Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Лябах, А. П.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 108
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-108

Турчин, О. А.
Ін’єкційне лікування підошовного фасциїту під контролем ультразвукової навігації [Текст] / О. А. Турчин, Л. Є. Осадча, А. П. Лябах // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 122-127

MeSH-головна:
ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ -- FASCIITIS, PLANTAR (лекарственная терапия)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ИНЪЕКЦИИ В ПОРАЖЕННУЮ ОБЛАСТЬ -- INJECTIONS, INTRALESIONAL (методы)
Дод.точки доступу:
Осадча, Л. Є.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Омельченко, Т. М.
Модифікована методика резекційного артродезу у хворих з наслідками уражень надп’ятково-гомілкового суглоба [Текст] / Т. М. Омельченко, О. А. Бур’янов, А. П. Лябах // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 127-131

MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- ANKLE INJURIES (хирургия)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (хирургия)
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS (методы)
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування переломів таранної кістки із застосуванням біомеханічно обгрунтованої системи фіксації уламків кісток [Текст] / А. М. Турчин [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 3/4. - С. 91-95

MeSH-головна:
ТАРАННАЯ КОСТЬ -- TALUS (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS
Дод.точки доступу:
Турчин, А. М.
Анкін, М. Л.
Лябах, А. П.
Омельченко, Т. М.
Шидловський, М. С.
Димань, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування передньо-латеральної нестабільності гомілковостопного суглоба [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 37-41. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология, хирургия)
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Актуальність. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування передньо-латеральної нестабільності гомілковостопного суглоба із застосуванням технік анатомічного відновлення у 80 пацієнтів (42 чоловіки та 38 жінок) у віці від 18 до 43 років. Тривалість симптомів нестабільності склала 5-36 місяців. Були застосовані дві базові методики: за Broström (36 випадків) та за Broström-Gould (44 випадки). Застосували анкерну фіксацію з посиленими нитками (60 випадків) та трансосальний шов (20 випадків). Результати лікування оцінювали за схемою AOFAS, шкалою Sefton, рівнем болю за ВАШ. Строки спостереження склали від 6 місяців у 78 пацієнтів до одного року і більше у 72 пацієнтів.Результати. Відмінний результат за шкалою Sefton відмічений у 87,2% випадків через 6 місяців та у 93,1% випадків через рік і більше після операції. Динаміка функції стопи за схемою AOFAS була представлена 64,2±0,8 балами до операції, 91,5±6,9 та 96,7±4,3 балами через 6 місяців та один рік і більше після операції, відповідно (p0,01). Рівень болю зменшився з 3,5±0,4 перед операцією до 1,1±0,3 після операції, але різниці між рівнем болю через 6 місяців та через рік і більше після операції не відмічено (1,3±0,8 проти 1,1±0,3; p
The results of surgic al treatment of antero-lateral ankle instability by anatomic restoration techniques have been analized. There were 80 patients (42 males and 38 females) in the age from 18 to 43 year s. The duration of instability signs were 5-36 months. Two basic methods have been used: Broström (36 cases) and Broström-Gold (44 cases). Anker fixation with forced sutures in 60 cases and transosseous sutures in 20 cases have been applied. Results of treatment have been assessed by AOFA S score, Sefton scale and VA S pain scale. Term s of the observation varied from six months (in 78 patients) to one year and more (in 72 patients). Results. Excellent results by Sefton scale were established in 87.2% after s ix months and in 93.1% after one year or more after the operation. The foot function dynamics according to AOFA S score was presented as 64.2±0.8 before surgery, 91.5±6.9 and 96.7±4.3 after six months and one year or more after the operation, respectively (p0.01). Pain relief was established from 3.5±0.4 before surgery to 1.1±0.3 after surgery; however but no differenc e between pain level after 6 months and one year or more after surgery (1.3±0.8 vs 1.1±0.3; p
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Турчин, О. А.
Лазаренко, Г. М.
Пятковський, В. М.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Турчин, О. А.
Динаміка обсягу рухів у гомілковостопному суглобі під впливом вправ на розтягнення у пацієнтів із підошовним фасціїтом [Текст] / О. А. Турчин, Г. М. Лазаренко, А. П. Лябах // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 64-69. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ -- FASCIITIS, PLANTAR (диагностика, осложнения, терапия, ультрасонография)
ДИСТОНИЯ -- DYSTONIA (диагностика, терапия, этиология)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патофизиология)
УПРАЖНЕНИЯ НА РАСТЯЖЕНИЕ МЫШЦ -- MUSCLE STRETCHING EXERCISES (методы)
Анотація: Дослідити обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом та вплив на нього вправ на розтягнення триголового м’яза литки. Матеріали і методи. До дослідження увійшло 97 пацієнтів (145 випадків) із гострим та хронічним больовим синдромом у ділянці п’яти на ґрунті підошовного фасціїту, серед яких чоловіків було 20, жінок – 77; середній вік пацієнтів складав 44,8±11,9 років. Середня тривалість больового синдрому склала 13,3±17,4 місяців; середній рівень болю за ВАШ становив 7,8±0,7 бали; середнє значення індексу маси тіла – 25,6±3,6. Обсяг пасивного розгинання у гомілковостопному суглобі вимірювали за 0-прохідним методом за допомогою двоплощиного кутоміра. Відносне вкорочення триголового м’яза литки досліджували за допомогою проби N. Silfverskiöld. Виміри повторювали через 1 добу після вправ на розтягнення триголового м’яза литки (стретчинг) та через 6 місяців. Застосовували навантажувальний та ненавантажувальний стретчинг підошовної фасції та литкового м’яза. Результати отриманих даних заносили в електронні таблиці, розраховували метод описової статистики. Суттєві відмінності визначали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу. Усі розрахунки проводили в Microsoft Office Excel 2010 з використанням наданого пакету програм. Результати. Аналіз результатів показав, що середнє значення розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі до лікування склало 4,07±3°, а у зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Після проведеного курсу стретчингу через 1 добу обсяг розгинання, виміряний у 45 пацієнтів, при розігнутому колінному суглобі збільшився до 5,64±2,87°, а при зігнутому становив 12,17±3,9°. Через 6 місяців лише у 20 пацієнтів були виконані контрольні виміри, визначено, що у них зберігався збільшений обсяг розгинання у порівнянні з вимірами, проведеними до стретчингу, однак дещо нижчий у порівнянні з вимірами, проведеними через 1 добу після вправ на розтягнення. Розрахунки показали статистично значимий вплив (р0,001) вправ на розтягнення м’язів литки на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців. Висновки. У більшості випадків підошовний фасціїт супроводжується функціональним еквінусом. Обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом при розігнутому колінному суглобі становив 4,07±3°, а у зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Вправи на розтягнення триголового м’яза литки суттєво впливають (р0,001) на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців
Summary. Objective: to investigate the ankle dorsiflexion in patients with plantar fasciitis and the effects of stretching exercises of the m. gastrocnemius. Materials and Methods. The study included 97 patients (145 cases) with plantar fasciitis with acute and chronic pain in the heel area, among which 20 were men and 77 women; the average age of patients was 44.8±11.9 years. The average duration of pain syndrome was 13.3±17.4 months; the average pain level by VAS was 7.8±0.7; average body mass index: 25.6±3.6. The ankle dorsiflexion was measured by a 0 – pass method. The isolated gastrocnemius contracture was measured by Silfverskiöld test. The measurements were repeated one day after the stretching exercises and after 6 months. Weight bearing and non-weight bearing stretching of plantar fascia and calf muscle were used. The results of the data were transferred to the spreadsheets, descriptive statistics were calculated. The significant differences were determined by a one-factor dispersion analysis. All calculations was conducted in the Microsoft Office Excel 2010 environment using the software package provided. Results. The analysis of the results showed that the average value of ankle dorsiflexion with the knee extended before treatment was 4.07±3°, with the knee flexed – 9.18±4.4°. After a course of stretching after 1 day, the volume of extension, measured in 45 patients, with the knee joint extended, increased to 5.64±2.87°, and with the bent one, it was 12.17±3.9°. After 6 months, only 20 patients underwent control measurements. They maintained an increased volume of extension compared to measurements performed before stretching; however, a slight decrease was observed compared to measurements performed the next day after the stretching exercises. It was found a significant influence (р0.001) of the stretching exercises to increase the ankle dorsiflexion with knee extended next day and 6 months later. Conclusions. In most cases, plantar fasciitis is accompanied by a functional equinus. The ankle dorsiflexion with the knee extended before treatment was 4.07±3°, with the knee flexed – 9.18±4.4°. The significant influence (р0.001) of the stretching exercises of the m. gastrocnemius to increase the ankle dorsiflexion was found after 1 day, and after 6 months as well
Дод.точки доступу:
Лазаренко, Г. М.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати тотального ендопротезування гомілковостопного суглоба за даними національних реєстрів: метааналіз [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 5. - С. 95-101. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, ANKLE (использование, методы)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: провести систематичний огляд і метааналіз результатів тотального ендопротезування гомілковостопного суглоба за показниками виживаності різних конструкцій ендопротезів, часу й кількості ревізій, характеру ускладнень. Матеріали та методи. Використані дані відкритих національних медичних реєстрів країн Скандинавії (Норвегії, Швеції, Фінляндії), Нової Зеландії, Австралії та ін.; статті, наукові публікації в спеціалізованих фахових виданнях, реферати, відкриті електронні бази даних, бази даних Національної медичної бібліотеки США Medline за останні 15 років. Застосовувався статистичний аналіз з урахуванням оцінки виживаності й ревізій методом Каплана — Мейєра, дисперсійний аналіз, непараметричний аналіз рангової кореляції Спірмена. Результати. Загальні тенденції, що виявляються в проведеному дослідженні, вказують на прогнозовану можливість ревізії в 10–15 % пацієнтів до кінця 5-річного періоду і до 20–30 % — до кінця 10-річного періоду. Більшість досліджень розглядала ревізійне ендопротезування або артродез як кінцеву точку при обчисленні показників виживання. Проте якщо проміжок часу до ревізії розглядається як кінцева точка для негативного результату, то показники виживання ендопротеза ще більше знижуються. Крім асептичної нестабільності й інфекційних ускладнень, прогресуючий больовий синдром є ще однією проблемою, що може поставити під загрозу клінічні результати. Висновки. Трикомпонентні протези з мобільною поліетиленовою вставкою й безцементним типом фіксації дають кращі результати й характеризуються більшою виживаністю порівняно з протезами минулих поколінь. Ключовими елементами сучасного дизайну є мінімально можлива резекція кістки й покращене багатокомпонентне пористе покриття. При виборі тактики лікування важливо враховувати індивідуальні особливості пацієнта, такі як індекс маси тіла, статус куріння, коморбідність та інші змінні, що можуть допомогти прогнозувати результати й виживання імплантів. Крім того, вибір тактики лікування й протеза має бути зумовлений обізнаністю хірурга з конструктивними особливостями протезів, а також повинен враховувати їх наявність
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Котова, М. В.
Турчин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив підвищеної маси тіла на виникнення підошовного фасціїту [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 1. - С. 12-15. - Бібліогр.: с. 14

MeSH-головна:
ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ -- FASCIITIS, PLANTAR (диагностика, ультрасонография, этиология)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Анотація: Було проведено аналіз результатів обстеження 131 пацієнта (188 випадків) із гострим та хронічним больовим синдромом у ділянці п’яти на ґрунті підошовного фасціїту, у яких визначали вплив підвищеної маси тіла на його виникнення. Мета роботи. Визначити значення індексу маси тіла (ІМТ) у пацієнтів із підошовним фасціїтом та дослідити вплив підвищеної маси тіла на наявність підошовного фасціїту. Матеріали і методи. Результати дослідження 131 пацієнта (188 випадків) з підошовним фасціїтом. Було використано клінічний, рентгенологічний і статистичний (розраховували описову статистику і критерій хі-квадрат Пірсона (X2, α=0,05))методи дослідження. ІМТ розраховувався згідно з рекомендаціями ВООЗ. Гендерних і вікових особливостей не було. Результати. Встановлено достовірне (р0,05) збільшення ІМТ (25,6±3,6 кг/м2) у пацієнтів із підошовним фасціїтом у порівнянні з випадками, коли підошовний фасціїт був відсутній (24,2±4,0). При цьому існує залежність підошовного фасціїту від підвищеного ІМТ (р0,05).
Data of examination of 131 patients (188 cases) with acute and chronic heel pain at the area of plantar fasciitis have been analyzed. The influence of the high body mass for development of plantar fasciitis was studied in all cases. Objective. To determine the body mass index (BMI) in patients with plantar fasciitis and to study the influence of the high body mass for the development of the plantar fasciitis. Materials and Methods. The data of examination of 131 patients (188 cases) with plantar fasciitis. Clinical, radiological and statistical (the descriptive statistics and the Pierson square (χ2, α=0.05)) methods were used. EMI was calculated by WHO. There were no gender and age restrictions. Results. It was found a significant increase (р0.05) of the EMI (25.6+3.6 kg/m ) in patients with plantar fasciitis compared to cases without plantar fasciitis (24.2+4.0 kg/m2). In this case, there is a dependence between plantar fasciitis and high EMI (р0.05
Дод.точки доступу:
Турчин, О. А.
Міхневич, О. Е.
Лазаренко, Г. М.
Пятковський, В. М.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Турчин, О. А.
Диференційна діагностика метатарзалгії [Текст] / О. А. Турчин, А. П. Лябах // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 48-52. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA (диагностика, рентгенография, ультрасонография)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Мета: визначити частоту та значимість діагностичних критеріїв метатарзалгії, висвітлити особливості діагностики больового синдрому переднього відділу стопи. Методи: у дослідження включено 190 пацієнтів (234 випадки) зі скаргами на біль у передньому відділі стопи. Чоловіків було 27, жінок — 163; середній вік — (53,2 ± 3,3) року. Оцінювали больовий синдром переднього відділу стопи та його локалізацію, розлади чутливості, перенавантаження, вплив взуття, наявність змозолілостей і молоткоподібної деформації пальців, гіперемію дорзальної поверхні, симптоми «стиснення», збільшення маси тіла. Клініко-рентгенологічне, сонографічне, магнітно-резонансне дослідження виконані для виключення невроми Мортона, остеохондропатії головок плеснових кісток, інтраметатарзального бурситу, стресових переломів плеснових кісток. Отримані показники обробляли методами описової статистики. Результати: метатарзалгію діагностовано в 107 пацієнтів (145 випадків), неврому Мортона — у 27 (28), міжплесновий бурсит — 11 (11), стресові переломи плеснових кісток — 24 (29), остеохондропатію головок плеснових кісток — 21 (21). Характерні клінічні ознаки метатарзалгії: біль під головкою відповідної плеснової кістки, пов'язаний із навантаженням; змозолілість у проекції головок залучених плеснових кісток; молоткоподібна деформація одного або декількох пальців. Виявлено причинні фактори: перевантаження, зміна маси тіла, використання «неправильного» взуття. Рентгенологічна ознака — порушення метатарзальної параболи. Висновки: метатарзалгія проявляється больовим синдромом і змозолілостями під головками відповідних плеснових кісток; можливим розвитком фіксованого молоткоподібного пальця, що суттєво погіршує якість життя. Диференціальний діагноз больового синдрому переднього відділу стопи включає неврому Мортона, міжплесновий бурсит, стресові переломи плеснових кісток, остеохондропатії
Дод.точки доступу:
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Омельченко, Т. М.
Резекційний артродез надп’ятково-гомілкового суглоба. Біомеханічні аспекти й алгоритм вибору засобів фіксації [Текст] / Т. М. Омельченко, О. А. Бур’янов, А. П. Лябах // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 64-70. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS (методы)
СТОПЫ СУСТАВЫ -- FOOT JOINTS (рентгенография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: покращити результати резекційного артродезу надп’ятково-гомілкового суглоба (НГС) шляхом використання біомеханічно обґрунтованої модифікації методики хірургічного лікування та диференційованого підходу до вибору засобів фіксації. Методи: вивчено підсумки лікування 348 пацієнтів (192 чоловіки, 156 жінок, середній вік (48,5 ± 3,8) року). В основній групі (n1 = 176) застосовано модифіковану методику артродезу НГС та диференційований підхід до вибору засобів фіксації, у групі порівняння (n2 = 172) — традиційні методи артродезу НГС. Результати: в основній групі у 164 пацієнтів (93 %) артродез виявився ефективним, середній термін кісткового зрощення склав (8,9 ± 0,4) тижня. У групі порівняння кістковий анкілоз досягнуто у 138 осіб (79 %) у середньому через (11,5 ± 0,9) тижня. Через (3,4 ± 1,8) року під час оцінювання за AOFAS в основній групі середній показник для заднього відділу стопи склав (78,2 ± 1,2) балу, для середнього — (81,3 ± 1,3), що відповідає доброму функціональному результату за абсолютної відсутності рухів у НГС. У групі порівняння середній показник за AOFAS для заднього відділу стопи склав (57,1 ± 1,3) балу, для середнього — (53,7 ± 1,4). В основній групі по відношенню до групи порівняння виявлено зменшення загального часу опори на 17,8 %, збільшення часу перекату через п’ятку (у середньому (23,8 ± 0,8) %), зменшення часу перекату через передній відділ до (27,1 ± 1,2) % і помірне підвищення міжпоштовхового періоду (49,1 ± 1,2) %. Зменшення імпульсу сили вертикальної складової в основній групі (3608 ± 2,4) порівняно з групою порівняння (3982 ± 3,6) свідчить про зниження енергоємності ходьби в разі застосування модифікованої методики резекційного артродезу. Висновки: показано перевагу застосування модифікованої методики резекційного артродезу НГС перед традиційною, що підтверджено функціональними, біомеханічними та рентгенологічними дослідженнями
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кореляція модуля пружності та рентгенологічної щільності кісткової тканини в зоні надп’ятково-гомілкового суглоба [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 80-84. - Бібліогр.: с. 84

MeSH-головна:
СТОПЫ СУСТАВЫ -- FOOT JOINTS (рентгенография)
ТАРАННАЯ КОСТЬ -- TALUS (рентгенография)
МАЛОБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- FIBULA (рентгенография)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (рентгенография)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
УПРУГОСТИ МОДУЛЬ -- ELASTIC MODULUS
Анотація: Мета: емпіричним шляхом (у натурному експериментальному дослідженні) визначити взаємозв’язок між рентгенологічною щільністю та модулем пружності кісткової тканини в ділянці надп’ятково-гомілкового суглоба. Методи: визначено модуль пружності 10 зразків коркової кісткової тканини великогомілкової кістки і 42 — спонгіозної кісткової тканини дистального відділу великогомілкової (ВГК), малогомілкової (МГК), надп’яткової кісток. Дослідження модуля пружності кісткової тканини проводили шляхом реєстрації лінійних переміщень за умов статичних і квазістатичних компресійних навантажень. Рентгенологічну щільність в одиницях Хаунсфілда (HU) оцінювали за допомогою комп’ютерної томографії (КТ). Результати: встановлено, що середній показник рентгенологічної щільності для спонгіозної кісткової тканини ВГК становить 314,8 HU, модуля пружності — 581,5 МПа. Для МГК середні значення відповідних показників були рівними 258,9 HU і 374,7 МПа; для надп’яткової кістки — 255,6 HU і 445,3 МПа відповідно. Для коркової тканини діафіза ВГК середнє значення рентгенологічної щільності склало 1 887,7 HU, модуля пружності — 10 002,8 МПа. У результаті регресійного аналізу встановлена кореляція між рентгенологічною щільністю кісткової тканини та її модулем пружності в зоні надп’ятково-гомілкового суглоба. Виявлена залежність для коркової кістки описується формулою E = 6,3 ∙ HU – 1905, а для спонгіозної — E = 3 ∙ HU – 407. Висновки: застосування отриманих формул дає змогу неінвазивно визначати модуль пружності кісткової тканини пацієнтів на підставі вимірювання рентгенологічної щільності під час стандартного КТ-дослідження з достатньою точністю
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Мазевич, В. Б.
Шидловський, М. С.
Мусієнко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Лябах, А. П.
Нейрогенна артропатія стопи - ортопедична проблема [Текст] / А. П. Лябах, А. Т. Бруско, В. М. Пятковський // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 1. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТОПЫ БОЛЕЗНИ -- FOOT DISEASES (диагностика, классификация, лекарственная терапия)
АРТРОПАТИЯ НЕВРОГЕННАЯ -- ARTHROPATHY, NEUROGENIC
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
Анотація: У статті висвітлений сучасний стан проблеми нейрогенної артропатії стопи. Розглянуті питання епідеміології, основні ланки патогенезу, морфофункціональні зміни тканин, проблемні питання діагностики та диференційної діагностики. Представлено аналіз сучасних підходів до лікування нейрогенної артропатії стопи, місце ортопедичного хірургічного лікування як визначального фактора у збереженні опороздатної нижньої кінцівки
The current status of the problem of neurogenic foot arthropathy is lighting up. Epidemiology, basic links of pathogenesis, morphofunctional changes in tissues, problematic issues of diagnostics and differential diagnostics are examining. The modern approaches to the treatment of neurogenic foot arthropathy and the main role of the orthopedic surgical treatment in the saving of support ability of lower limb is established
Дод.точки доступу:
Бруско, А. Т.
Пятковський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Гнучка плоско-вальгусна деформація стоп у дітей із гіпермобільністю суглобів. Термінологія, клініко-рентгенологічні особливості [Текст] / Ю. Ю. Дем’ян [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 4. - С. 10-20. - Бібліогр.: с. 18

MeSH-головна:
ПЛОСКОСТОПИЕ -- FLATFOOT (диагностика, рентгенография, этиология)
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (диагностика, осложнения, рентгенография)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Висвітлено основні клінічні та рентгенологічні ознаки гнучкої плоско-вальгусної деформації стоп у дітей із гіпермобільністю суглобів. Матеріали і методи. В основі роботи лежить аналіз результатів обстеження 16 (32 стопи) пацієнтів із гіпермобільністю суглобів віком від 3 до 18 років (чоловічої статі - 10 пацієнтів, жіночої - 6 пацієнтів), які знаходились на лікуванні в ДУ “ІТО НАМНУ’ з 2005 по 2015 рік. Ступінь гіпермобільності суглобів визначали за шкалою Carter and Wilkinson за модифікацією Beighton. У всіх пацієнтів огляд стоп проводили у навантаженні та без, оцінювали форму стопи у положенні навшпиньки, оцінювали симптом “багатьох пальців”, симптом Джека. Під час ходьби оцінювали прогресуючий кут стопи. Для визначення контрактури ахіллового сухожилка використовували тест Сільверскольда. Рентгенограми виконували в передньо-задній та боковій проекціях. На рентгенограмах визначали таранно-п’ятковий кут, таранно-метатарзальний, кут нахилу п’яткової кістки та гомілково-п’ятковий кут. Результати та їх обговорення. В усіх обстежених визначали ступінь гіпермобільності за критеріями Beighton, у 8 пацієнтів констатовано 9 балів (всі критерії позитивні), у 7 пацієнтів - 8 балів (відсутня можливість притиснення долонь до підлоги), що свідчить про наявність тяжкого ступеня ГС. У всіх пацієнтів прогресуючий кут стопи був більше 20°, тобто характеризувався поворотом стопи назовні під час ходьби та стояння. У всіх пацієнтів був позитивний симптом “багатьох пальців” та симптом Джека. За даними тесту Сільверскольда, у 12 пацієнтів (76%) діагностовано контрактуру m. gastrocnemius, у одного пацієнта (6%) була визначена контрактура m. gastrocnemius та m. soleus, та у трьох пацієнтів (18%) не відмічено контрактури ні m. gastrocnemius, ні m. soleus - це пацієнти молодшої вікової групи. На підставі рентгенологічного обстеження стоп у досліджуваних хворих було проведено аналіз змін рентгенометричних показників залежно від віку пацієнта та спробу встановлення взаємозв’язку між отриманими результатами і ступенем клінічних проявів захворювання. Спостерігається помірна пряма лінійна залежність між показниками гомілково-п’яткового кута та віком пацієнтів (r=0,65, р0,05). Спостерігається сильна пряма лінійна залежність між показниками талометатарзального кута та віком пацієнтів (r
Дод.точки доступу:
Дем’ян, Ю. Ю.
Гук, Ю. М.
Лябах, А. П.
Зима, А. М.
Кінча-Поліщук, Т. А.
Чеверда, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Динаміка скіалогічних, функціональних і біомеханічних показників у пацієнтів після хірургічної корекції hallux valgus [Текст] / Р. І. Руденко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 1. - С. 16-21. - Бібліогр.: с. 20

MeSH-головна:
HALLUX VALGUS -- HALLUX VALGUS (диагностика, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ДЕРМАТОГЛИФИКА -- DERMATOGLYPHICS
Кл.слова (ненормовані):
Плантография -- Плантодинамометрия
Анотація: Досліджена динаміка скіалогічних, функціональних і біомеханічних показників у 13 пацієнтів (13 стоп) після хірургічної корекції hallux valgus. Усі пацієнти були жінками у віці від 26 до 66 рр. (в середньому – 45,7±1,2 року). Критерії включення у дослідження: відсутність системних захворювань, метатарзалгія з локалізацією під головками 2,2-3 плеснових кісток, відсутність молоткоподібної деформації та підвивихів 2-3 пальців, відсутність подовження або вкорочення 1-ї плеснової кістки, відсутність деформуючого артрозу 1-го плеснофалангового суглоба. Операція полягала у процедурі McBride та проксимальній остеотомії з фіксацією блокуючою поліаксіальною пластиною (Intercoose, Germany). Досліджували кути: плеснофаланговий (ПФК), 1-й міжплесновий (1-й МПК), 1-5 міжплесновий (1-5 МПК), 4-5 міжплесновий (4-5 МПК). Для оцінки функції та біомеханічних показників застосували шкалу AOFAS (таблиці для 1-го променя та 2-5 пальців), плантографію та плантодинамометрію. Контрольні вимірювання та дослідження проведено через 12 міс. після операції. Зареєстровано суттєве покращення значень ПФК, 1-го МПК, 1-5 МПК та функції 1-го променя (AOFAS). На противагу цьому функція 2-5 пальців і розподіл навантаження по плантарній поверхні стопи не змінились
Дод.точки доступу:
Руденко, Р. І.
Лазарев, І. А.
Максимішин, О. М.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Фізико-механічні властивості трабекулярної кісткової тканини кісток гомілковостопного суглоба (експериментально-клінічне дослідження) [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 2. - С. 66-72. - Бібліогр.: с. 71

MeSH-головна:
МАЛОБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- FIBULA (рентгенография)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (рентгенография)
ТАРАННАЯ КОСТЬ -- TALUS (рентгенография)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
УПРУГОСТИ МОДУЛЬ -- ELASTIC MODULUS
Анотація: Досліджено 42 зразки спонгіозної кісткової тканини дистального відділу великогомілкової (ВГК) та малогомілкової (МГК), а також таранної (ТК) кісток. Перед проведенням натурного експерименту з визначення модуля пружності (МП) кісткової тканини шляхом реєстрації лінійних переміщень під час статичних та квазістатичних навантажень усі зразки було досліджено за допомогою комп’ютерної томографії та визначено їх рентгенологічну щільність (РЩ), виражену в одиницях Хаунсфілда (HU). Встановлено, що середній показник РЩ для спонгіозної кісткової тканини ВГК складає 314,8 HU, а середнє значення МП спонгіозної кістки в цій зоні становить 581,5 МПа. Для МГК середні значення відповідних показників складають: РЩ – 258,9 HU, МП – 374,7 МПа. Для таранної кістки: РЩ – 255,6 HU, МП – 445,3 МПа. Після статистичної обробки результатів дослідження та проведення регресійного аналізу встановлено наявність кореляційного зв’язку між РЩ, механічною щільністю кісткової тканини та її МП в обраній анатомічній ділянці з метою наступного застосування отриманих даних при імітаційному комп’ютерному моделюванні та прогнозуванні результатів реконструктивних хірургічних втручань у зоні гомілковостопного суглоба.
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Мазевич, В. Б.
Мусієнко, О. С.
Шидловський, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Кулева, О. В.
Діагностика свіжого ушкодження п’яткового сухожилка [Текст] / О. В. Кулева, А. П. Лябах // Клінічна хірургія. - 2016. - № 12. - С. 61-63. - Бібліогр.: с. 62-63

MeSH-головна:
АХИЛЛОВО СУХОЖИЛИЕ -- ACHILLES TENDON (повреждения, ультрасонография)
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES (диагностика, ультрасонография)
РАЗРЫВ -- RUPTURE (диагностика, ультрасонография)
Дод.точки доступу:
Лябах, А.П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Кулева, О. В.
Екскурсія ахіллового сухожилка при виконанні тесту Томпсона за даними ультразвукового дослідження [Текст] / О. В. Кулева, Л. Є. Осадча, А. П. Лябах // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2016. - N 4. - С. 42-46. - Библиогр.: с. 45

MeSH-головна:
АХИЛЛОВО СУХОЖИЛИЕ -- ACHILLES TENDON (повреждения, ультрасонография)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
Дод.точки доступу:
Осадча, Л.Є.
Лябах, А.П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Омельченко, Т. М.
Регенеративні технології в комплексному лікуванні пацієнтів з остеохондральними пошкодженнями гомілковостопного суглоба та їх наслідками [Текст] / Т. М. Омельченко, О. А. Бур’янов, А. П. Лябах // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 3. - С. 51-57. - Бібліогр.: с. 56-57

MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- ANKLE INJURIES (диагностика, терапия, хирургия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ФИБРИН -- FIBRIN
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
КРОВИ КОМПОНЕНТОВ ИЗВЛЕЧЕНИЕ -- BLOOD COMPONENT REMOVAL (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Анотація: У роботі визначено клінічну ефективність регенеративних технологій, таких як PRP, PRF, дебридмент, абразивна хондропластика, мікрофрактуринг, тунелізація, остеохондральна аутотрансплантація, при лікуванні пацієнтів із посттравматичними остеохондральними пошкодженнями та дефектами гомілковостопного суглоба. Проліковано 36 пацієнтів віком від 21 до 67 років. У 27 пацієнтів виконано лікувальну артроскопію гомілковостопного суглоба з видаленням вільних остеохондральних тіл, дебридментом, тунелізацією або мікрофрактурингом у зоні ураження та подальшим застосуванням PRF та PRP. У 9 пацієнтів вищевказані процедури були виконані при артротомії з остеотомією медіальної кісточки та проведено кістково-хрящову аутотрансплантацію. При ау- тотрансплантаціїложе дефекту заповнювали PRP. Функціональний стан гомілковостопного суглоба оцінювали за VAS та AOFAS до початку лікування, через 3 та 12 місяців після початку лікування. У групі артроскопічного лікування через 3 місяці відмічено зменшення больового синдрому за VAS з 6,4±0,4 до 2,3±0,3, а через 12 місяців - до 1,7±0,2. За AOFAS функція суглоба зросла з 35±5,4 балів до 73±4,7 балів через 3 місяці, та до 89±2,9 - через 12 місяців. У групі пацієнтів з остеохондральною аутотрансплантацією біль за VAS до лікування складав 8,1±0,6, через 3 місяці після лікування больовий синдром зменшився до 3,6±1,8, а через 12 місяців - 2,1±0,3. Функція суглоба за AOFAS з 34±2,8 балів через 3 місяці зросла до 67±4,1, а через 12 місяців склала 83±2,9
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Застосування підтаранного артроерезу в лікуванні гнучкої плоско-вальгусної деформації стопи в дітей із гіпермобільністю суглобів [Текст] / Ю. Ю. Дем’ян [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 81-87. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (патофизиология, хирургия)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (осложнения, патофизиология)
ПОДТАРАННЫЙ СУСТАВ -- SUBTALAR JOINT (патология, патофизиология, хирургия)
Анотація: Гнучка плоска стопа є одним із найчастіших скелетних порушень у дітей та підлітків. Провідними хірургами при корекції плоско-вальгусної деформації стоп застосовується методика підтаранного артроерезу, проте відсутні повідомлення про використання даної методики в пацієнтів дитячого віку з гіпермобільністю суглобів на фоні дисплазії сполучної тканини. Матеріали та методи. В основу роботи покладений аналіз результатів хірургічного лікування 8 пацієнтів (16 стоп) із гнучкою плоско-вальгусною деформацією стоп на тлі дисплазії сполучної тканини віком від 6 до 14 років (чоловічої статі — 7 осіб, жіночої — 1). Діагностика дисплазії сполучної тканини виконувалася за допомогою критерію Брайтона, ступінь гіпермобільності суглобів визначався за шкалою Бейтона. На передньо-задній рентгенограмі визначали таранно-п’ятковий кут, на боковій — таранно-п’ятковий кут, кут інклінації п’яткової кістки та тало-метатарзальний кут до та після хірургічного лікування. Оцінку результатів хірургічного лікування проводили за шкалою AOFAS (Американська асоціація хірургів стопи та гомілково-ступневого суглоба) для заднього відділу стопи. Виконаний статистичний аналіз. Результати. Усі пацієнти скаржилися на болі в стопах після навантаження. Дисплазія сполучної тканини у всіх пацієнтів діагностована та підтверджена великими та малими критеріями Брайтона. Гіпермобільність суглобів діагностована за бальною шкалою Бейтона: у 1 пацієнта констатовано 8 балів, у 5 (48 %) — 7, у 2 (42 %) — 6, що свідчить про наявність тяжкого ступеня гіпермобільності суглобів. На підставі аналізу рентгенометричних показників стопи до та після проведеного хірургічного лікування, а саме виконання артроерезу стоп встановлено статистично вірогідне покращання показників тало-метатарзального кута (р 1,01 E–10), показника п’яткової інклінації (р 3,39 E–11) та таранно-п’яткового кута (р 4,05893E–11) після проведеного хірургічного лікування. Відмінний результат за шкалою AOFAS був відмічений у 2 пацієнтів (25 %), добрий — у 6 (75 %). Висновки. Підтаранний артроерез при лікуванні гнучкої симптоматичної плоско-вальгусної деформації стоп у дітей на тлі дисплазії сполучної тканини дозволяє проводити ефективну її корекцію, досягати стійкого ефекту стосовно больового синдрому та покращувати функцію ходьби
Дод.точки доступу:
Дем’ян, Ю. Ю.
Гук, Ю. М.
Лябах, А. П.
Зима, А. М.
Кінча-Поліщук, Т. А.
Чеверда, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Турчин, О. А.
Взаємозв’язок плантарних ентезопатій та функціонального еквінусу [Текст] / О. А. Турчин, А. П. Лябах, О. Е. Міхневич // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 3. - С. 8-13. - Бібліогр.: с. 12

MeSH-головна:
ПЛОСКОСТОПИЕ -- FLATFOOT (диагностика, осложнения, рентгенография)
ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ -- FASCIITIS, PLANTAR (рентгенография, этиология)
МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA (диагностика, рентгенография, этиология)
Анотація: Провели аналіз результатів обстеження пацієнтів із підошовним фасціїтом і метатарзалгією, встановили взаємозв’язок плантарних ентезопатій та функціонального еквінусу. Мета роботи. Дослідити зв’язок метатарзалгії та підошовного фасціїту з функціональним еквінусом. Матеріали і методи. Результати обстеження 161 пацієнта з плантарними ентезопатіями: 104 пацієнтів (145 випадків) із підошовним фасціїтом, 57 пацієнтів (78 випадків) із метатарзалгією, у яких визначали вплив функціонального еквінусу на їх виникнення. Застосовували клініко-рентгенологічний та статистичний методи досліджень. Результати. Встановлено, що функціональний еквінус стопи суттєво пов’язаний із підошовним фасціїтом (р0,05) та метатарзалгією (р
Дод.точки доступу:
Лябах, А. П.
Міхневич, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Відповідність рентгенологічної картини остеоартрозу 1-го плеснофалангового суглоба реальним змінам суглобового хряща у пацієнтів із hallux valgus тяжкого ступеня [Текст] / Р. І. Руденко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 3. - С. 36-41. - Бібліогр.: с. 39-40

MeSH-головна:
HALLUX VALGUS -- HALLUX VALGUS (осложнения, рентгенография)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патология)
ПАЛЬЦА СТОПЫ СУСТАВ -- TOE JOINT (патология, рентгенография)
ОСТЕОСКЛЕРОЗ -- OSTEOSCLEROSIS (рентгенография, этиология)
Анотація: Hallux valgus (HV) є набутою деформацією 1-го променя стопи, що характеризується низкою добре відомих скіалогічних змін, вираженість яких прийнято класифікувати за ступенем тяжкості. Найбільш розповсюдженою є триступенева класифікація (норма; легкий, середній та тяжкий ступені) [3, 9]. Традиційно ступінь тяжкості визначають за значеннями кутових показників, що характеризують деформацію [3], однак зрозуміла похибка у вимірюваннях за скіаграмами обумовила пропозицію Manchester Grading Scale як більш якісної схеми оцінки [9]. Показанням до хірургічної корекції є косметичний дефект, проблеми з користуванням взуттям, біль у передньому відділі стопи. Наявність деформації та проблеми з користуванням взуттям в якості показань до хірургічного втручання не викликають сумнівів і піддаються реєстрації шляхом фотографування, подографії, обчислення скіалогічних показників тощо. Біль у передньому відділі стопи в якості показання до хірургічного лікування не можна сприймати однозначно. По-перше, біль - це суб’єктивне відчуття, знання про яке лікар отримує у вигляді скарги пацієнта і навіть застосування ВАШ або будь-якої іншої шкали відображує суб’єктивне сприйняття пацієнтом свого стану. По-друге, зазвичай оцінку болю пацієнт і лікар проводять для всього переднього відділу стопи без диференціації переважної локалізації больового синдрому (ділянка 1-го плеснофалангового суглоба - ПФС, плантарна поверхня головок 2-4-ї плеснових кісток, дорсально розташований мозоль над проксимальним міжфаланговим суглобом другого чи третього пальців). Між тим, подібна диференціація має найсуттєвіше значення не лише для встановлення показань до операції, її обсягу та методики, але і для узгодження між собою сподівань від операції, які у пацієнта і лікаря можуть бути різними [1, 7]. Через це постає питання, наскільки коректно обидві сторони процесу (пацієнт і лікар) визначають дійсний стан патологічних змін 1-го пальця. Зокрема, чи відповідає вираженість больового синдрому наявним патологічним змінам у 1-му ПФС; наскільки рентгенологічна картина відповідає реальним змінам суглобового хряща; чи відповідає переважна локалізація болю наявній деформації 1-го променя стопи. Дослідженню суглобового хряща головки 1-ї плеснової кістки при hallux valgus присвячено небагато публікацій [4, 10, 11]. Проте ці неоднозначні питання набувають особливої ваги у пацієнтів із hallux valgus тяжкого ступеня через вибір оптимальної хірургічної методики та бажання прогнозувати результат операції. Мета роботи - вивчити структурні зміни 1-го ПФС у пацієнтів із hallux valgus тяжкого ступеня, встановити їх можливий взаємозв’язок із локалізацією больового синдрому
Дод.точки доступу:
Руденко, Р. І.
Турчин, О. А.
Лазаренко, Г. М.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-108

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)