Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Мазуренко, О. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 44
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-44

Мазуренко, О. В.
Модель координації національної та міжнародної допомоги при подоланні медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру [Текст] / О. В. Мазуренко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2013. - № 3. - С. 19-25

MeSH-головна:
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (организация и управление, стандарты)
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION
ВЗАИМОПОМОЩЬ -- SOCIAL FACILITATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мазуренко, О. В.
Тактична медицина як основна складова екстреної медичної допомоги при проведенні антитерористичних операцій [Текст] / О. В. Мазуренко, Г. Г. Рощін, В. О. Волошин // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 8. - С. 96-99

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (смертность)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ВОЙНА -- WAR
Дод.точки доступу:
Рощін, Г.Г.
Волошин, В.О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

Мазуренко, О. В.
Деякі аспекти організації хірургічної допомоги під час подій з масовим ураженням людей [Текст] / О. В. Мазуренко, І. Й. Сличко // Клінічна хірургія. - 2017. - N 6. - С. 30-33. - Бібліогр.: с. 33

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (хирургия)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ, ПЛАНИРОВАНИЕ ПОМОЩИ -- DISASTER PLANNING
Анотація: Розподіл потоків потерпілих при масовому надходженні здійснювали відповідно до потреби у проведенні життєзберігальних заходів. Визначали пріоритетні групи: операція за життєвими показаннями; стабілізація стану за тяжкої скелетної травми; первинна хірургічна обробка ран. Хірургічні операції при масовому надходженні тяжко травмованих здійснюють за принципом «нової золотої години» та протоколів damage control за показаннями. Надання екстреної медичної допомоги постраждалим при масовому ураженні потребує організації системи управління закладу охорони здоров’я (ОЗ), залучення достатньої кількості медичного персоналу, розподілу відповідних ресурсів, розробку «Картки дій» для відповідальних фахівців, проведення навчань. При подіях з масовим ураженням людей слід очікувати кількох хвиль доставки/звернення постраждалих до найближчої від місця події лікарні
Дод.точки доступу:
Сличко, І. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мазуренко, О. В.
Потреба в організації термінової хірургічної допомоги при подоланні медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру [Текст] / О. В. Мазуренко // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 25-29

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (организация и управление)
МЕДИЦИНА КАТАСТРОФ -- DISASTER MEDICINE (организация и управление)
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (хирургия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Мазуренко, О. В.
    Міжнародна допомога при подоланні медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру [Текст] / О. В. Мазуренко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2011. - № 2. - С. 29-33

Рубрики: Катастрофы, болезни вследствии катастроф

   Гуманитарная помощь

   Международное сотрудничество

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Мазуренко, О. В.
    Вплив надзвичайних ситуацій природного характеру на основні показники здоров’я населення постраждалої країни [Текст] / О. В. Мазуренко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2011. - № 3. - С. 61-64

Рубрики: Стихийные бедствия

   Население

   Здоровья состояние

   Медицинской помощи организация

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Мазуренко, О. В.
    Обгрунтування потреби у міжнародній допомозі при подоланні медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру [Текст] / О. В. Мазуренко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2012. - № 4. - С. 51-55

Рубрики: Стихийные бедствия

   Медико-санитарная помощь, расходы

   Международное сотрудничество

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Організація служби крові в мобільному госпіталі при подоланні наслідків катастроф [Текст] / О. В. Мазуренко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 1. - С. 74-76. - Бібліогр.: с. 76

MeSH-головна:
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
ЗЕМЛЕТРЯСЕНИЯ -- EARTHQUAKES
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (организация и управление)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD TRANSFUSION
Анотація: Мета роботи - вивчити особливості організації трансфузійної терапії в умовах мобільного госпіталю (МГ). Визначено проблемні питання, наведені способи їх розв'язання, зокрема безперебійне забезпечення МГ перевіреною донорською кров'ю та її препаратами; організація "холодового ланцюга" від місця збирання крові до її використання; зберігання й розподіл крові та її препаратів по лікувальних відділеннях. Висновки: забезпечення МГ кров'ю та її препаратами потребує налагодження координації та взаємодії з місцевими Центрами крові, укладання угоди про надання перевіреної еритроцитної маси та свіжозамороженої плазми, альбуміну 10 %, цоліклонів анти-А, цоліклонів анти-В. Проведення трансфузійної терапії має належати до компетенції відділення інтенсивної терапії МГ. Табель оснащення МГ слід доповнити відповідними засобами та обладнанням для транспортування та зберігання крові, проведення безпечної трансфузії
Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. В.
Рощин, Г. Г.
Сличко, І. Й.
Шабельнік, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єдині протоколи надання екстреної медичної допомоги як елемент цивільно-військової взаємодії на територіях проведення спеціальних операцій в Україні [Текст] / Г. Г. Рощин [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 74-87. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (организация и управление)
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру обумовлює потребу впровадження системи цивільно-військової взаємодії. Серед основних напрямів цивільно-військової взаємодії з питань медичного забезпечення визначено: 1) розробку концепції і плану взаємодії; 2) надання медичної допомоги на основі стандартів, що базуються на доказовій медицині; 3) організацію сталого функціонування лікувальних закладів охорони здоров’я і медичних підрозділів військових формувань; 4) міжвідомче логістичне, матеріально-технічне й кадрове забезпечення на всіх етапах медичної евакуації. Проте в Україні питання міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру розкриті не достатньо й потребують подальшого опрацювання. Мета дослідження: визначити принципи цивільно-військової взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій в Україні. Матеріали та методи. Відповідно до реформування системи охорони здоров’я України і практики його реалізації, у тому числі в особливий період держави, на основі бібліографічного й семантичного методів пізнання проведено системний аналіз міжнародного законодавства, у тому числі стандартів і директив Північно-Атлантичного альянсу (НАТО) і нормативно-правових актів України, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги й особливості міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Об’єкт дослідження — система екстреної медичної допомоги України в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру; предмет дослідження — цивільно-військова взаємодія в системі екстреної медичної допомоги України відповідно до вимог медичного захисту військовослужбовців і цивільного населення на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій. Результати. Трансформація стандартів з питань організації надання екстреної медичної допомоги в Збройних силах України відповідно до організаційних основ доктрини з медичного забезпечення сил оборони збройних сил країн — членів НАТО на основі принципів цивільно-військової взаємодії обумовила запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України кількох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення (за стандартом НАТО 2016 року визначено як рівень медичного забезпечення) з максимальною інтеграцією з цивільною системою охорони здоров’я. У світі існують основні поняття, що визначають зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги пораненим i хворим, а саме: вид медичної допомоги i обсяг медичної допомоги, що засновані на принципах тактичної медицини в умовах бойових дій і тактичної екстреної медицини. Відповідно до чого залежно від медичних і тактичних перспектив на фоні можливої бойової ситуації проводяться тактичне медичне планування й оцінка медичних загроз. Висновки. На основі аналізу організаційних основ медичного забезпечення збройних сил країн — членів НАТО визначені особливості запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України чотирьох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й стратегічному рівні вимог адміністративно-правового регулювання в уніфікації стандартів з надання екстреної медичної і кваліфікованої допомоги. Впровадження механізмів цивільно-військової взаємодії обумовлює потребу розробки й упровадження єдиних для цивільної і військової систем охорони здоров’я протоколів надання екстреної медичної допомоги, лікування й реабілітації хворих і поранених
Дод.точки доступу:
Рощин, Г. Г.
Мазуренко, О. В.
Гуменюк, К. В.
Кузмін, В. Ю.
Сличко, І. Й.
Іванов, В. І.
Дорош, В. М.
Гуменюк, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Досвід міжвідомчої взаємодії при наданні хірургічної допомоги в умовах надзвичайної ситуації [Текст] / Г. Г. Рощін [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 3/4. - С. 65-68. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (хирургия, этиология)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Спільне використання наявних (цивільних та військових) ресурсів для надання медичної допомоги хворим та пораненим позитивно впливає на результати лікування
Дод.точки доступу:
Рощін, Г. Г.
Сусак, Я. М.
Сличко, І. Й.
Мазуренко, О. В.
Іскра, Н. І.
Кузьмін, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Міжвідомча цивільно-військова уніфікація екстренної медичної допомоги відповідно до реформування системи охорони здоров’я України (аналітичний огляд літератури) / Г. Г. Рощін [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 41-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (законодательство и юриспруденция, организация и управление, стандарты, тенденции)
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (законодательство и юриспруденция, организация и управление, стандарты, тенденции)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM (законодательство и юриспруденция, организация и управление, стандарты, тенденции)
ГРАЖДАНСКАЯ ОБОРОНА -- CIVIL DEFENSE (законодательство и юриспруденция, организация и управление, стандарты, тенденции)
МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ -- INTERNATIONAL AGENCIES (стандарты)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: На підставі положень Воєнно-медичної доктрини України та Концепції реформи системи екстреної медичної допомоги, з метою формування єдиного методологічного підходу до оптимізації логістичного управління системою провести аналіз організації надання екстреної медичної допомоги та медичного забезпечення Збройних Сил України та цивільного населення в особливий період держави, що в рамках Єдиного медичного простору розглядається як ключовий стандарт прав людини і юридичний виклик у сфері охорони здоров’я України. На підставі концептуального підходу щодо реформування системи охорони здоров’я України і практики його реалізації, зокрема в особливий період держави, проведено аналіз міжнародного та національного законодавства, нормативно-правових актів України, управлінських рішень урядового й відомчого рівнів, зокрема протокольного характеру, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства оборони України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги, а також визначення їх співвідношення та особливостей міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Предметом дослідження було медичне забезпечення військовослужбовців і цивільного населення відповідно до вимог медичного захисту в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Аналітичний огляд проведено на виконання науково-дослідної роботи «Розробка принципів галузевої і міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги населенню на територіях проведення антитерористичних операцій та при надзвичайних ситуаціях з масовим ураженням людей», що затверджена МОЗ України (№ держ. реєстрації 0118U1140, виконання — 2018–2020 рр. у НМАПО ім. П.Л. Шупика, керівник д.м.н., проф. Рощін Г.Г.), і «Наукове обґрунтування принципів та методів функціонування служби медицини катастроф як механізму військово-цивільного співробітництва у системі цивільного захисту населення» (№ держ. реєстрації 0118U003653, виконання — 2018–2019 рр. у ДЗ «УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України», керівник д.м.н. Печиборщ В.П.)
Дод.точки доступу:
Рощін, Г. Г.
Синельник, С. В.
Кузьмін, В. Ю.
Мазуренко, О. В.
Сличко, І. Й.
Мороз, Є. Д.
Близнюк, М. Д.
Печиборщ, В. П.
Крилюк, В. О.
Новіков, Ф. М.
Дворський, П. Д.
Іванов, В. І.
Кереселідзе, Г. Л.
Дорош, В. М.
Сидоренко, Д. М.
Смайлі, Д.
Рогов, А. В.
Саранов, В. Ф.
Вервейко, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Реформування системи екстреної медичної допомоги постраждалим на ранньому госпітальному етапі [Текст] / Г. Г. Рощін [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 5. - С. 75-78. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (организация и управление)
Анотація: Мета роботи - визначити ключовий напрямок реформування системи екстреної медичної допомоги постраждалим на ранньому госпітальному етапі. Системний аналіз, включаючи бібліографічний, семантичний, економічний методи дослідження, організації надання медичної допомоги постраждалим. Система надання екстреної медичної допомоги постраждалим грунтується на мережі центрів травми. Лікування постраждалих з тяжкою травмою в центрах травми на 40 - 60 % більш ефективне та на 50 - 60 % менш витратне, ніж у хірургічних/травматологічних відділеннях закладів охорони здоров'я. Система екстреної медичної допомоги постраждалим на ранньому госпітальному етапі в Україні потребує організації не менше 30 центрів травми I рівня на базі університетських обласних лікарень та в містах з кількістю постійного населення понад 1 млн.; близько 200 центрів травми II рівня на базі багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування другого рівня та 300 центрів травми III рівня на базі багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого рівня. Загалом в Україні має бути 530 центрів травми. Висновки: система надання екстреної медичної допомоги постраждалим має грунтуватись на мережі центрів травми відповідного рівня. Організація центрів травми передбачає вивчення показників травматизму, аналіз потреби в медичній допомозі відповідного регіону та складання Національного реєстру травми. Центри травми в Україні доцільно створювати на базі університетських обласних лікарень, багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування та лікарень швидкої медичної допомоги. Можливість залучення до надання медичної допомоги таких лікарів, як хірург, анестезіолог, травматолог і нейрохірург, є обов'язковим елементом організації центру травми. Фінансування надання медичної допомоги постраждалим з тяжкою поєднаною травмою потребує додаткового залучення позабюджетних коштів
Дод.точки доступу:
Рощін, Г. Г.
Мазуренко, О. В.
Дорош, В. М.
Пагава, О. З.
Іванов, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Мазуренко, О. В.
Організація медичної допомоги при подіях із масовими ураженнями людей [Текст] / О. В. Мазуренко, Г. Г. Рощін, І. Й. Сличко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 1. - С. 82-87. - Бібліогр.: с. 86

MeSH-головна:
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ, ПЛАНИРОВАНИЕ ПОМОЩИ -- DISASTER PLANNING (организация и управление)
ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ В ОБЛАСТИ УПРАВЛЕНИЯ -- MANAGEMENT INFORMATION SYSTEMS
Анотація: більшення кількості надзвичайних ситуацій із масовим ураженням людей, зокрема через аварії на транспорті або терористичні напади, призводить до одночасного надходження значної кількості постраждалих осіб до закладів охорони здоров’я та потребує збільшення готовності системи охорони здоров’я до медичного реагування через постійний перегляд і опрацювання Плану реагування та взаємодії під час виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Під поняттям «події з масовим ураженням людей» (для закладу охорони здоров’я) у поданій статті розуміють ситуацію, через яку виникає невідповідність між одночасним надходженням значної кількості постраждалих і можливостями надання їм медичної допомоги без впровадження змін у повсякденні форми та методи роботи, на відміну від надзвичайної ситуації потреба залучення зовнішніх ресурсів закладом охорони здоров’я відсутня або мінімальна. Мета. Оптимізація інформаційного забезпечення системи управління медичною допомогою постраждалим при подіях із масовим ураженням людей. Матеріали та методи. Робота ґрунтується на власному досвіді організації та безпосередньому наданні медичної допомоги постраждалим при подіях із масовим ураженням людей і надзвичайних ситуаціях в Україні та за її межами, участі у міжнародних проектах і навчаннях, зокрема під егідою Європейської комісії гуманітарної допомоги та цивільного захисту. Під час проведення дослідження застосовано бібліографічний і семантичний методи пізнання. Узагальнено організаційні аспекти медичного забезпечення 46 випадків масового ураження людей, які відбулись у світі впродовж 1979–2015 рр., із них унаслідок терористичних нападів з використанням вибухових пристроїв — 33 (71,7 %), вогнепальної зброї проти незахищеного цивільного населення — 6 (13 %), пожежі в закладах відпочинку — 3 (6,5 %), сильнодіючих отруйних речовин — 2 (4,3 %) і внаслідок транспортних аварій — 2 (4,3 %). Результати. Організація медичної допомоги постраждалим внаслідок подій із масовим ураженням має ґрунтуватись на принципах 4С кризового менеджменту відповідно до введеного режиму функціонування органів і закладів охорони здоров’я. В системі охорони здоров’я України доцільно впровадити режими, що існують в країнах Європейського Союзу: 1) готовність до можливого надходження значної кількості постраждалих («зелений рівень»); 2) часткова мобілізація («жовтий рівень»); 3) повна мобілізації («червоний рівень»). Первинне медичне сортування постраждалих на догоспітальному етапі передбачає розподіл на дві основні групи: термінові та нетермінові. Нетермінових постраждалих слід доставити до лікарень, які географічно розташовано недалеко від місця події, але не до найближчого закладу, який має бути готовим до надання екстреної медичної допомоги терміновим хворим і тим, хто звернувся самостійно (самозвернення), кількість яких може суттєво перевищувати тих, кого доставлено бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги. До групи управління закладу охорони здоров’я включають відповідальних чергових — лікаря-хірурга та лікаря-анестезіолога. До форм інформаційного забезпечення системи управління надання медичної допомоги на догоспітальному етапу належать: 1) сили та засоби на місці події; 2) розподіл постраждалих на місці події; 3) потреба підсилення догоспітального етапу. На госпітальному етапі визначають можливості проведення хірургічних операцій та кількість вільних лікарняних ліжок: 1) операційний блок; 2) лікарняні ліжка. Висновки. В систему охорони здоров’я України при подіях із масовим ураженням людей доцільно впровадити відповідні рівні функціонування, що використовують в країнах Європейського Союзу. Перерозподіл наявних ресурсів охорони здоров’я при наданні медичної допомоги постраждалим при подіях із масовим ураженням людей на догоспітальному та госпітальному етапах критично важливе для збереження життя та здоров’я постраждалих. Управління надання медичної допомоги при масовому ураженні людей потребує відповідного інформаційного забезпечення догоспітального та госпітального етапів, впровадження галузевої та міжвідомчої взаємодії
Дод.точки доступу:
Рощін, Г. Г.
Сличко, І. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Мазуренко, О. В.
Лікувальна тактика при травмах паренхіматозних органів черевної порожнини [Текст] / О. В. Мазуренко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 66-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA (повреждения, хирургия)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Впровадження в практику сучасних додаткових методів діагностики стало підставою для перегляду способів лікування травм паренхіматозних органів черевної порожнини (ЧП) та отримання доказів, що виконання лапаротомії гемодинамічно стабільним постраждалим з певними пошкодженнями паренхіматозних органів недоцільно з огляду на можливість застосовування інших методів лікування, зокрема нехірургічних (non–operated management – NOM), які передбачають клінічне спостереження і консервативне лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, лабораторні, у тому числі біохімічні, методи дослідження, серійне використання комп’ютерної томографії (КТ) тощо
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Визначення психологічної підготовленості медичних працівників мобільного госпіталю медицини катастроф до дії надзвичайної ситуації [Текст] / І. І. Назаренко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 60-68. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ, ПЛАНИРОВАНИЕ ПОМОЩИ -- DISASTER PLANNING
БОЛЬНИЧНЫЕ БРИГАДЫ БЫСТРОГО РЕАГИРОВАНИЯ -- HOSPITAL RAPID RESPONSE TEAM
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Мета: визначити психологічний стан та оцінити професійну адаптацію фахівців бригади постійної готовності служби медицини катастроф в умовах роботи в зоні надзвичайної ситуації (НС). Матеріали та методи. На основі методу дескриптивної статистики анкетування 51 медичного працівника спеціалізованої бригади постійної готовності служби медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України, які брали участь у роботі мобільного госпіталю в міжнародній місії — подоланні наслідків землетрусу в Ісламській Республіці Пакистан (2005 р.), проведено ретроспективний аналіз анкетних даних оцінки впливу стрес-факторів на психологічний стан фахівців до та після участі в ліквідації наслідків НС. Результати. За результатами анкетних даних опитування медичних працівників встановлено, що при виконанні професійних обов’язків більшість респондентів (від 75 %) розраховувала на власний досвід та професіоналізм та за своєю реакцією мала мобілізаційний психотип та інтернальний локус контролю; залежно від умов оточуючого середовища рівень власної безпеки був оцінений кожним спеціалістом індивідуально — 66,7 % у жінок та 89,7 % у чоловіків і залежав від особистого досвіду та сприйняття подій, що відбувалися; успішність виконання професійних обов’язків залежно від стійкості індивідуальних і групових установок та необхідності групової взаємодії в умовах НС підтвердили 91,6 % жінок та 94,8 % чоловіків, але наприкінці роботи мобільного госпіталю емоційний негативний стрес частіше впливав на активізацію психологічних процесів і провокував виникнення конфліктних ситуацій у 75 % жінок та 94,8 % чоловіків; після участі в роботі госпіталю в зоні НС втому відчували майже всі співробітники мобільного госпіталю — 91,7 % жінок та 89,7 % чоловіків, сум — 50 % жінок та 66,7 % чоловіків, беззахисність — 41,7 % жінок та 20,5 % чоловіків, тривогу відмічали 100 % жінок та 74,4 % чоловіків, нічні страхіття були зафіксовані в 41,7 % жінок та 18 % чоловіків, відчуття депресії «періодично» відмічали 58,3 % жінок та 25,6 % чоловіків й «завжди» — 16,6 % жінок та 12,8 % чоловіків. Висновки. В умовах НС природного характеру в багато разів зростають навантаження на психіку людини, змінюються її емоційні та поведінкові реакції, що загалом призводить до виникнення порушень психічного здоров’я, а також до зниження рівня функціонально-соматичних резервів організму. Системна діагностика та оцінка впливу стрес-факторів внаслідок НС на психологічний стан та професійну адаптацію фахівців мобільного госпіталю вказують на те, що в медичних працівників відмічається виражена емоційна напруженість та наявність факторів дезадаптації
Background. On the basis of the descriptive statistics methodology, 51 medical workers were interviewed among the staff of the specialized brigade of the permanent readiness of the Ministry of Health of Ukraine, who participated in the work of the mobile hospital during the international mission — overcoming the effects of the earthquake in the Islamic Republic of Pakistan (2005), and a retrospective analysis of the questionnaire data was performed regarding the impact of stress factors on the psychological state of specialists before and after participating in the elimination of the emergency consequences. The purpose of the study was to determinе the psychological state and to evaluate the professional adaptation of specialists of the brigade of permanent readiness of disaster medicine service in the conditions of work in the emergency area. Results. According to the results of the questionnaire survey of medical staff, it was established that when performing professional duties, the majority of respondents (from 75 %) relied on their own education and professionalism, and, in terms of their reaction, had a mobilization psychotype and an internal locus of control; depending on the environment, the level of personal safety was assessed individually by each specialist — 66.7 % for women and 89.7 % for men, and depended on their personal experience and perception of events; 91.6 % of women and 94.8 % of men confirmed the success of their professional duties depending on the stability of individual and group facilities and the necessity of group interaction in an emergency situation, but at the end of the work of the mobile hospital, emotional negative stress more often influenced the activation of psychological processes and provoked conflict situations in 75 % of women and 94.8 % of men; after participating in the work of the hospital in the emergency area, almost all employees of the mobile hospital (91.7 % of women and 89.7 % of men) experienced fatigue, 50 % of women and 66.7 % of men — sadness, 41.7 % of women and 20.5 % of men — helplessness, 100 % of women and 74.4 % of men felt anxiety, nightmares were recorded in 41.7 % of women and 18 % of men, the feeling of depression was detected “periodically” in 58.3 % of women and 25.6 % of men and “always” — in 16.6 % of women and 12.8 % of men. Conclusions. Under natural emergency situations, the load on the human psyche is increased many times, emotional and behavioral responses change, which in general leads to mental disorders, as well as to the decrease in the level of functional and somatic reserves of the body. Systemic diagnosis and evaluating the impact of the stress factor as a result of an emergency situation on the psychological state and professional adaptation of the specialists of the mobile hospital indicate that the health workers have a significant emotional stress and the presence of factors of maladaptation
Дод.точки доступу:
Назаренко, І. І.
Печиборщ, В. П.
Іванов, В. І.
Мазуренко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Мазуренко, О. В.
    Концептуальні засади залучення волонтерів при подоланні медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій [Текст] / О. В. Мазуренко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2010. - № 3. - С. 38-41

Рубрики: Стихийные бедствия

   Медицина катастроф

   Добровольные работники

   Медицинская помощь

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Рошин, Г. Г.
Післяопераційні ускладнення у потерпілих з ізольованою та поєднаною травмою [Текст] / Г. Г. Рошин, О. В. Мазуренко, А. В. Мусієнко // Клінічна хірургія. - 1998. - № 4. - С. 23-24

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (патофизиология, хирургия, этиология)
Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. В.
Мусієнко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

вспомогательные команды медицины катастроф США-DISASTER MEDIKAL ASSISTANCE TEAMS [Текст] / Г. Г. Рощин, О. В. Мазуренко, Н. Л. Загоруйко // Український Журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. - 2001. - Т. 2, № 3. - С. 18-21

MeSH-головна:
МЕДИЦИНА КАТАСТРОФ -- DISASTER MEDICINE (кадры, методы, организация и управление)
Дод.точки доступу:
Рощин, Г. Г.
Мазуренко, О. В.
Загоруйко, Н. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Рощін, Г. Г.
Центри травми-ключова ланка в системі лікування постраждалих з тяжкою травмою [Текст] / Г. Г. Рощін, О. В. Мазуренко, І. Р. Малиш // Український Журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. - 2001. - Т. 2, № 2. - С. 47-48

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ БОЛЬНИЧНАЯ -- EMERGENCY SERVICE, HOSPITAL
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (терапия)
Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. В.
Малиш, І. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Можливості променевих методів дослідження ранніх проявів ревматоїдного артриту [Текст] / Л.Я. Бабиніна, Л.Ю. Гладка, Т.М. бенца, Мазуренко О.В. // Сімейна медицина : Наук.-практ. журн. - 2008. - № 3. - С. 126

Рубрики: Артрит ревматоидный--диагн

   Диагностика лучевая

Дод.точки доступу:
Бабиніна, Л. Я.
Гладка, Л. Ю.
Бенца, Т. М.
Мазуренко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-44

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)