Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Лук’янова, І. С.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 78
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-78 
1.


    Лиманська, А. Ю.
    Оцінка стану матково-плацентарного кровотоку та гемодинаміки плода у вагітних з миготливою аритмією [Текст] / А. Ю. Лиманська, І. С. Лук’янова, О. М. Дзюба // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 2. - С. 21-22

Рубрики: Ультрасонография пренатальная

   Маточно-плацентарное кровообращение--ультрасон


   Беременности осложнения сердечно-сосудистые


   Аритмия--берем


Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Дзюба, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Лук’янова, І. С.
    Вплив гострої хронічної внутрішньоутробної гіпоксії на центральну гемодинамику та функціональну активність міокарда у новонароджених [Текст] / І. С. Лук’янова, О. В. Головченко // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 2. - С. 9-11

Рубрики: Миокард--новорожд--патофизиол

   Плода гипоксия--осл


   Асфиксия новорожденного--осл


   Гемодинамика--новорожд


Дод.точки доступу:
Головченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Лук’янова, І. С.
    Особливості кровопостачання матково-плацентарного комплексу у вагітних із трубною безплідністю запального генезу в анамнезі [Текст] / І. С. Лук’янова, О. В. Мілєвський // Здоровье женщины. - 2009. - № 3. - С. 82-86

Рубрики: Маточно-плацентарное кровообращение--патофизиол--ультрасон

   Плацентарная недостаточность--ультрасон--этиол


   Беременности осложнения инфекционные--осл


   Урогенитальные инфекции--берем--осл


Дод.точки доступу:
Мілєвський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Сафонова, І. М.
    Ультразвукова характеристика фетоплацентарного комплексу та особливості біофізичного профілю плода в жінок із запальними захворюваннями нирок наприкінці ІІІ триместру вагітності [Текст] / І. М. Сафонова, І. С. Лук’янова // Здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 119-122

Рубрики: Плацента--ультрасон

   Плода дистресс--диагн--этиол


   Плода развития задержка--диагн--этиол


   Почек болезни--берем--осл


   Беременности осложнения--диагн--ультрасон


Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Можливості ехографічної діагностики стану лімфатичних вузлів черевної порожнини та позачеревного простору у дітей [Текст] / Б. А. Тарасюк [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2009. - № 4. - С. 77-78

Рубрики: Пищеварительной системы болезни--дети--ультрасон

Дод.точки доступу:
Тарасюк, Б. А.
Лук’янова, І. С.
Слєпов, О. К.
Ремінна, Н. Т.
Сорока, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Оцінка стану судин печінки новонароджених (за даними комплексного ультразвукового дослідження) після катетеризації пупкової вени [Текст] / І. С. Лук’янова [та ін.] // Променева діагностика, променева терапія. - 2009. - № 2. - С. 6-8

Рубрики: Гипертензия портальная--диагн--новорожд--ультрасон

   Печеночные вены--патолог


   Пупочные вены


   Катетеризация периферическая


Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Тарасюк, Б. А.
Медведенко, Г. Ф.
Журавель, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Стан системи мати-плацента-плід за даними інструментальних методів дослідження у вагітних з вродженими вадами серця / Ю. В. Давидова, І. С. Лук’янова, М. Є. Кирильчук // Здоровье женщины. - 2010. - № 1. - С. 221-223

Рубрики: Пороки сердца врожденные--берем--осл

   Беременности осложнения сердечно-сосудистые--осл


   Плацентарная недостаточность--этиол


   Сердечно-сосудистая недостаточность--берем--осл


Дод.точки доступу:
Давидова, Ю. В.
Лук’янова, І. С.
Кирильчук, М. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Лиманська, А. Ю.
    Особливості матково-плацентарного кровоплину, плодової гемодинаміки та перебіг періоду ранньої постнатальної адаптації новонароджених у жінок з миготливою аритмією [Текст] / А. Ю. Лиманська, І. С. Лук’янова, Г. С. Єрмолова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - № 2. - С. 52-54

Рубрики: Плацентарная недостаточность--осл--этиол

   Аритмия--берем--осл


   Беременности осложнения сердечно-сосудистые--осл--патофизиол


   Новорожденный, болезни--этиол


Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Єрмолова, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Сафонова, І. М.
    Сучасний погляд на можливості ультразвукової допплерометрії в діагностиці патології фетоплацентарного комплексу [Текст] : (огляд літератури) / І. М. Сафонова, І. С. Лук’янова // Перинатологія та педіатрія. - 2006. - № 4. - С. 135-140

Рубрики: Плацентарная недостаточность--диагн

   Ультрасонография допплеровская


Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Вплив внутрішньоутробної гіпоксії на стан серцевої гемодинаміки у новонароджених [Текст] / О. В. Головченко [та ін.] // Вісник наукових досліджень : Наук.- практ. журн. - 2006. - № 2. - С. 19-20.

Рубрики: Плода гипоксия

   Сердце--новорожд--патофизиол


   Гемодинамика


   Новорожденный, болезни--диагн


   Эхокардиография--методы


Дод.точки доступу:
Головченко, О. В.
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Журавель, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Особливості ультразвукового обстеження в діагностиці невідкладних станів у новонароджених [Текст] / І. С. Лук’янова, Г. Ф. Медведенко, Б. А. Тарасюк // Променева діагностика, променева терапія. - 2006. - № 4. - С. 75-77

Рубрики: Новорожденный, болезни--диагн

   Неотложные состояния--ультрасон


Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Тарасюк, Б. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Артеріальна гемодинаміка фетоплацентарного комплексу в ІІІ триместрі вагітності жінок із запальними захворюваннями нирок [Текст] / І. М. Сафонова [та ін.] // Український радіологічний журнал. - 2008. - Т. 16, № 4. - С. 380-385

Рубрики: Беременности осложнения

   Почек болезни--диагн


   Плацентарная недостаточность--диагн


   Ультрасонография допплеровская


Дод.точки доступу:
Сафонова, І. М.
Лук’янова, І. С.
Абдуллаєв, Р. Я.
Сафонов, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Можливості ультразвукової діагностики судинних порушень кишечника при синдромі портальної гіпертензії у дітей [Текст] / Б.А. Тарасюк, І.С. Лук’янова, О.Д. Іголкіна, та ін. // Клінічна хірургія. - 2008. - № 7. - С. 28-30

Рубрики: Портальная гипертензия--дети--диагн--ультрасон

   Кишечные болезни--дети--диагн


Дод.точки доступу:
Тарасюк, Б. А.
Лук’янова, І. С.
Іголкіна, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Ехографічні особливості запальних захворювань нирок у вагітних [Текст] / І. С. Лук’янова [и др.] // Перинатологія та педіатрія. - 2007. - № 1. - С. 29-31. . - ISSN 1992-5891

Рубрики: Беременности токсикозы

   Беременности осложнения


   Гломерулонефрит--берем--диагн


   Пиелонефрит--берем--диагн


   Ультрасонография допплеровская--методы


Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Тарасюк, Б. А.
Сафонова, І. М.
Медведенко, Г. Ф.
Вержанська, Т. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Некомпактний міокард лівого шлуночку в новонародженого: дані літератури та клінічний випадок [Текст] / О. М. Дзюба [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 114-118. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ АНОМАЛИИ -- CARDIOVASCULAR ABNORMALITIES
ИЗОЛИРОВАННАЯ НЕКОМПАКТНОСТЬ ЖЕЛУДОЧКОВОГО МИОКАРДА -- ISOLATED NONCOMPACTION OF THE VENTRICULAR MYOCARDIUM
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Некомпактний мiокард лівого шлуночка — рiдкiсна та маловивчена форма кардiомiопатiї, для якої характерне порушення ендомiокардiального морфогенезу, гiпертрофiя мiокарда лівого шлуночка з його надмiрною трабекулярнiстю і формуванням широких мiжтрабекулярних просторiв. При цій патологiї мiокард лівого шлуночка складається з двох шарiв мiокарда — нормального i некомпактного. Причиною виникнення некомпактного міокарду лівого шлуночка є недосконалий ембрiогенез, унаслідок якого порушується нормальний розвиток мiокарда. Наведено клінічний випадок некомпактного мiокарда лiвого шлуночка в новонародженого. Встановлено, що серцева недостатнiсть — найбільш поширений симптомокомплекс у пацiєнтiв із некомпактним міокардом. Некомпактний мiокард являє собою дезорганiзований шар м’язових волокон, в якому порушена нормальна архiтектонiка, що призводить до значного зниження скоротливої здатностi. Отже, чим вищий вiдсоток некомпактного мiокарда вiд загальної маси серцевого м’язу, тим більш виражені ознаки хронiчної серцевої недостатностi. Крiм цього, відмічається хронiчна iшемiя мiокарда внаслiдок порушення мiкроциркуляцiї. Летальнiсть протягом перших 6 рокiв становить до 50%. Прогноз погiршують шлуночкові порушення ритму. Своєчасна пренатальна підозра на захворювання міокарда, уточнення діагнозу безпосередньо після народження дитини та призначення терапії суттєво впливають на запобігання розвитку серцевої недостатності
Дод.точки доступу:
Дзюба, О. М.
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Вітковська, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Роль дослідження стану надниркових залоз плода для прогнозування ускладнень в анте- та ранньому неонатальному періоді у вагітних із плацентарною дисфункцією [Текст] / О. М. Дзюба [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Том 5, N 2. - С. 19-24


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ПЛОД -- FETUS (патология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (методы)
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS (кровоснабжение, патология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология)
Анотація: У статті наведено результати ультразвукового та доплерометричного дослідження стану надниркових залоз у плода за наявності плацентарної дисфункції у вагітних та новонароджених у ранньому неонатальному періоді, котрі народилися в даної категорії жінок. На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що наявність плацентарної дисфункції впливає на стан надниркових залоз плода залежно від ступеня вираженості процесу, змінюючи їх розміри, структуру та показники гемодинаміки. Зниження IP в артеріях надниркових залоз плода можна розцінювати як негативну прогностичну ознаку в оцінці стану плода, що свідчить про порушення компенсаторних механізмів адаптації, а новонароджені в цих випадках потребують особливої уваги та більш детального обстеження
Дод.точки доступу:
Дзюба, О. М.
Медведенко, Г. Ф.
Лук’янова, І. С.
Тарасюк, Б. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Жовтяниці новонароджених: особливості ехографічних проявів / І. С. Лук’янова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 4. - С. 87-92


MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика)
Анотація: Мета — визначити основні ультразвукові симптоми жовтяниці залежно від етіологічних факторів виникнення патології, частоти та особливостей проявів у неонатальному періоді. Пацієнти та методи. Протягом 2013–2018 рр. обстежено 328 новонароджених із жовтяницею. Усім пацієнтам проведено поглиблене клініко-лабораторне обстеження. Ехографію виконано за загальноприйнятими протоколами на приладах експертного класу. За результатами обстеження новонароджені розподілені на чотири групи: І — з ознаками кон'югаційної жовтяниці, обумовленої незрілістю ферментативних систем (138 новонароджених); ІІ — з ізоімунними конфліктами, обумовленими резус- або груповою несумісністю (54 дитини); ІІІ — із паренхіматозними жовтяницями інфекційного генезу (108 малюків); ІV — з ознаками механічної жовтяниці (28 дітей). Результати та висновки. Виявлено, що найчастішими були жовтяниці, обумовлені дифузним ураженням печінки, унаслідок впливу внутрішньоутробного інфікування, а також розвитку ізоімунних конфліктів. Механічні жовтяниці визначалися значно рідше і були обумовлені холестазом у глибоко недоношених дітей і біліарною атрезією. Особливості ультразвукової семіотики поєднаного ураження потребували динамічного контролю до появи чітких ознак першої чи другої групи або за їх відсутності — додаткового обстеження (МР-холангіографія)
Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Тарасюк, Б. А.
Головченко, О. В.
Солодущенко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Артеріовенозна мальформація вени Галена: пренатальна діагностика і постанатальні наслідки (аналіз даних літератури та власних спостережень) [Текст] / І. С. Лук’янова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 3. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МАЛЬФОРМАЦИИ ВЕНЫ ГАЛЕНА -- VEIN OF GALEN MALFORMATIONS (диагностика, патофизиология)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Мета — оцінити інформативність ультразвукових показників при аневризматичній мальформації (АВМ) вени Галена, їх діагностичну цінність у перинатальному періоді з точки зору прогнозу смертності та психомоторного розвитку
Раннє виявлення АВМ вени Галена в новонароджених залежить від якості пренатальної діагностики, верифікації нейрохірургом діагнозу після народження та визначення подальшої тактики ведення. Доцільно проводити пологи в перинатальному центрі з лікарями, які мають досвід ведення дітей із вродженими аномаліями центральної нервової та серцево-судинної систем. Необхідно застосовувати допплерівський режим для диференціальної діагностики з іншими кістозними аномаліями серединної лінії мозку. Прогноз захворювання поганий при виражених церебральних дефектах, поєднаних із серцевою недостатністю, особливо, якщо ці зміни були ще внутрішньоутробно. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей
Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Марущенко, Л. Л.
Головченко, О. В.
Янюта, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Стан провізорних органів у плодів при вітальних та летальних аномаліях (огляд літератури) [Текст] = The state of the provisional organs in the fetus with vital and lethal anomalies (literature review) / Г. О. Гребініченко [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ ОРГАНАЙЗЕРЫ -- ORGANIZERS, EMBRYONIC (ультраструктура, физиология)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS (использование, тенденции)
Анотація: Провізорні органи (плацента, пуповина, амніотичні мембрани, навколоплідні води) відіграють значну роль під час вагітності. Їх нормальний морфо-функціональний стан є важливою умовою нормального розвитку і задовільного стану плода, неускладненого перебігу вагітності. Вроджені вади розвитку і хромосомні аномалії є одними з основних причин перинатальної захворюваності та смертності. Для плодів із вадами розвитку порушення функції провізорних органів (ПО) можуть стати критичними і вплинути на виживання. Експертна коректна оцінка ПО під час комплексного пренатального обстеження може стати діагностичним і прогностичним інструментом у системі заходів спеціалізованої допомоги плодам як пацієнтам та новонародженим для оптимізації системи пренатальної диспансеризації
За результатами проведеного аналітичного огляду праць визначено, що існують певні закономірності стану ПО при патології в плода, а це потребує змін тактики пренатального спостереження та розродження. Варіативність морфологічних / ультразвукових проявів і клінічних наслідків ускладнює встановлення діагнозу й прийняття рішень щодо ведення пацієнтів у конкретних випадках. Необхідні подальші дослідження, що дадуть змогу оптимізувати протоколи ультразвукових оглядів та прогнозувати перинатальні ускладнення при патології ПО у плодів із нормальним розвитком і вродженими вадами розвитку
Provisional organs (placenta, umbilical cord, amniotic membranes, amniotic fluid) play a significant role during pregnancy. Their normal morpho3functional state is an important condition for normal development and well3being of the fetus, as well as for uncomplicated course of pregnancy. Congenital malformations (CM) and chromosomal abnormalities are major causes of perinatal morbidity and mortality. For fetuses with malformations, dysfunction of the provisional organs (PO) can become critical and affect survival. Expert correct examination of PO during a comprehensive prenatal examination can become a diagnostic and prognostic tool for specialized management of fetuses as patients, and newborns to optimize the system of prenatal dispensary evaluation
Literature review has shown that there are certain patterns of the PO pathology in cases of fetal abnormal development, which require changes in the tactics of prenatal observation and delivery. The variability of morphological/ultrasound changes and clinical outcomes makes it difficult to reach definite diagnosis and make correct decisions about the management of patients in specific cases. Further research is needed to optimize the protocols of ultrasound examinations and prediction of perinatal complications in the pathology of the PO in fetuses with normal and abnormal development
Дод.точки доступу:
Гребініченко, Г. О.
Гордієнко, І. Ю.
Лук’янова, І. С.
Дзюба, О. М.
Медведенко, Г. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Особливості перинатальної діагностики й тактики при вроджених вадах серця (досвід ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України", 2015–2019 рр.). [Текст] = Features of perinatal diagnosis and tactics for congenital heart defects (the experience of SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named of academician O.M. Lukyanova of the NAMS of Ukraine», 2015–2019) / І. С. Лук’янова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 4. - С. 24-29. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, смертность, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (использование, методы, тенденции)
МЕЖЖЕЛУДОЧКОВОЙ ПЕРЕГОРОДКИ ДЕФЕКТЫ -- HEART SEPTAL DEFECTS, VENTRICULAR (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
Анотація: Вроджені вади серця (ВВС) є найпоширенішими в структурі всіх аномалій розвитку та часто спричиняють летальність плодів і новонароджених першого місяця життя. Завдяки успіхам кардіохірургії, сьогодні є можливість виконувати складні реконструктивні операції при ВВС, які раніше вважалися неоперабельними. За таких умов основним завданням в організації допомоги дітям із ВВС є своєчасна діагностика і надання кваліфікованої допомоги в кардіохірургічній клініці. Більшість ВВС діагностують під час скринінгового обстеження вагітних із фетальною ехокардіографією. Але не всі ВВС можна виявити внутрішньоутробно, у таких випадках надання оптимальної кардіохірургічної допомоги новонародженим може бути несвоєчасним
Мета — обґрунтувати перинатальну тактику при ВВС у новонароджених до переведення в кардіохірургічний центр. Пацієнти та методи. Усім вагітним виконано повну ехокардіографію плода зі встановленням топічного діагнозу, функціональної оцінки шлуночків серця, а також оцінки гемодинамічних порушень у фетоплацентарній системі, виявлення супутньої патології. Найбільш оптимальними термінами для обстеження плода обрали 20–22 і 30–32 тижні вагітності. Усього за період 2015–2019 рр. у ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» за розробленим нами алгоритмом обстежено 8 457 вагітних. Пренатально у 144 із них діагностовано гемодинамічно значущі ВВС. З метою правильної оцінки стану дитини при народженні ретельно вивчено пренатальний анамнез і дані ультразвукового дослідження плода. Дитині проведено повне клініко-інструментальне обстеження. Пренатальне і постнатальне ультразвукове дослідження проведено на апаратах AcusonX300 (Siemens, Німеччина), MyLabTwice (Esaote, Італія). Результати та висновки. Враховуючи дані літератури та аналіз власних досліджень, розроблено пре- і постнатальну тактику ведення ВВС у плода та новонародженого для надання своєчасної спеціалізованої допомоги цій категорії хворих. Це дасть змогу знизити рівень летальності, провести профілактику ускладнень, подовжити тривалість і поліпшити якість життя дітей
Currently, congenital heart defects (CHD) remain the most common in the structure of all developmental abnormalities and often cause mortality of fetuses and newborns in the first month of life. Due to the success of cardiac surgery, complex reconstructive surgery for CHD, which were previously considered inoperable, became possible. Under these conditions, the main task in organizing assistance to children with CHD complications is the modern diagnosis and timely assistance in a heart surgery clinic. Most CHD are diagnosed during screening examinations of pregnant women with fetal echocardiography. However, it should be noted that not all CHD can be detected in utero in the fetus, and in such cases, the provision of optimal cardiac surgery for newborns may not be timely
Purpose — to justify the perinatal tactics for CHD of the newborn, before being transferred to the cardiac surgery center. Patients and methods. All pregnant women underwent complete fetal echocardiography with the establishment of topical diagnosis, functional assessment of the heart ventricles, as well as assessment of hemodynamic disturbances in the fetoplacental system, and identification of concomitant pathology. The optimal time chosen for examination of the fetus was 20–22 and 30–32 weeks of pregnancy. During the period of 2015–2019 a total of 8457 pregnant women were examined according to the algorithm developed by us in the State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician A.N. Lukyanova of the NAMS of Ukraine». In 144 of them, hemodynamically significant congenital heart defects were diagnosed prenatally. In order to correctly assess the condition of the child at birth, the prenatal history and data of the ultrasound examination of the fetus have been carefully studied. The children underwent complete clinical and instrumental examination. Prenatal and postnatal ultrasound was performed on AcusonX300 (Siemens, Germany) and MyLabTwice (Esaote, Italy) devices. Results and conclusions. Considering the literature data and the analysis of our own studies, pre- and postnatal management tactics have been developed for the detection of CHD in the fetus and newborn to provide timely specialized care to this category of patients to reduce mortality prevention of complications, increasing the duration and quality of children life
Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Дзюба, О. М.
Тарасюк, Б. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-78 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)