Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Краєзнавство (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Масна, З. З.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 44
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-44

Челпанова, І. В.
Динаміка мінерального складу кісткової тканини нижньої щелепи кролика після нанесення кістковоруйнівної травми [Текст] / І. В. Челпанова, О. З. Масна-Чала, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- MANDIBULAR INJURIES
Анотація: Властивості кісткової тканини, зокрема її міцність і твердість, залежать від мінерального компонента кістки. Метою нашої роботи стало дослідження вмісту чотирьох мінеральних макроелементів: кальцію, фосфору, магнію та натрію у кістковій тканині нижньої щелепи кролика та аналіз його посттравматичної динаміки. Дослідження проведене на 20 статевозрілих кроликах у віці 6-7 місяців, вагою 2,5-3,0 кг. Усіх тварин розподілено на експериментальну (15 тварин) та контрольну (5 тварин) групи. Тваринам експериментальної групи під комбінованим знеболенням білатерально наносили кістковоруйнівну травму шляхом порушення цілісності кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора. Тварин виводили з експерименту через 1, 2 і 3 тижні після нанесення травми, після чого проводили дезартикуляцію нижньої щелепи. Для визначення мінерального складу кісткової тканини використовували метод атомно- абсорбційного спектрального аналізу. Визначали вміст чотирьох мінеральних елементів (Ca, P, Mg, Na). Встановлено, що вміст кальцію до кінця першого тижня після нанесення травми збільшується більше, ніж у два рази, до кінця другого тижня незначно знижується, а впродовж третього тижня знову незначно збільшується. Вміст фосфору в кістковій тканині збільшується до кінця першого тижня після травми, а впродовж наступних двох тижнів знижується. Кількість натрію до кінця першого тижня після травми незначно знижується, а впродовж наступних двох тижнів збільшується і в кінці третього тижня перевищує норму. Кількість магнію у кістковій тканині знижується упродовж двох тижнів після нанесення травми, а до кінця третього тижня збільшується, практично повертаючись до нормальних показників. Результати проведеного дослідження дали змогу зробити висновок про те, що впродовж трьох тижнів після нанесення хірургічної кістковоруйнівної травми досліджувані макроелементи кісткової тканини мають виражену динаміку, різну та характерну для кожного елемента.
Дод.точки доступу:
Масна-Чала, О. З.
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Якимович, Д. В.
Структурні особливості пришийкової ділянки постійних великих кутніх зубів [Текст] / Д. В. Якимович, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗУБ -- TOOTH (анатомия и гистология)
Анотація: Пришийкова ділянка зуба є ділянкою локалізації низки патологічних процесів різної етіології, до яких належать ерозії, клиноподібні дефекти, пришийкова гіперчутливість, різні форми пришийкового карієсу. Знання анатомічної будови ділянки шийки зубів з урахуванням їх групової належності та функціональних особливостей дасть змогу виявити ділянки підвищеного ризику розвитку патологічних процесів, локалізованих у цій ділянці. Метою роботи стало дослідження можливих варіантів емалево- цементного з’єднання в ділянці шийок постійних великих кутніх зубів та з’ясування частоти їх виявлення. Об’єктом дослідження стали 120 постійних великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп, видалених за клінічними показаннями та їх поздовжніх шліфів. Визначали співвідношення твердих тканин – емалі, цементу та дентину – в ділянці шийки кожного зуба на його вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Встановлено, що емалево- цементне з’єднання в ділянці шийки великих кутніх зубів може бути представлене у вигляді чотирьох варіантів: ділянок відкритого дентину за відсутності контакту емалі з цементом; контакт емалі з цементом у стик; перекриття цементу емаллю; перекриття емалі цементом. Кожен варіант емалево- цементного з’єднання з різною частотою трапляється на вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Контакт емалі з цементом у стик в досліджуваній групі зубів виявлено у 47% випадків, емаль перекриває цемент у 40%, цемент перекриває емаль у 9%, а ділянки відкритого дентину через відсутність контакту емалі з цементом у 4%. Для перших і других великих кутніх зубів найчастішим є варіант контакту емалі з цементом у стик, а найрідшим – перекриття емалі цементом. Для третіх великих кутніх зубів найчастішим є варіант перекриття цементу емаллю, а найрідшим – наявності ділянок відкритого дентину. Лише у 18,3% від загальної кількості (22 зуби, з яких 9 перших, 9 других і 4 треті великі кутні зуби) на всіх чотирьох поверхнях співвідношення емалі та цементу було однаковим.
Дод.точки доступу:
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динаміка зміни структурних компонентів слизової та хрящів гортані щура наприкінці 28-ї та 35-ї доби експериментального опіоїдного впливу [Текст] = Dynamics of changes in the structural components of the mucosa and cartilage of the larynx of rats at the end of 28th and 35th days of experimental opioid exposure / Х. П. Івасівка [та ін.] // Оториноларингологія. - 2021. - N 4. - С. 79-88. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОРТАНЬ -- LARYNX (действие лекарственных препаратов, повреждения)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- RESPIRATORY MUCOSA (действие лекарственных препаратов, повреждения)
ГОРТАНИ ХРЯЩИ -- LARYNGEAL CARTILAGES (действие лекарственных препаратов, повреждения)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (вредные воздействия, диагностическое применение, токсичность)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: У представленій роботі була поставлена мета проведення фундаментального вивчення питання, що торкається процесів морфологічної дезорганізації структурних компонентів слизової оболонки та хрящової тканини гортані наприкінці 28-ї та 35-ї доби експериментального опіоїдного впливу на мікроструктурному рівні. Ця інформація у майбутньому дасть можливість сформувати патоморфологічну базу, яка буде використана з метою порівняння компонентів слизової оболонки та хрящів гортані в нормі з динамікою їх змін в результаті експериментального опіоїдного впливу на різних термінах перебігу
Дод.точки доступу:
Івасівка, Х. П.
Пальтов, Е. В.
Масна, З. З.
Кривко, Ю. Я.
Черкес, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфологічна реорганізація тканин пародонта при експериментальному опіоїдному впливі упродовж дванадцяти тижнів [Текст] / В. Б. Фік [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (этиология)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
Анотація: Вивчені особливості патоморфологічних змін складових компонентів пародонта щурів при довготривалому опіоїдному впливі впродовж дванадцяти тижнів в експерименті. Мета роботи - визначити особливості структурних змін у тканинах пародонтального комплексу щурів за умов довготривалої експериментальної дії опіоїду впродовж дванадцяти тижнів. Матеріал і методи. Статевозрілим щурам-самцям уводили опіоїдний анальгетик налбуфін упродовж 12 тижнів, у поступово зростаючих дозах кожні 2 тижні. Початкова доза становила 0,212 мг/кг, 11-12 тижнів - 0,3 мг/кг. Як матеріал для гістологічного дослідження використали компоненти зубного органа верхньої та нижньої щелеп щура. Забір матеріалу проводили наприкінці 12-го тижня експерименту. Результати. На гістологічних препаратах в епітелії ясен визначали стоншення, виразки, десквамацію, а також наявність ділянок некрозу і запальних інфільтратів. При мікроскопічних дослідженнях епітелію вільної частини ясен у ділянці ясенної борозни виявляли осередки некрозу, скупчення гнійних тілець, ушкодження епітелію прикріплення та дефрагментації циркулярних волокон періодонта, що зумовлювало утворення пародонтальних кишень. У власній пластинці відзначали деструкцію колагенових волокон, гнійні тільця, фібриноїдний набряк та явища фібриноїдного некрозу. У складових компонентах періодонта визначали деструкцію волокон із відшаруванням від сполучнотканинної оболонки зубної комірки, а також ознаки мукоїдного набряку. У сполучній тканині пародонта спостерігали явища тромбозу і стазу внаслідок сладжування клітин крові, надмірну проліферацію мікросудин, діапедезні крововиливи, що зумовлювало прогресування гіпоксії. Висновки. При експериментальній дії опіоїду впродовж 12 тижнів встановлено альтеративні зміни, які були зумовлені поглибленням дистрофії, некрозом м’яких тканин пародонта та вираженим порушенням гемомікроциркуляції. Дифузне прогресування запально-дистрофічного процесу зумовлювалося недостатньою активністю репаративних процесів, що свідчило про незворотний характер змін у пародонті, які розвинулися на тлі хронічного опіоїдного впливу.
Дод.точки доступу:
Фік, В. Б.
Савка, І. І.
Матківська, Р. М.
Масна, З. З.
Пальтов, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дахно, Л. О.
Особливості форми коміркових і базальних дуг верхньої щелепи та їх співвідношення в осіб різної статі [Текст] / Л. О. Дахно, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 72

MeSH-головна:
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS (физиология)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Дод.точки доступу:
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості перебудови коміркових відростків щелеп та їх співвідношення з коренями постійних зубів у віковому аспекті [Текст] / Л. О. Дахно [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Т. 1, № 2. - С. 136-139

Дод.точки доступу:
Дахно, Л. О.
Криницький, Р. П.
Павлів, Х. І.
Масна, З. З.
Масна-Чала, О. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Патоморфологічні зміни у шарах сітківки наприкінці сьомої доби експериментального опіоїдного впливу [Текст] / Є. В. Пальтов [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕТЧАТКА -- RETINA (действие лекарственных препаратов)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
Анотація: Метою представленої роботи було з’ясування фундаментальних питань, що стосуються динаміки змін у шарах сітківки на ранніх термінах опіоїдного впливу на організм. Дослідження проведене на 15 статевозрілих, безпородних щурах-самцях масою 100,0-160,0 г, віком 4 місяці. Опіоїдний вплив моделювали шляхом щоденної ін’єкції препарату налбуфін внутрішньом’язово, 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) впродовж 7 діб. Початкова доза налбуфіну становила 0,212 мг ?кг. Гістологічні препарати сітківки готували за загальноприйнятими методиками з використанням барвників (гематоксилін, еозин та азан за методикою Гайденгайна). Усі тварини знаходились в умовах віварію, дослідження проводили з дотриманням положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» [Страcбург, 1985]. Під час експериментального дослідження встановлені зміни структури шарів сітківки при однотижневому введенні опіоїду. На ранніх термінах введення малих доз опіоїдного анальгетика виявлено впродовж першого тижня появу перших патоморфологічних змін, які проявлялися початковими явищами вакуольної дистрофії пігментного епітелію та дистрофії гангліонарних клітин сітківки, ознаками мікрокістозної дегенерації зовнішнього сітчастого та нервоволокнистого шарів.
Дод.точки доступу:
Пальтов, Є. В.
Челпанова, І. В.
Масна, З. З.
Панкевич, Л. В.
Юзич, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Василів, М.-А. Л.
Аналіз частоти виявлення різних варіантів форми лобних пазух у осіб зрілого віку [Текст] / М.-А. Л. Василів, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 33-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (анатомия и гистология)
Анотація: Вивчення приносових пазух привертає сьогодні увагу численних дослідників. Широкі можливості прижиттєвої візуалізації складних кісткових структур, до яких зараховуємо навколоносову ділянку, відкривають методи променевої діагностики. Метою нашого дослідження стало з’ясування варіантів форми лобних пазух в осіб зрілого віку за даними рентгенографічного обстеження. Опрацьовано 50 рентгенограм голови осіб зрілого віку (22-60 років), що увійшли до рандомізованої вибірки. Обстеження проведене на апараті Fuji? lm FDR Nano в режимі Paranasal Sinus FRNT у фронтальній проекції. На знімках визначали форму лобних пазух та їх симетричність. У результаті проведеного аналізу рентгенограм виявлено 4 варіанти форми лобних пазух, які трапляються з різною частотою: грибоподібна (40%), колбоподібна (20%) бобоподібна (6%) та трапецієподібна (14%). Симетричність форми лобних пазух виявлено у 90% обстежених осіб. Встановлено, що в рандомізованій вибірці 10% осіб мають аплазію лобних пазух. Подальше проведення досліджень, присвячених детальному вивченню анатомії та топографії лобних пазух, їх форми та розмірів дасть змогу встановити особливості досліджуваних структур, що є характерними для осіб різного віку та статі та мають практичне значення для клініки.
Дод.точки доступу:
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Василів, М.-А. Л.
Аналіз варіантів прохідності отвору лобової пазухи за даними комп’ютерної томографії [Текст] = Analysis of frontal sinus ostium variants based on computed tomography data / М.-А. Л. Василів, З. З. Масна // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 21-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (рентгенография)
НОСОВЫЕ ПРИДАТОЧНЫЕ ПОЛОСТИ -- PARANASAL SINUSES (анатомия и гистология)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (генетика, физиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Будова носової порожнини та приносової ділянки має важливе значення при виборі методів лікування їх патологій. Ендоскопічна хірургія лобової пазухи потребує оцінки положення та діаметра лобового отвору, які можливо встановити та класифікувати при аналізі серій комп’ютерних томограм приносові ділянки. Мета дослідження – вивчення можливих варіантів положення та розмірів отвору лобової пазухи та з’ясування частоти їх виявлення в осіб зрілого віку за даними комп’ютерної томографії. Матеріал і методи. Дослідження проведене шляхом опрацювання 40 серій архівних анонімізованих комп’ютерних томограм 20 чоловіків та 20 жінок зрілого віку. Матеріал для дослідження отримано в ПП «Центр літотрипсії» (м. Львів) на апараті Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) (Німеччина). Оцінку та визначення діаметра лобового отвору проводили за методом Gheriani H. et al. [5]. Результати. Виявлено три варіанти отворів лобових пазух: з позитивною, нейтральною та негативною оцінкою. У 70% обстежених жінок та 60% обстежених чоловіків отвори лобових пазух мають позитивну оцінку з обох боків, у 10% жінок та 10% чоловіків – лише з одного боку. Негативну оцінку отвори лобових пазух мають у 20% жінок та 10% чоловіків з одного боку. У 30% жінок та 20% чоловіків отвори лобових пазух мають нейтральну оцінку з одного боку, ще у 20% чоловіків – з обох боків. Діаметр лобових отворів і в чоловіків і в жінок має значну варіабельність. Найчастіше в обстежуваній групі осіб зрілого віку виявляли другу категорію прохідності лобових отворів (50%), найрідше – четверту категорію (10%). Частота візуалізації лобових отворів першої та третьої категорій становить 45% та 30% відповідно. Симетричність категорій прохідності лобових отворів у чоловіків становила 80% і була удвічі вищою, ніж у жінок. У чоловіків найчастіше виявляли першу категорію прохідності лобових отворів (50% обстежених чоловіків), у жінок – другу категорію (80% обстежених жінок). Найрідше і в чоловіків і в жінок виявляли четверту категорію прохідності лобових отворів – по 10% для осіб обох статей. Висновок. Комп’ютерне томографічне обстеження дає змогу з’ясувати розташування та розмір отвору лобової пазухи, що має вирішальне значення для визначення складності хірургічного втручання
The structure of the nasal cavity and the sinonasal region is crucial in selecting treatment methods for their pathologies. Endoscopic surgery of the frontal sinus requires an assessment of the position and diameter of the frontal ostium, which can be determined and classified by analyzing a series of sinonasal computed tomography scans. The aim of our study was to investigate possible variations in the position and dimensions of the frontal sinus ostium and determine their frequency in individuals of mature age using computered tomography data. Material and methods. The study was conducted by analyzing 40 series of anonymized archived computer scans of 20 men and 20 women of mature age. The material for the study was obtained at the "Lithotripsy Center" (Lviv) on the Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) device (Germany). The evaluation and determination of the frontal ostium diameter were performed using the method described by Gheriani H. et al.[5]. Results. Three variants of frontal sinus ostia were identified: with a positive, neutral, and negative evaluation. In 70% of examined women and 60% of examined men, the frontal sinus ostia received a positive evaluation on both sides, while in 10% of women and 10% of men, it was only on one side. Frontal sinus ostia with a negative evaluation were observed in 20% of women and 10% of men on one side. In 30% of women and 20% of men, the frontal sinus ostia had a neutral evaluation on one side, and in 20% of men, it was on both sides. The diameter of frontal ostia in both groups of men and women showed significant variability. In the studied group of individuals of mature age, the most common category of frontal ostium passability was the second category (50%), and the rarest was the fourth category (10%). The frequency of visualization of frontal ostia of the first and third categories was 45% and 30%, respectively. The symmetry of categories passability of frontal ostia in men was 80%, which was twice as high as in women. In men, the first category of frontal ostium patency was most frequently observed (50% of examined men), while in women, it was the second category (80% of examined women). The fourth category of frontal ostium passability was the least common in both men and women, each accounting for 10% of individuals of both genders. Conclusion. Computed tomography allows to determine the position and size of the frontal sinus ostium, which is crucial for assessing the complexity of surgical intervention.
Дод.точки доступу:
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу [Текст] = Dynamics of morphological changes in the cellular layers of retina in the long-term experimental opioid exposure / Є. В. Пальтов [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 30-40

MeSH-головна:
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (анализ, вредные воздействия, терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СЕТЧАТКИ СОСУДЫ -- RETINAL VESSELS (патофизиология, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СЕТЧАТКИ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- RETINAL DEGENERATION (патофизиология, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Сьогодні у зарубіжній та вітчизняній фаховій літературі є достатньо інформації щодо питання морфологічної реорганізації клітин та тканин при експериментальному опіоїдному впливі та інших видів токсичного впливу на організм. На даний час і досі лишається нез’ясованим питання структурної реорганізації у шарах сітківки та порушення процесів її кровопостачання в субхронічний та хронічний періоди експериментального опіоїдного впливу. Саме тому ми вирішили доповнити, розширити та поглибити відомості про ці процеси завдяки проведенню власних досліджень у цьому напрямку. Мета дослідження - з’ясування динаміки патоморфологічних змін у шарах сітківки та ланках її гемомікроциркуляторного русла на віддалених термінах експериментального опіоїдного впливу. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували статево зрілі, безпородні, білі щури-самці, у кількості 56 тварини, масою 160 – 270 г, віком 4,5 – 7,5 місяця . Початкова доза налбуфіну впродовж перших двох тижнів становила 0,212 мг/кг, наступних двох (III – IV тиждень ) – 0,225 мг/кг, (V – VI тиждень) – 0,252 мг/кг, (VI – VIII тиждень) – 0,260 мг/кг, (VIII – X тиждень) – 0,283 мг/кг, (X – XII тиждень) – 0,3 мг/кг, а впродовж (XII – XIV тижня) – 0,45 мг/кг. Перед забором матеріалу дослідної ділянки тварину виводили з експерименту за допомогою діетилового ефіру. Як матеріал для ультраструктурного дослідження використали очні яблука щурів з урахуванням збереження топографічного співвідношення оболонок ока. Ультраструктурні препарати готували за загальноприйнятою методикою. Результати дослідження. Наприкінці восьмого та десятого тижнів виявлено явище стійкої гіперемії судин хоріоідеї, дегенеративні та некротичні зміни клітин пігментного шару, дегенерацію зовнішніх сегментів фоторецепторів, вкорочення та фрагментацію крист мітохондрій внутрішніх сегментів фоторецепторів, некротичні зміни ядер окремих фоторецепторів, дегенерацію аксонів зовнішнього та внутрішнього сітчастого шарів, дегенеративні та некротичні зміни біполярних та амакринових клітин, гіпертрофію відростків клітин Мюллера, дегенерацію гангліонарних клітин, гіперемію та периваскулярні набряки судин зовнішнього та внутрішнього сітчастих шарів. Через дванадцять та чотирнадцять тижнів вперше виявлено початкові етапи розвитку з подальшим прогресуванням склеротичних змін мембрани Бруха. Поступово наростали явища дегенеративних та некротичних змін у клітинах пігментного шару, деструкція мембранних дисків зовнішніх сегментів фоторецепторів, дегенеративні зміни аксонів зовнішнього, внутрішнього сітчастих шарів та шару нервових волокон, дегенеративні та некротичні зміни біполярних та амакринових клітин, гіпертрофічні зміни відростків клітин Мюллера, гіперемія та стази, периваскулярні набряки в судинах внутрішнього сітчастого шару, гангліонарного шару та шару нервових волокон, реактивні зміни клітин Мюллера та протоплазматичних астроцитів. Висновок. На віддалених термінах перебігу експериментального опіоїдного впливу виникали і в подальшому прогресували незворотні патоморфологічні зміни, що були зумовлені наростанням дисциркуляторних проявів у поверхневій та глибокій судинних сітках сітківки, провокуючи поглиблення явищ набряку з подальшою компресією і гіпоксією в товщі шарів сітківки
There is enough information in the foreign and domestic specialized literature on the issue of morphological reorganization of cells and tissues during experimental opioid exposure and other types of toxic effects on the body today. At present, the issue of structural reorganization in the layers of the retina and disruption of its blood supply processes during subchronic and chronic periods of experimental opioid exposure remains unclear. That is why we decided to supplement, expand and deepen information about these processes by conducting our own research in this direction. The purpose of the study is to clarify the dynamics of pathomorphological changes in the layers of the retina and the links of its hemomicrocirculatory channel in the long term of experimental opioid exposure. Material and methods. The research material was sexually mature, outbred, white male rats, 56 animals in number, weighing 160-270 g, aged 4.5-7.5 months. The initial dose of nalbuphine during the first 2 weeks was 0.212 mg/kg, the next 2 weeks (III-IV weeks) – 0.225 mg/kg, the next (V-VI weeks) – 0.252 mg/kg, the next (VI-VIII weeks ) – 0.260 mg/kg, the next (VIII – X weeks) – 0.283 mg/kg, the next (X – XII weeks) – 0.3 mg/kg, and during (XII – XIV weeks) – 0.45 mg/ kg. Before taking the material of the experimental site, the animal was removed from the experiment with the help of diethyl ether. Rat eyeballs were used as a material for ultrastructural research, considering the preservation of the topographic ratio of the eye membranes. Ultrastructural preparations were prepared according to the generally accepted method. Research results. At the end of the eighth week and the tenth week, persistent hyperemia of the choroidal vessels, degenerative and necrotic changes in the cells of the pigment layer, degeneration of the outer segments of photoreceptors, shortening and fragmentation of mitochondrial cristae of the inner segments of photoreceptors, necrotic changes in the nuclei of individual photoreceptors, degeneration of axons of the outer and inner reticular layers, as well as degenerative and necrotic changes of bipolar and amacrine cells, hypertrophy of processes of Müller cells, degeneration of ganglion cells, hyperemia and perivascular edema of vessels of the outer and inner reticular layers were revealed. After twelve and fourteen weeks, the initial stages of development with subsequent progression of sclerotic changes of Bruchʹs membrane were first detected. The phenomena of degenerative and necrotic changes in the cells of the pigment layer, destruction of the membrane of the outer segments of photoreceptors, degenerative changes in the axons of the outer and inner reticular layers and the layer of nerve fibers, degenerative and necrotic changes in bipolar and amacrine cells, hypertrophic changes in processes of Muller cells, hyperemia and stasis gradually increased, perivascular swellings in the vessels of the inner reticular layer, ganglionic layer and layer of nerve fibers, reactive changes in Muller cells and protoplasmic astrocytes. Conclusion. In the long-term course of experimental opioid exposure, irreversible pathomorphological changes occurred and subsequently progressed, which were caused by an increase in dyscirculatory manifestations in the superficial and deep vascular networks of the retina, causing the deepening of edema phenomena with further compression and hypoxia in the thickness of the retinal layers
Дод.точки доступу:
Пальтов, Є. В.
Масна, З. З.
Челпанова, І. В.
Фік, В. Б.
Івасівка, Х. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Якимович, Д. В.
Аналіз частоти ураження пришийковим карієсом постійних зубів різних груп [Текст] = Analysis of the frequency of cemento-enamel junction caries in permanent teeth of different groups / Д. В. Якимович, З. З. Масна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 42-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (классификация, патофизиология, этиология)
ЗУБА ШЕЙКА -- TOOTH CERVIX (повреждения)
ЗУБНОЙ РЯД ПОСТОЯННЫЙ -- DENTITION, PERMANENT
ЗУБ КОРЕННОЙ БОЛЬШОЙ -- MOLAR (патофизиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Карієс зубів сьогодні належить до групи найпоширеніших захворювань у світі та має виражену тенденцію до зростання, незважаючи на стрімкий розвиток стоматологічної науки, сучасних можливостей і медичних технологій. До найбільш уразливих для каріозних процесів ділянок зубів належить пришийкова зона. Метою нашого дослідження стало з’ясування частоти уражень каріозним процесом пришийкової ділянки зубів різних груп в осіб зрілого віку, мешканців Львівщини. До рандомізованої групи оглянутих пацієнтів увійшло 200 осіб зрілого віку (100 чоловіків та 100 жінок), що звертались за стоматологічною допомогою на кафедру терапевтичної стоматології та в терапевтичне відділення Стоматологічного центру ЛНМУ імені Данила Галицького. Пришийковий карієс виявлено у 29,5% від загальної кількості всіх оглянутих, в тому числі у 32% оглянутих чоловіків та у 27% оглянутих жінок. У 99,5% обстежених осіб каріозні порожнини локалізовані на вестибулярній поверхні зубів, у 1 пацієнта (0,5%) виявлено циркулярне ураження 44 зуба. Частота ураження пришийковим карієсом зубів верхньої та нижньої щелеп у жінок є однаковою, а у чоловіків різниться мінімально. При цьому у чоловіків частіше уражені зуби справа, а у жінок частота ураження зубів на верхній щелепі справа та на нижній щелепі зліва більше ніж удвічі перевищує частоту уражень з протилежного боку. У чоловіків пришийковим карієсом найчастіше були уражені перші малі кутні зуби, ікла, другі малі кутні зуби та латеральні різці; у жінок – перші малі кутні зуби, другі малі кутні зуби та ікла. Найрідше спостерігали ураження пришийковим карієсом великих кутніх зубів. У відсотковому співвідношенні серед уражених зубів найбільшу частку складають малі кутні зуби, найменшу – великі кутні зуби. Співвідношення питомих часток уражених зубів різних груп у чоловіків та жінок має особливості, характерні для осіб кожної статі, асиметрія уражень більше виражена у жінок
Dental caries is currently one of the most widespread diseases globally and demonstrates a pronounced tendency to increase, despite the rapid development of dental science, modern capabilities, and medical technologies. The cemento-enamel junction (CEJ) is among the most vulnerable areas to carious processes. The aim of our study was to determine the frequency of carious lesions at the CEJ of teeth in various age groups among residents of Lviv region. The randomized group of examined patients included 200 individuals of mature age (100 men and 100 women) seeking dental care at the Department of Therapeutic Dentistry and the therapeutic department of the Dental Center of Danylo Halytsky Lviv National Medical University. CEJ caries was detected in 29.5% of the total examined population, including 32% of examined men and 27% of examined women. Among the examined individuals, 99.5% had carious cavities localized on the buccal surfaces of the teeth, while circular lesions of tooth 44 were found in 0.5% of patients. The frequency of CEJ caries in the upper and lower jaws was equal in women, while in men, it varied minimally. In men, the right side of the teeth was more frequently affected, while in women, the frequency of lesions on the right side of the upper jaw and the left side of the lower jaw was more than twice as high as the frequency of lesions on the opposite side. In men, CEJ caries most often affected the first premolars, canines, second premolars and lateral incisors. In women, the affected teeth were the first premolars, second premolars and canines. The least observed were lesions of CEJ caries in the molars. In terms of the percentage distribution of affected teeth, premolars constituted the largest proportion, while molars had the smallest share. The ratio of specific portions of affected teeth in different groups in men and women has features characteristic of individuals of each sex with asymmetry of lesions more pronounced in women
Дод.точки доступу:
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Якимович, Д. В.
Аналіз щільності твердих тканин пришийкової ділянки постійних зубів різних груп [Текст] = Density analysis of hard tissues of cervical region of permanent teeth of different groups / Д. В. Якимович, З. З. Масна, О. З. Масна-Чала // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (физиология)
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL (ультраструктура)
ДЕНТИН -- DENTIN (ультраструктура)
ЗУБНОЙ ЦЕМЕНТ -- DENTAL CEMENTUM (ультраструктура, физиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У практиці клінічної та експериментальної стоматології численні дослідження присвячені вивченню особливостей динаміки щільності кісткової тканини щелеп у віковому аспекті та при різних патологічних станах. При цьому визначення мінеральної щільності твердих тканин зубів знаходить практичне застосування лише в поодиноких випадках. Мета роботи: з’ясування особливостей співвідношення показників щільності твердих тканин постійних зубів різних груп у пришийковій ділянці. Матеріал і методи. Для визначення щільності твердих тканин пришийкової ділянки опрацьовано рентгенограми 320 інтактних постійних зубів (n=10 для кожного зуба постійного прикусу), виконаних на апараті для дентальної радіовізіографії Siemens з програмним забезпеченням Trophy Radiology. Знімки опрацьовані в програмі VixWin Pro. Одиниця виміру щільності тканин – умовна одиниця сірості (УОС). Щільність тканин у пришийковій ділянці визначали окремо для емалі, цементу та дентину, різницю між встановленими показниками подано у відсотках. Результати дослідження. Встановлено істотну різницю показників щільності емалі, дентину та цементу постійних зубів. З’ясовано, що в пришийковій ділянці у різців найвищу щільність має дентин, найнижчу –цемент; у ікол найвищу щільність має дентин, найнижчу – емаль; у малих кутніх зубів найвищу щільність має дентин, найнижчу – цемент; у великих кутніх зубів найвищу щільність має емаль, найнижчу – цемент. Показники щільності емалі та дентину є найнижчими у різців, далі поступово збільшуються у ікол та малих кутніх зубів і сягають максимального значення у великих кутніх зубів. Показники щільності цементу також є найнижчими у різців, дещо вищим у малих кутніх зубів, ще зростають у ікол і максимального значення сягають у великих кутніх зубів. Висновок. При використанні променевих методів для дослідження стану твердих тканин зубів, саме променеві біомаркери можуть стати ефективним інструментом для вивчення схильності чи резистентності зубів до патологічних уражень, зокрема – у пришийковій ділянці
In the practice of clinical and experimental dentistry, numerous studies are devoted to the study of the dynamics of jaw bone tissue density in the age-related aspect and in various pathological conditions. At the same time, the determination of the mineral density of the hard tissues of the teeth is of practical use only in isolated cases. The aim of the study: ﬁ nding out the features of the ratio of indicators of hard tissue density of permanent teeth of diﬀ erent groups in the cervical region. Material and methods. In order to determine the density of the hard tissues of cervical region, radiographs of 320 intact permanent teeth (n=10 for each permanent dentition tooth), made on a Siemens dental radiovisiography device with Trophy Radiology software, were processed. The images were processed in the VixWin Pro program. The unit of measurement of tissue density is the conventional grayscale value (GSV). Tissue density in the cervical region was determined separately for enamel, cementum, and dentin, the diﬀ erence between the established indicators was presented as a percentage. Results of the study. A signiﬁ cant diﬀ erence in the density of enamel, dentin and cementum of permanent teeth was established. It was found that in the cervical region of incisors, dentin has the highest density, cement has the lowest density; in canines, dentin has the highest density, enamel has the lowest density; in premolars, dentin has the highest density, cementum has the lowest density; in molars, enamel has the highest density, cementum has the lowest density. The enamel and dentin density indicators are the lowest in incisors, then gradually increase in canines and premolars, and reach the maximum value in molars. Cement density indicators are also the lowest in incisors, slightly higher in premolars, still increase in canines and reach the maximum value in molars. Conclusions. When using radiological methods to research the condition of the hard tissues of the teeth, it is the radiological biomarkers that can become an eﬀ ective tool for studying the susceptibility or resistance of teeth to pathological lesions, in the cervical region in particular
Дод.точки доступу:
Масна, З. З.
Масна-Чала, О. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Адамович, О. О.
Аналіз частоти маніфестації різних варіантів кальцинатів у молочних залозах жінок зрілого і літнього віку, за даними скринінгової мамографії [Текст] = Analysis of the manifestation frequency of different variants of calcifications in the mammary glands in women of mature and old age according to screening mammography data / О. О. Адамович, М.-А. Л. Василів, З. З. Масна // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 9-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- BREAST DISEASES (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (статистика, тенденции)
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ МАММОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY, MAMMARY (использование, тенденции)
КАЛЬЦИНОЗ -- CALCINOSIS (патофизиология, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Актуальність проблеми ранньої діагностики патологічних змін у молочних залозах (МЗ) жінок різного віку зумовлена, насамперед тим, що у світових рейтингах локалізації новоутворів як доброякісних, так і злоякісних, МЗ посідають сьогодні чільні позиції. За даними різних інформаційних джерел, більше ніж у 80% жінок репродуктивного віку діагностовано різні захворювання МЗ. З метою раннього виявлення патологічних змін, що розвиваються в МЗ, сьогодні широко застосовують мамографію, що дозволяє легко візуалізувати кальцинати МЗ та отримати їх повну характеристику. Мета дослідження – з’ясування частоти виявлення та дослідження вікової динаміки різних типів кальцинатів у молочних залозах жінок зрілого та літнього віку за результатами мамографії. Матеріал і методи. У процесі виконання дослідження опрацьовано рандомізовану вибірку архівних анонімізованих мамограм 100 жінок (50 – зрілого і 50 – літнього віку), що проходили скринінговий або профілактичний огляд. Обстеження виконані на апараті Fujifilm Amulet Innоvality (Японія) у прямій (СС) та медіально-латеральній косій (MLO) проєкціях. Кальцинати оцінювали за формою, кількістю та розмірами. Результати дослідження. Встановлено, що в рандомізованій вибірці обстежених жінок лише у 34% осіб зрілого віку та 28% осіб літнього віку в молочних залозах не виявлено кальцинатів. У 24% осіб зрілого віку та 48% осіб літнього віку кальцинати виявлено в молочних залозах білатерально, ще у 42% осіб зрілого віку і 24% осіб літнього віку – лише в одній із молочних залоз. Серед жінок зрілого віку найбільша частка в обстеженій вибірці належить особам без кальцинатів у молочних залозах; серед осіб літнього віку найбільшу частку становлять жінки з кальцинатами в обох молочних залозах. За результатами проведених досліджень, у рандомізованій вибірці жінок зрілого та літнього віку виявлено: поодинокі розсіяні точкові кальцинати (35% обстежених); одиничні точкові/круглі кальцинати (23% обстежених); кільцеві кальцинати (11% обстежених); множинні кальцинати (19% обстежених); кальцинати більші 1 мм (14% обстежених); кальцифіковані судини (4% обстежених). Висновки. Цифрова мамографія є високоінформативним методом обстеження молочних залоз, що дозволяє візуалізувати кальцинати та диференціювати їх за розмірами, формою і кількістю. За результатами аналізу рандомізованої вибірки огляду 100 жінок зрілого і літнього віку виявлено різні варіанти кальцинатів – поодинокі розсіяні точкові; одиничні точкові/круглі; кільцеві; множинні; більші 1 мм, а також кальцифіковані судини. З віком частота маніфестації кальцинатів молочних залоз зростає
The relevance of the problem of early diagnosis of pathological changes in the mammary glands (MG) of women of different ages is due to the fact that in the world rankings of neoplasms localization, both benign and malignant, the MG occupies a leading position today. According to multiple information sources, more than 80% of women of reproductive age are diagnosed with various MG diseases. For the purpose of early detection of pathological changes developing in MG today, mammography is widely used, which allows easy visualization of calcifications, MG and obtaining their complete characteristics. The purpose of our study was to determine the frequency of detection and to study the age-related dynamics of different types of calcifications in the mammary glands of mature and elderly women according to the mammography results. Material and methods. In the course of the research, a randomized sample of archival anonymized mammograms of 100 women (50 mature and 50 elderly) who underwent screening or preventive examination was processed. Examinations were performed on the Fujifilm Amulet Innovality device (Japan) in direct (SS) and medial-lateral oblique (MLO) projections. Calcifications were assessed by shape, number, and size. Research results. It was determined that in a randomized sample of examined women, only 34% of adults and 28% of elderly people did not have calcifications in the mammary glands. In 24% of adults and 48% of elderly people, calcifications were detected in the mammary glands bilaterally, in another 42% of adults and 24% of elderly people - in only one of the the mammary glands. Among women of mature age, the largest specific share in the examined sample belongs to persons without calcifications in the mammary glands; among the elderly, the largest share is women with calcifications in both mammary glands. According to the results of the conducted research in a randomized sample of mature and elderly women, the following was found: isolated scattered punctate calcifications (35% of the examined); single punctate/round calcifications (23% of the examined); annular calcifications (11% of the examined); multiple calcifications (19% of the examined); calcifications larger than 1 mm (14% of the examined); calcified vessels (4% of the examined). Conclusions. Digital mammography is a highly informative method of examining the mammary glands, which allows us to visualize calcifications and differentiate them by size, shape and number. According to the results of the analysis of a randomized examination sample of 100 mature and elderly women, various variants of calcifications were found as single, diffuse, punctate; single punctate/round; annular; multiple; greater than 1 mm; as well as calcified vessels. With age, the frequency of mammary gland calcifications increases
Дод.точки доступу:
Василів, М.-А. Л.
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Зміни структурної організації клітинних компонентів у шарах сітківки та ланках її гемомікроциркуляторного русла у хронічний період експериментального опіоїдного впливу та під час корекції цих змін на ультраструктурному рівні [Текст] = Changes in the structural organization of cellular components in the retinal layers and links of its hemomicocirculatory bed during the chronic period of experimental opioid exposure and the correction of these changes at the ultrastructural level / Є. В. Пальтов [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 3. - С. 32-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Пентоксифиллин--животное--тер прим

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
СЕТЧАТКИ ДИСТРОФИЯ -- RETINAL DYSTROPHIES (патофизиология, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (тенденции)
ОЦЕНОЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EVALUATION STUDIES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Упродовж останніх двадцяти років експериментальний напрямок дослідження є найбільш актуальним в морфології з метою вивчення динаміки перебігу нозологій. Він надає більш широкий спектр вивчення патології в динаміці виникнення патоморфологічних проявів на клітинному, тканинному, органному та організменному рівнях. У науковій вітчизняній та зарубіжній фаховій літературі приділяється велике значення вивченню сітківки в нормі та процесам зміни її структурної реорганізації за умов впливу різних нозологій. Незважаючи на ці праці і надалі залишається актуальним проблема розвитку опіоїдної ретинопатії на віддалених термінах експериментального опіоїдного впливу. Зокрема нез’ясованим лишається питання можливої стабілізації патоморфологічних проявів в шарах сітківки та ланках її гемомікроциркуляторного русла при корекції у хронічний період перебігу експериментального опіоїдного впливу. Мета дослідження – з’ясувати особливості структурної реорганізації у шарах сітківки та ланках її гемомікроциркуляторного русла у хронічний період експериментального опіоїдного впливу та корекція цих змін препаратом пентоксифілін. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували статево зрілі, безпородні щури – самці в кількості 34 тварин, масою 160,0-270,0 г, віком 4,5-7,5 місяців. Доза пентоксифіліну для проведення корекції становила 2,857 мг/кг. Наприкінці 10-го тижня забирали матеріал для проведення ультраструктурного дослідження сітківки. Перед забором матеріалу дослідної ділянки тварину виводили з експерименту за допомогою диетилового ефіру. Як матеріал для ультраструктурного дослідження використали очні яблука щурів. Ультраструктурні препарати готували за загальноприйнятою методикою. У результаті проведеного нами дослідження сітківки наприкінці десятого тижня у щурів, яким впродовж шести тижнів вводили опіоїд, а згодом впродовж чотирьох тижнів була проведена його відміна, виявлено явища дегенерації пігментного епітелію, деструкцію мембранних дисків зовнішніх сегментів фоторецепторів, дегенеративні зміни у внутрішніх сегментів фоторецепторів, розвивались дегенеративні та некротичні зміни окремих фоторецепторів. Процеси дегенерації та некрозу були виявлені у біполярних та амакринових нейронах. Через десять тижнів експерименту у щурів, яким впродовж шести тижнів вводили опіоїд, з його відміною і подальшою чотирьохтижневою корекцією пентоксифіліном, виявлено деструктивні зміни апікальних мікроворсинок пігментного епітелію, деструкція мембранних дисків зовнішніх сегментів фоторецепторів, дегенерацію біполярних та амакринових нейронів, помірно виражені дисциркуляторні зміни, реактивні процеси гліальних елементів. Через десять тижнів у щурів, яким впродовж шести тижнів вводили опіоїд, а згодом впродовж чотирьох тижнів продовжували вводити опіоїд з паралельним введенням пентоксифіліну, встановлено гіперемію, стази та периваскулярні набряки в судинах хоріоідеї. Дегенерація та некрози пігментного епітелію, дегенерація та деструкція мембранних дисків зовнішніх сегментів фоторецепторів з відривом окремих зовнішніх сегментів, дегенерація внутрішніх сегментів фоторецепторів, дегенерація та некротичні зміни фоторецепторів, дегенерація та некротичні зміни біполярних та амакринових нейронів, клітин Мюллера, дегенерація гангліонарних нейронів, гіперемія, стази та перивазальні набряки в судинах гангліонарного шару, шару нервових волокон, у внутрішньому сітчастому шарі
Over the past twenty years, the experimental direction of research has been the most relevant in morphology to study the dynamics of the course of nosologies. In terms of the dynamics of the occurrence of pathomorphological manifestations at the cellular, tissue, organ, and organism levels, it oﬀ ers a larger variety of pathology investigations. The study of the retina in the norm and the processes of modifying its structural reorganisation under the eﬀ ect of various nosologies are accorded high importance in the scientiﬁ c literature written by both domestic and international professionals. Despite these eﬀ orts, the problem of opioid retinopathy on prolonged experimental opioid exposure remains essential. It is still unknown, in particular, if the correction of the chronic period of experimental opioid exposure may stabilise pathomorphological symptoms in the retinal layers and linkages of its hemomycrocirculatory bed. The purpose of the research is to ﬁ nd out the features of structural reorganization in the retinal layers and links of its hemomicrocirculatory bed in the chronic period of experimental opioid exposure and the correction of these changes with pentoxifylline. Material and methods. The research used 34 male, sexually mature, non-breeding rats that ranged in weight from 160 to 270 g and were 4.5 to 7.5 months old as its subject matter. The correction dose of pentoxifylline was 2.857 mg/kg. At the end of the 10th week, the material was taken for ultrastructural examination of the retina. Before the sampling of the experimental site material, the animal was withdrawn from the experiment using diethyl ether. The eyeballs of rats were used as a material for ultrastructural examination. Ultrastructural preparations were prepared according to the generally accepted method. As a result of our research of the retina at the end of the tenth week in rats, which were injected with an opioid for six weeks, and subsequently discontinued for four weeks, the phenomena of degeneration of the pigment epithelium, destruction of the membrane discs of the outer segments of the photoreceptors, degenerative changes in the inner segments of the photoreceptors, degenerative and necrotic changes of individual photoreceptors developed. Degeneration and necrosis processes were detected in bipolar and amacrine neurons. Rats were injected with the opioid for six weeks, with its cancellation and subsequent four-week correction with pentoxifylline. After ten weeks of the experiment, degenerative changes in the apical microvilli of the pigment epithelium, destruction of the membrane discs of the outer segments of the photoreceptors, degeneration of bipolar and amacrine neurons, moderately pronounced discirculatory changes, and reactive processes of glial elements were detected. In rats given an opioid for six weeks, followed by four weeks of an opioid with pentoxifylline administration, ﬂ ushing, stasis, and perivascular oedema in the choroidal arteries were established ten weeks later. Degeneration and necrosis of the pigment epithelium, degeneration and destruction of the membrane discs of the outer segments of photoreceptors with separation of individual outer segments, degeneration of the inner segments of photoreceptors, degeneration and necrotic changes of photoreceptors, degeneration and necrotic changes of bipolar and amacryne neurons, Muller cells, degeneration of ganglion neurons, hyperemia, stasis and perivasal oedema in the vessels of the ganglion layer, the layer of nerve ﬁ bers, in the inner mesh layer
Дод.точки доступу:
Пальтов, Є. В.
Масна, З. З.
Челпанова, І. В.
Войценко, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Василів, М.-А. Л.
Топографічні особливості якості кісткової тканини стінок лобової пазухи осіб зрілого віку [Текст] = Topographic fea tures of the bone tissue quality of the frontal sinus walls in adults / М.-А. Л. Василів, З. З. Масна // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 10-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОБНАЯ КОСТЬ -- FRONTAL BONE (анатомия и гистология, ультраструктура)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (генетика, физиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, тенденции)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Необхідною умовою адекватної діагностики змін, що відбуваються в кістковій тканині під впливом різних чинників, є глибоке і досконале знання її якісних показників у здорових осіб, з обов’язковим урахуванням вікових та статевих особливостей. Мета дослідження – з’ясування закономірностей співвідношення показників щільності кісткової тканини стінок лобових пазух осіб різної статі зрілого віку та вивчення особливостей їх вікової динаміки. Матеріал і методи. Дослідження проведене шляхом опрацювання 40 серій архівних анонімізованих комп’ютерних томограм 20 чоловіків та 20 жінок зрілого віку. Матеріал для дослідження отримано в ПП «Центр літотрипсії» (м. Львів) на апараті Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) (Німеччина). Щільність кісткової тканини визначали по внутрішній і зовнішній стінках лобової пазухи на рівні надбрівних дуг медіально, латерально і в проміжній/серединній ділянці в одиницях Хаунсфілда (HU). Всі статистичні обрахунки проводились із використанням програмного забезпечення BioStat LE 7.6.5 та IBM SPSS Statistics 21. Результати дослідження. Проведений аналіз щільності кісткової тканини різних ділянок стінок лобових пазух чоловіків та жінок зрілого віку засвідчив, що у всіх обстежуваних ділянках досліджуваний показник є вищим у жінок, ніж у чоловіків. Переважно зовнішня стінка лобової пазухи має щільність більшу, ніж внутрішня (виняток – медіальна ділянка лівої лобової пазухи), а щільність медіальних ділянок є вищою, ніж латеральних і проміжних (винятки – зовнішня стінка лівої лобової пазухи у чоловіків після 35 років, зовнішня стінка правої та лівої пазух у жінок до 35 років). Висновки. Щільність кісткової тканини внутрішньої та зовнішньої стінок лобових пазух у медіальній, проміжній та латеральній ділянках у жінок є вищою, ніж у чоловіків. У всіх досліджуваних ділянках показники щільності кісткової тканини є асиметричними
A necessary condition for adequate diagnosis of changes occurring in bone tissue under the influence of various factors is deep and perfect knowledge of its quality indicators in healthy individuals, with mandatory consideration of age and gender characteristics. Therefore, the purpose of our study was to determine the regularities of the ratio of bone tissue density indicators of the frontal sinuses walls of different people sexes of mature age and to study the peculiarities of their age dynamics. Material and methods. The study was conducted by processing 40 series of archive anonymized computer tomography of 20 men and 20 women of mature age. The material for the study was obtained in the MC "Lithotripsy Center" (Lviv) on a Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) device (Germany). Bone density was determined on the inner and outer walls of the frontal sinus at the level of the brow ridges medially, laterally, and in the intermediate/middle area in Hounsfield units (HU). All statistical calculations were performed using BioStat LE 7.6.5 and IBM SPSS Statistics 21 software. Research results. The analysis of the density of bone tissue in different areas of the frontal sinuses’ walls of men and women of mature age proved that in all the examined sites, the studied indicator is higher in women than in men. Mostly, the outer wall of the frontal sinus has a greater density than the inner one (the exception is the medial section of the left frontal sinus). The density of the medial sections is higher than the lateral and intermediate sections (exceptions are the outer wall of the left frontal sinus of men after 35 years old and the outer wall of the right and left sinuses of women under the age 35). Conclusions. The density of bone tissue of the inner and outer walls of the frontal sinuses in the medial, intermediate, and lateral areas in women is higher than in men. In all the studied areas, the bone density indicators are asymmetric
Дод.точки доступу:
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Масна, З. З.
Особливості будови пришийкової ділянки постійних зубів різних груп [Текст] = Features of the cervical area structure of permanent teeth of different groups / З. З. Масна, Д. В. Якимович // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 15-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗУБНОЙ РЯД ПОСТОЯННЫЙ -- DENTITION, PERMANENT
ДЕСНЫ -- GINGIVA (анатомия и гистология)
ЗУБА ШЕЙКА -- TOOTH CERVIX (анатомия и гистология)
ПЕРИАПИКАЛЬНАЯ ТКАНЬ -- PERIAPICAL TISSUE (анатомия и гистология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: За даними різних авторів, від каріозних уражень зубів страждає практично 100% населення землі. Каріозні ураження пришийкової ділянки зубів привертають особливу увагу, оскільки їх локалізація не сприяє ранньому виявленню патологічного процесу, а особливості мікробіоценозу ротової порожнини та структурні особливості емалево-цементно-дентинного з’єднання є вагомими чинниками ризику розвитку та прогресування пришийкового карієсу. Мета дослідження - вивчення різних варіантів будови пришийкової ділянки зубів різних груп та з’ясування частоти їх зустрічальності. Матеріал і методи. Визначали співвідношення твердих тканин – емалі, цементу та дентину – у ділянці шийки 320 постійних зубів верхньої та нижньої щелеп (по 10 зубів 11-18, 21-28, 31-38 та 41-48), видалених за клінічними показами на їх вестибулярній, оральній (піднебінній/язиковій), медіальній та дистальній контактних поверхнях. Результати. Виявлено чотири варіанти співвідношення твердих тканин зуба в пришийковій ділянці: відсутність контакту емалі з цементом та наявність зон відкритого дентину; контакт емалі з цементом у стик; перекриття цементу емаллю; перекриття емалі цементом. Кожен із вказаних варіантів з різною частотою трапляється на вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях зубів різних груп. Серед усіх оглянутих поверхонь зубів 2% мають у пришийковій ділянці зону відкритого дентину, у 4% емаль у пришийковій ділянці вкрита шаром цементу, по 47% поверхонь мають варіанти контакту емалі з цементом у стик та перекриття цементу шаром емалі. Подальше вивчення особливостей співвідношення твердих тканин зуба в пришийковій ділянці дозволить з’ясувати етіологічні чинники розвитку пришийкових уражень та запропонувати нові удосконалені методи їх профілактики, діагностики та лікування
According to the findings of various authors, almost 100% of the world's population suffers from dental caries. Carious lesions of the cervical area of the teeth attract special attention since their localization does not provide for the early detection of the pathological process, and the features of the microbiocenosis of the oral cavity and the structural features of the enamel-cementum-dentine junction are significant risk factors for the development and progression of cervical caries. The aim of the study is to research different options of the cervical area structure of teeth of different groups and to find out the frequency of their occurrence. Material and methods. We determined the ratio of the hard tissues – enamel, cementum and dentin – in the cervical area of 320 permanent teeth of the maxilla and mandible (10 teeth each of 11-18, 21-28, 31-38 and 41-48), which were removed due to clinical indications in their vestibular, oral (palatal/lingual), medial and distal contact surfaces. Results. Four options of the hard tissue ratio in the cervical region of the tooth were identified: lack of contact between enamel and cementum and the presence of zones of open dentin; contact of the enamel margin with the cementum; enamel overlapping cementum; cementum overlapping enamel. Each of the specified options occurs with different frequency on the vestibular, oral, medial and distal contact surfaces of teeth of different groups. Among all examined tooth surfaces, 2% have a zone of exposed dentin in the cervical area, 4% have the enamel in the cervical area covered with a layer of cementum, 47% of the surfaces have variants of contact of enamel margin with cementum and overlapping of cementum with a layer of enamel. Further study of the characteristics of the ratio of the hard tissues of the tooth in the cervical area will allow to find out the etiological factors of the development of cervical lesions and offer new and improved methods of their prevention, diagnosis and treatment
Дод.точки доступу:
Якимович, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Масна, З. З.
    Особливості вікової динаміки мінерального складу кісткової тканини щелеп в онтогенезі [Текст] / 3. 3. Масна, Ю. Я. Кривко, Л. Р. Матешук-Вацеба // Практична медицина. - 2011. - Т. 17, № 1. - С. 133-137

Рубрики: Челюсть--хим

   Возрастные факторы

   Кости плотность--физиол

Дод.точки доступу:
Кривко, Ю. Я.
Матешук-Вацеба, Л. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Залежність параметрів щитоподібної залози від статевих і конституційних особливостей осіб юнацького віку Прикарпатського регіону [Текст] / О. М. Мота [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. - 2011. - № 3 (т.2). - С. 139-141

Дод.точки доступу:
Мота, О. М.
Масна, З. З.
Галюк, У. М.
Фік, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Кривко, Ю. Я.
Історія Львівської анатомічної школи [Текст] / Ю. Я. Кривко, З. З. Масна, Л. Р. Матешук-Вацеба // Вісник морфології. - 2011. - Т. 17, № 1. - С. 211-214

Дод.точки доступу:
Масна, З. З.
Матешук-Вацеба, Л. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Масна, З. З.
Морфологічні зміни в корі великого мозку кроля за умов експериментальної ішемії [Текст] / З. З. Масна, Ю. Я. Кривко // Вісник морфології. - 2010. - Т. 16, № 4. - С. 751-754

Дод.точки доступу:
Кривко, Ю. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-44

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)