Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Натрус, Л. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 58
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-58

    Новий метод аналізу імпульсної активності нейронів мозку [Текст] / В. М. Казаков, Л. В. Натрус, О. В. Гайдарова // Фізіологічний журнал. - 2004. - Т. 50, № 4. - С. 100-107

Рубрики: Нейроны--животное--физиол

   Гипоталамус--животное--физиол

Дод.точки доступу:
Казаков, В. М.
Натрус, Л. В.
Гайдарова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порушення агрегації тромбоцитів як чинник розвитку діабетичної макулопатії та діабетичного макулярного набряку у хворих на непроліферативну діабетичну ретинопатію при цукровому діабеті 2-го типу [Текст] = Disturbed platelet aggregation as a factor of diabetic maculopathy and diabetic macular edema in patients with nonproliferative diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus / С. Ю. Могілевський [та ін.] // Архів офтальмології України. - 2018. - Т. 6, № 3. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛТОГО ПЯТНА ОТЕК -- MACULAR EDEMA (иммунология, кровь, метаболизм, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Актуальність. Аналіз сучасних даних дає можливість висунути припущення, що патогенетичні чинники цукрового діабету (ЦД) можуть провокувати проагрегантний статус тромбоцитів (Тц) та викликати порушення мікроциркуляції в оболонках ока і розвиток діабетичної макулопатії (ДМП) та діабетичного макулярного набряку (ДМН). Мета дослідження — проаналізувати порушення агрегації Тц при ДМН та ДМП за умов непроліферативної діабетичної ретинопатії (НПДР) при ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. Дослідження включало 32 хворих (32 ока) із ЦД 2-го типу, у яких за класифікацією ETDRS виявлена легка (14хворих, 14 очей) і помірна (18 хворих, 18 очей) стадії НПДР. Для дослідження Тц in vitro використовували аденозиндифосфат (АДФ), адреналін, ангіотензин-2 (Анг-2), фактор активації тромбоцитів (ФАТ) і колаген. Оцінку агрегації Тц проводили турбидиметричним методом на аналізаторі Chronolog (США). Результати. У пацієнтів з ДМП при помірній стадії НПДР виявлена більша реактивність Тц до Анг-2, ФАТ і адреналіну, ніж при легкій стадії (p 0,01). Даний феномен відбивав підвищення агрегації Тц внаслідок порушень симпатоадреналової та ренін-ангіотензинової систем та зростання тяжкості запалення. Гіперреактивність Тц до Анг-2 була причиною розвитку ДМН у хворих з ДМП при помірній стадії НПДР. Висновки. Патогенетичні чинники ЦД можуть провокувати проагрегантний статус Тц і тим самим викликати порушення мікроциркуляції в оболонках ока, що супроводжується розвитком ДМП і ДМН
The analysis of current data makes it possible to suggest that the pathogenetic factors of diabetes mellitus (DM) can provoke the proaggregant status of platelets and cause microcirculatory disturbances in the eye membranes and the development of diabetic maculopathy (DMP) and diabetic macular edema (DMA). The purpose of the study is to analyze the disturbed platelet aggregation in DMA and DMP in nonproliferative diabetic retinopathy (NPDR) with type 2 DM. Materials and methods. The study included 32 patients (32 eyes) with type 2 DM, in whom mild (14 patients, 14 eyes) and moderate (18 patients, 18 eyes) stages of NPDR were detected according to the Early Treatment Diabetic Retinopathy Study classification. Adenosine diphosphate, adrenaline, angiotensin-2 (Ang-2), platelet-activating factor (PAF), and collagen were used to study platelets in vitro. Platelet aggregation was evaluated using turbidimetric method on Chronolog analyzer (USA). Results. Patients with DMP in moderate NPDR showed greater reactivity of platelets to Ang-2, PAF, and adrenaline than with the mild stage (p 0.01). This phenomenon reflected an increase in platelet aggregation due to violations of sympathoadrenal and renin-angiotensin systems and an increase in the severity of inflammation. Platelet hyperreactivity to Ang-2 was the cause of DMA in patients with DMP at moderate stage of NPDR. Conclusions. Pathogenetic factors of DM can provoke proaggregant status of platelets and, thus, cause microcirculatory disturbances in the eye membranes, which is accompanied by the development of DMP and DMA
Дод.точки доступу:
Могілевський, С. Ю.
Панченко, Ю. О.
Зябліцев, С. В.
Натрус, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Значення регуляторних впливів на ліпідний метаболізм при ускладненому цукровому діабеті 2-го типу [Текст] / Л. В. Натрус [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 1. - С. 25-34

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ЖИРЫ ПИЩЕВЫЕ -- DIETARY FATS (анализ)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ -- FATTY ACIDS, UNSATURATED (анализ)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ЛИПИДЫ МЕМБРАННЫЕ -- MEMBRANE LIPIDS (метаболизм)
Анотація: Досліджено екзогенні та ендогенні регуляторні впливи на стан ліпідного метаболізму за допомогою вивчення жирнокислотного складу їжі та експресії регуляторного протеїну L-FABP у 43 осіб без діабету (23 із підвищенням вмісту глюкози та/або холестерину крові, 20 – група контролю) та у 76 пацієнтів з ускладненим цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Основною відмінністю ліпідного обміну пацієнтів з ЦД2 та осіб без діабету виявлено суттєву різницю перерозподілу вмісту жирних кислот (ЖК) у мембранах еритроцитів у вигляді підвищення в 1,5 рази вмісту насичених і відповідне зниження ненасичених ЖК за рахунок поліненасичених (ПНЖК), а також підвищення вмісту сироваткового протеїну L-FABP в 1,5 рази. Вживання в їжу продуктів-джерел указаних типів ЖК за показником «раціональності споживання продуктів», отриманим на основі аналізу анкет харчування,не відрізнялося в групах осіб без діабету та з ЦД2. У осіб без діабету, але з підвищеним вмістом глюкози крові та/або холестерину, виявили зменшений індекс маси тіла, незначне підвищення вмісту ПНЖК у мембранах еритроцитів, концентрацію L-FABP в 1,2 рази меншу, ніж у відносно здорових осіб і вдвічі меншу, ніж у пацієнтів з ЦД2. Можна припустити, що за певних умов, саме зменшення експресії L-FABP на тлі підвищення вмісту ПНЖК у клітинах, не погіршує стан метаболічних зсувів, а запобігає розвитку ожиріння і діабету. Відсутність прямої залежності між екзогенним впливом у вигляді вживання продуктів-джерел ЖК та перерозподілом вмісту цих кислот у мембранах еритроцитів, що є ознакою розвитку діабету, але наявністьзв’язку експресії внутрішньоклітинного регуляторного протеїну L-FABP із вмістом ЖК, дає підставу вважати ендогенні клітинні механізми основою глибокого порушення ліпідного гомеостазу.
Дод.точки доступу:
Натрус, Л. В.
Гайова, Л. В.
Биховець, М. Ю.
Осадчук, Ю. С.
Коновалов, С. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Молекулярно-генетичні аспекти ранньої діагностики та персоніфікованого лікування облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок [Текст] / В. Г. Мішалов [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 97-101. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS (генетика, диагностика, терапия)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, методы)
Анотація: Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок (ОААНК) — це мультифакторне захворювання, тобто є наслідком комплексного впливу генетичних, епігенетичних чинників і чинників довкілля. Доведено роль близько 50 однонуклеотидних генетичних поліморфізмів (SNP) у патогенезі ОААНК. Проведення генетичного скринінгу та визначення схильності до розвитку ОААНК дасть змогу здійснити своєчасну профілактику захворювання шляхом модифікації способу життя та дієти. Оскільки сама наявність генетичної мутації не завжди призводить до синтезу дефектного білка, лікування захворювання можна починати ще до появи клінічних симптомів, але лише після виявлення найбільш ранніх патологічних біохімічних маркерів захворювання, у цьому випадку — ендотеліальної дисфункції. Використання сучасних методів молекулярної біології та врахування молекулярно‑генетичних особливостей пацієнта дасть змогу провести своєчасну профілактику, рано діагностувати дебют захворювання при виявленні біохімічних маркерів ендотеліальної дисфункції, індивідуалізувати вибір консервативних лікарських засобів, а отже, підвищити їх ефективність і безпечність, відтермінувати початок оперативного лікування та знизити рівень інвалідизації у пацієнтів з ОААНК
Obliterating atherosclerosis of lower limb arteries (OALLA) is a multifactorial disease, which results from the complex influence of genetic, epigenetic and environmental factors. Nowadays the role of about 50 single‑nucleotide genetic polymorphisms (SNPs) has been proven in the pathogenesis of OALLA. Conducting the genetic screening and determining the susceptibility to the development of OALLA will allow for the timely prevention of the disease by modifying the lifestyle and diet. Since the mere presence of a genetic mutation does not always lead to the synthesis of a defective protein, the treatment of the disease can begin even before the onset of clinical symptoms, but only after the detection of the earliest pathological biochemical markers of the disease, in this case — endothelial dysfunction. The use of modern methods of molecular biology, with consideration of the molecular genetic characteristics of the patient, will allow timely prevention, early diagnosis of the disease after detection of biochemical markers of endothelial dysfunction, individualization of the choice of conservative drugs, and therefore increase in their effectiveness and safety, delay of the start of surgical treatment and reduction of disability in patients with OALLA
Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.
Черняк, В. А.
Натрус, Л. В.
Коваль, Б. М.
Голінко, В. М.
Махиня, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Биховець, М. Ю.
Роль метаболічних порушень і генотипу в розвитку діабетичної ретинопатії (огляд літератури) [Текст] = The role of metabolic disorders and genotype in the diabetic retinopathy development (literature review) / М. Ю. Биховець, С. О. Риков, Л. В. Натрус // Архів офтальмології України. - 2018. - Т. 6, № 3. - С. 69-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (генетика, иммунология, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (генетика, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: В огляді літератури обґрунтована необхідність вивчення чинників, що обумовлюють порушення метаболічного стану організму: загальної дієти, окремих харчових продуктів, вмісту і спектра жирних кислот (ЖК) у раціоні — у порівнянні з впливом генома, способу життя, фізичної активності тощо в розвитку діабетичної ретинопатії (ДР) при цукровому діабеті (ЦД) 2-го типу. Розглядається механізм впливу фізичних навантажень на рівень глюкози в крові, механізми та ефективність її поглинання тканинами, оскільки вправи можуть стимулювати молекулярні сигнальні шляхи, що сприяють транспортуванню глюкози в клітину. Цікавими є дослідження інших факторів способу життя, які сприяють розвитку ЦД-2. В огляді наведені дані кількох широкомасштабних епідеміологічних досліджень та мета- аналізів про асоціацію генома та його реплікації для визначення додаткових локусів схильності для ЦД 2-го типу й підкреслюється, що генетична схильність може синергічно взаємодіяти з харчовими особливостями при визначенні ризику ЦД. Автори огляду вважають, що вивчення спроможності кожного організму переносити до клітин ЖК у формі ліпідів із урахуванням генетичної здатності активного поглинання клітиною ЖК і вмісту ЖК у складі раціону харчування як основи раціональної дієтотерапії хворих із ЦД-2 є актуальним і може стати патогенетичною основою профілактики мікросудиннихускладнень, перш за все ДР, а також важливим елементом персоніфікованої терапії ДР у хворих на ЦД 2-го типу
A review shows the need to study the factors that cause metabolic disturbances in the body: the general diet, individual foods, the content and spectrum of fatty acids (FA) in the diet, compared to the influence of the genome, lifestyle, physical activity, etc., in development of diabetic retinopathy (DR) in type 2 diabetes mellitus (DM2T). The mechanism of the influence of physical loads on the level of glucose in the blood, the effectiveness and mechanism of its absorption by tissues were studied as exercises can stimulate the molecular signaling pathways leading to the transport of glucose into the cell. Other lifestyle factors that contribute to the development ofDM2T are also of interest. The review deals with the data from several large-scale epidemiological studies and meta-analyzes on the association of the genome and its replication to determine additional loci associated with the development of type 2 diabetes. It is emphasized that the genetic predisposition can interact synergistically with dietary habits when determining the risk of diabetes. The authors of the review believe that the study ofthe ability of each organism to transfer FA into cells, taking into account the genetic cellular ability to actively absorb FA and FA content in the diet, as the basis of rational diet therapy of patients with DM2T is actual and can become a pathogenetic basis of prevention microvascular complications, primarily DR, as well as an important element of personified therapy for DR in type 2 diabetic patients
Дод.точки доступу:
Риков, С. О.
Натрус, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петренко, О. В.
Особливості вмісту жирних кислот у клітинах крові хворих на діабетичну ретинопатію [Текст] = Features of blood cells’ fatty acids content in patients with diabetic retinopathy / О. В. Петренко, Л. В. Натрус, К. К. Таварткиладзе // Архів офтальмології України. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 54-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (иммунология, кровь, метаболизм)
ЭРИТРОЦИТА МЕМБРАНА -- ERYTHROCYTE MEMBRANE (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, секреция)
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, секреция)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
Анотація: Проблема розробки ефективних схем лікування ретинопатії при цукровому діабеті (ЦД) і на сьогодні залишається актуальною та включає вивчення гемореологічних розладів при ЦД 2-го типу. На структуру і фізичні властивості клітинних мембран істотний вплив має обмін жирних кислот (ЖК)
Однією із суттєвих ознак порушення обміну ЖК у хворих на ДР виявилося зменшення арахідонової ЖК в еритроцитах та тромбоцитах. Оскільки арахідонова ЖК міститься в тромбоцитах у великій кількості і виконує одну з найважливіших функцій тромбоцитів при їх активації, вивчення процесів і механізмів зміни структури мембрани, які супроводжуються коливанням арахідонової ЖК, недоцільно проводити на тромбоцитах, оскільки збіг механізмів ушкодження також може завадити інтерпретації результатів. Висновки. Ми вважаємо, що серед усіх складових крові для вивчення обміну ЖК найбільш методично обґрунтованим є вивчення ЖК у складі мембран еритроцитів
The problem of developing effective regimens for the treatment of diabetes retinopathy (DR) continues to be relevant and includes the study of hemorheological disorders in type 2 diabetes. The metabolism of fatty acids (FA) has a significant effect on the structure and physical properties of cell membranes (LC)
Conclusion. We believe that the erythrocyte membranes FA study is the most methodologically correct in investigation of the LC metabolism while comparing all blood cells
Дод.точки доступу:
Натрус, Л. В.
Таварткиладзе, К. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кореляційні зв’язки між цитокіновими показниками імунного запалення, ендотеліальним фактором росту та біохімічними параметрами у пацієнтів з подагрою [Текст] / Л. В. Натрус [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 5. - С. 55-63

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (патофизиология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (кровь)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-17 -- INTERLEUKIN-17 (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (кровь)
Анотація: Вивчали кореляційні зв’язки між показниками цитокінового статусу, вмістом ендотеліального фактора росту (VEGF), загальноклінічними і біохімічними параметрами у пацієнтів із різними формами подагри для удосконалення алгоритму моніторингу клінічного стану та контролю ефективності лікування. У пацієнтів з подагрою та добровольців виконували повний спектр загальноклінічних та біохімічних досліджень. У сироватці досліджували вміст інтерлейкінів (ІЛ1?, ІЛ-17, ІЛ-22, ІЛ-10), фактора некрозу пухлин ? (ФНП-?), VEGF. Концентрації ФНП-?, ІЛ-1? та \ ІЛ-17 характеризували інтенсивність запалення на всіх стадіях розвитку подагри і лінійно збільшувалися з прогресуванням хвороби. На стадії безсимптомної гіперурикемії відзначалася підвищена (на 75% від показника контрольної групи) концентрація ІЛ-22 на тлі лімфопенії, малих концентрацій ІЛ-10 та VEGF. Це вказує на те, що вміст ІЛ-22 є потенційно інформативним біомаркером інтенсивності запалення, а також можливим предиктором розвитку імунозалежних ускладнень та судинних катастроф на ранній стадії подагри без ознак ураження суглобів. Концентрація ФНП-? позитивно корелювала з вмістом ІЛ-10 (r = 0,534, P ? 0,01), тоді як ІЛ-1? не залежала від нього. Виявлений зв’язок концентрації ІЛ-1? та VEGF (r = 0,40, P ? 0,01) дає підставу вважати, що ІЛ1? тісніше асоційований з ендотеліальною дисфункцією і ризиком розвитку судинних ускладнень. Концентрація ІЛ-22 не корелювала з іншими показниками цитокінового статусу, однак пов’язана з кількістю лімфоцитів, тому ознаки активації Th22-залежного шляху імунного запалення можуть бути потенційним біомаркером пригнічення лімфоцитарної ланки при подагрі. Цитокіновий статус при гіперурикемії змінюється в різні фази і стадії. Зіставлення цих змін з клініко-лабораторною картиною удосконалює моніторинг перебігу хвороби та контроль ефективності лікування.
Дод.точки доступу:
Натрус, Л. В.
Мальцев, Д. В.
Клись, Ю. Г.
Панова, Т. І.
Кондратюк, В. Є.
Коновалов, С. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Могілевський, С. Ю.
Особливості діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2 типу [Текст] = Features of diabetic retinopathy in patients with diabetes / С. Ю. Могілевський, О. В. Бушуєва, Л. В. Натрус // Архів офтальмології України. - 2017. - Т. 5, № 1. - С. 37-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (классификация, метаболизм, патофизиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование)
Анотація: У зв’язку з відсутністю своєчасного звернення пацієнтів та пізньою діагностикою цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т), на час встановлення діагнозу до 50 % хворих вже мають ускладнення, пов’язані з розвитком мікро- та макроагніопатій, серед яких досить часто зустрічається діабетична ретинопатія (ДР), яка є першочерговою причиною сліпоти у осіб працездатного віку
Дод.точки доступу:
Бушуєва, О. В.
Натрус, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Риков, С. О.
Асоціативний зв’язок поліморфізму Ile105Val гена GSTP1 з первинною відкритокутовою глаукомою [Текст] = Association of Ilel05Val polymorphism of GSTP1 gene with primary open-angle glaucoma / С. О. Риков, Л. В. Натрус, А. В. Бурдей // Архів офтальмології України. - 2018. - Т. 6, № 1. - С. 40-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (генетика, диагностика, иммунология, классификация, метаболизм, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика, иммунология)
ГЕНОТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- GENOTYPING TECHNIQUES (использование)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження - визначити роль поліморфізму Ile105Val гена GSTP1 у розвитку первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ). Генотипування проведено на 172 хворих з ПВКГ I-IV стадій, усі пацієнти були розподілені на 4 групи: до 1-ї групи увійшли пацієнти з початковою стадією ПВКГ, до 2-ї групи - з розвинутою ПВКГ, до 3-ї групи - з подальшим прогресуванням та звуженням полів зору, відповідно, до 4-ї групи - з термінальною стадією ПВКГ. До контрольної групи було відібрано 98 пацієнтів, у жодного з яких не було діагнозу глаукома. У результаті проведеного дослідження виявлено варіабельність частоти поліморфізму Ile105Val гена GSTP1 у пацієнтів з ПВКГ. Виявлено асоціацію мутантного гомозиготного генотипу Val/Val з розвитком ПВКГ (χ2=7,16, р=0,03; ВШ=2,71, ВІ=117-2,54), що при стратифікації за стадією глаукоми зберігалося для III-ї та IV-ї стадій. Встановлено асоціацію алелі Val гена GSTP1 з розвитком ПВКГ при аналізі між групами “випадок-кон- троль” (р=0,01). Наявність алелі Val вірогідно збільшувала імовірність розвитку глаукоми (χ2=7,6, р=0,01; ВШ=1,73, ВІ=1,17-2,54), що при стратифікації за стадією глаукоми зберігалося для ІІ-ї та ІІІ-ї стадій. Отримані дані свідчили, що роль генетичних чинників мала суттєве значення для розвитку ПВКГ, оскільки був визначений зв’язок як гомозиготного генотипу Val/Val, так і мутантної алелі Val з глаукоматозним процесом
Дод.точки доступу:
Натрус, Л. В.
Бурдей, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Роль NF-κβ у диференціюванні та активації нейтрофілів під час загоєння опікової рани шкіри щурів [Текст] / Л. В. Натрус [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 6. - С. 94-104

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS
КОЖА -- SKIN (повреждения)
NF-КАППА B -- NF-KAPPA B (метаболизм)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PHYSIOLOGIC (физиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: Досліджено взаємозв’язок рівня експресії ключових регуляторних протеїнів прозапального профілю: ядерний фактор каппа B – NF-κB, його інгібувальна субодиниця – IκB-α, фактор росту ендотелію судин А – VEGF-А та ендотеліальний рецептор – FLT1 у регенераті сполучної тканини та змін кількості гранулоцитів кісткового мозку й нейтрофілів периферичної крові у динаміці (3, 7, 14, 21-ша доба) гоєння опікової рани шкіри щурів лінії Вістар. Виявлено лінійний кореляційний зв’язок між динамікою продукції NF-κB та кількістю гранулоцитів (r = 0,739; P 0,01); між кількістю нейтрофілів та вмістом VEGF-А (r
Отримані результати надали підставу уявити наявність різнорівневого регуляційного ланцюга у системі сполучна тканина – кістковий мозок – периферична кров, який виникає за нормальних фізіологічних умов і складає ключовий механізм регуляції ангіогенезу. Вірогідно, NF-κΒ активує продукцію факторів росту мієлоїдних попередників та регулює диференціювання гранулоцитів у кістковому мозку; нейтрофіли із крові потрапляють до пошкодженої ділянки опікової рани, секретують ендотеїіальні ростові фактори та стимулюють у сполучнотканинному регенераті експресію ендотеліальних рецепторів до вказаних лігандів
Дод.точки доступу:
Натрус, Л. В.
Рижко, І. М.
Лісаковська, О. О.
Тихомиров, А. О.
Лабудзинський, Д. О.
Панова, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ганюк, В. М.
Вивчення факторів впливу на обмін жирних кислот у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію із різною тривалістю цукрового діабету [Текст] = Study of factors affecting the metabolism of fatty acids in patients with proliferative diabetic retinopathy with varying duration of diabetes mellitus / В. М. Ганюк, О. В. Петренко, Л. В. Натрус // Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 1. - С. 29-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (иммунология, кровь, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ВИТРЕОРЕТИНОПАТИЯ ПРОЛИФЕРАТИВНАЯ -- VITREORETINOPATHY, PROLIFERATIVE (метаболизм, осложнения, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ЛИНОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- LINOLEIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование)
Анотація: Прогресування цукрового діабету 2-го типу (ЦД-2) здебільшого супроводжується розвитком проліферативної діабетичної ретинопатії (ПДР), що є серйозною причиною втрати зору й інвалідності. За умов ЦД-2 зміна складу жирних кислот (ЖК) мембран клітин: адипоцитів, гепатоцитів, клітин скелетних м’язів, еритроцитів — суттєво змінює їх функції — текучість мембрани, проникність іонів, зв’язування та спорідненість рецепторів інсуліну. Мета: вивчення впливу харчових звичок (приготування їжі та вживання олій) на жирнокислотний склад еритроцитарних мембран пацієнтів із ПДР і різною тривалістю ЦД-2 порівняно з рівнем регуляторного шаперону Liver-type Fatty Acid Binding Protein (L-FABP) у сироватці крові. Матеріали та методи. До обстеження було залучено 106 пацієнтів офтальмологічної клініки зі встановленим діагнозом ПДР, яких розподілили на дві групи за тривалістю ЦД-2. У пацієнтів 1-ї групі (n = 46) середній вік (Мe; Q1-Q3) становив 62 (57–66) роки, тривалість ЦД-2 визначалась до 20 років. У пацієнтів 2-ї групи (n = 60) із середнім віком 65 (60–68) років діабет тривав понад 20 років. До групи порівняння (контрольна група (КГ), n = 46) увійшли здорові добровольці. Дослідження ЖК проводили методом газово-рідинної хроматографії в еритроцитарних мембранах, шляхом узяття венозної крові пацієнта та виділення еритроцитів. Вивчення харчових звичок проводили за оцінкою результатів анкетування. Вміст L-FABP визначали в сироватці крові методом ELISA Human L-FABP (Hycult Biotech), розраховували медіану та квартилі (Мe; Q1-Q3). Порівнювали дані за критерієм Краскела — Уолліса у статистичній програмі SPSS 23. Результати. Вивчення спектра основних ЖК у мембранах еритроцитів пацієнтів із ПДР показало підвищення в 1,6 раза (Р 0,05) вмісту насиченої пальмітинової (С16:0) ЖК, зниження в 1,6 раза (Р 0,05) вмісту ненасиченої лінолевої (С18:2) і арахідонової (С20:4) ЖК відносно показників групи здорових осіб. Вказані зміни не корелювали з тривалістю ЦД-2. Вміст насиченої стеаринової (С18:0), ненасиченої олеїнової (С18:1) ЖК практично не відрізнявся порівняно з показниками здорових осіб і не змінювався у пацієнтів залежно від тривалості захворювання. Вживання в їжу олій та жирів — прямих джерел зазначених ЖК у пацієнтів відрізняється порівняно з особами контрольної групи. Підвищене в 2 рази вживання соняшникової олії, багатої на лінолеву ЖК, пацієнтами з ПДР супроводжувалося парадоксальним зниженням рівня лінолевої ЖК у складі мембран їх еритроцитів. Підвищене в 2 рази вживання джерела олеїнової ЖК — оливкової олії у пацієнтів КГ та маргарину у пацієнтів 2-ї групи не призводить до зміни вмісту вказаної ЖК у мембранах клітин. Концентрація L-FABP у сироватці крові пацієнтів із ПДР була вище, ніж у групі здорових осіб, і чітко корелювала з тривалістю захворювання на ЦД-2. У пацієнтів з тривалістю ЦД-2 понад 20 років експресія протеїну була практично в 2 рази (Р 0,05) вищою, ніж у групі здорових осіб. Висновки. Вказані особливості необхідно брати до уваги під час розробки ефективних схем корекції ліпідного метаболізму у хворих на ПДР, а також мати на увазі вплив гіперглікемії на властивості клітинних мембран, що визначаються значною мірою спектром жирних кислот. Стан мембрани клітини визначає міжклітинну взаємодію/кооперацію для внутрішньоклітинних сигналів, а стан мембрани еритроцитів є важливою умовою функціональної спроможності клітин і стану тканинного дихання
The progression of type 2 diabetes mellitus (T2D) in most cases is accompanied by the development of proliferative diabetic retinopathy (PDR), which is a serious cause of vision loss and disability. In T2D, there is a change in the composition of fatty acids (FA) of cell membranes: adipocytes, hepatocytes, skeletal muscle cells, and erythrocytes that significantly change their functions — membrane fluidity, ion permeability, binding and affinity of insulin receptors. The purpose is to study the effect of food cooking and oil consumption habits on the fatty acid composition of the erythrocyte membranes of patients with PDR and different duration of T2D, in comparison with the level of regulatory serum liver fatty acid binding protein (L-FABP) chaperone. Materials and methods. The examination included 106 patients of an ophthalmological clinic with an established diagnosis of PDR, who were divided into 2 groups according to the duration of T2D. In patients of group 1 (n = 46), the average age (Me; Q1-Q3) was 62 (57–66) years, the duration of T2D was up to 20 years. In patients of group 2 (n = 60) with an average age of 65 (60–68) years, diabetes lasted more than 20 years. The comparison group (controls, n = 46) consisted of healthy volunteers. The study of FA was carried out using gas-liquid chromatography in erythrocyte membranes by taking venous blood of a patient with isolation of red blood cells. The study of food habits was carried out by evaluating the results of the questionnaire. The content of L-FABP in the blood serum was determined by enzyme-linked immunosorbent essay using Human L-FABP Hycult Biotech kit, the median and quartiles were calculated (Me; Q1-Q3). The data were compared according to the Kruskal-Wallis test in the statistical program SPSS 23. Results. The study of the main FA spectrum in the erythrocyte membranes of patients with PDR showed a 1.6-fold increase (P 0.05) in the content of saturated palmitic FA (C16:0), a 1.6-fold decrease (P 0.05) in the content of unsaturated linoleic (C18:2) and arachidonic (C20:4) FA relative to groups of healthy individuals. These changes did not correlate with the duration of T2DM. The content of saturated stearic (C14:0), unsaturated oleic (C18:1) FA practically did not differ in comparison with healthy individuals and did not change in patients with increasing duration of the disease. The consumption of oils and fats — direct sources of these FAs in patients is different compared to those of the control group. A 2-fold increase in the use of sunflower oil rich in linoleic FA by patients with PDR was accompanied by a paradoxical decrease in linoleic FA in the composition of their erythrocyte membranes. A 2-fold increase in the use of the source of oleic FA — olive oil in patients of the control group and margarine in patients of group 2 did not lead to a change in the content of this FA in the cell membranes. The concentration of L-FABP in the blood serum of patients with PDR was higher than in the group of healthy individuals and clearly correlated with the duration of diabetes. In patients with T2DM duration of more than 20 years, protein expression was almost 2 times (P 0.05) higher than in the group of healthy individuals. Conclusions. These features must be taken into account both for the development of effective schemes for the correction of lipid metabolism in patients with PDR, and evaluating the effect of hyperglycemia on the properties of cell membranes, which are largely determined by the spectrum of FAs. Since the state of the cell membrane provides intercellular interaction/cooperation for intracellular signals, and the state of the erythrocyte membrane is an important condition for the functional ability of cells and the state of tissue respiration
Дод.точки доступу:
Петренко, О. В.
Натрус, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Частота поліморфних варіантів G894T гена ендотеліальної NO-синтази у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла [Текст] / В. С. Потаскалова [та ін.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 47-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, диетотерапия, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, патофизиология, психология, терапия)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (антагонисты и ингибиторы, иммунология, классификация)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика, иммунология, физиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, терапия)
Анотація: Мета дослідження: встановлення поширеності поліморфізму G894T гена NOS3 серед пацієнтів з первинною артеріальною гіпертензією (АТ) і надмірною масою тіла, його вплив на перебіг захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 58 пацієнтів з АГ та індексом маси тіла (ІМТ) 25 кг/м2: 22 (38%) чоловіка і 38 (62%) жінок, середній вік яких становив 53,6±8,7 року. У 3 (5%) пацієнтів відзначали порушення толерантності до вуглеводів, у 10 (17%) – цукровий діабет 2-го типу. У 48 пацієнтів діагностована АГ І стадії, у 5 – ІІ стадії, у 5 хворих – ІІІ стадії. Результати. «Дикий» гомозиготний генотип GG виявлено у 35 (60,3%) пацієнтів, гетерозиготний генотип GT – у 20 (34,5%) і «мутантний» гомозиготний генотип ТТ – у 3 (5,2%) осіб. Алель G наявний у 94,8% обстежених, алель Т – у 39,7% хворих. Дебют АГ у середньому у пацієнтів з гомозиготним генотипом ТТ фіксують у 38,7 року, у пацієнтів з генотипом GT – у 47,5 року, у хворих з гомозиготним генотипом GG – у 43,6 року. Наявність алеля Т у пацієнтів із первинною АГ, поєднаною із надмірною масою тіла, асоціюється із достовірно нижчим середнім рівнем середньодобового систолічного та діастолічного АТ (відповідно 122,6±22,1 мм рт.ст. проти 132,3±16,5 мм рт.ст.; р0,05 та 76,5±8,1 мм рт.ст. проти 84,5±16,5 мм рт.ст.; р0,05). Заключення. У більшості (60,3%) пацієнтів із первинною артеріальною гіпертензією, поєднаною з надмірною масою тіла, відмічався GG генотип поліморфізму G894T NOS3, у 34,5% та 5,2% хворих – відповідно GТ та ТТ генотипи, тоді як серед здорових осіб – 28,9%, 67,5% та 3,6% відповідно. У середньому пацієнти з генотипом GT захворіли на первинну артеріальну гіпертензію на 4,5 року раніше, ніж хворі з генотипом GG (5,7±4,2 року проти 10,2±6,0 року; р0,005). Наявність алеля Т даного гена у пацієнтів при застосуванні антигіпертензивної терапії асоціюється з кращим контролем систолічного та діастолічного артеріального тиску, ніж у пацієнтів групи порівняння (122,6±22,1 мм рт.ст. проти 132,3±16,5 мм рт.ст; р0,05 та 76,5±8,1 мм рт.ст. проти 84,5±16,5 мм рт.ст.; р0,05 відповідно)
The objective: to establish the prevalence of the G894T polymorphism of the NOS3 gene among patients with primary arterial hypertension (AH) with overweight and its effect on the course of the disease. Material and methods. 58 patients with AH and body mass index (BMI) of 25 kg/m2 were examined: 22 (38%) men and 38 (62%) women; middle-aged: 53,6±8,7 years. 3 (5%) patients had impaired carbohydrate tolerance, 10 (17%) had type 2 diabetes. 48 patients with hypertension stage I, 5 – stage II and 5 – stage III. Results. The «wild» homozygous genotype GG was detected in 35 (60,3%) patients, the heterozygous genotype GT – in 20 (34.5%) and the «mutant» homozygous TT genotype – in 3 (5,2%) patients. Allele G has 94,8% of those surveyed, allele T – 39,7% of patients. The debut of hypertension on average in patients with the homozygous TT genotype at 38,7 years old, in patients with the GT genotype at 47,5 years old and in patients with the homozygous GG genotype at 43,6 years old. The presence of the T allele in patients with AH with overweight is associated with a significantly lower average level of mean daily systolic and diastolic blood pressure (122,6±22,1 mm Hg vs 132,3±16,5 mm Hg vs; р0,05 and 76,5±8,1 mm Hg vs. 84,5±16,5 mm Hg vs; р0,05). Conclusion. The majority (60,3%) of patients with AH and overweight had GG genotype of the G894T NOS3 polymorphism, 34,5% and 5,2% respectively had GT and TT genotypes, while among healthy individuals there were 28,9%, 67,5% and 3,6%. Patients with the GT genotype fell ill with AH 4,5 years earlier than patients with the GG genotype (5,7±4,2 years vs. 10,2±6,0 years; р0,005). The presence of the T allele of this gene in patients receiving antihypertensive therapy is associated with better control of systolic and diastolic blood pressure than in patients of the comparison group (122,6±22,1 mm Hg vs., 132,3±16,5 mm Hg vs.; р0,05 and 76,5±8,1 mm Hg vs, 84,5±16,5 mm Hg vs; р0,05)
Дод.точки доступу:
Потаскалова, В. С.
Хайтович, М. В.
Натрус, Л. В.
Осадчук, Ю. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Риков, С. О.
PPARG-залежні відмінності енергетичного субстрату у пацієнтів із різними стадіями діабетичної ретинопатії хворих на цукровий діабет II типу / С. О. Риков, Л. В. Натрус, М. Ю. Биховець // Офтальмол. журнал. - 2019. - N 6. - С. 7-14

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм)
Анотація: У хворих на цукровий діабет ІІ із різним PPARG-залежним фенотипом виявлене достовірне коливання вмісту жирних кислот (ЖК) у складі мембран еритроцитів. У носіїв дикого генотипу вміст арахідонової ЖК на початку розвитку діабетичної ретинопатії різко підвищувався в 1,4 рази, а із прогресуванням діабетичної ретинопатії зменшувався в 7,5 рази.
У больных сахарным диабетом II с различным PPARG-зависимым фенотипом обнаружено достоверное колебание содержания жирных кислот (ЖК) в составе мембран эритроцитов. У носителей дикого генотипа содержание арахидоновой ЖК в начале развития диабетической ретинопатии резко повышалось в 1,4 раза, а с прогрессированием диабетической ретинопатии уменьшалось в 7,5 раз.
Дод.точки доступу:
Натрус, Л. В.
Биховець, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Риков, С. О.
Вплив експресії L-FABP і жирнокислотного складу їжі на стан ліпідного метаболізму хворих із різним ступенем діабетичної ретинопатії та цукрового діабету 2-го типу [Текст] = Influence of L-FABP expression and fatty-acid composition of food on the lipid metabolism in patients with different degree of diabetic retinopathy and diabetes mellitus type 2 / С. О. Риков, М. Ю. Биховець, Л. В. Натрус // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 38-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (диетотерапия, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диетотерапия, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (диетотерапия, иммунология, кровь, метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ -- FOOD (вредные воздействия, стандарты)
Анотація: Актуальність. Надмірний рівень жирних кислот (ЖК) є токсичним для клітин, тому експресію протеїну FABPрозглядають як захисний механізм, що зв’язує ЖК, а потім направляє їх до відповідних сайтів внутрішньоклітинного видалення й окиснення або накопичення. Підвищення у плазмі вмісту вільних ЖК відіграє ключову роль у розвитку цукрового діабету та його ускладнень, а також инсулінорезис- тентності. Мета роботи: вивчення впливу експресії L-FABP та жирнокислотного складу їжі на стан ліпідного метаболізму хворих із різним ступенем діабетичної ретинопатії (ДР) та цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). Матеріали та методи. Дослідження охоплювало 76 хворих (76 очей) із ЦД2, у яких за результатами офтальмологічного обстеження було виявлено різний ступінь ДР. Контрольна група (КГ) включала 23 осіб без ЦД, які порівнянні з пацієнтами за статтю, віком, індексом маси тіла. Прогресування ДР визначали за шкалою ETDRS, визначили 3 групи: ДР-1 група (18хворих, 18 очей) — пацієнти із початковою, помірною та тяжкою непроліферативною ДР; ДР-2 група (27 хворих, 27очей) — пацієнти із початковою, помірною та тяжкою проліферативною ДР; ДР-3 група (31 хворий, 31 око) — пацієнти із прогресуючою проліферативною ДР. Вивчення спектра ЖК у мембранах еритроцитів проводили методом газорідинної хроматографії. Вміст L-FABP визначали у сироватці крові методом ELISA. Для вивчення особливостей харчування була розроблена анкета, на питання якої пропонували відповісти всім досліджуваним особам. Результати. Стан ліпідного метаболізму у пацієнтів з ДР і ЦД2 характеризувався суттєвою різницею вмісту ЖК у мембранах еритроцитів порівняно із групою здорових осіб із вірогідним підвищенням ступеня «насиченості». У групах ДР-1 та ДР-3 спостерігалося підвищення в 1,5—2рази (Р 0,05) вмісту насичених жирних кислот (НЖК) і зниження ненасичених жирних кислот (ННЖК) за рахунок полінасичених жирних кислот, а в групі ДР-2 — практично рівний вміст НЖК і ННЖК. Із прогресуванням ДР виявлена тенденція до зниження вмісту міристинової і арахідонової ЖК та підвищення стеаринової і олеїнової ЖК. Вживання у їжу продуктів — джерел різних типів ЖК за розрахованим показником «раціональність споживання продуктів», що був отриманий на підставі аналізу анкет харчування, не відрізнялося у групах здорових осіб і пацієнтів із різним ступенем ДР. У пацієнтів із ДР і тривалим ЦД2 ми виявили вірогідне підвищення сироваткового рівня L-FABP. У групі ДР-1 L-FABP був в 1,5 раза (Р 0,05) вище від КГ. У групі ДР-2 спостерігали незначне зменшення показника, але він залишався в 1,3 раза більше за КГ, а у групі ДР-3 знову виявили підвищення відносно КГ в 1,7 раза. Можна припустити, що зменшення експресії L-FABP у групі ДР-2 відображає адаптацію організму до високого рівня ЖК плазми і має стримуючий вплив на розвиток і прогресування ДР. Висновки. Проведене дослідження відображає регуляторну роль L-FABP як важливого чинника ендогенної регуляції ліпідного гомеостазу на тлі відсутності суттєвих екзогенних впливів харчового навантаження на метаболізм ліпідів організму у хворих з ДР і ЦД2
Excessive levels of fatty acids are toxic to cells, therefore, the expression of fatty acid-binding protein is considered to be a protective mechanism that binds fatty acids and directs them to the corresponding sites of intracellular utilization/ oxidation or accumulation. An increase in plasma content of fatty acids plays a key role in the development of insulin resistance, diabetes and its complications. The aim of the work was to study the expression of liver fatty acid-binding protein (L-FABP) and fatty acid composition of food as endogenous and exogenous influence factors regulating the state of lipid metabolism in patients with varying degrees of diabetic retinopathy (DR). Materials and methods. The study included 76 patients with type 2 diabetes who, according to the results of an ophthalmologic examination, had a different degree of DR. The control group (n = 23) consisted of individuals without diabetes, comparable to the patients with DR by sex, age, body mass index. DR group 1 (18 patients, 18 eyes) included the individuals with mild, moderate and severe non-pro- liferative DR, DR group 2 (27 patients, 27 eyes) — persons with mild, moderate and high risk of proliferative DR, and DR group 3 (31 patients, 31 eyes) consisted of patients with advanced proliferative DR. The study of the spectrum of fatty acids in erythrocyte membranes was performed by gas-liquid chromatography. Serum content of L-FABP was determined by enzyme-linked immunosorbent assay. For studying nutrition, a questionnaire was developed, the questions of which were proposed to be answered by all the subjects. Results. The state of lipid metabolism in patients with diabetes mellitus complicated by DR was characterized by a significant difference in the content of fatty acids in erythrocyte membranes compared to the group of healthy individuals with a significant increase in the degree of saturation. In DR groups 1 and 3, there was 1.5—2-fold increase (P 0.05) in the content of saturated fatty acids and a decrease — in unsaturated fatty acids due to polyunsaturated fatty acids, and in the DR group 2, the content of saturated and unsaturated fatty acids was almost equal. With the progression of DR, there is a tendency to a decrease in the content of myristic and arachidonic fatty acids and an increase in stearic and oleic fatty acids. The consumption of foods — sources of various types of fatty acids according to the calculated indicator of the rationality of food consumption obtained from the analysis of nutritional questionnaires did not differ in the groups of healthy individuals and patients with varying degrees of DR. In patients with prolonged diabetes mellitus type 2 complicated by DR, we found a significant increase in the serum level of L-FABP. In DR group 1, L-FABP was 1.5 times (P 0.05) higher than in the control group. In DR group 2, a slight decrease was observed, but it remained 1.3 times higher than that ofthe control group, and in DR group 3, 1.7- fold increase was observed compared to control group. It can be assumed that a decrease in L-FABP expression in DR group 2 reflects the adaptation of the organism to a high fatty acid plasma level and has a restraining effect on the development and progression of DR. Conclusions. The study reflects the role of L-FABP as an important factor in the endogenous regulation of lipid homeostasis and the absence of significant exogenous effects of the nutritional load on the body lipid metabolism
Дод.точки доступу:
Биховець, М. Ю.
Натрус, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Асоціація поліморфізму гена ендотеліальної NO-синтази (NOS3-786TC) з тяжкістю діастолічної дисфункції лівого шлуночка і легеневої гіпертензії в пацієнтів із серцевою недостатністю та збережекною фракцією викиду лівого шлуночка [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 51-60

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
СЕРДЦА УДАРНЫЙ ОБЪЕМ -- STROKE VOLUME
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
Анотація: Мета роботи - визначити поліморфізми гена синтази оксиду азоту (eNOS) -786 TC rs 2070744 і асоціацію відповідних генотипів зі ступенем вираження діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ), легеневої гіпертензії та станом пружно-еластичних властивостей артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) ЛШ. Матеріали і методи. У відкрите обсерваційне дослідження залучили 69 пацієнтів віком (67,4+10,2) року з АГ та СН зі збереженою ФВ ЛШ: 29 (42 %) жінок і 40 (58 %) чоловіків, із СН ІІ-ІІІ функціонального класу за NYHA, гемо- динамічно стабільних. За критеріями Shah виділено: фенотип «старіння» - 11 (15,9 %) осіб, «ожиріння» - 14 (20,3 %) пацієнтів, «захворювання коронарних артерій» - 16 (23,2 %) хворих, «легенева гіпертензія» - 17 (24,6 %) пацієнтів (з достовірним переважанням хворих генотипу СС), «артеріальна гіпертензія» - 17 (24,6 %) хворих. Результати та обговорення. «Дикий» гомозиготний генотип ТТ виявлено у 34 хворих (49,3 %, група ТТ), гетерозиготний генотип ТС - у 21 (30,4 %, група ТС) і «мутантний» гомозиготний генотип СС - у 14 хворих (20,3 %, група СС). Групи не відрізнялися за співвідношенням статей (чоловіків 19 (55,9 %), 12 (60 %) і 11 (61,1 %), p0,05), за середнім віком (67,1+8,9), (65,4+10,6) і (64,9±10,3) року; p0,05) та за частотою коморбідних станів. Найгіршу дистанцію шестихви- линної ходьби відзначено в групі СС, порівняно з ТТ і ТС ((371,8+77,7), (385,7+85,4) і (314,3+69,1) м; р0,05); так само як і вищий рівень NT-proBNP ((668,1+317,8), (636,9+433,2) і (806,9+369,7) пг/мл; р0,05); більший індекс маси міокарда ЛШ ((187,4+37,1), (182,2+25,7) і (195,2+28,5) г/м2; р0,05). Відзначено більший ступінь вираження діастолічної дисфункції ЛШ у групі СС, порівняно з ТТ і ТС згідно з е’серед ((5,0+1,7), (5,3+0,8) і (4,7+0,6) см/с; р0,05) і Е/е’ (14,5+1,3; 15,1+1,5 і 15,9+2,1; р0,05). Систолічний тиск у легеневій артерії був найвищим у групі СС ((50,0+19,9) мм рт. ст. порівняно з (39,6+10,3) у групі ТТ і (40,0+19,2) мм рт. ст. у групі ТС; р0,05), як і тиск заклинювання легеневих капілярів, і транспульмональний градієнт (р0,05). У пацієнтів групи СС значніше порушені пружно-еластичні властивості артерій за показниками індексу аугментації (р0,001) і швидкості поширення пульсової хвилі на каротидно-феморальному сегменті (р0,05), зі зниженням системного артеріального комплаєнсу (на 38,2 і 29 %, порівняно з ТТ і ТС (р0,05) і збільшенням артеріального еластансу відповідно на 21 і 9 % (р0,05). За даними манжеткової проби, у пацієнтів групи СС, порівняно з такими в групах ТТ і ТС, спостерігалося погіршення ЕЗВД, відповідно на 19,8 і 17,3 % (р0,05). Висновки. У пацієнтів з АГ і СН зі збереженою ФВ ЛШ наявність генотипу СС гена NOS3 rs 2070744, порівняно з іншими поліморфізмами, асоціюється з більшим ступенем вираження діастолічної дисфункції ЛШ, легеневої гіпертензії і порушенням ендотелійзалежної вазодилатації та пружно-еластичних властивостей системних артерій за даними аналізу пульсової хвилі
The aim - to determine polymorphisms of the nitric oxide synthase gene -786TC rs 2070744 and the association of the corresponding genotypes with the severity of left ventricle (LV) diastolic dysfunction (DD), pulmonary hypertension (PH) and elastic properties of the arteries in patients with arterial hypertension (AH) and heart failure (HF) with preserved ejection fraction (EF). Materials and methods. We included 69 patients (pts) with AH and HF with preserved EF (31 female (41.9 %) and 33 male (58.1 %)), aged 67.4+10.2 years; II-III class NYHA, hemodynamically stable. According to Shah’s criteria, the «aging» phenotype was identified in 11 (15.9 %) pts, «obesity» - 14 (20.3 %) pts, «coronary artery disease» - 16 (23.2 %) pts, «pulmonary hypertension» - 17 (24.6 %) pts (with a significant predominance of patients with CC genotype), «arterial hypertension» - 17 (24.6 %) pts. Results and discussion. «Wild» homozygous TT genotype was found in 34 pts (49.3 %, TT group), heterozygous TC genotype - in 21 pts (30.4 %, TC group) and «mutant» homozygous CC genotype - in 14 pts (20.3 %, CC group). The groups did not differ in gender (male 19 or 55.9 %, 12 or 60 % and 11 or 61.1 %, p0.05) and average age (67.1+8.9, 65.4+10.6 and 64.9±10.3 years p0.05), and in prevalence of comorbidities. The worst result of 6-minute walk test was in the CC group compared with TT and TC (371.8+77.7, 385.7+85.4 and 314.3+69.1, p0.05), as well as higher NT-proBNP level (668.1+317.8, 636.9+433.2 and 806.9+369.7, p0.05), greater LVMI (187.4+37.1, 182.2+25.7 and 195.2+28.5, p0.05). There was markedly more pronounced DD LV in the CC group compared with TT and TC, according to average e’ (p0.05) and E/e’ (p0.05). SPAP was the highest in the CC group (p0.05), as well as PCWP and TPG (p0.05). Patients of the CC group had worse elastic properties of arteries according to AIx75 (p0.001) and PWVc-f (p0.05), with a decrease in SAC (by 38.2 and 29 % compared to TT and TC (p0.05) and an increase in Ea, respectively, by 21 and 9 % (p0.05). According to the cuff test in patients of the CC group, compared with those in the TT and TC groups, worsening of endotelium-dependent vasodilation, respectively by 19.8 and 17.3 % (p0.05) was revealed. Conclusions. Compared to other polymorphisms, the CC genotype of the NOS3 rs 2070744 gene is associated with greater severity of DD LV, LH and impaired LV diastolic function and elastic properties of systemic arteries, according to pulse wave analysis in patients with AH and HF with preserved EF
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Черняєва, К. І.
Руденко, Ю. В.
Натрус, Л. В.
Безродний, А. Б.
Коваленко, А. А.
Лисак, З. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Биховець, М. Ю.
Особливості способу життя як фактор ризику розвитку і прогресування діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] = Features of the lifestyle as a risk factor for the development and progression of diabetic retinopathy in patients with type 2 diabetes mellitus / М. Ю. Биховець, С. О. Риков, Л. В. Натрус // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 1. - С. 16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (генетика, диетотерапия, иммунология, метаболизм, профилактика и контроль, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диетотерапия, метаболизм, патофизиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (диетотерапия, метаболизм, патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
Анотація: Актуальність. На сьогодні активно вивчається роль загальної дієти, окремих харчових продуктів і поживних речовин, способу життя (CЖ), фізичної активності тощо у розвитку цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). Мета — провести аналіз особливостей способу життя як фактора ризику розвитку і прогресування діабетичної ретинопатії (ДР) у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Матеріали та методи. Дослідження включало 76 хворих із ЦД2, у яких за результатами офтальмологічного обстеження виявлено різний ступень ДР. Контрольну групу (n = 43) становили особи без ЦД, співставні із пацієнтами за статтю, віком, індексом маси тіла. Для вивчення СЖ була розроблена анкета, на питання якої пропонували відповісти всім досліджуваним особам. Результати. Для інтегральної оцінки показників СЖ в групах порівнянь доцільно проводити аналіз відповідей анкети через визначення індексів. Найбільш вдалим виявився індекс раціональності рекомендації через відношення «рекомендовано — не рекомендовано». 90 % хворих із ЦД2 дотримуються спеціальної дієти, але наявність погрішностей при дієтичному харчуванні не корелює прямо із тяжкістю стану і розвитком ДР. Додаткове фізичне навантаження, як і вживання додаткової кількості води в раціоні є звичками, які суттєво відрізняють хворих із ЦД2 від їх ровесників без діабету. Але відсутність додаткових фізичних вправ і невелика кількість рідини при щоденному вживанні не виявили кореляції із погіршенням стану і посиленням ускладнення у вигляді ДР. Аналіз харчових звичок показав, що недостатність вживання фруктів і овочів знаходиться в прямій залежності із захворюванням на ЦД і його ускладненням у вигляді прогресування ДР. Висновки. Отримані дані надають підставу сформувати рекомендацію для пацієнтів з ЦД2 у вигляді збагачення раціону харчування фруктами й овочами і розглядати цю пораду як профілактичний засіб розвитку захворювання й ускладнення у вигляді прогресування ДР
Background. Today, the role of general diet, individual food and nutrients, lifestyle (LS), physical activity, etc., in the development of type 2 diabetes mellitus (DM2) is actively studied. The purpose was to analyze the features of lifestyle as a risk factor for the development and progression of diabetic retinopathy (DR) in patients with type 2 diabetes mellitus. Materials and methods. The study included 76 patients with DM2, who were diagnosed with DR of varying severity according to the results of ophthalmological examination. The control group (n = 43) consisted of sex-, age-, body mass index-matched persons without diabetes. A questionnaire was developed for the study of LS, all persons were asked to answer its questions. Results. For the integral evaluation of LS scores in the comparison groups, it is advisable to analyze answers through the determination of indices. The most successful was the index of recommendation rationality as the “recommended — not recommended” ratio. 90 % of patients with DM2 adhere to a special diet, but the presence of errors in dietary nutrition does not correlate directly with the severity of the state and DR development. Additional exercises as well as intake of additional amount of water in the diet are habits that significantly differentiate patients with DM2 from their peers without diabetes. But the lack of additional physical activity and a small amount of fluid in daily use showed no correlation with deterioration in the condition of patients and increased complications in the form of DR. An analysis of food habits found that the insufficient intake of fruits and vegetables is directly related to the DM development and its complication in the form of DR progression. Conclusions. The study analyzes the LS indicators: diet, physical activity, water, fruit and vegetable intake. It is found that additional physical activity and the intake of 1.5–2 liters of water is significantly higher in people without diabetes. Insufficient intake of fruits and vegetables in the daily diet is directly related to diabetes, its complications in the form of DR progression. The obtained data provide a basis for the recommendations for patients with DR and type 2 diabetes mellitus in the form of enriching the diet with fruits and vegetables and consider this piece of advice as prevention of the disease progression. The study of these features in patients with different degrees of DR can provide a basis for the development of additional behavioral and nutritional recommendations, which accompany the treatment regimens in order to avoid deterioration of the retina. For the integral assessment of LS indicators in comparison groups, it is efficient to carry out the analysis of answers to the questionnaire through determination of indices. The most successful one is the index of recommendation rationality through “recommended — not recommended” ratio
Дод.точки доступу:
Риков, С. О.
Натрус, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Гіпоурикемічна ефективність синбіотика в комплексному лікуванні хворих на подагру [Текст] / В. Є. Кондратюк [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 75-84

Рубрики: Ротабиотик

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (кровь, лекарственная терапия, микробиология)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (кровь, лекарственная терапия, микробиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
СИНБИОТИКИ -- SYNBIOTICS (использование)
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: Мета роботи — оцінити гіпоурикемічну ефективність комбінації синбіотика та алопуринолу в порівнянні з монотерапією алопуринолом у хворих на подагру. Матеріали та методи. Обстежено 130 осіб (середній вік (55,5 ± 9,4) року) чоловічої статі, хворих на подагру (середня тривалість (7,7 ± 7,1) року). Діагноз подагри встановлювався на основі критеріїв ACR (2016). Контрольну групу склали 25 практично здорових чоловіків відповідного віку. Хворих на подагру, які після 6-тижневої терапії алопуринолом не досягли цільового рівня урикемії, було включено до груп лікування. Основну групу (n = 68) склали пацієнти, які продовжили приймати алопуринол у дозі 300 мг на добу з титрацією дози в бік підвищення на 100 мг щомісячно та додатково приймали синбіотик по 1 капсулі тричі на добу. До групи порівняння (n = 62) увійшли хворі, які отримували монотерапію алопуринолом. Тривалість лікування становила 3 міс. Якісні та кількісні параметри мікробіоти кишечнику аналізували на підставі даних бакпосіву калу. Ефективність терапії оцінювали за рівнями урикемії, С-реактивного білка (С-РБ), ступенем дисбіозу кишечнику. Результати та обговорення. Після лікування хворих основної групи із застосуванням синбіотика спостерігалась нормалізація показників за рахунок зменшення концентрації умовно-патогенних мікроорганізмів групи Firmicutes, облігатних анаеробів групи Bacteroides spp., грибів роду Candida та відновлення захисної мікрофлори — лактобацил і біфідобактерій. У хворих на подагру через 3 міс комплексного лікування з додаванням синбіотика спостерігається трансформація структури кишкової мікробіоти в бік нормалізації якісного (превалювання легкого ступеня порушень мікробіоти у 50 % осіб) та кількісного складу, виявляється більш виражений уратзнижувальний ефект відносно групи порівняння (цільовий рівень урикемії досягнуто вдвічі частіше — у 40,3 і 21 % випадків відповідно). Додаткове включення синбіотика демонструє посилення уратзнижувального ефекту алопуринолу (зниження рівня сечової кислоти на 18,7 проти 13,3 %; р 0,01), що асоціюється з більш вираженим протизапальним ефектом (зниження рівня С-РБ на 75 проти 26,3 %; р 0,01). Висновки. Хворим на подагру притаманне виражене порушення мікробіоти кишечнику, що характеризується поєднанням дефіциту захисної мікрофлори і підвищенням рівня облігатних анаеробів, грампозитивних коків та грибів роду Candida. У хворих на подагру через 3 міс комплексного лікування з додаванням синбіотика, на тлі нормалізації якісного та кількісного складу кишкової мікробіоти, відзначається більш виражений уратзнижувальний ефект — цільовий рівень урикемії досягнуто вдвічі частіше, що поєднується з більш вираженим протизапальним ефектом
Objective — to evaluate the hypouricemic effects of the combination of synbiotic and allopurinol versus monotherapy with allopurinol in gout patients. Materials and methods. The examinations involved 130 patients (mean age (55.5 ± 9.4) years old) with gout (mean duration (7.7 ± 7.1) years). The gout diagnosis was based on the ACR criteria (2016). The control group consisted of 25 practically healthy men of the corresponding age. Patients with gout who have not reached the target uricemia level after 6 weeks of treatment with allopurinol were included in the treatment groups. The main group (n = 68) included patients who continued to take allopurinol in a dose of 300 mg per day with up-titration of 100 mg per month, and additionally took the synbiotic 1 capsule three times a day. The comparison group (n = 62) consisted of patients receiving allopurinol monotherapy. The treatment duration was 3 months. Qualitative and quantitative parameters of intestinal microbiote were analysed based on the data of bacteriological inoculation of faeces. The effectiveness of therapy was assessed by the levels of uricemia, C-RP, and the degree of dysbiotic changes in the intestinal microbiocenosis. Results and discussion. After treatment of patients in the main group with synbiotic using, the normalization of the indicators was observed due to the reduction of the concentration of opportunistic microorganisms of the Firmicutes group, obligate anaerobes, Bacteroides spp., Candida and the restoration of protective microflora — lacto- and bifidobacteria. In patients with gout after 3 months of complex treatment with the addition of a synbiotic, the transformation of the structure of the intestinal microbiota in the direction of normalization of qualitative (prevalence of mild degree of violations of microbiota in 50 % of subjects) and quantitative composition, revealed a more pronounced hypouricemic effect relative to the comparison group — the target level of uricemia is achieved twice as often — in 40.3 and 21 % of cases respectively. The additional inclusion of the synbiotic demonstrated an increase in the hypouricemic effect of allopurinol (a decrease in uric acid levels by 18.7 versus 13.3 %, p 0.01), which was associated with more pronounced anti-inflammatory effect (a decrease in C-RP by 75 versus 26.3 %, p 0.01). Conclusions. For patients with gout there is a pronounced violation of intestinal microbiota characterized by a combination of deficiency of protective microflora and an increase in obligate anaerobes, gram-positive cocci and fungi of the genus Candida. In patients with gout after 3 months of complex treatment with the addition of a synbiotic, against the background of the normalization of the qualitative and quantitative composition of intestinal microbiota, there is a more pronounced hypouricemic effect — the target level of uricemia is achieved twice as often, which is combined with more pronounced anti-inflammatory effect
Дод.точки доступу:
Кондратюк, В. Є.
Тарасенко, О. М.
Натрус, Л. В.
Пономарьова, І. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Нова концепція відмінностей патогенетичних механізмів прогресування діабетичної ретинопатії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і з різним PPAR? генотипом / Л. В. Натрус [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 5. - С. 36-42

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (патофизиология, этиология)
Анотація: Мета роботи: вивчити патогенетичні механізми прогресування діабетичної ретинопатії (ДР) у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (ЦД ІІ) і з різним PPAR? генотипом. Отримані дані надали підставу сформувати концепцію відмінностей патогенетичних механізмів прогресування ДР у пацієнтів з різним PPAR? генотипом. Новий погляд на реалізацію патогенетичних механізмів у пацієнтів із ДР на тлі ЦД ІІ та різним PPAR? генотипом обгрунтовує розробку в клініці найбільш раціональних персоніфікованих схем ведення пацієнтів із різними стадіями ДР для запобігання поглиблення ушкодження сітківки.
Цель работы: изучить патогенетические механизмы прогрессирования диабетической ретинопатии у пациентов с сахарным диабетом 2 типа (СД ІІ) с разным PPAR? генотипом. Полученные данные послужили основанием сформировать концепцию различий патогенетических механизмов прогрессирования ДР у пациентов с различным PPAR? генотипом. Новый взгляд на реализацию патогенетических механизмов у пациентов с ДР на фоне СД ІІ и различным PPAR? генотипом обосновывает разработку в клинике наиболее рациональных персонифицированных схем ведения пациентов с разными стадиями ДР для предотвращения усугубления повреждения сетчатки.
Дод.точки доступу:
Натрус, Л. В.
Могілевський, С. Ю.
Панова, Т. І.
Риков, С. О.
Биховець, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Изучение патогенетических механизмов формирования иммунологического ответа у недоношенных детей с бронхолегочной дисплазией [Текст] / Ю. А. Батман [и др.] // Медико-соціальні проблеми сім’ї. - 2013. - Т. 18, № 2. - С. 85-90

Дод.точки доступу:
Батман, Ю. А.
Натрус, Л. В.
Павлюченко, В. В.
Мельник, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Кравцов, П. Я.
Дослідження конвергенції гіпоталамічних нейронів [Текст] / П. Я. Кравцов, Л. В. Натрус // Фізіологічний журнал. - 1999. - Т. 45, № 1-2. - С. 127-135

MeSH-головна:
(физиология)
(физиология)
БИОМЕДИЦИНСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- BIOMEDICAL RESEARCH (тенденции)
Дод.точки доступу:
Натрус, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-58

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)