Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Медведь, В. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 67
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Пилипенко, А. В.
Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних [Текст] = COVID-19 infection and hypertension disorders during pregnancy / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 7-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA (патофизиология, этиология)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення впливу COVID-19, перенесеного до настання чи під час вагітності, на частоту розвитку і особливості перебігу гестаційної гіпертензії та прееклампсії. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне ретроспективне дослідження з паралельним контролем. Проаналізовано перебіг та закінчення вагітності у 178 жінок у період пандемії COVID-19 – з березня 2020 по січень 2022 року, які спостерігалися у жіночій консультації приватного медичного центру. Важливо зазначити, що медичну документацію брали підряд, не відбираючи спеціально за будь-яким принципом, тобто проведений аналіз мав характер суцільного скринінгу. Зі 178 вагітних на COVID-19 хворіли 125 (70,2%), вони увійшли до основної групи; не хворіли 53 (29,8%) жінки, які увійшли до групи порівняння. Групи зіставні за віком та індексом маси тіла. Вік жінок становив 19–51 рік; в основній групі – 30,5±4,9 року, у групі порівняння – 30,9±5,6 року. Індекс маси тіла (кг/м2) на початку вагітності у жінок основної групи становив 21,6±4,3; групи порівняння – 22,9±4,8. Першовагітних було 104 (58,4%), повторну вагітність виношували 74 (41,6%) жінки. Перші пологи відбулися у 117 (65,7%) жінок, повторні – у 61 (34,3%). Усі вагітні були стандартно обстежені відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. В усіх без винятку жінок оцінено клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку прееклампсії, на підставі чого до групи ризику віднесено 3 жінок. Окрім того, 158 (88,8%) вагітним у рамках першого комбінованого скринінгу проведено додаткове обстеження для визначення ризику розвитку прееклампсії, внаслідок якого ще 23 жінки увійшли до групи ризику. У підсумку 26 (14,6%) вагітним з 12 тиж гестації призначено профілактику з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Результати. У жінок, які хворіли на COVID-19, гіпертензивні розлади вагітних розвиваються статистично значуще рідше, ніж у тих, хто не хворів. У разі перенесеного COVID-19 з малосимптомним легким перебігом ризики гіпертензивних розладів у вагітних статистично значуще зменшуються: гестаційна гіпертензія – ВР=1,15, 95% ДІ: 1,0–1,3; прееклампсія – ВР=1,1, 95% ДІ: 1,0–1,2, усі гіпертензивні розлади – ВР=1,3, 95%ДІ: 1,1–1,6. Групи не відрізнялися між собою за поширеністю загальноприйнятих факторів ризику. Проаналізовано частоту гіпертензивних розладів залежно від проведеної вакцинації. Ризик гестаційної гіпертензії у вакцинованих, які не хворіли на COVID-19, зменшується в 1,4 раза (ВР=1,4, 95%ДІ: 1,0–1,9), ризик усіх гіпертензивних розладів вагітних у цій самій групі зменшується у 2 рази (ВР=2,0, 95%ДІ: 1,2–3,5). Розвиток прееклампсії також ймовірно залежить від вакцинального статуcу (χ2=4,0; р=0,04; φ=-0,17). У невакцинованих він збільшується в 1,1 раза (ВР=1,1, 95%ДІ: 1,2–1,8). Ризик усіх гіпертензивних розладів також вищий у групі з негативним вакцинальним статусом (ВР =1,3, 95%ДІ: 1,0–1,7) лише на рівні значущості р=0,06, тобто проявляється як певна тенденція. Висновки. Асоційовані з вагітністю гіпертензивні розлади рідше розвиваються у жінок, які у преконцепційний період або під час вагітності перенесли COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 знижує частоту гіпертензивних розладів у вагітних, незалежно від перенесеної хвороби. Оскільки імунні механізми, поряд із плацентарно-судинними, відіграють суттєву роль у патогенезі прееклампсії, припустимо, що перенесена коронавірусна інфекція або вакцинація проти неї порушують певні ланки імунітету, що має наслідком зниження частоти гіпертензивних розладів у вагітних
The objective: to determine the impact of COVID-19, which occurred before or during pregnancy, on the frequency of development and features of the course of gestational hypertension and preeclampsia. Materials and methods. An observational retrospective study with parallel control one was conducted. The pregnancy course and its outcomes in 178 women during the period of the COVID-19 pandemic – from March 2020 to January 2022 – who were observed in the women’s consultation of a private medical center, were analyzed. It is important to note that the medical documentation was taken one after the other, without being specially selected according to any principle, that is, the analysis carried out had the character of continuous screening. Out of 178 pregnant women, 125 (70.2%) persons were sick with COVID-19, they were included in the main group; 53 (29.8%) women who were part of the comparison group did not get sick. The groups are comparable by age and body mass index. The age of the women was 19–51 years; in the main group – 30.5±4.9 years, in the comparison group – 30.9±5.6 years. Body mass index (kg/m2) at the beginning of pregnancy in women of the main group was 21.6±4.3; comparison group – 22.9±4.8. There were 104 (58.4%) primigravida, 74 (41.6%) – multigravida. 117 (65.7%) women were primipara, 61 (34.3%) – multipara. All pregnant women were performed with a standard examination in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.07.2011. Clinical and anamnestic risk factors for the development of preeclampsia were assessed in all women without exception, on the basis of which 3 women were assigned to the risk group. In addition, 158 (88.8%) pregnant women as part of the first combined screening had an additional examination to determine the risk of developing preeclampsia, as a result of which additional 23 women were included in the risk group. As a result, 26 (14.6%) pregnant women from 12 weeks of gestation were prescribed prophylaxis using acetylsalicylic acid. Results. In women who have had COVID-19, hypertensive disorders of pregnancy develop statistically significantly less often than in those who have not had the disease. After mildly symptomatic COVID-19 the risks of hypertensive disorders in pregnant women are statistically significantly reduced: gestational hypertension – RR=1.15, 95% CI: 1.0–1.3; preeclampsia – RR=1.1, 95% CI: 1.0–1.2, all hypertensive disorders – BP=1.3, 95% CI: 1.1–1.6. The groups did not differ among themselves in the prevalence of generally accepted risk factors. The frequency of hypertensive disorders depending on the vaccination was analyzed. The risk of gestational hypertension in vaccinees who did not suffer from COVID-19 is reduced by 1.4 times (RR=1.4, 95% CI: 1.0–1.9), the risk of all hypertensive disorders in pregnant women in this same group is reduced 2 times (RR=2.0, 95% CI: 1.2–3.5). The development of preeclampsia also probably depends on the vaccination status (χ2=4.0; p=0.04; φ=-0.17). In non-vaccinated persons it increases by 1.1 times (RR=1.1, 95%CI: 1.2–1.8). The risk of all hypertensive disorders is also higher in the group with a negative vaccine status (RR=1.3, 95%CI: 1.0–1.7) only at the level of significance p=0.06, that is, it appears as a certain tendency. Conclusions. Hypertensive disorders associated with pregnancy are less likely to develop in women who have experienced COVID-19 in the preconception period or during pregnancy. Vaccination against COVID-19 reduces the frequency of hypertensive disorders in pregnant women, regardless of the disease presence. Since immune mechanisms, along with placental-vascular mechanisms play a significant role in the pathogenesis of preeclampsia, let’s assume that the experienced coronavirus infection or vaccination against it disrupts certain links of immunity, which results in a decrease in the frequency of hypertensive disorders in pregnant women
Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Грицай, І. М.
Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів [Текст] = Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному стані
The article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Дод.точки доступу:
Гусєва, А. Є.
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Беміпарин - низькомолекулярний гепарин другої генерації: досвід застосування в акушерстві [Текст] / В. І. Медведь [та ін.] // Здоровье женщины. - 2009. - № 8. - С. 35-39

Рубрики: Беременности осложнения сердечно-сосудистые--лек тер

   Тромбоз венозный--берем--лек тер

   Кесарево сечение--осл

   Гепарин низкомолекулярный

   Бемипарин

Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.
Данилків, О. О.
Данилко, В. О.
Ісламова, О. В.
Тарасенко, С. О.
Шкабаровська, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ВУ9/2006/2
Журнал

Вісник наукових досліджень . - Виходить кожного кварталу
2006р. № 2

Зміст:
Каліновська, І. В. Дослідження гормонального статусу вагітних при різних формах фетоплацентарної недостатності в ранньому ембріональному періоді / І. В. Каліновська. - С.5-6. - Библиогр. в конце ст.
Фактори ризику застосування кесаревого розтину при слабкості пологової діяльності, що розвинулась на тлі патологічного прелімінарного періоду. - С.6-7. - Библиогр. в конце ст.
Дослідження частоти та структури репродуктивних втрат у жінок з екстрагенітальною патологією. - С.8-9. - Библиогр. в конце ст.
Гутман, Л. Б. Акушерські та кардіологічні аспекти ведення вагітності і профілактики перинатальної патології при первинній легеневій гіпертензії / Л. Б. Гутман, О. О. Мініна, К. Г. Апресова. - С.9-11. - Библиогр. в конце ст.
Роль поліклінічно-амбулаторних служб в підтримці тривалого успішного грудного вигодовування. - С.11-14. - Библиогр. в конце ст.
Особливості матково-плацентарного та плодового кровообігу у вагітних з кардіоміопатіями. - С.14-15. - Библиогр. в конце ст.
Малиновська, К. С. Використання тесту з 6-хвилинною ходьбою для оцінки міокардіального резерву у вагітних з вадами серця / К. С. Малиновська. - С.15-17. - Библиогр. в конце ст.
Вержанська, Т. Р. Клінічні особливості та морфофункціональний стан серця у вагітних з аневризматичним вип’ячуванням міжпередсердної перетинки / Т. Р. Вержанська, К. С. Малиновська, О. О. Мініна. - С.17-18. - Библиогр. в конце ст.
Пап, С. О. Ультразвукова діагностика затримки внутрішньоутробного розвитку плода у вагітних з гіпертонічною хворобою / С. О. Пап. - С.18-19. - Библиогр. в конце ст.
Вплив внутрішньоутробної гіпоксії на стан серцевої гемодинаміки у новонароджених. - С.19-20. - Библиогр. в конце ст.
Прогнозування виникнення нейроциркуляторної астенії (НЦА) та її впливу на розвиток порушень репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку. - С.20-22. - Библиогр. в конце ст.
Фартушок, Т. В. Особливості перебігу вагітності у жінок з наявністю урогенітальної інфекції / Т. В. Фартушок. - С.22-24. - Библиогр. в конце ст.
Кожухар, Г. В. Дослідження NO-синтазної, ксантиноксидазної, ароматазної активності та вмісту фактора 1а, що індукується гіпоксією, в плаценті при синдромі уповільненого росту та недостатності живлення плода / Г. В. Кожухар. - С.25-27. - Библиогр. в конце ст.
Міклін, О. П. Розродження жінок кримської популяції з поперечнозвуженим тазом / О. П. Міклін, А. М. Рибалка, В. О. Заболотнов. - С.27-29. - Библиогр. в конце ст.
Маркін, Л. Б. Особливості фетальної біофізичної активності при виникненні меконіальної аспірації у плода / Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук. - С.29-30. - Библиогр. в конце ст.
Двуліт, М. П. Визначення білків плаценти для діагностики та прогнозування плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією / М. П. Двуліт. - С.31-32. - Библиогр. в конце ст.
Мокрик, О. М. Морфологічні особливості плацентарного бар’єру у жінок, радіаційно опромінених в пре- та пубертатному періодах / О. М. Мокрик, Т. Д. Задорожна. - С.32-34. - Библиогр. в конце ст.
Шафарчук, В. М. Імунологічні особливості материнсько-плодових взаємовідносин при артеріальній гіпертензії у вагітних / В. М. Шафарчук. - С.34-35. - Библиогр. в конце ст.
Беседін, В. М. Вплив бактеріального вагінозу під час вагітності на стан плода та новонародженого / В. М. Беседін, О. С. Рачкевич, К. Ю. Ісаєва. - С.35-37. - Библиогр. в конце ст.
Зміни системи гемостазу вагітних з антифосфоліпідним синдромом в динаміці. - С.37-39. - Библиогр. в конце ст.
Богачов, Е. І. Особливості гістологічної структури міометрія у жінок з прееклампсією, розроджених кесаревим розтином / Е. І. Богачов. - С.39-41. - Библиогр. в конце ст.
Венцківський, Б. М. Особливості патогенезу невиношування вагітності в терміні 22-28 тижнів / Б. М. Венцківський, Л. А. Жабіцька. - С.41-44. - Библиогр. в конце ст.
Семенина, Г. Б. Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та аналіз стану потомства у жінок із синдромом полікістозних яєчників в анамнезі / Г. Б. Семенина, В. М. Беседін, Б. З. Стах. - С.45-47. - Библиогр. в конце ст.
Ревенько, О. О. Стан мікробіоценозу у жінок репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників / О. О. Ревенько, В. К. Кондратюк. - С.48-50. - Библиогр. в конце ст.
Динамічна оцінка показників мікробіоценозу репродуктивного тракту у жінок в віддалені терміни після мікрохірургічного та ендохірургічного лікування неплідності. - С.50-52. - Библиогр. в конце ст.
. - С.53-55. - Библиогр. в конце ст.
Маляр, В. А. Лікування лейоміом матки методом емболізації маткових артерій з використанням препарату "Емболін" / В. А. Маляр, О. М. Русин. - С.55-58. - Библиогр. в конце ст.
Карякіна, О. Л. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із лейоміомою матки / О. Л. Карякіна, Н. М. Рожковська. - С.58-60. - Библиогр. в конце ст.
Макарчук, О. М. Прогнозування імовірності розвитку плацентарної недостатності у вагітних з лікованим непліддям в анамнезі / О. М. Макарчук, О. Г. Бойчук. - С.60-62. - Библиогр. в конце ст.
Макарчук, О. М. Шляхи оптимізації лікування залізодефіцитної анемії, поєднаної з гестозами, з використанням ліпосомальної та ензимотерапії / О. М. Макарчук, Т. Б. Сніжко. - С.62-63. - Библиогр. в конце ст.
Макарчук, О. М. Оцінка функціональної здатності печінки у вагітних з непліддям ендокринного генезу / О. М. Макарчук, Н. Г. Яцишин. - С.64-65. - Библиогр. в конце ст.
Нові підходи до антибактеріальної терапії пневмонії у вагітних. - С.66-68. - Библиогр. в конце ст.
Берегуляк, О. О. Ефективність нового етапного способу застосування Естрожелю, Клімодієну, Клімадинону для профілактики і лікування посткастраційного синдрому / О. О. Берегуляк. - С.68-71. - Библиогр. в конце ст.
Дослідження ефективності нового етапного способу профілактики і лікування посткастраційного синдрому в експерименті на щурах. - С.71-73. - Библиогр. в конце ст.
Особливості комбінованого терапевтично-хірургічного лікування генітального ендометріозу. - С.73-74. - Библиогр. в конце ст.
Бойчук, А. В. Стан системи імунного захисту у хворих із загостренням хронічного аднекситу на тлі різних видів місцевого лікування / А. В. Бойчук, Т. І. Кулініч. - С.75-77. - Библиогр. в конце ст.
Петренко, Н. В. Корекція ендокринних порушень у жінок залежно від стану щитоподібної залози / Н. В. Петренко. - С.77-80. - Библиогр. в конце ст.
Корекція гормональних змін при дисфункціональних маткових кровотечах (ДМК) у жінок репродуктивного віку з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ХЗШКТ). - С.80-81. - Библиогр. в конце ст.
Геряк, С. М. Ефективність застосування гелю "Тітірол" у породіль при післяопераційних та післяпологових ранах / С. М. Геряк, Н. В. Ревчук. - С.81-82. - Библиогр. в конце ст.
Гормональний гомеостаз у жінок з неплідністю після хірургічного лікування. - С.83-85. - Библиогр. в конце ст.
Особливості кальцій-фосфорного обміну у жінок з лейоміомою матки впродовж першого року після пологів. - С.85-87. - Библиогр. в конце ст.
Застосування специфічних імуноглобулінів для лікування цитомегаловірусної і герпетичної інфекцій у вагітних жінок. - С.87-90. - Библиогр. в конце ст.
Особливості протиінфекційного імунітету цервікального слизу шийки матки та мікробіоценозу піхви у породілей з лейоміомою. - С.90-92. - Библиогр. в конце ст.
Скрипченко, Н. Я. Гормональний статус жінок з лейоміомою матки під час вагітності та після пологів / Н. Я. Скрипченко. - С.92-95. - Библиогр. в конце ст.
Янюта, С. М. Особливості адаптації вагітних до дії хронічного психоемоційного стресу / С. М. Янюта, В. П. Присяжнюк. - С.95-96. - Библиогр. в конце ст.
Ранній неонатальний період новонароджених, у матерів яких під час вагітності спостерігалася реплікація вірусів гепатитів А, В та С. - С.97-99. - Библиогр. в конце ст.
Мехедко, В. В. Клінічні та імунологічні аспекти лікування післяопераційних ран піхви після виконання вагінальної гістеректомії із застосуванням озонотерапії / В. В. Мехедко. - С.99-101. - Библиогр. в конце ст.
Ветох, Г. В. Функціональний стан сечовивідних шляхів у жінок з лейоміомою матки до та після оперативного лікування / Г. В. Ветох. - С.102-104. - Библиогр. в конце ст.
Особливості спектра антифосфоліпідних антитіл (АФА) у жінок з патологічним перебігом вагітності. - С.104-106. - Библиогр. в конце ст.
Вигівська, Л. М. Морфологічні та імуногістохімічні особливості ендометріозу шийки матки / Л. М. Вигівська. - С.106-107. - Библиогр. в конце ст.
Чермак, І. І. Стан вільнорадикального окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на аденоміоз після внутрішньоматкового кріохірургічного лікування / І. І. Чермак, А. Г. Богомол. - С.107-109. - Библиогр. в конце ст.
Чермак, І. І. Вплив кріохірургічного лікування на показники системи гемостазу у хворих на аденоміоз / І. І. Чермак. - С.109-111. - Библиогр. в конце ст.
Базелюк, О. М. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту в організмі вагітної, хворої на активний туберкульоз легень / О. М. Базелюк. - С.111-113. - Библиогр. в конце ст.
Заболотна, А. В. Стан гемодинаміки фетоплацентарної системи у вагітних групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності / А. В. Заболотна. - С.113-115. - Библиогр. в конце ст.
Диагностическая ценность гистероскопии. - С.115-116. - Библиогр. в конце ст.
Геряк, С. М. Лікування імунних порушень та попередження ускладнень у вагітних із субклінічним гіпотиреозом / С. М. Геряк. - С.116-118. - Библиогр. в конце ст.
Авраменко, Т. В. Ендотеліальна дисфункція при діабетичній ангіопатії у вагітних / Т. В. Авраменко, В. І. Медведь, Ж. В. Шостак. - С.118-120. - Библиогр. в конце ст.
Стефанко, С. Л. Перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок із аліментарно-конституційним ожирінням в процесі лікування препаратами "Есенціале-форте Н" і "Епадол" / С. Л. Стефанко. - С.120-121. - Библиогр. в конце ст.
Хомінська, З. Б. Відновлення репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку після радикального лікування раку щитоподібної залози / З. Б. Хомінська, Т. М. Кучменко. - С.122-124. - Библиогр. в конце ст.
Лукащук-Федик, С. В. Альтернативні методи лікування хламідіозу та корекції репродуктивного здоров’я / С. В. Лукащук-Федик, Н. В. Волотовська. - С.125-126. - Библиогр. в конце ст.
Тарасюк, О. К. Соціально-медичні та соціально-психологічні фактори: їхній вплив на виникнення невиношування вагітності / О. К. Тарасюк. - С.127-128. - Библиогр. в конце ст.
Кашуба, М. О. Проблеми біоетики в охороні здоров’я робітників на прикладі електрозварювального виробництва / М. О. Кашуба. - С.128-130. - Библиогр. в конце ст.
Маланчин, І. М. Лікування гестаційної гіпертензії з позиції доказової медицини / І. М. Маланчин, Н. М. Олійник, В. Д. Якимчук. - С.130-131. - Библиогр. в конце ст.
Резниченко, Н. О. Стан імунної системи у жінок при запальних захворюваннях геніталій / Н. О. Резниченко. - С.131-133. - Библиогр. в конце ст.
Яковлєва, Е. Б. Клініко-діагностичне значення плацентарної лужної фосфатази у вагітних / Е. Б. Яковлєва, І. В. Жердєва. - С.133-135. - Библиогр. в конце ст.
Чайка, В. К. Ретроспективний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у пацієнток з гестаційною патологією нирок / В. К. Чайка, Н. В. Гребельна. - С.135-136. - Библиогр. в конце ст.
Яковлєва, Л. В. Вплив густого екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на структуру надниркової залози щурів в умовах гіперкортицизму / Л. В. Яковлєва, С. М. Марчишин, Ю. Б. Лар’яновська. - С.136-139. - Библиогр. в конце ст.
Сєрєбрякова, Є. П. Дисплазія епітелію шийки матки: ендокринні аспекти терапії / Є. П. Сєрєбрякова, Л. В. Прохорук, А. В. Антоненко. - С.139-140. - Библиогр. в конце ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Медведь, В. І.
Вагітність і пологи у жінок, які лікуються нирковою замісною терапією: oгляд літератури [Текст] = Pregnancy and delivery in women treated with renal replacement therapy: A literature review / В. І. Медведь, Л. М. Булик // Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - № 4. - С. 86-90. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПОЧЕЧНАЯ ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- RENAL REPLACEMENT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS (методы, тенденции)
Анотація: Проблема вагітності і пологів у жінок з термінальною стадією хронічної хвороби нирок стає усе актуальнішою, а кількість таких жінок, які лікуються нирковою замісною терапією та виношують вагітність зростає з кожним роком. Удосконалення діалізної терапії привело до покращення акушерських та перинатальних наслідків у таких пацієнток, проте ризик приєднання різноманітних акушерських та перинатальних ускладнень лишається вкрай високим. У представленому огляді літератури ми проаналізували нещодавно опубліковані дані щодо ведення вагітності та результатів лікування жінок, які лікуються діалізною нирковою замісною терапією
The problem of pregnancy and delivery in women with end-stage kidney disease is becoming increasingly important, and the number of such women who are pregnant, receiving kidney replacement therapy, is growing every year. Improvements in dialysis therapy have led to improved obstetric and perinatal outcomes, but the risk of various obstetric and perinatal complications remains extremely high. In this review, we analyzed recently published data on management and outcomes of pregnancy in women with end-stage kidney disease receiving dialysis
Дод.точки доступу:
Булик, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Медведь, В. І.
Вагітність та її вплив на перебіг серцево-судинних захворювань у матері [Текст] / В. І. Медведь // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 9-12

Рубрики: Суфер--тер прим

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛОКАЛЬНЫЕ СЕТИ ЭВМ -- LOCAL AREA NETWORKS (использование, тенденции)
КОНСУЛЬТАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- REFERRAL AND CONSULTATION (использование, организация и управление, тенденции)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: У рамках вебінару «Онлайн-практикум сучасного акушера-гінеколога. Секрети майстерності від авторитетів та їхніх учнів», що відбувся наприкінці минулого року, з доповіддю «Теорія і практика акушерської кардіології» виступив член-кореспондент НАМН України, завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», д. мед. н., професор Володимир Ісаакович Медведь. Тема доповіді є надзвичайно актуальною, оскільки кардіоваскулярні захворювання у вагітних жінок посідають провідне місце серед екстрагенітальної патології, тож глибше вивчення цієї проблеми в міждисциплінарному аспекті допоможе запобігти численним ускладненням у матері та плода
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дуда, К. М.
Вагітність та пологи у жінок з пухлинами центральної нервової системи (Клінічні спостереження) [Текст] / К. М. Дуда, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 23-27

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM NEOPLASMS
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Пухлини центральної нервової системи (ЦНС) у жінок переважно діагностують у віці 35–45 років. Частота їхнього виявлення становить приблизно 2–3,2 випадки на 100 000 населення. Пухлини ЦНС – не є поширеною проблемою під час вагітності, проте до відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» щороку звертаються 4–5 жінок з таким діагнозом. Ризик виникнення пухлини ЦНС під час вагітності тотожний такому у невагітних жінок, однак вагітність впливає на патофізіологію пухлини. Основним чинником, що призводить до істотного обтяження перебігу мозкових пухлин у вагітних, є поєднаний вплив біологічно активних речовин, таких, як ендотеліальний фактор росту та плацентарний фактор росту, з імунологічною толерантністю. Відсутність клінічних настанов та рекомендацій ведення вагітності та пологів у таких пацієнток робить цю проблему особливо актуальною. У статті наведено аналіз наукових публікацій 2020–2021 рр., які присвячені цій темі і розглядають питання діагностики, лікування, у тому числі хірургічного, пухлин ЦНС під час вагітності, методів і термінів розродження, яким надається перевага залежно від виду пухлини, її розташування і стадії. Представлено власні п’ятирічні клінічні спостереження ведення вагітності та пологів у жінок з пухлинами ЦНС. Описані випадки вагітності у жінок з менінгіомою, кавернозною ангіомою, астроцитомою мозочка, макроаденомою гіпофіза, невриномою, гемобластомою, інтраселярною пухлиною з проростанням у ІІІ шлуночок та гістологічно неверифікованою внутрішньомозковою пухлиною. Проведено порівняння отриманих результатів зарубіжних колег з досвідом даного відділення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». На підставі виконаної роботи розроблено низку рекомендацій щодо ведення та розродження вагітних із пухлинами ЦНС
Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Медведь, В. І.
Висока легенева гіпертензія у вагітних: материнські та перинатальні аспекти [Текст] / В. І. Медведь, М. Є. Кирильчук, К. М. Дуда // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 1. - С. 14-17

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (тенденции)
Анотація: Легенева гіпертензія (ЛГ) – це стан, при якому середній тиск у легеневій артерії у спокої перевищує 25 мм рт. ст., при фізичному навантаженні – 35 мм рт. ст.
Дод.точки доступу:
Кирильчук, М. Є.
Дуда, К. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Медведь, В. І.
Діабетичні ангіопатії та пізній гестоз вагітних: спільні механізми розвитку, взаємопосилюючий вплив (огляд літератури) [Текст] / В. І. Медведь, М. І. Солонець // Журнал Академії медичних наук України. - 2002. - Т. 8, № 3. - С. 507-521

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES (диагноз, патофизиология, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагноз, патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ У БОЛЬНЫХ ДИАБЕТОМ -- PREGNANCY IN DIABETICS (диагноз, патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Солонець, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Медведь, В. І.
    Діабетична гепатопатія. [Текст] / В. І. Медведь, І. М. Грицай // Сучасна гастроентерологія. - 2004. - № 1. - С. 95-98

Рубрики: Диабет сахарный--осл

   Печени болезни--этиол

Дод.точки доступу:
Грицай, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)