Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Вища освіта (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Мостбауер, Г. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 53
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-53

Назва журналу :Серце і судини -2019р.,N 1
Цікаві статті :
Літвінова Н. Ю. Методика лікування хворих із нереконструктабельною хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок із застосуванням аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин/ Н. Ю. Літвінова [та ін.] (стр.5-12)
Амосова К. М. Вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на показники пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.13-22)
Чернуха Л. М. Артеріовенозні форми вроджених судинних мальформацій кінцівок: аспекти патогенезу/ Л. М. Чернуха [та ін.] (стр.23-31)
Целуйко В. Й. Клініко-анамнестична характеристика хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії/ В. Й. Целуйко [та ін.] (стр.32-37)
Пуляева И. С. Результаты лечения больных со стенозом сонных артерий при патологии зрения/ И. С. Пуляева [и др.] (стр.38-40)
Гардубей Є. Ю. Тромбоз перфорантних вен: частота, структура, особливості лікування та зв’язок з онкологічними захворюваннями/ Є. Ю. Гардубей [та ін.] (стр.41-44)
Карпенко К. К. Эффективность различных методов хирургического лечения хронических заболеваний вен нижних конечностей (анализ собственного опыта)/ К. К. Карпенко [и др.] (стр.45-52)
Целуйко В. Й. Вміст лейкоцитів у периферичній крові та прогноз у хворих на інфаркт міокарда, яким проведено тромболітичну терапію/ В. Й. Целуйко [та ін.] (стр.53-58)
Кобза Т. І. Оцінка частоти уражень черепно-мозкових нервів після операційних втручань на сонних артеріях/ Т. І. Кобза (стр.59-62)
Косинський О. В. Обмеження життєдіяльності населення України внаслідок хронічних захворювань вен нижніх кінцівок/ О. В. Косинський [и др.] (стр.63-66)
Зайцева О. Е. Нечастые причины тромбофилии/ О. Е. Зайцева [и др.] (стр.67-71)
Березін О. Є. Фактор росту і диференціювання 15 - біомаркер несприятливого прогнозу при серцево-судинних захворюваннях/ О. Є. Березін, О. В. Петюніна, М. П. Копиця (стр.72-77)
Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасної хірургії" (Київ, 28-29 листопада 2019 року) (стр.78)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Нішкумай О. І., Лазарєва К. П., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на показники пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 13-22 (Шифр СУ25/2019/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Анотація: Мета роботи — оцінити вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на тлі дефіциту/недостатності 25(OH) вітаміну D на показники центрального артеріального тиску (АТ) і пульсової хвилі, мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з контрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У дослідження залучено 44 жінки середнього віку (69,04 ± 0,72) року з АГ ІІ стадії 2 - го ступеня (основна група) та 30 практично здорових пацієнток (контрольна група) середнього віку (69,3 ± 1,21) року. Тривалість постменопаузального періоду в основній групі становила в середньому (18,40 ± 0,85) року, в контрольній — (19,40 ± 1,18) року (p 0,05). На час рандомізації АГ була контрольованою, пацієнти отримували антигіпертензивну терапію — фіксовану комбінацію дигідропіридинового блокатора кальцієвих каналів та тіазидного діуретика («Арифам», Servier, Франція) в дозі 5 мг/1,5 мг або 10 мг/1,5 мг (рівень цільового АТ 140/90 мм рт. ст.). Усім пацієнткам основної групи призначали з метою корекції недостатності/дефіциту 25(OH) вітаміну D препарати вітаміну D у добовій дозі 3000—4000 МО та осеїнгідроксіапатитову сполуку в дозі 830 мг (осеїну 291 мг, до складу якого входять неколагенові пептиди і протеїни (75 мг) та колагени (216 мг); гідроксиапатиту 444 мг, до складу якого входять кальцій (178 мг) та фосфор (82 мг) («Остеогенон», «П’єр Фабр Медикамент Продакшн», Франція)) по 2 таблетки двічі на добу протягом 6 міс. Через 6 міс лікування пацієнток основної групи розподілили на дві підгрупи. У 1- й підгрупі 18 пацієнток безперервно отримували призначену терапію, у 2 - й підгрупі пацієнтки (n
Знайти схожі

Назва журналу :Серце і судини -2018р.,N 3
Цікаві статті :
Соколов М. Ю. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ результатов 2016 и 2017 года. От реперфузионного парадокса к снижению летальности/ М. Ю. Соколов (стр.9-27)
Черенько Т. М. Прогнозування функціональних наслідків мозкового ішемічного інсульту через рік після його виникнення/ Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк (стр.28-35)
Воронков Л. Г. Предиктори ниркової дисфункції у хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.36-40)
Амосова К. М. Гетерогенність пацієнтів з артеріальною та серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка за клінічним профілем та структурно-функціональним станом серця і артерій залежно від наявності діагностичних критеріїв Європейського товариства кардіологів 2016 року/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.41-51)
Воронков Л. Г. Порівняльна клінічна характеристика хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від стану когнітивної функції/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.52-59)
Нішкумай О. І. Маркери кісткового ремодулювання, рівень 25(ОН)D3 та показники ліпідного обміну в жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією/ О. І. Нішкумай [та ін.] (стр.60-65)
Борхаленко Ю. А. Зміни якості життя пацієнтів зі стабільною ишемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка після аортокаронарного шунтування або стентування під час 6-місячного спостереження/ Ю. А. Борхаленко [та ін.] (стр.66-75)
Амосова Е. Н. Фенотип-ориентированный подход к клинической оценке пациентов с хронической сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса левого желудочка/ Е. Н. Амосова [и др.] (стр.76-83)
Роговський В. М. Досвід лікування синдрому посттравматичного артеріовенозного скиду внаслідок вогнепальних поранень магістральних судин/ В. М. Роговський [та ін.] (стр.84-88)
Мішалов В. Г. Ендометріома прямого м’яза живота/ В. Г. Мішалов [та ін.] (стр.89-94)
Людина, яка винайшла сучасну хірургію. До 110-річчя з дня народження Майкла Елліс ДеБекі (стр.95-97)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нішкумай О. І., Лазарєва К. П., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Маркери кісткового ремоделювання, рівень 25(ОН)D3 та показники ліпідного обміну в жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 60-65 (Шифр СУ25/2018/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
КОСТИ РЕЗОРБЦИЯ -- BONE RESORPTION
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: Мета роботи — провести порівняльний аналіз показників ремоделювання кісткової тканини, ліпідного і кальційфосфорного обміну та рівня 25(ОН)D3 у жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) та без такої. Матеріали і методи. У дослідження залучили 44 пацієнток з АГ І — ІІ стадії, 1 — 2го ступеня (середній вік пацієнток — (69,1 ± 0,7) року, середня тривалість постменопаузального періоду — (18,4 ± 0,9) року) та 30 практично здорових жінок (середній вік — (69,3 ± 1,2) року, середня тривалість постменопаузального періоду — (19,4 ± 1,2) року). Усім пацієнткам проведено загальноклінічне та лабораторне обстеження з визначенням рівня ліпідів у крові, 25(ОН)D3, паратгормону, пропептидпроколагену I типу (P1NP), bтермінальних телопептидів колагену І типу (bСТх), іонізованого кальцію та фосфору в сироватці крові, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, апланаційну тонометрію. Результати та обговорення. У пацієнток основної групи порівняно з контрольною групою встановлено наявність гіперхолестеринемії (загальний холестерин — відповідно (6,3 ± 0,2) і (4,6 ± 0,1) ммоль/л, холестерин ліпопротеїнів низької густини — (3,8 ± 0,2) і (2,1 ± 1,2) ммоль/л, тригліцериди — (1,8 ± 0,1) і (1,0 ± 0,1) ммоль/л, усі р 0,001), недостатність і дефіцит 25(ОН)D3 ((23,8 ± 1,1) і (28,2 ± 2,1) нг/мл, р 0,05), вторинний гіперпаратиреоз (паратгормон — (64,6 ± 3,9) і (39,6 ± 1,1) нг/мл, р 0,001), прискорену резорбцію кісткової тканини (bCTx — (0,57 ± 0,03) та (0,45 ± 0,03) нг/мл, р 0,01). Прямо пропорційна кореляція між рівнем загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької густини та P1NP (r The aim —f the work is to make a comparative analysis of the parameters of bone remodeling, lipid and calciumphosphor exchange and 25(ОH)D3 level in elderly women with uncomplicated arterial hypertension (AH) and without it. Materials and methods. The study included 44 patients with stage I — II AH, of 1 — 2nd degree (mean age — 69.1 ± 0.7 years, average duration of the postmenopausal period — 18.4 ± 0.9 years) and 30 practically healthy women (mean age — 69.3 ± 1.2 years, the average duration of the postmenopausal period was 19.4 ± 1.2 years. All patients underwent general clinical and laboratory examination with determination of lipid level in blood, 25(ОH)D3, parathyroid hormone, propeptidprocollagen of type I (P1NP), bterminal telopeptides of collagen type I (bSTx), ionized calcium and phosphorus in serum, daily monitoring of arterial pressure, echocardiography and applanation tonometry. Results and discussion. In patients of the main group, compared with the control group, hypercholesteremia was revealed (total cholesterol — 6.3 ± 0.2 and 4.6 ± 0.1 mmol/l, low density lipoproteins — 3.8 ± 0.8 and 2.1 ± 1.2 mmol/l, triglycerides — 1.8 ± 0.1 and 1.0 ± 0.1 mmol/l, all p 0.001), insufficiency and deficiency 25(ОH)D3 (23.76 ± 1.1 and 28.2 ± 2.1 ng/ml, p 0.05), secondary hyperparathyroidism (parathyroid hormone — 64.6 ± 3.9 and 39.6 ± 1.1 ng/ml, p 0.001), accelerated resorption of bone tissue (bCTx — 0.57 ± 0.03 and 0.45 ± 0.03 ng/ml, p 0.01). A direct proportional correlation between the level of total cholesterol, low density lipoproteins and P1NP (r
Знайти схожі

Назва журналу :Сімейна медицина -2018р.,N 4
Цікаві статті :
Ященко О. Б. Стабільна ішемічна хвороба серця/ О. Б. Ященко [та ін.] (стр.5-15)
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка в цьому році святкує 100-річчя (стр.16-17)
Матюха Л. Ф. Поширеність тиреоїдної патології серед вагітних в Україні (2003-2016 рр.) та можливості її профілактики/ Л. Ф. Матюха, О. В. Процюк, О. В. Линчак (стр.18-20)
Tkachenko V. I. General practice in Netherlands: professional training and organization of medical care/ V. I. Tkachenko, O. I. Alekseichenko (стр.21-23)
Бабінець Л. С. Актуальні аспекти європейських клінічних протоколів (Фінляндія) у викладанні сімейної медицини на додипломному рівні: загальні положення про артеріальну гіпертензію, діагностика, немедикаментозні заходи/ Л. С. Бабінець (стр.24-27)
Оніськова О.В. Вакцинація від грипу – сучасний стан проблеми/ О. В. Оніськова [та ін.] (стр.28-31)
Хіміон Л. В. Системний червоний вовчак та розсіяний склероз: два захворювання чи одне?/ Л. В. Хіміон, І. В. Климась (стр.32-39)
Дуда О. К. Лактімак Форте: сучасний підхід до профілактики дисбіозу у хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції/ О. К. Дуда [та ін.] (стр.40-44)
Воронков Л. Г. Предиктори залізодефіциту у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.45-49)
Дзяк Л. А. Тревожные расстройства в общеврачебной практике/ Л. А. Дзяк, Е. С. Цуркаленко (стр.50-55)
Бабінець Л. С. Відпрацювання алгоритму призначення стартової медикаментозної терапії атеріальної гіпертензії за європейським клінічним протоколом (Фінляндія) у викладанні сімейної медицини на додипломному рівні/ Л. С. Бабінець (стр.56-58)
Гарматина О. Ю. Вплив екстра-інтракраніального мікроанастомозу на церебральну гемодинаміку при лікуванні оклюзійно-стенотичного ураження брахіоцефальних артерій: застосування перфузійної комп’ютерної томографії/ О. Ю. Гарматина [та ін.] (стр.59-61)
Хіміон Л. В. Метод прогнозування ураження нирок у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію І стадії/ Л. В. Хіміон, Л. С. Тимощук (стр.62-65)
Могильницька Л. A. Метод прогнозування розвитку артеріальної гіпертензії при цукровому діабеті 1-го та 2-го типу/ Л. A. Могильницька (стр.66-69)
Жарінова В. Ю. Прогностичне значення основних факторів кардіоваскулярного ризику у людей з ішемічною хворобою серця віком понад 60 років/ В. Ю. Жарінова, І. С. Шаповаленко, Г. П. Войнаровська (стр.70-73)
Амосова К. М. Хронотропна недостатність як патофізіологічний механізм зниження толерантності до фізичного навантаження у хворих з артеріальною гіпертензією та клінічними ознаками серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.74-79)
Хіміон Л. В. Біохімічні маркери в діагностиці посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба/ Л. В. Хіміон, Г. О. Гаврилюк (стр.80-84)
Коцаба Ю. Я. Актуальні аспекти застосування пробіотиків при дисбіозі товстої кишки/ Ю. Я. Коцаба, Л. С. Бабінець (стр.85-87)
Соловьева Г. А. Синдром раздраженного кишечника: алгоритмы диагностики и лечения/ Г. А. Соловьева, Е. Л. Кваченюк, Е. В. Филоненко (стр.88-98)
Черкашина Л. В. Оцінювання якості медичної допомоги на первинному етапі її надання: обсяги використання діагностичних заходів у хворих на псоріаз/ Л. В. Черкашина (стр.100-104)
Воробей Л. І. Особливості діагностики дистресу плода у вагітних з порушенням нейровегетативної регуляції/ Л. І. Воробей (стр.105-109)
Чертенко Т. Н. Гистологические и иммуногистохимические особенности рецидивов диффузных астроцитарных опухолей III-IV степени злокачественности/ Т. Н. Чертенко (стр.110-116)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лазарєва К. П., Амосова К. М., Поворознюк В. В., Нішкумай О. І., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Зв’язок показників пульсової хвилі та рівня 25 (ОН) D у пацієнток літнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 3. - С. 70 (Шифр АУ38/2018/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПУЛЬСОВОЙ ВОЛНЫ АНАЛИЗ -- PULSE WAVE ANALYSIS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Мета дослідження: визначити зв’язок змін показників центрального аортального тиску і пульсової хвилі із показниками обміну вітаміну 25(ОH)D, рівнем паратиреоїдного гормона, кальцій-фосфорного обміну у пацієнток з неускладненою есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) похилого віку. Матеріали та методи. У дослідження включено 28 жінок (середній вік — 69,20 ± 0,85 року) з тривалістю постменопаузального періоду 17,40 ± 1,05 року, у яких було встановлено есенціальну АГ ІІ стадії, 2-го ступеня, та 25 практично здорових пацієнток віком 65,60 ± 1,58 року, індекс маси тіла (ІМТ) — 27,7 ± 0,8 кг/м2, тривалість постменопаузального періоду — 15,00 ± 1,64 року
Знайти схожі

Назва журналу :Український ревматологічний журнал -2018р.,N 1
Цікаві статті :
Головач И. Ю. Метаболический фенотип остеоартрита. Современные взгляды на патогенез, механизмы прогрессирования и подходы к лечению/ И. Ю. Головач (стр.3-8)
Синяченко О. В. Металлы в организме больных гонартрозом, содержащиеся в эндопротезах коленных суставов/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.9-15)
Шуба Н. М. НПВП - риски и выбор безопасной терапии/ Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, Ю. О. Кокунов (стр.16-22)
Казимирко В. К. Роль углеводородной структуры стеринов в развитии атеросклероза и других поражений/ В. К. Казимирко, И. А. Демковец (стр.23-29)
Гарміш О. О. Інформативність шкал-калькуляторів оцінки 10-річного ризику серцево-судинних захворювань у жінок, хворих на ревматоїдний артрит/ О. О. Гарміш, В. Г. Левченко (стр.30-34)
Заічко К. О. Патогенетичне значення ендотеліальної NO-синтази та поліморфізму промотора гена NOS3 при ревматоїдному артриті/ К. О. Заічко, М. А. Станіславчук (стр.35-40)
Кириченко Р. М. Дослідження параметрів якості життя і толерантності до фізичного навантаження у пацієнтів з міокардитом протягом 12-місячного спостереження/ Р. М. Кириченко (стр.41-45)
Джус М. Б. Прогнозування віддалених наслідків олігоартикулярного варіанта ювенільного ідіопатичного артриту/ М. Б. Джус [и др.] (стр.46-54)
Гуменюк О. В. Циркадіанний профіль рівнів галектину-3, інтерлейкіну-1? та хрящового олігомерного матриксного протеїну в крові у хворих на остеоартроз колінних суглобів/ О. В. Гуменюк, М. А. Станіславчук, Н. В. Заічко (стр.55-59)
Казимирко В. К. Воспаление у больных с сердечной недостаточностью: механизмы развития, влияние фармакотерапии/ В. К. Казимирко, В. В. Кутовой, И. А. Гаврилюк (стр.60-63)
Головач И. Ю. Успешное лечение синдрома Гудпасчера ритуксимабом: описание клинического случая/ И. Ю. Головач [и др.] (стр.64-71)
Триполка С. А. Клинический случай развития SWEET-синдрома/ С. А. Триполка, Т. И. Ховрат (стр.72-78)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Джус М. Б., Марушко Т. В., Мостбауер Г. В., Носовець О. К.
Назва : Прогнозування віддалених наслідків олігоартикулярного варіанта ювенільного ідіопатичного артриту
Місце публікування : Український ревматологічний журнал. - Киiв, 2018. - № 1. - С. 46-54 (Шифр УУ18/2018/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Хоча олігоартикулярний варіант ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) має сприятливий перебіг, в ряді випадків він може призводити до розвитку значних суглобових пошкоджень з обмеженням їх функції та розвитком анкілозів, що потребує проведення оперативного втручання у цих пацієнтів. Мета дослідження — оцінити фактори ризику розвитку в дорослому віці суглобових та позасуглобових пошкоджень при олігоартикулярному варіанті ЮІА та розробити прогностичну модель їх розвитку. Об’єкти і методи дослідження. У дослідження включено 58 дорослих пацієнтів з олігоартикулярним (персистивним та поширеним) варіантом ЮІА. Ретроспективно проаналізовано медичну документацію пацієнтів з олігоартикулярним варіантом ЮІА, з урахуванням клінічних проявів у дебюті захворювання, лабораторних показників та відповіді на проведену терапію. Для оцінки віддалених наслідків ЮІА в дорослому віці використовували інтегральний індекс пошкодження суглобових (JADI-A) та позасуглобових (JADI-E) уражень. Результати досліджень. Методом бінарної логістичної регресії виявлено фактори несприятливого прогнозу та розроблено математичну модель прогнозування ймовірності (p) виникнення віддалених негативних наслідків олігоартикулярного ЮІА у вигляді суглобових та позасуглобових уражень. Висновки. 1. Фактори ризику розвитку суглобових та позасуглобових пошкоджень в дорослому віці у пацієнтів з олігоартикулярним варіантом ЮІА — жіноча стать, час відтермінування встановлення діагнозу, середня тривалість ранкової скутості в дитинстві, наявність у дитинстві симетричного артриту, дактилітів, болю в шийному відділі хребта, гарячки, увеїту; підвищений рівень швидкості осідання еритроцитів на тлі лікування в дитинстві, HLA-B27-позитивність, активність за JADAS у дитинстві, застосування глюкокортикоїдів, потреба в інтенсифікації терапії. 2. Розроблено прогностичну модель розвитку суглобових та позасуглобових пошкоджень у дорослому віці у пацієнтів з олігоартикулярним варіантом ЮІА, яка є ефективною та дозволяє визначити несприятливий перебіг захворювання і може стати основою до персоніфікованого лікування для запобігання розвитку значних суглобових та позасуглобових пошкоджень внаслідок ЮІА у дорослому віці
Знайти схожі

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2018р.,N 3
Цікаві статті :
Боєв С. С. Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції/ С. С. Боєв [та ін.] (стр.7-13)
Комбинированная антигипертензивная терапия: преимущества комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента и тиазидного диуретика (стр.14-18)
Сіренко Ю. М. Про нові європейські рекомендації з артеріальної гіпертензії після їх першої презентації (коментар)/ Ю. М. Сіренко (стр.19-22)
Becker B. Cечова кислота й артеріальна гіпертензія: новини: інформаційний бюлетень Європейського товариства гіпертензії/ B. Becker [та ін.] (стр.23-26)
Меsserli F. H. Вік, артеріальний тиск і рекомендації: прірва між тими, хто проповідує, тими, хто навчає, і тими, хто лікує?/ F. H. Меsserli, S. Bangalore, A. W. Messerli (стр.27-28)
Коноплева Л. Ф. О деятельности Украинской ассоциации больных легочной гипертензией/ Л. Ф. Коноплева, О. В. Александрова (стр.29-36)
Ханюков О. О. Артеріальна гіпертензія у пацієнтів з гіперурикемією: основи патогенезу, клінічне значення, діагностика, підходи до лікування/ О. О. Ханюков, Є. Д. Єгудіна, О. С. Калашникова (стр.37-49)
Коноплева Л. Ф. Сложный случай легочной артериальной гипертензии, ассоциированной с портальной гипертензией/ Л. Ф. Коноплева, Ю. А. Коноплева (стр.50-56)
"Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні" (стр.57-65)
Сіренко О. Ю. Добовий профіль артеріального тиску та показники ремоделювання каротидних артерій у хворих на офісно контрольовану артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом/ О. Ю. Сіренко (стр.66-67)
Данілевич Т. Д. Паралелі між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів РААС/ Т. Д. Данілевич (стр.68-69)
Лазарєва К. П. Зв’язок показників пульсової хвилі та рівня 25 (ОН) D у пацієнток літнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. П. Лазарєва [та ін.] (стр.70)
Хіміон Л. В. Функціональний нирковий резерв як предиктор прогресування ураження нирок/ Л. В. Хіміон, Л. С. Тимощук (стр.71-72)
Сербенюк К. І. Функціональний стан нирок у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію: взаємозв’язок з гуморальними факторами регуляції артеріального тиску/ К. І. Сербенюк [та ін.] (стр.73)
Шеремет М. Ю. Підвищення ефективності лікування резистентної гіпертонії за допомогою фіксованої комбінації 3-компонентної антигіпертензивної терапії/ М. Ю. Шеремет [та ін.] (стр.74-75)
Взаємозв’язок рівнів офісного й амбулаторного артеріального тиску з рівнем смертності (стр.76)
Результати основного дослідження середземноморської дієти відкликано (стр.76-77)
Підвищення рівня артеріального тиску в 50 років пов’язане з подальшим виникненням деменції (стр.77-78)
Європейські й американські рекомендації з артеріальної гіпертензії не надто різняться (стр.78-79)
Еректильна дисфункція пов’язана із серцево-судинними подіями в майбутньому (стр.79-80)
Більш швидке зниження функції нирок для діагностики діабету (стр.81)
Усе більше доказів того, що метформін безпечний для пацієнтів із цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок (стр.81-82)
Нова методика допоможе краще оцінити серцево-судинні захворювання (стр.83-84)
Світлої пам’яті професора Олександра Сергійовича Ларіна (стр.85)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Василенко О. В. , Руденко Ю. В., Безродний А. Б., Мостбауер Г. В., Черняєва К. І., Лазарєва К. П., Прудкий І. В., Бурлаченко І. І., Сиченко Ю. О. , Саблін А. В., Мельніченко Н. В.
Назва : Хронотропна недостатність як патофізіологічний механізм зниження толерантності до фізичного навантаження у хворих з артеріальною гіпертензією та клінічними ознаками серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 4. - С. 74-79 (Шифр СУ21/2018/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ
Анотація: Мета дослідження: визначення внеску хронотропної недостатності (ХН) як одного з механізмів зниження толерантності до фізичного навантаження (ФН) у хворих із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНР ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Матеріали та методи. У проспективне дослідження були послідовно залучені 39 хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з клінічними симптомами та ознаками серцевої недостатності (СН), ФВ ЛШ ≥50% і ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ, а також 30 хворих із СН і ФВ ЛШ 40–49%. Хворим проводили визначення рівня N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники і проводили діастолічний стрес-тест при визначенні показника Е/е’ у межах 9–13 у.о. З урахуванням рівня NTproBNP і ФВ ЛШ хворі були розподілені на три групи. До групи 1 з рівнем NTproBNP 125 пг/мл увійшли 11 осіб, до групи 2 (NTproBNP ≥125 пг/мл) – 28, до групи 3 – 30 пацієнтів. Результати. За результатами тесту з ДФН 72,7% пацієнтів групи 1 досягали субмаксимального ЧСС порівняно з 39,2% у групі 2 і 10% у групі 3 (р0,05 і р0,01). Час роботи і виконане навантаження у пацієнтів групи 1 перевищували такі в групах 2 і 3 (р0,05 і р0,01). Під час оцінювання ЧСС на проміжному етапі (50 В т) зазначали статистичну різницю між пацієнтами групи 1 і 2 (р0,01). ХР і подвійний добуток на піку ФН у пацієнтів групи 1 перевищували такий у пацієнтів групи 2 і 3 (р0,01). За результатами кореляційного аналізу, ці показники у пацієнтів групи 2 прямопропорційно корелювали з виконаним навантаженням (r
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Черняєва К. І., Руденко Ю. В., Мостбауер Г. В., Лазарева К. П.
Назва : Вікові та гендерні відмінності фенотипу серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 53-61 (Шифр СУ25/2018/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета роботи — визначити відмінності структурно‑функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, резистивного і пульсового навантаження і шлуночково‑артеріального сполучення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і підтвердженою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) залежно від віку та статі. Матеріали і методи. В дослідження було залучено 115 пацієнтів (62 (53,9 %) чоловіка та 53 (46,1 %) жінки, середній вік — (67,3 ± 9,7) року) з діагнозом СН зі збереженою ФВ ІІа або ІІб стадії, ІІ — ІІІ функціональним класом за NYHA, з ФВ лівого шлуночка (ЛШ) ≥ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за трансторакальну ехокардіографію, яких розділили на дві групи залежно від статі, кожну групу розділили на дві підгрупи залежно від віку (≥ 65 років та 65 років). Усім пацієнтам провели загальноклінічне обстеження, визначення рівня N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP), трансторакальну ехокардіографію, аппланаційну тонометрію, тест з 6‑хвилинною ходьбою. Проаналізовано частоту коморбідних станів, некардіальних і кардіальних. Результати та обговорення. При аналізі частоти кардіальних коморбідностей виявлено однакову частоту перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) і зокрема Q‑ІМ у чоловіків старшого і молодшого віку, так само, як і у жінок (p 0,05), при меншій частоті ІМ в анамнезі у жінок, ніж чоловіків у кожній віковій групі (p 0,05). Дистанція 6‑хвилинної ходьби була меншою в старших вікових групах та у жінок меншою, ніж у чоловіків, незалежно від віку (p 0,05). Вищий рівень NT‑proBNP асоціювався із старшим віком та жіночою статтю (p 0,05). У молодших жінок відзначено меншу частоту ожиріння, ніж у чоловіків (p 0,05), а у старших жінок — більшу (p 0,05) за однакової частоти цукрового діабету в усіх 4 групах (р 0,05). Швидкість клубочкової фільтрації була нижчою у літніх осіб, а частота анемії в цих групах хворих — більшою, при чому в жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (p 0,05 — 0,01) з відповідно більшою частотою хронічних захворювань нирок (p 0,05). Виразність гіпертрофії ЛШ за середньою величиною індексу маси міокарда ЛШ була більшою в похилому віці, у жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (на 13,2 і 12,7 % відповідно, p 0,05), та асоціювалась з віковим погіршенням діастолічної функції у жінок — зменшення середнього е і DT (відповідно на 3,4 і 5,1 %, p 0,05) і збільшення діастолічного еластансу (на 4,1 %, p 0,05 порівняно з пацієнтками віком 65 років). Вищі значення діастолічного еластансу і індексу об’єму лівого передсердя (на 4,2 і 10,0 %, p 0,05) і менший середній рівень DT (на 11,7 %, p 0,05) у цих хворих підтверджував виразнішу діастолічну дисфункцію. Більшим був систолічний тиск у легеневій артерії у жінок, ніж чоловіків, як у віці 65 років (на 20,5 %, p 0,01), так і ≥ 65 років (на 19,6 %, p 0,01). Індекс кінцеводіастолічного об’єму ЛШ збільшувався з віком лише у жінок (на 10,3 %, p 0,05) і в обох вікових групах у них був меншим, ніж у чоловіків (на 18,7 і на 6,5 % відповідно, p 0,05). Це могло бути пов’язане з більшою виразністю діастолічної дисфункції у жінок переважно молодшого віку, про що могла свідчити менша величина у них ударного індексу (на 14,1 %, p 0,05). Певну роль могла відіграти менша частота серед жінок випадків перенесеного ІМ. Остання асоціювалась із більшою ФВ у жінок молодшого віку порівняно з чоловіками (на 4,9 %, p 0,05). За відсутності відмінностей за брахіальним і центральним систолічним артеріальним тиском між усіма групами, резистивне навантаження на ЛШ за середнім брахіальним систолічним артеріальним тиском, системним судинним опором і Еа у жінок було вищим, ніж у чоловіків, як у молодому віці (114,1 ± 9, 1 і 94,7 ± 9,4; 1,8 ± 0,2 і 1,5 ± 0,4; 2,48 ± 0,91 і 1,97 ± 0,38 відповідно, p 0,05 — 0, 01), так і в старшому (106,2 ± 7,7 і 98,6 ± 10,9; 2,2 ± 0,5 і 1,6 ± 0,4; 2,14 ± 0,23 і 1,97 ± 0,39 відповідно, p 0,05 — 0,01), без істотних вікових відмінностей для обох статей за середнім брахіальним артеріальним тиском і Еа (р 0,05). При оцінці пульсового навантаження виявлено підвищення індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв і швидкості пульсової хвилі у старших жінок порівняно зі старшими чоловіками (24,9 ± 4,3 і 22,4 ± 5,7; 13,04 ± 1,4 і 12,4 ± 1,9 відповідно p 0,05). Висновки. Серед пацієнтів з АГ і верифікованою СН зі збереженою ФВ молодшого віку у жінок порівняно з чоловіками відзначено більшу виразність діастолічної дисфункції за величиною діастолічного еластансу, індексу об’єму лівого передсердя, DT, з підвищенням систолічного тиску в легеневій артерії і рівня NT‑proBNP за однакової частоти фібриляції передсердь і величини індексу маси тіла. При більшому резистивному навантаженні на ЛШ за величиною системного судинного опору та Еа хворі на АГ із СН зі збереженою ФВ жінки із порівнянним у чоловіків центральним систолічним артеріальним тиском незалежно від віку мали більше пульсове навантаження (за збільшенням індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв, і швидкості пульсової хвилі)
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Серце і судини -2018р.,N 2
Цікаві статті :
Лазоришинець В. В. Хірургічне лікування гіпертрофічної кардіоміопатії: що нового?/ В. В. Лазоришинець [та ін.] (стр.7-14)
Амосова К. М. Зв’язок показників пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.15-22)
Мішалов В. Г. Профілактика кардіальних подій у періопераційний період у пацієнтів із гострим калькульозним холециститом та ішемічною хворобою серця/ В. Г. Мішалов, С. О. Кондратенко, Л. Ю. Маркулан (стр.23-30)
Воронков Л. Г. Клініко-демографічна та інструментальна характеристика пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності залізодефіциту/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.31-37)
Паничкин Ю. В. К вопросу о коррозии окклюдеров из бета-циркониевого сплава при экспериментальном исследовании эндоваскулярных устройств для закрытия артериального протока/ Ю. В. Паничкин [и др.] (стр.38-45)
Журба О. О. Передопераційне планування допоміжного штучного кровообігу під час коронарного шунтування на серці, яке працює, на підставі прогнозування інтраопераційних ускладнень/ О. О. Журба (стр.46-53)
Мішалов В. Г. Ротація протеза молочної залози та якість життя пацієнток після аугментаційної мамопластики/ В. Г. Мішалов [та ін.] (стр.54-59)
Целуйко В. Й. Вплив феномена невідновленого кровотоку у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST після черезшкірного коронарного втручання на динаміку деяких показників ехокардіографії під час тривалого спостереження/ В. Й. Целуйко, М. М. Дьолог, О. А. Леоненко (стр.60-67)
Гуч А. А. Клинико-анатомические варианты варикозной болезни в бассейне малой подкожной вены/ А. А. Гуч, А. В. Лигоненко, О. И. Наболотный (стр.68-76)
Василенко О. В. Зв’язок індукованого фізичним навантаженням підвищення тиску наповнення лівого шлуночка зі змінами рівня NT-proBNP та гіпертрофією лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією/ О. В. Василенко (стр.77-82)
Бевз О. В. Діагностика гігантських міксом лівого і правого передсердь/ О. В. Бевз [та ін.] (стр.83-88)
Доценко Н. Я. Сосудистые биомаркеры: методы исследования, показатели, клиническое, пргностическое значение и перспективы/ Н. Я. Доценко [и др.] (стр.89-99)
Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасної хірургії" присвячена 110-річчу науково-практичного товариства хірургів Києва та Київської області імені М. М. Волковича та 20-річчю кафедри хірургії №4 НМУ імені О. О. Богомольця (Київ, 8-9 листопада 2018) (стр.100)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Поворознюк В. В., Нішкумай О. І., Лазарєва К. П., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Зв’язок показників пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 15-22 (Шифр СУ25/2018/2)
MeSH-головна: ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
Анотація: Мета роботи — здійснити порівняльний аналіз показників центрального аортального тиску і пульсової хвилі, міне- ральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у пацієнток похилого віку з неускладненою есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У дослідження залучили 30 жінок з есенціальною АГ ІІ стадії, 2 ступеня, віком у середньому (69,3 ± 0,9) року з тривалістю постменопаузального періоду (17,7 ± 1,1) року та 25 практично здорових жінок віком (65,6 ± 1,6) року із тривалістю постменопаузального періоду (15,0 ± 1,6) року. Всім пацієнткам проведено загальне клінічне та лабораторне обстеження, добове моніторування артеріального тиску (АТ) та ЕхоКГ. Параметри центральної гемодинаміки та артеріальної жорсткості вимірювали за допомогою приладу SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія). МЩКТ досліджували на апараті Hologic Discovery. Для оцінки показника якості кісткової тканини (Trabecular Bone Score — TBS) використовували методику TBS iNsight, розроблену компанією Med-Imaps (Франція). Результати та обговорення. Пацієнтки з АГ та контрольної групи були зіставні за віком, індексом маси тіла, показниками брахіального і центрального АТ та рівнем маркерів ремоделювання кісткової тканини. Порушення МЩКТ встановлено у 13 (43,3 %) пацієнток з АГ, зокрема у 9 (30,0 %) — остеопенію, у 4 (13,3 %) — остеопороз, та у 7 (28,5 %) здорових жінок: у 4 (16,3 %) — остеопенію, у 3 (12,2 %) — остеопороз. У пацієнток з АГ виявлено позитивний кореляційний зв’язок між PPА та показниками МЩКТ усього cкелета, поперекового відділу хребта (L1—L4) і ультрадистального відділу кісток передпліччя, а також показником якості трабекулярної кісткової тканини — TBS; негативний кореляційний зв’язок — між значенням T-критерію на всьому скелеті, поперековому відділі хребта і шийки лівої стегнової кістки із показниками апланаційної тонометрії (АР, АІх, АІх75) та позитивний зв’язок між АР, АІх та показником FRAX-all. Висновки. У жінок похилого віку з контрольованою АГ та підвищеною судинною жорсткістю за даними апланаційної тонометрії знижена МЩКТ порівняно з практично здоровими жінками зіставного віку
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Лазарєва К. П., Руденко Ю. В., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Шишикіна Н. В., Василенко О. В.
Назва : Відмінності впливу різних класів антигіпертензивних препаратів у складі комбінованої терапії на показники артеріальної гемодинаміки, жорстокості судинної стінки та структурно-функціонального стану серця у пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1-2 ступеня з урахуванням віку
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 14-26 (Шифр СУ25/2018/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
СЕРДЦЕ -- HEART
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Мета роботи — оцінити ефект 6‑місячного лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1 — 2 ступеня інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або блокатором рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) у поєднанні з тіазидоподібним діуретиком (індапамідом) порівняно порівняно з таким дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (БКК) з діуретиком (індапамідом) або без нього на показники брахіального і центрального артеріального тиску (АТ), пружно‑еластичні властивості артерій та структурно‑функціональний стан серця залежно від віку. Матеріали і методи. До дослідження було залучено 320 пацієнтів (156 чоловіків і 164 жінки віком від 35 до 80 років (у середньому — (62,80 ± 0,61) року) з неускладненою АГ І — ІІ стадії, 1 — 2 ступеня (відповідно 62,0 і 38,1 %). Залежно від віку пацієнтів розподілили на дві групи: 65 років (n 0,05) у групі Б. В обох групах пацієнтів віком 65 років відзначено зниження тиску та індексу аугментації, зокрема нормалізованого за частотою серцевих скорочень (ЧСС) 75 за 1 хв (АР, АІх, АІх75), каротидно‑феморальної і каротидно‑радіальної швидкості поширення пульсової хвилі (усі p 0,01 і p 0,001). Не зафіксовано суттєвих змін систолічної та діастолічної функції ЛШ, за винятком зменшення індексу маси міокарда (ІММ) ЛШ у групі лікування комбінацією БКК з індапамідом на 7,1 % (р 0,05) та е’ септальної на 7,6 % (р 0,05). У пацієнтів віком ≥ 65 років абсолютне зниження центрального систолічного АТ у двох групах становило відповідно (23,20 ± 1,34) і (16,30 ± 1,94) мм рт. ст. (p 0,01). За величиною брахіального і центрального пульсововго АТ групи суттєво не відрізнялися (р 0,05). У групі лікування препаратом «Арифам» вихідне значення ЧСС корелювало з АР (r = –0,357, р 0,01), АІх (r 0,05). У пацієнтів віком ≥ 65 років антигіпертензивний ефект терапії комбінацією ІАПФ/БРА з індапамідом не супроводжувався змінами ІММ ЛШ і показників систолічної та діастолічної функції ЛШ (усі р 0,05). У групі лікування препаратом «Арифам» відзначено зменшення кінцеводіастолічного і кінцевосистолічного об’ємів (на 9,7 % (p 0,05) та 10,8 % (p 0,01)) із підвищенням величини фракції викиду ЛШ на 3,6 % (p 0,05) і зменшенням ІММ ЛШ на 12,5 % (p 0,001), індексу об’єму лівого передсердя на 11,0 % і Е/е’ на 8,83 % (p 0,05). В обох підгрупах пацієнтів віком 65 років однаково значуще знижувались Еа і Еes (p 0,001). На тлі антигіпертензивної терапії у пацієнтів віком ≥ 65 років відзначено зниження величини Еа, що супроводжувалося зменшенням значення Еes у групі лікування комбінацією ІАПФ/БРА з індапамідом (p 0,05), але величина співвідношення Еа/Еes не зазнала суттєвих змін (р 0,05) в обох вікових групах. Висновки. При порівнянному позитивному ефекті 6‑місячної терапії комбінаціями ІАПФ/БРА з індапамідом і БКК з індапамідом на показники брахіального і центрального АТ у пацієнтів з АГ 1 — 2 ступеня в осіб старшого віку фіксована комбінація БКК амлодипіну з індапамідом («Арифам») мала перевагу перед такою на основі ІАПФ/БРА щодо зниження брахіального, центрального, середнього брахіального та середнього центрального, аугментації, швидкості пульсової хвилі, ІММ ЛШ, індексу об’єму лівого передсердя та Е/е’ ЛШ, що асоціювалось із підвищенням ЧСС (у середньому на 4,6 за 1 хв)
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Сімейна медицина -2018р.,N 5
Цікаві статті :
Хіміон Л. В. Неспецифічний виразковий коліт у практиці сімейного лікаря/ Л. В. Хіміон [та ін.] (стр.5-9)
Шекера О. Г. Лідер розвитку первинної медичної допомоги в Україні – Інститут сімейної медицини/ О. Г. Шекера (стр.10-11)
Проект закону України "Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини" (стр.12-22)
Глушко Л. В. Центр первинної медико-санітарної допомоги як форма організації сімейної медицини об’єднаної територіальної громади/ Л. В. Глушко [та ін.] (стр.23-26)
Лехан В. М. Роль первинної ланки в організації профілактичих заходів, заснованих на доказах/ В. М. Лехан [та ін.] (стр.27-31)
Шушман І. В. Динамічні зміни знань і ступеня мотивації сімейних лікарів та медсестер після проходження ними інтерактивного тренінгу/ І. В. Шушман, П. О. Колесник (стр.32-35)
Gaidukova S. M. Epidemiology, pathogenesis, molecular characteristics, classification and prognosis of the diffuse large B-cell lymphoma/ S. M. Gaidukova, S. V. Vydyborets, Yu. Yu. Popovich (стр.36-40)
Долженко М. М. Як досягнути цільового рівня артеріального тиску за Європейськими рекомендаціями 2018 року? Резервні можливості фітомолекул/ М. М. Долженко [та ін.] (стр.41-46)
Матюха Л. Ф. Адаптація та валідація україномовної версії анкети "The Patient Assessment of Chronic Illness Care (PACIC) +"/ Л. Ф. Матюха, О. В. Процюк, Б. О. Смаль (стр.47-52)
Lewis Hannah. Сахарный диабет и беременность: риски и возможности/ Hannah Lewis [et al.] (стр.53-59)
Матковська Н. Р. Сучасне обличчя целіакії. Що повинен знати інтерніст?/ Н. Р. Матковська [та ін.] (стр.60-65)
Черкашина Л. В. Діагностичні технології та їхня реалізація у пацієнт-орієнтованій стратегії ведення хворих на хронічні дерматози: інноваційне наповнення типових задач діяльності лікаря загальної практики-сімейна медицина/ Л. В. Черкашина (стр.66-69)
Жеребак Н. М. Прогнозування ризику розвитку ранніх гестаційних ускладнень у жінок з хронічними гастритами/ Н. М. Жеребак, О. П. Гнатко, В. Г. Гур’янов (стр.70-74)
Валігура М. С. Вплив L-аргініну аспартат на плазмовий гемостаз у пацієнтів з гіпертонічною хворобою II стадії із супутньою гіперурикемією/ М. С. Валігура (стр.75-79)
Андриевская С. А. Нерешенные вопросы лечения артериальной гипертензии и что предпринять/ С. А. Андриевская, В. К. Кротенко (стр.80-88)
Амосова К. М. Артеріальна жорсткість, шлуночково-артеріальне сполучення і пульсуюче навантаження на лівий шлуночок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з початковою і фульмінантною хронічною серцевою недостатністю з фракцією викиду за даними оцінки Е/е’ у спокої та при фізічному навантаженні/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.89-96)
Мельник Д. В. Вплив факторів ризику на розвиток виразкової хвороби дванадцятипалої кишки серед дітей шкільного віку/ Д. В. Мельник (стр.97-99)
Квашніна Л. В. Оцінка ефективності терапії синдрому вегетативної дисфункції у дітей із використанням препарату Адаптол/ Л. В. Квашніна [та ін.] (стр.100-104)
Фейса С. В. Новий індекс коморбідності для пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки на фоні цукрового діабету та супутнім гіпотиреозом/ С. В. Фейса, І. В. Чопей (стр.105-110)
Решетілов Ю. І. Технології скринінгу захворювань печінки та підшлункової залози у разі поєднаної патології органів травлення/ Ю. І. Решетілов [та ін.] (стр.111-114)
Федорова Е. П. Случай сочетания первичного склерозирующего холангита, неспецифического язвенного колита и аутоиммунного гепатита/ Е. П. Федорова [и др.] (стр.115-117)
Величко В. І. Вплив лікувально-профілактичного комплексу на показники функції зовнішнього дихання у пацієнтів з бронхіальною астмою на тлі надмірної маси тіла або ожиріння/ В. І. Величко, Д. О. Лагода (стр.118-123)
Федорова Е. П. Влияние комбинированной терапии на уровень глюкозы и липидный профиль у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа/ Е. П. Федорова [и др.] (стр.124-127)
Якимчук Н. В. Модифікація програми преконцепційної підготовки на етапі планування вагітності з урахуванням психоемоційного стану жінок/ Н. В. Якимчук, Н. І. Геник (стр.128-131)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Василенко О. В. , Руденко Ю. В., Безродний А. Б., Мостбауер Г. В., Черняєва К. І., Прудкий І. В., Шишкіна Н. В., Сиченко Ю. О. , Сербін Д. М., Гуськов Б. В., Саблін А. В., Мельніченко Н. В.
Назва : Артеріальна жорсткість, шлуночково-артеріальне сполучення і пульсуюче навантаження на лівий шлуночок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з початковою і фульмінантною хронічною серцевою недостатністю з фракцією викиду за даними оцінки Е/е’ у спокої та при фізічному навантаженні
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 5. - С. 89-96 (Шифр СУ21/2018/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
ТРАНСПОЗИЦИЯ МАГИСТРАЛЬНЫХ СОСУДОВ -- TRANSPOSITION OF GREAT VESSELS
Анотація: Мета дослідження: оцінювання кардіальної структури, внесок артеріальної та шлуночкової жорсткості у механізм порушення серцевої гемодинаміки та розвиток клінічних симптомів серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Матеріали та методи. До проспективного дослідження було залучено 103 гемодинамічно стабільних хворих від 43 до 85 років (середній вік – 65,4±10,8 року) з клінічними симптомами та ознаками хронічної серцевої недостатності (ХСН) ІІ–ІІІ ФК, артеріальною гіпертензією не вище 1 ступеня на тлі антигіпертензивної терапії та ФВ ЛШ ≥50%, ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ. Хворим визначали рівень N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники, проводили діастолічний стрес-тест. За наявністю або відсутністю критеріїв діагнозу СНзФВ ЛШ за рекомендаціями Європейського Товариства кардіологів (2016) та наявністю або відсутністю Е/е’ у спокої 13 у.о у додаток до структурних критеріїв хворих було розподілено на три групи. У групу 1 увійшли хворі з рівнем NTproBNP 125 пг/мл та наявними структурними критеріями, у групу 2 – пацієнти зі структурними критеріями з рівнем NTproBNP 125 пг/мл, у групу 3 – пацієнти з рівнем NTproBNP 125 мг та показником Е/е’ 13 у.о. Результати. До групи 1 (без СН) увійшли 11 (10,6%) пацієнтів, до групи 2 – 28 (27,18%), до групи 3 – 64 (62,1%). Ознаки NYHA ІІ ФК були наявні у всіх пацієнтів групи 1 та у 78,5% – групи 2 (р0,05), тоді як у групі 3 переважала NYHA ІІІ ФК (64,0%) (р0,01). Рівень NTproBNP прогресивно збільшувався від групи 1 до групи 3 (р0,01). За даними ЕхоКГ спостерігалося збільшення КДІ і КСІ у пацієнтів групи 3 порівняно з такими у групі 1, що супроводжувалося зменшенням ФВ ЛШ (на 11,5%; р0,05) при прогрессивному збільшенні ІММЛШ і ІОЛП (р0,01). Під час оцінювання показників діастолічної функції ЛШ відзначено збільшення показників активного розслаблення міокарда ЛШ е´ латеральне, е´ септальне та їхнє середнє значення від групи 1 до групи 3 (р0,01). Під час оцінювання показників брахіального і центрального АТ рівні брахіального і центрального ПАТ у трьох групах не відрізнялися (р0,05). Аналіз показників аугментації САТ в аорті продемонстрував суттєве підвищення АР і Alx 75 лише у пацієнтів групи 3 порівняно з двома іншими групами, що супроводжувалося збільшенням у ній ШПХкф (порівняно з показниками у групах 1 і 2; р0,01). У той самий час ендотелійзалежна вазодилатація (ЕДЗВ) була зменшеною вже у пацієнтів групи 2 з початковою СН (порівняно з групою 1 на 38,5%; р0,01) за відсутності суттєвих відмінностей порівняно з пацієнтами із СН і Е/е´ 13 у спокої (р0,05). Хворі усіх групп були зіставні за величиною Еа (р0,05). У хворих групи 2 відзначалося зменшення показника Еes порівняно з хворими групи 1 на 12,8% (р0,01), що супроводжувалось збільшенням Еа/Ees (на 21%; р0,01). У той самий час у групі 3 величини обох показників не відрізнялися від таких у групі 2 з початковою СН (р0,05). Заключення. 1. У пацієнтів з АГ і СНзФВ ЛШ, порівняно з такими без СН, відзначається порушення шлуночково-артеріального сполучення за рахунок зниження кінцево-систолічної жорсткості ЛШ. При початковій СН із підвищенням ТНЛШ за даними Е/е´ 13 у.о. лише при ФН ці зміни супроводжуються збільшенням ІММЛШ і ІОЛП на 7,7% і 5,1% і помірним зменшенням розслаблення міокарда (е´ середнє на 23%). 2. Прогресування СН із Е/е´ 13 у спокої не супроводжується подальшими змінами шлуночково-артеріального сполучення, однак асоціюється з підвищенням пульсового навантаження на ЛШ за даними показників аугментації, пульсової хвилі АР, Alx і ШПХкф, розвитком ексцентричної гіпертрофії ЛШ і зниженням ФВ ЛШ на 11,5%
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Серце і судини -2018р.,N 4
Цікаві статті :
Амосова Е. Н. Сердечная недостаточность с сохраненной фракцией выброса: фантом или реальный самостоятельный синдром с "собственным лицом"?/ Е. Н. Амосова (стр.7-13)
Амосова К. М. Відмінності впливу різних класів антигіпертензивних препаратів у складі комбінованої терапії на показники артеріальної гемодинаміки, жорстокості судинної стінки та структурно-функціонального стану серця у пацієнтів з артеріальною 1-2 ступеня з урахуванням віку/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.14-26)
Воронков Л. Г. Клінічна характеристика і виживаність госпіталізованих пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від динаміки азотовидільної функції нирок за період подолання клінічної декомпенсації/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.27-33)
Мостовой Ю. М. Гострий інфаркт міокарда у хворих на цукровий діабет: можливість та доцільність кардіопротекції/ Ю. М. Мостовой [та ін.] (стр.34-39)
Панчук О. В. Місце допплерівської флоуметрії у визначенні та оцінці характеристик кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики/ О. В. Панчук [та ін.] (стр.40-44)
Матвійчук Б. О. Віддалені результати лікування варикозної хвороби методом ендовазальної лазерної коагуляції/ Б. О. Матвійчук, Н. Р. Федчишин (стр.45-48)
Василюк С. М. Особливості ультразвукових змін вен при варикозній хворобі нижніх кінцівок у вагітних і породіль/ С. М. Василюк, Б. В. Криса, І. В. Дмитрів (стр.49-52)
Амосова К. М. Вікові та гендерні відмінності фенотипу серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.53-61)
Воронков Л. Г. Обґрунтування та результати корекції когнітивної дисфункції у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка за допомогою комбінації мельдонію та гамма-бутиробетаїну/ Л. Г. Воронков, А. С. Солонович, А. В. Ляшенко (стр.62-67)
Веремчук С. Ф. Вплив дистанційного ішемічного прекондиціонування на динаміку вмісту тропоніну I у пацієнтів з тяжкими формами гострого коронарного синдрому під час стентування вінцевих артерій/ С. Ф. Веремчук, Д. О. Дзюба, О. А. Лоскутов (стр.68-73)
Аксьонов Є. В. Чинники ризику ускладнень під час реканалізації хронічних оклюзій коронарних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ Є. В. Аксьонов (стр.74-78)
Мішалов В. Г. Патогенетичне обґрунтування та клінічне значення використання аргініну для профілактики критичної ішемії нижніх кінцівок і фатальних виявів мультифокального атеросклерозу/ В. Г. Мішалов [та ін.] (стр.79-88)
Петюніна О. В. Прогностичне значення розчинного ST2 як предиктора пізнього ремодулювання лівого шлуночка після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін (стр.89-96)
Мішалов В. Г. Молекулярно-генетичні аспекти ранньої діагностики та персоніфікованого лікування облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок/ В. Г. Мішалов [та ін.] (стр.97-101)
Дубенко Д. Є. Брати Черняхівські: від Сяну до Дону/ Д. Є. Дубенко (стр.102-110)
Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасної хірургії" (Київ, 28-29 листопада 2019 року) (стр.111)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2017р.,N 4
Цікаві статті :
Лутай М. І. Лікування артеріальної гіпертензії фіксованою комбінацією інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту, блокатора кальцієвих каналів і тіазидоподібного діуретика. Результати українського багатоцентрового дослідження ТРІУМФ–2/ М. І. Лутай, Г. Ф. Лисенко (стр.16-31)
Радченко Г. Д. Регрес ураження органів–мішеней на тлі терапії фіксованою комбінацією периндоприлу та амлодипіну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від наявності ішемічної хвороби серця/ Г. Д. Радченко, Л. О. Муштенко, Ю. М. Сіренко (стр.32-46)
Живило І. О. Структурно–функціональний стан артерій великого кола кровообігу в пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією/ І. О. Живило, Ю. М. Сіренко (стр.47-51)
Амосова К. М. Статеві та вікові відмінності взаємозв’язку між показниками діастолічної функції лівого шлуночка та центральної гемодинаміки і судинної жорсткості у хворих з неконтрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [и др.] (стр.52-62)
Шумаков А. В. Нефропротекторный эффект кверцетина у больных с острым коронарным синдромом с элевацией сегмента ST после перкутанных коронарных вмешательств: результаты анализа "случай–контроль"/ А. В. Шумаков [и др.] (стр.63-70)
Малиновська І. Е. Відновлення толерантності до фізичного навантаження в умовах сучасного надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли гострий коронарний синдром/ І. Е. Малиновська [и др.] (стр.71-77)
Амосова К. М. Порівняльна оцінка ефективності "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у пацієнтів з хронічною хворобою нирок/ К. М. Амосова [и др.] (стр.78-85)
Воронков Л. Г. Виживання упродовж 12 місяців та його предиктори в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі/ Л. Г. Воронков [и др.] (стр.86-89)
Іванов В. П. Клінічна ефективність та безпечність стацизину в пацієнтів із симптомною шлуночковою екстрасистолією без тяжких структурних уражень міокарда/ В. П. Іванов (стр.90-99)
Мишаківський О. А. Предиктори погіршення систолічної функції лівого шлуночка після хірургічного втручання з приводу тяжкої первинної мітральної недостатності: одноцентрове проспективне дослідження/ О. А. Мишаківський (стр.100-107)
Жарінов О. Й. Клінічне застосування статинів при виконанні аортокоронарного шунтування/ О. Й. Жарінов [и др.] (стр.108-116)
Корнацький В. М. Стресові розлади як негативний чинник впливу на розвиток та перебіг серцево–судинної патології/ В. М. Корнацький, А. М. Дорохіна (стр.117-124)
Іван Миколайович Солоненко (до 70–річчя від дня народження) (стр.125-126)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Горда І. І., Безродний А. М., Мостбауер Г. В., Руденко Ю. В., Саблін А. В., Мельниченко Н. В., Сиченко Ю. О., Прудкий І. В., Черняєва К. І.
Назва : Порівняльна оцінка ефективності "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у пацієнтів з хронічною хворобою нирок
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 78-85 (Шифр УУ11/2017/4)
MeSH-головна: ПОЧЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ, ХРОНИЧЕСКАЯ -- KIDNEY FAILURE, CHRONIC
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ЛИПОКАЛИНЫ -- LIPOCALINS
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Серце і судини -2017р.,N 3
Цікаві статті :
Амосова К. М. Погіршення функції нирок при гострій декомпенсованій серцевій недостатності: зміна парадигм/ К. М. Амосова (стр.7-14)
Соколов М. Ю. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ результатов 2016 года. Реперфузионный парадокс в Украине/ М. Ю. Соколов (стр.14-31)
Рокита О. І. Лікування онкологічних захворювань і серцево-судинна токсичність. Точка зору Європейського товариства кардіологів. Частина II/ О. І. Рокита, Ю. В. Руденко (стр.32-38)
Амосова К. М. Погіршення функції нирок при гострій декомпенсованій серцевій недостатності: клінічна значущість з урахуванням зворотності і предиктори незворотності/ К. М. Амосова [и др.] (стр.39-46)
Воронков Л. Г. Виживаність упродовж 36 місяців та її предиктори в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі/ Л. Г. Воронков [и др.] (стр.47-51)
Паничкин Ю. В. Разработка и биологическое апробирование нового спирального окклюдера для эндоваскулярного закрытия артериального протока из низкомодульного бета-циркониевого сплава/ Ю. В. Паничкин [и др.] (стр.52-60)
Целуйко В. И. Гендерные особенности течения острого периода и долгосрочного прогноза больных с инфарктом миокарда правого желудочка на фоне инфаркта миокарда с зубцом Q задней стенки левого желудочка/ В. И. Целуйко, Т. А. Лозовая, И. М. Марцовенко (стр.61-67)
Амосова К. М. Показники шлуночково-артеріальної взаємодії та центральної гемодинаміки у хворих із м’якою та помірною неускладненою артеріальною гіпертензією залежно від наявності діастолічної дисфункції лівого шлуночка та їх взаємозв’язок/ К. М. Амосова [и др.] (стр.69-76)
Бойко О. І. Синдром Бланда—Уайта—Гарланда: патоморфологічний аналіз рідкісного випадку/ О. І. Бойко [и др.] (стр.79-82)
Залізна Ю. І. Уперше діагностована фібриляція передсердь: перебіг, прогноз і ведення хворих/ Ю. І. Залізна, О. Й. Жарінов (стр.83-91)
Колесник М. Ю. Неінвазивна діагностика ураження лівого передсердя: діагностичні можливості спекл-трекінг ехокардіографії (огляд літератури та власні спостереження)/ М. Ю. Колесник, М. В. Соколова (стр.92-99)
Іванов В. П. Патофізіологічна роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в розвитку й підтриманні фібриляції передсердь. Блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи як перспективний напрям upstream-терапії/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич (стр.100-105)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-40 41-53

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)