Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Обейдат, Халед$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи з 1 по 7

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фіщенко В. О., Обейдат, Халед Джамал Салех, Карпінська О. Д.
Назва : Біомеханічне обґрунтування реабілітаційних заходів після тотального ендопротезування колінного суглоба
Місце публікування : Травма. - Донецьк, 2022. - Том 23, N 1. - С. 66-71 (Шифр ТУ3/2022/23/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
Анотація: Тотальне ендопротезування колінного суглоба — це поширена ортопедична операція, що спрямована на поліпшення якості життя людини з термінальною стадією артрозу шляхом зменшення болю та поліпшення функції. Відновлення повноцінної функціональності колінного суглоба після операції ендопротезування, особливо в пацієнтів працездатного віку, було і залишається чи не головним завданням реабілітації. Мета роботи: на основі біомеханічних підходів розробити комплекс реабілітаційних вправ для відновлення функціональності колінного суглоба після його ендопротезування та надати оцінку ефективності запропонованого комплексу. Розглянуті основні напрямки передопераційної фізіотерапії, а також реабілітація на різних етапах від першого тижня після операції до року. На основі отриманих раніше даних обстеження хворих з гонартрозом і біомеханічного моделювання були обґрунтовані спеціальні фізичні вправи на різних етапах реабілітації, спрямовані на відновлення сили м’язів, що страждають у процесі перебігу дегенеративного остеоартрозу колінного суглоба. Запропонований комплекс реабілітації включає низку фізичних вправ щодо відновлення сили та еластичності м’язів і сухожилків стоп, литок, стегна. Комплекс починається з виконання простих дій щодо розробки м’язів у ліжку або сидячи і закінчується силовими вправами з використанням еластичних стрічок, вправами на присідання, ходіння на пальцях. Запропоновані реабілітаційні заходи помітно поліпшують стан пацієнтів після операції ендопротезування колінного суглоба завдяки відновленню функціональності протезованої кінцівки для виконання повсякденних вправTotal knee replacement is a common orthopedic surgery that aims to improve the quality of life of a person with end-stage osteoarthritis by reducing pain and improving limb function. Restoration of full functionality of the knee joint after arthroplasty, especially in patients of working age, has been and remains the main task of rehabilitation. Objective: based on biomechanical approaches, to develop a set of rehabilitation exercises for restoring the functionality of the knee joint after its replacement and to evaluate the effectiveness of the proposed method. The main directions of preoperative physiotherapy are considered, as well as rehabilitation at different stages from the first week to one year after surgery. Based on previously obtained data from the examination of patients with gonarthrosis and biomechanical modeling, special physical exercises at different stages of rehabilitation were substantiated, aimed at restoring the strength of muscles affected by degenerative osteoarthritis of the knee joint. The proposed rehabilitation includes a series of physical exercises to restore the strength and elasticity of the muscles and tendons of the feet, calves and thighs. It begins with simple actions to prepare muscles in bed or when sitting and ends with strength exercises using elastic bands, exercises with squats, walking on toes. The proposed rehabilitation measures significantly improve the state of patients after knee replacement surgery by restoring the functionality of the limb to perform daily exercises
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Обейдат, Халед, Карпінська О. Д., Московко Г. С.
Назва : Особливості ходьби хворих з остеоартрозом колінного суглоба до та після ендопротезування за даними системи GAITRite
Місце публікування : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 6. - С. 10-18 (Шифр ТУ3/2021/22/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ХОДЬБА -- WALKING
ПОХОДКА -- GAIT
Анотація: Апаратні обстеження є запорукою стандартизації оцінки стану хворих, які мінімізують помилку лікаря, дають можливість отримати цифровий матеріал, за яким можна визначити функціональну спроможність пацієнта. Одним із таких досліджень є система GAITRite, призначенням якої є оцінка параметрів ходьби людини. Мета дослідження: визначити основні параметри ходьби хворих на гонартроз до та після операції ендопротезування. Матеріали та методи. Обстежені 23 пацієнти з гонартрозом після одностороннього ендопротезування. Проведені дослідження стосуються аналізу часових, геометричних параметрів ходьби, а також оцінки функціональної спроможності хворих із дегенеративними захворюваннями колінного суглоба до лікування та через 1 рік після ендопротезування. Результати. До лікування з приводу остеоартрозу колінного суглоба у хворих спостерігається порушення ходьби у вигляді несиметричності кроків. Спостерігаються зменшення часу опори на стопу хворої кінцівки і, відповідно, збільшення часу переносу стопи даної кінцівки. Зміни на хворій кінцівці відображуються і на протилежній. Після операції зміни параметрів кроків у хворих відбуваються так: збільшення часу опори на протезовану кінцівку і, відповідно, зменшення часу опори на стопу протилежної кінцівки, що проявляється в збільшенні симетричності параметрів кроків. Зменшення больового синдрому та відновлення опірності кінцівки збільшують показник функціональності ходьби. Остеоартроз є системним захворюванням, що розвивається частіше на обох колінних суглобах, і часто в дегенеративний процес залучаються інші структури скелета. Тому у хворих похилого віку FAP після ендопротезування сягає тільки задовільних значень. Ми розглядали хворих після ендопротезування на одному колінному суглобі, а це не завжди дає одразу очікуваний гарний результат. Висновки. Інструментальні методи дослідження ходьби хворих дають можливість визначити ступінь порушення динаміки. Ендопротезування колінного суглоба усуває больовий синдром і відновлює опірність кінцівки, що сприяє покращенню ходьби. Даний метод оцінки ходьби дає можливість визначити ступінь відновлення хворих та скорегувати необхідність подальших методів корекції ходьби чи план подальшого лікування
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Обейдат, Халед, Карпінська О. Д.
Назва : Остеоартроз колінного суглоба. Етіологія, лікування, реабілітація (аналітичний огляд літератури)
Місце публікування : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 3. - С. 5-11 (Шифр ТУ3/2021/22/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): краєзнавство
Анотація: Згідно з епідеміологічними дослідженнями, на частку остеоартрозу (ОА) припадає 10–12 % усіх випадків захворювань опорно-рухового апарату. У загальній структурі патології коліна дегенеративні захворювання становлять 57,8 %. Актуальність проблем гонартрозу (ГА) обумовлена не тільки його поширеністю, але й високим ризиком розвитку обмежень функції колінних суглобів, що супроводжується значним зниженням якості життя пацієнтів і нерідко призводить до часткового порушення працездатності або стійкої інвалідизації хворих. ГА має значні гендерні особливості перебігу. На частку жінок припадає близько 70 % хворих, тоді як у чоловіків захворювання відмічалося майже у 2 рази рідше, але, за іншими даними, частота ГА у чоловіків до 60 років вища, а у жінок вона починає зростати після 65 років. Ендопротезування займає провідне місце у лікуванні ІІІ–IV стадій ОА колінного суглоба. Тенденція до збільшення загальної кількості операцій призводить до збільшення частоти ускладнень та незадовільних результатів, за даними деяких авторів, на результати ендопротезування скаржаться від 3,3 до 13,2 % хворих. Дослідження щодо скарг хворих у віддалені періоди після ендопротезування показали, що, незважаючи на зменшення болю, у деяких хворих спостерігали збільшення варусного кута при згинанні коліна при ходьбі та не відмічали помітного покращення параметрів ходьби порівняно з доопераційним дослідженням. Після одностороннього тотального ендопротезування (ТЕП) колінного суглоба схеми навантаження фронтальної площини на опероване коліно залишаються патологічними в довгостроковій перспективі. Після ендопротезування колінного суглоба відмічають м’язову слабкість, проведені дослідження показали зміни в усіх м’язах нижньої кінцівки. Послаблення деяких м’язів призводило до компенсаційного посилення інших. Проведені дослідження впливу доопераційної реабілітації на результат ендопротезування колінного суглоба показали її низьку ефективність. Дослідженню рухової активності хворих після ТЕП колінного суглоба останніми роками присвячено багато робіт. Вивчаються не тільки особливості ходьби, але й рухи таза, тулуба та верхніх кінцівок. Сучасні методи діагностики просторових коливань тіла при ходьбі показали, що порушення рухів тіла — надмірні рухи руками, розхитування таза, несиметричність згинання колінних суглобів тощо, після ендопротезування зберігаються у хворих і відновлюються повільно, а деякі порушення залишаються назавжди. Висновки. Ендопротезування колінного суглоба позбавляє хворого болю, покращує якість життя, але, за даними багатьох дослідників, хворі скаржаться на неповне відновлення функціональності протезованої кінцівки. За аналізом дослідників, основними причинами неповного відновлення параметрів ходьби є різниця у фронтальних кутах згинання колінного суглоба й різниці у довжині кроків. Спеціальні тренувальні вправи дозволяють зменшити несиметричність кроків, але повністю відновити симетричність кроків у термін до 2 років тяжко. Проведені дослідження впливу доопераційної реабілітації на результат ендопротезування колінного суглоба показали її малу ефективність
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фіщенко В. О., Обейдат, Халед
Назва : Робота м’язів нижньої кінцівки за умови згинальної контрактури колінного суглоба
Місце публікування : Травма. - Донецьк, 2022. - Том 23, N 2. - С. 17-24 (Шифр ТУ3/2022/23/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE
МЫШЕЧНАЯ СИЛА -- MUSCLE STRENGTH
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Згинальна контрактура колінного суглоба — патологічний стан, що негативно впливає на опорно-кінематичну функцію нижньої кінцівки й значно погіршує якість життя пацієнта. Зміна природних анатомічних співвідношень в одному суглобі веде до зміни навантаження в суміжних суглобах і провокує розвиток дегенеративних змін. Мета роботи: на моделі ходьби вивчити роботу м’язів нижньої кінцівки за умови контрактури колінного суглоба різного ступеня вираженості. Визначити мінімально необхідну силу м’язів нижньої кінцівки для здійснення нормального кроку. Матеріали та методи. Досліджували порушення роботи м’язів при контрактурах колінного суглоба, які моделювали шляхом обмеження розгинання стегна на 10°, 15° і 20°. Аналіз проводили для м’язів правої нижньої кінцівки, порівнюючи отримані показники з показниками базової моделі (тієї ж кінцівки без обмеження розгинання). Результати. Контрактура колінного суглоба не тільки порушує функцію самого колінного суглоба, але й патологічно впливає на функцію тазостегнового й гомілковостопного суглобів через універсальність роботи більшості двосуглобових м’язів стегна й гомілки. Більше за інші м’язи при контрактурах колінного суглоба страждають розгиначі гомілки. Це пояснюється тим, що для забезпечення правильної ходи необхідне повноцінне розгинання гомілки, і цим м’язам необхідно розвинути силу, здатну подолати контрактуру. Наприклад, при контрактурі 20° для розгинання коліна модель повинна розвинути силу 2250 Н, проте в реальності, за даними Delp (1990), максимально можлива ізометрична сила становить 780 Н, що майже в 3 рази менше. Одним з м’язів, які найбільше впливають на функціональність кульшового суглоба, є m. semitendinosus, у моделях простежується його явне перенапруження. Значно порушується робота m. gracilis і m. sartorius. З перевищенням своїх функціональних можливостей при контрактурі колінного суглоба працює m. biceps femoris — коротка головка. Максимальна напруга, яку здатен розвинути цей м’яз, становить 400 Н, тоді як у моделях з контрактурами колінного суглоба необхідне для нормальної ходьби зусилля досягає 900 Н, що м’яз природно розвинути в реальних умовах не в змозі. Висновки. Контрактура колінного суглоба призводить до зміни біомеханіки всієї нижньої кінцівки. Обмеження рухливості колінного суглоба веде до наростання змін у роботі м’язів, змушуючи їх працювати в умовах постійної напруги чи, навпаки, виключаючи з роботи, що призводить до різкого порушення ходи. Знаючи вплив контрактури колінного суглоба на роботу м’язів нижньої кінцівки, можна прогнозувати перебіг розвитку патологічного процесу, визначити, які групи м’язів страждають найбільше. Враховуючи особливості їх функціонування при тому чи іншому ступені обмеження рухливості колінного суглоба, можна визначити, яка група м’язів потребує корекції до і після оперативного втручанняFlexion contracture of the knee joint is a pathological condition that negatively affects the musculoskeletal function of the lower limb and significantly impairs the patient’s quality of life. A change in the natural anatomical relationships in one joint leads to a change in the load in the adjacent joints and provokes the development of degenerative changes. Purpose of the work: using a walking model to study the work of the muscles of the lower limb in conditions of knee joint contracture of varying severity. Determine the minimum required muscle strength of the lower limb for a normal stride. Materials and methods. Muscle dysfunction in contractures of the knee joint was investigated, which was modeled by limiting the extension of the hip to 10°, 15° and 20°. The analysis was carried out for the muscles of the right lower limb, comparing the obtained indicators with the indicators of the base model (the same limb without limitation of extension). Results. Contracture of the knee joint not only disrupts the function of the knee joint itself, but also, due to the versatility of the work of most of the two-joint muscles of the thigh and lower leg, pathologically affects the function of the hip and ankle joints. The extensors of the lower leg suffer more than others with contractures of the knee joint. This is due to the fact that in order to ensure correct gait, full extension of the lower leg is necessary, and these muscles need to develop strength that can overcome contracture. For example, with a 20° contracture for knee extension, the model should develop a force of 2250 N, but in reality, according to Delp (1990), the maximum possible isometric force is 780 N, which is almost 3 times less. Semitendinosus is one of the muscles that most of all affects the functionality of the hip joint; its obvious overstrain can be traced in the models. The work of m. gracilis and m. sartorius is significantly disrupted. With the excess of their functional capabilities in contractures of the knee joint, m. biceps femoris – short head. The maximum tension that this muscle is able to develop is 400 N, while in models with contractures of the knee joint the force required for normal walking reaches 900 N, which naturally the muscle is not able to develop in real conditions. Conclusions. Contracture of the knee joint leads to a change in the biomechanics of the entire lower limb. Limiting the mobility of the knee joint leads to an increase in changes in the work of the muscles, forcing them to work either under conditions of constant tension or, conversely, turning them off from work, which leads to a sharp violation of the gait. Knowing the effect of contracture of the knee joint on the work of the muscles of the lower limb, it is possible to predict the course of the development of the pathological process, to determine which muscle groups are most affected. Taking into account the peculiarities of their functioning with varying degrees of limitation of the knee joint mobility, it is possible to determine which muscle group needs correction before and after surgery
Знайти схожі

Назва журналу :Травма -2022р. т.23,N 2
Цікаві статті :
Мовчанюк В. О. Аналіз результатів монокондилярного ендопротезування в умовах зниженої щільності кісткової тканини/ В. О. Мовчанюк [та ін.] (стр.4-16)
Фіщенко В. О. Робота м’язів нижньої кінцівки за умови згинальної контрактури колінного суглоба/ В. О. Фіщенко, Халед Обейдат (стр.17-24)
Камінська М. О. Обґрунтування оптимальної довжини та форми пластини для корекції вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки/ М. О. Камінська, В. А. Дігтяр, О. В. Яресько (стр.25-28)
Левицький А. Ф. Біомеханічні аспекти функціонального лікування сколіотичної деформації хребта/ А. Ф. Левицький [та ін.] (стр.29-39)
Оліфіренко О. І. Новітні регенеративні технології в лікуванні остеоартриту великих суглобів/ О. І. Оліфіренко [та ін.] (стр.40-46)
Тесленко С. О. Особливості анатомії, класифікації травматичних ушкоджень грудного відділу хребта (огляд літератури)/ С. О. Тесленко (стр.47-53)
Герцен Г. І. Комплексний аналіз переломів ключиці в середній третині (огляд літератури)/ Г. І. Герцен [та ін.] (стр.54-59)
Фіщенко В. О. Тваринні моделі іммобілізаційних контрактур. Огляд методів та тенденцій/ В. О. Фіщенко, Айхам Хасавнех (стр.60-67)
Нехлопочин О. С. Можливості AOSpine Thoracolumbar Spine Injury Classification System у визначенні тактики лікування травматичних ушкоджень грудопоперекового переходу (огляд літератури)/ О. С. Нехлопочин, М. В. Вороді, Є. В. Чешук (стр.68-78)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Травма -2021р. т.22,N 6
Цікаві статті :
Бур’янов О. А. Аналіз віддалених результатів оперативного лікування вивихів акроміального кінця ключиці/ О. А. Бур’янов [та ін.] (стр.4-9)
Обейдат. Особливості ходьби хворих з остеоартрозом колінного суглоба до та після ендопротезування за даними системи GAITRite/ Халед Обейдат, О. Д. Карпінська, Г. С. Московко (стр.10-18)
Левицький А. Ф. Аналіз напружено-деформованого стану моделі хребта із заднім спондилодезом при лікуванні сколіотичних деформацій у дітей/ А. Ф. Левицький [та ін.] (стр.19-25)
Кучер І. В. Порівняльний аналіз валідності гоніометричного, інклінометричного та рентгенологічного методів вимірювання розгинання у гомілковостопному суглобі/ І. В. Кучер (стр.26-31)
Бодня О. І. Хірургічне лікування хворих із позасуглобовими переломами дистального відділу плечової кістки/ О. І. Бодня, С. Л. Дубовик (стр.32-38)
Zazirnyi I. M. Treatment outcomes in humeral fractures of different location (review)/ I. M. Zazirnyi, V. Savych, Ye. Levytskyi (стр.39-43)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Травма -2022р. т.23,N 1
Цікаві статті :
Тяжелов А. А. Математичне моделювання як інструмент дослідження функції м’язів тазового пояса при диспластичному коксартрозі/ А. А. Тяжелов [та ін.] (стр.4-11)
Мовчанюк В. О. Експериментальне дослідження щільності кісткової тканини при монокандилярній артропластиці колінного суглоба за попередніми даними КТ та інтраопераційного її визначення/ В. О. Мовчанюк [та ін.] (стр.12-18)
Строєв М. Ю. Дослідження напружено-деформованого стану моделі гомілки з переломом середньої третини великогомілкової кістки при різних варіантах остеосинтезу в умовах зростаючого стискаючого навантаження на систему «імплантат — кістка»/ М. Ю. Строєв [та ін.] (стр.19-29)
Ігнатьєв О. М. Діагностика остеомаляції й остеопорозу в жінок у постменопаузі/ О. М. Ігнатьєв [та ін.] (стр.30-35)
Левицький А. Ф. Динаміка корекції складної сколіотичної деформації хребта у дітей при використанні гало-гравітаційної тракції/ А. Ф. Левицький, В. О. Рогозинський, О. Д. Карпінська (стр.36-42)
Головіна Я. О. Дослідження рентгенологічної кісткової щільності у пацієнтів з кістковими пухлинами у разі застосування сегментарних кісткових алоімплантатів/ Я. О. Головіна [та ін.] (стр.43-50)
Yatsuliak M. FEAR index in the diagnosis of hip instability in patients with cerebral palsy. FEAR index and migration percentage in mathematical modeling of hip instability in cerebral palsy/ M. Yatsuliak [et al.] (стр.51-61)
Карпінська О. Д. Контрактури суглобів: етіологія, патанатомія, основні підходи до профілактики та лікування/ О. Д. Карпінська, Айхам Хасавнех, Г. В. Іванов (стр.62-65)
Фіщенко В. О. Біомеханічне обґрунтування реабілітаційних заходів після тотального ендопротезування колінного суглоба/ В. О. Фіщенко, Халед Джамал Салех Обейдат, О. Д. Карпінська (стр.66-71)
Бодня О. І. Дистанційний навчальний процесс в умовах пандемії/ О. І. Бодня (стр.72-75)
Цікаві статті :
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)