Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Медведь, В. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 65
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-65

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пилипенко А. В., Медведь В. І.
Назва : Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних
Паралельн. назви :COVID-19 infection and hypertension disorders during pregnancy
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 7-13 (Шифр РУ16/2023/7)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення впливу COVID-19, перенесеного до настання чи під час вагітності, на частоту розвитку і особливості перебігу гестаційної гіпертензії та прееклампсії. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне ретроспективне дослідження з паралельним контролем. Проаналізовано перебіг та закінчення вагітності у 178 жінок у період пандемії COVID-19 – з березня 2020 по січень 2022 року, які спостерігалися у жіночій консультації приватного медичного центру. Важливо зазначити, що медичну документацію брали підряд, не відбираючи спеціально за будь-яким принципом, тобто проведений аналіз мав характер суцільного скринінгу. Зі 178 вагітних на COVID-19 хворіли 125 (70,2%), вони увійшли до основної групи; не хворіли 53 (29,8%) жінки, які увійшли до групи порівняння. Групи зіставні за віком та індексом маси тіла. Вік жінок становив 19–51 рік; в основній групі – 30,5±4,9 року, у групі порівняння – 30,9±5,6 року. Індекс маси тіла (кг/м2) на початку вагітності у жінок основної групи становив 21,6±4,3; групи порівняння – 22,9±4,8. Першовагітних було 104 (58,4%), повторну вагітність виношували 74 (41,6%) жінки. Перші пологи відбулися у 117 (65,7%) жінок, повторні – у 61 (34,3%). Усі вагітні були стандартно обстежені відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. В усіх без винятку жінок оцінено клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку прееклампсії, на підставі чого до групи ризику віднесено 3 жінок. Окрім того, 158 (88,8%) вагітним у рамках першого комбінованого скринінгу проведено додаткове обстеження для визначення ризику розвитку прееклампсії, внаслідок якого ще 23 жінки увійшли до групи ризику. У підсумку 26 (14,6%) вагітним з 12 тиж гестації призначено профілактику з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Результати. У жінок, які хворіли на COVID-19, гіпертензивні розлади вагітних розвиваються статистично значуще рідше, ніж у тих, хто не хворів. У разі перенесеного COVID-19 з малосимптомним легким перебігом ризики гіпертензивних розладів у вагітних статистично значуще зменшуються: гестаційна гіпертензія – ВР=1,15, 95% ДІ: 1,0–1,3; прееклампсія – ВР=1,1, 95% ДІ: 1,0–1,2, усі гіпертензивні розлади – ВР=1,3, 95%ДІ: 1,1–1,6. Групи не відрізнялися між собою за поширеністю загальноприйнятих факторів ризику. Проаналізовано частоту гіпертензивних розладів залежно від проведеної вакцинації. Ризик гестаційної гіпертензії у вакцинованих, які не хворіли на COVID-19, зменшується в 1,4 раза (ВР=1,4, 95%ДІ: 1,0–1,9), ризик усіх гіпертензивних розладів вагітних у цій самій групі зменшується у 2 рази (ВР=2,0, 95%ДІ: 1,2–3,5). Розвиток прееклампсії також ймовірно залежить від вакцинального статуcу (χ2=4,0; р=0,04; φ=-0,17). У невакцинованих він збільшується в 1,1 раза (ВР=1,1, 95%ДІ: 1,2–1,8). Ризик усіх гіпертензивних розладів також вищий у групі з негативним вакцинальним статусом (ВР =1,3, 95%ДІ: 1,0–1,7) лише на рівні значущості р=0,06, тобто проявляється як певна тенденція. Висновки. Асоційовані з вагітністю гіпертензивні розлади рідше розвиваються у жінок, які у преконцепційний період або під час вагітності перенесли COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 знижує частоту гіпертензивних розладів у вагітних, незалежно від перенесеної хвороби. Оскільки імунні механізми, поряд із плацентарно-судинними, відіграють суттєву роль у патогенезі прееклампсії, припустимо, що перенесена коронавірусна інфекція або вакцинація проти неї порушують певні ланки імунітету, що має наслідком зниження частоти гіпертензивних розладів у вагітнихThe objective: to determine the impact of COVID-19, which occurred before or during pregnancy, on the frequency of development and features of the course of gestational hypertension and preeclampsia. Materials and methods. An observational retrospective study with parallel control one was conducted. The pregnancy course and its outcomes in 178 women during the period of the COVID-19 pandemic – from March 2020 to January 2022 – who were observed in the women’s consultation of a private medical center, were analyzed. It is important to note that the medical documentation was taken one after the other, without being specially selected according to any principle, that is, the analysis carried out had the character of continuous screening. Out of 178 pregnant women, 125 (70.2%) persons were sick with COVID-19, they were included in the main group; 53 (29.8%) women who were part of the comparison group did not get sick. The groups are comparable by age and body mass index. The age of the women was 19–51 years; in the main group – 30.5±4.9 years, in the comparison group – 30.9±5.6 years. Body mass index (kg/m2) at the beginning of pregnancy in women of the main group was 21.6±4.3; comparison group – 22.9±4.8. There were 104 (58.4%) primigravida, 74 (41.6%) – multigravida. 117 (65.7%) women were primipara, 61 (34.3%) – multipara. All pregnant women were performed with a standard examination in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.07.2011. Clinical and anamnestic risk factors for the development of preeclampsia were assessed in all women without exception, on the basis of which 3 women were assigned to the risk group. In addition, 158 (88.8%) pregnant women as part of the first combined screening had an additional examination to determine the risk of developing preeclampsia, as a result of which additional 23 women were included in the risk group. As a result, 26 (14.6%) pregnant women from 12 weeks of gestation were prescribed prophylaxis using acetylsalicylic acid. Results. In women who have had COVID-19, hypertensive disorders of pregnancy develop statistically significantly less often than in those who have not had the disease. After mildly symptomatic COVID-19 the risks of hypertensive disorders in pregnant women are statistically significantly reduced: gestational hypertension – RR=1.15, 95% CI: 1.0–1.3; preeclampsia – RR=1.1, 95% CI: 1.0–1.2, all hypertensive disorders – BP=1.3, 95% CI: 1.1–1.6. The groups did not differ among themselves in the prevalence of generally accepted risk factors. The frequency of hypertensive disorders depending on the vaccination was analyzed. The risk of gestational hypertension in vaccinees who did not suffer from COVID-19 is reduced by 1.4 times (RR=1.4, 95% CI: 1.0–1.9), the risk of all hypertensive disorders in pregnant women in this same group is reduced 2 times (RR=2.0, 95% CI: 1.2–3.5). The development of preeclampsia also probably depends on the vaccination status (χ2=4.0; p=0.04; φ=-0.17). In non-vaccinated persons it increases by 1.1 times (RR=1.1, 95%CI: 1.2–1.8). The risk of all hypertensive disorders is also higher in the group with a negative vaccine status (RR=1.3, 95%CI: 1.0–1.7) only at the level of significance p=0.06, that is, it appears as a certain tendency. Conclusions. Hypertensive disorders associated with pregnancy are less likely to develop in women who have experienced COVID-19 in the preconception period or during pregnancy. Vaccination against COVID-19 reduces the frequency of hypertensive disorders in pregnant women, regardless of the disease presence. Since immune mechanisms, along with placental-vascular mechanisms play a significant role in the pathogenesis of preeclampsia, let’s assume that the experienced coronavirus infection or vaccination against it disrupts certain links of immunity, which results in a decrease in the frequency of hypertensive disorders in pregnant women
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грицай І. М., Гусєва А. Є., Медведь В. І.
Назва : Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів
Паралельн. назви :Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15 (Шифр РУ16/2022/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному станіThe article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Данилків О. О., Данилко В. О., Ісламова О. В., Тарасенко С. О., Шкабаровська О. М.
Назва : Беміпарин - низькомолекулярний гепарин другої генерації: досвід застосування в акушерстві
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2009. - № 8. - С. 35-39 (Шифр ЗУ3/2009/8)
Предметні рубрики: Беременности осложнения сердечно-сосудистые-- лек тер
Тромбоз венозный-- берем-- лек тер
Кесарево сечение-- осл
Гепарин низкомолекулярный
Бемипарин
Знайти схожі

Назва журналу :Вісник наукових досліджень -2006р.,N 2
Цікаві статті :
Каліновська І. В. Дослідження гормонального статусу вагітних при різних формах фетоплацентарної недостатності в ранньому ембріональному періоді/ І. В. Каліновська (стр.5-6.)
Фактори ризику застосування кесаревого розтину при слабкості пологової діяльності, що розвинулась на тлі патологічного прелімінарного періоду (стр.6-7.)
Дослідження частоти та структури репродуктивних втрат у жінок з екстрагенітальною патологією (стр.8-9.)
Гутман Л. Б. Акушерські та кардіологічні аспекти ведення вагітності і профілактики перинатальної патології при первинній легеневій гіпертензії/ Л. Б. Гутман, О. О. Мініна, К. Г. Апресова (стр.9-11.)
Роль поліклінічно-амбулаторних служб в підтримці тривалого успішного грудного вигодовування (стр.11-14.)
Особливості матково-плацентарного та плодового кровообігу у вагітних з кардіоміопатіями (стр.14-15.)
Малиновська К. С. Використання тесту з 6-хвилинною ходьбою для оцінки міокардіального резерву у вагітних з вадами серця/ К. С. Малиновська (стр.15-17.)
Вержанська Т. Р. Клінічні особливості та морфофункціональний стан серця у вагітних з аневризматичним вип’ячуванням міжпередсердної перетинки/ Т. Р. Вержанська, К. С. Малиновська, О. О. Мініна (стр.17-18.)
Пап С. О. Ультразвукова діагностика затримки внутрішньоутробного розвитку плода у вагітних з гіпертонічною хворобою/ С. О. Пап (стр.18-19.)
Вплив внутрішньоутробної гіпоксії на стан серцевої гемодинаміки у новонароджених (стр.19-20.)
Прогнозування виникнення нейроциркуляторної астенії (НЦА) та її впливу на розвиток порушень репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку (стр.20-22.)
Фартушок Т. В. Особливості перебігу вагітності у жінок з наявністю урогенітальної інфекції/ Т. В. Фартушок (стр.22-24.)
Кожухар Г. В. Дослідження NO-синтазної, ксантиноксидазної, ароматазної активності та вмісту фактора 1а, що індукується гіпоксією, в плаценті при синдромі уповільненого росту та недостатності живлення плода/ Г. В. Кожухар (стр.25-27.)
Міклін О. П. Розродження жінок кримської популяції з поперечнозвуженим тазом/ О. П. Міклін, А. М. Рибалка, В. О. Заболотнов (стр.27-29.)
Маркін Л. Б. Особливості фетальної біофізичної активності при виникненні меконіальної аспірації у плода/ Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук (стр.29-30.)
Двуліт М. П. Визначення білків плаценти для діагностики та прогнозування плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією/ М. П. Двуліт (стр.31-32.)
Мокрик О. М. Морфологічні особливості плацентарного бар’єру у жінок, радіаційно опромінених в пре- та пубертатному періодах/ О. М. Мокрик, Т. Д. Задорожна (стр.32-34.)
Шафарчук В. М. Імунологічні особливості материнсько-плодових взаємовідносин при артеріальній гіпертензії у вагітних/ В. М. Шафарчук (стр.34-35.)
Беседін В. М. Вплив бактеріального вагінозу під час вагітності на стан плода та новонародженого/ В. М. Беседін, О. С. Рачкевич, К. Ю. Ісаєва (стр.35-37.)
Зміни системи гемостазу вагітних з антифосфоліпідним синдромом в динаміці (стр.37-39.)
Богачов Е. І. Особливості гістологічної структури міометрія у жінок з прееклампсією, розроджених кесаревим розтином/ Е. І. Богачов (стр.39-41.)
Венцківський Б. М. Особливості патогенезу невиношування вагітності в терміні 22-28 тижнів/ Б. М. Венцківський, Л. А. Жабіцька (стр.41-44.)
Семенина Г. Б. Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та аналіз стану потомства у жінок із синдромом полікістозних яєчників в анамнезі/ Г. Б. Семенина, В. М. Беседін, Б. З. Стах (стр.45-47.)
Ревенько О. О. Стан мікробіоценозу у жінок репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників/ О. О. Ревенько, В. К. Кондратюк (стр.48-50.)
Динамічна оцінка показників мікробіоценозу репродуктивного тракту у жінок в віддалені терміни після мікрохірургічного та ендохірургічного лікування неплідності (стр.50-52.)
(стр.53-55.)
Маляр В. А. Лікування лейоміом матки методом емболізації маткових артерій з використанням препарату "Емболін"/ В. А. Маляр, О. М. Русин (стр.55-58.)
Карякіна О. Л. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із лейоміомою матки/ О. Л. Карякіна, Н. М. Рожковська (стр.58-60.)
Макарчук О. М. Прогнозування імовірності розвитку плацентарної недостатності у вагітних з лікованим непліддям в анамнезі/ О. М. Макарчук, О. Г. Бойчук (стр.60-62.)
Макарчук О. М. Шляхи оптимізації лікування залізодефіцитної анемії, поєднаної з гестозами, з використанням ліпосомальної та ензимотерапії/ О. М. Макарчук, Т. Б. Сніжко (стр.62-63.)
Макарчук О. М. Оцінка функціональної здатності печінки у вагітних з непліддям ендокринного генезу/ О. М. Макарчук, Н. Г. Яцишин (стр.64-65.)
Нові підходи до антибактеріальної терапії пневмонії у вагітних (стр.66-68.)
Берегуляк О. О. Ефективність нового етапного способу застосування Естрожелю, Клімодієну, Клімадинону для профілактики і лікування посткастраційного синдрому/ О. О. Берегуляк (стр.68-71.)
Дослідження ефективності нового етапного способу профілактики і лікування посткастраційного синдрому в експерименті на щурах (стр.71-73.)
Особливості комбінованого терапевтично-хірургічного лікування генітального ендометріозу (стр.73-74.)
Бойчук А. В. Стан системи імунного захисту у хворих із загостренням хронічного аднекситу на тлі різних видів місцевого лікування/ А. В. Бойчук, Т. І. Кулініч (стр.75-77.)
Петренко Н. В. Корекція ендокринних порушень у жінок залежно від стану щитоподібної залози/ Н. В. Петренко (стр.77-80.)
Корекція гормональних змін при дисфункціональних маткових кровотечах (ДМК) у жінок репродуктивного віку з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ХЗШКТ) (стр.80-81.)
Геряк С. М. Ефективність застосування гелю "Тітірол" у породіль при післяопераційних та післяпологових ранах/ С. М. Геряк, Н. В. Ревчук (стр.81-82.)
Гормональний гомеостаз у жінок з неплідністю після хірургічного лікування (стр.83-85.)
Особливості кальцій-фосфорного обміну у жінок з лейоміомою матки впродовж першого року після пологів (стр.85-87.)
Застосування специфічних імуноглобулінів для лікування цитомегаловірусної і герпетичної інфекцій у вагітних жінок (стр.87-90.)
Особливості протиінфекційного імунітету цервікального слизу шийки матки та мікробіоценозу піхви у породілей з лейоміомою (стр.90-92.)
Скрипченко Н. Я. Гормональний статус жінок з лейоміомою матки під час вагітності та після пологів/ Н. Я. Скрипченко (стр.92-95.)
Янюта С. М. Особливості адаптації вагітних до дії хронічного психоемоційного стресу/ С. М. Янюта, В. П. Присяжнюк (стр.95-96.)
Ранній неонатальний період новонароджених, у матерів яких під час вагітності спостерігалася реплікація вірусів гепатитів А, В та С (стр.97-99.)
Мехедко В. В. Клінічні та імунологічні аспекти лікування післяопераційних ран піхви після виконання вагінальної гістеректомії із застосуванням озонотерапії/ В. В. Мехедко (стр.99-101.)
Ветох Г. В. Функціональний стан сечовивідних шляхів у жінок з лейоміомою матки до та після оперативного лікування/ Г. В. Ветох (стр.102-104.)
Особливості спектра антифосфоліпідних антитіл (АФА) у жінок з патологічним перебігом вагітності (стр.104-106.)
Вигівська Л. М. Морфологічні та імуногістохімічні особливості ендометріозу шийки матки/ Л. М. Вигівська (стр.106-107.)
Чермак І. І. Стан вільнорадикального окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на аденоміоз після внутрішньоматкового кріохірургічного лікування/ І. І. Чермак, А. Г. Богомол (стр.107-109.)
Чермак І. І. Вплив кріохірургічного лікування на показники системи гемостазу у хворих на аденоміоз/ І. І. Чермак (стр.109-111.)
Базелюк О. М. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту в організмі вагітної, хворої на активний туберкульоз легень/ О. М. Базелюк (стр.111-113.)
Заболотна А. В. Стан гемодинаміки фетоплацентарної системи у вагітних групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності/ А. В. Заболотна (стр.113-115.)
Диагностическая ценность гистероскопии (стр.115-116.)
Геряк С. М. Лікування імунних порушень та попередження ускладнень у вагітних із субклінічним гіпотиреозом/ С. М. Геряк (стр.116-118.)
Авраменко Т. В. Ендотеліальна дисфункція при діабетичній ангіопатії у вагітних/ Т. В. Авраменко, В. І. Медведь, Ж. В. Шостак (стр.118-120.)
Стефанко С. Л. Перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок із аліментарно-конституційним ожирінням в процесі лікування препаратами "Есенціале-форте Н" і "Епадол"/ С. Л. Стефанко (стр.120-121.)
Хомінська З. Б. Відновлення репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку після радикального лікування раку щитоподібної залози/ З. Б. Хомінська, Т. М. Кучменко (стр.122-124.)
Лукащук-Федик С. В. Альтернативні методи лікування хламідіозу та корекції репродуктивного здоров’я/ С. В. Лукащук-Федик, Н. В. Волотовська (стр.125-126.)
Тарасюк О. К. Соціально-медичні та соціально-психологічні фактори: їхній вплив на виникнення невиношування вагітності/ О. К. Тарасюк (стр.127-128.)
Кашуба М. О. Проблеми біоетики в охороні здоров’я робітників на прикладі електрозварювального виробництва/ М. О. Кашуба (стр.128-130.)
Маланчин І. М. Лікування гестаційної гіпертензії з позиції доказової медицини/ І. М. Маланчин, Н. М. Олійник, В. Д. Якимчук (стр.130-131.)
Резниченко Н. О. Стан імунної системи у жінок при запальних захворюваннях геніталій/ Н. О. Резниченко (стр.131-133.)
Яковлєва Е. Б. Клініко-діагностичне значення плацентарної лужної фосфатази у вагітних/ Е. Б. Яковлєва, І. В. Жердєва (стр.133-135.)
Чайка В. К. Ретроспективний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у пацієнток з гестаційною патологією нирок/ В. К. Чайка, Н. В. Гребельна (стр.135-136.)
Яковлєва Л. В. Вплив густого екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на структуру надниркової залози щурів в умовах гіперкортицизму/ Л. В. Яковлєва, С. М. Марчишин, Ю. Б. Лар’яновська (стр.136-139.)
Сєрєбрякова Є. П. Дисплазія епітелію шийки матки: ендокринні аспекти терапії/ Є. П. Сєрєбрякова, Л. В. Прохорук, А. В. Антоненко (стр.139-140.)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Булик Л. М.
Назва : Вагітність і пологи у жінок, які лікуються нирковою замісною терапією: oгляд літератури
Паралельн. назви :Pregnancy and delivery in women treated with renal replacement therapy: A literature review
Місце публікування : Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - № 4. - С. 86-90 (Шифр УУ39/2021/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ПОЧЕЧНАЯ ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- RENAL REPLACEMENT THERAPY
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS
Анотація: Проблема вагітності і пологів у жінок з термінальною стадією хронічної хвороби нирок стає усе актуальнішою, а кількість таких жінок, які лікуються нирковою замісною терапією та виношують вагітність зростає з кожним роком. Удосконалення діалізної терапії привело до покращення акушерських та перинатальних наслідків у таких пацієнток, проте ризик приєднання різноманітних акушерських та перинатальних ускладнень лишається вкрай високим. У представленому огляді літератури ми проаналізували нещодавно опубліковані дані щодо ведення вагітності та результатів лікування жінок, які лікуються діалізною нирковою замісною терапієюThe problem of pregnancy and delivery in women with end-stage kidney disease is becoming increasingly important, and the number of such women who are pregnant, receiving kidney replacement therapy, is growing every year. Improvements in dialysis therapy have led to improved obstetric and perinatal outcomes, but the risk of various obstetric and perinatal complications remains extremely high. In this review, we analyzed recently published data on management and outcomes of pregnancy in women with end-stage kidney disease receiving dialysis
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І.
Назва : Вагітність та її вплив на перебіг серцево-судинних захворювань у матері
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 9-12 (Шифр МУ98/2021/2)
Предметні рубрики: Суфер-- тер прим
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ЛОКАЛЬНЫЕ СЕТИ ЭВМ -- LOCAL AREA NETWORKS
КОНСУЛЬТАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- REFERRAL AND CONSULTATION
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: У рамках вебінару «Онлайн-практикум сучасного акушера-гінеколога. Секрети майстерності від авторитетів та їхніх учнів», що відбувся наприкінці минулого року, з доповіддю «Теорія і практика акушерської кардіології» виступив член-кореспондент НАМН України, завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», д. мед. н., професор Володимир Ісаакович Медведь. Тема доповіді є надзвичайно актуальною, оскільки кардіоваскулярні захворювання у вагітних жінок посідають провідне місце серед екстрагенітальної патології, тож глибше вивчення цієї проблеми в міждисциплінарному аспекті допоможе запобігти численним ускладненням у матері та плода
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дуда К. М., Медведь В. І.
Назва : Вагітність та пологи у жінок з пухлинами центральної нервової системи (Клінічні спостереження)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 23-27 (Шифр РУ16/2021/7/8)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM NEOPLASMS
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Пухлини центральної нервової системи (ЦНС) у жінок переважно діагностують у віці 35–45 років. Частота їхнього виявлення становить приблизно 2–3,2 випадки на 100 000 населення. Пухлини ЦНС – не є поширеною проблемою під час вагітності, проте до відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» щороку звертаються 4–5 жінок з таким діагнозом. Ризик виникнення пухлини ЦНС під час вагітності тотожний такому у невагітних жінок, однак вагітність впливає на патофізіологію пухлини. Основним чинником, що призводить до істотного обтяження перебігу мозкових пухлин у вагітних, є поєднаний вплив біологічно активних речовин, таких, як ендотеліальний фактор росту та плацентарний фактор росту, з імунологічною толерантністю. Відсутність клінічних настанов та рекомендацій ведення вагітності та пологів у таких пацієнток робить цю проблему особливо актуальною. У статті наведено аналіз наукових публікацій 2020–2021 рр., які присвячені цій темі і розглядають питання діагностики, лікування, у тому числі хірургічного, пухлин ЦНС під час вагітності, методів і термінів розродження, яким надається перевага залежно від виду пухлини, її розташування і стадії. Представлено власні п’ятирічні клінічні спостереження ведення вагітності та пологів у жінок з пухлинами ЦНС. Описані випадки вагітності у жінок з менінгіомою, кавернозною ангіомою, астроцитомою мозочка, макроаденомою гіпофіза, невриномою, гемобластомою, інтраселярною пухлиною з проростанням у ІІІ шлуночок та гістологічно неверифікованою внутрішньомозковою пухлиною. Проведено порівняння отриманих результатів зарубіжних колег з досвідом даного відділення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». На підставі виконаної роботи розроблено низку рекомендацій щодо ведення та розродження вагітних із пухлинами ЦНС
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Кирильчук М. Є., Дуда К. М.
Назва : Висока легенева гіпертензія у вагітних: материнські та перинатальні аспекти
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 1. - С. 14-17 (Шифр МУ98/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Анотація: Легенева гіпертензія (ЛГ) – це стан, при якому середній тиск у легеневій артерії у спокої перевищує 25 мм рт. ст., при фізичному навантаженні – 35 мм рт. ст.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Солонець М. І.
Назва : Діабетичні ангіопатії та пізній гестоз вагітних: спільні механізми розвитку, взаємопосилюючий вплив (огляд літератури)
Місце публікування : Журнал Академії медичних наук України. - 2002. - Т. 8, № 3. - С. 507-521 (Шифр ЖУ3н/2002/8/3)
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
БЕРЕМЕННОСТЬ У БОЛЬНЫХ ДИАБЕТОМ -- PREGNANCY IN DIABETICS
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Грицай І. М.
Назва : Діабетична гепатопатія.
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2004. - № 1. - С. 95-98 (Шифр СУ10/2004/1)
Предметні рубрики: Диабет сахарный-- осл
Печени болезни-- этиол
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пилипенко А. В., Медведь В. І.
Назва : До питання про клініко-предиктивну цінність співвідношення sFlt-1:PlGF для передбачення плацентарної дисфункції
Паралельн. назви :To the question of the clinical predictive value of the sFlt-1:PlGF ratio is related to the placental dysfunction
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 21-29 (Шифр РУ16/2022/7)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES
РЕЦЕПТОР TIE-1 -- RECEPTOR, TIE-1
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Мета дослідження: оцінювання клініко-прогностичного значення та інформативності співвідношення антиангіогенного фактора – розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (sFlt-1) та ангіогенного фактора – плацентарного фактора росту (PlGF) у динаміці вагітності як маркера різних варіантів плацентарної дисфункціїПрогностична цінність загальноприйнятого способу оцінювання ризику розвитку прееклампсії (ПЕ) і профілактична ефективність ацетилсаліцилової кислоти є низькими. За відсутності клінічних ознак ПЕ визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції у терміні менше 27 тиж не інформативне, отже, не рекомендується його проведення. Якщо у терміні до 34 тиж співвідношення sFlt-1:PlGF 38, відносний ризик ПЕ становить 4,6 [95 % ДІ: 1,4–14,9]. Якщо при першому визначенні рівень співвідношення sFlt-1:PlGF високий, повторювати дослідження у динаміці не має сенсу. У разі низького значення sFlt-1:PlGF за обґрунтованої підозри щодо розвитку ПЕ у подальшому повторне дослідження може допомогти прийняти адекватне клінічне рішення. Визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції або підтвердження затримки росту плода у терміні до 34 тиж є клінічно обґрунтованим та інформативним. Між рівнем співвідношення sFlt-1:PlGF і кількістю днів до пологів існує сильний зворотний зв’язокThe objective: to evaluate the clinical and prognostic value and meaning of the ratio of the anti-angiogenic factor of soluble fms-like tyrosine kinase-1 (sFlt-1) to the angiogenic factor of the placental growth factor (PlGF) in the dynamics of pregnancy as markers of various variants of placental dysfunctionThe predictive value of the conventional method of assessing the preeclampsia (PE) risk and the preventive efficiency of acetylsalicylic acid is low. In the absence of clinical manifestation of PE the determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication till 27 weeks of pregnancy is not informative, so it is not recommended. If the sFlt-1:PlGF ratio is 38 in the period till 34 weeks, the relative risk is 4.6 [95 % CI: 1.4–14.9]. If the level of the sFlt-1:PlGF ratio is high at first investigation there is no sense to repeat the research in dynamics. In the case of low the sFlt-1:PlGF ratio for a reasonable suspicion of PE development, repeated research can help make an adequate clinical decision. The determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication or confirmation of fetal growth retardation till 34 weeks is clinically reasonable and informative. There is a strong reverse correlation between the sFlt-1:PlGF ratio and the number of days before the current birth
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Жук С. І., Коньков Д. Г., Літвінов С. К., Очеретна О. Л.
Назва : Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних
Паралельн. назви :The evidence bases of etiopathophysiology and preventive clinical management of nausea and vomiting in pregnancy
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 13-28 (Шифр РУ16/2023/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ТОШНОТА БЕРЕМЕННЫХ -- MORNING SICKNESS
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР -- REVIEW
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Нудота та блювання, або ранній токсикоз, є поширеним розладом під час гестації, на який страждають до 80% вагітних. Тяжка форма відома як надмірне блювання вагітних (НБВ) і є виснажливим та потенційно небезпечним для життя захворюванням під час вагітності, що пояснюється невпинною нудотою та/або блюванням; характеризується втратою маси тіла, недоїданням та зневодненням, підвищує ризик несприятливих наслідків для матері та дитини. Без методичного втручання досвідчених клініцистів можуть розвинутися небезпечні для життя ускладнення. Ефективні профілактичні та лікувальні стратегії НБВ вимагають розуміння як патофізіологічних, так і психосоціальних факторів, усвідомлення потенційних ризиків та ускладнень, а також проактивного оцінювання та методів лікування з використанням інноваційних клінічних інструментів. НБВ характеризується зневодненням, електролітним і метаболічним дисбалансом, а також дефіцитом харчування, що може стати приводом до госпіталізації. Тяжкість нудоти та блювання під час вагітності можна оцінити за допомогою унікальної кваліфікації блювання під час гестації (шкала PUQE-24), яка продемонструвала відносно точну оцінку способу життя пацієнтки, включаючи години сну. Для якісної диференціальної діагностики необхідні цілеспрямований збір анамнезу та обстеження, оскільки діагноз цього стану переважно визначається клінічно. Лабораторні дослідження є корисними інструментами для оцінювання таких ускладнень, як електролітний або метаболічний дисбаланс чи ураження нирок. Крім того, вони допомагають визначити етіологію у рефрактерних випадках. Гіпотези, які сприяють розумінню патогенезу НБВ, ґрунтувались на підставі асоціацій, які є причинно-наслідковими, послідовними або випадковими. Необхідно докласти багато зусиль, щоб точно встановити ці взаємозв’язки у рамках добре спланованих досліджень. НБВ є найпоширенішим показанням до госпіталізації у першій половині вагітності. Виявлено численний дефіцит поживних речовин, таких, як дефіцит тіаміну, який може призвести до енцефалопатії Верніке, дефіцит вітаміну K і тяжка гіпокаліємія. Примітно, що окрім зазначених вище фізичних ускладнень, НБВ також асоціюється з психологічними несприятливими наслідками. Хоча це було пов’язано з серйозними ускладненнями, мало відомо про його прогностичні фактори. Метою даного систематичного огляду був пошук та критичне оцінювання досліджень, які визначали пріоритетні напрямки клінічного менеджменту блювання вагітних, виходячи з диференціації та патофізіологічної складової, аналіз профілю безпеки нефармакологічних засобів, що були використані для профілактики розвитку наведеної вище гестаційної патології та роз’яснення ефективної стратегії міжпрофесійної команди для покращення координації догляду та результатів у вагітних із нудотою та блюванням. Проведений систематичний пошук даних по базах MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews й Database of Abstracts of Reviews of Effects та публікацій у фахових виданнях України за 2010–2023 рр. Основним результатом було прогнозування виникнення блювання вагітних та НБВ, ефективності превентивного втручання, зменшення або припинення нудоти/блювання; кількості епізодів блювання; тривалості госпіталізації. Вторинні результати включали інші показники ефективності превентивної стратегії, несприятливі результати для матері/плода/неонатального періоду, показники якості життя та економічні витрати. Профілактичні заходи: імбир, точковий масаж/голковколювання, дієта, гіпнотерапія. Економічна оцінка стратегій профілактики ураховувала й перинатальні результати. Терапевтичні стратегії, насамперед інфузійна терапія, будуть нами розглянуті та проаналізовані у наступному огляді. Представлені в оглядах результати доказової медицини можуть бути використані при створенні клінічної настанови, протоколу, консенсусу або клінічних рекомендацій стосовно клінічного менеджменту нудоти, блювання вагітних та НБВNausea and vomiting, or early toxicosis, is a common disorder during pregnancy, affecting up to 80% of pregnant women. The severe form is known as excessive vomiting of pregnancy – hyperemesis gravidarum (HG) and is a debilitating and potentially life-threatening illness during pregnancy which is characterized by persistent nausea and/or vomiting, weight loss, malnutrition and dehydration, increases the risk of adverse maternal and perinatal outcomes. Without the methodical intervention of experienced clinicians, life-threatening complications can develop. Effective prevention and treatment strategies for HG require an understanding of both pathophysiological and psychosocial factors, awareness of potential risks and complications, and proactive assessment and treatment methods using innovative clinical tools. HG is characterized by dehydration, electrolyte and metabolic imbalance, as well as nutritional deficiency, which can lead to hospitalization. The severity of nausea and vomiting during pregnancy can be assessed using the Unique Gestational Vomiting Qualification (scale PUQE-24), which has been shown to be a relatively accurate assessment of the patient’s lifestyle, including hours of sleep. For high-quality differential diagnosis, a focused anamnesis collection and examination are necessary, since the diagnosis of this condition is mainly determined clinically. Laboratory tests are useful tools for evaluating complications such as electrolyte or metabolic imbalances or kidney damage. In addition, they help to determine the etiology in refractory cases. Hypotheses that contribute to the understanding of the pathogenesis of HG have been based on associations that are causal, sequential, or coincidental. Much efforts are needed to precisely establish these relationships in well-designed studies. HG is the most common indication for hospitalization in the first half of pregnancy. Numerous nutrient deficiencies have been identified, such as thiamine deficiency, which can lead to Wernicke’s encephalopathy, vitamin K deficiency, and severe hypokalemia. It is noteworthy that, in addition to the above-mentioned physical complications, HG is also associated with psychological adverse consequences. Although it has been associated with serious complications, little is known about its prognostic factors. The purpose of this systematic review was to find and critically evaluate studies that determined the priority areas of clinical management of vomiting in pregnant women, based on the differentiation and pathophysiological component, the analysis of the safety profile of non-pharmacological agents to prevent the development of the above-mentioned gestational pathology, and the clarification of an effective strategy of interprofessional teams to improve care coordination and outcomes in pregnant women with nausea and vomiting. A systematic data search was carried out in the databases MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews and Database of Abstracts of Reviews of Effects and publications in professional publications of Ukraine for 2010–2023. The main result was the prediction of the occurrence of vomiting in pregnant women and HG, the effectiveness of preventive intervention, the reduction or cessation of nausea/vomiting; the number of episodes of vomiting; duration of hospitalization. Secondary outcomes included other parameters of preventive strategy effectiveness, adverse maternal/fetal/neonatal outcomes, quality of life measures, and economic costs. Preventive measures: ginger, acupressure/acupuncture, diet, hypnotherapy. The economic evaluation of prevention strategies also took into account perinatal outcomes. Therapeutic strategies, primarily infusion therapy, will be reviewed and analyzed by us in the following review. The results of evidence-based medicine presented in the reviews can be used in the creation of a clinical guideline, protocol, consensus or clinical recommendations regarding the clinical management of nausea, vomiting of pregnancy and HG
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Ендокринологія -2010р. т.15,N 1
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Спільний науковий українсько-американський тироїдний проект. ІІІ. Клініко-епідеміологічна характеристика результатів першого скринінгового обстеження учасників проекту/ М. Д. Тронько [и др.] (стр.4-19)
Воскобойник Л. Г. Порівняльний аналіз експресії симпортера нартію/йоду (NIS), рецепторних тирозинкіна (EGFR, MET) та онкогенів RET/PTC у фолікулярних аденомах щитовидної залози/ Л. Г. Воскобойник (стр.20-29)
Хазієв В. В. Частота мутації BRAFv600E у хворих на вузловому патологію щитоподібної залози/ В. В. Хазієв, С. А. Штандель (стр.30-34)
Калініченко О. В. B-, H- та L-катепсиноподібна активність у плазмі крові хворих з еутироїдним вузловим зобом і хворобою грейвса/ О. В. Калініченко, Т. М. Мишуніна (стр.35-43)
Тананакіна Н. В. Взаємозв’язок між вмістом йоду в грудному молоці і йодною профілактикою у жінок південно-східного регіону України/ Н. В. Тананакіна [и др.] (стр.44-51)
Пирогова В. Г. Вивчення йодного забезпечення дитячого і жіночого населення Закарпатської області/ В. Г. Пирогова [и др.] (стр.52-61)
Халангот М. Д. Деякі чинники ризику смертності хворих на цукровий діабет першого типу в Україні, оціненні за даними загальнонаціонального реєстру/ М. Д. Халангот [и др.] (стр.62-70)
Будрейко О. А. Особливості маніфестації цукрового діабету 1 типу у дітей і підлітків/ О. А. Будрейко (стр.71-79)
Гуріна Н. М. Статеві особливості порушення обміну сечової кислоти у хворих на цукровий діабет 2 типу літнього віку в залежності від рівнів інсуліну і тестостерону/ Н. М. Гуріна [и др.] (стр.80-92)
Ткач С. М. Діабетична автономна нейропатія і анемія/ С. М. Ткач (стр.93-96)
Зубкова С. Т. Зміни вмісту мікроелементів цинку, хрому і марганцю у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу/ С. Т. Зубкова, В. А. Музь (стр.97-101)
Медведь В. І. Цукровий діабет і вагітність: між бажаним і дійсним/ В. І. Медведь [и др.] (стр.102-106)
Микитюк М. Р. Аналіз національних реєстрів хворих на акромегалію закордонних країн і власні спостереження/ М. Р. Микитюк, О. О. Хижняк (стр.107-114)
Левчук Н. І. Вплив таксолу на розвиток апоптозних процесів в тканинах гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз людини/ Н. І. Левчук [и др.] (стр.115-121)
Тронько М. Д. Низькодиференційовані карциноми щитоподібної залози: молекулярно-генетичні механізми злоякісної трансформації/ М. Д. Тронько [и др.] (стр.122-132)
Бальон Я. Г. Про деякі перспективи розвитку нанотехнологій в ендокринологій/ Я. Г. Бальон (стр.133-135)
Пастер І. П. Гормональна активність мікроінкапсульованої тканини кори надниркової залози людини за умов in vitro/ І. П. Пастер (стр.136-139)
Пилипенко В. М. Уроджена дисфункція кори надниркових залоз/ В. М. Пилипенко (стр.140-159)
Боднар П. М. Ендокринні пухлини органів травлення/ П. М. Боднар, П. М. Фомін, Є. М. Шепетько (стр.160-169)
Етичний кодекс вченого України (стр.170-174)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 2
Цікаві статті :
Зурнаджи Л. Ю. Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином/ Л. Ю. Зурнаджи [та ін.] (стр.105-118 )
Кіро Л. С. Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості/ Л. С. Кіро [та ін.] (стр.119-127)
Писарук А. В. Простий метод оцінки темпу старіння для скринінгу здоров’я населення/ А. В. Писарук [та ін.] (стр.128-136)
Ткаченко В. М. Вплив пасивного куріння батьків на стан тимуса та надниркових залоз їхніх нащадків на тлі механічної рани/ В. М. Ткаченко (стр.137-144)
Мамотенко А. В. Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму/ А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова (стр.145-151)
Зінич О. В. Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при укровому діабеті/ О. В. Зінич, В. В. Корпачев, В. В. Ховака (стр.152-159)
Соколова Л. К. Ефекти вітаміну D при різних патологіях/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.160-178)
Соколова Л. К. Предіабет і метаболічний синдром. Характеристика і маркери/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.179-187)
Коваленко А. Є. Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних/ А. Є. Коваленко, В. І. Медведь, М. В. Остафійчук (стр.188-198)
Гуржій О. В. Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку/ О. В. Гуржій (стр.199-204)
Тронько М. Д. Результати роботи ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України" за 2020 рік/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.205-220)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Авраменко Т. В., Медведь В. І., Шостак Ж. В.
Назва : Ендотеліальна дисфункція при діабетичній ангіопатії у вагітних
Місце публікування : Вісник наукових досліджень: Наук.- практ. журн./ Тернопільська держ. мед. акад. ім. І.Я. Горбачевського. - 2006. - № 2. - С. 118-120. (Шифр ВУ9/2006/2)
Предметні рубрики: Диабетические ангиопатии-- осл
Эндотелий сосудистый-- патолог
Беременности осложнения
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Гусєва А. Є., Дуда К. М., Шевченко О. С.
Назва : Епітеліоїдна гемангіоендотеліома печінки і вагітність (Огляд літератури та клінічне спостереження)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 71-78 (Шифр РУ16/2021/7/8)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Стаття присвячена аналізу наукових публікацій, які піднімають питання етіології, патогенетичних механізмів, тактики ведення пацієнток з епітеліоїдною гемангіоендотеліомою. Епітеліоїдні гемангіоендотеліоми – судинні пухлини, які уражують печінку, селезінку, легені та багато інших органів і тканин. Пухлина є злоякісною, має метастатичний потенціал та варіабельний перебіг. Частота становить менше 0,1 на 100 000 населення. Етіологія невідома. Проводять дослідження молекулярно-генетичних механізмів розвитку патології, і на сьогодні встановлено зв’язок виникнення епітеліоїдної гемангіоендотеліоми з білком WWTR1-CAMTA1. З метою діагностики використовують візуалізацію, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, для яких характерні типові ознаки: «знак білої мішені», «знак льодяника». Стандарти лікування епітеліоїдної гемангіоендотеліоми відсутні. Застосовують хіміотерапію, радіочастотну абляцію, хірургічні втручання та трансплантацію печінки. У медичній літературі описано лише 8 випадків епітеліоїдної гемангіоендотеліоми під час вагітності, три з яких стосуються однієї жінки. Серед них: пухлина печінки з прогресуванням, що закінчилося перинатальною та материнською смертністю; епітеліоїдна гемангіоендотеліома печінки з народженням живої доношеної дитини; мультифокальна злоякісна гемангіоендотеліома печінки з передчасними пологами шляхом кесарева розтину та розвитком сепсису у матері; пухлина піднебіння із залученням ротоглотки та народженням дитини у фізіологічні терміни; пресакральна пухлина, діагноз якої був підтверджений після вагітності; рецидивний перебіг внутрішньочерепної епітеліоїдної гемангіоендотеліоми з ураженням печінки та серця і трьома акушерськими випадками. У статті описано клінічний випадок епітеліоїдної гемангіоендотеліоми печінки у вагітної з резекцією лівої частки печінки в анамнезі. Представлено ведення даного випадку зі своєчасною діагностикою, розродженням на 35-у тижні шляхом кесарева розтину. Народилася дитина чоловічої статі, з масою тіла 2500 г, зростом 48 см у задовільному стані. Тромбопрофілактику проведено протягом 10 днів, лактацію виключено
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Журнал Національної академії медичних наук України -2002р. т.8,N 3
Цікаві статті :
Мишуліна Т. М. Компоненти ГАМК-ергічної системи та її функція в органах системи травлення (огляд літератури)/ Т. М. Мишуліна (стр.427-440)
Лук’янчук В. Д. Синдром тривалого роздавлювання: сучасні уявлення про механізми формування (огляд літератури і власних досліджень)/ В. Д. Лук’янчук, Л. В. Савченкова, Д. М. Болгов (стр.441-456)
Бутенко Г. М. Влияние пептидного фактора эпифиза на возрастные изменения функций иммунной и эндокринной систем (клинико-экспериментальное исследование)/ Г. М. Бутенко, О. В. Коркушко, И. Ф. Лабунец (стр.457-471)
Костюшов В. В. Экспериментальное обоснование тиолзависимого механизма биохимической фазы иммунных реакций и метода его оценки по SH- и S-S-содержащим соединениям/ В. В. Костюшов (стр.472-486)
Сергієнко О. О. Діабетичні нейропатії: сучасний погляд на проблему (огляд літератури та власних досліджень)/ О. О. Сергієнко, А. С. Єфімов (стр.487-506)
Медведь В. І. Діабетичні ангіопатії та пізній гестоз вагітних: спільні механізми розвитку, взаємопосилюючий вплив (огляд літератури)/ В. І. Медведь, М. І. Солонець (стр.507-521)
Тронько Н. Д. Радионуклидная диагностика диабетических ангиопатий/ Н. Д. Тронько, А. С. Ефимов, В. Н. Славнов (стр.522-534)
Эпштейн Е. В. Эхосемиотика новообразований щитовидной железы/ Е. В. Эпштейн, С. И. Матящук (стр.535-551)
Ватутин Н. Т. Верапамил в профилактике множественной лекарственной резистентности опухолей (обзор литературы)/ Н. Т. Ватутин, О. И. Миминошвили, Н. В. Калинкина (стр.552-560)
Цуркан О. О. Фізіологічна активність похідних галової кислоти (огляд літератури та власних досліджень)/ О. О. Цуркан, О. П. Колядич, Л. С. Бобкова (стр.561-574)
Гжегоцкий М. Р. Ксенобиотики в окружающей среде: физиолого-токсикологические основы системного подхода к обоснованию нормативов химической безопасности человека (обзор литературы и собственных исследований)/ М. Р. Гжегоцкий, Б. М. Швабский (стр.575-590)
Калинська Л. М. Активність ангіотензинперетворюючого ферменту та калекреїну в структурах мозку і надниркових залозах щурів з пригніченою функцією гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за умов дії стрес-факторів/ Л. М. Калинська (стр.591-598)
Коркушко О. В. Влияние физиологической дозы мелатонина на стрессовую реакцию сердечно-сосудистой системы у людей пожилого и старческого возраста/ О. В. Коркушко, В. Б. Шатило, А. В. Писарук (стр.599-607)
Жабоєдов Г. Д. Иммунные и метаболические нарушения у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС с дистрофическими заболеваниями сетчатки/ Г. Д. Жабоєдов, В. М. Фролов, А. М. Петруня (стр.608-618)
Лозинська М. Р. Особливості каріотипу епітеліальних пухлин товстої кишки у хворих, що проживають у західному регіоні України/ М. Р. Лозинська, Ю. С. Лозинський, О. З. Гнатейко (стр.619-627)
Мавров Г. І. Про історію появи сифілісу в Європі/ Г. І. Мавров (стр.628-636)
Академіку АМН України Г. М.Бутенку - 70 років (стр.640-641)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Журнал Національної академії медичних наук України -2018р. т.24,N 3/4
Цікаві статті :
Базика Д. А. Розподіл генотипів поліморфного варіанту rs6983267 у некодуючій ділянці хромосоми 8q24.1 у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію та ризик розвитку вторинних пухлин / Д. А. Базика [та ін.] (стр.227-231)
Педаченко Є. Г. Вплив різної концентрації тромбоцитів у плазми крові на хондрогенез клітин пульпозного ядра щурів in vitro/ Є. Г. Педаченко [та ін.] (стр.232-238)
Лисяный Н. И. Функции и фенотипы микроглиальных клеток центральной нервной системы (обзор литературы и собственных исследований)/ Н. И. Лисяный (стр.239-249)
Котенко О. Г. Выбор метода хирургического лечения перихилярной холангиокарциномы/ О. Г. Котенко [и др.] (стр.250-257)
Тронько М. Д. Хірургічні аспекти тиреотоксикозу та хронічного аутоімунного тиреоїдиту (огляд літератури та власних досліджень)/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.258-267)
Щеглов Д. В. Сучасні можливості надання невідкладної допомоги при ішемічному інсульті (огляд новітніх методів лікування та власних досліджень)/ Д. В. Щеглов [та ін.] (стр.268-276)
Медведь В. І. Тромбоемболія легеневої артерії в акушерстві (сучасні міжнародні рекомендації та нотатки з практики)/ В. І. Медведь, Т. Р. Савка (стр.277-289)
Шатило В. Б. Эффективность препарата «Кратал» у больных с предиабетическим нарушением углеводного обмена (результаты рандомизированного многоцентрового исследования)/ В. Б. Шатило [и др.] (стр.290-300)
Романенко А. М. Особенности репарации поврежденной ДНК уротелия мочевого пузыря у лиц, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях Украины/ А. М. Романенко, С. А. Возианов, Ш. Фукушима (стр.301-307)
Мавров Г. І. Клініко-епідеміологічні аспекти протозойної інвазії Trichomonas vaginalis та ультраструктурні особливості морфотипів збудника/ Г. I. Мавров [та ін.] (стр.308-319)
Горяінова Н. В. Оцінка ефективності лікування та прогноз перебігу мієлодиспластичного синдрому на підставі врахування експресії внутрішньоядерного білка Кі-67/ Н. В. Горяінова [та ін.] (стр.320-328)
Сердюк А. М. Результати вивчення взаємозв’язку між суб’єктивною оцінкою опитуваними стану свого здоров’я та умовами природного освітлення та інсоляції їх житла/ А. М. Сердюк, В. Я. Акіменко, Н. М. Стеблій (стр.329-339)
Antipkin Yu. G. An update on the abortion problem in Ukraine/ Yu. G. Antipkin [et al.] (стр.340-348)
Магльований А. В. Пам’яті Михайла Васильовича Даниленка (до 100-ї річниці від дня народження)/ А. В. Магльований, В. С. Гриновець, В. І. Тищенко (стр.349-353)
XXIV з’їзд хірургів України (Київ, 26-28 вересня 2018 р.) (стр.354-359)
XIX національний конгрес кардіологів України (Київ, 26-28 вересня 2018 р.) (стр.360-363)
Академіку НАМН України А. М. Романенко — 80 років (стр.364-365)
Академіку НАМН України С. В. Комісаренко — 75 років (стр.365-367)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Журнал Національної академії медичних наук України -2007р. т.13,N 1
Цікаві статті :
Коржов В. И. Роль системы глутатиона в процессах детоксикации и антиоксидантной защиты/ В. И. Коржов, В. Н. Жадан, М. В. Коржов (стр.3-19)
Ткаченко М. М. Вплив доз радіації на судинну реактивність та окисний метаболізм кисню і азоту в серцево-судинній системі/ М. М. Ткаченко [и др.] (стр.20-32)
Возианов А. Ф. Использование стромальных (мезенхимальных) стволовых клеток при нарушениях процессов остеорепарации и дефектах костной ткани/ А. Ф. Возианов [и др.] (стр.33-44)
Талаєва Т. В. Системний характер порушень обміну ліпопротеїнів крові як основа патогенезу атеросклерозу/ Т. В. Талаєва [и др.] (стр.45-64)
Запорожан В. М. Сучасні біотехнології у регенеративній медицині/ В. М. Запорожан [и др.] (стр.65-77)
Сердюк А. М. Здоров’я населення України: вплив генетичних процесів/ А. М. Сердюк [и др.] (стр.78-92)
Зозуля Ю. А. Глиальнообогащенная фракция культивируемых нейроклеток как объект для внутримозговой нейротрансплантации/ Ю. А. Зозуля [и др.] (стр.93-103)
Чайковський И. А. Эффективность оценки течения острого коронарного синдрома по данным анализа первого отведения ЭКГ на фазовой плоскости/ И. А. Чайковський [и др.] (стр.104-114)
Коркушко О. В. Вентиляторная реакция на гипоксический стресс в пожилом и старческом возрасте/ О. В. Коркушко [и др.] (стр.115-123)
Медведь В. І. Клініко-патогенетичне значення діабетичної гепатопатії у розвитку перинатальної патології/ В. І. Медведь, І. М. Грицай (стр.124-132)
Халангот М. Д. Визначення у популяціях хворих на цукровий діабет груп ризику розвитку тяжких наслідків хвороби за допомогою побудови "нейронних мереж Кохонена"/ М. Д. Халангот [и др.] (стр.133-141)
Гуріна Н. М. Активність симпато-адреналової системи та рівень урикемії у хворих на цукровий діабет 2 типу з метаболічним синдромом/ Н. М. Гуріна [и др.] (стр.142-152)
Захарченко Т. Ф. Вплив радіойодтерапії на цитотоксичність природних клітин-кілерів у хворих на рак щитоподібної залози/ Т. Ф. Захарченко, Г. А. Замотаєва, М. Д. Тронько (стр.153-158)
Лукьянчук В. Д. Фармакокенетический анализ церебропротекторного действия a-липоевой кислоты (берлитиона) при закрытой черепно-мозговой травме/ В. Д. Лукьянчук, О. В. Шевчук (стр.159-167)
Тронько М. Д. До 100-річчя від дня народження академіка НАН і АМН України Василя Павловича Комісаренка (14.01.1907-7.04.1993)/ М. Д. Тронько [и др.] (стр.168-174)
Резніков О. Г. Ганс Сельє і концепція стресу/ О. Г. Резніков (стр.175-183)
ІV Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес "Ліки та життя" (стр.184-185)
Академіку АМН України Ж. І. Возіановій - 70 років (стр.186)
Академіку АМН України В. М. Запорожану - 60 років (стр.187-188)
Члену-кореспонденту АМН України Л. Я. Ковальчуку - 60 років (стр.188-190)
Члену-кореспонденту АМН України В. Г. Майданнику - 50 років (стр.191-193)
Члену-кореспонденту АМН України Г. Е. Тімену - 70 років (стр.194-195)
Члену-кореспонденту АМН України В. І. Цимбалюку - 60 років (стр.196-197)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Журнал практичного лікаря -2008р.,N 5/6
Цікаві статті :
Швець О. В. Здорове харчування населення - мета і задачі держави, суспільства та науки/ О. В. Швець, Ю. В. Єрмолова (стр.2-3)
Воробьева Л. И. Актуальность проблемы и пути усовершенствования диагностики и лечения онкогинекологических заболеваний/ Л. И. Воробьева (стр.4-5)
Гордієнко І. Ю. Роль комплексної ультразвукової оцінки стану шийки матки у вагітних з ризиком істміко-цервікальної недостатності та невиношування вагітності/ І. Ю. Гордієнко, В. А. Василенко (стр.6-9)
Григорович Л. В. Вплив парвовірусної інфекції на плід та перебіг вагітності і метод лікування/ Л. В. Григорович (стр.10-13)
Медведь В. І. Цукровий діабет і вагітність/ В. І. Медведь, Л. М. Бикова (стр.14-18)
Швец Н. И. Миграционная фаза глистных инвазий и внутренние болезни: дифференциальная диагностика/ Н. И. Швец, С. М. Мищенко (стр.19-23)
Городецький М. М. Епідемічний паротит та його ускладнення у юнаків та молодих чоловіків/ М. М. Городецький, А. М. Печінка, О. В. Соколова (стр.24-26)
Старіков А. В. Клініка, діагностика та інтенсивная терапія невідкладних станів при гематологічній патології/ А. В. Старіков, Л. В. Баронська, О. І. Гаврилюк (стр.27-31)
Печінка А. М. Перспективи лікування вірусних та автоімунних уражень печінки/ А. М. Печінка, О. К. Дуда, В. В. Москаленко (стр.32-34)
Моиенко В. С. Биотерапия в лечении опухолевой болезни/ В. С. Моиенко, В. А. Шляховенко (стр.35-38)
Бурчинський С. Г. Сучасні пріоритети та тенденції розвитку геріатричної нейро- та психофармакології: можливості наукознавчого підходу/ С. Г. Бурчинський, Є. С. Олейникова (стр.39-42)
Полодієнко О. Б. Роль родинних збалансованих перебудов хромосом у порушенні репродуктивної функції подружжя/ О. Б. Полодієнко, З. М. Живац (стр.43-45)
Фролов А. Ф. Питання вакцинопрофілактики грипу в Україні/ А. Ф. Фролов, В. І. Задорожна (стр.46-48)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-65

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)