Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Матузок, О. Е.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-23

Вміст лейкоцитів у периферичній крові та прогноз у хворих на інфаркт міокарда, яким проведено тромболітичну терапію [Текст] / В. Й. Целуйко [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, кровь, лекарственная терапия)
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY (использование, методы)
ЛЕЙКОЦИТОВ ПОДСЧЕТ -- LEUKOCYTE COUNT (использование, методы)
Анотація: Мета роботи — визначити предикторну цінність вихідної кількості лейкоцитів периферичної крові щодо ефективності тромболітичної терапії (ТЛТ) та перебігу інфаркту міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих на ІМ з елевацією сегмента ST, госпіталізованих не пізніше ніж через 6 год від розвитку ангінозного больового синдрому, яким була проведена ТЛТ. У середньому через (12 ± 2) міс після залучення в дослідження була зібрана інформація щодо ускладнень у віддалений період та виконана повторна ехокардіографія. Ефективність ТЛТ оцінювали за динамікою сегмента ST на електрокардіограмі безпосередньо перед проведенням фібринолізу, а також через 180 хв від його початку. Ефективною вважали ТЛТ у разі зменшення елевації сегмента ST ≥ 50 %. Результати та обговорення. Медіана кількості лейкоцитів становила 10,8 · 109 /л. Хворих було поділено на дві групи: 1-шу групу утворили хворі з кількістю лейкоцитів ≤ 10,8 · 109/л, 2-гу — пацієнти з кількістю лейкоцитів 10,8 · 109 /л. Серед хворих 2-ї групи частіше траплялася передня локалізація ІМ (р = 0,03), вони мали вище максимальне значення МВ-креатинінфосфокінази (р = 0,001) та вищий рівень С-реактивного білка при надходженні в стаціонар (р = 0,03). У гострий період ІМ хворі 2-ї групи мали статистично значущо більшу частоту ускладнень (χ2 = 7,77; р = 0,005), а через 1 рік спостереження — вищий ризик небажаних подій (χ2 = 5,66; р = 0,02) та нижчу фракцію викиду (р = 0,009). Установлено кореляційний зв’язок між рівнем лейкоцитів з найвищим значенням MB-креатинінфосфокінази (r = +0,42; p 0,001) та показниками ехокардіограми у віддалений період, зокрема, кінцеводіастолічним об’ємом лівого шлуночка (r
Дод.точки доступу:
Целуйко, В. Й.
Матузок, О. Е.
Мішук, Н. С.
Яковлева, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Міщук, Н. Є.
Огляд рекомендацій Європейського товариства кардіологів щодо ведення серцево-судинних захворювань під час вагітності [Текст] / Н. Є. Міщук, О. Е. Матузок // Ліки України. - 2020. - № 1. - С. 7-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
РУКОВОДЯЩИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ПРАКТИЧЕСКОГО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КАК ТЕМА -- PRACTICE GUIDELINES AS TOPIC
Анотація: У західних країнах захворювання серця є провідною причиною смерті вагітних жінок, причому час-тота ССЗ серед вагітних зростає. В 2018 році Європейське товариство кардіологів видало нові рекомен-дації щодо ведення серцево-судинних захворювань під час вагітності, що містять сучасні практичні підходи та нові результати клінічних досліджень. В огляді наведені основні положення цього документу щодо стратифікації ризику, гіпертензивних ускладнень, порушень ритму, кардіоміопатій та серцевої недостатності, тромбоемболій, серцево-судинних інвазивних втручань у вагітніх жінок
Дод.точки доступу:
Матузок, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Целуйко, В. Й.
Зв’язок асиметричного диметиларгініну з клінічними, лабораторними та ультразвуковими показниками у хворих з інфарктом міокарду, яким проведено тромболітичну терапію [Текст] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, О. Е. Матузок // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 40-47

Рубрики: Диметиларгинин ассиметричный

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (терапия)
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
КУРЕНИЕ -- SMOKING (вредные воздействия)
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
Анотація: Мета – дослідити рівень асиметричного диметиларгініну (АДМА) і його можливий зв’язок з клініко-анамнестичними, лабораторними параметрами та показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з гострим інфарктом міокарда (ІМ), яким проведено тромболітичну терапію (ТЛТ). Обстежено 40 хворих з ІМ з елевацією сегмента ST, яким було проведено ТЛТ з приводу ІМ. Забір крові здійснювали при госпіталізації хворих. Визначали рівень високочутливого С-реактивного білка (С-РБ), концентрацію асиметричного диметиларгініну в плазмі крові методом високоефективної рідинної хроматографії. Усім хворим проведено ехокардіографію. Ефективність фібринолітичної терапії визначали на підставі електрокардіографічних критеріїв. Концентрація АДМА становила від 0,1 до 4,94 мкмоль/л, середня концентрація – (1,24±1,24) мкмоль/л. Хворих розділили на чотири групи відповідно до квартилів концентрації АДМА (збільшення концентрації від І до IV групи). Усі хворі IV групи курили (Р=0,04 порівняно з хворими I та II груп). Час до початку проведення фібринолізу був статистично значущо вищий у IV групі, ніж у ІІ (Р=0,02) та ІІІ (Р=0,04) групах. Середня концентрація АДМА у хворих з передньою локалізацією була статистично значущо вища, ніж у хворих із задньою локалізацією ((1,79±1,5) та (0,8±0,75) мкмоль/л відповідно, Р=0,02). Обстежені нами жінки були статистично значущо старшими за чоловіків – відповідно (65,17±6,29) та (55,07±9,90) року (Р=0,002). Виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок рівня АДМА з анамнезом куріння, концентрацією високочутливого С-РБ та глікемією при госпіталізації, часом до початку ТЛТ, частотою скорочень серця на другу добу від початку захворювання, кінцеводіастолічним і кінцевосистолічним об’ємами лівого шлуночка (ЛШ) та негативну статистично значущу кореляцію з фракцією викиду ЛШ. За даними регресійного аналізу, вищий рівень АДМА пов’язаний зі збільшенням рівня високочутливого С-РБ, меншим віком хворих, збільшенням кінцеводіастолічного об’єму ЛШ, підвищенням рівня глікемії при госпіталізації, зниженням швидкості клубочкової фільтрації, зменшенням індексу маси тіла та збільшенням часу до проведення фібринолізу. У хворих з вищим рівнем АДМА спостерігали статистично значущо нижчу ефективність фібринолізу
Дод.точки доступу:
Яковлева, Л. М.
Матузок, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Целуйко, В. Й.
Чинники, пов’язані з ризиком смерті після гострого коронарного синдрому у віддалений період, у пацієнтів з фібриляцією передсердь [Текст] / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, О. Е. Матузок // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 56-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, смертность)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) та фібриляцією передсердь (ФП) у віддалений період (понад 2 роки). Матеріали і методи. Обстежено 125 хворих із ГКС. Через 26 (18; 40) міс зібрано інформацію щодо вітального статусу. Дані отримано для 67 осіб, у 22 (32,8 %) з них у гострий період захворювання вперше в житті розвинувся пароксизм ФП; 11 (16,4 %) мали ФП до розвитку ГКС; 34 (50,8 %) хворих не мали вказівок на ФП в анамнезі та протягом госпіталізації. Зразки крові для визначення рівня N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP) методом імуноферментного аналізу забирали в першу добу захворювання. Результати та обговорення. Протягом періоду спостереження померли 14 осіб. Летальність становила 20,9 %. Летальність серед хворих, у яких на тлі ГКС вперше розвинулася ФП, була вище, ніж серед пацієнтів без ФП (36,4 та 11,8 %, відповідно; р = 0,033; відношення шансів 4,29 (95 % довірчий інтервал 1,08 — 14,62). Летальність серед чоловіків становила 12,5 %, серед жінок — 33,3 % (р = 0,040). Частка осіб, котрі палили, була статистично значущо вищою серед хворих, котрі вижили (р = 0,007). Частота анемії серед хворих, які вижили, становила 11,3 %, серед тих, хто помер, — 57,1 % (р = 0,0001). Хворі, які померли, мали вищий рівень NT‑proBNP (р = 0,016), глікемії (р = 0,008), С‑реактивного білка (р = 0,005) при надходженні до стаціонару. Методом ROC‑аналізу встановлено, що ризик смерті був асоційований з кількістю еритроцитів ≤ 4,09 · 1012 /л (р = 0,0004), рівнем гемоглобіну ≤ 117 г/л (р = 0,0008), глікемії 6,6 ммоль/л (р = 0,002), С‑реактивного білка 24 мг/л (р = 0,0008), NT‑proBNP 1788 пг/мл (р 0,0001). Висновки. Летальність хворих, котрі перенесли ГКС, становила 20,9 % протягом 26 (18; 40) міс. Летальність серед хворих, у яких на тлі ГКС вперше в житті розвинувся пароксизм ФП, становила 36,4 %, що статистично значущо вище, ніж серед пацієнтів без ФП. Серед померлих хворих було статистично значущо більше жінок, хворих з анемією та осіб, які не палили. Методом ROC‑аналізу встановлено значення лабораторних показників, асоційовані з ризиком смерті
The aim — to evaluate the predictive significance of clinical, instrumental and laboratory parameters regarding the mortality of patients with acute coronary syndrome (ACS) and atrial fibrillation (AF) at long‑term follow‑up (over 2 years). Materials and methods. We examined 125 patients with ACS. In 26 (18; 40) months, the information regarding the vital status was collected. The data was available for 67 patients. 22 (32.8 %) of them developed new‑onset AF during the acute disease phase; 11 (16.4 %) had AF before ACS; 34 (50.8 %) had no signs of AF in their medical history and during hospitalization. Blood samples for determination of N‑terminal fragment of brain natriuretic peptide (NT‑proBNP) were taken during the first 24 hours of the disease by enzyme immunoassay. Results and discussion. 14 patients died during the follow‑up period, the mortality rate was 20.9 %. Mortality in patients who developed new‑onset AF on the background of ACS was higher than mortality in patients without AF (36.4 % vs 11.8 %, respectively; р = 0.033); odds ratio was 4.29 (95 % confidence interval — 1.08 — 14.62). Mortality in men was 12.5 %, in women — 33.3 % (р = 0.040). Percentage of smokers was statistically significantly higher in patients who survived (р = 0.007). Prevalence of anemia was 11.3 % in patients who survived and 57.1 % in patients who died (р = 0.0001). Patients who died had higher levels of NT‑proBNP (р = 0.016), glycemia (р = 0.008) and C‑reactive protein (р = 0.005) at admission. ROC‑analysis showed that the risk of death was associated with red blood cell count ≤ 4.09 · 1012/l (р = 0.0004), hemoglobin level ≤ 117 g/l (р = 0.0008), glycemia 6.6 mmol/l (р = 0.002), C‑reactive protein 24 mg/l (р = 0.0008), NT‑proBNP 1788 pg/ml (р 0.0001). Conclusions. Mortality of patients after ACS at 26 (18; 40) month follow‑up was 20.9 %. Mortality in patients who developed new‑onset AF on the background of ACS was 36.4 %, which was statistically significantly higher than mortality in patients without AF. Female patients, patients with anemia and non‑smokers were more likely to die. ROC‑analysis established laboratory test indices associated with the death risk
Дод.точки доступу:
Бен, Салем Ф.
Матузок, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Целуйко, В. Й.
Клініко-анамнестична характеристика хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом [Текст] / В. Й. Целуйко, Д. А. Корчагіна, О. Е. Матузок // Ліки України. - 2019. - № 5/6. - С. 33-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
БОЛЬНЫЕ -- PATIENTS
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Мета роботи – вивчити клініко-анамнестичну характеристику хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом. Матеріали та методи. Обстежено 50 хворих на АГ у поєднанні з гіпотиреозом. Хворих було поділено на 2 групи. І група включала 25 пацієнтів з АГ у поєднанні з компенсованим гіпотиреозом, ІІ група – 25 пацієнтів з АГ та декомпенсованим гіпотиреозом. Критерієм компенсації вважали рівень тиреотропного гормону (ТТГ) 4,4 мМО∕л. Контрольну группу склали 30 хворих на АГ без дисфункції ЩЗ. Результати. У хворих на гіпотиреоз виявлений достовірно вищий рівень офісного діастолічного артеріального тиску, ніж у хворих контрольної групи (р
Дод.точки доступу:
Корчагіна, Д. А.
Матузок, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яковлева, Л. М.
Ушкодження міокарда / Л. М. Яковлева, О. Е. Матузок // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 27-31. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика, патофизиология, этиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, патофизиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, патофизиология)
КАРДИОМИОПАТИЯ ТАКОТСУБО -- TAKOTSUBO CARDIOMYOPATHY (патофизиология)
ТРОПОНИН -- TROPONIN (диагностическое применение)
Анотація: В огляді подані відомості про клінічні відмінності між типами інфаркту міокарда, викладені відповідно до Четвертого універсального визначення інфаркту міокарда. Показано центральне місце тропоніну як маркера ушкодження серцевого м’яза в сучасній діагностиці інфаркту міокарда, зокрема важливість контролю цього показника в динаміці. Позначено місце неішемічного ушкодження міокарда як стану з підвищенням тропоніну за відсутності клінічних даних на користь міокардіальної ішемії. Викладена патофізіологія ішемічного ушкодження як динамічного процесу, короткострокових змін у вигляді «ішемічного каскаду», в тому числі механізми перевантаження кардіоміоцитів кальцієм. Показані механізми адаптивних реакцій серця до умов ішемії — глибокого сну й оглушення міокарда, а також клінічні ситуації, в яких можливий розвиток цих станів. Наведено можливі причини неішемічного ушкодження серцевого м’яза, зокрема серцева недостатність, запальні захворювання, кардіоміопатії, порушення ритму і повторні дефібриляції, інвазивні процедури і механічне ушкодження серця, інфільтрація міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, хронічні захворювання нирок, сепсис, токсична дія деяких ліків, зокрема хіміопрепаратів, що застосовуються в онкологічній практиці. При серцевій недостатності показана можливість витоку тропоніну з ушкоджених кардіоміоцитів за відсутності некрозу клітин, при перерозтяганні стінки серця внаслідок перевантаження тиском і/або об’ємом. При сепсис-індукованій кардіоміопатії показано вплив на міокард запальних цитокінів і механізму, що призводять до активації індуцибельної синтази оксиду азоту, порушення функції мітохондрій, енергетичного дефіциту в клітинах. На прикладі кардіоміопатії такоцубо описаний механізм ушкодження міокарда під дією катехоламінів, зі специфічною локалізацією зони порушеної скоротливості, яка не відповідає розподілу коронарного кровотоку
Дод.точки доступу:
Матузок, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Матузок, О. Е.
Зв’язок високочутливого C-реактивного білка з показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на інфаркт міокарда [Текст] / О. Е. Матузок, Л. М. Яковлева, В. Й. Целуйко // Міжнародний медичний журнал. - 2016. - Том 22, N 3. - С. 5-10. - Бібліогр.: с. 9-10

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- FIBRINOLYTIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (действие лекарственных препаратов)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов, физиология)
Дод.точки доступу:
Яковлева, Л.М.
Целуйко, В.Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Матузок, О. Е.
Зв’язок високочутливого C-реактивного білка з показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на інфаркт міокарда [Текст] / О. Е. Матузок, Л. М. Яковлева, В. Й. Целуйко // Міжнародний медичний журнал. - 2016. - Т. 22, № 3. - С. 5-10. - Бібліогр.: с. 9-10

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- FIBRINOLYTIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (действие лекарственных препаратов)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов, физиология)
Дод.точки доступу:
Яковлева, Л. М.
Целуйко, В. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Матузок, О. Е.
Гіпертензивні кризи [Текст] / О. Е. Матузок, Н. Є. Міщук // Ліки України. - 2021. - № 2. - С. 43-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Гіпертензивні кризи є актуальною проблемою сучасної медицини, з якою лікарі багатьох спеціальностей зустрічаються в повсякденній клінічній практиці. Запобігти розвитку ускладнень або зменшити їх тяжкість може раціональне лікування. В лекції надані відомості щодо етіології, патогенезу гіпертензивних кризів, факторів ризику, клінічної картини, діагностичних методів, загальних підходів до лікування і схем призначення окремих антигіпертензивних препаратів
Дод.точки доступу:
Міщук, Н. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Матузок, О. Е.
Гостра серцева недостатність [Текст] / О. Е. Матузок, Н. Є. Міщук // Ліки України. - 2020. - № 3. - С. 6-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ШОК КАРДИОГЕННЫЙ -- SHOCK, CARDIOGENIC (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ПРАВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, RIGHT
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (терапевтическое применение)
Анотація: Гостра серцева недостатність є актуальною проблемою сучасної кардіології. В лекції надані відомості щодо її етіології, патогенезу, методів діагностики та лікування, наведені показання до призначення лікувальних препаратів та схеми їхнього використання. Обговорені деякі клінічні ситуації, зокрема кардіогенний шок, гостра правошлуночкова серцева недостатність
Дод.точки доступу:
Міщук, Н. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)