Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Вища освіта (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Літовченко, Т. А.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 38
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-38 
1.


    Літовченко, Т. А.
    Особливості клінічних проявів посттравматичних нейропатій і плексопатій внаслідок вогнепальних та невогнепальних ушкоджень кінцівок [Текст] / Т. А. Літовченко, О. М. Бородай, Ю. В. Кас // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM DISEASES
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
МОНОНЕВРОПАТИИ -- MONONEUROPATHIES
ПЛЕЧЕВОГО СПЛЕТЕНИЯ НЕВРОПАТИЯ -- BRACHIAL PLEXUS NEUROPATHIES
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Розглянуто проблему посттравматичних нейропатій та плексопатій, що розвинулися у результаті вогнепальних поранень і невогнепальних ушкоджень кінцівок. Визначено особливості їх клініко−неврологічних проявів. Підкреслено необхідність своєчасної діагностики та лікування нейро− та плексопатій
Дод.точки доступу:
Бородай, О. М.
Кас, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Аналіз клініко-анамнестичних показників у дітей різних вікових груп, хворих на епілепсію [Текст] / Т. А. Літовченко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 1. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПАТОФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOPATHOLOGY
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- CLINICAL TRIALS AS TOPIC
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Подано результати вивчення особливостей клінічних проявів і анамнестичних даних у дітей різних вікових груп, які страждають на різні форми епілепсії
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Сухоносова, О. Ю.
Екзархова, А. І.
Оленич, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Особливості епілептичних міоклонічних нападів у пацієнтів у різні вікові періоди [Текст] = Features of epileptic myoclonic seizures in patients at different age periods / Т. А. Літовченко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - Т. 27, № 4. - С. 61-66. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИИ МИОКЛОНИЧЕСКИЕ -- EPILEPSIES, MYOCLONIC (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Наведено сучасні дані, результати аналізу та узагальнення наукових підходів щодо епілептичного міоклонусу, його діагностики та диференційної діагностики, а також лікування пацієнтів у різні вікові періоди. У ході власних клінічних спостережень хворих із міоклонічними епілептичними нападами було визначено особливості їх перебігу при різних формах захворювання
Current data, results of analysis and generalization of scientific approaches to epileptic myoclonus, its and differential diagnoses, as well as treatment of patients at different ages have been presented. During own clinical observations of the patients with myoclonic epileptic seizures, the peculiarities of their course in different forms of the disease have been determined
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Сухоносова, О. Ю.
Екзархова, А. І.
Коренєв, С. М.
Сальникова, В. В.
Оленич, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Літовченко, Т. А.
    Особливості застосування ламотриджину в сучасному лікуванні епілепсії [Текст] / Т. А. Літовченко, О. Ю. Сухоносова, С. М. Коренєв // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 75-82. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Ламотриджин

MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Понад 70 млн осіб в усьому світі страждають від епілепсії — обтяжливого неврологічного захворювання, що може впливати на тривалість життя й призводити до інвалідності. Ламотриджин — це сучасний протиепілептичний препарат другого покоління. Порівняно з препаратами першого покоління (фенобарбітал, фенітоїн, примідон, карбамазепін, вальпроат) він відзначається меншою кількістю побічних ефектів і кращою переносимістю. Основний механізм дії ламотриджину пов’язаний із блокуванням натрієвих каналів. До того ж відомі впливи на кальцієві канали, ГАМКергічні, серотонінергічні ефекти. Комплексний механізм дії обумовлює широкий спектр показань при епілепсії, тобто можливе купірування як генералізованих, так і фокальних нападів. Ламотриджин відзначається лінійною фармакокінетикою. Він швидко й добре всмоктується при прийомі всередину: загальна біодоступність при пероральному прийомі становить 98 %, пікова концентрація у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому. На сьогодні ламотриджин має переконливо доведену ефективність як протиепілептичний препарат (як у монотерапії, так і в складі комбінованої терапії) при первинно-генералізованих тоніко-клонічних, простих і складних парціальних, вторинно-генералізованих нападах, абсансах і атипових абсансах, міоклонічних нападах, а також при синдромі Леннокса — Гасто у пацієнтів віком від 2 років і старше. Не менш важливим є й те, що ламотриджин також ефективний при асоційованих з епілепсією психічних порушеннях: епілептичній депресії, епілептичній дисфорії, епілептичних психозах, психомоторних і соматовегетативних еквівалентах нападів. Отже, ламотриджин є одним з новітніх протиепілептичних препаратів, який ефективно застосовується при лікуванні епілепсії в дітей і дорослих
Дод.точки доступу:
Сухоносова, О. Ю.
Коренєв, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Мушегян, М. М.
    Оцінка клінічних показників хворих на симптоматичну судинну епілепсію з хронічними порушеннями мозкового кровообігу [Текст] / М. М. Мушегян, Т. А. Літовченко, А. О. Войтюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 4. - С. 32-38. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (диагностика, осложнения)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (диагностика, этиология)
Анотація: Серед механізмів виникнення епілепсії в осіб старшого віку провідну роль відіграє хронічна ішемія головного мозку, пов’язана з повільно прогресуючою недостатністю його кровопостачання. Значна поширеність цереброваскулярної патології в осіб літнього віку та її наслідків у вигляді судинної епілепсії визначає актуальність вивчення особливостей її патогенезу, клінічного перебігу та ефективності лікування. Метою роботи була порівняльна оцінка клінічних, функціональних і гемодинамічних особливостей перебігу хронічної ішемії головного мозку хворих з епілептичними нападами та без них. Матеріали та методи. Нами проведено ретроспективний і проспективний аналіз історій хвороби 76 хворих із хронічним порушенням мозкового кровообігу, у 38 з яких спостерігалися епілептичні напади (перша група) та в яких нападів не було (друга група). Результати. В обох досліджуваних групах хворих вірогідно частіше спостерігалися друга стадія дисциркуляторної енцефалопатії та другий ступінь гіпертензивної хвороби. У хворих першої групи складні парціальні напади, що генералізувалися, вірогідно частіше спостерігалися у чоловіків, ніж у жінок (8 (47 %) чоловіків і 2 (9,5 %) жінки; χ2 = 5,65; р 0,05); абсанси зареєстровані в 1 (5,9 %) чоловіка та 5 (23,8 %) жінок; тоніко-клонічні напади вірогідно частіше спостерігалися у чоловіків, ніж у жінок (17 (100 %) чоловіків і 12 (57 %) жінок; χ2
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Войтюк, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги при епілепсії: Діагностика та лікування епілепсії у дорослих (Проект) Частина 2 [Текст] / Ю. І. Горанський [та ін.] // Український вісник психоневрології. - 2013. - Т. 21, № 4. - С. 151-161

Дод.точки доступу:
Горанський, Ю. І.
Дубенко, А. Є.
Коростій, В. І.
Літовченко, Т. А.
Марута, Н. О.
Мар’єнко, Л. Б.
Міщенко, Т. С.
Чабан, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Мар’єнко, Л. Б.
    Нові класифікації епілепсії та епілептичних нападів: шляхи впровадження в Україні [Текст] / Л. Б. Мар’єнко, Т. А. Літовченко, А. Є. Дубенко // НейроNEWS. - 2018. - № 1. - С. 14-18


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (классификация, патофизиология, энзимология, этиология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (классификация)
ПРИПАДКИ -- SEIZURES (классификация, патофизиология, этиология)
УКРАИНА -- UKRAINE
ПИЛОТНЫЕ ПРОЕКТЫ -- PILOT PROJECTS
Анотація: Класифікацію хвороб створюють для єдності ­методичних підходів із вивчення нозологічних одиниць і можливості зіставлення матеріалів дослід­жень на міжнародному рівні. Забезпечуючи в такий спосіб належні умови для реєстрації, систематизації, аналізу, інтерпретації та порівняння даних щодо захворюваності та смертності в різних країнах і регіонах світу. Послуговуючись такою класифікацією у різних галузях медицини, фахівці мають змогу вибудовувати відповідні стандарти медичної допомоги (МД), тобто сукупність норм, правил і нормативів, а також визначати показники (індикатори) якості її надання з урахуванням сучасно­го рівня розвитку медичної науки і практики
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Дубенко, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Мар’єнко, Л. Б.
    Нові класифікації епілепсії та епілептичних нападів (ILAE 2017): шляхи впровадження в Україні [Текст] / Л. Б. Мар’єнко, Т. А. Літовченко, А. Є. Дубенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 7. - С. 89-96. - Бібліогр.: с. 95


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (классификация)
Анотація: Класифікацію захворювань проводять із метою забезпечення єдності методичних підходів до вивчення нозологічних одиниць і для можливості зіставлення матеріалів досліджень на міжнародному рівні. В огляді подано короткий аналіз затверджених у вересні 2017 р. нових класифікацій епілепсій і типів епілептичних нападів, що були розроблені Міжнародною протиепілептичною лігою (МПЕЛ). Ключові моменти для перегляду класифікації епілепсій такі: МПЕЛ пропонує переглянуті основи класифікації епілепсії, призначені для використання разом із класифікацією типів нападів; рівні діагностики: тип нападу, тип епілепсії (вогнищева, генералізована, комбінована — генералізована та вогнищева, невідома) та епілептичний синдром; етіологічний діагноз слід розглянути при першому зверненні пацієнта і впродовж кожного кроку на діагностичному шляху; діагноз епілепсії в пацієнта може класифікуватись більше ніж за однією етіологічною категорією (епілепсія структурна, генетична, інфекційна, метаболічна, імунна, невідомої етіології); термін «доброякісний» замінюється термінами «самообмежений» та «фармакочутливий», які слід використовувати у випадках, коли ці терміни можуть бути відповідно застосовані; терміни «енцефалопатія розвитку» й «епілептична енцефалопатія» використовуються повністю або частково у випадках, коли ці терміни можуть бути відповідно застосовані. При визначенні епілепсії клініцист може зупинитися на будь-якому рівні діагностики. Комісія МПЕЛ зазначила, що попередні класифікації епілептичних нападів були засновані на анатомічному принципі з поділом нападів на скроневі, лобні, тім’яні, потиличні, діенцефальні і стовбурові. У сучасних дослідженнях змінено погляди на патофізіологічні механізми і показано, що епілепсія є захворюванням мережі (network), а не лише симптомом локальної патології мозку. І хоча розуміння мережевого походження нападів дуже швидко розвивається, комісія вважає його недостатнім, щоб слугувати основою наукової класифікації епілептичних нападів, яку на даному етапі назвали робочою (операційною). Усі напади поділяються на генералізовані, фокальні і з невідомим початком. Усі вони можуть мати моторні прояви або проходити без них. Фокальний напад може переходити в білатеральний тоніко-клонічний. Атонічні, клонічні, тонічні, міоклонічні епілептичні напади можуть бути як фокальними, так і генералізованими. Доданий новий термін «некласифікований напад». Також введені нові терміни для генералізованих типів нападів: «абсанс із міоклонією повік», «міоклонічний абсанс», «міоклоніко-атонічний напад» і «міоклоніко-тоніко-клонічний напад». Обговорюються нова термінологія, визначення і нові концепції, розроблені МПЕЛ. Підкреслюється необхідність своєчасного впровадження нових класифікацій (2017 р.) у клінічну практику в Україні. Робочою групою Української протиепілептичної ліги запропоновані основні напрямки цього процесу
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Дубенко, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Літовченко, Т. А.
    Роль вірусних енцефалітів у розвитку епілептичних нападів і епілепсії [Текст] / Т. А. Літовченко, А. В. Літовченко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 73-80. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Леветирацетам

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM INFECTIONS (осложнения, патофизиология, эпидемиология)
ЭНЦЕФАЛИТ ВИРУСНЫЙ -- ENCEPHALITIS, VIRAL (осложнения, патофизиология, эпидемиология)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: В огляді обговорюється роль неепідемічних вірусних енцефалітів і СНІДу в розвитку гострих епілептичних нападів і епілепсії, проаналізовані сучасні епідеміологічні дані й фактори ризику. Інфекції центральної нервової системи призводять до 15 % усіх випадків new-onset симптоматичних епілептичних нападів. Ризик залежить від етіології інфекції, локалізації ураження й тяжкості. Високий ризик розвитку епілепсії відмічається при герпетичних енцефалітах і СНІДі. Показано, що вірусні інфекції часто ускладнюються епілептичними нападами в гострій фазі захворювання (ранні напади) і призводять до підвищення ризику розвитку епілепсії в подальшому. Механізми розвитку ранніх і пізніх судом різні. Існує безліч форм вірусного енцефаліту, і всі вони різною мірою пов’язані з подальшою епілепсією. Ризик розвитку епілепсії після вірусного енцефаліту збільшується в сім-десять разів порівняно з преморбідним рівнем. Цей ризик зростає у 22 рази від преморбідного ризику, якщо пацієнт мав ранні напади під час гострої інфекції. Своєчасне лікування вірусної інфекції і ранніх судом може знизити ризик розвитку епілепсії. Лікування епілепсії внаслідок інфекційного ураження центральної нервової системи аналогічне лікуванню інших симптоматичних епілепсій, а протиепілептичний препарат обирається відповідно до семіології нападів з урахуванням взаємодії між протиепілептичним препаратом і протиінфекційною терапією. Це особливо важливо для осіб зі СНІДом, у яких антиретровірусні засоби вступають у значну взаємодію з протиепілептичним препаратом. Протиепілептичним препаратом першого вибору в лікуванні епілепсії та епілептичних нападів після вірусних енцефалітів вважається леветирацетам
Дод.точки доступу:
Літовченко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Востротін, О. В.
    Складнощі нейропсихологічної діагностики синдрому неглекту в рамках менеджменту пацієнтів з ішемічним інсультом [Текст] / О. В. Востротін, Т. А. Літовченко, А. О. Войтюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, осложнения, патофизиология, реабилитация)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, патофизиология)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: У статті розглядається актуальна проблема неврології, нейробіології і когнітивної психології — питання патогенетичних механізмів виникнення та розвитку одностороннього неглекту після інфаркту мозку. Проаналізовано наукову літературу щодо нейропсихологічних ознак синдрому гемінеглекту, його причин, особливостей, проявів і методів реабілітації. Показано роль законів нейроестетики у сприйнятті і відтворенні інформації про довкілля в мозку. Наведені нові дані про особливості впливу законів нейроестетики на процес формування одностороннього неглекту. Підкреслюється, що принципи нейроестетики при окиснювальному стресі після судинної катастрофи мозку створюють умови для розвитку патологічного кола, проявом якого є відсутність уваги та втрата здатності реагувати на подразники в одній половині поля зору. Визначено, що точна нейроанатомія одностороннього неглекту є складною і залишається предметом майбутніх досліджень для подальшої когнітивної реабілітації пацієнтів після інфаркту мозку
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Войтюк, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-38 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)