Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Оболонська, О. Ю.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи з 1 по 18

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Оболонська О. Ю.
Назва : Перинатальні фактори ризику та клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених
Місце публікування : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2020. - N 7. - С. 34-39 (Шифр СУ66/2020/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ВРЕДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ -- PRENATAL EXPOSURE DELAYED EFFECTS
Анотація: Клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) залежать від її діаметра, який визначає частоту і тяжкість ранніх ускладнень захворювання. Існують суперечливі дані щодо зв’язку між перинатальними факторами і розвитком великого діаметра ГЗВАП у недоношених дітейОбтяжений перинатальний анамнез у недоношених дітей є фактором ризику розвитку ГЗВАП великого діаметра, що визначає виникнення ранніх ускладнень захворювання, тому профілактику ГЗВАП слід починати під час вагітності
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борисова Т. П., Оболонська О. Ю.
Назва : Вплив хронічних вогнищ інфекції у матері на розвиток гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою
Місце публікування : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 13-18 (Шифр УУ67/2020/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Нефроґенез може бути порушений антенатально у зв’язку з хронічними вогнищами інфекції (ХВІ) у матері, розвитком хоріоамніоніту, фетоплацентарної недостатності. Як наслідок, у постнатальному періоді нирки чутливіші до гіпоперфузії, яка виникає в недоношених новонароджених із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП), що може привести до розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН)Наявність ХВІ в матері є фактором ризику розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП. Тому ці діти мають бути віднесені до групи ризику розвитку ГПН. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бадогіна Л. П., Оболонська О. Ю., Кондратьєв В. О., Ширикіна М. В.
Назва : Обґрунтування ранньої нейрореабілітації в дітей неонатального віку
Паралельн. назви :Justification of early neurorehabilitation in neonates
Місце публікування : Здоровье ребёнка. - 2017. - N 7. - С. 141-145 (Шифр ЗУ27/2017/7)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОЗГА СПИННОГО БОЛЕЗНИ -- SPINAL CORD DISEASES
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Анотація: На підставі катамнестичного спостереження 25 новонароджених із вадами розвитку спинного мозку та постгеморагічною гідроцефалією, яким проводилось шунтування шлуночкової системи головного мозку, обґрунтована необхідність ранньої нейрореабілітації вже в перші дні життя, ще на етапі відділення реанімації та інтенсивної терапії. Вивчена ефективність розробленого комплексу заходів первинної реабілітації новонароджених на етапі виходжування після проведення інтенсивної терапії, з подальшою оцінкою її ефективності за шкалою Alberta Infant Motor Scale (AIMS) протягом першого року життя. Запропонована індивідуальна програма реабілітації з комплексом вправ залежно від потреб дитини та її можливостей дає значний позитивний результат щодо становлення моторних і сенсорних навичок дитини та профілактики їх згасанняThe problem of disabled children in Ukraine is of special significance as a result of the constant growth of their number among the peadiatric population. Currently, many premature neonates and children with inoperable malformations are nursed in the neonatal intensive care unit (NICU). At the same time, the increase of clinical cases of chronic and associated pathology of the nervous system leads to deepening the process of disability in peadiatric population. Today, the primary need is neurorehabilitation of children, but many questions are still not resolved. When should we begin rehabilitation of a child with one or another pathology? Who should conduct this process? How intensive could it be? What are the goals and objectives in this case? The purpose of the study was to highlight the need for early neurorehabilitation of newborns already in the first days of life, at the stage of the NICU. Also, to evaluate the effectiveness of a set of measures for primary neonatal rehabilitation in the nursing stage according to the Alberta Infant Motor Scale (AIMS) during the first year of child’s life. Materials and methods. Neurorehabilitation according to the developed method was carried on in neonates with pathology of nervous the nervous system who received treatment in the nursing department of NICU. Rehabilitation activities were conducted with the participation of nurses, neonatologists, physical therapists with the involvement of mothers of sick children. Twenty-five patients who underwent ventricular bypass surgery were monitored. Among them — 12 children with malformations of the spinal cord (spina bifida) and 13 — with posthemorrhagic hydrocephalus. The examined group included 18 patients who underwent neurorehabilitation according to the developed method. The control group consisted of 7 children treated only with massage. To evaluate the effectiveness of a set of exercises, AIMS was used during the first year of child’s life. Results. The patients of the examined group had classes with a set of activities. There were exercises on the development of communication skills: constant communication with the child controlling eye contact; palmar gymnastics for the prevention of spasticity, the development of grasping reflex, exercises to prevent strabismus, to develop strength of the muscles of the hands, neck and back according to the tummy time system; exercises to prevent contractures in children with partially preserved function of the lower extremities. During the stay in the NICU, sessions were conducted by medical personnel, and later — by the parents of the child, after they were trained. Motor skills and communicative abilities were assessed dynamically, throughout the year, after the transfer of children from the intensive care unit to the neurosurgical department and at the outpatient stage. In patients from the control group who weren’t treated with this set of exercises, reflexes faded as a result of an increase in the tone of the muscles of the wrists with the development of flexion contractures; decreased ability to concentrate, development of persistent strabismus. One patient from the examined group was transferred to another department and didn’t continue this rehabilitation course. The patients from the control group were also examined dynamically, throughout the year. In comparison, in children of the main group, the average score of the AIMS scale at the end of the year of observation was 19 points, and in children from the control group — only 9 points. Conclusions. Pattients with pathology of the nervous system require an integrated, continuous and long-lasting rehabilitation process, which should begin as early as possible, even in the NICU after intensive care procedures, continue in the nursing ward for newborns and in the future — outpatiently. The proposed individual rehabilitation program with a set of exercises depending on the needs of the child and his/her capabilities gives a significant positive result regarding the formtion of the motor and sensory skills of the child and preventing their extinction. The Alberta Infant Motor Scale is convenient and informative for evaluating the motor development of children with pathology of the nervous system aged 0 to 12 months
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Оболонська О. Ю., Вакуленко Л. І., Бадогіна Л. П., Оболонський О. І., Ліхачова І. А., Коврига О. В.
Назва : Фактори ризику розвитку ретинопатії у недоношених дітей
Місце публікування : Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 22-27 (Шифр ЗУ36/2022/17/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY
ХОРИОАМНИОНИТ -- CHORIOAMNIONITIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Ретинопатія недоношених є одним із станів, що спричиняють інвалідність у передчасно народжених дітей. Потребують подальшого вивчення фактори, які потенційно можуть спричинити ретинопатію недоношених. Мета дослідження: визначення факторів ризику розвитку ретинопатії у недоношених новонароджених для кращого її контролю. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 50 медичних карт стаціонарного хворого недоношених дітей зі строком гестації при народженні 28–34 тижні та медичної документації їхніх матерів. Виділено 2 групи: група І — 29 дітей з ретинопатією, ІІ група — 21 дитина без ретинопатії. Результати. Серед 50 дітей переважна більшість — 38 (76,0 %) народились у гестаційному віці 28–31 тиждень, без вірогідної відмінності у групах. З І стадією ретинопатії було 14 (48,3 %) недоношених, з ІІ стадією — 6 (20,7 %), з ІІІ — 5 (17,2 %), з IV — 4 (13,8 %). Були виявлені найбільш впливові фактори ризику розвитку ретинопатії недоношених. Наявність ретинопатії статистично значуще корелювала зі строком гестації при народженні менше ніж 34 тижні (ρ = 0,64, р 0,001), потребою в дотації кисню ≥ 40 % (ρ Retinopathy of prematurity is one of the disabling conditions in premature babies. Despite the fact that the main predictors for the development of retinopathy of prematurity are known, the factors that can potentially cause it require further study. The purpose was to determine risk factors for the development of retinopathy in premature newborns for better control. Materials and methods. A retrospective analysis of 50 medical records of inpatient premature babies with a gestational age of 28–34 weeks and the medical charts of their mothers was carried out. Two groups were distinguished: the first one — 29 children with retinopathy, the second one — 21 patient without retinopathy. Results. The vast majority of children — 38 (76.0 %) were born at a gestational age of 28–31 weeks. Differences between groups were not significant. The analysis showed that 14 (48.3 %) premature children were diagnosed with stage I retinopathy, 6 (20.7 %) — with stage II, 5 (17.2 %) — with stage ІІІ and 4 (13.8 %) — with stage IV. The most influential risk factors for the development of retinopathy of prematurity were identified. The presence of retinopathy significantly correlated with gestational age of less than 34 weeks (ρ = 0.64, p 0.001), need for oxygen subsidy ≥ 40 % (ρ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борисова Т. П., Оболонська О. Ю., Худяков О. Є.
Назва : Прогнозування ранньої діагностики гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою
Місце публікування : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2020. - N 8. - С. 5-11 (Шифр СУ66/2020/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН) у недоношених дітей із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП) є додатковим навантаженням на гомеостатичні механізми, що спричиняє втрату балансу рідини, електролітів, а також порушення кислотно-лужного стану та збільшує ризик смертності на 50%. Отже, раннє виявлення ГПН у недоношених із ГЗВАП є вкрай важливим з точки зору поліпшення результатів лікування
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борисова Т. П., Оболонська О. Ю., Сурков Д. М.
Назва : Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічною значущою артеріальною протокою
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 4. - С. 26-34 (Шифр НУ45/2020/10/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
Анотація: Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) приводить до феномену «обкрадання» великого кола кровообігу і гіпоперфузії нирок, що може сприяти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета дослідження. Оцінити частоту та тяжкість ГПН за критеріями неонатальної модифікації KDIGO у недоношених новонароджених з ГЗВАП. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 74 недоношених дітей (гестаційний вік 29-36 тижнів), які знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. Тривалість спостереження - десять діб з першої доби життя. Пацієнти були розподілені на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки та її гемодинамічної значущості: І група - 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група - 17 дітей з відкритою артеріальною протокою (ВАП) без гемодинамічних розладів, ІІІ група - 17 дітей з закритою артеріальною протокою. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених здійснювалось за загальноприйнятою методикою. При ГЗВАП для закриття артеріальної протоки використовували 32 недоношеним ібупрофен, 8 - рестриктивну інфузійну терапію. Ехокардіографія з доплерометрією виконувалася на 5-11 години життя і далі щодня для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН проводились за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчались концентрація сироваткового креатиніну на першу, третю, п’яту, сьому, десяту добу та рівень діурезу кожні 6-12 годин. Результати дослідження. ГПН на третю добу життя діагностовано у 52,5 % дітей з ГЗВАП, що в 2,2 рази частіше, ніж у дітей з ВАП без гемодинамічної значущості (р0,05) і в 4,4 рази частіше, ніж з закритою артеріальною протокою (р0,007). На п’яту добу життя ГПН виявлено ще у двох дітей і загальна кількість їх збільшилася до 57,5%. На сьому та десяту добу життя ГПН у дітей з ГЗВАП зустрічалося частіше, ніж у дітей з закритою протокою (50,0 % проти 11,8 %, р0,008, та 29,4 % проти 0 %, р0,02, відповідно). Аналіз тяжкості ГПН показав вплив ГЗВАП на даний показник. Наявність ГЗВАП була фактором, який привів до розвитку ІІ стадії ГПН на третю та п’яту добу життя. Крім того, на тлі ГЗВАП частота ІІІ стадії ГПН зросла протягом чотирьох діб в 2,7 рази, при тому, що відсоток І-ІІ стадії ГПН знизився в півтора рази. Частота і тяжкість ГПН у дітей з ГЗВАП залежали від розміру артеріальної протоки. При ВАП діаметром до 2 мм на третю та п’яту добу життя відзначено у кожного п’ятого пацієнта лише I стадія ГПН, а на десяту добу життя - тільки у одного пацієнта. Між тим, у переважної кількості дітей з діаметром ВАП більше 2 мм діагностовано ГПН на третю, п’яту і сьому добу, лише на десяту добу життя кількість таких пацієнтів зменшилась в 1,3 рази. Але питома вага важкого ступеня ГПН практично не змінилася - II-III стадії ГПН на десяту добу спостерігалися в кожної другої дитини з великим діаметром ВАП. Рівень сироваткового креатиніну на третю та десяту добу прямо залежав від розміру ВАП на першу добу (?0,05 і ?=0,324, р0,05, відповідно). Концентрація сироваткового креатиніну напряму корелювала з добою закриття ВАП. Аналіз зв’язку швидкості закриття ВАП і наявності ГПН у групі ГЗВАП показав, що у разі пізнього закриття артеріальної протоки (на 3-5 добу життя) пошкодженням нирок страждали 16 (94,1 %) недоношених проти 1 (5,9 %) випадку серед дітей, у котрих протока закрилася у перші дві доби (OR = 36,57; CI: 4,02-332,34; р0,001). Встановлений також тісний кореляційний зв’язок швидкості закриття ВАП і максимальної стадії ГПН (?
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Оболонський О. І., Снісарь В. І., Оболонська О. Ю.
Назва : Вплив рестриктивної інфузійної терапії на термін закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 28-33 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
Анотація: В статті викладені сучасні уявлення щодо ролі рестриктивної інфузійної терапії для оптимізації фармакологічного закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених, проаналізований вплив різних режимів рестриктивной інфузійної терапії на термін закриття ВАП, описаний власний досвід. На основі досліджень в статті доведено, що для раннього закриття артеріальної протоки принциповим вважається не тільки вибір препарату інгібітора циклооксигенази, а і чітке дотримання обмеження об’єму інфузійної терапії в перші 5 діб життя. В статті проаналізовані різні рівні фізіологічної втрати ваги тіла у недоношених новонароджених в перший тиждень життя та її вплив в комплексній терапії успішного закриття відкритої артеріальної протоки.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Оболонський О. І., Оболонська О. Ю., Капустіна О. Г.
Назва : Ефективність ультразвукового моніторингу маневру рекрутування у новонароджених з ателектазом легень на прикладі клінічного випадку
Паралельн. назви :Efficacy of ultrasound monitoring of recruitment maneuver in newborns with pulmonary atelectasis: a clinical case study
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 156-160 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): рекрутмент-маневр
Анотація: Рутинна приліжкова діагностика ефективності лікування у реальному часі без рентгенологічного навантаження є найбільш актуальним питанням у інтенсивній терапії респіраторних захворювань, в тому числі у новонароджених. Ультразвукового моніторинг стану легень досить нове слово в своєчасній діагностиці їх захворювань. Використання рекрутмент маневру у новонароджених доказало свою ефективність, а за умови наявності постійного контролю за станом легень і безпечність. У статті представлено досвід використання ультразвукового моніторингу маневру рекрутування та клінічний випадок, який це демонструє. У дитини з респіраторним дистрес синдромом діагностовано на 1 добу життя ателектаз легені. Під контролем УЗД легень виконано рекрутмент маневр за методикою контрольованого поетапного нарощування позитивного тиску наприкінці видиху (Positive End Expiratory Pressure, PEEP) з 5 см Н2О до 8 см Н2О протягом 2-х хв. і в подальшому до 10-11 см Н2О протягом наступних 2-х хв. у режимі PC (Pressure Controlled Ventilation). Потім, впродовж певного часу, проводилось титрування PEEP (зменшення) до 5 см Н2О. Кожні 2 хв. проводився моніторинг SpO2, CO2, УЗД легенів при підвищенні остаточного тиску в дихальних шляхах. Зміни на УЗД легенів протягом рекрутмент маневру демонстрували покращення вентиляції легень наураженій ділянці (спочатку зменшення В-ліній (з 6-8 в одному міжреберному проміжку до 3), а в подальшому поява А-ліній). Рентгенологічно було підтверджено розправлення ателектазу. Публікація матеріалів погоджена з Комісією з біоетики КП «Регіональний медичний центр родинного здоров ’я» ДОР. Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою батьків новонародженої дитини. Висновок. УЗД є валідним, доцільним методом діагностики, що дозволяє клініцистам отримати неінвазивну, швидку, приліжкову інформацію стосовно стану легень у новонароджених з ателектазом легень при проведенні рекрутмент маневру без ризиків пов ’язаних з рентгенографією Real-time, routine bedside diagnosis of treatment efficacy without radiation exposure is the greatest challenge facing intensive care medicine in respiratory disease, including neonates. Ultrasound for lung monitoring is a major step forward in the timely diagnosis of respiratory disease. The use of a recruitment maneuver has been shown to be effective in the treatment of atelectasis and safe while monitoring lung status. This article presents the experience of using an ultrasound-guided lung recruitment maneuver and a clinical case to demonstrate it. A child with respiratory distress syndrome was diagnosed with pulmonary atelectasis on day 3. A lung ultrasound-guided recruitment maneuver was performed using the method of controlled gradual increase of PEEP from 5 cm to 8 cm H2O for 2 minutes and then to 10-11 cm H2O for the next 2 minutes in PCV mode (pressure-controlled ventilation). PEEP was then titrated (decreased) to the minimum inspiratory pressure (5 cm H2O). SpO2 and capnography were closely monitored, and lung ultrasound was performed every 2 minutes during pressure increase to monitor status. Ultrasound imaging showed improvement of lung ventilation in the affected area during the recruitment maneuver (first reduction of B-lines, then normal pattern with A-lines on the background of B-lines, normalization of respiratory movement of the pleura). Chest x-ray confirmed resolution of atelectasis. The Bioethics Committee of ME «Regional Medical Center of Family Health» DRC» has approved the publication of materials. All anamnestic data, examination results and photographic materials were published with the written informed consent of the parents of the newborn. Conclusions. Ultrasound examination is a valid and appropriate diagnostic method that allows clinicians to obtain non-invasive, rapid, bedside information about the lung status of newborns with pulmonary atelectasis during the recruitment maneuver, avoiding the risks associated with radiography
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Оболонський О. І., Капустіна О. Г., Оболонська О. Ю., Кузнецова Н. А.
Назва : Випадок лікування вродженого іхтіозу у новонародженої дитини
Паралельн. назви :A case of treatment of congenital ichthyosis in a newborn child
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 169-172 (Шифр НУ45/2024/14/1)
Анотація: Вроджений іхтіоз (ВІ) - група рідкісних генетичних захворювань, що викликає дефекти кератинізації шкіри. До цієї групи включено спадково-обумовлений іхтіоз та спадкові синдроми, які включають в себе іхтіозоформні стани. Офіційної статистики захворюваності на ВІ в Україні наразі нема. Найбільш частими клінічними проявами є небульозний гіперкератоз шкіри, який проявляється у вигляді товстих гіперкератотичних лусочок, ущільнення шкіри, вираженої сухості та еритеми шкіри. В більш тяжких форма - ектропіон, еклабіон. Шкіра у хворих на ВІ має підвищену проникність, що призводить до збільшення втрат рідини та калорій, утруднення терморегуляції та зниження еластичності, що призводить до обмеження рухливості. Симптоми за виразністю можуть бути різними, але не завжди важкі прояви при народженні мають бути ознаками подальшого найважчого перебігу. Складність у визначенні клінічного діагнозу є необхідність у каріотипуванні, яке є досить дороговартісним. Доступні в даний час методи лікування включають постійне зволоження, зменшення трансепідермальної втрати вологи, контроль товщини гіперкератотичних нашарувань (зведення його до можливого мінімуму) за допомогою місцевих кератолітиків, пом’якшуючих засобів, а при тяжких захворюваннях системних ретиноїдів. У статті представлено клінічний випадок успішного лікування ВІ місцевою терапією, яка мала виражений ефект, системних ретиноїдів дитина не отримувала. Публікація матеріалів погоджена із Комісією з біоетики КНП «Регіонального медичного центру родинного здоров ’я» ДОР». Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою законних представників новонародженої дитини. Висновок. Вроджені іхтіози потребують ретельного контролю, тяжкі початкові клінічні прояви не можуть бути маркером тяжкості перебігу захворювання Congenital ichthyoses (CI) are a group of rare inherited disorders that cause keratinization defects. This group includes hereditary ichthyosis and hereditary syndromes with ichthyosiform lesions. Official statistics are not yet available in Ukraine. The most common clinical manifestation is nonbullous hyperkeratosis characterized by thick hyperkeratotic scales, skin thickening, severe skin dryness and erythema. In more severe forms - ectropion, eclabion. Skin permeability is increased in CI patients, resulting in increased fluid and calorie loss, difficulty in thermoregulation, and reduced elasticity, which limits mobility. Symptoms can vary in severity, but severe manifestations at birth are not always indicative of a more severe course later in life. Challenges in definitive diagnosis are due to the need for karyotyping, which is quite expensive. Currently available treatment modalities include continuous moisturization, reduction of transepidermal water loss, control of hyperkeratotic layer thickness (reducing it to a minimum) with local keratolytics, emollients, and systemic retinoids in severe cases. The article presents a clinical case of successful local treatment of CI with a pronounced effect without the use of systemic retinoids. The publication of the materials has been approved by the Bioethics Commission of the CI «Regional Medical Center for Family Health» DRC». All anamnestic data, examination results and photographs are provided with prior written consent of the parents. Conclusion. Congenital ichthyoses require careful monitoring. The initial clinical manifestations can not be a marker for the severity of the disease course
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Здоровье ребёнка -2017р.,N 7
Цікаві статті :
Пахольчук О. П. Вікові особливості IgE-залежної гіперчутливості до харчових продуктів у дітей різного віку, підтвердженої методом прик- і патч-тестування/ О. П. Пахольчук, С. М. Недельська (стр.9-13)
Сорокман Т. В. Вікова динаміка рівня алергенспецифічного IgE в дітей із харчовою алергією та патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту/ Т. В. Сорокман [та ін.] (стр.14-18)
Борисова Т. П. Эффективность применения препарата Канефрон® H в лечении детей с вторичной гипероксалурией/ Т. П. Борисова (стр.21-26)
Охотнікова О. М. Можливості сучасної ентеросорбції в терапії дітей із синдромом ендогенної інтоксикації на тлі алергічних дерматозів/ О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш (стр.27-34)
Uranic Natasa. Эффективность и безопасность препарата Гербион сироп плюща у пациентов с кашлем при остром бронхите/ Natasa Uranic, Breda Barbic—Zagar (стр.37-42)
Овчаренко Л. С. Влияние психоэмоционального перенапряжения у детей младшего школьного возраста на частоту рекуррентных заболеваний респираторного тракта и функциональное состояние миокарда/ Л. С. Овчаренко, Д. Н. Шелудько, А. А. Вертегел (стр.43-50)
Лемко О. І. Вплив відновлювального лікування на імунний статус дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями/ О. І. Лемко [та ін.] (стр.53-59)
Няньковський С. Л. Стан здоров’я юних спортсменів-вихованців училища фізичної культури/ С. Л. Няньковський, О. Б. Пластунова (стр.60-67)
Пічкур Н. О. Особливості клініко-лабораторної діагностики хвороби Помпе у дітей/ Н. О. Пічкур [та ін.] (стр.68-76)
Рада експертів «Дитяча гастроентерологія та нутриціологія» (11 жовтня 2017 р., м. Київ) (стр.79-80)
Молочек Ю. А. Современные подходы к диагностике и лечению тонзиллофарингитов (обзор международных руководств)/ Ю. А. Молочек (стр.81-88)
Бекетова Г. В. Комбінована мукоактивна терапія кашлю в дітей/ Г. В. Бекетова, О. В. Солдатова (стр.89-96)
Беш Л. В. Можливості фітотерапії в лікуванні гострих респіраторних захворювань у дітей: прості відповіді на запитання щоденної педіатричної практики/ Л. В. Беш, О. І. Мацюра (стр.99-102)
Абатуров А. Е. Роль пробиотиков в формировании микрофлоры у детей, вскармливаемых искусственными смесями/ А. Е. Абатуров (стр.103-110)
Беш Л. В. Оральні провокаційні проби в педіатрії: показання, ризики та власний досвід/ Л. В. Беш, О. І. Мацюра, В. П. Бобик (стр.111-116)
Логвінова О. Л. Що необхідно знати педіатру про селективний дефіцит IgA (update 2017)/ О. Л. Логвінова, М. О. Гончарь, О. П. Помазуновська (стр.117-123)
Абатуров А. Е. Потенциальное значение бактериоцинов при этиологическом лечении инфекционных заболеваний респираторного тракта/ А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко (стр.124-131)
Гончарь М. О. Бронхолегенева дисплазія у дітей: сучасна діагностика, наслідки та їх лікування (update 2017)/ М. О. Гончарь [та ін.] (стр.132-140)
Бадогіна Л. П. Обґрунтування ранньої нейрореабілітації в дітей неонатального віку/ Л. П. Бадогіна [та ін.] (стр.141-145)
Каримджанов И. А. Хроническая болезнь почек у детей (обзор литературы)/ И. А. Каримджанов, Н. А. Исраилова (стр.146-154)
Абатуров О. Є. Роль мікро-РНК при захворюваннях біліарної системи/ О. Є. Абатуров, В. Л. Бабич (стр.155-161)
Абатуров А. Е. Нозоспецифические особенности редокс-процессов при муковисцидозе/ А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, А. Е. Худяков (стр.162-166)
Абатуров А. Е. Развитие иммунного ответа при стафилококковой пневмонии (часть 6)/ А. Е. Абатуров, А. А. Никулина (стр.167-178)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2023р. т.13,N 4
Цікаві статті :
Знаменська Т. К. Вплив психоемоційного стресу у вагітних та породіль на стан новонароджених під час військової агресії/ Т. К. Знаменська [та ін.] (стр.5-11)
Malachynska M. Y. Breast milk banks – the way to global breastfeeding support in Ukraine and the world/ M. Y. Malachynska [та ін.] (стр.12-18)
Klymenko T. To the issue of the development an algorithm for a differentiated approach to the management of persistent pulmonary hypertension in premature infants/ T. Klymenko, M. Kononovych (стр.19-27)
Anikin I. O. Body composition of full-term newborns against the background of increased protein intake in the intensive care unit/ I. O. Anikin, L. S. Stryzhak (стр.28-39)
Hodovanets Yu. Predictive factors and clinical and paraclinical features of urinary tract dysfunction in preterm infants/ Yu. Hodovanets, A. Frunza (стр.40-48)
Крючко Т. О. Вивчення циркадіанного молекулярного годинника у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: потенційні підходи до лікування/ Т. О. Крючко [та ін.] (стр.49-56)
Pavlyshyn H. Peculiarities of the course of COVID-19 in school-age children as a function of humoral immunity against pertussis/ H. Pavlyshyn, O. Panchenko, K. Kozak (стр.57-62)
Kalashnikova L. Psychosomatic mechanisms of regulation of external respiration function in children with bronchial asthma when listening to audio signals of various component composition/ L. Kalashnikova [та ін.] (стр.63-71)
Горбатюк О. М. Оцінка психологічного стану пацієнтів дитячого віку з перекрутом яєчка та психологічна корекція його порушень/ О. М. Горбатюк, М. Ю. Веселий, Є. В. Зброжик (стр.72-77)
Гур’єв С. О. Оцінка клініко-епідеміологічної характеристики дорожньо- транспортної травми у дітей як медико-санітарний наслідок надзвичайної ситуації техногенного характеру/ С. О. Гур’єв [та ін.] (стр.78-83)
Nazirova Z. R. Features of neuroprotective treatment of children with primary congenital glaucoma/ Z. R. Nazirova, D. M. Turakulova (стр.84-87)
Turakulova D. M. Algorithm for management of children after anti-glaucomatosus surgery/ D. M. Turakulova, Z. R. Nazirova (стр.88-91)
Semkovych Ya. V. Clinical and laboratory changes in postsurgical pain markers in children/ Ya. V. Semkovych (стр.92-98)
Бойчук А. В. SARS-COV-2 та гіперкоагуляція у вагітних/ А. В. Бойчук, Ю. Б. Якимчук, О. М. Якимчук (стр.99-104)
Vashchenko V. L. Possibilities of correcting cellular-humoral immune disorders and cytokine status in high-risk pregnant women for the development of preeclampsia/ V. L. Vashchenko (стр.105-110)
Likhachov V. Changes in cytokine balance in pregnant women with chronic endometritis in the past medical history and their role in the development of preeclampsia/ V. Likhachov, O. Taranovska (стр.111-117)
Pushkashu A. V. Functional state of the pineal gland in women with threatened abortion in the first trimester – further prospects of pregnancy/ A. V. Pushkashu (стр.118-124)
Dmytrenko R. R. Peculiarities of the identification of different types of tissues during 3D-reconstruction of human microscopic structures/ R. R. Dmytrenko [та ін.] (стр.125-134)
Murynyuk T. I. Characteristics of the gingival epithelium of children’s third molars at different stages of root formation/ T. I. Murynyuk (стр.135-140)
Skavinska O. O. Modern aspects of pharmacogenetics: from theory to practice in perinatology and pediatrics/ O. O. Skavinska [та ін.] (стр.141-149)
Горбатюк О. М. Клінічний випадок важкої анемії у новонародженої дитини/ О. М. Горбатюк [та ін.] (стр.150-155)
Оболонський О. І. Ефективність ультразвукового моніторингу маневру рекрутування у новонароджених з ателектазом легень на прикладі клінічного випадку/ О. І. Оболонський, О. Ю. Оболонська, О. Г. Капустіна (стр.156-160)
Знаменська Т. К. До питання використання пробіотичних дієтичних добавок у немовлят/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.161-164)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2024р. т.14,N 1
Цікаві статті :
Знаменська Т. К. Аналіз інтегральної ефективності медичної допомоги новонародженим України/ Т. К. Знаменська [та ін.] (стр.5-11)
Власов О. О. Актуальні питання реорганізації обласних лікувальних закладів: еволюція чи революція/ О. О. Власов (стр.12-16)
Godovanets O. S. Some features of cellular energy supply of the body in premature infants with severe forms of perinatal pathology/ O. S. Godovanets (стр.17-23)
Sankannavar A. Effects of umbilical cord milking on hematological parameters in term neonates: a case control study in a tertiary care hospital/ A. Sankannavar, B. Masali, K. P. Prakash (стр.24-29)
Frunza A. Renal dysfunction in preterm infants with perinatal pathology: risk factors, sensitivity and specificity of laboratory markers of damage/ A. Frunza, Y. Hodovanets (стр.30-40)
Pavlyshyn H. Micronutrient status (vitamins A and D) and its effect on the severity of the course of Covid-19 in children/ H. Pavlyshyn, O. Labivka, K. Kozak (стр.41-47)
Sorokman T. Obesity in children as a predictor of the development of myopia/ T. Sorokman, S. Sokolnyk (стр.48-53)
Borysova T. Risk factors and clinical correlations of urinary TGF-β1 in children with juvenile idiopathic arthritis and early kidney fibrosis/ T. Borysova, S. Samsonenko, L. Vakulenko (стр.54-60)
Горбатюк О. М. Медичний супровід новонароджених з меконієвим ілеусом. Аналіз даних світового досвіду та власних спостережень/ О. М. Горбатюк, Т. В. Мартинюк (стр.61-68)
Likhachov V. Correlation ratio of chronic endometritis with anamnestic factors and ultrasound characteristics of the endometrium in women of reproductive age / V. Likhachov [та ін.] (стр.69-75)
Zhyvetska-Denysova A. Features functioning of the detoxification system at the threat termination of pregnancy as a consequence of accumulation of 137CS/ A. Zhyvetska-Denysova [та ін.] (стр.76-83)
Tokar P. Histochemical and immunohistochemical features of differentiated trophoblast in chorionic villi of the placenta in preterm labor/ P. Tokar (стр.84-90)
Karim El-din A. Role of maternal serum fibroblast growth Factor 21 level in prediction of preeclampsia/ El-din A. Karim [та ін.] (стр.91-98)
Дмитренко Р. Р. Онтогенетичні перетворення кісток очної ямки людини/ Р. Р. Дмитренко [та ін.] (стр.99-107)
Barat S. Hybrid vascular approach reduces the intensive care unit stay in patients with chronically threatening limb ischemia and multilevel atherosclerotic lesions/ S. Barat [та ін.] (стр.108-112)
Guryev S. O. Assessment of the clinical and nosological characteristics of traffic injuries in children as a medical and sanitary consequence of a man made emergency situation/ S. O. Guryev, V. A. Kushnir, V. I. Grebeniuk (стр.113-118)
Семкович Я. В. Математичне прогнозування змін рівня системи трансмембранних білків CD40- CD40L при різних методах/ Я. В. Семкович, Д. В. Дмитрієв (стр.119-124)
Garazdiuk M. S. Comparative analysis of the effectiveness of using histological and physical-optical methods of investigating of the time of hemorrhage formation in the substance of the human brain/ M. S. Garazdiuk (стр.125-130)
Skavinska O. O. Pharmacogenetics of anesthesiological support/ O. O. Skavinska [та ін.] (стр.131-140)
Токарчук Н. І. Хвороба Менкеса: огляд літератури та клінічний випадок/ Н. І. Токарчук [та ін.] (стр.141-149)
Godovanets O. Pre- and post-natal methods for preventing early childhood caries/ O. Godovanets [та ін.] (стр.150-156)
Знаменська Т. К. Деякі потенційні передумови формування мікробіоти кишківника у передчасно народжених дітей: частина 1/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.157-162)
Безрук В. Клініко-діагностичні алгоритми дій в практиці лікаря загальної практики - сімейної медицини при захворюваннях сечовидільної системи у дітей/ В. Безрук [та ін.] (стр.163-168)
Оболонський О. І. Випадок лікування вродженого іхтіозу у новонародженої дитини/ О. І. Оболонський [та ін.] (стр.169-172)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Український журнал Перинатологія і Педіатрія -2020р.,N 4
Цікаві статті :
Туманова Л. Є. Гормональний моніторинг функції жовтого тіла, трофобласта і плаценти при одноплідній вагітності в жінок із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.6-12)
Борисова Т. П. Вплив хронічних вогнищ інфекції у матері на розвиток гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська (стр.13-18)
Гребініченко Г. О. Анатомічні варіанти вродженої діафрагмальної кили, їх клінічне значення та можливості пренатальної диференціації/ Г. О. Гребініченко [та ін.] (стр.19-27)
Снісарь В. І. Аналіз факторів ризику при різних видах анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят із хірургічною патологією/ В. І. Снісарь, О. О. Власов, І. О. Македонський (стр.28-34)
Давидова Ю. В. Роль профілактики дефіциту вітаміну D у поліпшенні акушерських, перинатальних та віддалених результатів/ Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська, Ю. П. Нерознак (стр.35-40)
Мочульська О. М. Зовнішня терапія алергодерматозів у дітей (огляд літератури)/ О. М. Мочульська (стр.41-47)
Шадрін О. Г. Сучасні підходи до діагностики та лікування вродженої цитомегаловірусної інфекції: клінічний випадок/ О. Г. Шадрін [та ін.] (стр.48-54)
Гусєв В. М. Синдром Апера (Apert): літературна довідка та власний клінічний випадок/ В. М. Гусєв, Д. С. Хапченкова, В. Є. Клебан (стр.55-58)
Діагностика, оцінка та лікування гіпертонічних розладів в період вагітності: Резюме. Настанова SOGC з клінічної практики (SOGC - Товариство акушерів та гінекологів Канади) (стр.59-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2020р. т.10,N 4
Цікаві статті :
Стан медичної допомоги новонародженим в Україні (стр.5-24)
Борисова Т. П. Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічною значущою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Д. М. Сурков (стр.26-34)
Лісова К. М. Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, П. Ю. Токар (стр.35-40)
Мельниченко М. Г. Фактори предикції странгуляції у дітей зі спайковою кишковою непрохідністю/ М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна (стр.41-45)
Шульга О. В. Порівняльна оцінка методів хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей із дисфунцією сухожилка заднього великогомілкового м’яза/ О. В. Шульга (стр.46-52)
Снісар В. І. Диференційований підхід до анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят з хірургічною патологією/ В. І. Снісар, О. О. Власов (стр.53-59)
Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок (стр.60-67)
Знаменська Т. К. Сучасний досвід проведення парентерального харчування стандартизованими препаратами промислового виробництва в педіатричній практиці: огляд літератури/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Ю. В. Марушко (стр.68-76)
Якість сухих плям крові - невід’ємна складова хвороб обміну речовин (стр.77-86)
Клінічні випадки бульозного епідермолізу у новонароджених (стр.87-91)
Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки (стр.92-97)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2017р. т.7,N 1
Цікаві статті :
Формування клінічного мислення в післядипломній підготовці лікарів-інтернів за спеціальністю "неонатологія" (стр.5-7)
Мельничук Л. В. Актуальні питання надання допомоги новонародженим у місті Чернівцях/ Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. В. Кошурба (стр.8-13)
Иммунная система у недоношенных детей (стр.14-18)
Борисюк О. П. Особливості комплексного лікування недоношених немовлят з бронхолегеневою дисплазією залежно від її важкості/ О. П. Борисюк, Д. О. Добрянський (стр.19-27)
Оболонський О. І. Вплив рестриктивної інфузійної терапії на термін закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених/ О. І. Оболонський, В. І. Снісарь, О. Ю. Оболонська (стр.28-33)
Хірургічна корекція гастрошизісу і омфалоцеле у новонароджених з урахуванням ступеня внутрішньочеревного тиску (стр.34-39)
Хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених - сучасний погляд на проблему (стр.40-45)
Бендас В. В. Таксономічний склад і популяційний рівень автохтонної та алохтонної мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю І типу/ В. В. Бендас (стр.46-52)
Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки (стр.53-56)
Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів (стр.57-61)
Дяк К. В. Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему)/ К. В. Дяк, О. М. Юзько (стр.62-68)
Деякі властивості білків у окремих структурах протокової карциноми та фіброаденоми грудної залози (гістохімічне дослідження на "кислі" та "основні" білки) (стр.69-73)
Генетичні форми недостатності соматотропного гормону, особливості клініки та діагностики (стр.74-76)
Неімунна водянка плода у третьому триместрі: досвід діагностики, тактика розродження та лікування новонародженого (стр.77-80)
Вроджений гіповентиляційний синдром в неонатальній практиці (стр.81-85)
Котлова Ю. В. Вплив вітаміну D на імунну відповідь дітей раннього віку, хворих на респіраторні інфекції/ Ю. В. Котлова, Т. С. Герасімчук, В. О. Сліпко (стр.86-88)
Добрянський Д. О. Використання білкової добавки для забезпечення харчових потреб значно недоношених дітей/ Д. О. Добрянський (стр.89-98)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Здоров’я дитини -2022р. т.17,N 3
Цікаві статті :
Страшок Л. А. Клініко-лабораторні предиктори формування стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією/ Л. А. Страшок [та ін.] (стр.5-11)
Lezhenko H. O. The pathogenetic role of some cytokines in the development and course of various clinical forms of urinary tract infections in children/ H. O. Lezhenko, N. A. Zakharchenko (стр.12-16)
Іванько О. Г. Ендотелін, ренін, копептин, тестостерон, естрадіол, остеокальцин та PIVKA-II у підлітків віком 17 років із вперше виявленою артеріальною гіпертензією/ О. Г. Іванько [та ін.] (стр.17-21)
Оболонська О. Ю. Фактори ризику розвитку ретинопатії у недоношених дітей/ О. Ю. Оболонська [та ін.] (стр.22-27)
Больбот Ю. К. Інфекція Staphylococcus aureus у дітей: діагностика та лікування в умовах поширення антибіотикорезистентності/ Ю. К. Больбот [та ін.] (стр.28-38)
Мавропуло Т. К. Телефонні консультації педіатричних пацієнтів — наскільки це безпечно?/ Т. К. Мавропуло, С. О. Мокія-Сербіна (стр.39-50)
Абатуров О. Є. Механізми дії цитоплазматичних мікроРНК. Частина 2. МікроРНК-опосередкований посттрансляційний сайленсинг/ О. Є. Абатуров, В. Л. Бабич (стр.51-56)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Сучасна педіатрія -2020р.,N 8
Цікаві статті :
Борисова Т. П. Прогнозування ранньої діагностики гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, О. Є. Худяков (стр.5-11)
Бегларян С. А. Створення онлайн-тесту для виявлення в дітей підозри на вроджені помилки імунітету/ С. А. Бегларян [та ін.] (стр.12-17)
Власов О. О. Клінічний аналіз вітальних показників у новонароджених і немовлят із хірургічною патологією при різних видах анестезіологічного супроводу/ О. О. Власов (стр.18-25)
Багацька Н. В. Хромосомні аномалії в дівчат-підлітків із первинною олігоменореєю/ Н. В. Багацька, В. Є. Нефідова (стр.26-32)
Мочульська О. М. Клінічні та параклінічні особливості перебігу алергодерматозів у дітей/ О. М. Мочульська, Т. М. Косовська (стр.33-39)
Кінаш М. І. Деякі аспекти розвитку та корекції вторинної екзокринної недостатності підшлункової залози у дітей/ М. І. Кінаш (стр.40-46)
Сорокман Т. В. Перспектива застосування антимікробних пептидів як антигелікобактерних засобів у педіатричній практиці (огляд літератури)/ Т. В. Сорокман, П. М. Молдован, О. В. Макарова (стр.47-54)
Мокия-Сербина С. А. Мукоактивные препараты в лечении кашля при ОРВИ нижних дыхательных путей у детей раннего возраста: как сделать обоснованный выбор/ С. А. Мокия-Сербина [и др.] (стр.55-62)
Мальська А. А. Аномалія Ебштейна та критична коарктація аорти у новонародженого. Нетипове поєднання/ А. А. Мальська, О. Б. Куриляк (стр.63-67)
Позалікарняна пневмонія в дітей віком від 1 місяця: клінічна настанова, заснована на доказах (стр.68-106)
Світлій пам’яті Коренєва Миколи Михайловича (стр.107-108)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Сучасна педіатрія -2020р.,N 7
Цікаві статті :
Марушко Р. В. Стандарти доброчесності та незалежності в акредитованій безперервній освіті/ Р. В. Марушко (стр.7-13)
Ортеменка Є. П. Діагностична та предикторна роль окремих параклінічних маркерів у диференційній діагностиці гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів у дітей/ Є. П. Ортеменка, С. І. Тарнавська, Т. В. Краснова (стр.14-21)
Абдужабарова З. М. Значение генетических факторов в развитии целиакии у детей узбекской популяции/ З. М. Абдужабарова, А. Т. Камилова (стр.22-27)
Похилько В. І. Визначення предикторів ризику затримки статокінетичного розвитку і поліморфізму генів GSTR1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та ENOS у передчасно народжених дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні/ В. І. Похилько [та ін.] (стр.28-33)
Оболонська О. Ю. Перинатальні фактори ризику та клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених/ О. Ю. Оболонська (стр.34-39)
Маменко М. Є. Йодний дефіцит у світі та в Україні: поточний стан проблеми/ М. Є. Маменко (стр.40-46)
Власов О. О. Сучасне вирішення проблеми знеболювання в новонароджених із некротизуючим ентероколітом/ О. О. Власов (стр.47-52)
Міщенко О. Я. Мукоактивні фітопрепарати з екстрактом плюща в педіатрії: ефективність, безпечність та економічна доцільність/ О. Я. Міщенко (стр.53-57)
Мочульська О. М. Особливості клінічного перебігу алергодерматозів у дітей (огляд літератури)/ О. М. Мочульська, К. Т. Глушко (стр.58-63)
Березенко В. С. Синдром Жубера як причина холестазу в дітей/ В. С. Березенко, Х. З. Михайлюк (стр.64-71)
Цимбаліста О. Л. Синдром внутрішньоальвеолярної кровотечі при окремих орфанних захворюваннях з ураженням легень у дітей (лекція)/ О. Л. Цимбаліста (стр.72-80)
Лісецька І. С. Дистанційна форма навчання студентів-медиків як виклик сьогодення/ І. С. Лісецька (стр.81-86)
Оцінка тяжкості стану в педіатрії (стр.87-102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)