Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Вища освіта (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Мостбауер, Г. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 53
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-53

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Мостбауер Г. В., Калініна С. Ю., Кричинська І. В.
Назва : Оцінка знань студентів-випускників за результатами державного іспиту 2012/2013 навчального року
Місце публікування : Медична освіта. - 2014. - № 2. - С. 41-43 (Шифр МУ7/2014/2)
MeSH-головна: ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Горда І. І., Безродний А. М., Мостбауер Г. В., Руденко Ю. В., Саблін А. В., Мельниченко Н. В., Сиченко Ю. О., Прудкий І. В., Черняєва К. І.
Назва : Порівняльна оцінка ефективності "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у пацієнтів з хронічною хворобою нирок
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 78-85 (Шифр УУ11/2017/4)
MeSH-головна: ПОЧЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ, ХРОНИЧЕСКАЯ -- KIDNEY FAILURE, CHRONIC
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ЛИПОКАЛИНЫ -- LIPOCALINS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Горда І. І., Безродний А. Б., Мостбауер Г. В. , Руденко Ю. В. , Саблін А. В. , Мельниченко Н. В. , Сиченко Ю. О. , Прудкий І. В. , Черняєва К. І. , Василенко О. В. , Ковальова І. С. , Ходаківська О. В. , Лазарєв П. О. , Коконенко Н. О.
Назва : Порівняльна ефективність "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у хворих з хронічною хворобою нирок щодо деконгестії та важких серцево-судинних ускладнень
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 11-19 (Шифр УУ21/2017/2)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
НИТРАТЫ -- NITRATES
ФУРОСЕМИД -- FUROSEMIDE
Анотація: Мета роботи — провести порівняльну оцінку ефективності різних стратегій лікування «вологих і теплих» хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН) із зниженою швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ). Матеріали та методи. У проспективне дослідження залучено 141 хворих із ГДСН у віці від 38 до 85 років (середній вік (66,4 ± 2,2) року), які були послідовно госпіталізовані в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва протягом 2012—2014 рр. Серед усіх хворих хронічною хворобою нирок (ХХН) ШКФ 60 при поступленні мала місце у 95 хворих (67,3 %), у тому числі групі ДЦ — 57 та НЦ — 38 хворих. Вони склали матеріал даного дослідження. Результати та обговорення. Госпітальна летальність у групі НЦ склала 2 хворих (5,3 %), а в групі ДЦ — 4 (7,0 %) (р 0,05). Тривалість госпітального періоду лікування була достовірно більшою у групі ДЦ (16,4 ± 1,2) дня проти (13,2 ± 0,9) дня, p 0,05). Показник E/E′ був достовірно нижчим у групі НЦ, порівняно з ДЦ, на D3 (p 0,05) та Dв (p 0,01). Достовірне зростання добового діурезу в обох групах, порівняно з D1, відбувалося з D2 (p 0,01), і на 3-й та 5-й дні лікування в групі НЦ було більш вираженим, ніж у групі ДЦ (p 0,01). Висновки. У хворих із ГДСН і ШКФ 60 без ознак системної гіпотензії «нітратцентрична» стратегія, у порівнянні із «діуретикоцентричною», асоціюється з більш вираженими клінічною деконгестією і зниженням сироваткового рівня NT-proBNP.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Горда І. І., Безродний А. Б., Мостбауер Г. В., Руденко Ю. В., Саблін А. В., Мельниченко Н. В., Сиченко Ю. О., Прудкий І. В., Кацитадзе І. Ю., Ємченко І. Р., Сербін Д. М., Єрошкін Ю. М., Холодій П. А., Гуськов Б. В., Ярема Т. О., Черняєва К. І., Василенко О. В., Лазарєва К. П., Ходаківська О. В., Лазарев П. О., Кононенко Н. О., Бурлаченко І. І., Чайчук С. О., Самойленко Є. Ф., Марченко А. I.
Назва : Особливості різних фенотипів погіршення функції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю залежно від змін рівня ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів, і вихідної функції нирок
Місце публікування : Серце і судини. - 2017. - N 4. - С. 24-31 (Шифр СУ25/2017/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ЛИПОКАЛИНЫ -- LIPOCALINS
ЖЕЛАТИНАЗЫ -- GELATINASES
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Джус М. Б., Марушко Т. В., Шишкіна Н. В. , Рокита О. І. , Мостбауер Г. В. , Карасевська Т. А. , Івашківський О. І.
Назва : Стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в молодих дорослих з ювенільним ідіопатичним артритом
Місце публікування : Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 53-60 (Шифр СУ25/2016/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
СУСТАВОВ ДЕФОРМАЦИИ ПРИОБРЕТЕННЫЕ -- JOINT DEFORMITIES, ACQUIRED
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мостбауер Г. В., Сичинава Д. Ш.
Назва : Дифференциальная диагностика при боли в грудной клетке (Часть 2)
Місце публікування : Therapia (Український медичний вісник). - 2013. - № 2. - С. 7-10 (Шифр ТУ6/2013/2)
MeSH-головна: ГРУДНАЯ КЛЕТКА, БОЛИ -- CHEST PAIN
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мостбауер Г. В., Джус М. Б., Січінава Д. Ш.
Назва : Ішемічна хвороба серця при гранулематозі з поліангіїтом
Місце публікування : Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 118-124 (Шифр СУ25/2016/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
СИСТЕМНЫЙ ВАСКУЛИТ -- SYSTEMIC VASCULITIS
ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY

ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Горда І. І., Безродний А. Б., Мостбауер Г. В. , Саблін А. В. , Мельниченко Н. В. , Сиченко Ю. О. , Прудкий І. В. , Ковальова І. С. , Ходаківська О. В. , Лазарев П. О. , Кононенко Н. О. , Василенко О. В. , Черняева К. І.
Назва : Зв’язок дисфункції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю з визначенням клінічної та гемодинамічної конгестії за допомогою маркерів гострого пошкодження нирок і ефективність деконгестивної терапії
Місце публікування : Серце і судини. - 2017. - N 2. - С. 53-60 (Шифр СУ25/2017/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Безродний А. Б., Горда І. І., Руденко Ю. В. , Мостбауер Г. В. , Саблін А. В. , Мельниченко Н. В. , Сиченко Ю. О. , Прудкий І. В. , Черняева К. І. , Василенко О. В. , Ковальова І. С. , Ходаківська О. В. , Лазарев П. О. , Кононенко Н. О.
Назва : Порівняльна ефективність «нітратцентричної» і «діуретикоцентричної» стратегій лікування хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю щодо деконгестії та найближчих наслідків
Місце публікування : Серце і судини. - 2017. - N 2. - С. 20-28 (Шифр СУ25/2017/2)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Лазарєва К. П., Руденко Ю. В., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Шишикіна Н. В., Василенко О. В.
Назва : Відмінності впливу різних класів антигіпертензивних препаратів у складі комбінованої терапії на показники артеріальної гемодинаміки, жорстокості судинної стінки та структурно-функціонального стану серця у пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1-2 ступеня з урахуванням віку
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 14-26 (Шифр СУ25/2018/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
СЕРДЦЕ -- HEART
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Мета роботи — оцінити ефект 6‑місячного лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1 — 2 ступеня інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або блокатором рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) у поєднанні з тіазидоподібним діуретиком (індапамідом) порівняно порівняно з таким дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (БКК) з діуретиком (індапамідом) або без нього на показники брахіального і центрального артеріального тиску (АТ), пружно‑еластичні властивості артерій та структурно‑функціональний стан серця залежно від віку. Матеріали і методи. До дослідження було залучено 320 пацієнтів (156 чоловіків і 164 жінки віком від 35 до 80 років (у середньому — (62,80 ± 0,61) року) з неускладненою АГ І — ІІ стадії, 1 — 2 ступеня (відповідно 62,0 і 38,1 %). Залежно від віку пацієнтів розподілили на дві групи: 65 років (n 0,05) у групі Б. В обох групах пацієнтів віком 65 років відзначено зниження тиску та індексу аугментації, зокрема нормалізованого за частотою серцевих скорочень (ЧСС) 75 за 1 хв (АР, АІх, АІх75), каротидно‑феморальної і каротидно‑радіальної швидкості поширення пульсової хвилі (усі p 0,01 і p 0,001). Не зафіксовано суттєвих змін систолічної та діастолічної функції ЛШ, за винятком зменшення індексу маси міокарда (ІММ) ЛШ у групі лікування комбінацією БКК з індапамідом на 7,1 % (р 0,05) та е’ септальної на 7,6 % (р 0,05). У пацієнтів віком ≥ 65 років абсолютне зниження центрального систолічного АТ у двох групах становило відповідно (23,20 ± 1,34) і (16,30 ± 1,94) мм рт. ст. (p 0,01). За величиною брахіального і центрального пульсововго АТ групи суттєво не відрізнялися (р 0,05). У групі лікування препаратом «Арифам» вихідне значення ЧСС корелювало з АР (r = –0,357, р 0,01), АІх (r 0,05). У пацієнтів віком ≥ 65 років антигіпертензивний ефект терапії комбінацією ІАПФ/БРА з індапамідом не супроводжувався змінами ІММ ЛШ і показників систолічної та діастолічної функції ЛШ (усі р 0,05). У групі лікування препаратом «Арифам» відзначено зменшення кінцеводіастолічного і кінцевосистолічного об’ємів (на 9,7 % (p 0,05) та 10,8 % (p 0,01)) із підвищенням величини фракції викиду ЛШ на 3,6 % (p 0,05) і зменшенням ІММ ЛШ на 12,5 % (p 0,001), індексу об’єму лівого передсердя на 11,0 % і Е/е’ на 8,83 % (p 0,05). В обох підгрупах пацієнтів віком 65 років однаково значуще знижувались Еа і Еes (p 0,001). На тлі антигіпертензивної терапії у пацієнтів віком ≥ 65 років відзначено зниження величини Еа, що супроводжувалося зменшенням значення Еes у групі лікування комбінацією ІАПФ/БРА з індапамідом (p 0,05), але величина співвідношення Еа/Еes не зазнала суттєвих змін (р 0,05) в обох вікових групах. Висновки. При порівнянному позитивному ефекті 6‑місячної терапії комбінаціями ІАПФ/БРА з індапамідом і БКК з індапамідом на показники брахіального і центрального АТ у пацієнтів з АГ 1 — 2 ступеня в осіб старшого віку фіксована комбінація БКК амлодипіну з індапамідом («Арифам») мала перевагу перед такою на основі ІАПФ/БРА щодо зниження брахіального, центрального, середнього брахіального та середнього центрального, аугментації, швидкості пульсової хвилі, ІММ ЛШ, індексу об’єму лівого передсердя та Е/е’ ЛШ, що асоціювалось із підвищенням ЧСС (у середньому на 4,6 за 1 хв)
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Василенко О. В. , Руденко Ю. В., Безродний А. Б., Мостбауер Г. В., Черняєва К. І., Прудкий І. В., Шишкіна Н. В., Сиченко Ю. О. , Сербін Д. М., Гуськов Б. В., Саблін А. В., Мельніченко Н. В.
Назва : Артеріальна жорсткість, шлуночково-артеріальне сполучення і пульсуюче навантаження на лівий шлуночок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з початковою і фульмінантною хронічною серцевою недостатністю з фракцією викиду за даними оцінки Е/е’ у спокої та при фізічному навантаженні
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 5. - С. 89-96 (Шифр СУ21/2018/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
ТРАНСПОЗИЦИЯ МАГИСТРАЛЬНЫХ СОСУДОВ -- TRANSPOSITION OF GREAT VESSELS
Анотація: Мета дослідження: оцінювання кардіальної структури, внесок артеріальної та шлуночкової жорсткості у механізм порушення серцевої гемодинаміки та розвиток клінічних симптомів серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Матеріали та методи. До проспективного дослідження було залучено 103 гемодинамічно стабільних хворих від 43 до 85 років (середній вік – 65,4±10,8 року) з клінічними симптомами та ознаками хронічної серцевої недостатності (ХСН) ІІ–ІІІ ФК, артеріальною гіпертензією не вище 1 ступеня на тлі антигіпертензивної терапії та ФВ ЛШ ≥50%, ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ. Хворим визначали рівень N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники, проводили діастолічний стрес-тест. За наявністю або відсутністю критеріїв діагнозу СНзФВ ЛШ за рекомендаціями Європейського Товариства кардіологів (2016) та наявністю або відсутністю Е/е’ у спокої 13 у.о у додаток до структурних критеріїв хворих було розподілено на три групи. У групу 1 увійшли хворі з рівнем NTproBNP 125 пг/мл та наявними структурними критеріями, у групу 2 – пацієнти зі структурними критеріями з рівнем NTproBNP 125 пг/мл, у групу 3 – пацієнти з рівнем NTproBNP 125 мг та показником Е/е’ 13 у.о. Результати. До групи 1 (без СН) увійшли 11 (10,6%) пацієнтів, до групи 2 – 28 (27,18%), до групи 3 – 64 (62,1%). Ознаки NYHA ІІ ФК були наявні у всіх пацієнтів групи 1 та у 78,5% – групи 2 (р0,05), тоді як у групі 3 переважала NYHA ІІІ ФК (64,0%) (р0,01). Рівень NTproBNP прогресивно збільшувався від групи 1 до групи 3 (р0,01). За даними ЕхоКГ спостерігалося збільшення КДІ і КСІ у пацієнтів групи 3 порівняно з такими у групі 1, що супроводжувалося зменшенням ФВ ЛШ (на 11,5%; р0,05) при прогрессивному збільшенні ІММЛШ і ІОЛП (р0,01). Під час оцінювання показників діастолічної функції ЛШ відзначено збільшення показників активного розслаблення міокарда ЛШ е´ латеральне, е´ септальне та їхнє середнє значення від групи 1 до групи 3 (р0,01). Під час оцінювання показників брахіального і центрального АТ рівні брахіального і центрального ПАТ у трьох групах не відрізнялися (р0,05). Аналіз показників аугментації САТ в аорті продемонстрував суттєве підвищення АР і Alx 75 лише у пацієнтів групи 3 порівняно з двома іншими групами, що супроводжувалося збільшенням у ній ШПХкф (порівняно з показниками у групах 1 і 2; р0,01). У той самий час ендотелійзалежна вазодилатація (ЕДЗВ) була зменшеною вже у пацієнтів групи 2 з початковою СН (порівняно з групою 1 на 38,5%; р0,01) за відсутності суттєвих відмінностей порівняно з пацієнтами із СН і Е/е´ 13 у спокої (р0,05). Хворі усіх групп були зіставні за величиною Еа (р0,05). У хворих групи 2 відзначалося зменшення показника Еes порівняно з хворими групи 1 на 12,8% (р0,01), що супроводжувалось збільшенням Еа/Ees (на 21%; р0,01). У той самий час у групі 3 величини обох показників не відрізнялися від таких у групі 2 з початковою СН (р0,05). Заключення. 1. У пацієнтів з АГ і СНзФВ ЛШ, порівняно з такими без СН, відзначається порушення шлуночково-артеріального сполучення за рахунок зниження кінцево-систолічної жорсткості ЛШ. При початковій СН із підвищенням ТНЛШ за даними Е/е´ 13 у.о. лише при ФН ці зміни супроводжуються збільшенням ІММЛШ і ІОЛП на 7,7% і 5,1% і помірним зменшенням розслаблення міокарда (е´ середнє на 23%). 2. Прогресування СН із Е/е´ 13 у спокої не супроводжується подальшими змінами шлуночково-артеріального сполучення, однак асоціюється з підвищенням пульсового навантаження на ЛШ за даними показників аугментації, пульсової хвилі АР, Alx і ШПХкф, розвитком ексцентричної гіпертрофії ЛШ і зниженням ФВ ЛШ на 11,5%
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Черняєва К. І., Руденко Ю. В., Мостбауер Г. В., Лазарева К. П.
Назва : Вікові та гендерні відмінності фенотипу серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 53-61 (Шифр СУ25/2018/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета роботи — визначити відмінності структурно‑функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, резистивного і пульсового навантаження і шлуночково‑артеріального сполучення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і підтвердженою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) залежно від віку та статі. Матеріали і методи. В дослідження було залучено 115 пацієнтів (62 (53,9 %) чоловіка та 53 (46,1 %) жінки, середній вік — (67,3 ± 9,7) року) з діагнозом СН зі збереженою ФВ ІІа або ІІб стадії, ІІ — ІІІ функціональним класом за NYHA, з ФВ лівого шлуночка (ЛШ) ≥ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за трансторакальну ехокардіографію, яких розділили на дві групи залежно від статі, кожну групу розділили на дві підгрупи залежно від віку (≥ 65 років та 65 років). Усім пацієнтам провели загальноклінічне обстеження, визначення рівня N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP), трансторакальну ехокардіографію, аппланаційну тонометрію, тест з 6‑хвилинною ходьбою. Проаналізовано частоту коморбідних станів, некардіальних і кардіальних. Результати та обговорення. При аналізі частоти кардіальних коморбідностей виявлено однакову частоту перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) і зокрема Q‑ІМ у чоловіків старшого і молодшого віку, так само, як і у жінок (p 0,05), при меншій частоті ІМ в анамнезі у жінок, ніж чоловіків у кожній віковій групі (p 0,05). Дистанція 6‑хвилинної ходьби була меншою в старших вікових групах та у жінок меншою, ніж у чоловіків, незалежно від віку (p 0,05). Вищий рівень NT‑proBNP асоціювався із старшим віком та жіночою статтю (p 0,05). У молодших жінок відзначено меншу частоту ожиріння, ніж у чоловіків (p 0,05), а у старших жінок — більшу (p 0,05) за однакової частоти цукрового діабету в усіх 4 групах (р 0,05). Швидкість клубочкової фільтрації була нижчою у літніх осіб, а частота анемії в цих групах хворих — більшою, при чому в жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (p 0,05 — 0,01) з відповідно більшою частотою хронічних захворювань нирок (p 0,05). Виразність гіпертрофії ЛШ за середньою величиною індексу маси міокарда ЛШ була більшою в похилому віці, у жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (на 13,2 і 12,7 % відповідно, p 0,05), та асоціювалась з віковим погіршенням діастолічної функції у жінок — зменшення середнього е і DT (відповідно на 3,4 і 5,1 %, p 0,05) і збільшення діастолічного еластансу (на 4,1 %, p 0,05 порівняно з пацієнтками віком 65 років). Вищі значення діастолічного еластансу і індексу об’єму лівого передсердя (на 4,2 і 10,0 %, p 0,05) і менший середній рівень DT (на 11,7 %, p 0,05) у цих хворих підтверджував виразнішу діастолічну дисфункцію. Більшим був систолічний тиск у легеневій артерії у жінок, ніж чоловіків, як у віці 65 років (на 20,5 %, p 0,01), так і ≥ 65 років (на 19,6 %, p 0,01). Індекс кінцеводіастолічного об’єму ЛШ збільшувався з віком лише у жінок (на 10,3 %, p 0,05) і в обох вікових групах у них був меншим, ніж у чоловіків (на 18,7 і на 6,5 % відповідно, p 0,05). Це могло бути пов’язане з більшою виразністю діастолічної дисфункції у жінок переважно молодшого віку, про що могла свідчити менша величина у них ударного індексу (на 14,1 %, p 0,05). Певну роль могла відіграти менша частота серед жінок випадків перенесеного ІМ. Остання асоціювалась із більшою ФВ у жінок молодшого віку порівняно з чоловіками (на 4,9 %, p 0,05). За відсутності відмінностей за брахіальним і центральним систолічним артеріальним тиском між усіма групами, резистивне навантаження на ЛШ за середнім брахіальним систолічним артеріальним тиском, системним судинним опором і Еа у жінок було вищим, ніж у чоловіків, як у молодому віці (114,1 ± 9, 1 і 94,7 ± 9,4; 1,8 ± 0,2 і 1,5 ± 0,4; 2,48 ± 0,91 і 1,97 ± 0,38 відповідно, p 0,05 — 0, 01), так і в старшому (106,2 ± 7,7 і 98,6 ± 10,9; 2,2 ± 0,5 і 1,6 ± 0,4; 2,14 ± 0,23 і 1,97 ± 0,39 відповідно, p 0,05 — 0,01), без істотних вікових відмінностей для обох статей за середнім брахіальним артеріальним тиском і Еа (р 0,05). При оцінці пульсового навантаження виявлено підвищення індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв і швидкості пульсової хвилі у старших жінок порівняно зі старшими чоловіками (24,9 ± 4,3 і 22,4 ± 5,7; 13,04 ± 1,4 і 12,4 ± 1,9 відповідно p 0,05). Висновки. Серед пацієнтів з АГ і верифікованою СН зі збереженою ФВ молодшого віку у жінок порівняно з чоловіками відзначено більшу виразність діастолічної дисфункції за величиною діастолічного еластансу, індексу об’єму лівого передсердя, DT, з підвищенням систолічного тиску в легеневій артерії і рівня NT‑proBNP за однакової частоти фібриляції передсердь і величини індексу маси тіла. При більшому резистивному навантаженні на ЛШ за величиною системного судинного опору та Еа хворі на АГ із СН зі збереженою ФВ жінки із порівнянним у чоловіків центральним систолічним артеріальним тиском незалежно від віку мали більше пульсове навантаження (за збільшенням індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв, і швидкості пульсової хвилі)
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Нішкумай О. І., Лазарєва К. П., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на показники пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 13-22 (Шифр СУ25/2019/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Анотація: Мета роботи — оцінити вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на тлі дефіциту/недостатності 25(OH) вітаміну D на показники центрального артеріального тиску (АТ) і пульсової хвилі, мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з контрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У дослідження залучено 44 жінки середнього віку (69,04 ± 0,72) року з АГ ІІ стадії 2 - го ступеня (основна група) та 30 практично здорових пацієнток (контрольна група) середнього віку (69,3 ± 1,21) року. Тривалість постменопаузального періоду в основній групі становила в середньому (18,40 ± 0,85) року, в контрольній — (19,40 ± 1,18) року (p 0,05). На час рандомізації АГ була контрольованою, пацієнти отримували антигіпертензивну терапію — фіксовану комбінацію дигідропіридинового блокатора кальцієвих каналів та тіазидного діуретика («Арифам», Servier, Франція) в дозі 5 мг/1,5 мг або 10 мг/1,5 мг (рівень цільового АТ 140/90 мм рт. ст.). Усім пацієнткам основної групи призначали з метою корекції недостатності/дефіциту 25(OH) вітаміну D препарати вітаміну D у добовій дозі 3000—4000 МО та осеїнгідроксіапатитову сполуку в дозі 830 мг (осеїну 291 мг, до складу якого входять неколагенові пептиди і протеїни (75 мг) та колагени (216 мг); гідроксиапатиту 444 мг, до складу якого входять кальцій (178 мг) та фосфор (82 мг) («Остеогенон», «П’єр Фабр Медикамент Продакшн», Франція)) по 2 таблетки двічі на добу протягом 6 міс. Через 6 міс лікування пацієнток основної групи розподілили на дві підгрупи. У 1- й підгрупі 18 пацієнток безперервно отримували призначену терапію, у 2 - й підгрупі пацієнтки (n
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Поворознюк В. В., Нішкумай О. І., Лазарєва К. П., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Зв’язок показників пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 15-22 (Шифр СУ25/2018/2)
MeSH-головна: ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
Анотація: Мета роботи — здійснити порівняльний аналіз показників центрального аортального тиску і пульсової хвилі, міне- ральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у пацієнток похилого віку з неускладненою есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У дослідження залучили 30 жінок з есенціальною АГ ІІ стадії, 2 ступеня, віком у середньому (69,3 ± 0,9) року з тривалістю постменопаузального періоду (17,7 ± 1,1) року та 25 практично здорових жінок віком (65,6 ± 1,6) року із тривалістю постменопаузального періоду (15,0 ± 1,6) року. Всім пацієнткам проведено загальне клінічне та лабораторне обстеження, добове моніторування артеріального тиску (АТ) та ЕхоКГ. Параметри центральної гемодинаміки та артеріальної жорсткості вимірювали за допомогою приладу SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія). МЩКТ досліджували на апараті Hologic Discovery. Для оцінки показника якості кісткової тканини (Trabecular Bone Score — TBS) використовували методику TBS iNsight, розроблену компанією Med-Imaps (Франція). Результати та обговорення. Пацієнтки з АГ та контрольної групи були зіставні за віком, індексом маси тіла, показниками брахіального і центрального АТ та рівнем маркерів ремоделювання кісткової тканини. Порушення МЩКТ встановлено у 13 (43,3 %) пацієнток з АГ, зокрема у 9 (30,0 %) — остеопенію, у 4 (13,3 %) — остеопороз, та у 7 (28,5 %) здорових жінок: у 4 (16,3 %) — остеопенію, у 3 (12,2 %) — остеопороз. У пацієнток з АГ виявлено позитивний кореляційний зв’язок між PPА та показниками МЩКТ усього cкелета, поперекового відділу хребта (L1—L4) і ультрадистального відділу кісток передпліччя, а також показником якості трабекулярної кісткової тканини — TBS; негативний кореляційний зв’язок — між значенням T-критерію на всьому скелеті, поперековому відділі хребта і шийки лівої стегнової кістки із показниками апланаційної тонометрії (АР, АІх, АІх75) та позитивний зв’язок між АР, АІх та показником FRAX-all. Висновки. У жінок похилого віку з контрольованою АГ та підвищеною судинною жорсткістю за даними апланаційної тонометрії знижена МЩКТ порівняно з практично здоровими жінками зіставного віку
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Джус М. Б., Марушко Т. В., Мостбауер Г. В., Носовець О. К.
Назва : Прогнозування віддалених наслідків олігоартикулярного варіанта ювенільного ідіопатичного артриту
Місце публікування : Український ревматологічний журнал. - Киiв, 2018. - № 1. - С. 46-54 (Шифр УУ18/2018/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Хоча олігоартикулярний варіант ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) має сприятливий перебіг, в ряді випадків він може призводити до розвитку значних суглобових пошкоджень з обмеженням їх функції та розвитком анкілозів, що потребує проведення оперативного втручання у цих пацієнтів. Мета дослідження — оцінити фактори ризику розвитку в дорослому віці суглобових та позасуглобових пошкоджень при олігоартикулярному варіанті ЮІА та розробити прогностичну модель їх розвитку. Об’єкти і методи дослідження. У дослідження включено 58 дорослих пацієнтів з олігоартикулярним (персистивним та поширеним) варіантом ЮІА. Ретроспективно проаналізовано медичну документацію пацієнтів з олігоартикулярним варіантом ЮІА, з урахуванням клінічних проявів у дебюті захворювання, лабораторних показників та відповіді на проведену терапію. Для оцінки віддалених наслідків ЮІА в дорослому віці використовували інтегральний індекс пошкодження суглобових (JADI-A) та позасуглобових (JADI-E) уражень. Результати досліджень. Методом бінарної логістичної регресії виявлено фактори несприятливого прогнозу та розроблено математичну модель прогнозування ймовірності (p) виникнення віддалених негативних наслідків олігоартикулярного ЮІА у вигляді суглобових та позасуглобових уражень. Висновки. 1. Фактори ризику розвитку суглобових та позасуглобових пошкоджень в дорослому віці у пацієнтів з олігоартикулярним варіантом ЮІА — жіноча стать, час відтермінування встановлення діагнозу, середня тривалість ранкової скутості в дитинстві, наявність у дитинстві симетричного артриту, дактилітів, болю в шийному відділі хребта, гарячки, увеїту; підвищений рівень швидкості осідання еритроцитів на тлі лікування в дитинстві, HLA-B27-позитивність, активність за JADAS у дитинстві, застосування глюкокортикоїдів, потреба в інтенсифікації терапії. 2. Розроблено прогностичну модель розвитку суглобових та позасуглобових пошкоджень у дорослому віці у пацієнтів з олігоартикулярним варіантом ЮІА, яка є ефективною та дозволяє визначити несприятливий перебіг захворювання і може стати основою до персоніфікованого лікування для запобігання розвитку значних суглобових та позасуглобових пошкоджень внаслідок ЮІА у дорослому віці
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Поворознюк В. В., Нішкумай О. І., Лазарєва К. П., Мостбауер Г. В., Лазарев П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Зв’язок показників пульсової хвилі і рівня 25(ОН) вітаміну Є3 у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2017. - N 4. - С. 48-54 (Шифр СУ25/2017/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПЕРФУЗИЯ ПУЛЬСИРУЮЩАЯ -- PULSATILE FLOW
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ПАРАЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОН -- PARATHYROID HORMONE
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лазарєва К. П., Амосова К. М., Поворознюк В. В., Нішкумай О. І., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Зв’язок показників пульсової хвилі та рівня 25 (ОН) D у пацієнток літнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 3. - С. 70 (Шифр АУ38/2018/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПУЛЬСОВОЙ ВОЛНЫ АНАЛИЗ -- PULSE WAVE ANALYSIS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Мета дослідження: визначити зв’язок змін показників центрального аортального тиску і пульсової хвилі із показниками обміну вітаміну 25(ОH)D, рівнем паратиреоїдного гормона, кальцій-фосфорного обміну у пацієнток з неускладненою есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) похилого віку. Матеріали та методи. У дослідження включено 28 жінок (середній вік — 69,20 ± 0,85 року) з тривалістю постменопаузального періоду 17,40 ± 1,05 року, у яких було встановлено есенціальну АГ ІІ стадії, 2-го ступеня, та 25 практично здорових пацієнток віком 65,60 ± 1,58 року, індекс маси тіла (ІМТ) — 27,7 ± 0,8 кг/м2, тривалість постменопаузального періоду — 15,00 ± 1,64 року
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Амосова К. М., Василенко О. В. , Руденко Ю. В., Безродний А. Б., Мостбауер Г. В., Черняєва К. І., Лазарєва К. П., Прудкий І. В., Бурлаченко І. І., Сиченко Ю. О. , Саблін А. В., Мельніченко Н. В.
Назва : Хронотропна недостатність як патофізіологічний механізм зниження толерантності до фізичного навантаження у хворих з артеріальною гіпертензією та клінічними ознаками серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 4. - С. 74-79 (Шифр СУ21/2018/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ
Анотація: Мета дослідження: визначення внеску хронотропної недостатності (ХН) як одного з механізмів зниження толерантності до фізичного навантаження (ФН) у хворих із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНР ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Матеріали та методи. У проспективне дослідження були послідовно залучені 39 хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з клінічними симптомами та ознаками серцевої недостатності (СН), ФВ ЛШ ≥50% і ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ, а також 30 хворих із СН і ФВ ЛШ 40–49%. Хворим проводили визначення рівня N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники і проводили діастолічний стрес-тест при визначенні показника Е/е’ у межах 9–13 у.о. З урахуванням рівня NTproBNP і ФВ ЛШ хворі були розподілені на три групи. До групи 1 з рівнем NTproBNP 125 пг/мл увійшли 11 осіб, до групи 2 (NTproBNP ≥125 пг/мл) – 28, до групи 3 – 30 пацієнтів. Результати. За результатами тесту з ДФН 72,7% пацієнтів групи 1 досягали субмаксимального ЧСС порівняно з 39,2% у групі 2 і 10% у групі 3 (р0,05 і р0,01). Час роботи і виконане навантаження у пацієнтів групи 1 перевищували такі в групах 2 і 3 (р0,05 і р0,01). Під час оцінювання ЧСС на проміжному етапі (50 В т) зазначали статистичну різницю між пацієнтами групи 1 і 2 (р0,01). ХР і подвійний добуток на піку ФН у пацієнтів групи 1 перевищували такий у пацієнтів групи 2 і 3 (р0,01). За результатами кореляційного аналізу, ці показники у пацієнтів групи 2 прямопропорційно корелювали з виконаним навантаженням (r
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нішкумай О. І., Лазарєва К. П., Мостбауер Г. В., Лазарєв П. О., Руденко Ю. В.
Назва : Маркери кісткового ремоделювання, рівень 25(ОН)D3 та показники ліпідного обміну в жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 60-65 (Шифр СУ25/2018/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
КОСТИ РЕЗОРБЦИЯ -- BONE RESORPTION
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: Мета роботи — провести порівняльний аналіз показників ремоделювання кісткової тканини, ліпідного і кальційфосфорного обміну та рівня 25(ОН)D3 у жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) та без такої. Матеріали і методи. У дослідження залучили 44 пацієнток з АГ І — ІІ стадії, 1 — 2го ступеня (середній вік пацієнток — (69,1 ± 0,7) року, середня тривалість постменопаузального періоду — (18,4 ± 0,9) року) та 30 практично здорових жінок (середній вік — (69,3 ± 1,2) року, середня тривалість постменопаузального періоду — (19,4 ± 1,2) року). Усім пацієнткам проведено загальноклінічне та лабораторне обстеження з визначенням рівня ліпідів у крові, 25(ОН)D3, паратгормону, пропептидпроколагену I типу (P1NP), bтермінальних телопептидів колагену І типу (bСТх), іонізованого кальцію та фосфору в сироватці крові, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, апланаційну тонометрію. Результати та обговорення. У пацієнток основної групи порівняно з контрольною групою встановлено наявність гіперхолестеринемії (загальний холестерин — відповідно (6,3 ± 0,2) і (4,6 ± 0,1) ммоль/л, холестерин ліпопротеїнів низької густини — (3,8 ± 0,2) і (2,1 ± 1,2) ммоль/л, тригліцериди — (1,8 ± 0,1) і (1,0 ± 0,1) ммоль/л, усі р 0,001), недостатність і дефіцит 25(ОН)D3 ((23,8 ± 1,1) і (28,2 ± 2,1) нг/мл, р 0,05), вторинний гіперпаратиреоз (паратгормон — (64,6 ± 3,9) і (39,6 ± 1,1) нг/мл, р 0,001), прискорену резорбцію кісткової тканини (bCTx — (0,57 ± 0,03) та (0,45 ± 0,03) нг/мл, р 0,01). Прямо пропорційна кореляція між рівнем загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької густини та P1NP (r The aim —f the work is to make a comparative analysis of the parameters of bone remodeling, lipid and calciumphosphor exchange and 25(ОH)D3 level in elderly women with uncomplicated arterial hypertension (AH) and without it. Materials and methods. The study included 44 patients with stage I — II AH, of 1 — 2nd degree (mean age — 69.1 ± 0.7 years, average duration of the postmenopausal period — 18.4 ± 0.9 years) and 30 practically healthy women (mean age — 69.3 ± 1.2 years, the average duration of the postmenopausal period was 19.4 ± 1.2 years. All patients underwent general clinical and laboratory examination with determination of lipid level in blood, 25(ОH)D3, parathyroid hormone, propeptidprocollagen of type I (P1NP), bterminal telopeptides of collagen type I (bSTx), ionized calcium and phosphorus in serum, daily monitoring of arterial pressure, echocardiography and applanation tonometry. Results and discussion. In patients of the main group, compared with the control group, hypercholesteremia was revealed (total cholesterol — 6.3 ± 0.2 and 4.6 ± 0.1 mmol/l, low density lipoproteins — 3.8 ± 0.8 and 2.1 ± 1.2 mmol/l, triglycerides — 1.8 ± 0.1 and 1.0 ± 0.1 mmol/l, all p 0.001), insufficiency and deficiency 25(ОH)D3 (23.76 ± 1.1 and 28.2 ± 2.1 ng/ml, p 0.05), secondary hyperparathyroidism (parathyroid hormone — 64.6 ± 3.9 and 39.6 ± 1.1 ng/ml, p 0.001), accelerated resorption of bone tissue (bCTx — 0.57 ± 0.03 and 0.45 ± 0.03 ng/ml, p 0.01). A direct proportional correlation between the level of total cholesterol, low density lipoproteins and P1NP (r
Знайти схожі

1-20 21-40 41-53

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)