Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Мокрик, О. Я.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 33
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-33 
1.


    Мокрик, О. Я.
    Ефективність застосування армованої мембрани "coreтех" при дефектах альвеолярних відростків щелеп після видалення зубів [Текст] / О. Я. Мокрик, І. Я. Ломницький // Вісник наукових досліджень. - 2014. - № 3. - С. 54-57


MeSH-головна:
АЛЬВЕОЛОПЛАСТИКА -- ALVEOLOPLASTY (использование, методы)
ЗУБОВ ЭКСТРАКЦИЯ -- TOOTH EXTRACTION (вредные воздействия)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
МЕМБРАНЫ ИСКУССТВЕННЫЕ -- MEMBRANES, ARTIFICIAL
Дод.точки доступу:
Ломницький, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Мокрик, О. Я.
    Клінічна оцінка ефективності поєднаного застосування нефопаму та даларгіну з метою профілактики больового синдрому у хворих під час планових хірургічних втручань / О. Я. Мокрик, В. Г. Корнієнко // Современная стоматология. - 2012. - № 1. - С. 73-76

Рубрики: Ротовой полости хирургические операции--психол

   Лицо, боли--лек тер


   Аналгезирующие средства--тер прим


   Антипсихотические средства--тер прим


Дод.точки доступу:
Корнієнко, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Пастернак, Ю. Б.
    Застосування венотонічних препаратів у комплексному лікуванні одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки [Текст] / Ю. Б. Пастернак, І. Я. Ломницький, О. Я. Мокрик // Вісник стоматології. - 2004. - № 4. - С. 90-91

Рубрики: Диосмин--тер прим

   Венозное давление--действ преп


   Челюстно-лицевые болезни--тер


   Микроциркуляция--действ преп--патофизиол


Дод.точки доступу:
Ломницький, І. Я.
Мокрик, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Мокрик, О. Я.
    Скринінгова оцінка адаптаційного потенціалу при стресі у хірургічних стоматологічних хворих [Текст] = The screening of adaptational potential during stress in surgical stomatologic patients / О. Я. Мокрик // Клінічна стоматологія. - 2017. - N 4. - С. 36-43


MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
РЕГЕНЕРАЦИЯ ПЕРИОДОНТАЛЬНОЙ ТКАНИ НАПРАВЛЕННАЯ -- GUIDED TISSUE REGENERATION, PERIODONTAL
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS
ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION
Анотація: Ступінь вираження стресу в хірургічних стоматологічних хворих залежить від адаптаційного резерву їх організму. Адаптація до стресу в кожної людини є індивідуальною. Виявлено, що найчутливішим показником (маркером) рівня реактивності організму при стресі є ноцицептивна реакція, що має функціональну стабільність нейрофізичних і нейрохімічних механізмів формування. Мета дослідження – провести скринінгову оцінку адаптаційного потенціалу в стоматологічних хворих із різними індивідуально-психологічними особливостями при больовому стресі. Матеріали і методи. Об’єктом клінічного спостереження стали 95 планових хірургічних стоматологічних хворих. Індивідуально-психологічні особливості у них вивчали за допомогою спеціального експрес-опитувальника, що дозволяє виявити в них перевагу стенічних чи астенічних проявів в емоційно-поведінковій сфері у стресових умовах (С. Г. Новикова, 2006). Нейрофункціональні дослідження, при згоді пацієнтів, проводили на двоканальному електроміографі М–TEST. Больовий стрес у пацієнтів викликали шляхом електростимуляції підборідного нерва. Визначали такі показники: поріг больової чутливості, поріг больового реагування, поріг больової толерантності та діапазон больової чутливості. Для оцінки функціонального стану ендогенної системи гальмування болю було застосовано методику екстероцептивної супресії довільної активності жувальних м’язів. За результатами алометрії, хворих розподіляли за чотирма типами больової перцепції. Для об’єктивної оцінки в обстежуваних пацієнтів адаптаційного потенціалу в умовах стресу вивчали функціональну активність серцево-судинної системи. Зокрема, під час дії больового чинника досліджували зміну тонусу периферійних судин за допомогою індексу перфузії (РІ), який за літературними даними, рекомендують використовувати для динамічного моніторингу впливу симпатичної нервової системи на гемодинаміку. Визначали індекс функціональних змін за Р. М. Баєвським. Для його обчислення використовували дані про частоту пульсу, систолічного та діастолічного артеріального тиску, показники росту, маси тіла і віку: індекс функціональних змін (ІФЗ)=0,011ЧП+0,014АТс+0,008АТд+0,014В+0,009МТ – 0,009Р – 0,27. Результати досліджень та їх обговорення. У 26 осіб із астенічним психотипом спостерігали I тип больового сприйняття. В них поріг больової чутливості та больової толерантності був невисоким, виявлено недостатню функціональну активність антиноцицептивної системи. Діагностовано незадовільну адаптацію вегетативної нервової системи до стресу (ІФЗ–(3,35±0,49) бала). У пацієнтів із II типом больової перцепції показники порогу больової чутливості були близькими до таких, як із I типом. Однак діапазон больової чутливості виявився значно довшим, оскільки був високим поріг больової толерантності. У такого типу хворих спостерігали функціональні прояви стресіндукованої анальгезії. Це супроводжувалось напруженням механізмів адаптації – індекс Р. М. Баєвського становив (2,86±0,14) бала. Такий тип больової перцепції було діагностовано у 35 осіб, при оцінці їх психотипу виявлено виражену перевагу стенічних ознак над астенічними. Високий поріг больової чутливості діагностовано у хворих із III та IV типами больової перцепції, однак унаслідок недостатньої активності ендогенної антибольової системи, у пацієнтів із III типом больової чутливості діапазон виявився коротким. Такий тип больового сприйняття був у 15 пацієнтів, у них виявлялись стенічно-астенічні ознаки під час психологічного тестування. Моніторинг функції серцево-судинної системи показав у них незадовільну адаптацію (ІФЗ – (3,48±1,12) бала). Високі показники активності антиноцицептивної системи спостерігали у пацієнтів із IV типом больової перцепції. Цю групу склали особи, які належали до психотипу із вираженими стенічними ознаками. Вони проявляли задовільну адаптацію серцево-судинної системи в умовах больового стресу (ІФЗ – (2,35±0,89) бала). Висновки. Результати клінічних спостережень дозволяють констатувати, що адаптаційні можливості хворих при стресогенному (больовому) впливі залежать від їх індивідуально-психологічних особливостей, рівня активації антистресових (антиноцицептивних) механізмів, стану вегетативної нервової системи, що є компонентами загальної неспецифічної реактивності організму. Пацієнти з підвищеною больовою чутливістю характеризуються низькою стійкістю до стресових впливів, лабільністю вегетативної нервової системи, низьким рівнем адаптаційних можливостей. Висока стійкість до стресу є характерною для суб’єктів зі стенічним психоемоційним типом, які мають високий поріг больової чутливості. Адаптаційні можливості організму хворих до стресу необхідно враховувати при їх медикаментозній підготовці до оперативних втручань
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Мокрик, О. Я.
    Сучасні методи функціональної діагностики хірургічного стресу (огляд літератури та власні дані) [Текст] / О. Я. Мокрик, В. М. Горицький // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 3. - С. 205

Дод.точки доступу:
Горицький, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Мокрик, О. Я.
    Вивчення в умовах експерименту впливу даларгіну на вміст гістаміну у вогнищі гострого запалення та больову реакцію [Текст] / О. Я. Мокрик, В. М. Горицький // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т.13, № 3. - С. 121-124

Дод.точки доступу:
Горицький, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Мокрик, О. Я.
    Оптимізація місцевого знеболювання м’яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик анестезій лицевих гілок поверхневого шийного нервового сплетення [Текст] = Optimization of local anesthesia of soft tissues of the lateral facial area by application of developed anesthesia techniques of the facial branches of the superfacial cervical nerve plexus / О. Я. Мокрик // Клінічна стоматологія. - 2017. - N 3. - С. 37-50


MeSH-головна:
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ЛИЦЕВЫЕ МЫШЦЫ -- FACIAL MUSCLES
ШЕЙНОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- CERVICAL PLEXUS
ЛИЦЕВОЙ НЕРВ -- FACIAL NERVE
ТРОЙНИЧНЫЙ НЕРВ -- TRIGEMINAL NERVE
Анотація: Бокова ділянка обличчя, що складається з виличної, привушно-жувальної та щічної ділянок, іннервується гілками трійчастого нерва: виличним, вушно-скроневим, щічним, підборідним нервами, а також гілками від поверхневого шийного нервового сплетення: великим вушним та поперечним шийним нервами. Знеболити великий вушний нерв та поперечний нерв шиї можна за допомогою класичної методики Брауна – блокада цих нервів здійснюється по задньому краю груднино-ключично-соскоподібного м’яза в точці Ерба. В сучасній клінічній хірургії анестезія вказаних нервів досягається під час блокади поверхневого шийного нервового сплетення. Однак під час проведення цієї методики місцевої анестезії є висока ймовірність ушкодити ін’єкційною голкою зовнішню яремну вену. Через ризики місцевих ускладнень цей спосіб місцевого знеболювання не може застосовуватись в амбулаторній хірургічній стоматологічній практиці
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Мокрик, О. Я.
    Клінічна оцінка ефективності розробленої методики провідникової анестезії лицевих гілок великого вушного нерва [Текст] / О. Я. Мокрик // Новини стоматології. - 2019. - N 4. - С. 62-67


MeSH-головна:
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- TRIGEMINAL NERVE DISEASES (хирургия)
ЛИЦЕВОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- FACIAL NERVE DISEASES (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Мокрик, О. Я.
    Оцінка ефективності антистресорного захисту хірургічних стоматологічних хворих із різним рівнем нейротизму [Текст] = Assessment of efficiency of antistressor protection of surgical dental patients with different level of neuroticism / О. Я. Мокрик // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 4. - С. 33-44


MeSH-головна:
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (лекарственная терапия)
АНЕСТЕЗИЯ В СТОМАТОЛОГИИ -- ANESTHESIA, DENTAL
Анотація: Хірургічні втручання в щелепно-лицевій ділянці супроводжуються появою стресорних реакцій. Їх вираження значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей кожного хворого. Важливою умовою успішного проведення хірургічних втручань є забезпечення повноцінного антистресорного захисту хворих, що реалізується шляхом активізації природних стреслімітуючих систем організму (ГАМК-ергічної, серотонінергічної та опіатної систем)
Surgery in the maxillofacial area is accompanied by the appearance of stress reactions. The severity of stress reactions depends largely on the individual-typological features of each patient. An important condition for successful surgical intervention is the providing of adequate antistressor protection of patients, which is realized through the activation of natural stress-limiting systems of the body (GABA-ergic, serotonergic and opiate systems).
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Топографо-анатомічна варіабельність щелепно-під’язикового нерва у бічній ділянці нижньої щелепи [Текст] / О. Я. Мокрик [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 20-25. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОДЪЯЗЫЧНЫЙ НЕРВ -- HYPOGLOSSAL NERVE (анатомия и гистология)
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
Анотація: Стаття присвячена дослідженню індивідуально-анатомічних особливостей розташування щелепно-під’язикової борозни, де залягає одноіменний нерв, у бічній ділянці нижніх щелеп людей із різною формою обличчя. Для цього проведено краніометричні дослідження на 32 натуральних людських черепах із фонду анатомічного музею та на 60 КТ зображеннях черепів пацієнтів у 3-D реконструкції. Встановлювали типи будови лицевого відділу черепа, у них на бічних ділянках нижніх щелеп визначали особливості розташування щелепно-під’язикової борозни та визначали на їх язиковій стороні кісткові отвори. Краніометричними дослідженнями встановлено, що на рівні лунок другого та третього молярів щелепно-під’язикова борозна розташована на 20,7±0,4 мм нижче верхнього краю тіла нижньої щелепи на черепах мезопрозопічної форми. На лептопрозопічних черепах ця відстань була більшою – 23,6±0,8 мм, а у хамепрозопів відповідно меншою – 18,3±0,6 мм. На 20 черепах (21,7%) виявлено кісткові отвори на внутрішній (язиковій) поверхні бокових ділянок нижніх щелеп. Їх кількість різнилась – від одного до трьох. Найчастіше вони виявлялись на черепах із лептопрозопічною формою лицевого скелета – в 11 випадках. Переважали зразки нижніх щелеп (13 випадків), на яких спостерігали по одному отвору на рівні верхівок коренів перших нижніх молярів.
Дод.точки доступу:
Мокрик, О. Я.
Корнієнко, М. М.
Угляр, І. М.
Комнацький, Б. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-33 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)