Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Лоскутов, О. А.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 235
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Лоскутов, О. А.
Інфаркт міокарда в молодих осіб / О. А. Лоскутов, Ю. І. Марков, В. О. Поліщук // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 54-58. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
АЛКОГОЛЬНЫЕ НАПИТКИ -- ALCOHOLIC BEVERAGES (токсичность)
КОНОПЛЯ -- CANNABIS (токсичность)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ТОКСИЧЕСКОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ (ВНЕШ) -- TOXIC ACTIONS (NON MESH)
Анотація: У статті розглянута поширеність випадків гострого інфаркту міокарда у світі і в Україні зокрема. Подібні дані стосуються, як правило, пацієнтів дорослого віку. Проте дедалі частіше повідомляється про таке захворювання в осіб віком молодше за 35 років і навіть у дітей. У статті описано клінічний випадок виникнення гострого не-Q-інфаркту міокарда в підлітка. Утруднена діагностика була зумовлена запізнілим зверненням пацієнта та його матері за медичною допомогою і маскуванням клінічної картини захворювання токсичними чинниками. Ураховуючи потенційну можливість розвитку негативних наслідків для пацієнтів, важливо зберігати клінічну настороженість насамперед працівникам першого контакту — фахівцям медицини невідкладних станів
Дод.точки доступу:
Марков, Ю. І.
Поліщук, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лоскутов, О. А.
Інфаркт міокарда під час вігітності (огляд проблеми та клінічний випадок) [Текст] / О. А. Лоскутов, А. О. Жежер, Є. М. Суліменко // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 1. - С. 107-118

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
МЕДИЦИНСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ МЕНЕДЖМЕНТ -- CASE MANAGEMENT
Анотація: Робота присвячена висвітленню проблеми менеджменту і тактики терапії вагітних з гострим інфарктом міокарда (ГІМ). В результаті проведенного літературного огляду, автори підкреслюють, що на теперешній час в економічно розвинених країнах та в країнах, що розвиваються, патологія серцево-судинної системи, яка ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період, займає лідируючі позиції в структурі материнської захворюваності та смертності. Більшість випадків ГІМ у вагітних мають неатеросклеротичні механізми, та пов’язані з фізіологічними змінами серцево-судинної системи вагітних, гормональною перебудовою та збоями функції антикоагулянтної системи гемостазу. Менеджмент ГІМ під час вагітності подібний до такого у загальній популяції, включаючи методи реваскуляризації. Допомога вагітним з ГІМ має надаватись в центрі третинної або спеціалізованої допомоги де є можливість проведення черезшкірної інтервенції з подальшою реваскуляризацією. При проведенні антикоагулянтної терапії вагітним з ГІМ, важливо правильно вибрати стент систему та підібрати режим і термін проведення антитромбоцитарної терапії, опираючись на термін вагітності. Менеджмент вагітних з ГІМ має бути мультидисциплінарним і команда лікарів має включати в себе найбільш досвідчених спеціалістів анестезіологів, акушерів-гінекологів, кардіологів та інтервенційних кардіохірургів. Описані положення автори підкріплюють власним досвідом терапії та розродження вагітної з ГІМ
The work is devoted to the presentation of the problem of management and treatmentі tactic of pregnant women with acute myocardial infarction (AMI). As a result of the literature review, the authors emphasize that at present, the pathology of the cardiovascular system, which complicates pregnancy, childbirth and the postpartum period, is in the leading position in the structure of maternal morbidity and mortality in economically developed countries and in developing countries. Most cases of AMI in pregnant women have non-arteriosclerotic mechanisms, and are associated with physiological changes in the cardiovascular system of pregnant women, hormonal changes and imbalance of the anticoagulant hemostasis system. Management of AMI during pregnancy is similar to that in the general population, including methods of revascularization. Aid for pregnant women with AMI should be provided at the center of tertiary or specialized care where there is a possibility of percutaneous intervention with subsequent revascularization. When conducting anticoagulant therapy with a pregnant woman with AMI, it is important to choose the right stent system and choose the mode and term of antiplatelet therapy, based on the term of pregnancy. Management of AMI pregnant women should be multidisciplinary and the team of doctors should include the most experienced specialists in anesthesiologists, obstetricians, gynecologists, cardiologists and interventional cardiac surgeons. Described provisions, the authors support their own experience of therapy and delivery of pregnant women with AMI
Дод.точки доступу:
Жежер, А. О.
Суліменко, Є. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз геморагічних і тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка / О. П. Мазуренко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 91-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES (вредные воздействия, использование)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Робота присвячена вивченню геморагічних та тромбоемболічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). У дослідження увійшли 10 пацієнтів чоловічої статті віком 55,0 ± 13,5 року з індексом маси тіла 30,8 ± 8,3, з фракцією викиду лівого шлуночка від 9 до 28 %, яким у період із 11.03.2016 по 22.11.2017 року у Силезькому центрі хвороб серця (Польща) в умовах штучного кровообігу було встановлено LVAD. В ранньому післяопераційному періоді хворі щодоби отримували антикоагулянтну цільову терапію, до якої входили: гепарин (6–11 Од/кг/год), аспірин (75–150 мг), клопідогрель (75–150 мг), варфарин (1,5–7 мг), надропарин кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринукс натрію (2,5–5 мг 2 р/д). Два пацієнти отримували моногепаринотерапію, один пацієнт отримував монотерапію варфарином упродовж 14 днів. Інші пацієнти упродовж того ж терміну отримували комбіновану терапію з гепарином у перші три доби з наступним переходом на варфарин, аспірин, клопідогрель, фраксипарин або блокатор тромбіну. Механічна підтримка лівого шлуночка здійснювалась принципово двома різними імплантованими системами, що виконують одну функцію підтримки лівого шлуночка: POLVAD — програмно-контрольованою пневматично-мембранною механічною циркуляцією крові (2 пацієнти) та LVAD — програмно-контрольованою електроцентрифужною циркуляцією (8 пацієнтів). Тривалість підтримки системою POLVAD становила від 102 до 156 днів. Тривалість підтримки системою LVAD — від 20 до 78 днів. Порівняння проаналізованих результатів дозволило дійти висновків, що антикоагулянтна монотерапія гепарином або варфарином призводить до збільшення відсотка ускладнень та смертності порівняно з альтернативною комбінованою антикоагулянтною цільовою терапією, що складалась із таких препаратів: гепарину (6–11 Од/кг/год), аспірину (75–150 мг), клопідогрелю (75–150 мг), варфарину (1,5–7 мг), надропарину кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринуксу натрію (2,5–5 мг 2 р/д), при застосуванні якої показники виживаності були вірогідно вищими на 60 %
The work deals with the study of hemorrhagic and thromboembolic complications in the early postoperative period in patients with implanted left ventricular assist devices (LVAD). The study included 10 males aged 55.0 ± 13.5 years, with body mass index of 30.8 ± 8.3 kg/m2, left ventricular ejection fraction ranging from 9 to 28 %, who were implanted with LVAD under artificial blood circulation from 11.03.2016 to 22.11.2017 in the Silesian Center for Heart Disease (Poland). In the early postoperative period, patients received daily anticoagulant targeted therapy: heparin (6–11 U/kg/h), aspirin (75–150 mg), сlopidogrel (75–150 mg), warfarin (1.5–7 mg), nadroparin calcium (0.3–0.6 ml twice a day), fondaparinux sodium (2.5–5 mg twice a day). Two patients received heparin monotherapy, one patient — warfarin monotherapy for 14 days. Other patients during the same period received combined heparin therapy in the first three days with a subsequent transition to warfarin, aspirin, clopidogrel, fraxiparin, or thrombin blocker. The mechanical assistance of the left ventricle was carried out essentially by two different implantable systems performing one function of the left ventricular support: POLVAD — program-controlled pneumatic membrane mechanical blood circulation (2 patients), and LVAD — program-controlled electro-centrifugal circulation (8 persons). The duration of support by POLVAD system was from 102 to 156 days, by LVAD — from 20 to 78 days. A comparison of the analyzed results led to the conclusion that anticoagulant monotherapy with heparin or warfarin leads to an increase in the percentage of complications and mortality compared to the alternative combination anticoagulant targeted therapy: heparin (6–11 U/kg/h), aspirin (75–150 mg), clopidogrel (75–150 mg), warfarin (1.5–7 mg), nadroparin calcium (0.3–0.6 ml twice a day), fondaparinux sodium (2.5–5 mg twice a day), where survival rates were significantly higher, by 60 %
Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. П.
Надзякевич, П.
Лоскутов, О. А.
Згржебловська, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз нехірургічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка [Текст] / О. П. Мазуренко [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 4. - С. 55-61. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
НЕФРОТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- NEPHROTIC SYNDROME
Анотація: Робота виконана в рамках двостороннього договору про наукове співробітництво між НМАПО імені П.Л. Шупика (кафедра анестезіології та інтенсивної терапії) та Сілезським центром Хвороб Серця (Польша)
Робота присвячена вивченню інфекційних, нефротичних та неврологічних ускладнень в ранньому післяопераційному періоді у десяти пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). До найбільш поширених нехірургічних ускладнень відносяться інфекції, ішемічно-геморагічні ураження головного мозку, гостра ниркова недостатність, що виникає в післяопераційному періоді. Проведення оптимальної антитромботичної терапії у таких пацієнтів є важливим методом лікування, особливо в ранньому післяопераційному періоді. Більшість інфекційних ускладнень розвиваються в місці виходу живлення імплатованих приладів. Індивідуальний підхід з превентивними стратегіями має вирішальне значення для покращення результатів лікування пацієнтів. В данній роботі представлено аналіз ускладнень, які розвивалися в ранньому післяопераційному періоді, у десяти пацієнтів з імплантованими пристроями LVAD в Сілезському Центрі Хвороб Серця (СЦХС), Польща. Пацієнти були розділені на дві групи: контрольну групу, що отримувала класичну антикоагулянтну цільову терапію (АКЦТ) - прямі та непрямі антикоагулянти та аспірин), і досліджувану групу альтернативної АКЦТ (кропідогрель, інгібітори тромбіну в комбінації з класичною антикоагулянтною цільовою терапією)
Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. П.
Надзякевич, П.
Лоскутов, О.А.
Згржебловська, Л.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз нехірургічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка / О. П. Мазуренко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 109-115. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES (вредные воздействия)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Робота присвячена вивченню інфекційних, нефротичних і неврологічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в 10 пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). До найбільш поширених нехірургічних ускладнень належать інфекції, ішемічно-геморагічні ураження головного мозку, гостра ниркова недостатність, що виникає в післяопераційному періоді. Проведення оптимальної антитромботичної терапії в таких пацієнтів є важливим методом лікування, особливо в ранньому післяопераційному періоді. Більшість інфекційних ускладнень розвиваються в місці виходу живлення імплантованих приладів. Індивідуальний підхід із застосуванням превентивних стратегій має вирішальне значення для покращання результатів лікування пацієнтів. У даній роботі подано аналіз ускладнень, що розвинулися в ранньому післяопераційному періоді в 10 пацієнтів з імплантованими пристроями LVAD у Сілезькому центрі хвороб серця (Польща). Пацієнти були розділені на дві групи: контрольну, яка отримувала класичну антикоагулянтну цільову терапію, що включала прямі та непрямі антикоагулянти й аспірин, і досліджувану, яка отримувала альтернативну антикоагулянтну цільову терапію, що включала клопідогрель, інгібітори тромбіну в комбінації з класичною антикоагулянтною цільовою терапією
Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. П.
Надзякевич, П.
Лоскутов, О. А.
Згржебловська, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні / Т. В. Савчук [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование)
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE (терапевтическое применение)
Анотація: Протягом останніх 25 років спостерігається різке зростання кількості розривів зв’язок коліна, особливо розривів передньої хрестоподібної зв’язки. Артроскопічна реконструкція є золотим стандартом для такого роду травм, що зменшує частоту посттравматичного остеоартрозу та відновлює стабільність суглобів. Цей вид оперативних втручань характеризується вираженим больовим синдромом, що затримує ранню реабілітацію пацієнтів. Таким чином, ретельне планування протоколу постпроцедурного лікування болю при артроскопічній реконструкції є однією з головних прерогатив швидкого одужання та зниження захворюваності. У даній статті проведений аналіз анестезіологічного забезпечення 356 пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні, яким проводилося оперативне втручання — артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба із застосуванням регіонарної анестезії, та здійснене порівняння ефективності методик регіонарної анестезії зі світовим досвідом на основі даних літературних джерел, а також показано, що на сьогодні не існує золотого стандарту протоколу знеболювання та консенсусу щодо оптимального лікування післяопераційного болю
Дод.точки доступу:
Савчук, Т. В.
Дзюба, Д. О.
Клюзько, І. В.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз причин ускладненого перебігу COVID-19 у пацієнтів із цукровим діабетом / О. А. Галушко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 26-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Із грудня 2019 року нова коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) впевнено й агресивно крокує по планеті. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірусну хворобу COVID-19 пандемією. Серед основних факторів ризику розвитку і тяжкого перебігу COVID-19 називають похилий вік, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет (ЦД), хронічні обструктивні захворювання легень, серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання. Проте останнім часом на підставі отриманих епідеміологічних даних ЦД не вважається фактором ризику зараження SARS-CoV-2, але він пов’язаний із більш тяжким перебігом даного захворювання і погіршенням результатів лікування. У чому ж причина ускладненого перебігу COVID-19 у хворих на ЦД? Необхідність дати відповідь на дане питання зумовила проведення цього дослідження. Мета: встановити причини ускладненого перебігу COVID-19 у хворих на цукровий діабет. Матеріали та методи. Був проведений пошук публікацій за допомогою пошукових систем PubMed та Google Scholar за ключовими словами: COVID-19, цукровий діабет, гіперглікемія, порушення вуглеводного обміну, ускладнення. Результати. В огляді наукової літератури розглянуті основні причини і патогенетичні механізми розвитку ускладнень перебігу COVID-19 у хворих на ЦД. Визначено групи факторів, що погіршують перебіг захворювань, і доведено, що сучасне лікування COVID-19 у хворих на ЦД має враховувати всі наявні фактори ризику і включати багатодисциплінарний командний підхід із залученням фахівців із невідкладної медицини, ендокринології, інфекційних захворювань, респіраторної підтримки, дієтології та реабілітації. Висновки. Основними причинами, що погіршують перебіг COVID-19 у хворих на ЦД, є: 1) особливості власне ЦД і взаємовплив ЦД і COVID-19; 2) вплив окремих груп препаратів, що застосовують при лікуванні обох захворювань; 3) недоліки в організації лікування і догляду за хворими. Головний фактор, що має вирішальне значення у веденні таких пацієнтів, — нормалізація рівня глікемії і вуглеводного балансу, якої потрібно досягати усіма можливими засобами.
Дод.точки доступу:
Галушко, О. А.
Лоскутов, О. А.
Тріщинська, М. А.
Кучинська, І. А.
Болюк, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анатомія та патофізіологія пошкодження спинного мозку, пов’язані з проведенням нейроаксіальної анестезії [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 4. - С. 61-77. - Бібліогр.: с. 75-76

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (вредные воздействия, методы)
МОЗГ СПИННОЙ -- SPINAL CORD (анатомия и гистология)
МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МОЗГА СПИННОГО ИШЕМИЯ -- SPINAL CORD ISCHEMIA (диагностика, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE
ПОЗВОНОЧНИКА СТЕНОЗ -- SPINAL STENOSIS (диагностика, осложнения, этиология)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (методы)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (вредные воздействия)
КОНСКИЙ ХВОСТ -- CAUDA EQUINA (действие лекарственных препаратов, патология)
АРАХНОИДИТ -- ARACHNOIDITIS (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Стаття присвячена проблемі анатомічних та фізіологічних пошкоджень структур центральної нервової системи при використанні методик нейроаксіальної анестезії та проведенні процедур медицини болю. У статті розглядається патофізіологія пошкодження спинного мозку при механічній травмі від прямого пошкодження голкою/катетером або значних уражень, ішемії спинного мозку або судинного пошкодження від прямого травмування голкою/катетером, а також від нейротоксичності місцевих анестетиків, стимуляторів або антисептиків. У статті описується значення контролю артеріального тиску протягом проведення нейроаксіальної блокади, наявності в пацієнта спінального стенозу, нейроаксіального пошкодження в результаті трансфорамінальних процедур, синдрому кінського хвоста/нейротоксичності місцевого анестетика/арахноїдиту, проведення процедур регіонарної анестезії та медицини болю в пацієнтів, яким виконують загальну анестезію або глибоку седацію. Надані різні методики рентгенологічного обстеження пацієнтів із групи ризику, яким проводилась нейроаксіальна анестезія, які перебували на лікуванні в КЛ «Феофанія». Запропоновано рекомендації, що можуть знизити ймовірність виникнення пошкодження спинного мозку, пов’язаного із використанням методів нейроаксіальної анестезії та виконанням медицини болю
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Строкань, А. М.
Михальченко, О. М.
Марцинів, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Анестезиологическое обеспечение пациентов с сопутствующей артериальной гипертензией [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2012. - № 7/8. - С. 9-21

Рубрики: Гипертензия--диагн

   Анестезия

   Антигипертензивные средства

   Урапидил

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Шлапак, И. П.
Пархоменко, А. Н.
Иркин, О. И.
Тодуров, Б. М.
Пивоварова, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Аспекти інвазивної вентиляції легень у пацієнтів з ГРДС, що викликаний інфекцією COVID-19 [Текст] = Aspects of invasive mechanical ventilation in patients with ARDS caused by COVID-19 / О. А. Лоскутов [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 2. - С. 9-19. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
Анотація: Летальність серед пацієнтів з тяжкою полісегментарною пневмонією та/чи із гострим респіраторним дистрес синдромом (ГРДС), викликаними інфекцією COVID-19, яким проводили штучну вентиляцію легень (ШВЛ), характеризується досить високою частотою. Однак, незважаючи на велику кількість пацієнтів, які отримували відповідне лікування, питання вибору оптимальних параметрів вентиляції залишається недостатньо вивченим. У своїй роботі ми провели огляд наявних даних літератури щодо показів переводу пацієнтів на ШВЛ, параметрів інвазивної вентиляції легень, необхідності пронпозиціонування пацієнтів із ГРДС, викликаним інфекцією COVID-19, у відділеннях інтенсивної терапії, та виявити прогалини в знаннях
На сьогоднішній день, не дивлячись на велику кількість публікацій стосовно респіраторної підтримки у пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусної інфекції, у літературі присутні лише загальні твердження стосовно показів до переводу на інвазивну ШВЛ. Більшість авторів виокремлювали наступні клінічні ситуації: прогресування гіпоксемії та/чи дихальної недостатності на фоні проведення постійної кисневої підтримки із нарощуванням відсотку кисню в дихальній суміші, використання високопотокових канюль чи проведення неінвазивної вентиляції протягом 1 години без покращення; персистуюча гіперкапнія, поліорганна недостатність, кома, високий ризик аспірації, гемодинамічна нестабільність
За даними більшості проаналізованих досліджень, основні складові стратегії ШВЛ повинні базуватися на принципах легенево-протективної вентиляції та включати використання низьких дихальних об’ємів (Vt= 4-8 мл/кг ідеальної маси тіла) та вентиляції з тиском плато Pplat 30 см H2О (тиск плато – тиск, виміряний у дихальних шляхах після інспіраторної паузи 0,5 с). В той же час, багато авторів ставить під сумнів необхідність використання положення на животі та високих рівнів позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ) в порівнянні з низькими у пацієнтів з ГРДС на тлі COVID-19. Підхід до інвазивної вентиляції легень при ГРДС, спричиненому SARS-CoV-2 все ще потребує подальших досліджень та пошуку відповідей на ряд запитань.
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Кучинська, І. А.
Недашківський, С. М.
Демченко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)