Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Ничитайло, М. Е.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 175
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

    Эффективность чрескожных вмешательств под контролем ультразвукового исследования в лечении очаговых гнойных заболеваний печени [Текст] / Г. Ю. Мошковский, М. Е. Ничитайло, В. П. Шкарбан // Клінічна хірургія. - 2005. - № 11/12. - С. 45

Рубрики: Печени болезни--хир

   Печени абсцесс--хир

   Хирургические операции малоинвазивные

   Ультрасонография

Дод.точки доступу:
Мошковский, Г. Ю.
Ничитайло, М. Е.
Шкарбан, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Этиология, патогенез и клинико-диагностические аспекты абсцесса печени [Текст] / Н. Я. Калита, М. Е. Ничитайло, О. Г. Котенко // Клінічна хірургія. - 2004. - № 10. - С. 54-58

Рубрики: Печени абсцесс--диагн--этиол

Дод.точки доступу:
Калита, Н. Я.
Ничитайло, М. Е.
Котенко, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ничитайло, М. Е.
Эноксапарин в профилактике послеоперационных осложнений лапароскопической холецистэктомии [Текст] / М. Е. Ничитайло, И. И. Булик // Хірургія України. - 2017. - N 1. - С. 70-73. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (осложнения)
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (терапевтическое применение)
Анотація: Цель работы — оценить целесообразность специфической профилактики тромбоэмболических и инфекционных осложнений при лапароскопической холецистэктомии. Материалы и методы. Проведен системный анализ наблюдений за 60 больными желчнокаменной болезнью, которым выполнена лапароскопическая холецистэктомия. Сформированы две рандомизированные группы пациентов: основную группу составили 26 больных, которым в комплекс консервативной терапии (бинтование нижних конечностей эластическими бинтами до операции и в течение всего послеоперационного периода, коррекция нарушений реологических свойств крови, адекватное обезболивание во время операции и в ранний послеоперационный период) был включен препарат эноксапарина («Фленокс», ПАО «Фармак») в профилактической дозе 0,2 мл (2000 анти-Ха МЕ), который вводили за 2 ч до операции и в такой же дозе в течение 5 сут в послеоперационный период, группу сравнения — 24 больных, сопоставимых по степени риска тромбоэмболических осложнений, которые получали стандартную схему терапии без применения эноксапарина. Результаты и обсуждение. У больных основной группы перистальтика восстановилась в среднем через (36,0 ± 0,8) ч после операции, а у больных группы сравнения — через (42,0 ± 0,9) ч. Тромбоэмболических осложнений у больных основной группы не выявлено. У одной больной группы сравнения на 3-и сутки пребывания в стационаре диагностирован тромбоз глубоких вен правой голени, который потребовал применения консервативной терапии в условиях стационара в течение 10 сут. Длительность пребывания в стационаре после операции у больных основной группы составила в среднем (72,0 ± 0,7) ч, у пациентов группы сравнения — (96,0 ± 0,5) ч. Трудоспособность восстановилась в среднем через (14,0 ± 0,5) и (20,0 ± 0,5) сут соответственно. Выводы. У больных с низкой степенью риска целесообразно применение эноксапарина в профилактической дозе 0,2 мл (2000 анти-Ха МЕ) за 2 ч до операции и в той же дозе в течение 5 сут послеоперационного периода, поскольку обязательными условиями выполнения лапароскопической холецистэктомии являются пневмоперитонеум, интубационный наркоз и фовлеровское положение больного на операционном столе — факторы риска возникновения тромбоэмболических осложнений в послеоперационный период
Мета роботи — оцінити доцільність специфічної профілактики тромбоемболічних та інфекційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії. Матеріали і методи. Проведено системний аналіз спостережень за 60 хворими на жовчнокам’яну хворобу, яким виконано лапароскопічну холецистектомію. Сформовано дві рандомізовані групи пацієнтів: до основної групи ввійшли 26 хворих, котрим у комплекс консервативної терапії (бинтування нижніх кінцівок еластичними бинтами до операції і впродовж усього післяопераційного періоду, корекція порушень реологічних властивостей крові, адекватне знеболювання під час операції та в ранній післяопераційний період) додали препарат еноксапарину («Фленокс», ПАО «Фармак») у профілактичній дозі 0,2 мл (2000 анти-Ха МО), який вводили за 2 год до операції і в такій самій дозі впродовж 5 діб у післяопераційний період, до групи порівняння — 24 хворих, зіставних за ступенем ризику тромбоемболічних ускладнень, які отримували стандартну схему терапії без застосування еноксапарину. Результати та обговорення. У хворих основної групи перистальтика відновилася в середньому через (36,0 ± 0,8) год після операції, а у хворих групи порівняння — через (42,0 ± 0,9) год. Тромбоемболічних ускладнень у хворих основної групи не виявлено. В однієї хворої групи порівняння на 3-тю добу перебування в стаціонарі діагностовано тромбоз глибоких вен правої гомілки, який потребував застосування консервативної терапії в умовах стаціонару впродовж 10 діб. Тривалість перебування в стаціонарі після операції у хворих основної групи становила в середньому (72,0 ± 0,7) год, у пацієнтів групи порівняння — (96,0 ± 0,5) год. Працездатність відновилася в середньому через (14,0 ± 0,5) і (20,0 ± 0,5) доби. Висновки. У хворих з низьким ступенем ризику доцільно використовувати еноксапарин у профілактичній дозі 0,2 мл (2000 анти-Ха МО) за 2 год до операції і в такій самій дозі впродовж 5 діб у післяопераційний період, оскільки обов’язковими умовами виконання лапароскопічної холецистектомії є пневмоперитонеум, інтубаційний наркоз та фовлерівське положення хворого на операційному столі — чинники ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень у післяопераційний період
Дод.точки доступу:
Булик, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эндоскопические резекционные вмешательства по поводу доброкачественных опухолей большого сосочка двенадцатиперстной кишки [Текст] / М. Е. Ничитайло [и др.] // Клінічна хірургія. - 2015. - № 8. - С. 5-8

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОГО ПРОТОКА ОБЩЕГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COMMON BILE DUCT NEOPLASMS (диагноз, хирургия)
ФАТЕРОВ СОСОК -- AMPULLA OF VATER (хирургия)
СФИНКТЕРОТОМИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- SPHINCTEROTOMY, ENDOSCOPIC (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия)
Дод.точки доступу:
Ничитайло, М. Е.
Огородник, П. В.
Дейниченко, А. Г.
Бойко, О. Г.
Чмелюк, И. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ничитайло, М. Е.
    Эндоскопическая папиллосфинктеротомия: техника и способы выявления [Текст] / М. Е. Ничитайло, И. Л. Насташенко, О. В. Довбенко // Клінічна хірургія. - 2003. - № 6. - С. 50-54.

Рубрики: Сфинктеротомия эндоскопическая

   Хирургия желчных путей--методы

   Хирургические операции малоинвазивные

Дод.точки доступу:
Насташенко, И. Л.
Довбенко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фурманов, Ю. А.
Экспериментальное применение метода электросварки в билиарной хирургии [Текст] / Ю. А. Фурманов, А. Н. Литвиненко, М. Е. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2002. - № 2. - С. 47-51

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (методы)
Дод.точки доступу:
Литвиненко, А. Н.
Ничитайло, М. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Экспериментальное обоснование применения метода электросварки биологических тканей в хирургической гепатологии [Текст] / Ю. А. Фурманов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2004. - № 8. - С. 57-59

Рубрики: Гепатобилиарной системы болезни--хир

   Электротерапия

   Сварка

Дод.точки доступу:
Фурманов, Ю. А.
Ничитайло, М. Е.
Литвиненко, А. Н.
Савицкая, Н. В.
Гулько, О. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ничитайло, М. Е.
    Эволюция хирургической тактики лечения больных по поводу панкреонекроза [Текст] / М. Е. Ничитайло, Э. Э. Аблаев // Клінічна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 43-46

Рубрики: Панкреатит острый некротизирующий--хир

   Хирургические операции малоинвазивные

Дод.точки доступу:
Аблаев, Э. Э.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ничитайло, М. Е.
Ципрофлоксацин в терапии и профилактике гнойной инфекции у пациентов с патологией гепатобилиарной системы [Текст] = Ciprofloxacin in therapy and prevention of purulent infections in patients with the hepatobiliary deseasre / М. Е. Ничитайло, И. И. Булик // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 70-73. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
ЦИПРОФЛОКСАЦИН -- CIPROFLOXACIN
Анотація: Цель работы - изучить эффективность ципрофлоксацина в лечении и профилактике гнойных осложнений у пациентов с острой хирургической патологией гепатобилиарной системы. За период с 2012 по 2017 г. в отделении лапароскопической хирургии и холелитиаза ГУ "Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины" наблюдали 85 пациентов с патологией гепатопанкреатобилиарной системы, которым назначали ципрофлоксацин инъекционный и таблетированный (ципролет). Применение ципрофлоксацина у пациентов с заболеванием гепатопанкреатодуоденальной зоны было эффективным для профилактики и лечения гнойно-септических осложнений. Только у 3 (3,8 %) пациентов, ранее прооперированных на билиарном тракте, наблюдали нагноение послеоперационной раны. Случаев прогрессирования перитонита не было. Перистальтика кишечника восстановилась в среднем на (4,10 +- 0,08) сут послеоперационного периода, температура тела и уровень лейкоцитов нормализовались на (5,10 +- 0,09) сут. Выводы: использование ципрофлоксацина у пациентов с острой хирургической патологией гепатопанкреатобилиарной системы и непроходимостью желчных протоков неопухолевого генеза, осложненной гнойным холангитом и механической желтухой, ассоциируется с высокой клинической эффективностью
Дод.точки доступу:
Булик, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Мошковский, Г. Ю.
Холангиогенный абсцесс печени: этиологические, патогенетические аспекты, особенности эхо-динамики, место чрескожных вмешательств под контролем ультразвукового исследования в их комплексном лечении [Текст] / Г. Ю. Мошковский, М. Е. Ничитайло, В. П. Шкарбан // Клінічна хірургія. - 2003. - № 4/5. - С. 27-28.

Рубрики: Печени абсцесс

Дод.точки доступу:
Ничитайло, М. Е.
Шкарбан, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)