Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Медведь, В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 135
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Жук С. І., Коньков Д. Г., Літвінов С. К., Очеретна О. Л.
Назва : Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних
Паралельн. назви :The evidence bases of etiopathophysiology and preventive clinical management of nausea and vomiting in pregnancy
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 13-28 (Шифр РУ16/2023/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ТОШНОТА БЕРЕМЕННЫХ -- MORNING SICKNESS
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР -- REVIEW
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Нудота та блювання, або ранній токсикоз, є поширеним розладом під час гестації, на який страждають до 80% вагітних. Тяжка форма відома як надмірне блювання вагітних (НБВ) і є виснажливим та потенційно небезпечним для життя захворюванням під час вагітності, що пояснюється невпинною нудотою та/або блюванням; характеризується втратою маси тіла, недоїданням та зневодненням, підвищує ризик несприятливих наслідків для матері та дитини. Без методичного втручання досвідчених клініцистів можуть розвинутися небезпечні для життя ускладнення. Ефективні профілактичні та лікувальні стратегії НБВ вимагають розуміння як патофізіологічних, так і психосоціальних факторів, усвідомлення потенційних ризиків та ускладнень, а також проактивного оцінювання та методів лікування з використанням інноваційних клінічних інструментів. НБВ характеризується зневодненням, електролітним і метаболічним дисбалансом, а також дефіцитом харчування, що може стати приводом до госпіталізації. Тяжкість нудоти та блювання під час вагітності можна оцінити за допомогою унікальної кваліфікації блювання під час гестації (шкала PUQE-24), яка продемонструвала відносно точну оцінку способу життя пацієнтки, включаючи години сну. Для якісної диференціальної діагностики необхідні цілеспрямований збір анамнезу та обстеження, оскільки діагноз цього стану переважно визначається клінічно. Лабораторні дослідження є корисними інструментами для оцінювання таких ускладнень, як електролітний або метаболічний дисбаланс чи ураження нирок. Крім того, вони допомагають визначити етіологію у рефрактерних випадках. Гіпотези, які сприяють розумінню патогенезу НБВ, ґрунтувались на підставі асоціацій, які є причинно-наслідковими, послідовними або випадковими. Необхідно докласти багато зусиль, щоб точно встановити ці взаємозв’язки у рамках добре спланованих досліджень. НБВ є найпоширенішим показанням до госпіталізації у першій половині вагітності. Виявлено численний дефіцит поживних речовин, таких, як дефіцит тіаміну, який може призвести до енцефалопатії Верніке, дефіцит вітаміну K і тяжка гіпокаліємія. Примітно, що окрім зазначених вище фізичних ускладнень, НБВ також асоціюється з психологічними несприятливими наслідками. Хоча це було пов’язано з серйозними ускладненнями, мало відомо про його прогностичні фактори. Метою даного систематичного огляду був пошук та критичне оцінювання досліджень, які визначали пріоритетні напрямки клінічного менеджменту блювання вагітних, виходячи з диференціації та патофізіологічної складової, аналіз профілю безпеки нефармакологічних засобів, що були використані для профілактики розвитку наведеної вище гестаційної патології та роз’яснення ефективної стратегії міжпрофесійної команди для покращення координації догляду та результатів у вагітних із нудотою та блюванням. Проведений систематичний пошук даних по базах MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews й Database of Abstracts of Reviews of Effects та публікацій у фахових виданнях України за 2010–2023 рр. Основним результатом було прогнозування виникнення блювання вагітних та НБВ, ефективності превентивного втручання, зменшення або припинення нудоти/блювання; кількості епізодів блювання; тривалості госпіталізації. Вторинні результати включали інші показники ефективності превентивної стратегії, несприятливі результати для матері/плода/неонатального періоду, показники якості життя та економічні витрати. Профілактичні заходи: імбир, точковий масаж/голковколювання, дієта, гіпнотерапія. Економічна оцінка стратегій профілактики ураховувала й перинатальні результати. Терапевтичні стратегії, насамперед інфузійна терапія, будуть нами розглянуті та проаналізовані у наступному огляді. Представлені в оглядах результати доказової медицини можуть бути використані при створенні клінічної настанови, протоколу, консенсусу або клінічних рекомендацій стосовно клінічного менеджменту нудоти, блювання вагітних та НБВNausea and vomiting, or early toxicosis, is a common disorder during pregnancy, affecting up to 80% of pregnant women. The severe form is known as excessive vomiting of pregnancy – hyperemesis gravidarum (HG) and is a debilitating and potentially life-threatening illness during pregnancy which is characterized by persistent nausea and/or vomiting, weight loss, malnutrition and dehydration, increases the risk of adverse maternal and perinatal outcomes. Without the methodical intervention of experienced clinicians, life-threatening complications can develop. Effective prevention and treatment strategies for HG require an understanding of both pathophysiological and psychosocial factors, awareness of potential risks and complications, and proactive assessment and treatment methods using innovative clinical tools. HG is characterized by dehydration, electrolyte and metabolic imbalance, as well as nutritional deficiency, which can lead to hospitalization. The severity of nausea and vomiting during pregnancy can be assessed using the Unique Gestational Vomiting Qualification (scale PUQE-24), which has been shown to be a relatively accurate assessment of the patient’s lifestyle, including hours of sleep. For high-quality differential diagnosis, a focused anamnesis collection and examination are necessary, since the diagnosis of this condition is mainly determined clinically. Laboratory tests are useful tools for evaluating complications such as electrolyte or metabolic imbalances or kidney damage. In addition, they help to determine the etiology in refractory cases. Hypotheses that contribute to the understanding of the pathogenesis of HG have been based on associations that are causal, sequential, or coincidental. Much efforts are needed to precisely establish these relationships in well-designed studies. HG is the most common indication for hospitalization in the first half of pregnancy. Numerous nutrient deficiencies have been identified, such as thiamine deficiency, which can lead to Wernicke’s encephalopathy, vitamin K deficiency, and severe hypokalemia. It is noteworthy that, in addition to the above-mentioned physical complications, HG is also associated with psychological adverse consequences. Although it has been associated with serious complications, little is known about its prognostic factors. The purpose of this systematic review was to find and critically evaluate studies that determined the priority areas of clinical management of vomiting in pregnant women, based on the differentiation and pathophysiological component, the analysis of the safety profile of non-pharmacological agents to prevent the development of the above-mentioned gestational pathology, and the clarification of an effective strategy of interprofessional teams to improve care coordination and outcomes in pregnant women with nausea and vomiting. A systematic data search was carried out in the databases MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews and Database of Abstracts of Reviews of Effects and publications in professional publications of Ukraine for 2010–2023. The main result was the prediction of the occurrence of vomiting in pregnant women and HG, the effectiveness of preventive intervention, the reduction or cessation of nausea/vomiting; the number of episodes of vomiting; duration of hospitalization. Secondary outcomes included other parameters of preventive strategy effectiveness, adverse maternal/fetal/neonatal outcomes, quality of life measures, and economic costs. Preventive measures: ginger, acupressure/acupuncture, diet, hypnotherapy. The economic evaluation of prevention strategies also took into account perinatal outcomes. Therapeutic strategies, primarily infusion therapy, will be reviewed and analyzed by us in the following review. The results of evidence-based medicine presented in the reviews can be used in the creation of a clinical guideline, protocol, consensus or clinical recommendations regarding the clinical management of nausea, vomiting of pregnancy and HG
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 5
Цікаві статті :
Косей Н. В. Сучасні світові тенденції вивчення етіології, патогенезу, діагностики та лікування хронічного ендометриту/ Н. В. Косей [та ін.] (стр.7-12)
Ancheva I. A. Studying the discipline of free choice «Ultrasound Diagnostics in Obstetrics and Gynaecology»/ I. A. Ancheva [та ін.] (стр.13-19)
Жабченко І. А. Вплив перенесеної під час вагітності коронавірусної хвороби на перебіг гестації та зміни основних біотопів організму жінки/ І. А. Жабченко [та ін.] (стр.20-27)
Гладенко С. Є. Імунологічні порушення у пацієнток з патологією грудних залоз при безплідді, пов’язаному з ановуляцією/ С. Є. Гладенко [та ін.] (стр.28-33)
Cherneda L. O. Peculiarities of the course of seborrheic keratosis of extragenital localization among the female population/ L. O. Cherneda [та ін.] (стр.34-38)
Голяновський О. В. Сучасний підхід до трансфузійної терапії масивних кровотеч за наявності аномально інвазивної плаценти/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.39-45)
Медведь В. І. Сучасні аспекти оптимальної терапевтичної стратегії надмірного блювання вагітних/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.46-57)
Леуш С.Ст. Особливості газообміну та кислотно-лужної рівноваги між плодовим та материнським кровообігом при передчасному розродженні/ С. Ст. Леуш, М. В. Процик, М. І. Антонюк (стр.58-62)
Прощенко О. М. Оцінювання поліморфізму rs1800012 гена COL1A1 й стигм недиференційованої дисплазії сполучної тканини як предикторів пролапсу тазових органів/ О. М. Прощенко, Д. О. Говсєєв (стр.63-68)
Горбунова О. В. Біоценоз піхви та сучасні підходи до корекції вагінальних дисбіозів (Огляд літератури)/ О. В. Горбунова [та ін.] (стр.69-81)
Вагінальний гель PAPILOCARE® – запитання та відповіді (стр.82-87)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 4
Цікаві статті :
Жилка Н. Я. Ситуаційний аналіз проблеми материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення/ Н. Я. Жилка, О. С. Щербінська, І. П. Нецкар (стр.7-12)
Медведь В. І. Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.13-28)
Makurina G. I. Modern approaches to the correction of age-related skin changes in women/ G. I. Makurina [та ін.] (стр.29-34)
Гусєва А. Є. Вагітність і психоемоційні стресорні реакції. Фактор віку/ А. Є. Гусєва (стр.35-43)
Середа К. В. Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності/ К. В. Середа (стр.44-49)
Бенюк В. О. Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.50-58)
Василюк С. М. Ректальні кровотечі у вагітних/ С. М. Василюк [та ін.] (стр.59-65)
Бенюк В. О. Особливості мікробіому піхви та функціональної активності епітеліальних клітин при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії шийки матки у жінок перименопаузального віку/ В. О. Бенюк, В. М. Гончаренко, Т. Г. Ласкава (стр.66-73)
Сусідко О. М. Біоценоз вагінального тракту у пацієнток з безпліддям на тлі хронічного ендометриту / О. М. Сусідко, О. А. Лубковська, О. А. Ковалишин (стр.74-78)
Загородня О. С. Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції (Огляд літератури)/ О. С. Загородня, Ю. Б. Моцюк, Т. В. Амерханова (стр.79-84)
Вагінальний гель PAPILOCARE® – запитання та відповіді (стр.85-89)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пилипенко А. В., Медведь В. І.
Назва : Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних
Паралельн. назви :COVID-19 infection and hypertension disorders during pregnancy
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 7-13 (Шифр РУ16/2023/7)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення впливу COVID-19, перенесеного до настання чи під час вагітності, на частоту розвитку і особливості перебігу гестаційної гіпертензії та прееклампсії. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне ретроспективне дослідження з паралельним контролем. Проаналізовано перебіг та закінчення вагітності у 178 жінок у період пандемії COVID-19 – з березня 2020 по січень 2022 року, які спостерігалися у жіночій консультації приватного медичного центру. Важливо зазначити, що медичну документацію брали підряд, не відбираючи спеціально за будь-яким принципом, тобто проведений аналіз мав характер суцільного скринінгу. Зі 178 вагітних на COVID-19 хворіли 125 (70,2%), вони увійшли до основної групи; не хворіли 53 (29,8%) жінки, які увійшли до групи порівняння. Групи зіставні за віком та індексом маси тіла. Вік жінок становив 19–51 рік; в основній групі – 30,5±4,9 року, у групі порівняння – 30,9±5,6 року. Індекс маси тіла (кг/м2) на початку вагітності у жінок основної групи становив 21,6±4,3; групи порівняння – 22,9±4,8. Першовагітних було 104 (58,4%), повторну вагітність виношували 74 (41,6%) жінки. Перші пологи відбулися у 117 (65,7%) жінок, повторні – у 61 (34,3%). Усі вагітні були стандартно обстежені відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. В усіх без винятку жінок оцінено клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку прееклампсії, на підставі чого до групи ризику віднесено 3 жінок. Окрім того, 158 (88,8%) вагітним у рамках першого комбінованого скринінгу проведено додаткове обстеження для визначення ризику розвитку прееклампсії, внаслідок якого ще 23 жінки увійшли до групи ризику. У підсумку 26 (14,6%) вагітним з 12 тиж гестації призначено профілактику з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Результати. У жінок, які хворіли на COVID-19, гіпертензивні розлади вагітних розвиваються статистично значуще рідше, ніж у тих, хто не хворів. У разі перенесеного COVID-19 з малосимптомним легким перебігом ризики гіпертензивних розладів у вагітних статистично значуще зменшуються: гестаційна гіпертензія – ВР=1,15, 95% ДІ: 1,0–1,3; прееклампсія – ВР=1,1, 95% ДІ: 1,0–1,2, усі гіпертензивні розлади – ВР=1,3, 95%ДІ: 1,1–1,6. Групи не відрізнялися між собою за поширеністю загальноприйнятих факторів ризику. Проаналізовано частоту гіпертензивних розладів залежно від проведеної вакцинації. Ризик гестаційної гіпертензії у вакцинованих, які не хворіли на COVID-19, зменшується в 1,4 раза (ВР=1,4, 95%ДІ: 1,0–1,9), ризик усіх гіпертензивних розладів вагітних у цій самій групі зменшується у 2 рази (ВР=2,0, 95%ДІ: 1,2–3,5). Розвиток прееклампсії також ймовірно залежить від вакцинального статуcу (χ2=4,0; р=0,04; φ=-0,17). У невакцинованих він збільшується в 1,1 раза (ВР=1,1, 95%ДІ: 1,2–1,8). Ризик усіх гіпертензивних розладів також вищий у групі з негативним вакцинальним статусом (ВР =1,3, 95%ДІ: 1,0–1,7) лише на рівні значущості р=0,06, тобто проявляється як певна тенденція. Висновки. Асоційовані з вагітністю гіпертензивні розлади рідше розвиваються у жінок, які у преконцепційний період або під час вагітності перенесли COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 знижує частоту гіпертензивних розладів у вагітних, незалежно від перенесеної хвороби. Оскільки імунні механізми, поряд із плацентарно-судинними, відіграють суттєву роль у патогенезі прееклампсії, припустимо, що перенесена коронавірусна інфекція або вакцинація проти неї порушують певні ланки імунітету, що має наслідком зниження частоти гіпертензивних розладів у вагітнихThe objective: to determine the impact of COVID-19, which occurred before or during pregnancy, on the frequency of development and features of the course of gestational hypertension and preeclampsia. Materials and methods. An observational retrospective study with parallel control one was conducted. The pregnancy course and its outcomes in 178 women during the period of the COVID-19 pandemic – from March 2020 to January 2022 – who were observed in the women’s consultation of a private medical center, were analyzed. It is important to note that the medical documentation was taken one after the other, without being specially selected according to any principle, that is, the analysis carried out had the character of continuous screening. Out of 178 pregnant women, 125 (70.2%) persons were sick with COVID-19, they were included in the main group; 53 (29.8%) women who were part of the comparison group did not get sick. The groups are comparable by age and body mass index. The age of the women was 19–51 years; in the main group – 30.5±4.9 years, in the comparison group – 30.9±5.6 years. Body mass index (kg/m2) at the beginning of pregnancy in women of the main group was 21.6±4.3; comparison group – 22.9±4.8. There were 104 (58.4%) primigravida, 74 (41.6%) – multigravida. 117 (65.7%) women were primipara, 61 (34.3%) – multipara. All pregnant women were performed with a standard examination in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.07.2011. Clinical and anamnestic risk factors for the development of preeclampsia were assessed in all women without exception, on the basis of which 3 women were assigned to the risk group. In addition, 158 (88.8%) pregnant women as part of the first combined screening had an additional examination to determine the risk of developing preeclampsia, as a result of which additional 23 women were included in the risk group. As a result, 26 (14.6%) pregnant women from 12 weeks of gestation were prescribed prophylaxis using acetylsalicylic acid. Results. In women who have had COVID-19, hypertensive disorders of pregnancy develop statistically significantly less often than in those who have not had the disease. After mildly symptomatic COVID-19 the risks of hypertensive disorders in pregnant women are statistically significantly reduced: gestational hypertension – RR=1.15, 95% CI: 1.0–1.3; preeclampsia – RR=1.1, 95% CI: 1.0–1.2, all hypertensive disorders – BP=1.3, 95% CI: 1.1–1.6. The groups did not differ among themselves in the prevalence of generally accepted risk factors. The frequency of hypertensive disorders depending on the vaccination was analyzed. The risk of gestational hypertension in vaccinees who did not suffer from COVID-19 is reduced by 1.4 times (RR=1.4, 95% CI: 1.0–1.9), the risk of all hypertensive disorders in pregnant women in this same group is reduced 2 times (RR=2.0, 95% CI: 1.2–3.5). The development of preeclampsia also probably depends on the vaccination status (χ2=4.0; p=0.04; φ=-0.17). In non-vaccinated persons it increases by 1.1 times (RR=1.1, 95%CI: 1.2–1.8). The risk of all hypertensive disorders is also higher in the group with a negative vaccine status (RR=1.3, 95%CI: 1.0–1.7) only at the level of significance p=0.06, that is, it appears as a certain tendency. Conclusions. Hypertensive disorders associated with pregnancy are less likely to develop in women who have experienced COVID-19 in the preconception period or during pregnancy. Vaccination against COVID-19 reduces the frequency of hypertensive disorders in pregnant women, regardless of the disease presence. Since immune mechanisms, along with placental-vascular mechanisms play a significant role in the pathogenesis of preeclampsia, let’s assume that the experienced coronavirus infection or vaccination against it disrupts certain links of immunity, which results in a decrease in the frequency of hypertensive disorders in pregnant women
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 7
Цікаві статті :
Пилипенко А. В. Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних/ А. В. Пилипенко, В. І. Медведь (стр.7-13)
Слабкий Г. О. Вікові коефіцієнти народжуваності у Закарпатській області України та аналіз народжуваності у жінок, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі/ Г. О. Слабкий [та ін.] (стр.14-19)
Cherepiekhina O. A. Attitudes of pregnant Ukrainian women towards their child in the ІІІ trimester of pregnancy during wartime in Ukraine in relation to women’s reproductive health (Podillia region)/ O. A. Cherepiekhina [та ін.] (стр.20-33)
Popel O. K. What is in common between preeclampsia, HPS70 and medieval headwear? Part I. Serum HPS70 in preeclampsia: systematic review and meta-analysis/ O. K. Popel, D. O. Govsieiev (стр.34-48)
Azeez T. A. Laser sessions with perineoplasty for increase sexual satisfaction/ T. A. Azeez [та ін.] (стр.49-54)
Біла В. В. Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії/ В. В. Біла, В. О. Чернега (стр.55-60)
Лаба О. В. Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів/ О. В. Лаба, В. І. Пирогова (стр.61-68)
Safarova A. F. The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women/ A. F. Safarova (стр.69-73)
Turyanytsia S. M. COVID-19 as a multidisciplinary problem: impact on reproductive health (Literature review)/ S. M. Turyanytsia [та ін.] (стр.74-79)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Коньков Д. Г., Ткаченко Р. О., Мунтян О. А.
Назва : Сучасні аспекти оптимальної терапевтичної стратегії надмірного блювання вагітних
Паралельн. назви :The modern aspects of the optimal therapeutic strategy of hyperemesis gravidarum
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 46-57 (Шифр РУ16/2023/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM
ДЕГИДРАТАЦИОННЫЕ МЕТОДЫ -- DESICCATION
КСИЛИТ -- XYLITOL
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Хоча нудота та блювання на ранніх термінах вагітності є дуже поширеними, обтяжуючи приблизно 80% вагітностей, тяжка їхня форма – надмірне блювання вагітних (НБВ) – ускладнює до 2,2% вагітностей. НБВ – це одне з найпоширеніших показань до госпіталізації під час вагітності. Окрім недостатнього харчування як матері, так й плода, тяжким наслідком НБВ є серйозне психосоціальне навантаження, що призводить до депресії, тривожності та навіть до розвитку перинатальної патології. Метою цього мета-аналізу є вивчення наявних рандомізованих контрольованих досліджень щодо терапевтичних стратегій при НБВ, їхнє оцінювання на підставі як суб’єктивних, так і об’єктивних показників ефективності, безпеки для матері та плода/новонародженого, а також економічних витрат. Проведено систематичний пошук даних по базах MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews та публікацій у фахових виданнях України за 2013–2023 рр. Пошук проводили за такими ключовими словами: вагітність, нудота та блювання вагітних, надмірне блювання вагітних, гіперемезис, антиеметична терапія під час вагітності, інфузійна терапія та профіль безпеки медикаментів, призначених під час вагітності у різних комбінаціях. За основний результат прийнято: ефективність терапевтичних стратегій (зменшення або припинення нудоти/блювання); деталізація за профілем безпеки протиблювотних препаратів; оптимізація інфузійної терапії; додаткові клінічні стратегії, що допомагають підвищити якість надання допомоги вагітним; несприятливі наслідки та побічні ефекти препаратів, що використовують для лікування НБВ, для матері та плода/новонародженого. Представлені у даному мета-аналізі результати можуть бути використані при створенні національної клінічної настанови, протоколу, консенсусу або клінічних рекомендацій стосовно клінічного менеджменту НБВAlthough, nausea and vomiting in early pregnancy is very common, affecting approximately 80% of pregnancies, hyperemesis gravidarum (HG) is a severe form that complicates up to 2.2% of pregnancies. HG is one of the most common indications for hospitalization during pregnancy. In addition to the insufficient nutrition both for the mother and fetus, the severity of HG symptoms causes a serious psychosocial stress, which leads to depression, anxiety and even the development of perinatal pathology. The aim of this meta-analysis was to study available randomized controlled trials about therapeutic strategies by HG, their evaluation based on both subjective and objective measures of efficacy, maternal and fetal/neonatal safety, and economic costs. A systematic data search was conducted using the databases MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews and publications in professional editions of Ukraine for 2013–2023. The search was conducted using the following keywords: pregnancy, nausea and vomiting of pregnant women, excessive vomiting of pregnancy, hyperemesis, antiemetic therapy during pregnancy, infusion therapy and the safety profile of medications prescribed during pregnancy in various combinations. The main outcome was: the effectiveness of therapeutic strategies (reduction or stopping nausea/vomiting); detailing by safety profile of antiemetic drugs; optimization of infusion therapy; additional clinical strategies that help to improve the quality of care for pregnant women; adverse effects and side effects of drugs for HG for the mother/fetus/newborn. The results presented in this meta-analysis can be used in the creation of a national clinical guideline, protocol, consensus or clinical recommendations regarding the clinical management of hyperemesis gravidarum
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Кирильчук М. Є., Гайдай А. П., Булик Л. М.
Назва : Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури)
Паралельн. назви :Renal graft and pregnancy (Literature review)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 44-51 (Шифр РУ16/2022/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Стаття присвячена огляду літератури, який висвітлює питання материнських та перинатальних ускладнень і тактики ведення вагітних реципієнток ниркового трансплантата. Детально розглянуто ризики розвитку гіпертензивних ускладнень, прееклампсії, інфекційних ускладнень, гестаційного діабету та ризик для плода під час вагітності у даної категорії жінок. Вагітність як така не спричинює відторгнення трансплантата, проте догестаційна артеріальна гіпертензія, підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові та значна протеїнурія до настання вагітності є факторами ризику для розвитку даного ускладнення. Серед вагітних з нирковим трансплантатом є значно вищими ризики розвитку затримки росту плода та передчасних пологів. У статті наведено рекомендації щодо оптимального часу настання вагітності після трансплантації різних професійних медичних товариств, хоча в цьому питанні досі не досягнуто згоди: American Society of Transplantation стверджує, що ідеальним терміном є період 12–24 міс після перенесеної трансплантації, тоді як European best practice guidelines рекомендує планування настання вагітності не раніше як за 2 роки після операції. Спостереження за вагітною реципієнткою ниркового трансплантата має проводити акушер-гінеколог з досвідом ведення вагітності високого ризику у команді з трансплантологом та перинатологом або неонатологом. Усі вагітні реципієнтки ниркового трансплантата мають ретельно контролювати артеріальний тиск, а у разі його підвищення має проводитись агресивна гіпотензивна терапія. Також необхідно здійснювати контроль функції трансплантата, за підозри його відторгнення можливим є проведення УЗД-контрольованої біопсії нирки. Представлено принципи імуносупресивної терапії під час вагітності, яка включає преднізолон, метилпреднізолон, такролімус, циклоспорин та азатіоприн, з описом побічних ефектів для матері, впливу на плід та грудне вигодовування кожного з препаратів. За відсутності акушерських ускладнень оптимальним методом розродження є спонтанні пологи через природні пологові шляхи у терміні 38–40 тиж вагітності. Грудне вигодовування рекомендують, незважаючи на імуносупресивну терапію. Препаратами, що виключають грудне вигодовування, є мікофенолату мофетил, сиролімус, еверолімус та белатацепт. Попри високі ризики вагітності та пологів, у реципієнток ниркового трансплантата є хороші шанси виносити та народити живу дитину та зберегти при цьому власне здоров’я. Тому слід заохочувати материнство серед таких жінок, підтримувати їх та надавати висококваліфіковану медичну допомогуThe article is devoted to a review of the literature, which highlights the issues of maternal and perinatal complications and management of pregnant women who are renal transplant recipients. The risks of the development of hypertensive complications, preeclampsia, infectious complications, gestational diabetes and the risk of the fetus during pregnancy in these women are discussed in details. Pregnancy does not cause graft rejection, but pregestational hypertension, increased plasma creatinine and significant pregestational proteinuria are the risk factors for this complication. Pregnant women with a kidney transplant have a significantly higher risk of fetal growth retardation and premature birth. The article provides recommendations for the optimal period for pregnancy after transplantation which are recommended by various professional medical societies, although there is still no agreement on this issue: the American Society of Transplantation claims that the ideal period is 12-24 months after transplantation, while European best practice guidelines recommends to plan pregnancy no earlier than 2 years after surgery. The observation of pregnant women who are renal transplant recipients should be performed by an obstetrician-gynecologist with experience in high-risk pregnancy together with a transplantologist and perinatologist or neonatologist. All pregnant women who are kidney transplant recipients should be monitored for blood pressure, and aggressive antihypertensive therapy should be prescribed if it increases. It is also necessary to monitor the function of the graft, on suspicion of rejection it is possible to perform ultrasound-controlled kidney biopsy. The principles of immunosuppressive therapy during pregnancy, which includes prednisolone, methylprednisolone, tacrolimus, cyclosporine and azathioprine, and the description the side effects for the mother, the impact on the fetus and breastfeeding of each of the drugs are presented in the article. In the absence of obstetric complications, the optimal method of delivery is spontaneous delivery through the natural birth canal in the term of 38-40 weeks of pregnancy. Breastfeeding is recommended despite immunosuppressive therapy. Breast-feeding should be avoided when such medications as mycophenolate mofetil, sirolimus, everolimus and belatacept are used. Despite the high risk of pregnancy and childbirth, kidney transplant recipients have a good chance of pregnancy outcomes and giving birth to a living child while maintaining their own health. Therefore, motherhood should be encouraged among such women, supported and provided with highly qualified medical care
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 4
Цікаві статті :
Akhundova E. M. Indicators of carbohydrate metabolism and vitamin D levels in pregnant women with metabolic syndrome/ E. M. Akhundova (стр.6-10)
Грицай І. М. Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів/ І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь (стр.11-15)
Рубінштейн А. М. Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій/ А. М. Рубінштейн (стр.16-22)
Любомирська К. С. Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності/ К. С. Любомирська [та ін.] (стр.23-29)
Shurpyak S. O. The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions/ S. O. Shurpyak (стр.30-37)
Дякунчак Ю. Р. Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції/ Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова (стр.38-41)
Боженко О. О. Клініко-лабораторні особливості у вагітних із дефіцитом маси тіла/ О. О. Боженко (стр.42-44)
Кошова І. М. Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності/ І. М. Кошова (стр.45-47)
Лаба О. В. Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів/ О. В. Лаба (стр.48-51)
Ярмола І. М. Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури)/ І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк (стр.52-56)
Ярова І. В. Сучасне оцінювання стану ендометрія (Огляд літератури)/ І. В. Ярова (стр.57-64)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Романенко Т. Г. Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.8-12)
Федосюк К. В. Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом/ К. В. Федосюк (стр.14-17)
Мамчур В. Й. Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу/ В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк (стр.18-28)
Сюсюка В. Г. Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.29-36)
Жук С. І. Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)/ С. І. Жук, О. Д. Щуревська (стр.37-43)
Медведь В. І. Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури)/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.44-51)
Туманова Л. Є. Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.52-58)
Пирогова В. І. Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах/ В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак (стр.59-62)
Данилова А. О. Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі/ А. О. Данилова (стр.63-68)
ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.69-72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пилипенко А. В., Медведь В. І.
Назва : До питання про клініко-предиктивну цінність співвідношення sFlt-1:PlGF для передбачення плацентарної дисфункції
Паралельн. назви :To the question of the clinical predictive value of the sFlt-1:PlGF ratio is related to the placental dysfunction
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 21-29 (Шифр РУ16/2022/7)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES
РЕЦЕПТОР TIE-1 -- RECEPTOR, TIE-1
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Мета дослідження: оцінювання клініко-прогностичного значення та інформативності співвідношення антиангіогенного фактора – розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (sFlt-1) та ангіогенного фактора – плацентарного фактора росту (PlGF) у динаміці вагітності як маркера різних варіантів плацентарної дисфункціїПрогностична цінність загальноприйнятого способу оцінювання ризику розвитку прееклампсії (ПЕ) і профілактична ефективність ацетилсаліцилової кислоти є низькими. За відсутності клінічних ознак ПЕ визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції у терміні менше 27 тиж не інформативне, отже, не рекомендується його проведення. Якщо у терміні до 34 тиж співвідношення sFlt-1:PlGF 38, відносний ризик ПЕ становить 4,6 [95 % ДІ: 1,4–14,9]. Якщо при першому визначенні рівень співвідношення sFlt-1:PlGF високий, повторювати дослідження у динаміці не має сенсу. У разі низького значення sFlt-1:PlGF за обґрунтованої підозри щодо розвитку ПЕ у подальшому повторне дослідження може допомогти прийняти адекватне клінічне рішення. Визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції або підтвердження затримки росту плода у терміні до 34 тиж є клінічно обґрунтованим та інформативним. Між рівнем співвідношення sFlt-1:PlGF і кількістю днів до пологів існує сильний зворотний зв’язокThe objective: to evaluate the clinical and prognostic value and meaning of the ratio of the anti-angiogenic factor of soluble fms-like tyrosine kinase-1 (sFlt-1) to the angiogenic factor of the placental growth factor (PlGF) in the dynamics of pregnancy as markers of various variants of placental dysfunctionThe predictive value of the conventional method of assessing the preeclampsia (PE) risk and the preventive efficiency of acetylsalicylic acid is low. In the absence of clinical manifestation of PE the determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication till 27 weeks of pregnancy is not informative, so it is not recommended. If the sFlt-1:PlGF ratio is 38 in the period till 34 weeks, the relative risk is 4.6 [95 % CI: 1.4–14.9]. If the level of the sFlt-1:PlGF ratio is high at first investigation there is no sense to repeat the research in dynamics. In the case of low the sFlt-1:PlGF ratio for a reasonable suspicion of PE development, repeated research can help make an adequate clinical decision. The determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication or confirmation of fetal growth retardation till 34 weeks is clinically reasonable and informative. There is a strong reverse correlation between the sFlt-1:PlGF ratio and the number of days before the current birth
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 7
Цікаві статті :
Beniuk V. O. Hormonal homeostasis in women of reproductive age with adenomyosis/ V. O. Beniuk [та ін.] (стр.6-9)
Бенюк В. О. Гормональний гомеостаз у жінок репродуктивного віку з аденоміозом/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.10-13)
Deinichenko O. V. Prediction of the development of fetal growth retardation in pregnant women with chronic arterial hypertension/ O. V. Deinichenko [та ін.] (стр.14-20)
Пилипенко А. В. До питання про клініко-предиктивну цінність співвідношення sFlt-1:PlGF для передбачення плацентарної дисфункції/ А. В. Пилипенко, В. І. Медведь (стр.21-29)
Берая Д. Ю. Клінічні аспекти безпліддя у жінок з тиреоїдною патологією/ Д. Ю. Берая (стр.30-34)
Rybin A. I. The results of personificated ovarian cancer patients with peritoneal carcinomatosis treatment/ A. I. Rybin (стр.35-40)
Krotik O. I. Clinical effectiveness of preconception training in women with sexually transmitted infections after an IVF program/ O. I. Krotik (стр.41-46)
Lemish N. Yu. Peculiarities of clinical characteristics of pregnant with symptoms of Great obstetrical syndromes/ N. Yu. Lemish (стр.47-52)
Голяновський О. В. Роль істміко-цервікальної недостатності у невиношуванні вагітності/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.53-60)
Соломко О. Б. Актуалізація диференціальної діагностики синдрому хронічного тазового болю у жінок репродуктивного віку/ О. Б. Соломко, С. О. Шурпяк (стр.61-68)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грицай І. М., Гусєва А. Є., Медведь В. І.
Назва : Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів
Паралельн. назви :Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15 (Шифр РУ16/2022/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному станіThe article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко А. Є., Медведь В. І., Остафійчук М. В.
Назва : Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних
Паралельн. назви :Surgical treatment of thyroid diseases in pregnant women
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 188-198 (Шифр ЕУ5/2021/26/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ENDOCRINE SURGICAL PROCEDURES
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Зараз немає сумніву в тому, що саме функціональному стану щитоподібної залози (ЩЗ) майбутньої матері належить особлива роль в ендокринному забезпеченні фізіологічного перебігу вагітності й виношування здорової дитини. Виключно шляхом повноцінного тиреоїдного гомеостазу матері відбувається закладення основних структур центральної нервової системи плода в I триместрі вагітності, що має основне значення у формуванні інтелекту майбутньої дитини. Проблема захворювань ЩЗ у жінок під час вагітності має велике соціальне і медичне значення, визначаючи здоров’я покоління населення України, що підростає. В останні роки ендокринологів насторожує факт зростання кількості захворювань ЩЗ у молодих жінок у період вагітності. Дефіцит йоду, зміна харчування, несприятлива радіологічна обстановка, що виникла після аварії на Чорнобильській АЕС, є факторами підвищеного ризику розвитку захворювань ЩЗ серед молодого населення України. Ці захворювання можуть впливати на характер перебігу і результат вагітності, а також стан новонародженого. Вагітність рідко розвивається на фоні вираженої ендокринної патології, оскільки вона часто призводить до порушення репродуктивної функції та безпліддя. Однак при своєчасному виявленні й корекції практично будь-яка патологія ЩЗ не є протипоказанням до планування і пролонгації вагітності
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Український журнал нефрології та діалізу -2021р.,N 4
Цікаві статті :
Колесник М. Державна установа «Інститут нефрології національної Академії Медичних Наук України* - 20 років поспіль/ М. Колесник [та ін.] (стр.3-9)
Astitva Singh. Neonatal Bartter syndrome: A case report from Northern India/ Singh Astitva [та ін.] (стр.10-14)
Bolatli G. Effect of omega-3 fatty acid on contrast-induced nephropathy/ G. Bolatli [та ін.] (стр.15-25)
Omotayo Babatunde Ilesanmi. The beneficial effect of a phytonutrient-rich product against cadmium chloride-induced hepatorenal toxicity/ Babatunde Ilesanmi Omotayo, Abiodun Lawal Ridwan (стр.26-35)
Мазур Т. С. Хронічне запалення та прогресування хронічної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет II типу/ Т. С. Мазур [та ін.] (стр.36-43)
Meral Mese. Malignancies in renal transplant recipients: A retrospective single-center descriptive study/ Mese Meral, Parmaksiz Ergün (стр.44-52)
Антоненко А. В. Прогнозування несприятливого наслідку ішемічного інсульту у хворих на хронічну хворобу нирок/ А. В. Антоненко [та ін.] (стр.53-59)
Sasak G. Can body shape index indicate obesity-associated inflammation and cardiovascular diseases in stage 3-4 chronic kidney disease patients?/ G. Sasak [та ін.] (стр.60-66)
Шіфріс І. М. Активація оксидативного стресу, коморбідність та виживаність хворих на хронічну хворобу нирок, які лікуються методом гемодіалізу/ І. М. Шіфріс [та ін.] (стр.67-77)
Manjunath R. Clinical profile, management and outcomes of class IV emphysematous pyelonephritis in a tertiary care center: A retrospective descriptive study/ R. Manjunath [та ін.] (стр.78-85)
Медведь В. І. Вагітність і пологи у жінок, які лікуються нирковою замісною терапією: oгляд літератури / В. І. Медведь, Л. М. Булик (стр.86-90)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 2
Цікаві статті :
Зурнаджи Л. Ю. Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином/ Л. Ю. Зурнаджи [та ін.] (стр.105-118 )
Кіро Л. С. Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості/ Л. С. Кіро [та ін.] (стр.119-127)
Писарук А. В. Простий метод оцінки темпу старіння для скринінгу здоров’я населення/ А. В. Писарук [та ін.] (стр.128-136)
Ткаченко В. М. Вплив пасивного куріння батьків на стан тимуса та надниркових залоз їхніх нащадків на тлі механічної рани/ В. М. Ткаченко (стр.137-144)
Мамотенко А. В. Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму/ А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова (стр.145-151)
Зінич О. В. Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при укровому діабеті/ О. В. Зінич, В. В. Корпачев, В. В. Ховака (стр.152-159)
Соколова Л. К. Ефекти вітаміну D при різних патологіях/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.160-178)
Соколова Л. К. Предіабет і метаболічний синдром. Характеристика і маркери/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.179-187)
Коваленко А. Є. Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних/ А. Є. Коваленко, В. І. Медведь, М. В. Остафійчук (стр.188-198)
Гуржій О. В. Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку/ О. В. Гуржій (стр.199-204)
Тронько М. Д. Результати роботи ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України" за 2020 рік/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.205-220)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Медичні аспекти здоров’я жінки -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Ткаченко Р. О. Нові тренди у терапії масивної акушерської крововтрати/ Р. О. Ткаченко (стр.5-8)
Медведь В. І. Вагітність та її вплив на перебіг серцево-судинних захворювань у матері/ В. І. Медведь (стр.9-12)
Що вищий індекс маси тіла, тим гірший прогноз COVID-19 (стр.12)
Кобеляцький Ю. Ю. Інтенсивна терапія гемолітико-уремічного синдрому у вагітних/ Ю. Ю. Кобеляцький (стр.13-16)
Лахно І. В. Сучасні можливості прогнозування та профілактики прееклампсії/ І. В. Лахно (стр.17-19)
Буднюк О. О. Складнощі та ускладнення при проведенні інтенсивної терапії в акушерстві/ О. О. Буднюк (стр.20-25)
Ромащенко О. В. Використання бісгліцинату заліза для усунення залізодефіцитної анемії в гінекологічній практиці/ О. В. Ромащенко [та ін.] (стр.26-34)
Бойко Г. Б. Можливості корекції гормонального дисбалансу натуропатичними препаратами/ Г. Б. Бойко, С. В. Дудка (стр.35-40)
Волков О. О. Технічні складності в акушерській анестезіології/ О. О. Волков (стр.41-43)
Сложные вопросы при назначении контрацепции: консультирование пациенток с эпилепсией (стр.44-46)
Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Гіперплазія ендометрія (стр.47-65)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І.
Назва : Вагітність та її вплив на перебіг серцево-судинних захворювань у матері
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 9-12 (Шифр МУ98/2021/2)
Предметні рубрики: Суфер-- тер прим
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ЛОКАЛЬНЫЕ СЕТИ ЭВМ -- LOCAL AREA NETWORKS
КОНСУЛЬТАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- REFERRAL AND CONSULTATION
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: У рамках вебінару «Онлайн-практикум сучасного акушера-гінеколога. Секрети майстерності від авторитетів та їхніх учнів», що відбувся наприкінці минулого року, з доповіддю «Теорія і практика акушерської кардіології» виступив член-кореспондент НАМН України, завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», д. мед. н., професор Володимир Ісаакович Медведь. Тема доповіді є надзвичайно актуальною, оскільки кардіоваскулярні захворювання у вагітних жінок посідають провідне місце серед екстрагенітальної патології, тож глибше вивчення цієї проблеми в міждисциплінарному аспекті допоможе запобігти численним ускладненням у матері та плода
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Булик Л. М.
Назва : Вагітність і пологи у жінок, які лікуються нирковою замісною терапією: oгляд літератури
Паралельн. назви :Pregnancy and delivery in women treated with renal replacement therapy: A literature review
Місце публікування : Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - № 4. - С. 86-90 (Шифр УУ39/2021/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ПОЧЕЧНАЯ ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- RENAL REPLACEMENT THERAPY
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS
Анотація: Проблема вагітності і пологів у жінок з термінальною стадією хронічної хвороби нирок стає усе актуальнішою, а кількість таких жінок, які лікуються нирковою замісною терапією та виношують вагітність зростає з кожним роком. Удосконалення діалізної терапії привело до покращення акушерських та перинатальних наслідків у таких пацієнток, проте ризик приєднання різноманітних акушерських та перинатальних ускладнень лишається вкрай високим. У представленому огляді літератури ми проаналізували нещодавно опубліковані дані щодо ведення вагітності та результатів лікування жінок, які лікуються діалізною нирковою замісною терапієюThe problem of pregnancy and delivery in women with end-stage kidney disease is becoming increasingly important, and the number of such women who are pregnant, receiving kidney replacement therapy, is growing every year. Improvements in dialysis therapy have led to improved obstetric and perinatal outcomes, but the risk of various obstetric and perinatal complications remains extremely high. In this review, we analyzed recently published data on management and outcomes of pregnancy in women with end-stage kidney disease receiving dialysis
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дуда К. М., Медведь В. І.
Назва : Вагітність та пологи у жінок з пухлинами центральної нервової системи (Клінічні спостереження)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 23-27 (Шифр РУ16/2021/7/8)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM NEOPLASMS
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Пухлини центральної нервової системи (ЦНС) у жінок переважно діагностують у віці 35–45 років. Частота їхнього виявлення становить приблизно 2–3,2 випадки на 100 000 населення. Пухлини ЦНС – не є поширеною проблемою під час вагітності, проте до відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» щороку звертаються 4–5 жінок з таким діагнозом. Ризик виникнення пухлини ЦНС під час вагітності тотожний такому у невагітних жінок, однак вагітність впливає на патофізіологію пухлини. Основним чинником, що призводить до істотного обтяження перебігу мозкових пухлин у вагітних, є поєднаний вплив біологічно активних речовин, таких, як ендотеліальний фактор росту та плацентарний фактор росту, з імунологічною толерантністю. Відсутність клінічних настанов та рекомендацій ведення вагітності та пологів у таких пацієнток робить цю проблему особливо актуальною. У статті наведено аналіз наукових публікацій 2020–2021 рр., які присвячені цій темі і розглядають питання діагностики, лікування, у тому числі хірургічного, пухлин ЦНС під час вагітності, методів і термінів розродження, яким надається перевага залежно від виду пухлини, її розташування і стадії. Представлено власні п’ятирічні клінічні спостереження ведення вагітності та пологів у жінок з пухлинами ЦНС. Описані випадки вагітності у жінок з менінгіомою, кавернозною ангіомою, астроцитомою мозочка, макроаденомою гіпофіза, невриномою, гемобластомою, інтраселярною пухлиною з проростанням у ІІІ шлуночок та гістологічно неверифікованою внутрішньомозковою пухлиною. Проведено порівняння отриманих результатів зарубіжних колег з досвідом даного відділення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». На підставі виконаної роботи розроблено низку рекомендацій щодо ведення та розродження вагітних із пухлинами ЦНС
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Гусєва А. Є., Дуда К. М., Шевченко О. С.
Назва : Епітеліоїдна гемангіоендотеліома печінки і вагітність (Огляд літератури та клінічне спостереження)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 71-78 (Шифр РУ16/2021/7/8)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Стаття присвячена аналізу наукових публікацій, які піднімають питання етіології, патогенетичних механізмів, тактики ведення пацієнток з епітеліоїдною гемангіоендотеліомою. Епітеліоїдні гемангіоендотеліоми – судинні пухлини, які уражують печінку, селезінку, легені та багато інших органів і тканин. Пухлина є злоякісною, має метастатичний потенціал та варіабельний перебіг. Частота становить менше 0,1 на 100 000 населення. Етіологія невідома. Проводять дослідження молекулярно-генетичних механізмів розвитку патології, і на сьогодні встановлено зв’язок виникнення епітеліоїдної гемангіоендотеліоми з білком WWTR1-CAMTA1. З метою діагностики використовують візуалізацію, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, для яких характерні типові ознаки: «знак білої мішені», «знак льодяника». Стандарти лікування епітеліоїдної гемангіоендотеліоми відсутні. Застосовують хіміотерапію, радіочастотну абляцію, хірургічні втручання та трансплантацію печінки. У медичній літературі описано лише 8 випадків епітеліоїдної гемангіоендотеліоми під час вагітності, три з яких стосуються однієї жінки. Серед них: пухлина печінки з прогресуванням, що закінчилося перинатальною та материнською смертністю; епітеліоїдна гемангіоендотеліома печінки з народженням живої доношеної дитини; мультифокальна злоякісна гемангіоендотеліома печінки з передчасними пологами шляхом кесарева розтину та розвитком сепсису у матері; пухлина піднебіння із залученням ротоглотки та народженням дитини у фізіологічні терміни; пресакральна пухлина, діагноз якої був підтверджений після вагітності; рецидивний перебіг внутрішньочерепної епітеліоїдної гемангіоендотеліоми з ураженням печінки та серця і трьома акушерськими випадками. У статті описано клінічний випадок епітеліоїдної гемангіоендотеліоми печінки у вагітної з резекцією лівої частки печінки в анамнезі. Представлено ведення даного випадку зі своєчасною діагностикою, розродженням на 35-у тижні шляхом кесарева розтину. Народилася дитина чоловічої статі, з масою тіла 2500 г, зростом 48 см у задовільному стані. Тромбопрофілактику проведено протягом 10 днів, лактацію виключено
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)