of severe concomitant diseases (active oncological processes, chronic renal failure grade IV, etc.), heart disease, refusal of the patient to participate in the study. The patients were divided into groups according to the presence of AF. Group 1 included patients with AF. Those of them who had the first AF onset during the hospitalization with ACS constituted subgroup 1a (n=41). Patients in whom AF was observed prior to the development of ACS composed subgroups 1b (n=24). Group 2 included patients without AF in anamnesis and during hospitalization (n=60). Results and discussion. The presence of AF in the development of ACS is associated with widespread atherosclerotic damage to CA, a multicentric lesion, statistically significantly greater than the average number of plaques per patient (2.87+0.46 vs. 2.31 ±0.34; p=0.00001), greater average number of affected segments per patient (2.78±0.42 vs. 2.43±0.37; p=0.0015), higher average number of hemodynamically significant stenoses of CA (2.22+0.33 vs. 1.60+0.24; p=0.00001) and damage to the proximal parts of CA (p=0.0001). Conclusions. The complication of the course of ACS by the development of the first episode of atrial fibrillation is more common in patients with angiographically intact coronary vessels, under condition of single-vessel atherosclerotic lesions of CA and involvement of the left CA in the atherosclerotic process. In patients with ACS and AF emerging for the first time, the level of NT-proBNP is higher compared to the group of patients without AF and to the group of patients with AF preceding the development of ACS, especially in patients with single-vessel CA damage.
Знайти схожі

8.

Назва журналу :Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Павлик Н. С. Діагностика та прогностичне значення безсимптомної фібриляції передсердь/ Н. С. Павлик [та ін.] (стр.5-21)
Дружина О. М. Чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації в ранній період після проведення аортокоронарного шунтування/ О. М. Дружина [та ін.] (стр.22-30)
Коморовський Р. Р. Вплив реваскуляризації міокарда на віддалений прогноз у пацієнтів із гострим коронарним синдромом та супутніми захворюваннями/ Р. Р. Коморовський (стр.31-38)
Целуйко В. Й. Предикторна цінність ехокардіографічних показників щодо виникнення фібриляції передсердь у хворих з гострим коронарним синдромом/ В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна (стр.39-49)
Вітовський Р. М. Тактика хірургічного лікування злоякісних пухлин серця/ Р. М. Вітовський [та ін.] (стр.50-55)
Arnar D. O. Ведення пацієнтів із безсимптомними аритміями: консенсус Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), ухвалений Асоціацією з вивчення серцевої недостатності (HFA), Товариством серцевого ритму (HRS), Азійсько-Тихоокеанським товариством серцевого ритму (APHRS), Товариством серцевих аритмій Південної Африки (CASSA) та Латиноамериканським товариством серцевого ритму (LAHRS)Arnar D. O., Mairesse G. H., Boriani G., Calkins H., Chin A., Coats A., Deharo J.-C., Svendsen J. H., Heidbuchel H., Isa R. Ведення пацієнтів із безсимптомними аритміями: консенсус Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), ухвалений Асоціацією з вивчення серцевої недостатності (HFA), Товариством серцевого ритму (HRS), Азійсько-Тихоокеанським товариством серцевого ритму (APHRS), Товариством серцевих аритмій Південної Африки (CASSA) та Латиноамериканським товариством серцевого ритму (LAHRS)/ D. O. Arnar [та ін.] (стр.56-67)
Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб (стр.68-69)
Цікаві статті :
Знайти схожі


9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Целуйко В. Й., Бен Салем Ф., Лопіна Н. А.
Назва : Предикторна цінність ехокардіографічних показників щодо виникнення фібриляції передсердь у хворих з гострим коронарним синдромом
Паралельн. назви :The predictive value of echocardiographic parameters regarding appearance of atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 39-49 (Шифр КУ47/2019/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
СИМПТОМОВ ОЦЕНКА -- SYMPTOM ASSESSMENT
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – визначити предикторну цінність ехокардіографічних показників щодо ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП) у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) протягом госпітального періоду захворювання. Матеріали і методи. Обстежено 125 пацієнтів з ГКС, госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань протягом чотирьох років у період 2015–2018 рр., серед яких у 65 була ФП. Хворих розділили на групи відповідно до наявності у них ФП. У групу 1 було об’єднано хворих із ФП, із них пацієнти, в яких ФП уперше виникла протягом госпіталізації з приводу ГКС, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалася до розвитку ГКС, становили підгрупу 1б (n = 24). До групи 2 увійшли хворі без ФП за даними анамнезу та протягом госпіталізації (n = 60). Результати. Хворі з ФП групи 1 мали статистично значуще більше значення кінцевосистолічного розміру лівого передсердя, ніж хворі групи 2 (р1-2 = 0,002). У хворих із ФП, що ускладнює перебіг ГКС, статистично значуще частіше реєстрували гостру серцеву недостатність вище І класу за Killip, порівняно з хворими групи 2 (р = 0,05), при меншому розмірі лівого передсердя порівняно з хворими із ФП, відомою до ГКС (р1а-1б = 0,005). Встановлено, що хворі групи 1 та підгрупи 1а мають статистично значуще менші значення фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) порівняно з пацієнтами групи 2 (р1-2 = 0,00039, р1а-2 = 0,00035). У хворих підгрупи 1а мітральна регургітація мала статистично значуще більші значення (р1а-2 = 0,008). У пацієнтів групи 1 та підгрупи 1а систолічний тиск у легеневій артерії (СТЛА) був статистично значуще вищим, ніж у пацієнтів групи 2 (р1-2 = 0,0005, р1а-2 = 0,013). Встановлені прямі кореляційні зв’язки між СТЛА та рівнями МВ-фракції креатинфосфокінази (R = 0,65; р = 0,04) і NT-proBNP (R = 0,70; р = 0,004) у пацієнтів з ГКС і ФП. Висновки. ФВЛШ має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, зменшення від якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для ФВЛШ дорівнює 50 %. Рівень СТЛА також має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, перевищення якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для СТЛА становить 35 мм рт. ст.The aim – to determine the predictive value of echocardiographic indicators for the risk of atrial fibrillation (AF) in patients with acute coronary syndrome (ACS) during the hospital period. Materials and methods. 125 patients hospitalized with ACS at the center of percutaneous coronary interventions during four years (2015-2018) were examined; 65 of them had AF. The criterion for inclusion in the study was the presence of ACS; exclusion criteria were the presence of severe concomitant diseases (active oncological processes, chronic renal failure, etc.), heart disease, refusal of the patient to participate in the study. The patients were divided into groups according to the presence of AF. Group 1 included patients with AF. Those of them who had the new-onset AF during ACS hospitalization constituted subgroup 1a (n = 41). Patients in whom AF was observed prior to the development of ACS composed subgroup 1b (n = 24). Group 2 included patients without AF earlier and during hospitalization (n = 60). Results. Patients with AF of the 1st group had a significantly larger left atrium as compared to patients of the 2nd group (p1-2 = 0.002). Among patients with AF, complicating the course of ACS, Killip class I of acute heart failure was more likely to be recorded in ACS than in patients of group 2 (p = 0.05) with less left atrial size compared to patients with AF known before ACS (p1a-1b = 0.005). The patients of the 1st group and the 1a subgroup had significantly lower values ​​of ejection fraction compared to patients of the 2nd group (p1-2 = 0.00039, p1a-2 = 0.00035). In the 1a-subgroup, mitral regurgitation was more significant (p1a-2 = 0.008). Mean pulmonary artery pressure was significantly higher in patients of the 1st group and 1a subgroup than in the 2nd group (p1-2 = 0.0005, p1a-2 = 0.013). Direct correlations were established between mean pulmonary artery pressure and CPK-MB levels (R=0.65; p=0.04), as well as NT-proBNP (R = 0.70; p = 0.004) in patients with AF complicating ACS. Conclusions. Left ventricular ejection fraction has a predictive value for estimating risk of new-onset AF in patients with ACS, with distribution point 50%. The pulmonary artery mean pressure also has a predictive value , with distribution point 35 mm Hg
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)