Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Меньшикова, А. О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Добрянський Д. О., Меньшикова А. О., Борисюк О. П.
Назва : Віддалені наслідки бронхолегеневої дисплазії у недоношених немовлят
Місце публікування : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2019. - N 4. - С. 43-52 (Шифр СУ66/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається важливою причиною захворюваності і смертності глибоко недоношених немовлят, істотно впливаючи на кінцеві результати їх виходжування. Це захворювання асоціюється з підвищеною захворюваністю і порушеннями розвитку не лише у ранньому дитинстві, але й у шкільному віці, що позначається на якості життя хворих дітей, їхніх сімей і суспільства. Незважаючи на сучасні досягнення перинатології, частота БЛД у розвинених країнах протягом останніх десятирічь зростає. Упродовж останніх 40 років істотно змінились визначення, патогенез, патофізіологія, клінічний перебіг, діагностичні критерії, а також підходи до профілактики і лікування цього захворювання. Водночас відомі лише декілька безпечних та ефективних утручань, які можуть запобігти розвитку або ефективно лікувати БЛД. На сьогодні існують свідчення того, що у дорослих з БЛД в анамнезі функція легенів не лише не досягає свого вікового максимуму, але й швидше погіршується, визначаючи вищий ризик розвитку хронічної обструктивної хвороби легень або навіть смерті. Саме тому профілактика БЛД є одним із безперечних пріоритетів у сфері охорони здоров’я, що стає все більш актуальним у зв’язку з важливою потенційною роллю цього захворювання у патогенезі хронічної обструктивної хвороби легень
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Поцюрко С. О., Добрянський Д. О., Секретар Л. Б., Меньшикова А. О., Салабай З. В., Децик О. Я.
Назва : Відкрита артеріальна протока у значно недоношених новонароджених немовлят: чи ми використовуємо оптимальний варіант допомоги?
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2019. - Т. 9, № 4. - С. 51-59 (Шифр НУ45/2019/9/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
Анотація: Відкрита артеріальна протока (ВАП)– поширена проблема у недоношених дітей, яка може спричинити ускладнення та погіршити результати лікування. Однак вибір тактики надання допомоги немовлятам з ВАП залишається суперечливим. Мета дослідження. Порівняти ефективність фармакологічного закриття ВАП ібупрофеном або парацетамолом, а також оцінити ефективність та доцільність очікувальної тактики допомоги значно недоношеним новонародженим з ВАП. Матеріали та методи. У ретроспективне когортне дослідження були включені 80 недоношених дітей (гестаційний вік 32 тижні) з ехокардіографічно підтвердженим діагнозом ВАП. Тридцять із них отримували ібупрофен (група ібупрофену), 21 дитину лікували парацетамолом (група парацетамолу), а у 29 новонароджених застосовували очікувальну тактику (група порівняння). Першу дозу обох препаратів було введено у середньому (медіана [мінімальне-максимальне значення]) віці 6 днів (відповідно 6 [1-21] днів для ібупрофену і 6 [3-14] днів для парацетамолу; р0,05). Результати. Сформовані групи не відрізнялись за масою тіла на момент народження і гестаційним віком. Середній діаметр артеріальної протоки становив 3 [1,0-4,5] мм у групі ібупрофену, 2,5 [1,5-4,0] мм – у групі парацетамолу і 2,5 [ 1,0-4,0] мм у групі порівняння (р 0,05), але статистично значущої відмінності за цим показником між групами, в яких застосовували фармакологічне лікування, не було (р0,05). Лікування ібупрофеном виявилось ефективним у 27 (90 %), а парацетамолом – у 15 (71 %) дітей (p0,05). Самовільне закриття протоки спостерігали у 21 (72 %) немовляти. Середній вік дітей на момент закриття протоки становив 21 [6-78] день за умови лікування ібупрофеном, 23 [8-71] дні, якщо застосовували парацетамол, і 17 [7-48] днів без медикаментозного лікування (p0,05). Хірургічного втручання потребували 2 дітей (7 %), які отримували ібупрофен, і троє немовлят (14 %), яких лікували парацетамолом (р0,05). Між групами не було встановлено статистично достовірних відмінностей за частотою бронхолегеневої дисплазії (БЛД), БЛД/ смерті, внутрішньо-шлуночкових крововиливів, некротизуючого ентероколіту, а також тривалістю госпіталізації та смертності (p0,05). Ускладнень, пов’язаних з фармакологічним лікуванням, не було виявлено. Висновки. Парацетамол може бути ефективною і безпечною альтернативою ібупрофену у спробі фармакологічного закриття гемодинамічно значущої артеріальної протоки.У 72 % значно недоношених немовлят закриття гемодинамічно незначущої протоки відбувається без фармакологічних і/або хірургічних утручань.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Добрянський Д. О., Меньшикова А. О., Пасічнюк І. П.
Назва : Збагачення грудного молока для передчасно народжених немовлят
Паралельн. назви :Breast milk fortification for preterm infants
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 100-108 (Шифр НУ45/2023/13/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ С КРАЙНЕ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, EXTREMELY LOW BIRTH WEIGHT
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ПИТАНИЯ ПРОЦЕССЫ -- NUTRITION PROCESSES
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): збагачення грудного молока
Анотація: Молоко матері є оптимальним продуктом харчування немовлят. Воно характеризується не лише унікальним збалансованим складом нутрієнтів, а і незамінними біологічними властивостями, що особливо важливо для передчасно народжених дітей. Якщо материнського молока немає або його кількість недостатня для задоволення харчових потреб дитини, замість нього рекомендується використовувати донорське молоко. Однак донорське молоко, як правило, отримують від жінок, які народили своїх дітей в термін (доношеними), а тому воно переважно містить недостатньо білка для сприяння належному росту передчасно народжених немовлят. Незалежно від того, використовується донорське або власне молоко матері, його збагачення необхідне для задоволення потребу харчових речовинах передчасно народжених немовлят, які мають високий ризик затримки постнатального фізичного розвитку під час перебування в лікарні. Існує декілька стратегій і продуктів, які можна використовувати для підтримки бажаних темпів росту передчасно народженої дитини. Стандартне збагачення грудного молока (ГМ), яке наразі найчастіше використовують у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, може не забезпечувати підвищених потреб у білках у значної частини немовлят з дуже малою масою тіла при народженні. Натомість, індивідуалізоване збагачення може оптимізувати споживання поживних речовин. Індивідуалізувати харчове забезпечення можливо за допомогою регульованого або цільового збагачення ГМ. Важливими також є якість і походження комерційних збагачувачів ГМ. Для реалізації індивідуалізованого підходу до збагачення ГМ може бути корисним використання відповідних аналізаторів. Водночас, клінічні переваги окремих підходів до збагачення ГМ, так само, як і використання різних комерційних збагачувачів, здебільшого залишаються невідомими. У цьому огляді представлені результати найважливіших досліджень, які впливають на клінічну практику, а також описані сучасні підходи до збагачення грудного молока (ГМ) з відповідними практичними рекомендаціямиMother’s own milk is the optimal food for infants. It is characterized not only by a unique balanced composition of nutrients, but also by essential biological properties, which is especially important for preterm infants. If there is no mother’s milk or it is amount is not enough to meet daily needs, it is recommended to use donor human milk (HM) instead. However, donor HM is commonly obtained from the women who delivered at term and often does not contain enough protein to promote proper growth of preterm infants. Whether donor milk or the mother’s own milk, human milk fortification is essential to meet the nutrient needs for growth and development of these preterm infants, who are at high risk of growth retardation during hospital stay. There are several strategies and commercially available HM fortifiers that can be used to maintain the desired growth rate. Standard HM fortification, which is currently most commonly used in neonatal intensive care units, may not meet the increased protein needs of a significant proportion of very low birth weight infants. Instead, individualized fortification can optimize nutrient intake. It is possible to individualize the food supply with the help of regulated or targeted HM fortification. The quality and origin of commercially available HM fortifiers are also important. To implement an individualized approach to the fortification of HM, the use of milk analyzers can be useful. However, the clinical benefits of individual approaches to breast milk fortification and the use of different commercially available HM fortifiers remain largely unknown. This review presents the results of the most important studies that influence clinical practice and describes current approaches to HM fortification with relevant practical recommendations
Знайти схожі

Назва журналу :Лікарська справа. Врачебное дело -2017р.,N 1/2
Цікаві статті :
Прокопчук В. С. Основы общей теории патологии (часть 1)/ В. С. Прокопчук (стр.3-8)
Філоненко К. С. Лікування хворих на дифузну В-великоклітинну лімфому групи високого ризику: стан проблеми/ К. С. Філоненко, І. А. Крячок, А. В. Мартинчик (стр.9-19)
Залесский В. Н. Стволовые клетки, регенеративная медицина и клеточная реабилитация/ В. Н. Залесский (стр.20-30)
Абрамова Н. О. Современные представления о синдроме эутиреоиднои патологии в клинической практике/ Н. О. Абрамова, Н. В. Пашковская (стр.31-38)
Пономарьов В. І. Сон та його порушення: проблема нейропсихіатрична чи загальносоматична?/ В. I. Пономарьов [и др.] (стр.38-43)
Домбровська Н. С. Роль іонізуючого випромінювання у виникненні та розвитку цукрового діабету типу 2/ Н. С. Домбровська (стр.44-50)
Король С. В. Фактори ризику віддаленого несприятливого прогнозу після перенесеного інфаркту міокарда в гострому періоді із зубцем Q/ С. В. Король (стр.51-55)
Жданюк Ю. И. Иммунологическая диагностика поражений миокарда, вызванных энтеровирусной инфекцией/ Ю. И. Жданюк [и др.] (стр.55-60)
Могильницька Л. А. Рівень фібронектину в сироватці крові хворих з артеріальною гіпертензією/ Л. А. Могильницька, Б. М. Маньковський (стр.60-65)
Меньшикова А. О. Системні маркери запалення у недоношених дітей з дуже низькою масою тіла при народженні залежно від методу вторинної неінвазивної дихальної підтримки/ А. О. Меньшикова (стр.66-74)
Визир В. А. Васкулярный континуум у больных с хронической болезнью почек: фокус на остеопонтин/ В. А. Визир, А. С. Садомов, Е. Г. Овская (стр.74-83)
Сивак Л. А. Роль иммунного микроокружения в развитии рака молочной железы/ Л. А. Сивак [и др.] (стр.83-88)
Хомовський В. В. Диференційоване застосування вертебротерапевтичних методів при артеріальній гіпертензії/ В. В. Хомовський (стр.89-93)
Пивоваров О. В. Співвідношення інсуліноподібного фактора росту-1 та показників стану вуглеводного обміну у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету типу 2/ О. В. Пивоваров, Л. В. Журавльова (стр.94-100)
Ходан В. В. Вплив агресивних параметрів і тривалості штучної вентиляції легень на розвиток бронхолегеневої дисплазії у недоношених дітей/ В. В. Ходан (стр.100-104)
Веселовская Н. М. Психоэмоциональное напряжение - один из основных факторов повышения внутриглазного давления и развития глаукомы/ Н. М. Веселовская, З. Ф. Веселовская, И. Б. Жеребко (стр.104-107)
Нагорная В. Ф. pH влагалищного ceкрета в определении типа влагалищной микробиоты и прогнозировании осложнений гестации/ В. Ф. Нагорная, Т. Я. Москаленко, А. А. Гриценко (стр.108-115)
Геогріянц В. А. Оптимізація перебігу післяопераційного періоду після аденотомії у дітей/ В. А. Геогріянц [и др.] (стр.115-119)
Кирик Д. Л. Організація комплексного епідеміологічного нагляду за кампілобактеріозом в сучасних умовах/ Д. Л. Кирик (стр.120-124)
Гуцаленко О. О. Клінічний поліморфізм позапечінкових системних проявів хронічної HCV-інфекції у хворої з поєднаною коморбідною патологією/ О. О. Гуцаленко [и др.] (стр.124-133)
Авраменко А. А. Отсутствие реакции иммунной системы на высокую концентрацию хеликобактерной инфекции у больной хроническим неатрофическим гастритом/ А. А. Авраменко (стр.134-137)
Лиходед А. Н. Поликистоз почек в стадии функциональной компенсации/ А. Н. Лиходед [и др.] (стр.137-141)
Важновець Т. А. Кадрові ризики організаційно-управлінського генезу в установах охорони здоров’я/ Т. А. Важновець (стр.141-149)
Сердюк А. М. Питання безпеки хворих у системі забезпечення якості надання медичної допомоги/ А. М. Сердюк [и др.] (стр.149-155)
Хоменко В. І. Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин та принципи доказової медицини/ В. І. Хоменко, В. В. Бичков, Д. А. Базика (стр.155-163)
Погребняк О. С. Правове регулювання обов’язкової госпіталізації хворого до протитуберкульозного диспансеру в Україні/ О. С. Погребняк (стр.163-168)
Коваленко В. В. Особливості лікування сучасних бойових ушкоджень щелепно-лицевої ділянки/ В. В. Коваленко (стр.168-174)
Іващенко С. М. Вплив режиму рухової активності на стан осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою/ С. М. Іващенко (стр.175-178)
Майданник Віталій Григорович (до 60-річчя від дня народження) (стр.179-180)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2021р. т.11,N 3
Цікаві статті :
Особливості розширеного скринінгу на спадкові хвороби обміну речовин у передчасно народжених дітей (стр.5-16)
Редько І. І. Особливості використання сучасних інноваційних технологій у післядипломній освіті/ І. І. Редько (стр.17-20)
Меньшикова А. О. Нові підходи до визначення та класифікації бронхолегеневої дисплазії в передчасно народжених дітей/ А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський (стр.21-26)
Годованець Ю. Д. Перспективні уринарні біомаркери з огляду на патогенетичні механізми гострого пошкодження нирок у передчасно народжених дітей/ Ю. Д. Годованець, А. В. Фрунза (стр.27-33)
Адаптація дітей у ранньому неонатальному періоді, народжених від матерів, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності (опис двох випадків) (стр.34-40)
Горбатюк О. М. Защемлені пахові грижі у новонароджених і немовлят/ О. М. Горбатюк (стр.41-45)
Знаменська Т. К. Чи є майбутнє у пробіотиків в неонатології? (аналіз останніх даних, частина 2)/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.46-54)
Spontaneous rupture of the right congenital diaphragmatic eventration on the right subjected to surgical correction in a child with megadolicocolon (стр.55-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2023р. т.13,N 3
Цікаві статті :
Riga O. Aspects of the development of the program of palliative assistance for children of the Kharkiv region throuth the challenges of the military conflict / O. Riga [та ін.] (стр.5-10)
Hodovanets Yu. Scientific trends in perinatal medicine and neonatology at Bukovinian state medical university: advances and prospects/ Yu. Hodovanets, A. Babintseva (стр.11-16)
Боярчук О. Р. Знання та вміння медичних сестер щодо орфанних захворювань/ О. Р. Боярчук, І. М. Антонюк (стр.17-25)
Obolonska O. Yu. Diagnostic value of additional markers for acute kidney injury in preterm neonates with patent ductus arteriosus/ O. Yu. Obolonska [та ін.] (стр.26-35)
Hodovanets Yu. Clinical and paraclinical features and pathophysiological mechanisms of digestive system disorders in premature infants with perinatal pathology/ Yu. Hodovanets, Т. Dronyk (стр.36-43)
Kovalova O. M. The effect of ENOS gene polymorphism and nitric oxide metabolism indicators on the neonatal consequences in premature babies born from mothers with metabolic syndrome / O. M. Kovalova [та ін.] (стр.44-51)
Makieieva N. I. Levels of IL-4 and γ- interferon in children’s blood serum as predictors of asthma formation / N. I. Makieieva [та ін.] (стр.52-58)
Khamraev A. Zh. Results of surgical correction of postoperative complications in anorectal malformation in children/ A. Zh. Khamraev, D. B. Rakhmonov, U. A. Khamroev (стр.59-65)
Khamroeva Yu. A. Optimization of the method of surgical treatment of primary infantile congenital glaucoma in children/ Yu. A. Khamroeva (стр.66-70)
Semkovych Ya. V. Management of chronic postsurgical pain and hyperalgesia in children and its influence on cognitive functioning/ Ya. V. Semkovych (стр.71-77)
Якимчук Ю. Б. Концентрації Д-димеру, фолієвої кислоти та гомоцистеїну у вагітних із постковідним синдромом/ Ю. Б. Якимчук, А. Б. Бойчук, О. М. Якимчук (стр.78-82)
Боднарюк О. І. Лікування дівчат-підлітків з порушенням менструальної функції на фоні ожиріння/ О. І. Боднарюк [та ін.] (стр.83-89)
Біла В. В. Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження/ В. В. Біла [та ін.] (стр.90-99)
Добрянський Д. О. Збагачення грудного молока для передчасно народжених немовлят/ Д. О. Добрянський, А. О. Меньшикова, І. П. Пасічнюк (стр.100-108)
Voloshyn O. I. Characteristics of phytotherapeutic use during pregnancy and in the postnatal period: indications, limitations, and risks (literature review and original research)/ O. I. Voloshyn [та ін.] (стр.109-116)
Babuci S. Parenchyma preserving surgery in the management of giant pulmonary hydatid cyst complicated by endobronchial rupture in children: case report/ S. Babuci [та ін.] (стр.117-123)
Солейко Д. С. Подвоєння тонкої кишки в ургентній дитячій хірургії/ Д. С. Солейко, О. М. Горбатюк, Н. П. Солейко (стр.124-131)
Lastivka I. V. Thanatophoric dysplasia: literature review and clinical case in monochoric diamniotic twins/ I. V. Lastivka [та ін.] (стр.132-140)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2020р. т.10,N 2
Цікаві статті :
Допомога новонародженим від матерів з підозрюваною або підтвердженою COVID-19 (стр.5-11)
Поширені запитання щодо впливу COVID-19 на материнство та здоров’я новонароджених дітей (стр.12-18)
Оптимізація діагностики спадкових хвороб обміну речовин при позитивних результатах розширеного неонатального скринінгу (стр.19-28)
Як оптимізувати практику вигодовування немовлят (стр.29-36)
Особливості перебігу неонатального періоду у передчасно народжених дітей з масою тіла 1500 г залежно від стану плаценти (стр.37-44)
Хірургічне лікування тотального агангліозу товстої кишки у дітей (стр.45-51)
Меньшикова А. О. Раннє застосування постійного позитивного тиску у дихальних шляхах для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених/ А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський (стр.52-57)
Клименко Т. М. Проблеми та резерви ведення новонароджених дітей з легеневою гіпертензією/ Т. М. Клименко, О. Ю. Карапетян, М. І. Кононович (стр.58-63)
Арістов М. Клінічні та економічні переваги застосування для парентерального харчування недоношених новонароджених препарату нумета G13E порівняно із роздільним одночасним застосуванням розчиняі амінокислот, жирової емульсії та глюкози/ М. Арістов, О. М. Мельничук (стр.64-74)
Современные подходы к комплексной терапии и профилактике пеленочного дерматита (стр.75-79)
Мельничук Л. В. Клінічний випадок геморагічної хвороби новонародженого/ Л. В. Мельничук (стр.80-82)
Сурков Д. М. Метод підбору величини РЕЕР під легеневим ультразвуковим контролем у новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом. Випадок із практики/ Д. М. Сурков (стр.83-87)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Меньшикова А. О., Добрянський Д. О.
Назва : Нові підходи до визначення та класифікації бронхолегеневої дисплазії в передчасно народжених дітей
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 3. - С. 21-26 (Шифр НУ45/2021/11/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
Анотація: Бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається актуальною проблемою сучасних неонатології і педіатрії. Враховуючи, що це захворювання є хронічним та визначає негативні віддалені наслідки, триває пошук оптимального визначення БЛД, яке би мало високу точність щодо прогнозування віддалених респіраторних і неврологічних результатів. З моменту прийняття визначення та класифікації БЛД, які застосовуються на даний час, минуло 20 років. З плином часу змінилась популяція пацієнтів, в якій найчастіше формується БЛД і з’явились нові чинники, які утруднюють застосування цієї класифікації у сучасній клінічній практиці. Зокрема, це стосується покращення показників виживання екстремально недоношених дітей, які складають основну частку пацієнтів з БЛД. Киснева залежність протягом першого місяця у таких немовлят може визначатись незрілістю дихальної системи, і не бути пов’язаною з розвитком БЛД. Також у практику відділень інтенсивної терапії впроваджені нові методи дихальної підтримки, чого не враховує чинна класифікація. Популяція немовлят з тяжкою БЛД за класичним визначенням є неоднорідною з різними показниками віддаленої хронічної захворюваності та розвитку. Усе це обґрунтовує необхідність пошуку нових методологічних підходів і критеріїв визначення та класифікації БЛД у сучасній популяції передчасно народжених немовлят. У цьому огляді представлені нові дані, пропозиції й уточнення щодо визначення і класифікації БЛД, які враховують сучасні особливості клінічної практики.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Меньшикова А. О., Добрянський Д. О.
Назва : Раннє застосування постійного позитивного тиску у дихальних шляхах для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 2. - С. 52-57 (Шифр НУ45/2020/10/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ПУТИ, ПОЛОЖИТЕЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ ПОСТОЯННОЕ
Анотація: Дихальна підтримка (ДП) займає провідне місце у забезпеченні постнатальної респіраторної адаптації і лікуванні недоношених новонароджених. На сьогодні немає сумнівів щодо клінічних переваг раннього застосування неінвазивних методів ДП порівняно із традиційними інтубацією трахеї і штучною вентиляцією легень (ШВЛ) в контексті зменшення ризиків смерті, ураження легень і віддаленої хронічної захворюваності. Зокрема, для початкової неінвазивної ДП (НДП) недоношених новонароджених, які дихають самостійно, найчастіше використовують постійний позитивний тиск у дихальних шляхах (СРАР). З огляду на відносні простоту, доступність та ефективність, цьому методу НДП надають перевагу на практиці. Використання СРАР збільшує функціональну залишкову ємність легень та дихальний об’єм, що є важливим для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому. Однак, значна частка передчасно народжених дітей, яких починають лікувати за допомогою СРАР, таки потребують переведення на ШВЛ, оскільки з часом НДП стає неефективною. Потреба інтубувати трахею і розпочинати механічну ШВЛ підвищує ризик виникнення ускладнень і погіршує кінцеві результати лікування таких немовлят. Зокрема, встановлено, що неефективність СРАР призводить до зростання частоти внутрішньошлуночкових крововиливів, бронхолегеневої дисплазії та підвищує ризик смерті. Саме тому пріоритетом має бути максимально ефективне застосування СРАР. Цього можна досягнути шляхом визначення групи ризику, тобто тих дітей, у яких цей вид ДП може виявитись неефективним; а також завдяки своєчасному використанню додаткових заходів, які можуть підвищити ефективність СРАР. У цьому огляді обґрунтовується доцільність раннього застосування СРАР у лікуванні передчасно народжених немовлят, описуються чинники ризику неуспішного застосування та заходи щодо підвищення ефективності цього методу НДП.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Меньшикова А. О.
Назва : Системні маркери запалення у недоношених дітей з дуже низькою масою тіла при народженні залежно від методу вторинної неінвазивної дихальної підтримки
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2017. - N 1/2. - С. 66-74 (Шифр ЛУ2/2017/1/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN
МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): неинвазивная вентиляция
Анотація: Одним з провідних механізмів ушкодження легень під час застосування механічної вентиляції є розвиток реакцій запалення (біотравма). Провідну роль у цьому процесі відіграють цитокіни. У відкритому рандомізованому дослідженні порівнювали вплив різних методів дихальної підтримки на рівні інтерлейкінів (IL) -6 й IL-8 в сироватці крові глибоконедоношених новонароджених. Під спостереженням знаходились 47 глибоконедоношених дітей (термін гестації ≤ 32 тиж) з респіраторним дистрес-синдромом (РДС), яких лікували за допомогою штучної вентиляції легень (ШВЛ). Перед екстубацією дітей перших трьох днів життя рандомізовано розподіляли у дві групи: неінвазивної вентиляції (НВ) – 19 дітей та СРАР (створення постійного позитивного тиску у дихальних шляхах) – 18 дітей. До третьої групи увійшло 10 дітей, яких вентилювали довше трьох діб (група порівняння). Рівень інтерлейкінів в сироватці крові визначали за допомогою імуноферментного аналізу на 3-ю і 14-ту добу життя. У сформованих групах порівнювали смертність та частоту бронхолегеневої дисплазії (БЛД), враховували тривалість ШВЛ, неінвазивної дихальної підтримки (НДП) й оксигенотерапії. Загальна тривалість ШВЛ та НДП не відрізнялась у групах НВ та СРАР. Діти із групи порівняння потребували тривалішого періоду ШВЛ з вищими параметрами вентиляції. Рівні IL-6 та IL-8, визначені в сироватці крові на 3-тю та 14-ту добу життя, статистично вірогідно не відрізнялись між групами. Однак, у групі НВ на 14-ту добу життя відмічалось достовірне зниження рівня IL-6 відносно початкових значень (Р 0,01). Діти з вищими сироватковими концентраціями IL-6 на 1–3-тю добу життя триваліше перебували на ШВЛ (rS
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Сучасна педіатрія -2019р.,N 4
Цікаві статті :
Чернищук С. С. Гостре пошкодження нирок у новонароджених після хірургічної корекції патології дуги аорти/ С. С. Чернищук, О. А. Адамовська, В. А. Жовнір (стр.8-11)
Исаев И. И. Состояние временных параметров сердечного ритма у детей с малыми аномалиями сердца/ И. И. Исаев, Ф. Ф. Гаджиева, М. М. Фаталиева (стр.12-17)
Ортеменка Є. П. Діагностична інформативність клінічних маркерів у верифікації гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів у дітей/ Є. П. Ортеменка [та ін.] (стр.18-23)
Кожокарь С. В. Перинатальное программирование артериальной гипертензии и ожирения у детей/ С. В. Кожокарь, Н. Г. Мэтрэгунэ, Л. И. Бикир-Тхоряк (стр.24-32)
Власова О. В. Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу/ О. В. Власова, Л. О. Безруков, О. К. Колоскова (стр.33-37)
Белоусова О. Ю. Эхосонографическое исследование желудка у детей с сочетанными гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и хронической гастродуоденальной патологией/ О. Ю. Белоусова [и др.] (стр.38-42)
Добрянський Д. О. Віддалені наслідки бронхолегеневої дисплазії у недоношених немовлят/ Д. О. Добрянський, А. О. Меньшикова, О. П. Борисюк (стр.43-52)
Ванханова Т. О. Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури)/ Т. О. Ванханова (стр.53-59)
Stetsenko T. Huntington’s chorea in a child. The first description of the disease in Ukraine. Proper observation/ T. Stetsenko [et al.] (стр.60-65)
Душар М. І. Синдром Нунан внаслідок мутації p.Ser257Leu у гені RAF1 (клінічний випадок)/ М. І. Душар [та ін.] (стр.66-70)
Ризничук М. О. Клінічний випадок неповної форми синдрому Вольфрама/ М. О. Ризничук [та ін.] (стр.71-74)
Фоменко Н. М. Нейрофіброматоз І типу на Прикарпатті. Випадок гігантської нейрофіброми у дитини/ Н. М. Фоменко [та ін.] (стр.75-78)
Бережний В. В. Сучасні технології у лікуванні риносинуситів у дітей (лекція)/ В. В. Бережний (стр.79-87)
Гастроентерити у дітей (стр.88-120)
Цікаві статті :
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)