Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (18)

Краєзнавство (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Нагайчук, В. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 87
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття зі збірника (том многотомника)
Шифр видання : 617.9/П 33
Автор(и) : Нагайчук В. І.
Назва : Патогенетичний підхід до надання само-, взаємо- та першої медичної допомоги хворим з опіками
Колективи : МОЗ України, Вінниц. НМУ ім. М.І. Пирогова, Асоціація хірургів України
Місце публікування : "IV Міжнародні Пироговські читання", науковий конгрес, присвячений 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова, (4; 2010; Вінниця). Науковий конгрес "IV Міжнародні Пироговські читання", присвячений 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова / МОЗ України, АМН України, Вінниц. НМУ ім. М.І. Пирогова, Асоціація хірургів України . - Вінниця. - Т. 2: XXII з’їзд хірургів України : матеріали, 2-5 черв. 2010 р. - С. 52-54 (Шифр 617.9/П 33-700634)
УДК : 617.9 + 617 + 617(06) + 617(092)
Предметні рубрики: ВНМУ-Нагайчук В.И. (В.І.)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття зі збірника (том многотомника)
Шифр видання : 617.9/П 33
Автор(и) : Нагайчук В. І., Зеленько В. О., Присяжнюк М. Б., Поворозник A. M., Бевз С. М., Гірник І. С.
Назва : Високоефективне відновлення шкірних покровів у хворих з дермальними глибокими поширеними опіками сітчатими аутодермотрансплантатами з коефіцієнтом перфорації 1:4
Колективи : МОЗ України, АМН України, Вінниц. НМУ ім. М.І. Пирогова, Асоціація хірургів України, Вінниц. НМУ ім. М.І. Пирогова, Асоціація хірургів України
Місце публікування : "IV Міжнародні Пироговські читання", науковий конгрес, присвячений 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова, (4; 2010; Вінниця). Науковий конгрес "IV Міжнародні Пироговські читання", присвячений 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова/ МОЗ України, АМН України, Вінниц. НМУ ім. М.І. Пирогова, Асоціація хірургів України . - Вінниця. - Т. 2: ХХІІ з’їзд хірургів України : матеріали, 2-5 черв. 2010 р. - С. 54 (Шифр 617.9/П 33-700634)
УДК : 617.9 + 617 + 617(06) + 617(092)
Предметні рубрики: ВНМУ-Нагайчук В.И. (В.І.)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чорнопищук Р. М., Нагайчук В. І., Назарчук О. А., Желіба М. Д., Урван О. Г.
Назва : Підвищення ефективності відновлення цілісності шкіри при глибоких опіках шляхом використання плазми, збагаченої тромбоцитами
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2021. - Том 88, N 1/2. - С. 50-56 (Шифр КУ5/2021/88/1/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ОЖОГИ -- BURNS
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Вивчити ефективність використання плазми, збагаченої тромбоцитами, у хворих з глибокими опіками на етапі підготовки ран до аутодермопластикиВикористання аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, можна вважати ефективною біотехнологією, яка дозволяє підвищити ефективність відновлення цілісності шкірних покривів у хворих з опіками
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна хірургія -2021р. т.88,N 1/2
Цікаві статті :
Матвійчук Б. О. Особливості хірургічного лікування пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою/ Б. О. Матвійчук, А. Р. Стасишин, А. А. Гураєвський (стр.3-7)
Максимчук Д. В. Вибір способу хірургічного лікування перфоративної пілородуоденальної виразки/ Д. В. Максимчук, В. І. Мамчич, В. Д. Максимчук (стр.8-13)
Балицький В. В. Сучасні методи хірургічного лікування поєднаної патології анального каналу і прямої кишки/ В. В. Балицький, М. П. Захараш, О. Г. Курик (стр.14-18)
Балаж О. П. Порушення амінокислотного пулу сироватки крові у хворих із цирозом печінки/ О. П. Балаж (стр.19-22)
Гасимова К. Ф. Уровни цитокинов и антимикробных пептидов при желчнокаменной болезни/ К. Ф. Гасимова (стр.23-27)
Гогаєва О. К. Стратифікація ризику у пацієнтів з ішемічною хворобою серця перед кардіохірургічною операцією/ О. К. Гогаєва, А. В. Руденко, В. В. Лазоришинець (стр.28-32)
Труба Я. П. Оцінка психомоторного розвитку дітей у віддаленому періоді після пластики дуги аорти в умовах антеградної церебральної перфузії/ Я. П. Труба [та ін.] (стр.33-38)
Мамедова Е. Т. Показатели эндогенной интоксикации при распространенном перитоните и их коррекция/ Е. Т. Мамедова (стр.39-44)
Грубнік В. В. Сучасні підходи до лікування загрудинного зоба/ В. В. Грубнік [та ін.] (стр.45-49)
Чорнопищук Р. М. Підвищення ефективності відновлення цілісності шкіри при глибоких опіках шляхом використання плазми, збагаченої тромбоцитами/ Р. М. Чорнопищук [та ін.] (стр.50-56)
Сафиева А. К. Gender disparities in colorectal polyps/ А. К. Сафиева (стр.57-60)
Шаповал С. Д. Особливості клінічного перебігу і принципи диференціальної діагностики бешихи/ С. Д. Шаповал, Л. А. Василевська, В. О. Бєлінська (стр.61-68)
Павук Ф. М. Якість житття пацієнтів із синдромом Mirizzi після хірургічного лікування/ Ф. М. Павук (стр.69-72)
Копчак В. М. Уповільненя моторно-евакуаційної функціїї шлунка після панреатодуоденальної резекції: сучасний погляд на проблему/ В. М. Копчак [та ін.] (стр.73-77)
Ващук В. В. Антибактеріальна терапія хірургічного сепсису: сучасні підходи, погляди, стратегія і перспективи/ В. В. Ващук [та ін.] (стр.78-82)
Coco D. Overview on intestinal transplantation: indications, techniques, outcomes, major advancements and future prospectives/ D. Coco, S. Leanza (стр.83-89)
Тутченко М. І. Сіністральна портальна гіпертензія/ М. І. Тутченко, С. Л. Чуб, Д. В. Рудик (стр.90-91)
Литвин О. І. Діагностика та хірургічне лікування нейроендокринної інсулінпродукуючої пухлини підшлункової залози із застосуванням генетичного дослідження/ О. І. Литвин [та ін.] (стр.92-93)
Суходоля А. І. Аневризма шлунково-дванадцятипалокишкової артерії як причина шлункової кровотечі/ А. І. Суходоля [та ін.] (стр.94-95)
Жидков Р. Комбінація техніки дерматотракції та терапії ран негативним тиском при лікуванні дефектів після фасціотомії нижньої кінцівки/ Р. Жидков, М. Сташек, П. Ктірад (стр.96-98)
Витвицький І. К. Діагностика і тактика хірургічного лікування колоректального раку, який розвинувся під час вагітності/ І. К. Витвицький [та ін.] (стр.99-101)
Girgin B. What should be considered in terms of anesthesia in a patient with preoperative delirium/ B. Girgin, N. Salman, S. Sekerci (стр.102-103)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нагайчук В. І., Чорнопищук Р. М., Хіміч С. Д., Назарчук О. А.
Назва : Лікування хворих із донорськими ранами, що тривалий час не загоюються
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 2. - С. 5-13 (Шифр ШУ1/2021/2)
MeSH-головна: РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ДОНОРЫ ТКАНЕЙ -- TISSUE DONORS
Анотація: Мета роботи: обґрунтувати ефективність ін’єкційного застосування плазми, збагаченої тромбоцитами при лікуванні ран донорської поверхні, що тривалий час не загоюються у хворих із глибокими термічними опіками. У дослідженні взяли участь 15 пацієнтів з опіками полум’ям ІІб–ІІІ ступеня, площею 10–15 % поверхні тіла. Від початку з (27,3±0,1) доби після отримання травми залежно від обраного місцевого лікування пацієнтів поділили на дві групи. У 5 пацієнтів основної групи перев’язки, окрім обробки ранової поверхні 0,02 % розчином декаметоксину, передбачали щоденне впродовж 6–7 діб ін’єкційне введення автологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, по периферії та безпосередньо в ділянку донорських ран. Залишок препарату аплікаційно наносили на рановий дефект, який покривали двошаровою марлевою серветкою, просякнутою однойменним антисептиком і полівінілхлоридною плівкою з фіксацією лейкопластерними стрічками, марлевою пов’язкою. У 10 пацієнтів групи порівняння місцеве лікування донорських ран обмежувалось перев’язками з використанням цього ж антисептичного розчину. Обстеження хворих передбачало візуальний огляд ушкодженої ділянки, визначення площі ранового дефекту, мікробіологічне та цитологічне дослідження ранового вмісту. Результати дослідження показали позитивний ефект застосування автологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, уже на 3 добу спостереження, що проявлялось зміною кольору, структури грануляційної тканини в кращий бік, активним перебігом процесів епітелізації у вигляді появи острівців на поверхні рани та росту з країв, наближенням цитологічної картини до запальнорегенераторного типу. В подальшому в пацієнтів основної групи визначали стрімке зменшення розмірів ранового дефекту, поява юних клітинних форм із майже повним його загоєнням на (9,3±1,2) добу після початку введення плазми. Лікування хворих групи порівняння традиційним способом завершувалось виконанням автодермопластики. Цель работы: обосновать эффективность инъекционного применения плазмы, обогащенной тромбоцитами, при лечении ран донорской поверхности, которые длительное время не заживают у больных с глубокими термическими ожогами. В исследовании приняло участие 15 больных с ожогами пламенем IIб–III степени, площадью 10–15 % поверхности тела. Начиная с (27,3 ± 0,1) суток после получения травмы в зависимости от выбранного местного лечения пациенты были разделены на две группы. У 5 пациентов основной группы перевязки, кроме обработки раневой поверхности 0,02 % раствором декаметоксина, предусматривали ежедневное в течение 6–7 суток инъекционное введение аутологичной плазмы, обогащенной тромбоцитами, по периферии и непосредственно в область донорских ран. Остаток препарата аппликационно наносился на раневой дефект, который покрывался двухслойной марлевой салфеткой, пропитанной одноименным антисептиком и поливинилхлоридной пленкой с фиксацией лейкопластерными лентами, марлевой повязкой. У 10 пациентов группы сравнения местное лечение донорских ран ограничивалось перевязками с использованием этого же антисептического раствора. Обследование больных предусматривало визуальный осмотр поврежденного участка, определения площади раневого дефекта, микробиологическое и цитологическое исследование раневого содержимого. Результаты исследования позволили установить положительный эффект от введения аутологичной плазмы, обогащенной тромбоцитами, уже на 3 сутки наблюдения, что проявлялось изменением цвета, структуры грануляционной ткани в лучшую сторону, активным течением процессов эпителизации в виде появления островков на поверхности раны и роста с краев, приближением цитологической картины до воспалительнорегенераторного типа. В дальнейшем у пациентов основной группы определялось стремительное уменьшение размеров раневого дефекта, появление юных клеточных форм с почти полным его заживлением на (9,3 ± 1,2) сутки после начала введения плазмы. Лечение больных группы сравнения традиционным способом завершалось выполнением аутодермопластики.
Знайти схожі

Назва журналу :Шпитальна хірургія -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Нагайчук В. І. Лікування хворих із донорськими ранами, що тривалий час не загоюються/ В. І. Нагайчук [та ін.] (стр.5-13)
Суходоля А. І. Результати хірургічного лікування пацієнтів із хронічною венозною недостатністю в стадії C6 та C6r/ А. І. Суходоля, О. В. Коломієць (стр.14-21)
Антонюк-Кисіль В. М. Імплементація програми "fast track surgery" в хірургічному лікуванні первинного хронічного захворювання вен під час вагітності/ В. М. Антонюк-Кисіль, І. Я. Дзюбановський, М. І. Герасимюк (стр.22-27)
Дзюбановський І. Я. Рідкісні анатомічні варіанти басейну нижньої брижової артерії на передопераційному та інтраопераційному етапах у пацієнтів, яким виконується Д3 лімфодисекція зі збереженням лівої ободової артерії/ І. Я. Дзюбановський [та ін.] (стр.28-32)
Сікіринська Д. О. Особливості ензимної ланки антиоксидантного захисту в ранній період краніоскелетної травми, ускладненої крововтратою, у щурів із різною резистентністю до гіпоксії/ Д. О. Сікіринська, А. А. Гудима, К. А. Походун (стр.33-40)
Verveha B. M. Morphological features of the large intestine in experimental acute generalized peritonitis against the background of streptozotocin-induced diabetes/ B. M. Verveha (стр.41-45)
Луців І. І. Динаміка діурезу і швидкості клубочкової фільтрації у щурів із двобічною оваріоектомією в період пізніх проявів травматичної хвороби та ефективність гормональної замісної терапії/ І. І. Луців, Д. В. Попович, О. В. Денефіль (стр.46-52)
Стрельбицька І. В. Видовий склад та рівень обсіменіння мікроорганізмами перитонеального ексудату за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки/ І. В. Стрельбицька, О. В. Покришко, К. А. Походун (стр.53-58)
Бойко В. В. Мініінвазивні втручання у хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини/ В. В. Бойко [та ін.] (стр.59-64)
Трофімов М. В. Клініко-статистічні аспекти розвитку і перебігу кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу в пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом С/ М. В. Трофімов [та ін.] (стр.65-70)
Беденюк А. Д. Вивчення особливостей бактеріальної транслокації при комплексному післяопераційному лікуванні хворих на гостру декомпенсовану спайкову тонкокишкову непрохідність/ А. Д. Беденюк, А. Є. Бурак (стр.71-75)
Подпрятов С. Є. Застосування NPWT у лікуванні гнійно-некротичного ураження стопи у хворих на цукровий діабет/ С. Є. Подпрятов [та ін.] (стр.76-80)
Шевченко Т. О. Оцінка ефективності стапедопластики в пацієнтів з отосклерозом із використанням різних видів протезів/ Т. О. Шевченко, А. Є. Педаченко, І. А. Сребняк (стр.81-86)
Дубченко В. С. Оригінальний метод лапароскопічного лікування двосторонніх пахових гриж/ В. С. Дубченко [та ін.] (стр.87-91)
Галей М. М. Порівняльна оцінка візуалізації при виконанні симультанного лапароскопічного лікування жовчнокам’яної хвороби та грижі стравохідного отвору діафрагми/ М. М. Галей, О. І. Дзюбановський, М. О. Ониськів (стр.92-99)
Бенедикт В. В. Безнатяжна модифікація герніопластики Десарда/ В. В. Бенедикт, В. Р. Лісовський (стр.100-102)
Горолюк А. Ю. Серозно-фібринозний перитоніт як казуїстичний клінічний прояв нової коронавірусної хвороби SARS-CoV-2 COVID-19/ А. Ю. Горолюк (стр.103-106)
До 50-річчя від Дня народження професора Слободяна Олександра Миколайовича (стр.107-108)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нагайчук В. І., Назарчук О. А., Бабіна Ю. М., Осадчук Н. І., Бобир В. В., Дмитрієв Д. В., Палій Д. В., Макац Є. Ф., Чорнопищук Р. М.
Назва : Аналітичне прогнозування чутливості до фторхінолонів S. aureus як збудників інфекційних ускладнень при опіках
Паралельн. назви :Analytic prognostication of sensitivity to fluoroquinolones in S. aureus, as pathogens of infectious complications in burn patients
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 25-30 (Шифр ВУ80/2020/24/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ФТОРХИНОЛОНЫ -- FLUOROQUINOLONES
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS
МИКРОБНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ТЕСТЫ -- MICROBIAL SENSITIVITY TESTS
СТАФИЛОКОККОВЫЕ ИНФЕКЦИИ -- STAPHYLOCOCCAL INFECTIONS
ОЖОГИ -- BURNS
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Опіки залишаються важливою проблемою охорони здоров’я в усьому світі. Відомо, що серед грампозитивних коків найважливішим збудником нозокоміальних захворювань є стійкий до метициліну золотистий стафілокок (MRSA). Метою роботи було провести, на основі даних мікробіологічного дослідження, аналітичне математичне прогнозування чутливості до фторхінолонів (офлоксацину, левофлоксацину та гатіфлоксацину) клінічних штамів S. aureus як збудників інфекційних ускладнень. Якісним (диско-дифузійний) та кількісним (двократних серійних розведень) стандартними методами вивчено чутливість до фторхінолонів 204 клінічних штамів S. aureus, виділених від пацієнтів опікового відділення Вінницької обласної клінічної лікарні протягом 2011–2018 рр. Проведене математичне аналітичне прогнозування передбачало визначення реальної чутливості клінічних штамів S. aureus з екстраполяцією результатів на досліджувану систему шляхом побудови гіпотетичних математичних моделей прогностичної чутливості збудника до антибіотиків за допомогою методів нормального аналізу з конкретизацією значень абсолютного та відносного оптимуму. Достовірність і точність кожної розробленої математичної моделі оцінювали за коефіцієнтом детермінації (r2). Обробку одержаних даних проводили з використанням ліцензійних пакетів оригінальних комп’ютерних програм “STATISTICA 10.0”; “Matlab 7.11”. Прогнозування рівня чутливості до офлоксацину клінічних ізолятів S. aureus, які колонізували опікові поверхні, вказувало на неухильну тенденцію до його зниження (з 94,12% у 2012 р. до 56,2% у 2020 р.) із низькою ймовірністю відновлення чутливості збудника у найближчі роки. Отримана математична модель показала прогностичне зниження чутливості ізолятів S. aureus і до левофлоксацину. Математична прогностична модель засвідчила ймовірне відновлення чутливості стафілокока до гатіфлоксацину, враховуючи прогностичне зростання очікуваної чутливості S. aureus у 2020 р. (94,1%). Низька чутливість до фторхінолонів S. aureus та її прогностичне зниження вказує на загрозу ефективного емпіричного призначення без попереднього визначення чутливості госпітальних штамів цих бактерій до антимікробних хіміотерапевтичних препаратів, що свідчить про потребу в дослідженні нових антимікробних засобівIn the research, the new data of S. aureus clinical strains’ sensitivity to fluoroquinolones is presented. The aim of the research was to carry out analytic prognosis of sensitivity to fluoroquinolones in clinical strains of S. aureus, isolated from patients with burns. Our research was carried out in 2011–2018. From patients there were isolated 204 clinical strains of S. aureus. There was studied the sensitivity of S. aureus clinical strains to such fluoroquinolones as ofloxacinum, levofloxacin, gatifloxacin. The sensitivity was carried out by means of standard qualitative disc-diffusion method on dense medium and quantitative serial dilution one. The analytical dependence of dynamic prognostic changing criteria of S. aureus clinical strains’ sensitivity to fluoroquinolones was found by means of mathematical prognostication. Prognostic mathematical models were conducted. Authenticity of every model and substantiation of the prognosis of antibiotic sensitivity of S. aureus were estimated due to determination criteria (r2). “STATISTICA 10.0”; “Matlab 7.11” programs were used. In the result of the statistical analysis of the data, obtained in research, we found decreasing sensitivity of S. aureus to ofloxacinum and levofloxacin. The sensitivity to ofloxacinum in S. aureus strains was found to be reduced the 94,12% in 2012 years to 56,2% in 2020 years.). The resulting mathematical model showed a prognostic decrease in the sensitivity of hospital strains of S. aureus to levofloxacin. A mathematical prognostic model indicated a likely improvement in staphylococcus sensitivity to gatifloxacin in 2020 (94.1%). Obtained formulas of analytical prognosis of sensitivity of S. aureus, colonizing burn surfaces in patients, proved the decreasing effectiveness of fluoroquinolones in prophylaxis and treatment of infectious complications, caused by this opportunistic pathogen. That is why microbiological research at the beginning of management administration of antimicrobials in these patients is of great importance
Знайти схожі

Назва журналу :Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту -2020р. т.24,N 1
Цікаві статті :
Деркач С. А. Антибіотикорезистентність та фагочутливість регіональних штамів-збудників гнійно-запальних захворювань (S. aureus та P. aeruginosa)/ С. А. Деркач [та ін.] (стр.6-11)
Бурова Л. М. Порівняльна характеристика антимікробної активності антибіотиків та різних класів протимікробних препаратів щодо ізолятів Staphylococcus aureus/ Л. М. Бурова [та ін.] (стр.12-16)
Трофіменко Ю. Ю. Дослідження ефективності використання антисептичних композицій на основі декаметоксину для обробки ендотрахеальних трубок з метою попередження розвитку вентилятор-асоційованої пневмонії у пацієнтів відділення інтенсивної терапії/ Ю. Ю. Трофіменко [та ін.] (стр.17-19)
Ганюк В. М. Видовий склад мікрофлори інфекційних ускладнень, що пов’язані з наданням медичної допомоги у відділенні реанімації та інтенсивної терапії/ В. М. Ганюк [та ін.] (стр.20-24)
Нагайчук В. І. Аналітичне прогнозування чутливості до фторхінолонів S. aureus як збудників інфекційних ускладнень при опіках/ В. І. Нагайчук [та ін.] (стр.25-30)
Осадчий А. В. Характеристика мікрофлори, що приймає участь у розвитку гнійних парапроктитів, та її чутливість до дії озону/ А. В. Осадчий [та ін.] (стр.31-35)
Пантьо В. В. Протимікробна активність гетероциклічних катіонних поверхнево-активних речовин/ В. В. Пантьо [та ін.] (стр.36-40)
Павлюк Н. В. Вивчення протимікробної активності екстрактів рути садової Ruta graveolens L. щодо клінічних штамів мікроорганізмів/ Н. В. Павлюк (стр.41-44)
Ерліх Г. Дослідження протимікробної активності похідних бромтирозину природного походження/ Г. Ерліх [та ін.] (стр.45-50)
Лисенко А. П. Дослідження взаємозв’язку латентної туберкульозної інфекції з розвитком мієлоїдного та лімфобластного лейкозу/ А. П. Лисенко [та ін.] (стр.51-58)
Юрчишин О. І. Біоавтографічна ідентифікація активних компонентів, що проявляють синергізм протимікробної дії з макролідами, екстрактів суплідь вільхи сірої Alnus incana (L.) Moench. та кореневищ герані лугової Geranium pratense L. / О. І. Юрчишин (стр.59-63)
Назарчук О. А. Дослідження протимікробної ефективності композиції з пролонгованою антисептичною дією щодо планктонної та плівкової форми клінічних штамів неферментуючих грамнегативних бактерій/ О. А. Назарчук [та ін.] (стр.64-68)
Шапринський В. О. Дослідження чутливості збудників гнійно-запальних процесів середостіння до сучасних антисептиків/ В. О. Шапринський [та ін.] (стр.69-74)
Руско Г. В. . Скринінгове дослідження протимікробних властивостей рослинних екстрактів на 90% водному етанолі щодо Propionobacterium acnes — етіологічного фактору у виникненні вугрової хвороби/ Г. В. Руско (стр.75-79)
Назарчук О. А. Дослідження впливу комбінованого застосування антисептика декаметоксину і фторхінолонів на клінічні штами S. aureus/ О. А. Назарчук [та ін.] (стр.80-83)
Іванов В. П. Місце соталолу в лікуванні екстрасистолії у хворих з гіпертонічною хворобою/ В. П. Іванов [та ін.] (стр.84-91)
Покидько М. І. Випадок ехінококової кісти з локалізацією у воротах печінки та розвитком гострого некалькульозного холециститу/ М. І. Покидько [та ін.] (стр.92-97)
Колісник П. Ф. Застосування озонотерапії в лікуванні трофічних діабетичних виразок нижніх кінцівок/ П. Ф. Колісник [та ін.] (стр.98-105)
Фомін О. О. Характеристика ефективності лікування вогнепальних поранень з використанням VAC-терапії/ О. О. Фомін [та ін.] (стр.106-109)
Тамм Т. І. Особливості діагностики та лікування хворих з післяопераційним перитонітом/ Т. І. Тамм [та ін.] (стр.110-113)
Вовк І. М. Мікробіологічне обґрунтування антимікробного лікування експериментального псевдомонадного кератиту/ І. М. Вовк [та ін.] (стр.114-117)
Ананьева М. М. Вплив антиміробної композиції на основі альгінату кальцію на музейні штами мікроорганізмів/ М. М. Ананьева [та ін.] (стр.118-121)
Іванова С. А. Складові ефективності проведення практичних занять з клінічної мікробіології інтернам хірургічного профілю/ С. А. Іванова, Г. Г. Назарчук, А. В. Крижановська (стр.122-124)
Перешивайло О. І. Перспективи використання наночастинок срібла для створення композитних стоматологічних матеріалів з антимікробними властивостями/ О. І. Перешивайло, В. М. Голубнича, В. В. Корнієнко (стр.125-128)
Малачкова Н. В. Моделювання експериментального псевдомонадного кератиту: мікробіологічні та клінічні аспекти/ Н. В. Малачкова [та ін.] (стр.129-133)
Мруг В. М. Інтердисциплінарна інтеграція мікробіології та психіатрії в діагностиці прогресивного паралічу/ В. М. Мруг [та ін.] (стр.134-137)
Романюк Л. Б. До питання про доцільність проведення IFOM для вітчизняних студентів-медиків/ Л. Б. Романюк [та ін.] (стр.138-142)
Фоміна Н. С. До удосконалення методів лікування афтозних уражень слизової оболонки порожнини рота/ Н. С. Фоміна [та ін.] (стр.143-146)
Мухаровська І. Р. Базові принципи комунікації лікаря з сім’єю онкологічного пацієнта/ І. Р. Мухаровська [та ін.] (стр.147-151)
Маркова М. В. Особливості аддиктивної реалізації та психосоціального стресу у представників робітничого складу морського торговельного та пасажирського флотів/ М. В. Маркова, К. А. Косенко, К. Д. Гапонов (стр.152-157)
Чорна В. В. Показники захворюваності і поширеності та сучасні погляди на профілактику хвороб/ В. В. Чорна [та ін.] (стр.158-164)
Ісаков Р. І. Структура “внутрішнього конфлікту” і “внутрішнього вакууму” як результат дисоціації між вибором життєвих цінностей і їх доступністю у жінок з депресією різного ґенезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації/ Р. І. Ісаков (стр.165-174)
Fiks D. О. The results of the assessment of the condition at the time of admission to the hospital, the functional result at the time of discharge and planning of the outpatient stage in stroke patients according to the register of hospitals in vinnytsia for 2017-2019/ D. О. Fiks (стр.175-184)
Яковлева О. О. Структура рецептора вітаміну D та його геномні регуляторні функції/ О. О. Яковлева, І. О. Дорошкевич, О. Μ. Ніколова (стр.185-192)
Ковальчук В. П. Палій Гордій Кіндратович - фундатор наукової школи подільських мікробіологів/ В. П. Ковальчук, О. А. Назарчук (стр.193-195)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Назарчук О. А., Нагайчук В. І., Римша О. В., Палій В. Г., Вовк І. М., Бобир Н. А., Прокопчук З. М., Стукан О. К.
Назва : Дослідження протимікробної ефективності композиції з пролонгованою антисептичною дією щодо планктонної та плівкової форми клінічних штамів неферментуючих грамнегативних бактерій
Паралельн. назви :Research of antimicrobial efficacy of a composition with prolonged antiseptic effect against planktonic and film forms of clinical strains of non-fermentative Gram-negative bacteria
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 64-68 (Шифр ВУ80/2020/24/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES
ГРАМОТРИЦАТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ -- GRAM-NEGATIVE BACTERIA
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
ОЖОГИ -- BURNS
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
Анотація: Проблема лікування опікових ран тісно пов’язана зі специфічністю спектру мікроорганізмів, які погіршують ранозагоєння у цієї категорії хворих. Загальновизнаною тривожною тенденцією останніх років є істотне зростання в етіологічній структурі ранової інфекції, як за частотою виділення, так і за важкістю перебігу та проблемним вибором тактики лікування при інфікуванні полірезистентними штамами Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter baumannii. Метою нашої роботи було створення моделі біоплівки, яка утворюється бактеріями на рановій поверхні та в порівняльному дослідженні вивчити чутливість планктонних та плівкових форм неферментуючих грамнегативних бактерій до композиції на основі декаметоксину з пролонгованою антисептичною дією. Для встановлення впливу антисептичної композиції на планктонні та плівкові форми бактерій використовували метод двократних послідовних розведень. Результати порівняльного дослідження активності антисептичної композиції з декаметоксином планктонних і біоплівкових форм штамів НФГБ свідчать, що у складі бактеріальної плівки бактерії більш стійкі до дії препаратів, ніж у планктонній формі. Плівкові форми A.baumannii та B. cepacia володіють чутливістю до декаметоксину в концентрації 13,6±1,95 мкг/мл та 15,6±0 мкг/мл відповідно. Плівкові форми P.aeruginosa мають вищий ступінь стійкості до досліджуваної композиції з декаметоксином (МБцК 137,5±30,6 мкг/мл). Знезараження планктонної форми НФГБ відбувається в 10 разів швидше, ніж плівкової форми, знищення якої досягається при тривалій експозиції 120–150 хвилинThe problem of treatment of burn wounds is closely related to the specificity of the spectrum of microorganisms that impair wound healing in this category of patients. A generally alarming trend in recent years is the significant increase in the etiological structure of wound infection, both in frequency and in severity and in the difficult choice of treatment tactics in the isolation of poly antimicrobial resistant strains of Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter baumannii. The aim of our study was to create a model of biofilm formed by bacteria on the wound surface and to investigate, in a comparative study, the sensitivity of planktonic and film forms of non-enzymatic gram-negative bacteria to a composition based on decamethoxin with prolonged antiseptic action. To determine the effect of the antiseptic composition on planktonic and film forms of bacteria there was used the method of two consecutive dilutions. The results of a comparative study of the activity of the antiseptic composition with decamethoxin planktonic and biofilm forms of strains of NFGB indicated that in the bacterial film bacteria were more resistant to drugs than in planktonic form. Film forms of A. baumannii and B. cepacia have a sensitivity to decamethoxin at a concentration of 13.6±1.95 µg/ml and 15.6±0 µg/ml, respectively. P. aeruginosa film forms have a higher degree of resistance to the test composition with decamethoxin (MBc 137.5±30.6 μg/ml). Disinfection of the planktonic form of NFGB is 10 times faster than the film form, the destruction of which is achieved with prolonged exposure of 120–150 minutes
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нагайчук В. І., Назарчук О. А., Чорнопищук Р. М., Гормаш П. П., Бабіна Ю. М.
Назва : Особливості перебігу ранового процесу в гострому періоді опікової хвороби залежно від використаного антисептика
Паралельн. назви :Peculiarities of the wound healing process in the acute period of burn disease depending on the antiseptic used
Місце публікування : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 14-22 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОЖОГИ -- BURNS
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): декаметоксин
Анотація: Опікова травма як один з найпоширеніших видів травматизму потребує комплексного підходу до лікування, включаючи хірургічне та консервативне лікування із застосуванням ефективних засобів захисту післяопікових ран. Однією з основних перешкод ранозагоєння є гнійно-інфекційні ускладнення, для профілактики яких широко застосовують антисептикиМета: вивчити мікробіологічні, гістологічні особливості перебігу ранового процесу в гострому періоді опікової хвороби за умов застосування різних антисептиківМатеріали та методи. У дослідженні взяли участь 44 пацієнти з опіками площею ураження 10–20 % поверхні тіла, яких лікували в умовах Клінічного Центру термічної травми та пластичної хірургії НКП “Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова” (2018–2019 рр.). Залежно від антисептикотерапії хворих було розподілено на три групи спостереження. Пацієнтам першої досліджуваної групи (n = 15; середній вік – 48,07 ± 12,05 років) під час перев’язок обробку ранової поверхні проводили 2,0 % повідон-йодом. У другій групі (n = 15; середній вік – 48,53 ± 14,76 років) використовували антисептичний засіб на основі 0,02 % декаметоксину. У пацієнтів групи порівняння (n = 14; середній вік – 47,71 ± 12,39 років) для обробки поверхні ран застосовували розчин 10,0 % NaCl. Проводили мікробіологічну оцінку стану ранової поверхні (3, 7, 14, 21 доба) та гістологічне дослідження одержаних шляхом інцизійної біопсії зразків тканин із дна рани (3, 7, 14 доба) загальновідомими стандартними методами. Результати. При застосуванні антисептичних засобів на основі 2,0 % повідон-йоду та 0,02 % декаметоксину впродовж періоду лікування пацієнтів з опіками до 14 доби встановлено ефективне зменшення кількості умовнопатогенних мікроорганізмів на поверхні ран відповідно до lg (4,8 ± 0,4) та lg (3,06 ± 0,5) КУО/мл, що достовірно було в 1,5 раза менше, ніж при застосуванні 10 % розчину хлориду натрію (p 0,05). При застосуванні декаметоксину на 14 добу, одночасно з ерадикацією умовно-патогенних мікроорганізмів, реєстрували помірну колонізацію ран представниками нормальної мікробіоти шкіри (Corynebacterium spp., S. epidermidis). Гістологічно було встановлено, що при застосуванні 2,0 % повідон-йоду перебіг ранового процесу супроводжувався помітним зменшенням ознак запалення, а також вираженим пригніченням формування грануляційної тканини (10–14 доба). Використання 0,02 % декаметоксину супроводжувалось формуванням грануляційної тканини достатньої зрілості для проведення аутодермопластики, при наявності ознак запальної клітинної реакції з наявністю в поверхневих відділах дна післяопікових ран фібриноїдного шару, з ознаками перманентного утворення у ньому нових гемокапілярів, оточених тонкою аргірофільною сіткою. При використанні гіпертонічного розчину натрію хлориду перед аутодермопластикою грануляційна тканина мала ознаки нерівномірної запальної клітинної інфільтрації. Реєстрували ознаки лейкоцитарно-некротичних змін тканин, фібриноїдно-лейкоцитарні нашарування з фрагментами тканинного детриту, ознаки реваскуляризації грануляційної тканиниДані мікробіологічного дослідження переконливо свідчать про ефективність застосування 0,02 % декаметоксину та 2,0 % повідон-йоду в зменшенні мікробної інфекції колонізації ран порівняно з 10,0 % NaCl. Застосування антисептиків та гіпертонічного розчину натрію хлориду в гострому періоді опікової хвороби забезпечує виражене зменшення гістологічних ознак запалення в рані з помітним позитивним впливом декаметоксину і 10,0 % NaCl на формування грануляцій та їх реваскуляризацію порівняно з повідон-йодом (p 0,001)Burn injury, as one of the most common types of trauma, requires a comprehensive approach to treatment, including surgical and conservative treatment with effective post-burn wound protection. One of the main obstacles to wound healing is purulent-infectious complications, for prevention of which antiseptics are widely usedThe aim is to study the microbiological, histological features of the wound healing course in the acute period of burn disease with the use of various antisepticsMaterials and methods. In the research there were involved 44 patients with burns (burn area 10–20 % of the body surface), treated in the Clinical Center for Thermal Injury and Plastic Surgery of Communal Non-Commercial Enterprise “Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I. Pirogov” (2018–2019). Depending on the antiseptic therapy, these patients were divided into three observation groups. Patients in the 1st study group (n = 15; mean age 48.07 ± 12.05 years) were treated with 2.0 % povidone-iodine during dressing. In the 2nd group (n = 15; mean age – 48.53 ± 14.76 years) antiseptic based on 0.02 % decamethoxin was used. In patients of the comparison group (n = 14; mean age – 47.71 ± 12.39 years) a solution of 10.0 % NaCl was administrated for topical wound management. Microbiological assessment of the condition of the wound surface (on 3, 7, 14, 21 days) and histological examination of tissue samples from the bottom of the wound (on 3, 7, 14 days) were carried out by means of standard methods. Results. Under the use of antiseptic agents based on 2.0 % povidone-iodine and 0.02 % decamethoxin during the treatment period in patients with burns up to 14 days, an effective reduction in the number of conditionally pathogenic microorganisms on the wound surface to lg (4.8 ± 0.4) and lg (3.06 ± 0.5) CFU/ml, respectively, was registered and it was significantly 1.5 times lower than that based on 10 % sodium chloride solution (p 0.05). When applying decamethoxin for 14 days at the same time as the eradication of conditionally pathogenic microorganisms, moderate colonization of wounds was registered by representatives of normal skin microbiota (Corynebacterium spp., S. epidermidis). Histologically, there was found that with the use of 2.0 % povidone-iodine, the wound healing course was accompanied by a marked decrease in inflammation signs, as well as a pronounced inhibition of the formation of granulation tissue (10–14 days). The use of 0.02 % decamethoxin was accompanied by the formation of granulation tissue of sufficient maturity for atodermoplasty, in the presence of signs of inflammatory cellular reaction with the presence in the superficial parts of the bottom of the post-burn wounds of the fibrinoid layer, with signs of permanent formation of new hemocapillaries in it, surrounded by a thin argyrophilic mesh. When using a hypertonic sodium chloride solution before autodermoplasty, the granulation tissue had signs of uneven inflammatory cell infiltration. Signs of leukocyte-necrotic tissue changes, fibrinoid-leukocyte layers with fragments of tissue detritus, signs of resuscularization of granulation tissue were recordedMicrobiological data strongly suggest the efficacy of 0.02 % decamethoxin and 2.0 % povidone-iodine in reducing microbial wound colonization infection compared to 10.0 % NaCl. The use of antiseptics and hypertonic sodium chloride solution in the acute period of burn disease provides a marked reduction in histological signs of inflammation in the wound with a noticeable positive effect of decamethoxin and 10.0 % NaCl on the formation of granulations and their revascularization compared with povidone-iodine (p 0.001)
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)